| Попередня | «Слово о полку Ігоревім» та його доба | Наступна |
РІЗНОНАПИСАННЯ В ТЕКСТАХ ОРИҐІНАЛУ
Позначення: П - текст першодруку «Слова» (1800 р.); К - Катерининська копія; Щ - Щукінський список XVI ст.; Є - виписка І.П.Єлагіна; Кр - виписки М.Карамзіна; М - виписки О. Малиновського.
Примітки: 1) першим показано варіант написання, прийнятий у цій публікації; 2) збігання Щ, Є, Кр, М з П окремо не фіксуються; 3) підкреслені кон'єктури.
Заголовок: П плъку; К полку; Щ пълку.
1. Щ бяшеть, КП бяшетъ; П начяти, KM начати; 2. П пълку, К полку; 3. П Святъславлича, ЩК Святъславича; 4. П тъй, К тъ, Щ той; ЩК былинамъ, П былинамь; 6. П пЂснь, К пЂснЂ; 7. П растЂкашется, К растекашется, Щ растекашеся; мысію: КП мыслію; 8. П вълкомъ, К волкомъ; 9. сызымъ: КП шизымъ; 10. П помняшеть, К помняшетъ; П речь, Щ рече, К рЂчь; П първыхъ, К первыхъ, Щ пръвы(х); П усобіцЂ, КМ усобицЂ, Щ усобицы; 11. П •I•, К 10ТЬ; ЩКМ соколовъ, П соколовь; П лебедЂй, ЩКМ лебедеи; 12. Щ которыи, КП который; 13. Щ пЂснъ, П пЂсь, К пЂснЂ, М пЂсни; ЩКМ Ярославу, П Ярослову; 14. П пълкы, К полкы; П Касожьскыми, К косожьскыми; 15. КП Святъславличю, Щ Святъславличу, М Святославичу; 16. П •I•, К 10ТЬ; ЩКМ соколовъ, П соколовь; П лебедЂй, ЩКМ лебедеи; 17. КП вЂщіа, ЩМ вЂщія; 19. КП почнемЂ, Є почне(м); 21. КП нынЂшняго, Щ нышняго; 22. ЩК умъ, П умь; 23. КП сердца своего, Є серце своимъ; 25. П наплънився, К наполнився; КП наведе, Щ паведе; 26. П ПоловЂцькую, К Половецькую; 29. КП воя, Щ нема; КП прикрыты, Щ прикрыти; 32. КП луцежъ, Щ лужецъ; 34. П бръзыя, К бързыя; 36. К умъ по хоти, П умь похоти; 39. КП конець, Щ конецъ; П Половецкаго, К Половецкого; 42. П стараго, ЩК старого; 43. П плъкы, К полкы; 45. Щ орломъ, П умомъ, К умо(м); 46. КП славы, Щ славію; 48. Щ пЂснь, П пЂсь, К пЂснЂ, М пЂсни; П Олга, К Ольга, Щ нема; 50. КП галици, ЩМ галицы;
51. ЩКМ Велесовъ, П Велесовь; 53. КП звенить, Щ звЂнить; 57. П рече, К речь; 58. П одинъ, К оди(н); 60. П бръзыи, К бързыи, Щ бръзыя; 61. КП осЂдлани, Щ оседлан и; 62. кмети: КП къ мети; 64. П възлелЂяни, ЩК възлЂлЂяни; 66. ЩКМ имъ, П имь; 67. П имъ, К имь; 70. П изъострени, К изострени; 71. П скачють, К скачютъ; КП акы, ЩМ аки; П влъци, К вълци; 72. ЩКМ себЂ, П себе; 73. КП славЂ, Щ славы; 74. П въступи, К вступи; 76. П тъмою, К тмою, Щ тьмою; 78. сбистъ звЂрину въ стады: П свисть звЂринъ въ стазби, ЩК нема; 79. ЩК кличеть, П кличетъ; 80. въ ЛузЂ: КП влъзЂ; 82. П Тьмутораканьскый, К Тъмутороканьскый; 84. П тЂлЂгы, ЩК телЂгы; П полунощы, К полунощи; 85. П лебеди, ЩК лЂбеди; 87. К пасеть, П пасетъ; по дубію: КП подобію; 88. П влъци, К волци; ЩК въсрожать, П въсрожатъ; П яругамъ, К яругамь; 90. КП брєшуть, Щ брЂшуть; П чръленыя, К чрленыя, Щ чрълЂныя; 91. П Шеломянемъ, К шоломянемъ; 92. П Длъго, К долго; П мркнетъ, К мръкнетъ; 94. П мъгла, ЩК мьгла; 97. П чрьлеными, К чрълеными; 98. КП ищучи, Щ ищущи; 100. П Съ, К с; П пяткъ, К пякъ;
101. П рассушясь, К рассушась, Щ рассушяся, М рассушяс(ь); 103. КП съ ними, Щ с ними; 104. П орьтъмами, К орътмами; П начашя, К начаша; 106. А всякыи узорочья ПоловЂцкыи: КП и всякыми узорочьи; П ПоловЂцкыми, К Половецкыми; 107. П чрьленъ, К чрълень; П чрьлена, К чръвлена; 108. К Святъславличю, П Святьславличю, Щ Свят(ъ)славличу; 109. К дремлеть, П дремлетъ; П Ольгово, ЩК Олгово; 110. П залетЂло, К залЂтЂло, Щ залетело; 111. Щ не было оно, П небылонъ, К не было нъ; 112. П чръный, К черный; 113. ЩК бЂжитъ, П бЂжить; П влъкомъ, К волкомъ; 115. ПовЂдають: П повЂдають, К повЂдают; 116. П чръныя, К черныя; Щ тучи, П тучя, К туча; ЩК съ моря, П съморя; К идуть, П идуть; 117. ЩК хотять, П хотятъ; П .Д., К 4; 118. КП въ нихъ, Щ в нихъ; П млъніи, К молніи; 120. П великаго, ЩК великого; 122. П потручяти, ЩК потручати; 123. П великаго, ЩК великого; 124. П землЂ, К земле; КП не шеломянемъ, Щ за шеломянемъ; 125. П стрЂлами, К стрелами; П плъкы, К полки; 127. П текуть, К текуть; 128. ЩК прикрывають, П прикрываютъ; 129. П отъ моря, К от моря; 130. П плъкы, К полки; 132. П чрълеными, К чръвлеными; 133. П ВсеволодЂ, К Всеволоде; 135. П стрілами, К стрелами; 136. КП гремлеши, Щ грімлеши; 137. П поскочяше, ЩК поскочаше; 138. П златымъ, К златымь; Щ слатым(ъ); 139. ЩК лежать, П лежать; 143. П забывъ, К забывь; 144. П Чрънигова, К Чернигова; 146. П Трояни, К Зояни; 148. П плъци, К полци; 149. П Ольга, ЩК Олга; П Святьславличя, ЩК Святъславлича; 150. П тъй, К той; П мечемъ, К мечемь;
151. П стрЂлы, К стрелы; 152. П ТьмутороканЂ, К ТмутороканЂ; 153. Той же: КП тоже; Щ Ярославль, КП Ярославь; Щ Всеволод(ъ), П Всеволожь, К Всеволожъ; 158. П Святоплъкь, К Святополкъ; по вЂстЂ я: КП повелЂя; 160. КП сЂяшется, Щ сЂяшеться; 162. П погибашеть, К погыбашеть; 163. ЩК человЂкомъ, П человЂкомь; М человЂком(ъ); 164. кликахутъ: КП кикахуть; 168. П полетЂти, ЩК полЂтЂти; КП уедіе, Щ уЂдіе; 169. П плъкы, К полкы; 172. ЩК летять, П летять; П стрЂлы, К стрелы; 173. К гримлють, П гримлютъ; 174. ЩК трещать, П трещать; КП незнаемЂ, Щ назнаемЂ; КП среди, Щ срЂди; 175. П чръна, К черна; 179. П давечя, К давеча, Щ далече; 180. П плъкы, К полны; ЩК заворочаеть, П заворочаетъ;
182. П бишася, К бишась; 188. КП полегоша, Щ полЂгоша; 190. КП древо, Щ дрЂво; Щ съ тугою, КП стугою; 193. КП Дажь-Божа, Щ Даждь-Божа; 194. Щ вступила, КП вступилъ; бЂдою: КП дівою; 195. П крылы, ЩК крилы; П синЂмъ, К синемь; П море, ЩК морЂ; 196. КПМ плещучи, Щ плЂщучи; 197. П княземъ, К княземь; 200. П начяша, ЩК начаша; П млъвити, К молвити;
201. ЩК себе, П себі; 204. П храбраго, ЩК храброго; П плъку, К полку; П крЂсити, К кресити; 205. П за нимъ, К за нимь; 207. К людемъ, П нема; 208. П рускія, ЩК рускыя; П въсплакашась, ЩК въсплакашася; 209. П намъ, К намь; 210. П очима, К оочима; 211. потребити: КП потрепати; 214. П тече, ЩК утече; П средь, ЩК среді; К Рускыи, П Рускый; 218. П Святъславлича, К Святъславличя; 219. К отець, П. отецъ; Щ Святъславъ, КП Святъславь; П Грозный, К гроздный; П великый, К выликый; П Кіевскый, К Кіевьскый; 220. П сильными, К силными; П плъкы, К полкы; 221. КП Половецкую, Щ Половецькую; 223. П взмути, К в'змути, Щ възмути; П рЂки, К рЂкы; 224. П потоки, К потокы; 225. П поганаго, К поганого; П желЂзныхъ, К желЂзны(х); П великихъ, К великыхъ; П плъковъ, К полковъ; П Половецкихъ, К Половецкыхъ; 230. КП Греци, Щ грЂци; 231. П кають, ЩК каютъ; 232. П Половецкія, К половецкыя, Щ ПоловЂцкыя; 234. П высЂдЂ, К высЂде, Щ выседе; КП сЂдла, Щ седла; 238. ЩК Святъславъ, П Святъславь; П сонъ, К сон; 239. одЂвахъ темя: КП одЂвахъте мя, Щ одевах(ъ)те мя; П чръною, К черною; П кроваты, К кровати, Щ кроватЂ; 240. П трудомь, К трудом; 241. К тлъковинъ, П тльковинъ; 242. ЩК нЂгують, П нЂгуютъ; К дъскы, П дьскы; КП кнЂса, Щ кнеса; 243. ЩК въ моемъ, П вмоемъ; П златовръсЂмъ, ЩК златовръсемъ; 244. Въ сю: КП всю; 245. възгряли: КП възграяху; П ПлЂсньска, К ПлЂньска; 246. несошася: КП несошлю; 248. П слЂтЂста, К слетЂста; П Тьмутороканя, К Тмутороканя; 250. П крильца, К крилца;
251. самаю: КП самого; П опустоша, ЩК опуташа; 252. П 'Г', К 3И; 253. П помЂркоста, К померкоста; 254. Щ съ нима, КП съ нимъ; 255. П тъмою, К тмою, Щ тьмою; 257. П аки, ЩК акы; 258. въ морЂ Ђ погрузиста: КП въ морЂ погрузиста; 262. К Дивъ, П дивь; 263. П Готскія, ЩК готьскыя; 264. ЩК поють, П поютъ; 265. Щ леліють, КП лелЂютъ; 266. П веселія, ЩК веселіа; 267. П Великій, ЩК великый; П Святславъ, ЩК Свят(ъ)славъ; КП слезами, Щ съ слезами; 268. П сыновчя, К сыновча; 271-272. Нъ несчетно одолЂсте, несчетно бо..: КП Нъ нечестно одолЂсте, нечестно бо..; 272. П проліясте, К прольясте; 273. П жестоцемъ, ЩК жестоцЂмъ; 275. КП сребренеи, Щ себренеи; 278. П Шельбиры, К Шелъбиры; 279. П Ольберы, К ОлбЂры; 280. П бес, К бесъ; К щитовъ, П щитовь; П плъкы, К полны; К побЂждають, П побЂждаютъ; 281. П въ, К в; 283. П похитимъ, К похытимъ; 284. заднею: КП заднюю; П подЂлимъ, К подЂлимь; 285. омолодити: КП помолодити; 286. П мытехъ, К мытЂхъ; К бываеть, П бываетъ; 287. ЩК птиць, П птицъ; 288. К дасть, П дастъ; 290. нынечи: КП на ниче; 291. у РимЂ: ПУримъ, К урим; 292. П Володимиръ, К Володиміръ; 295. КП прелетЂти, Щ прилетЂти; КП издалеча, Щ издалЂча; 297. П раскропити, К роскропити; 300. КП резанЂ, Щ рЂзанЂ, К рЂзани;
301. П живыми, К нема; П стрЂляти, К стреляти; 304. КП злачеными, Щ значеніи; 305. ЩК рыкають, П рыкаютъ; П акы, К аки; 306. КП калеными, Щ калЂными; 307. П Господина, К гна; КП стремень, Щ стремена; 309. П за, К зане; 311. П Святславлича, ЩК Святъславлича; 312. Щ Галичкыи, КП Галичкы; П ОсмомыслЂ, К Осмомысле; 313. П златокованнЂмъ, ЩК златокованнемъ; 314. П Угорскыи, ЩК угорьскыи; П плъки, К полки; 316. ЩК затворивь, П затвори въ; 317. бремены: КП времены; П облаки, ЩК облакы; 319. ЩК текуть, П текутъ; 320. П оттворяеши, ЩК отворяеши; 321. П стрЂляеши, К стреляеши; П Салтани, ЩК Салътани; 322. П стрЂляй, К стреляй; КП Господине, Щ господинЂ; 325. ЩК носить, П носить; вашъ: КП васъ; П умъ, К умь; 329. П вЂтрехъ, К вЂтрЂхъ; 331. П желЂзныи, К желЂзніи; поморы: КП папорзи, Щ напорзи; П латинскими, ЩК латиньскыми; 332. П многи, ЩК многы; 334. ЩК повръгоша, П повръгоща; 335. КП поклониша, Щ подклониша; 336. П утрпЂ, ЩК утръпЂ; 337. КП древо, Щ дрЂво; 338. по Pci и: К Роси, Щ по Рси и; 339. П плъку, К полку; П крЂсити, К кресити; 340. ЩК кличеть, П кличетъ; П зоветь, К зоветъ; 342. П Инъгварь, ЩК Ингварь; К Мстиславличи, П Мстиславичи; 343. П шестокрилци, К шестокрильци, Щ шестокрилцы; 345. П Ляцкіи, ЩК ляцкыи; 346. П стрЂлами, К стрелами; 347. П Русскую, ЩК рускую; 350. ЩК течеть, П течетъ;
351. П болотомъ, К болотомь; Щ течеть, КП течетъ; П Полочаномъ, ЩК полочяномъ; 352. П Василъковъ, К Васильковь; П Литовскія, ЩК Литовьскыя; 356. положи ю: КП и схоти ю; 357. КП пріодЂ, Щ пріодЂша; 358. П звЂри, К звери; 359. Щ не быст(ь), П не бысь, К не бы; П Брячяслава, К Брячаслава; 361. П жемчюжну, К жемчужну; 362. П чресъ, К чрезъ; 363. П Унылы, К У ныли; 365. Щ трубять, КП трубить; 366. КП внуце, Щ внуци; 367. КП понизить, Щ понизите; 368. КП вонзить, Щ вонзите; 369. КП славЂ, Щ славы; 370. П начясте, ЩК начасте; 373. П седьмомъ, К седмомъ; П Трояни, К Зояни; 374. П Тъй, К Тъ; о копіе: КП окони; 376. П Кіевскаго, К Кіевьскаго; 377. П отъ нихъ, К от ныхъ; П звЂремъ, К зверемъ; П плъночи, К полночи; 379. воззнисъ трикусы: П воззни стрикусы, К вазнистри кусы; П оттвори, К отвори; 380. П разшибе, К разшибЂ; 381. П влъкомъ, К волкомъ; съ добыткомъ: КП съ Дудутокъ; 382. ЩК стелють, П стелють; 383. ЩК молотять, П молотять; П харалужными, К халужными; 384. П животъ, К животь; ЩК кладуть, П кладуть; 387. П сыновъ, К сыновь; 389. П рядяше, К радяше; 390. П влъкомъ, К волкомъ; 391. П изъ, К исъ; 392. П влъкомъ, К волкомь; 393. П ПолотскЂ, ЩК ПолотьскЂ; 394. КП слыша, Щ слышаше; 397. П пръвое, К первое;
401. П пръвую, К первую; П пръвыхъ, К первыхъ; 402. КП Владиміра, Щ Владимира; П нельзЂ, ЩК нелзЂ; П Кіевскимъ, ЩК Кіевьскымъ; 404. КП Давидовы, Щ Двдовы; 406. К пашуть, П пашутъ; 408. П Ярославнынъ, К Ярославнымъ; Щ Ярославнын'; глагъ ся слышить: П гласъ слышить, ЩК гласъ слышить; 409. КП незнаемь, Щ незнаемъ; клычеть: КП кычетъ; 412. КП жестоцЂмъ, Щ жестоцемъ; 413. К плачеть, П плачетъ; 414. П вЂтрЂ, К вЂтре; 415. П Господине, К гне; 416. КП на моея, Щ номоея; 417. К бяшеть, П бяшетъ; КП горъ, Щ горЂ; КП морЂ, Щ море; 418. КП господине, Щ господинЂ; 420. П Днепре, К Дне пре, Щ ДнепрЂ; 421. П плъку, К полку; 422. КП Господине, Щ господинЂ; 423. П на море, ЩК на морЂ; 424. на зорЂ: П рано, ЩК на морЂ; ЩК плачеть, П плачеть; Щ в, КП къ; 425. П слънце, К солнце; 426. П ВсЂмъ, К всемъ; 427. П Господине, К гне; КП ладЂ; Щ лады; 428. Щ имъ, КП имь; 431. ЩК идуть, П идуть; 433. Половецкой: КП Половецкой; 435. зори: КП зари; 436. ЩК спить, П спитъ; 437. ЩК бдить, П бдитъ; 438. ЩК мЂрить, П мЂритъ; П великаго, ЩК великого; 444. КП въшумЂ, Щ въсшумЂ; 445. КП Половецкіи, Щ Половецкія; КП подвизашася, Щ подвизошася; 446. П поскочи, К поскачи; 448. П Въвръжеся, К въвержеся; П бръзъ, К борзъ; 449. П босымъ, К босы(м); П влъкомъ, К волкомъ; 450. КП къ лугу, Щ въ лугу;
451. П мылами, К мглами; 452. ужину: КП ужинЂ; 453. П соколомъ, К соколо(м); КП полетЂ; Щ полЂтЂ; 454. П влъкомъ, К волкомъ; 456. П бръзая, К борзая; 457. ЩК Донець, П Донецъ; КП величія, Щ величіа; 461. П влънахъ, К волнахъ; 462. П зелЂну, К зелену; П своихъ, К свои(х); 463. П мъглами, К мглами, Щ мылами; 464. Щ его, КП е; П ветрЂхъ, К вЂтрЂхъ; 468. ростре на корсту: КП ростре на кусту; 469. Уному: КП Уношу; затвори днЂ при темнЂ березЂ: КП затвори ДнЂпрь; 470. К Ростиславля, П Ростиславя; 473. съ тугою: КП стугою; 474. КП втроскоташа, Щ въстроскоташа; 475. ЩК Ђздить, П Ђздитъ; 477. П помлъкоша, К помолкоша; 479. К по лозію, П полозію; К ползаша, П ползоша; 480. П только, ЩК толко; 481. ЩК кажуть, П кажуть; 482. ЩК пЂсньми, П пЂсьми; КП свЂтъ, Щ свЂт'; 483. Щ млъвить, П млъвитъ, К молвить; 484. Щ летить, П летить, К лети(т); 485. П стрЂлами, К стрелами; 486. П Рече, К Речь; 487. ЩК летить, П летить; 488. П дивицею, К дЂвицею, Щ девицею; 489. П рече, К рекъ; 492. КП Половецкомъ, Щ ПоловЂцкомъ; 493. и Ходына: КП и ходы на; К пЂснотворца, П пЂстворца; Ольгови: КП Ольгова; 494. «Коганю! Хоть и тяжко...»: КП коганя хоти тяжко; КП головы, Щ головЂ; 497. П небесЂ, К небесе; 500. П чрезъ, ЩК чресъ;
501. КП Богородици, Щ Бдци; 504. КП пЂвше, Щ пЂвши; П княземъ, К княземь; 505. П молодымъ, К молоды(м); 506. Святъславличу: П Святъславлича, К Святъславличь, Щ Свят(ъ)славличю; 507. Щ Всеволоду, П ВсеволодЂ, К Всеволоде; КП Владиміру, Щ Владимиру; П Игоревичу, К Игоревичь, Щ Игоревичю; 509. П христьяны, К христьаны; П плъки, К полки.
ПРО ОСОБЛИВОСТІ ЧИТАННЯ І ПЕРЕКЛАДУ «СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»
У тексті деякі графічні ознаки вказують на особливості звучання «Слова о полку Ігоревім». Так, різнонаписання славЂ-славы, дЂвицею -дивицею, кровави брЂзи тощо свідчать про те, що Ђ у «Слові» вимовляється як І, И, Ї. В окремих випадках переписувач ставить Ђ замість Е (землЂ, ВсеволодЂ, ОсмомыслЂ), але ці графічні варіанти можуть належати і до пізнішого часу, як, наприклад, у кременецьких книгах XVI ст.
Наявним є змішування И-І (КыевЂ-КіевЂ), І-И (прерыскаше-рискаше), що свідчить про різну передачу одного і того ж звука (И). Також: акы- аки, рЂкы-рЂки, облакы-облаки. Це явище не фонетичне, а графічне.
Закінчення дієслів теперішнього часу 3-ї особи однини і множини в СМП були у формах -тъ, - ть і з надрядковою Т. У протографі КП й тексті К останні були передані пом'якшено - -ть. А редактор тексту в першому виданні (можливо, О.І.Мусін-Пушкін) при повторному звертанні до тексту СМП віддав перевагу закінченню -ть. Ключем до розуміння цього явища може бути написання в К трепещуть, де збережено закінчення ориґіналу. Отож, і в усіх інших випадках треба читати -ть.
У СМП було багато виносних букв і в середині слів. У протографі і тексті К вони були внесені в рядок із супроводжуючими 10.5pt; Ъ та Ь, а в П - без них. Ми залишили в цій публікації варіант П, але при читанні відповідні місця треба пом'якшувати. Це стосується слів типу шестокрилци, а також суфікса - ьск- у словах типу Кіевьскыи (в К: Кіевьскыи). Адже в обох списках зустрічаємо: «между Угорьскими».
Інколи на позначення пропущених 10.5pt; Ъ та Ь вживався ярчик. У протографі й тексті К він не був узятий до уваги, а в першому виданні ці літери були відновлені. Так і треба їх читати.
У СМП були написання з -ор-, -ол- і -ръ-, -лъ-. Окрім того, в окремих випадках букви Р та Л були або надрядковими, або з ярчиком, або складоутворюючими (наприклад, в К - чрленыя; в П - мркнетъ, утрпЂ). Ці скорочення були заповнені по-різному: у протографі та К вони були просвітлені (-ор-, -ол-), а редактор П віддав перевагу болгаризованим -ръ- та -ль. Але в усіх випадках написання типу плъкъ треба читати полк. Це стосується і таких слів, як чрленыя (черленыи), мркнеть (меркнеть).
Зараз справді перспективним є повернення до системи реконструкції ритму, запропонованої Максимовичем - Житецьким - Тиховським. Вона одержала свій розвиток навіть в умовах тоталітарного режиму в дослідженнях Л. Махновця і Д. Лихачова. Близька до неї і кондакарна система віршування, ознаки якої зафіксував у «Слові» ще В. Бирчак (1910), а у 80-х роках до неї звернувся В. Німчук, зіставивши молитвословні графіті Софії Київської з окремими фрагментами «Слова».
Приступаючи до свого ритмічного перекладу «Слова», я вже був переконаний, що ритм повинен бути заданий змістом віршів. Тому пошукам ритму передувало вивчення історико-літературних джерел «Слова», зокрема літописних повістей про Ігорів похід, ставлення автора «Слова» до них. Мною встановлено, що автор «Слова» використав названі джерела, вступає з ними в полеміку. Цей факт і був ключем до реконструкції ритміки «Слова», у якій логічний наголос падав на кінець вірша:
Хіба не гоже було нам, браття, почати старими словами трудних повістей о полку Ігоревім, Ігоря Святославича?
Цілком очевидно, що йдеться про вже існуючі (старі) розповіді про Ігорів похід. В інших ритмічних перекладах ця особливість не врахована:
Л. Махновець
Чи не гоже було б нам, браття,
почати старими словами
повістей
про похід Ігорів,
Ігоря Святославича?
Д. Лихачов
Не пристало ли нам, братья,
начать старыми словами
печальные повести о походе
Игоревом,
Игоря Святославича?
Обидва перекладачі роблять логічний наголос на слові «браття», хоч визначальним тут є слово «почати», яке саме собою компенсує відсутність прямого додатка. Проте між цими перекладами є і суттєва відмінність. На думку Л. Махновця, названі старі ратні повісті могли стати зразком для поеми, а Д. Лихачов ототожнює саме «Слово» з цими повістями. Тут бачимо, як неправильно вибраний ритм спотворює зміст пам'ятки, і навпаки. До того ж не можна погодитись і з тим, що у більшості українських перекладів (ще з XIX ст.) фраза «Не лЂпо ли ны бяшеть...» перекладена умовним способом «було б». Це абсолютно недопустимо: імперфект «бяшеть» має бути представлений у формі минулого часу. І лише так розкривається зміст фрагмента (Про це в моїй статті «Зачин в «Слове о полку Игореве» // Русская речь. - 1989. - № 2).
У ритмічних перекладах Л. Махновця і Д. Лихачова текст «Слова» поділено на віршові рядки без будь-якого обґрунтування. При цьому Л. Махновець інколи інтуїтивно виходить на розміри дум, а Д. Лихачовчасто збивається на ритм «частушек». Для утворення ж ритміки необхідне наукове підґрунтя, яке поширювалося б на весь текст «Слова». У запропонованому мною ритмічному перекладі 511 віршів, враховуючи заключне «Амінь». Рядки різноскладові, і ритм підтримується інтонацією - прискоренням або сповільненням проговорювання. Так давалася і внутрішня оцінка епізоду. Рядки об'єднані у строфи з 2, З або 4 віршів, а ті - в завершені смислові періоди, що є композиційними ланками твору. В кожному періоді по 5, 7 або найчастіше 9 віршів. Логічний наголос припадає, як і в думах, на кінець рядка, а в кінці строфи обов'язкова «інтонація завершення». Перший період, початок якого цитований вище, закінчується словами: «...сизим орлом під хмарами», складається із трьох строф у сполученні віршів 3-2-4. А вже наступний період - у сполученні віршів 2-4-3. У третьому - знову 3-2-4. За іншою ритмікою побудовані проби у стилі Бояна, зокрема розповідь буй-тура Всеволода про його воїнів-курян.
У свій час московські редактори спробували відмовитись від літери І перш за все, а також літери Ђ, замінивши російською Е, ліквідували 10.5pt;Ъ наприкінці слів і після префіксів. Робилося все, щоб наблизити текст «Слова» до сучасної російської орфографії і так подати його читачеві, щоб якомога менше було видно ознак українського походження. Такі ж тексти друкували тоді і в українських виданнях, зокрема в 1952 році і пізніше. Але в 70-х роках ряд учених, серед яких був і я, переконав Інститут російської літератури (Пушкінський Дім) повернутися до тексту першодруку. Невідомо, якими мотивами керувався Л.Махновець, але його нововведення - це пряма наруга над ориґінальним текстом. Такими ж неприйнятними є і його тлумачення різних дієслівних форм, зокрема перфекта, імперфекта й аориста. Він не лише не враховує відмінності між ними, а й часто в перекладі збивається на теперішній час, хоча потрібен минулий час у доконаному або недоконаному виді тощо.
У перекладі Л. Махновця неправильно витлумачені слова: бяшеть, речь, усобіцЂ, истягну, конець (прийм.), по хоти, жалость, убуди (двічі), не шеломянемъ, отступиша, слава, Что ми шумить, давечя, венедици, кають, Кисани, опустоша, похитимъ, злачеными шеломы, васъ умъ, поклониша, Которое та ін. Тут я не торкаюсь так званих «темних місць», які перекладені Л. Махновцем без усякого натяку на науковий аналіз.
Зрозуміло, що в цьому випадку у мене був лише єдиний хід: повернутися до тексту першодруку 1800 року і провести самостійний аналіз ориґінального тексту. При цьому з'ясувалося, що жодна з раніше запропонованих кон'єктур не підтвердилася - вони не пройшли перевірки за методом палеографічної трасології. Цей метод був розроблений мною ще у 70-х роках і застосований в аналізі тексту «Слова» вперше. Про цей метод див. ТОДРЛ - СПб. - 1992. - Т.45.
Борис ЯЦЕНКО
Раніше:
Історична основа «Слова о полку Ігоревім»
Слово о плъку Игореві, Игоря сына Святъславля, внука Ольгова
Історико-філологічний коментар (до ритмічного перекладу)
З історії відкриття «Слова о полку Ігоревім»
Про орфографічні та палеографічні особливості Мусін-Пушкінського рукопису «Слова»
Про Щукінський список «Слова о полку Ігоревім»
Реконструйований список «Слова о полку Ігоревім»
Орфографічний і палеографічний коментар
Далі:
The Saga of Ihor's Folk, of Ihor, Son of Sviatoslav, Grandson of Oleh
Основні наукові праці Б. І. Яценка з проблем киево-руської літератури
| Попередня | «Слово о полку Ігоревім» та його доба | Наступна |
