Попередня     Головна     Наступна





23. «На ниче ся годины обратиша»



У цій фразі немає явного «темного місця», але слова ниче і години переважна більшість дослідників перекладає, на наш погляд, неправильно або неточно, унаслідок чого зміст фрази спотворюється. Дослідники пропонують такі переклади аналізованої фрази: «час усе переінакшив» (перші видавці «Слова»), «змінилися часи» (О. С. Шишков), «часи змінилися» (Я. О. Пожарський), «час навиворіт вивернувся (усе догори дном обернулося)» (М. Ф. Грамматін), «часи в ніщо обернулися» (М. О. Максимович, Д. М. Дубенський), «під гору час пішов!» (О. Ф. Вельтман), «Времена тяжелые настали» (А. М. Майков), «Зовсім часи змінилися!» (Я.Малашев), «на ніщо обернулись щасливі години» (О. М. Огоновський), «часи повернулися навиворіт» (О. О. Потебня), «ниць повернувся теперішній час» (Д. І. Прозоровський), «на ніщо веселії години обернулися» (О. О. Партицький), «Часи зовсім змінилися» (В. О. Яковлєв), «навиворіт роки обернулися» (А. В. Лонгінов), «минули щасливі часи» (M. K. Грунський), «Навиворіт часи перевернулися» (С. К. Шамбінаго та В. Ф. Ржига), «Плачевно года обернулись» (І. О. Новиков), «часи на гірше повернулися» (О. С. Орлов), «погано часи обернулися» (Д. С. Лихачов, Л. О. Дмитрієв), «Погано часи обернулися» (M. K. Гудзій), «погана пора настала» (І. П. Єрьомін), «Погано обернулися часи» (Р. О. Якобсон), «на погане часи обернулися!» (В. І. Стеллецький), «Ни во что старейшинство обратилось!..» (О. К. Югов), «[вони] на ніщо ці часи обернули» (В. В. Німчук), «назад часи повернули» (О. В. Творогов), «Навиворіт часи обернулися» (М. О. Мещерський), «нінащо ся година обернулась» (Л. Є. Махновець).

Ряд дослідників на ниче перекладає як «навиворіт», пов’язуючи це слово з рос. діал. наниче «навиворіт» (В. О. Яковлєв, Д. С. Лихачов, М. О. Мещерський та О. О. Бурикін) або вбачаючи в на ниче друс. на нице «навиворіт, неправильно» із заміною ц шиплячим (О. О. Потебня, В. П. Адріанова-Перетц). М. С. Тихонравов в на ниче вбачає друс. нанице «іншим чином, інакше». Усі наведені прочитання на ниче є хибними. На ниче слід пов’язувати не з рос. діал. наниче «навиворіт», не з друс. на нице «навиворіт, неправильно», не з друс. нанице «іншим чином, інакше», а з друс. ничь «ніщо», укр. діал. нич «ніщо» 106, нáнич «в ніщо» 107, як це робить ряд дослідників (М. О. Максимович, Д. М. Дубенський, О. М. Огоновський, О. О. Партацький, І. І. Срезневський, О. К. Югов, В. В. Німчук, Л. Є. Махновець). Єдино правильним перекладом на ниче ми вважаємо «в ніщо».

Слово годины аналізованої фрази дослідники, як правило, перекладають «часи», але це слово означає тут не просто «часи», а «добрі часи». Справа в тому, що первісне значення іменника *godina — «сприятливий час» (іменник *godina був утворений від *godъ із значенням «сприятливий час» за допомогою суфікса -ina) 108. Первісне значення іменник година зберігав у старослов’янській мові, пор. стсл. година «час; сприятливий, зручний час; година». З первісним значенням згаданий іменник ужито і в аналізованій фразі «Слова».

Отже, аналізовану фразу ми пропонуємо перекласти: «в ніщо добрі часи обернулися», пор. український фразеологізм обернýтися в ніщó «безслідно зникнути, перестати існувати» 109. Святослав дорікає князям, що від них йому немає ніякої допомоги, що поразка Ігоря, який здійснив свій похід на половців без відома Святослава, в ніщо обернула добрі часи (ці часи тривали завдяки попереднім перемогам над половцями, здобутими Святославом).



106 Желеховський Є., Недільський С. Зазнач. праця. — Т. 1. — С. 529. 107 Там же. — С. 485.

108 Скляренко В. Г. Етимологічні розвідки. 4 // Мовознавство. — 1995. — №6. — С. 8.

109 Фразеологічний словник української мови. — К., 1993. — Кн. 2. — С. 565.















Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.