Попередня
Головна
Наступна
Бібліографія
3.14. МОНОМАХОВИЧІ. МСТИСЛАВИЧІ
Таблиця 15
РЮРИКОВИЧІ. МОНОМАХОВИЧІ. МСТИСЛАВИЧІ.
VIII
1. МСТИСЛАВ-ГАРАЛЬД-ФЕДІР ВОЛОДИМИРОВИЧ (1076-1132)
Див. табл. 14 поз. 8
IX
2. ВСЕВОЛОД-ГАВРИЇЛ МСТИСЛАВИЧ († 10.02.1138) ...................................................................... 1
Помер 10.02.1138 р. (97, с.209-210). Князь новгородський (1117-1132, 1133-1136 рр.), переяславський (1132-1133 рр.), вишгородський (1136-1137 рр.) і псковський (1137-1138 рр.). У 1123 р. одружився з дочкою Святослава Давидовича (Миколи Святоші) (714, с.266).
3. ІНГЕБОРД МСТИСЛАВНА († після 1131) ...................................................................... 1
Бл.1130 р. видана за датського принца герцога Шлезвігу Кнута II Лаварда, який після вигаснення нащадків Мстивоя успадкував «по кужелю» королівський трон ободричів
(1129-1131 рр.). В умовах боротьби за датську корону Кнут став небезпечним для інших претендентів, крім того можливість датсько-ободрицької унії не влаштовувала сили, які орієнтувалися на німців. У 1131 р. Кнута застрелили з засідки на датсько-ободрицькому кордоні. Інгеборд, яка залишилася з маленьким Вольдемаром, не зуміла утриматися на ободрицькому троні, однак пізніше її син став одним з найвидатніших королів Данії (262, t.6, р.42; 2019, s.318-330).
4. МАЛФРІДА МСТИСЛАВНА († після 1134) ...................................................................... 1
Була видана за норвезького короля Сігурда І Хрестоносця († 1130 р.). Після його смерті Малфріда вийшла за датського принца Ейріка-Еймунда Еріксона, який жив у Норвегії у вигнанні. Цей шлюб і підтримка могутнього київського князя допомогли йому повернутися на датський престол (Ейрік II Достопам'ятний, 1134-1137 рр.) (262, t.6, р.250).
5. NN МСТИСЛАВНА († після 1118) ...................................................................... 1
У 1112 р. видана за волинського князя Ярослава Святополковича. Бл. 1118 р. вони розлучилися (118, с.22).
6. МАРІЯ МСТИСЛАВНА († 1179 ?) ...................................................................... 1
Померла у 1179 р. [?] (112, стб. 317). Між 1116-1125 рр. вийшла за сіверського князя Всеволода Ольговича († 1.08 чи 30.07.1146 р.), який пізніше став чернігівським та київським князем.
7. ІЗЯСЛАВ-ПАНТЕЛЕЙМОН МСТИСЛАВИЧ (* бл.1096 † 13.11.1154) ...................................................................... 1 < табл.16
Народився бл.1096 р. (1468, с.48). Помер 13.11.1154 р. (111, стб.342; 114, с.11; 116, с.160; 118, с.60-61; 120, с.198). Князь курський (1127-1130 рр.), полоцький (1130-1132 рр.), мінський (1132 р.), переяславський (1132-1133, 1142-1146 рр.), волинський (1135-1142, 1149-1152 рр.) і київський (13.08.1146 -23.08.1149, 20.08.1150-27.08.1150, бл.6.04.1151 -13.11.1154). Першою дружиною Ізяслава була незнана з імені німецька принцеса, родичка кайзера Фрідріха I, яка померла у 1151 р. (276, t.2, р.526). У 1154 р. одружився з Русудан, дочкою грузинського царя Деметрія І та сестрою царя Георгія III (112, стб.465, 468; 120, с.198). Після смерті мужа Русудан повернулася у Грузію і ще відігравала помітну роль при дворі.
8. ЯРОПОЛК МСТИСЛАВИЧ († після 1149) ...................................................................... l
У 1149 р. згадується як пороський князь (120, с. 180).
9. СВЯТОПОЛК-ІВАН МСТИСЛАВИЧ († 1154) ...................................................................... 1
Помер у 1154 р. (112, стб. 468). Князь полоцький (1132 р.), псковський (1133-1139 рр.), берестейський (1140 р.), новгородський (1142-1148 рр.), волинський (1148-1149,1150, 1152-1154 рр.) і луцький (1150-1151, 1151-1152 рр.). Між 13.12.1143 та 6.01.1144 р. одружився з Євфимією, дочкою оломоуцкого герцога Оттона II (1750, р.25).
10. ІРИНА-ДОБРОНЕГА МСТИСЛАВНА ...................................................................... 1
У 1122 р. видана за кесаря Андроніка Комнена.
Супротивник імператора Ману'ша кесар Андронік був одним з організаторів союзу київського князя Ізяслава Мстиславича, угорського короля Гейзи II і грузинського царя Георгія III. Він помер у 1153 р. (112, стб.286; 1363, с.222).
11. КСЕНІЯ МСТИСЛАВНА († після 1130) ...................................................................... 1
Видана за ізяславського князя Брячислава Давидовича. Заради політики Мстислав-Гаральд не помилував зятя. Ксенія розділила долю чоловіка. У 1130 р. їх було вислано у Візатнію, звідки вони не повернулися (634, с.94-95).
12. РОСТИСЛАВ-МИХАЙЛО МСТИСЛАВИЧ († 14.03.1167) ...................................................................... 1 < табл.19
Помер 14.3.1167 р. (1468, с.83). Князь смоленський (1125-1154, 1154-1159, 1161 рр.) і київський (8.12.1154-15.12.1154, 12.04.1159-12.02.1161, 6.03.1161-14.03.1167).
13. РОГНЕДА МСТИСЛАВНА († після 1167) ...................................................................... 1
Померла після 1175 р. (1468, с.83). У її селі Рогнедино (Смоленська земля) помер Ростислав-Михаило Мстиславич.
14 ЄВФРОСИНІЯ МСТИСЛАВНА (* бл.1130 † після 1175) ...................................................................... 1
Народилася бл. 1130 р. Померла після 1175 р. У 1146 р.була видана за угорського короля Гейзу II († 31.05.1162). Енергійна і честолюбива Євфросинія мала великий вплив на чоловіка і всю угорську політику середини XII ст. По смерті чоловіка залишилася регентшою, була противницею зближення з Візантією. Бела III, намагаючись усунути матір від влади, спочатку ув'язнив її у фортеці Бранічево, а пізніше змусив стати черницею в єрусалимському монастирі іоаннітів. 2.10.1187 р. Єрусалим здобув Салах-ед-дін. Згідно традиції монастиря Лаври св.Феодосія Євфросинія померла у 1193 р. у монастирі св.Сави і була похоронена у церкві Теотокаса при Лаврі св.Феодосія, але гробниця її порожня, бо тіло перенесено на Русь. Насправді Євфросинія похована в Угорщині (2099,311-3151.; 1249, с.168-180).
15. ВОЛОДИМИР-ДМИТРІЙ МСТИСЛАВИЧ (* 1132 † 30.05.1171) ...................................................................... 1
Народився у 1132 р. (112, стб. 294). Помер 30.05.1171 р. (1468, с. 98). Князь остерський (1147 р.), луцький (1149 р.), дорогобузький (1152-1154, 1170-1171 рр.), волинський (1154-1158 рр.), слуцький (1161 р.), трипільський (1162-1168 рр.), котельницький (1169 р.) і київський (бл.20.03.1167 — 9.05.1167, 17.02.1171 — 30.05.1171). У 1150 р. одружився з дочкою бана Хорватії Бейлуша (1141-1157 рр.). Брат Бейлуша Урош II Молодший був великим жупаном Зети. Сестра Бейлуша та Уроша була матір'ю Гейзи II, а брати виступали його опікунами, через що мали вплив на угорську політику у наступні роки.
X
16. ІВАН ВСЕВОЛОДОВИЧ († 16.04.1128) ...................................................................... 2
Помер 16.04.1128 р. (114, с. 5; 115, с. 3).
17. ВОЛОДИМИР-ІВАН ВСЕВОЛОДОВИЧ († бл. 1141) ...................................................................... 2
Помер бл.1141 р. Князь новгородський (1136 р.). Бл.1136 р. одружився з Ріксою, дочкою польського князя Болеслава III. Після його смерті вона вдруге вийшла за шведського короля Сверкера І († після 1155 р.) (1750, р. 25)
18. ЯНКА ВСЕВОЛОДІВНА († 10.04.1128) ...................................................................... 2
Померла 10.04.1128 р. (114, с.5; 115, с.3)
19. МСТИСЛАВ ВСЕВОЛОДОВИЧ († 1168) ...................................................................... 2
Помер у 1168 р. (120, с.235).
20. ВЕРХУСЛАВА ВСЕВОЛОДІВНА († 15.03.1167) ...................................................................... 2
Помер 15.03.1167 р. Після 1136 р. була видана за Болеслава IV, князя мазовецького, куявського і краківського, якийпомер 3.04.1173 р. (1739, р. 158).
21. РОСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1202) ...................................................................... 15
Помер після 1202 р. (1750, р. 25). Князь канівський (1163-1169 рр.) і трипільський (1191-1202 рр.).
22. МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1203) ...................................................................... 15
Помер після 1203 р. Князь дорогобузький (1171-1173 рр.), трипільський (1173 — після 1183 рр.) і канівський (1194-1203 рр.). У 1203 р. потрапив у полон до Ольговичів і був ув'язнений у Сновську (1294, т.6, с.233).
23. ЯРОСЛАВ-МИХАЙЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ († після 1207) ...................................................................... 15
Помер після 1207 р. Князь новгородський (1182-1184, 1187-1196, 1197-1199 рр.), торжоцький (1196-1197 рр.) і вишгородський (1203 ?-1205 рр.). Був одружений з аланкою, яка померла 25.12.1201 р. (110, с. 175)
24. СВЯТОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ († 24.02.1221) ...................................................................... 15
Згаданий у 1192-1202 рр. Загинув 24.03.1221 р. у битві під Галичем (87, с.292, 347, 351, 361, 378).
XI
25. СОФІЯ ВОЛОДИМИРІВНА (* 1141 † 1198) ...................................................................... 17
Народилася у 1141 р. Померла у 1198 р. (1750, р.25). У 1154 р. була видана за короля Данії Вольдемара І († 1182 р.), сина Кнута Лаварда та Інгеборд Мстиславни. У скандинавському епосі збереглися балади про те, як Софія спалила у лазні свою суперницю (162, с.42-47, 250). Бл.1186 р. вдруге вийшла за тюрінгського маркграфа Людовика V († 1190).
26. NN ЯРОСЛАВНА (* 1189† ?) ...................................................................... 23
Народилася у 1190 р. (114, с.20). Дальша доля невідома.
27. РОСТИСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ († 1199) ...................................................................... 23
Помер у 1199 р. від пошесті (114, с.22; 116, с. 171).
28. ІЗЯСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ († 1199) ...................................................................... 23
Помер у 1199 р. від пошесті (114, с.22; 116, с.171; 118, с.106). Мав 8-Ю років. Князь великолуцький (1197-1198 рр.).
29. СВЯТОСЛАВ [Ярославич?] († 30.05.1223) ...................................................................... 23
Не знаний з імені брат Ростислава та Ізяслава Ярославичів був трипільським князем у 1207 р. (118, с. 114). На думку М.Баумгартена цей князь тотожній шумському Святославові (1750, р.25). Але так бути не могло. Шумськ, як волинську волость утримували представники гілки Волинських Мономаховичів — нащадки Ізяслава-Пантелеймона Мстиславича. Нащадки Володимира Мстиславича утримували дрібні володіння у Пороссі. Братом Ростислава та Ізяслава найпевніше міг бути канівський князь Святослав, який загинув у битві на р.Калці 30.05.1223 р.