‹‹   Попередня     Головна     Наступна       |       Том 1.    Том 2.    Том 3.    Том 4.    Том 5.    Том 6.    |




Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
В 6-ти ТОМАХ.




ТОМ 1.


ПЕРЕДНЄ СЛОВО



ВСТУП

Назва. Історія літератури як наукова дисципліна. Завдання історії літератури. Філологічно-естетичне і соціологічне трактування літератури. Словесність усна й писана.



ПОЧАТКИ І РОЗВІЙ СЛОВЕСНОГО МИСТЕЦТВА

Зав’язки словесної творчості. Розвій і диференціація словесності.



СОЦІАЛЬНА І КУЛЬТУРНА ОБСТАНОВА УКРАЇНСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

Перед розселенням і в розселенні. Чорноморсько-дунайська доба. Боротьба культур. Доба києво-галицько-волинська та її пізніші відгомони. Головні моменти в розвої української словесності і цикли її традиції.



СТАРШІ ВЕРСТВИ УКРАЇНСЬКОЇ УСНОЇ ТРАДИЦІЇ

Відгомони творчості родоплемінних часів. Питання форми. Обрядові дії. Молитви і закляття. Похоронна обрядовість і голосіння над помершими. Робоча пісня. Прозова традиція.



СЛОВЕСНІСТЬ ЧАСІВ НОВОГО РОЗСЕЛЕННЯ І ПІЗНІШИХ

Кілька вступних заміток. Річний сільськогосподарський круг і його обходи. Цикл новорічний. Весняний цикл. Літо і осінь.



МОТИВИ ОБРЯДОВОЇ ПОЕЗІЇ

Обрядове величання. Поезія родинно-господарського побуту. Дружинна поезія.



ПОЕЗІЯ ПОДРУЖЖЯ

Еротика. Характеристичні прикмети старої поезії.



ЛІТЕРАТУРА ПОВІСТЕВА

Зміст і форма. Теми героїчні



КАЗКА

Наша казкова традиція. Головніші казкові мотиви. Інтернаціональне і національне.



ПРИМІТКИ (Т.1)










ТОМ 2.


КНИЖНА СЛОВЕСНІСТЬ КИЇВСЬКОЇ ДОБИ

Наша письменна традиція. Початки письменності на Україні та її релігійного характеру. Класовий характер старої церковності і книжності. Освіта і школа, їх рівень. Круг старої письменності.


ПРИМІТКИ




ОРИГІНАЛЬНЕ ПИСЬМЕНСТВО XI—XII вв.

Поділ матеріалу. «О Законі і Благодаті». Морально-дидактична література доби. Анонімні твори. Феодосій печерський,Яков, Мономах. Агіографічні писання. Літописна повість про Печерський монастир. Нестор. Чуда св. Миколая. Паломник Данила ігумена. Письменство історичного характеру. Старий київський літопис і його літературний матеріал. Відгомони поетичної творчості: останки творів передволодимирової доби, заховані в літописі. Поетичні твори Володимирового циклу. Інші відгомони поетичної творчості XI віку. Церковна поезія.


ПРИМІТКИ




ТВОРЧІСТЬ XII-XIII ВВ. «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»

Поява «Слова» і студії над ним. Зміст «Слова». Форма «Слова». Поетичний характер «Слова» і його публіцистичні завдання. Питання оригінальності «Слова». Його відносини до книжної й усної словесності та ранішої дружинної творчості. Фрагменти інших поетичних творів.


ПРИМІТКИ










ТОМ 3.


ОРИГІНАЛЬНЕ ПИСЬМЕНСТВО XII — XIII в. (далі)


ДРУЖИННА ПОВІСТЬ

Повісті Київського літопису. Київський літопис як збірник. Повість про Ізяслава. Інші дружинні повісті XII в. Останки дружинних повістей з першої чверті XIII в.



РЕЛІГІЙНА ЛІТЕРАТУРА XII — XIII вв.

Церковне риторство і поезія. Клим Смолятич, Кирило Турівський, аноніми. Агіографія. Повісті Симона і Полікарпа. Моральне поучення і проповідь.



ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДОБА

Галицький літопис. Продовження Галицького літопису. Повісті про татарщину. Повісті неозначеного часу. Моління Данила. «Слово Адама в аді до Лазаря», або «Повість о Лазаревім воскресінні». Моралістичні повісті. Церковна література. Кінцеві замітки.



ДОПОВНЕННЯ


ПРИМІТКИ (Т.3)











ТОМ 4.


УСНА ТВОРЧІСТЬ ПІЗНІХ КНЯЖИХ І ПЕРЕХОДОВИХ ВІКІВ XIII — XVII



КНИГА 1.


ПЕРЕДНЄ СЛОВО


ВІДГОМОНИ ДРУЖИННОГО ЕПОСУ

Загальні уваги. Становище української науки супроти билинної традиції. Билини — їх студіювання. Нинішній стан билинної традиції і її колишнє розповсюдження на Україні. Нинішні носителі билинної традиції та її походження. Богатирські цикли (Вольги, Добрині, Іллі, Альоші). Т. зв. Галицько-Волинська група. Билини на теми казкові, обрядово-символічні та новелістичні.



ЕПОС І ЛЕГЕНДА. ТВОРИ МІШАНОГО ХАРАКТЕРУ

Течія героїчно-епічна і релігійно-легендарна. Билинно-легендарні теми та їх українські відгомони. Михайлик — оборонець Києва і билинні паралелі сеї теми. Полудневий підклад билинної традиції. Відгомони старого епосу в билинній традиції.



ПРИМІТКИ (до книги 1, Т.4)





КНИГА 2.


ТВОРЧІСТЬ НА ТЕМИ РЕЛІГІЙНО-МОРАЛЬНІ

Загальні уваги. Космогонія. Боротьба з злим елементом. Змієборство. Старозавітні легенди. Христологія. Апостоли і святці. Легенди, прив’язані до України. Святкування (геортологія). Есхатологія. Моралістичні теми.



ПРИМІТКИ (до книги 2, Т.4)











ТОМ 5.


КУЛЬТУРНІ І ЛІТЕРАТУРНІ ТЕЧІЇ НА УКРАЇНІ В XV — XVI вв.
І ПЕРШЕ ВІДРОДЖЕННЯ (1580 — 1610 рр.)



КНИГА 1.


ДО ПЕРШОГО ВІДРОДЖЕННЯ

Вступ. Середньоболгарські впливи. Відродження містики та її можливі відбиття на Україні. Відгомони богомильства. Відгомони західного покаянництва. Відгомони чеського релігійно-національного руху. Раціоналістичні течії XV в. (так зване «жидівство»). Інші познаки духовного руху на переломі XV і XVI віку. Перекладні повісті. Ревізія і видання біблійних текстів. Краківське видавництво (Фіоль і K°). Церковні заходи. Перші виступи міщанства. Літературні засоби і впливи. Деякі колективні твори XV — XVI вв. Інші взірці стилю і літературної вправи другої половини XV і першої половини XVI в.



ПРИМІТКИ (до книги 1, Т.5)





КНИГА 2.


ПЕРШЕ ВІДРОДЖЕННЯ (1580 — 1610)

Реформаційні імпульси. Реформаційні ідеї між українцями; полеміка з євангелицькою і католицькою критикою. Початок нової літератури. Герасим Смотрицький і Василь Острозький. Перші писання Вишенського: меморіал львівського братства і «Писаніє до всіх в Лядській землі живущих». «Порада» і «ИзвЂщеніє о латинских прелестех». Писання до кн. Острозького і «До утекших єпископів». «Терміна о Лжи». Інші літературні сили православного табору 1590-х рр. — львів’яни. Острозькі письменники кінця 1590-х років. Потій. «Пересторога». Пізніші писання Вишенського. Другий збірник творів і «Мисленне позорище» Вишенського. Послання Львівського братства до братства Новокостянтинівського. М. Смотрицький та його «Тренос». Сучасна сатира: промова Мелешка. З мемуарної літератури — записки Балики. Віршування. Закінчення.


ДОПОВНЕННЯ



ПРИМІТКИ (до книги 2, Т.5)












ТОМ 6.


[ЛІТЕРАТУРНИЙ І КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.]



Омелян Прицак. Передмова головного редактора


Вступні уваги. Занепад міщанського руху. Пересування культурно-національного центру на схід. Козаччина як чергова рушійна сила національного українського активу. Релігійна реакція. Лаврський гурток і його книжна продукція. Важніші твори лаврського гуртка. Писання Копистинського. Віршування лаврського гуртка. Київське братство і братство Луцьке, їх засоби, завдання і методи. Братське шкільництво взагалі і київське зокрема. Вірші на похорон Сагайдачного. Твори, викликані відновленням ієрархії (1620—2). Смотрицький в огні. «Суплікація» і «Юстифікація» 1622—3 рр.Церковні заходи. Оживлення традиції історичної, національної й державної. Вагання в київській орієнтації. Зносини з Москвою; супліки до царя, патріарха тощо. План релігійного компромісу. Писання Саковича і Смотрицького. Бій з новою унією. «Апологія» Смотрицького та її засудження. «Паренезис» Смотрицького. Проект українського патріархату. «Антидот» Мужилівського і «Екзетезис» Смотрицького. Провал уніонної акції. Школярський канон про Смотрицького. «Антапологія». Ісайя Копинський. Ранні писання Могили. Малюнки середовища в його записках. Тріумф Могили і могилянства. Писання, йому присвячені.



Олекса Мишанич. ВІД УПОРЯДНИКА (Т.6)











Див. також:

Михайло Грушевський. Вибрані статті.

Михайло Грушевський. Історія України-Руси в десяти томах.













© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
10.III.2003







‹‹   Попередня     Головна     Наступна       |       Том 1.    Том 2.    Том 3.    Том 4.    Том 5.    Том 6.    |



Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.