[Домінік Шнаппер. Спільнота громадян. Про модерну концепцію нації. — Х., 2007. — 224 с.]

‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Домінік ШНАППЕР

СПІЛЬНОТА ГРОМАДЯН
Про модерну концепцію нації


Харків — 2007




ЗМІСТ



Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5


Вступ. ІДЕАЛЬНА НАЦІЯ ТА ДЕМОКРАТІЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

          Політика та соціальні зв’язки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

          Що замовчують соціологи? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

          Внутрішня логіка чи «систематична зв’язність»? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21


Розділ I. ВИЗНАЧЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

Між етносом та державою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

Нація та етнос . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

Нація та політична одиниця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Нація та націоналізм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Відчуття інтеграції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

Процес внутрішньої інтеграції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

Внутрішня та зовнішня політика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45


Розділ II. ПОЛІТИКА ТА ВІДЧУТТЯ НАЛЕЖНОСТІ ДО НАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

Політичний проект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51

Історичні проекти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

          Політичний винахід . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

          Велика Британія, або Винахід свободи та парламентаризму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

          Сполучені Штати, або Винахід демократії . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . 63

          Франція, або Винахід нації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

          Прагнення до незалежності маленьких європейських націй . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

          Трагічне народження Ізраїлю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

Громадянство та національність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77


Розділ III. ТРАНСЦЕНДЕНТНІСТЬ ЧЕРЕЗ ГРОМАДЯНСТВО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85

Ідея спільноти громадян . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85

          Грецький «polis» та римський громадянин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85

          Міста та державні інститути монархій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91

          Представництво та демократичне громадянство . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95

Логіка громадянської нації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

          Інструменти політичного життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

          Відчуття консенсусу та його межі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104

Громадяни-солдати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112

Ідеал та реальність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116


Розділ IV. ЗАКЛАДЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВОЄРІДНОСТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119

Вихід за межі етнічних груп . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121

          Реальна нація: простір та час . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121

          Почуття гідності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122

          Від релігії до політики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126

          Політичні інститути . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131

          Засновники нації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137

          Творці нації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139

          Розробка ідентифікуючих маркерів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142

          Культурна однорідність та політична трансцендентність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146

          Націоналістичні спокуси та мирне покликання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151

Демократична інтеграція . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154

          Подолання соціальної нерівності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154

          Громадянство робітників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156

          Імперії та нації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159

          1789 рік та держава-провидіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160


Розділ V. РОЗДУМИ ПРО НАЦІЮ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164

Дві історії та дві ідеології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164

          Історія Заходу та історія Сходу Європи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164

          Західна ідеологія та ідеологія Східної Європи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 169

Політика та гуманітарні науки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175

Єдина думка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185


Висновки. ДЕМОКРАТІЯ ПРОТИ НАЦІЇ? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192

          Об’єктивна інтеграція та соціальна поведінка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193

          Політичний проект та віддача: від нації до етносу? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197

          Обмеження, властиві раціональності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206


Примітки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211








Шнаппер Д. Спільнота громадян. Про модерну концепцію нації / Пер. з французької Р. В. Мардера; Худож.-оформлювач А. С. Ленчик. — Харків: Фоліо, 2007. — 223 с. — ISBN 978-966-03-3816-6.

Домінік Шнаппер — видатний французький соціолог та історик. Народилась у Парижі 9.11.1934 року у родині відомого соціолога Раймона Арона. 1957 року закінчила Паризький інститут політології, у 1967 році захистила докторську дисертацію з соціології у Сорбонні, у 1979 році — докторську дисертацію з літератури у Паризькому університеті. Директор Вищої школи соціальних наук, президент Французького соціологічного товариства (1991 — 1995), член Конституційної ради (2001). Кавалер ордену Почесного легіону та ордену Мистецтв і літератури, лауреат премії Бальзана. Авторка багатьох творів з соціології. Книга «Спільнота громадян. Про сучасну ідею нації» (вийшла у видавництві «Галімар») є частиною трилогії, до якої також увійшли твори «Ставлення до іншого. У центрі соціологічної думки» та «Провидінницька демократія. Нарис про сучасну рівність». Кожну з цих книг можна читати окремо.

Dominique Schnapper. La communauté des citoyens. Sur l’idée modeme de nation








‹‹   Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.