Попередня     Головна     Наступна






ВІД ВИДАВЦІВ


Перед читачем — остання з книжок малої української трилогії, як назвав три свої монографії 1 сам Даніель Бовуа — один із найбільш маститих зарубіжних істориків, чиї наукові інтереси пов’язуються з Україною. Нещодавно виданій нами другій із праць «малої трилогії» — Шляхтич, кріпак і ревізор — передує ґрунтовна передмова Ярослава Дашкевича 2. В ній детально висвітлене новаторство Бовуа як вченого, котрий уперше звернувся до, за його власним окресленням, жорстокої правди у трикутнику польсько-російсько-українських взаємин на Правобережній Україні XIX століття, показавши, з одного боку, всю безоглядність боротьби між польським і російським світами за землю й «душу» українців, а з другого — увесь трагізм становища української селянської маси, затиснутої між обома протиборчими світами й обома ж визискуваної. Тут же, у згаданій передмові, доволі докладно описується життєвий і творчий шлях Бовуа та його кредо незалежного в судженнях, шанованого вченого — професора історії слов’ян Сорбонни в Парижі, керівника Центру досліджень історії слов’ян при цьому ж університеті (на жаль, нещодавно вирішено змінити назву — отже, і профіль? — цього осередку, який надалі іменуватиметься Центром історії Росії і совєтології [Centre d’Histoire Russe et Soviétique] 3 ).



1 Beauvois D. Lumières et Société en Europe de l’Est. L’université de Vilna et les écoles polonaises de l’empire Russe (1803-1832). — Lille-Paris, 1977, t. 1-2 (польський переклад: Szkolnictwo polskie na ziemiach litewsko-ruskich 1803-18321 Przetl. J.Kania. — T. 1 : Uniwersytet Wilenski; T.2: Szkoly podstawowe i srednie. — Rzym-Lublin, 1991. Нині готується до видання переклад білоруською мовою).

Beauvois D. Le Noble, le serf et le révizor. La noblesse polonaise entre le tsarisme et les masses ukrainiennes (1831-1863).- Paris, 1985 (англійський переклад: The Noble, thé Serf and thé Revisor. The Polish Nobility between Tsarist Irnperialism and thé Ukrainian Masses (1831-1863)1 Transl.by B.Reisig.- London, 1990. Переклад польською мовою: Polacy na Ukrainie. 1831-1863. Szlachta polska na Wolyniu, Podolu i Kijowszczyznie I Przeloz. E. i K. Rutkowscy. — Paryz, 1988. Переклад українською мовою: Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831-1863) / Перекл. 3. Борисюк.- К., 1996). Beauvois D. La bataille de la terre en Ukraine 1863-1914. Les Polonais et les conflits socio-ethniques- Lille, 1993 (польський переклад: Walka o zeimię. Szlachta polska na Ukrainie prawobrzeznej pomiçdzy caratem a ludem ukrainskim 1863-1914. — Sejny, 1996. В Інституті українських досліджень Гарвардського університету готується до видання переклад англійською мовою).

2 Дашкевич Я. Даніель Бовуа та вивчення історії польсько-українських відносин // Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор... — С.9-48.

3 Інформацію про це див.: Kultura- Paryz, Listopad 1997 (Notatki Redaktora, s. 144).



Передмова Ярослава Дашкевича звільняє нас від потреби ще раз рекомендувати праці Даніеля Бовуа українському читачеві. Наголосимо лише, що представлена тут книга завершує аналіз соціальних структур Правобережної України XIX століття, розпочатий у двох попередніх монографіях, тож автор ніби підводить усю її соціальну конструкцію до брами, за якою невдовзі почнуться великі потрясіння більшовицького експерименту. Сподіваємось, що й генеральний зміст і нюанси дослідницьких спостережень (далеко не завжди для нашого вуха звичних) викличуть резонансний відгук серед українських істориків. Це саме можна, мабуть, сказати і про загальний висновок автора щодо «тотального антагонізму» найрізноманітніших соціальних груп і прошарків Правобережжя — цього плавильного тигля «модернізації», яка непримиренно зіштовхнула між собою імперські, класові, економічні та національні протиріччя, а непривабливим реалітетам новонародженого капіталізму надала декоративного обрамлення в низці міфів, що живуть у масовій свідомості й донині. Бовуа концентрує увагу на демістифікації польської міфології «кресів» (цьому присвячено і значну частину згаданої передмови Дашкевича). Натомість хотілося б вірити, що ракурс спостереження, запропонований французьким ученим, викличе інтелектуальне подразнення також серед українських істориків, які врешті звернуть погляди на власне, питомо українське міфотворення: адже його фундамент закладався у тому таки XIX столітті і — що симптоматично — теж у переважній більшості вихідцями з Правобережжя, опонентами поляків. Бо не можна не погодитися з Бовуа, який на завершення своєї книги пише: Вийшовши за стерильні рамки 70 років совєтизації, треба вузлик за вузликом зв’язати порване полотно основи, в сьогоднішнє політичне мислення інтегрувати вагомість висвітлених тут антагонізмів і покінчити з нав’язливими міфами, яким суперечать факти неупередженого дослідження... [...] Абсолютна ясність і однозначна погодженість щодо інтерпретації польсько-російсько-українського минулого є conditio sine qua non добросусідства в майбутньому.

Що стосується технічного боку підготовки цієї книги, то в ній, як і в попередньо виданому «Шляхтичі...», ми намагалися якомога стисліше дотримуватися оригіналу. Зокрема, повністю збережено примітки й таблиці автора та застосовану ним систему акцентування уваги (курсив, півжирний шрифт), а редакторські примітки скрізь супроводжуються відповідним позначенням. Певні поправки довелося внести в назви населених пунктів, які автор, ідучи за польськомовними джерелами, часто подає в полонізованій формі. Локалізувавши згадані назви, перекладач відтворював їхнє українське звучання.


Наталя Яковенко
















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.