Попередня     Головна     Наступна





8. «ту ся саблямъ потручяти о шеломы Половецкыя»



У цій фразі не зовсім ясним є слово потручяти, яке відсутнє в інших давньоруських пам’ятках. І. І. Срезневський, спираючись на наведену фразу із «Слова», встановлює для друс. потручатися значення «стукати, бити» 37. В. І. Даль у своєму словнику живої великоруської мови наводить цю ж саму фразу із «Слова» і подає для потручати значення «притупитися, попсуватися, перевестися від роботи, тертя» 38. В. Л. Виноградова схильна вважати, що потручатися в аналізованій фразі має значення «ударятися?» 39.



37 Срезневский И. И. Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам: В 3-х т. — СПб., 1895. — Т. 2. — Стб. 1296.

38 Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. — СПб.; М., 1882. — Т. 3. — С. 359.

39 Словарь-справочник «Слова о полку Игореве» / Сост. В. Л. Виноградова. — Л., 1973. — Вып. 4. — С. 173.



Дослідники «Слова» лексему потручяти найчастіше перекладають як «притупитися», «пощербитися», пор.: «тут-то шаблям притупитися об шоломи половецькі» (перші видавці «Слова»), «тут шаблям потріскатися об шоломи половецькі» (Я. О. Пожарський), «тут шаблям погриміти об шоломи половецькі» (М. Ф. Грамматін), «тут-то шаблям поколотися об шоломи половецькі» (М. О. Максимович), «там шаблям притупитися об шоломи половецькі» (Д. М. Дубенський), «і шаблям розлетітися об половецькі шоломи!» (О. Ф. Вельтман), «там-то шаблям потріскатися об половецькі шоломи» (Я.Малашев), «тут шаблям потручатися (ударятися. — В. С.) о шоломи половецькі» (О. М. Огоновський), «притупитися там шаблям об шоломи половецькі» (Д. І. Прозоровський), «і не одна тут шабля вищербиться, б’ючи об погані лоби половців» (О. О. Партацький), «тут шаблям потупитися об шоломи половецькі» (В. О. Яковлєв), «тут шаблям покришитися об шоломи половецькі» (А. В. Лонгінов), «тут шаблям ударятися...» (В. М. Перетц), «отут шаблям вищерблятися об шоломи половецькі» (M. K. Грунський), «тут шаблям пощербитися об шоломи половецькі» (С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига, М. К. Гудзій, Р. О. Якобсон, В. І. Стеллецький, М. О. Мещерський), «и саблям / потупитися тут / о шеломы о половецкие» (І. О. Новиков), «тут шаблям побитися об шоломи половецькі» (О. С. Орлов, Д. С. Лихачов), «тут шаблям постукати об шоломи половецькі» (І. П. Єрьомін), «тут-то саблям позвяцати / о шеломы половецкие» (О. К. Югов), «тут шаблям затупитися об шоломи половецькі» (О. В. Творогов), «отут шаблям пощербитись об шоломи половецькії» (Л. Є. Махновець), «тут шаблям притупитися об шоломи половецькі» (Л. О. Дмитрієв).

Для правильного перекладу аналізованої фрази необхідно вияснити точне значення друс. потручяти, префіксального утворення від тручяти. Дієслово тручяти не засвідчене в пам’ятках давньоруської мови, але воно існує в багатьох слов’янських мовах (в українській мові — навіть з префіксом по-): укр. тручáти, трýтити «штовхати, штовхнути», тручáтися «штовхатися», потрýчувати, потрýчити «штовхати, штовхнути; підштовхувати, підштовхнути», потручáти «поштовхати» 40, потручáти (потрýчувати), потрутúти «поштовхати, поштовхнути» 41, рос. діал. трутúть «тиснути», п. trącać, trącić «штовхати, штовхнути; ударяти, ударити», trącać się, trącić się «штовхатися, штовхнутися; ударятися, ударитися», ч. ст. troutiti «штовхнути», серб. mpÿћamu, mpÿћumu «кидати, кинути».



40 Словарь української мови / За ред. Б.Грінченка. — К., 1909. — Т. 3. — С. 382.

41 Желеховський Є., Недільський С. Зазнач. праця. — Львів, 1886. — Т. 2. — С. 724.



Наведені свідчення слов’янських мов дозволяють реконструювати псл. *troнčati «штовхати, ударяти», яке, безперечно, споріднене з лит. treñkti «ударити з гуркотом». Спираючись на значення литовського дієслова-відповідника, можна уточнити семантику псл. *troнčati — «штовхати, ударяти з шумом (гуркотом, дзвоном тощо)», пор. польський фразеологізм trącać się z kim kieliszkami «цокатися з ким чарками» (до речі, О. О. Гонсіоровський схильний припустити, що в аналізованій фразі автор «Слова» удари шабель об шоломи уподібнює стуку, цоканню бокалів). Ми вважаємо, що це давнє значення зберігає давньоруське префіксальне утворення потручяти. Оскільки в аналізованій фразі йдеться про шаблі, які при сильних ударах об шоломи гримлять (пор. у «Слові»: «гремлеши о шеломы мечи харалужными», «гримлють сабли о шеломы»), то дієслово потручяти, на наш погляд, найкраще перекласти «погриміти»: «тут шаблям погриміти об шоломи половецькі» (так перекладає М. Ф. Грамматін).
















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.