Попередня     Література (А-И) (1-766)     Література (К-С) (767-1462)     Головна     Наступна    

початок...

1463. Талис Д.Л. Из истории русско-корсунских политических отношений в IX-X вв. // ВВ — Т.14. — 1958. — С.66-93

1464. Тарановский Ф.В. Отзыв о сочинении В.И.Сергеевича «Древнее русское право». — М., 1911. — 121 с.

1465. [Татищев В.П.] История Российская с самых древних времен, неусыпными трудами через тридцать лет собранная и описанная покойным советником и Астраханским губернатором Васильем Никитичем Татищевым. — М., Кн.1, ч. 1-2, 1768 - 69. — XXVIII — 600 с.; Кн. 2, 1773. — 536 с.; Кн. 3, 1774. — 530 с.; Кн. 4, СПб., 1784. — 595 с.

1466. Татищев В.Н. История Российская.., Т.1. — М., 1962. — 365 с.

1467. Татищев В.Н. История Российская.., Т.2. — М., 1963. — 354 с.

1468. Татищев В.Н. История Российская.., Т.3. — М., 1964. — 360 с.

1469. Татищев С.С. Род Татищевых 1400-1900. — СПб., 1900. — 466 с.

1470. Татищев Ю.В. Род князей Мезецких // Изв. имп. Русского генеалогического об-ва. — Вып.2. — СПб., — 1903. — С.48-71

1471. Терещук К.І. До питання про локалізацію Болохівської землі // Дослідження з слов'яно-руської археології. — К., — 1976. —С.164-175

1472. Терський В. Літописний Звенигород // Жовтень—1965. — N 7. — С.143-146

1473. Терлецький О. Політичні події на Галицькій Русі в р. 1340 // Записки НТШ —1896. — Т. 12. — С. 128-152

1474. Терлецький О. Історія української держави, т. 1. Княжа доба. — Львів, 1923. — 311 с.

1475. Терлецький О. Історія України. — Львів, 1938. — 408 с.

1476. Тиандер К.Ф. Поездки скандинавов в Белой море. — СПб., 1906. — 445 с.

1477. Тиандер К. Скандинавское переселенческое сказание // Датско-русские исследования. — Петроград. — 1915. — Т.3. — С. 140-152

1478. Тиханова М. А. Дорос-Феодоро в истории средневекового Крыма // МИА — N 346. — 1953. — С. 329-333

1479. Тихомиров И. А. О сборнике, именуемом Тверской летописью // ЖМНП —1876. — N 12. — С. 279-282

1480. Тихомиров И. А. О составе западнорусских, так называемых литовских, летописей // ЖМНП—1901. — N3. — C. 128-165; — N5. — C. 134-188

1481. Тихомиров М. Н. О купеческих и ремесленных объединениях в Киевской Руси // Уч. зап. МГУ — Вып.87. — 1946. — С. 22-37.

1482. Тихомиров М. Н. Древняя Москва (XII-XV вв.). — М., 1947. — 437 с.

1483. Тихомиров М.Н. Список русских городов дальних и ближних // ИЗ. — Т.40. — 1950. — С. 214-259.

1484. Тихомиров М. М. Київська Русь // Наук. зап. Ін-ту історії УРСР—1950. — Т.3. — С. 18-35

1485. Тихомиров М. Н. Древнерусские города. — М., 1956. — 442 с.

1486. Тихомиров М. Н. Малоизвестные летописные памятники // Истор. Архив — Т.7. — М., — 1957. — С.29-38

1487. Тихомиров М. Н. Русские летописи. Вопросы их издания и изучения // Вестник АН СССР. — 1960. — N8. — C.23-54

1488. Тихомиров М. Н. Начало русской историографии // ВИ — 1960. — N 5. — С. 41-56

1489. Тихомиров М. Н. Краткие заметки о летописных произведениях в рукописных собраниях Москвы. — М., 1962. — 184 с.

1490. Тихомиров М. Н. Русская культура X-XVIII вв. — М., 1968. — 447 с.

1491. Тихомиров М. Н. Походы Святослава в Болгарию // Тихомиров М.Н. Исторические связи России со славянскими странами и Византией. — М., — 1969. — С.43-89

1492. Тихомиров М.Н. Исторические связи России со славянскими странами и Византией. — М., 1969. — 374 с.

1493. Тихомиров М.Н. Российское государство XV-XVII веков. — М., 1973. — 422 с.

1494. Тихомиров М. Н. Ольга // Рукописное наследие академика М.Н.Тихомирова. — М., — 1974. — С. 159-161 c.

1495. Тихомиров М.Н. Древняя Русь. — М., 1975. — 296 с.

1496. Тихомиров М. Н. Происхождение названия «Русь» и «Русская земля» // Русское летописание. — М., — 1979. — С.31-54

1497. Тихомиров М. Н. Русское летописание. — М., 1979. — 384 с.

1498. Ткаченко М. Бібліографія праць В.Б.Антоновича // Антонович В.Б. Твори. — К., — 1932. — Т.1. — С. XLIII-LXXVIII

1499. Ткаченко М. Повстання в Києві в 1068-1069 pp. // Наук. зап. Ін-ту історії і археологи України — Кн.1. — 1943. — С. 145-154

1500. Толочко О. П. До питання про сакральні чинники становлення князівської влади на Русі у IX-X ст. // Археологія — 1990. — N 1. — С.51-63

1501. Толочко О. П. Особливості міжсеньйоріальних відносин у період феодальної роздробленості Давньої Русі XII-XIII ст. // Феодалізм на Україні. — К., — 1990. — С.28-41

1502. Толочко А. П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. — К., 1992. — 221 с.

1503. Толочко О. П. Русь: держава і образ держави. — К., 1994. — 37 с.

1504. Толочко О. П. «Князь-робочич» та «король-орач»: східноєвропейські паралелі до давньоруських генеалогічних легенд // Старожитності Русі-України. — К., — 1994. — С.210-215

1505. Толочко П. П. Вече и народные движения в Киеве // Исследования по истории славянских и балканских народов. — М., — 1972. — С. 125-143

1506. Толочко П. П. Киевская земля // Древнерусские княжества X-XIII вв. — М., — 1975. — С.5-56

1507. Толочко П. П. Древний Киев, — К., 1983. — 207 с.

1508. Толочко П. П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. — К., 1987. — 246 с.

1509. Толочко П. П. Древнерусский феодальный город. — К., 1989. — 256 с.

1510. Толочко П. П. Історичні портрети. Із історії давньоруської і європейської політики X-XII ст. — К., 1990. — 272 с.

1511. Толочко П. П. Русь — Мала Русь — руський народ у другій половині XIII-XVII ст. // Київська старовина — 1993. — N 3. — С.3-14

1512. Толстой И. И. Древнейшие русские монеты Великого княжества Киевского. — СПб., 1882, с.47-56

1513. Толстой И. И. Древнейшие русские монеты X-XI вв. — СПб., 1893. — 256 с.

1514. Томашівський С. Українська історія. Нарис 1: Старинні і середні віки. — Львів, 1919. — 154 с.

1515. Томашівський С. Історія України. — Мюнхен, 1948. — 238 с.

1516. Томенчук Б. Некрополі княжого Галича // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції / Міжнар. наукова конфер. — Галич, 19-21 серпня 1993 р. — Тези доповідей та повідомлень. — Львів. — 1993. — С.50-52

1517. Томенчук Б. Три періоди розвитку Галича // Еволюція розвитку слов'янських градів VIII-XIV ст. у передгір'ї Карпат і Татр / Міжнародна археологічна конференція — Львів, 27-29 вересня 1994 р. — Тези доповідей та повідомлень. — Львів. — 1994. — С. 19-22

1518. Томенчук Б. Прицерковні кладовища княжого Галича II Галич і Галицька земля. — Збірник

наукових праць. — Київ-Галич. — 1998. — С. 127-132

1519. Троян М. В. Мукачівський замок. — Ужгород, 1982. — 123 с.

1520. Трубецкая Е.Э. Сказание о роде князей Трубецких. — М., 1891. — 322 с.

1521. Тучемский М. К прославлению преп. Федора, князя Острожского в родном ему г. Остроге // Волынские епархиальные ведомости —1907. — N 13-14. — С.410-414; — N 20. — С.594-597; — N 21. — С.636-640;—N22. — С.661-668

1522. Тушин Ю.П. Русское мореплавание на Каспийском, Азовском и Черном морях. — М., 1978. — 183 с.

1523. Уваров К.И. Неизданный труд Г.З.Кунцевича (обзор гранок второго тома «Сочинения князя Курбского») // Археографический Ежегодникза 1971 г. — М., — 1972. — С.315-317

1524. Ужанков А.Н. Летописец Даниила Галицкого: редакции, время составления // Герменевтика древнерусской литературы. — Сборник l (XI-XIV вв.). — М., — 1989. — С.247-283

1525. Улащик H.H. «Литовская и жмоитская кройника» и ее отношение к хроникам Быховца и Стрыйковского // Славяне и Русь. — М., — 1968. — С.374-411

1526. Улащик H.H. Очерки по археографии и источниковедению истории Белоруссии феодального периода. — М., 1973. — 303 с.

1527. Улащик H.H. Открытие и публикации Супральской летописи // Летописи и хроники. — 1976 г. — М., — 1976. — С.203-214

1528. Улащик H.H. Введение в изучение Белорусско-Литовского летописания. — М., 1985. — 259 с.

1529. Ульяновський В. Пам'ятник Костянтину Острозькому в Киіво-Печерській Лаврі // УІЖ —1992. — N 2. — С. 112-121

1530. Уляновський В. Відоме і невідоме з біографії та діяльності князя К. І. Острозького // Острозька давнина — Т. 1. — Львів. — 1995. —С.24-31

1531. Усманов М.А. Жалованные акты Джучиева улуса XIV-XVI вв. — Казань, 1979 — 342 с.

1532. Успенский Ф.И. Образование Второго Болгарского царства. — Одесса, 1879. — 189 с.

1533. Успенский Ф.И. Очерки по истории Трапезундской империи. — Л., 1929. — 211 с.

1534. Успенский Ф.И. Значение походов Святослава в Болгарию // ВДИ —1939. — N 4 (9). — С.78-95

1535. Устиянович К. Три цікаві загадки. — Чернівці, 1902. — 154 с.

1536. Февр Л. Бои за историю. — М., 1991. — 629 с..

1537. Федоров В.Г. Кто был автором «Слова о полку Игореве». — М., 1956. — 186 с.

1538. Федоров-Давыдов Г.А. Монеты Московской Руси (Москва в ботьбе за независимое и централизованное государство). — М., 1981. — 222 с.

1539.Феннел Дж. Кризис средневековой Руси 1200—1304. — М., 1989. — 291 с.

1540. Феодальные отношения в Молдавии в период XIV-XVIII веков. — Кишинев, 1950. — 328 с.

1541.Фехнер М.В. Наконечник ножен меча из кургана близ Коростеня // CA — 1982. — N 4. — С. 243-244

1542. Филарет [Гумилевский] Историко-статистическое описание Харьковской епархии. — Харковь-Москва, т. 1, 1857. — 468 с.; т. 2, 1862. — 514 с.; т. 3, 1871. — 388 с.; т. 4, 1878. — 447 с.; т. 5, 1890. — 434 с.

1543. Филарет [Гумилевский] История русской церкви. Период первый. Изд.4. — Чернигов, 1862. — 420 с.

1544. Филарет [Гумилевский] Историко-статистическое описание Черниговской епархии. — Чернигов, т. 1, 1870. — 476 с.; т. 2, 1874. — 481 с.; т. 3, 1879. — 452 с.; т. 4, 1884. — 433 с.; т. 5, 1887. — 459 с.; т. 6, 1888. — 448 с.

1545. Филевич И. Борьба Польши, Литвы-Руси за Галицко-Владимирское наследство. СПб., 1890. — 482 с.

1546. Филипчук М. А. Слов'янський період в історії Пліснеська // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. — Тези міжнарод. конференції. — Львів. — 1993. — С. 22-24

1547. Филипчук М. Генезис прикарпрпатських городищ VIII-X ст. з позицій полісної структури

суспільства // Еволюція розвитку слов'янських градів VIII-XIV ст. у передгір'ї Карпат і Татр. — Тези міжнар. конференції. — Львів. — 1994. — С.9-11

1548. Филипчук М. Слов'янські поселення VIII-Х ст. Українського Прикарпаття / Дисертація на здобуття наукового ступеня к.і.н. — К., 1996, — 265 с.

1549. Филипчук М. Слов'янські поселення Українського Прикарпаття у другій половині I тисячоліття н. е. Стільсько та його округа // Миколаївщина. Збірник наукових статей / Відп. ред. Л.Войтович. — T. l. — Львів. — 1998. — С.80-104

1550. Филипчук М. Плісненський археологічний комплекс (Стан і перспективи дослідження) // Волино-Подільські археологічні студії. — Т. 1. — Львів. — 1998. — С.279-286

1551. Филист Г. М. Введение христианства на Руси: предпосылки, обстоятельства, последствия. — Минск, 1988. — 310 с.

1552. Фирсов H.H. Содержание и характеристика Галицко-Волынской летописи. — Казань, 1891. — 168 с.

1553. Флоря Б.Н. О «Летописце Быховца» // Источники и историография славянского средневековья. Сб. стат. и мат. — Л., — 1967. — С. 135-144

1554. Флоря Б.Н. О путях политической централизации Русского государства (на примере Тверской земли) // Общество и государство феодальной России. — М., — 1975. — С.287-298

1555. Флоря Б.Н. Великое княжество Литовское и Рязанская земля в XV в. // Славяне в эпоху феодализма. — М., — 1978. — С.182-189

1556. Флоря Б.Н. Литва и Русь перед битвой на Куликовом поле // Куликовская битва. — М., — 1980. — С.142-173

1557. Фортинский Ф.Я. Титмар Мерзебургский и его Хроника. — СПб., 1872. — 238 с.

1558. Фортинский Ф.Я. Крещение князя Владимира на Руси по западным известиям // Чтения ИОНЛ — Кн.2. — 1888. — С.34-97

1559. Франчук В.Ю. Мог ли Петр Бориславич создать «Слово о полку Игореве» // Труды ОДРЛ —Т.31. — 1976. — С.77-93

1560. Фрезер Д.Д. Золотая ветвь. — М., 1980. — 587 с.

1561. Фриде E.H. Генеалогические таблицы главнейших средневековых династий и царственных домов. — СПб., 1913. — 516 с.

1562. Фроловский А. Каким летописным текстом пользовался Герберштейн? // Уч. зап. Высшей школы г. Одесса — Т.2. — 1922. — С.67-104

1563. Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки социально-экономической истории. — Л., 1974. — 158 с.

1564. Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки социально-политической истории. — Л., 1980. — 256 с.

1565. Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства в Древней Руси // Становление и развитие раннекласовых обществ: город и государство. / Под ред. Г.Л.Курбатова, Э.Д.Фролова, И.Я.Фроянова. — Л., — 1986. — С. 198-311

1566. Фроянов И.Я., Дворниченко А.Ю. Города-государства в Древней Руси. — Л., 1988. — 269 с.

1567. Фроянов И.Я. Становление Новгородской республики и события 1136-1137 гг. // Вестник ЛГУ — Сер. 2. — 1987. — Вып.1. — С.3-13

1568. Фроянов И.Я. Об отношениях Новгорода с князем Всеволодом и народных волнениях 1209 г. // Генезис и развитие феодализма в России. Проблемы истории города. — Л., — 1988. — С.41-70

1569. Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки отечественной историографии. — Л., 1990. — 322-3 с.

1570. Халанский М.Г. К истории поэтических сказаний об Олеге Вещем // ЖМНП —1902. — N 8. — С. 281-199

1571. Харлампович К. Западнорусские православные школы XVI и начала XVII века. — Казань, 1896. — 476 с.

1572. Хейзинга И. Осень средневековья. — М., 1988. — 540 с.

1573. Хлебников Н. Общество и государство в домонгольский период русской истории. — СПб., 1871. — 416 с.

1574. Хмыров М. Д. Алфавитно-справочный перечень Государей Русских и замечательных особ их крови. — СПб., 1870. — 1060 с.

1575. Хмыров М.Д. Алфавитно-справочный перечень удельных князей русских и членов царствующего дома Романовых. — СПб., 1871. — 641 с.

1576. Хойнацкий А.Ф. Преподобный Федор князь Острожский // Древняя и Новая Россия —1876. — Т.9. — С. 5-18

1577. Холмський І. Історія України. — Мюнхен, 1948. — 230 с.

1578. Хома І. Східно-європейська політика Інокентія IV // Analecta ordinis S.Basilii Magni —Vol.2 (8). — Fasc. 1-2. — Romae. — 1954. — C. 126-136

1579. Хорошкевич А. К истории издания и изучения Литовской метрики // Acta Baltico-Slavica. — 1973. — Т.8. — С.69-94

1580. Хорошкевич А. Л., Каштанов С. М. Методические рекомендации по изданию и описанию Литовской метрики. — Вильнюс, 1985

1581. Хорошкевич А. Л. Литовская метрика, состав и пути формирования // Исследования по истории Литовской метрики. — М., — 1989. — С. 11-31

1582. Хорошкевич А. Л., Плигунов А.И. Русь XIII столетия в книге Дж.Феннела // Феннел Дж. Кризис средневековой Руси 1200-1304. — М., — 1989. — С.4-16

1583. Хронологические и генеалогические таблицы по всеобщей и русской истории / Сост. А. С. Резанов. — СПб., 1910. — 654 с.

1584. Чаев Н. С. «Москва — третий Рим», в политической практике московского правительства XVI в. // Ист. зап. — Т.17. — 1945. — С.38-79

1585. Чамярыцкі В. А. Да пытання об раннім летапісанні Беларусі (XII-XIII ст. ст.) // Весці АН БССР—Мінск. — 1965. — Сер. грамадскіх навук. — N 3. — С.90-98

1586. Чемерицкий В. А. Белорусские летописи как памятники литературы / Автореферат канд. дисс. — Минск, 1967. — 24 с.

1587. Чамярыцкі В. А. Беларускія летапісы як помнікі літаратуры. Узныкненне і літаратурная історыя першых зводау. — Менск, 1969. — 265 с.

1588. Чамярыцкі В. А. Летапісы беларускіа // Белорус. Сов. Энц. — Менск. — 1972. — Т.6. — С.344-345

1589. Черепнин Л. В. Летописец Даниила Галицкого // ИЗ — 1941. — N 12. — С. 228-253

1590. Черепнин Л. В. Русские феодальные архивы XIV-XV веков. — М. — Л.,ч. 1, 1946. — 321 с.; ч. 2, 1951. — 354 с.

1591. Черепнін Л. В. Літописець Данила Галицького // Матеріали до вивчення історії української літератури. — T. L-K., — 1959. — С. 101-110

1592. Черепнин Л. В. Образование Русского централизованного государства в XIV-XV вв. — М., 1960. — 453 с.

1593. Черепнин Л. В. У истоков архивоведения и актового источниковедения («практической дипломатики») в России. Вотчинные архивы и судебная экспертиза документов в XV — начале XVI в. // BA — 1963. — N1. — C.39-75

1594. Черепнин Л. В. Русь. Спорные вопросы истории феодальной земельной собственности в IX-XV вв. // Новосильцев А.П., Пашуто В.Т., Черепнин Л.В. Пути развития феодализма. — М., — 1972. — С. 132-148

1595. Черепнин Л. В. К вопросу о сравнительно-историческом методе изучения русского и западноевропейского феодализма в отечественной историографии // Черепнин Л.В. Вопросы методологии исторического исследования. Теоретические проблемы истории феодализма. — Сб.ст. — М., — 1981. — С.128-133

1596. Чертков А. Описание войны великого князя Святослава Игоревича против болгар и греков в 967-971 годах. — М., 1843. — 235 с.

1597. Чивилихин В. Память, кн. 1 // Роман-газета — 1985. — N 3. — 112 с.; N 4. — 95 с.; Кн. 2. — М., — 1984. — 574 с.

1598. Членов А. М. Древлянське походження князя Володимира // УІЖ —1970. — N 9. — С.62-89

1599. Членов А. На родине Добрыни Никитича // Дружба народов —1975. — N 8. — С.234-247

1600. Чоговец В. А. Преподобный Феодосии Печерский, его жизнь и сочинения. — К., 1901. — 356 с.

1601. Чубатий M. Історія християнства на Руси-Україні. т. 1 (до p. 1353). —Рим — Нью-Йорк, 1965. — 816 с. [генеалог, табл. с.776-780]

1602. Цамутали А.Н. Борьба направлений в русской историографии в период империализма. Историографические очерки. — Л., 1986. — 345 с.

1603. Цигилик В. Залізодобувний центр в с.Рудники на Прикарпатті на рубежі І та II тисячоліть н.е. // Миколаївщина. Збірник наукових статей / Відп. ред. Л.Войтович. — Т. 1. — Львів. — 1998. — С.39-48

1604. Шабульдо Ф. М. Включення київського князівства до складу литовської держави у другій половині XIV ст. // УІЖ — 1973. — N 6. — С.79-88

1605. Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого Княжества Литовского. — К., 1987. — 181 с.

1606. Шабульдо Ф. М. Русь в інтеграційних процесах XIII-XIV ст. // Другий міжнародний конгрес україністів. — Львів, 22-28 серпня 1993 р. — Історія. — 4.1. — Львів. — 1994. — С.27-31

1607. Шамбинаго С.К. Иоакимовская летопись // ИЗ—Т.21. — М., — 1947. — С. 123-167

1608. Шапиро Л. Русская историография в период империализма. Курс лекций. — Л., 1962. — 375 с.

1609. Шапиро А.Л. Проблемы социально-экономической истории Руси XIV-XVI вв. —Л., 1977. — 448 с.

1610. Шараневич И.И. История Галицкой и Владимирской Руси до 1453 г. — Львів, 1863. — 416 с.

1611. Шараневич И.И. Исследование на поле Отечественной географии и истории. — Львів, 1869. — 94 с.

1612. Шараневич І. Географічно-історичні статті. — Львів, 1875. — 52 с.

1613. Шараневич І.І. Где стоял первісний королем русским Данилом для сина своего престолонаслідника Льва збудований Львів // Временник Ставропігійского інституту нарік 1876. — Львів. — 1876. — С.23-35

1614. Шараневич І. Гальшка княгиня Острожска. Оповідання історичне. — Львів, 1880. — 130 с.

1615. Шарыпкин Д. М. Боян в «Слове о полку Игореве» и поэзия скальдов // Труды ОДРЛ —1976. — Т.31. — С.14-22

1616. Шаскольский И.П. Норманнская теория в современной буржуазной науке. — M . — Л., 1965. — 236 с.

1617. Шаскольский И.П. Судьба государственного архива Великого Новгорода // ВИД — Вып. 4. — 1972. — С. 213-228

1618. Шахматов A.A. Симеоновская летопись XVI в. и Троицкая начала XV века // Изв. ОРЯС — 1900. — Т. 5. — Кн.2. — С. 161-175

1619. Шахматов A.A. Записка о западнорусских летописях // ЛЗАК — СПб., — 1901. — Вып. 13. — С. 71-89

1620. Шахматов A.A. О Супральском списке западнорусской летописи // там же, — С. 90-123

1621. Шахматов A.A. Корсунская легенда о крещении Владимира. — СПб., 1906. — 219 с.

1622. Шахматов A.A. Как назывался первый русский христианин-мученик // Изв. ОРЯС—1907. — N9. — C.59-73

1623. Шахматов A.A. Один из источников летописного сказания о крещении Владимира // Сб. ст. по славяноведению, посвящ. М.С.Дринову. — Харьков. — 1908. — С.35-53

1624. Шахматов A.A. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. — СПб., 1908. — XX+ 686 с.

1625. Шахматов A.A. Мстислав Лютый в русской поэзии // Сб. Харьк. ист. — филол. об-ва — Т. 18. — 1909. — С.75-93

1626. Шахматов A.A. Несколько замечаний о договорах с греками Олега и Игоря // Записки неофилологического об-ва — Вып.8. — Петроград. — 1915. — С.391-395

1627. Шахматов А. А. Обозрение русских летописных сводов XIV-XVI вв. — М. — Л., 1938. — 435 с.

1628. Шахматов A.A. «Повесть временных лет» и ее источники // Труды ОДРЛ — Т.4. —1940. — С. 135-187.

1629. Шахматов О. О. Літописи // Матеріали до вивчення історії української літератури. — T. 1. — К., — 1959. — С.87-96

1630. Шацька Г. Галицько-Волинська держава і німці // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції/Тези міжнародної наукової конференції в Галичі 19-21.08.1993 р. —Львів. — 1993. — C.l15-117

1631. Шекера І.M. Київська Русь XI ст. у міжнародних відносинах. — К., 1967. — 240 с.

1632. Школяр С. А. Каменеметная артиллерия и начальный этап развития порохового оружия в Китае / Автореф. канд. дисс. — Л., 1970. — 32 с.

1633. Шлецер А.Л.Нестор. — СПб., Ч. 1, 1809. — 756 с.; Ч. 2, 1809. — 812 с.; Ч.3, СПб., 1819. — 684 с.

1634. Шмидт С. О. Российское государство в середине XVI столетия. Царский архив и лицевые летописи времени Ивана Грозного. — М., 1984. — 277 с.

1635. Шпилевский П. М. Путешествие по Полесью и Белорусскому краю // Современник. — СПб., — 1853. — N8. — Отд.2. — С.45-56

1636. Шпилевский С. М. Об участии земщины в делах правления Ивана IV // Юридический журнал—1861. — N 5. — С.211-231

1637. Штыхау Г.В, Пьгганні Пстарычнай тапаграфіі Полоцка // Весці АН БССР — Менск. — 1963. — С.63-72.

1638. Штыхов Г.В. Города Полоцкой земли (IX-XIII вв.). — Минск, 1978. — 345 с.

1639. Шульгин B.C. Ярославское княжество в системе Русского централизованного государства в конце XV — первой половине XVI в. // Науч. докл. высшей школыю Истор. науки. — 1958. — N 4. — С. 10-21

1640. Шумаков С. Акты Литовской метрики о князе Курбском и его потомках // Книговедение. — 1894. — N 7-8. — С.17-20

1641. Шустер Б.Я. Место ибн Мисхавейха среди арабоязычных историков // Сб. раб. аспирантов Отд. общ. наук АН Узбек.ССР. — Вып.2. —Ташкент. — 1958. — С. 127-138

1642. Шушарин В.П. Русско-венгерские отношения в IX в. // Международные связи России до XVII века. — М., — 1961. — С. 148-162

1643. Шушарин В.П. Современная буржуазная историография древней Руси. — М.,1964. — 265 с.

1644. Шушарин В.П. Древнерусское государство в западно- и восточноевропейских средневековых памятниках // Древнерусское государство и его международное значение. — М., — 1965. — С.420-429

1645. Щавелева Н.И. Послание епископа краковского Матвея Бернарду Клервоскому об «обращении русских» // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. и исслед. — 1975 г. — М., — 1976. — С.113-121.

1646. Щавелева Н.И. Древняя Русь в польской латинской хронографии / Автореф. к.и.н. — М., 1976. — 26 с.

1647. Щавелева Н.И. Киевская миссия польских доминиканцев // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. иисслед. — 1982 г. — М., — 1983. — С.139-151

1648. Щавелева Н.И. О княжеских воспитателях в древней Польше // там же, — 1985 г. — М., — 1986. — С.123-130

1649. Щавелева Н.И. Польки — жены русских князей (XI — середина XIII в.) // там же, — 1987 г. — М., — 1988. — С.50-58

1650. Щапов Я.Н. Церковь и становление Древнерусского государства // ВИ — 1969. — N 11. — С.55-64

1651. Щапов Я.Н. О социально-экономических укладах в Древней Руси XI — первой половины XII в. // Актуальные проблемы истории эпохи феодализма. — М., — 1970. — С.45-82

1652. Щапов Я.Н. Устав князя Ярослава и вопрос об отношениях к византийскому наследию на Руси в середине XI века // ВВ — Т. 31. — 1971. — С. 70-78

1653. Щапов Я.Н. Русская правда в новых списках кормчих книг XVI-XVII вв. // Археографический ежегодник за 1969 год. — М., — 1971. — С. 165-181

1654. Щапов Я.Н. Княжеские уставы и церковь в древней Руси. XI-XIV вв. — М., 1972. — 328 с.

1655. Щапов Я.Н. Большая и малая семья на Руси в VIII-XIII вв. // Становление раннефеодалъных

славянских государств. — К., — 1972. — С. 68-99

1656. Щапов Я.Н. Русская летопись о политических взаимоотношениях Древней Руси и Византии // Феодальная Россия во всемирно-историческом процессе. — М., — 1972. — С. 201-208

1657. Щапов Я.Н. К характеристике некоторых летописных трудов XV в. // Летописи и хроники. Сб. ст. — 1973 г. — М., — 1974. — С.254-278

1658. Щапов Я.Н. Похвала Ростиславу Мстиславичу как памятник литературы Смоленска XII в. // Труды ОДРЛ—Т.28. — Л., — 1974. — С. 51-83

1659. Щапов Я.Н. О функциях общины в Древней Руси // Общество и государство феодальной России. — М., — 1975. — С. 38-57

1660. Щапов Я.Н. Становление древнерусской государственности и церковь // Вопросы научного атеизма. — Вып.20. — М., — 1976. — С. 59-98

1661. Щапов Я.Н. Древнерусские княжеские уставы XI-XV вв. — М., 1976. — 240 с.

1662. Щапов Я.Н. Византийское и южнословянское правовое наследие на Руси в XI-XIII вв. Кормчие книги. — М., 1978. — 291 с.

1663. Щапов Я.Н. Средневековая Русь // ВИ—1979. — N 8. —С.161-164

1664. Щапов Я.Н. Номоканон Иоанна Схоластика и Синтагма 14 титулов у славян в IX-X вв. // Beitrage zur Byzantinischen Geschichte im 9-11. Jh. — Praha. — 1979. — S. 387-411

1665. Щапов Я.Н. К истории Правды Ярославичей // Проблемы социально-экономической истории феодальной России/К 100-летию со дня рождения С.В.Бахрушина. — М., — 1984. — С. 256-261

1666. Щапов Я.Н. Формирование и развитие церковной организации на Руси в конце X-XII вв. // Древнейшие государства на территории СССР. Мат. иисслед. — 1985 г. — М., — 1986. — С. 58-61

1667. Щапов Я.Н. О системах права на Руси в XI-XIII вв. // История СССР —1987. — N 5. — С. 175-181

1668. Щапов Я.Н. «Закон русский» договоров Руси с Византией и «Правда русская» // Внешняя политика Древней Руси / Юбилейные чтения, посвящ. 70-летию В.Т.Пашуто. — М., — 1988. — С. 122-123

1669. Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси X-XIII вв. — М., 1989. — 228 с.

1670. Щепкин В.Н. Новгородские надписи «graffiti» // Древности. — ТрудыМоск. Археологического Об-ва. — Вып. 3. — Т. 19. — 1905. — С.235-249

1671. Щербатов М. М. История Российская от древнейших времен. — СПб., т. 1,1770. — XVI + 325 с.; т. 2, 1771. — 575 с.; т. 3, 1774. — 514 с.; т. 4, ч. I, 1781. — 598 с.; т. 4, ч. 2, 1783. — 542 с.; т. 4, ч. 3, 1784. — 355 + 54 + 50 с.; т. 5, ч. 1,1786. — 555 с.; т. 5, ч .2,1789. — 444 с.; т. 5, ч. 3,1789. — 224 + 100 с.; т. 5, ч. 4,1789. — 263 с.; т. 6, ч. 1,1790. — 328 с.; т. 6, ч. 2, 1790. — 296 + 30 с.; т. 7, ч. 1, 1790. — 365 с.; т. 7, ч. 2, 1791. — 441 с.; т. 7, ч. 3,1791. — 178 с.

1672. Щербатов М. М. Род князей Голицыных // Древняя российская вивлиофика или собрание разных древних сочинений..., — Ч.4. — Май. — СПб., — 1774. — С. 161-292

1673. Щербатов М. М. Родословие князей Куракиных // там же, — 4.4. — Сентябрь. — СПб., — 1774. — С. 395-419; Изд. 2. — 4.17. — М., — 1791. — С.405-422

1674. Щербатов М. М. Краткое историческое повествование о начале князей российских, происходящих от великого князя Рюрика. — М., 1785. — 96 с.

1675. Щербатов М. М. Родословная князей Щербатовых // Древняя российская вивлиофика.., — Ч.9. — М., — 1789. — С.1-190

1676. Щербатов М. М. Родословие княжеских родов Мосальских, Одоевских, Засекиных, Горчаковых, Щербатовых, Репниных, Солнцевых, Чернышевых и пр. // Древняя российская вивлиофика.., — 4.9. — Изд. 2. — М., — 1789. — С.4-73

1677. Щербатов М. М. Род князей Репниных от князя Михаила Оболенского, праправнука князя Михаила Черниговского // там же, — С. 190-204

1678. Щербатов М. М. Род Сонцовых // там же, — С.205-224

1679. Щербатов М. М. Род князей Мосальских // там же, — С.224-245

1680. Щербатов М. М. Род князей Одоевских // там же, — С. 226-262

1681. Щербатов М. М. Род Шаховских // там же, — С.262-386

1682. Щербатов M. M. Род князей Голицыных // там же, — 4.4. — Май. — СПб., — 1774. — С. 161-292; Изд.2. — Ч.17. — М., — 1791. — С.188-283

1683. Щербатов М. М. Краткое историческое повествование о начале родов князей российских, происходящих от великого князя Рюрика // ГПБ им. М.Е.Салтыкова-Щедрина — Эрмитажное собрание -N31

1684. Юрасовский A. B. К вопросу о степени аутентичности венгерских грамот XII в. Ипатьевской летописи // Древнейшие государства та территории СССР. Мат. и исслед. — 1981 г. — М., -1982. — С. 189-193

1685. Юрганов А.Л. Политическая борьба в годы правления Елены Глинской (1533-1538). — М., 1987. — 226 с.

1686. Юсупов Н. Б. О роде князей Юсуповых. — СПб., Ч. 1, 1866. — 556 с.; 4.2, 1867. — 632 с.

1687. Юхо Я. Про назву Беларусь // Полымя — Минск. — 1968. — N 1. — С.175-182

1688. Ючас М. Летопись великих князей литовских. — Вильнюс, 1957. — 348 с.

1689. Ючас М. А. Русские летописи XIV-XV вв. как источник по истории Литвы // Труды АН ЛитССР. — Вильнюс. — 1958. — сер. А. — N 2 (5). — С. 69-82

1690. Юшков C. B. Очерки по истории феодализма в Киевской Руси. — М. — Л., 1939. — 254 с.

1691. Юшков C. B. Общественно-политический строй и право Киевского государства, [т. 1 Курсу истории государства и права СССР] — М., 1949. — 544 с.

1692. Юшков C. B. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. — К., 1992. — 349 с. [бібл. с.334-338]

1693. Якобсон А. Л. Очерк истории зодчества Армении V-XVII вв. — М. — Л., 1950. — 356 с.

1694. Якобсон А.Л. Средневековый Херсонес XI-XIV вв. / МИА - N 17. — М., 1950. — 167 с.

1695. Якобсон А.Л. К истории русско-корсунских связей (XI-XIV вв.) // ВВ — Т. 14. — 1958. — С. 88-123

1696. Якобсон А. Л. Крым в средние века. — М., 1973. — 173 с.

1697. Яковенко H. H., Боряк Г.В. Родовая антропонимия Правобережной Украины как отражение социальной структуры общества (по актам конца XIV-XVI вв. // ВИД — Вып. 19. — 1987. — С.22-38

1698. Яковенко H. H. Эволюция органов власти и управления Великого княжества Литовского и ее отражение в Литовских Статутах (на примере Киевской земли) // Третий Литовский Статут 1588 года / Мат. респб. конференции. — Вильнюс. — 1689. — С. 127-134

1699. Яковенко Н. М. До питання про реконструкцію складу київських судово-адміністративних архівів кінця XVI — першої половини XVII ст. // Архіви України — 1990. — N 5. — C. 15-23

1700. Яковенко М.Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). — К., 1993. — 416 с.

1701. Яковенко Н. М. Володимир Ольгердович, Костянтин Острозький, Олелько Володимирович, Семен Олелькович // Історія України в особах IX-XVIII ст. / Відп. ред. Ф.Шевченко. — К., - 1993. — C. 114-147, 156-163, 152-156

1702. Яковенко Н. М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — К., 1997. — 312 с.

1703. Якубовский А. Ибн Мискавейх о походе руссов в Бердаа в 322 = 943/4 г. // ВВ — Т.24. — 1926. — с. 64-68

1704. Якубовский А. Ю. Рассказ ибн ал-Биби о походе малоазиатских турок на Судак, половцев и русских в начале XIII в. // ВВ — Т.25. — 1928. — С.53-76

1705. Якубовский А. Ю. О русско-хазарских и русско-кавказских отношениях в IX-X вв. // Известия АН СССР. — Серия истории и философии. — Т. 3. — 1946. — N 5. — С. 470-473

1706. Янин В. Л. Древнейшая русская печать X века // КСИИМК -1955. — N 5. — С.39-46

1707. Янин В. Л. Из истории русской художественной и политической жизни XII в. // СА -1957. — N 1. — C.122-126

1708. Янин В. Л. Генеалогия и геральдика // Очерки истории исторической науки в СССР. — Т.2. — М., - 1960. — С.3-26

1709. Янин В. Л. О печатях Ратибора // СА, 1960, N2,c.56-59

1710. Янин В. Л. Междукняжеские отношения в эпоху Мономаха и «Хождение» игумена Даниила

// Труды ОДРЛ - T. 16. — М. — Л.. — 1960. — С.112-131

1711. Янин В. Л. Новгородские посадники. — М., 1962. — 387 с.

1712. Янин В. Л., Литаврин Г.Г. Новые материалы о происхождении Владимира Мономаха // Историко-археологический сб. Артемию Владимировичу Арциховскому... — М., — 1962. — С.204-221

1713. Янин В. Л. Русская княгиня Олисава-Гертруда и ее сын Ярополк // Нуми-зматика и Эпиграфика- 1963. — N4. — С.140-145

1714. Янин В. Л. Печать Феофано Музалон // Нумизматика и Сфрагистика. — Т.2. — 1965. — С.76-90

1715. Янин В. Л. Актовые печати Древней РусиХ-XV вв. — М., 1970, т.1. — 326 с.; т.2. — 367 с.

1716. Янин В. Л. Проблемы социальной организации Новгородской республики // История СССР -1970. — N1. — C.48-54

1717. Янин В. Л., Алешковский MX. Происхождение Новгорода (к постановке проблемы) // История СССР — 1971. — N 2. — С.23-56

1718. Янин В. Л. Проблемы социальной организации Новгородской республики // Россия и Италия. — М., — 1972. — С. 45-87

1719. Янин В. Л. К вопросу о структуре княжеского аппарата в Новгороде на рубеже XIII-XIV вв. // ВИД -Л., - 1973. — С. 112-123

1720. Янин В. Л., Колчин Б. А. Итоги и перспективы новгородской археологии // Археологическое изучение Новгорода. — М., — 1978. — С.42-49

1721. Янин В. Л. К вопросу о происхождении Михаила Клонского // Археографический ежегодник за 1978 г. — М., — 1979. — С. 48-59

1722. Янин В. Л. Новгородская феодальная вотчина. — М., 1982. — 296 с.

1723. Янин В. Л. Социально-политическая структура Новгорода в свете археологических исследований // Новгородский исторический сборник. — Вып. 1 (11). — Л., — 1982. — С. 79-95

1724. Янин В. Л. Некрополь Новгородского Софийского собора. — М., 1988. — 240 с.

1725. Ярушевич А. Ревнитель православия князь Константин Иванович Острожский ( 1461 -15.30) и православная литовская Русь в его время. — Смоленск, 1896. — 269 с.

1726. Ясинский М. Уставные земские грамоты Литовско-Русского государства. — К., 1889. — VI + I + 209 с.

1727. Яценко Б. И. Солнечное затмение в «Слове о полку Игореве» // Труды ОДРЛ — Т.31. — М-Л., — 1976. — С. 114-118

1728. Яценко Б. И. Кто такой Борис Вячеславич «Слова о полку Игореве»? // Труды ОДРЛ — т.31, - 1976. — С. 296-304

1729. Яценко Б. И. Северские князья в «Слове о полку Игореве» // Русская литература — 1981. — N3. — С. 108-109

1730. Яценко Б. І. Князь Ігор у «Слові о полку Ігоревім» // Київська Русь. Культура. Традиції. — К., - 1982. — С. 53-56

1731. Яценко Б. И. Лаврентьевская повесть о походе Игоря Святославича в 1185 году // Русская литература — 1985. — N 3. — С.31-42

1732. Яценко Б. И. Черниговская повесть о походе Игоря Святославича в 1185 г. // Исследования «Слова о полку Игореве». — Л., — 1986. — С.38-57

1733. Яцимирский А. И. Известия о св. Ольге в древнейшем русском летописном своде (по поводу «Разысканий» Шахматова) // Псковская старина -1. — 1910. — С.31-51

1734. Abraham W. Organizacja kościoła w Polsce do polowy XIII wieku. — Lwów, 1893. — 340 s.

1735. Alef G. A reflections on the Boyar Duma in the Reign of Ivan III // Alef G. Rulers and Nobles in Fifteenth-Century Muscovy. -London. — 1983. — P. 102-125

1736. A magyar nep torténete. 3 kot. — Budapest, 1896. — 569 1.

1737. Backus O.P. Motives of West Russian Nobles in Deserting Lithuania for Moscow, 1377-1514. — Lawrence, 1957. — 238s.

1738. Backus O.P. A.M.Kurbsky in the Polish-Lithuanian State (1564-1583) // Acta Balto-Slavica. -1969-1970. — V6. — P.78-92

1739. Balzer O. Genealogia Piastów. — Kraków, 1895. — XV+ 575 s.

1740. Baszkiewicz J. Bolesław i Peredsława. Uwagi o uroczystości stanowienia władców związku z wejściem Chrobrego do Kijowa // Kwartalnik Historyczny [далі: KH] -1990. — R.92. — Z. 3-4. — S.2-15

1741. Bardach J. Historia państwa i prawa Polski. T. l. — Warszawa, 1965. — 650 s.

1742. Bardach J. Krewo i Lublin. Z problemów unii polsko-litewskiej // KH. — 1969. — R.76. — Z. 3. — S.23-75

1743. Bardach J. Złota Orda, Litwai Ruś w XIV — początku XV wieku // KH -1977. — Z. l. — S. 183-188

1744. Bardach J. Miasto na prawie magdeburskim w Wielkim Księstwie Litewskim od schyłku XIV do polowy XVII stulecia // KH — 1800. — R.87. — Z. 1. — S.21-28.

1745. Bardach J. O związku Polski z Litwą- kontrowersyjnie // KH-1981. — R.88. — ZA — S.1061-1066.

1746. Bardach J. O dawnej i niedawnej Litwie. — Poznań, 1988. — 675 s.

1747. Bartha A. 9-10. szâzadi magyar tärsadalom. — Budapest, 1968. — 3691

1748. Barwiński B. Pieczęcie książąt halicko-włodzimierskich // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. — 1909. — 1.1. — S.99-130

1749. BaturaR. Lietuva tautu kovoje pries Aukśo Orda. — Vilnius, 1975. — 268 p.

1750. Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-е siècle /Orientalia Christiana. — Roma. — 1927. — N35. — 95p.

1751. Baumgarten N. Olaf Trygwison roi de Norvège et ses relations avec Saint Vladimir de Russie // Orientalia Christiana. — 1.24. — F.73.'- 1931. — 65 p.

1752. Baumgarten N. Saint Vladimir et la conversion de la Russie // Orientalia Christiana. — T.27. — F.73. — 1932. — 54 p.

1753. Baumgarten N. Généalogie des branches régnantes de Rurikides du XII-е au XVI-е siècle. — Roma. 1934. — 86 p.

1754. Baumgarten N. Halich et Ostróg // Orientalia Christiana. — Roma. — 1937. — T.3. — P. 161-177

1755. Białkowski I. Urzędnicy ziemscy podolscy wieku XVI i początku XVII // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — Kraków. — 1928. — T.8. — S.173-180

1756. Biełowski A. Królestwo Galicji (o starem Księstwie Halickiem) // Biblioteka Ossolińskich — T. l. -1860. — S.152-231

1757. Bieniak J. Polska elita polityczna XII wieku // w. : Społeczeństwo Polski średniowiecznej, cz. l. — T.2. -Warszawa. — 1982. — S.12-87; cz.2 w:-T.3. — Warszawa. — 1986. — S.32-124; cz.3 w.:-T.4. — Warszawa. — 1990. — S. 13-107

1758. Bieniak J. Mistrz Wincenty o współczesnych mu Piastach // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. — S.33-52

1759. Bieniak J. Wygaśnięcie książąt halicko-wlodzimierskich // У друці. — 12 s.

1760. Błaszczyk G. Małżeństwa dynastyczne polsko-litewskie od XIII do XV wieku // Profesor Henryk Łowmiański — życie i dzieło. — Poznań. — 1995. S.98-115

1761. Blondal S. The Last Exploits of Harald Sigurdsson in Greek Service // Classica et Medievalica. — V.2. — Fasc.l. — Copenhaque. — 1939. — S.1-26

1762. Boak A.E.R. Earlist Russia Moves against Constantinople // Queen's Quarterly. — Vol.55. — Kingston-Ontario. — 1948. — N 3. — P.315-316

1763.BoerR.C. Über die Orvar-Odds saga // Arkiv for nordiskfilologi- 1892. — Bd.8. — H.2. — S. 109-112

1764. Bogucki A. Kornes w polskich źródłach średniowiecznych. — Warszawa-Poznań, 1972. — 237 s.

1765. Boniecki A. Poczet rodów w Wielkim Księstwie Litewskim w XV i XVI wieku. — Warszawa, 1883. — 425+ XLIX s.

1766. BoutracheR. Seigneurie et Féodalité. Le premier agę des lieus d'homme a homme. — Paris, 1968. — 482p.

1767. Braun F. Das historische Russland im nordischen Schrifttum des X-XIV. Jahrhunderts // FestschriftEugenMogkzum70. Geburtstag. — Halle. — 1924. S. 157-167

1768. Brükner A. Rozdział z Nestora // Записки НТШ — T. 141-143. — 1925. — C.4-28

1769. Buczek K. Z badań nad organizacją grodową w Polsce wcześnofeodalnej. Problemy terytorialności

grodów kasztelańskich // KH — R. 77. -Zesz.l. — 1970. — S.3-29

1770. Burckhardt J. Weltgeschichliche Bertrachtungen Historische Fragmente / Hrsg. von J.Wenzel. — Lejpzig, 1985. — 648s.

1771. Cardini F. Wojownik i rycerz // Człowiek Średniowiecza / Pod red. J. Le Goffa, tłumaczyła M.Radożycka-Pauletti. — Warszawa-Gdańsk. — 1996. — S.97-143

1772. Chambers J. The Devil's Horsemen. The Mongol Invasion of Europe. — London, 1979. — 190 s.

1773. Charkiewicz W. «Scipion Ruski» Konstanty Iwanowicz książe Ostrogski. — Wilno, 1934. — 340s.

1774. Chledowski K. Zygmunt Korybut // Biblioteka Warszawska — T.3. — Warszawa. — 1864. — S.32-98

1775. Chodynicki K. Ze studijów nad dziejopisarstwem Rusko-Litewskim (T. z. Rękopis Raudański) // Ateneum Wileńskie — 1925/6. — R.3. — S.387-401

1776. Chodynicki K. Geneza dynastji Giedymina // KH — 1926. — T.40. — Z.4. — S.541-566

1777. Czartoryscy. Trzydzieści sześć życiorysów. — Kraków, 1938. — 589 s.

1778. Czyczyński A. Traktat książąt litewskich z Kazimierzem Wielkim z roku 1366 // KH-1980. -Z.3. — S.510-534

1779. Dąbkowski P. Urzędnicy kancelarii sądów ziemskich i grodzkich w dawnej Polsce. — Lwów, 1918. — 345 s.

1780. Dąbrowska E. Królów polskich relikwarz koronacyjny krzyża świętego // Kultura średniowieczna i staropolska / Studia ofiarowane Aleksandrowi Gieysztorowi w piędziesięciolecie pracy naukowej. — Warszawa.

-1991. — S.67-86

1781. Dąbrowski D. Małżeństwa Wasylka Romanowicza. Problem mazowieckiego pochodzenia drugiej żony // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. — S.221-233

1782. Dąbrowski D. Małżeństwa Daniela Romanowicza (aspekt genealogiczny i polityczny) // Veneralibes nobiles et honesti. Studia z dziejów społeczeństwa Polski średniowiecznej / Prace ofiarowane prof. J.Bieniakowi. — Toruń. — 1997. — S.43-50

1783. Dąbrowski D. Czy istniało dwóch synów Daniela Romanowicza o imieniu Mścislaw ? Przyczynek do Genealogii Romanowiczów, książąt halicko-wołynskich // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego. — T.4 (15). — 1999. — S. 101-135.

1784. Dąbrowski J. Ostatnie lata Ludwika Wielkiego. — Kraków, 1918. — 345 s.

1785. Daniłowiczl. Wiadomość o właściwych litewski ch latopisach // Ateneum Wileńskie- 1841. -N6.

-S. 13-62

1786. Deeker-Hauff H. Alexandra von Litauen die Grosmutter Kaiser Friedridis des Dritten // Adler. Zeitschrift für Genealogie und Heraldik. — 1947-1949. — S.67-84

1787. Dennistoun I. Mémoires of thé dukes of Urbino. — London, 1909. Vol. 1. — 458 p.; Vol.2. — 512 p.; Vol.3. — 433 p.

1788. Dobrowolska W. Młodość Jerzego i Krzystofa Zbaraskich. — Przemysł, 1926. — 3 3 4 s.

1789. Dobrowolska W. Książęta Zbarascy w walce z hetmanem Żółkiewskim. — Kraków, 1930. — 327 s.

1790. Dolgorukij P, Notice sur les principales familles de la Russie. — Berlin. 1859. — 458s.

1791. Domanovsky Sandor. A magyar kirâaykronika 14 szazadi folytatâsa // Emlékkonyv Berzeviczy Albert urnak. — Budapest. — 1934. — 21-34 L.

1792. Dąbrowski J. Z czasów Łokietka — studia nad stosunkami polsko-węgierskimi w XIV w. Z. l. — Kraków, 1916. — 232 s.

1793. Dowiat J. Polska — państwiem średniowiecznej Europy. — Warszawa, 1968. — 468 s.

1794. Dubowski J. Książęta Koreccy i zamek ich w Korcu. — Korzec, 1906. — 214s.

1795. Duby G. Czasy katedr. Sztuka i społeczeństwo 980-1420. — Warszawa, 1991. — 261 s.

1796. Dundulis B. Lietuvos uzsienio politika XVI a. — Vilnius, 1971. — 319 s.

1797. DurczewskiL. Stary Zamek w Grodnie w świetle wykopalisk, dokonanych w latach 1937-1939 // Nieman-1939. — S.29-36

1798. Durye P. La Genealogie. — Paris, 1961. — 486 p.

1799. Dvornik F. The Making of Central Europe. — London, 1949. — 590 p.

1800. Dvornik F. The Slavs. Their early History and Civilization. — Boston, 1956. — 358 p.

1801. Dvornik F. Byzantin political ideas in Kievan Russia // Dumbarton Oaks Papers — N 9/10. — 1956. — P.58-123

1802. Dworzaczek W. Genealogia. — Warszawa, 1959. — 182 s.

1803. Dworzaczek W. Genealogia. Tablice. — Warszawa, 1959. — 183 tabl.

1804. Engel P. Az orszag Ujraegyesitese I. Karoly kuzdelmei az oligarchak eilen (1310-1323) // Szazadok- 1988. — 1-2 sz. — 89-146 L.

1805. Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów / Pod red. K. Zielińskiej-Melkowskiej. — Toruń, 1997. — 426 s.

1806. Ericsson K. The earliest conversion of the Rus to the Christianity // The Slavinic and East European Review — Vol.44. — N 102. — 1966. — P. 159-203

1807. Falkowski W. Elita władzy za panowania Kazimierza Jagiełłończyka (1447-1492). Studium aspektów politycznych. — Warszawa, 1992. — 269 s.

1808. Fenczak A. Wokół początków bizantyńsko-slowiańskiego biskupstwa w Przemyślu. Kwestia istnienia organizacji diecezjalnej w Księstwie Przemyskim (koniec XI i pierwsza połowa XII wieku) // Polska-Ukraina. 1000 lat sąsiędstwa. — T.3. — Przemysł. — 1996. — S.21-38

1809. Fijalek J. Wnuk Kiejstuta Jan książę drohiczyński, kustosz krakowski i sandomierski, drugi rektor Uniwersytetu Jagiellońskiego // KH-28. — 1914. — S.181-197

1810. Fischer M. Merkwürdigere Schicksale des Stiftes und der Stadt klosterneuburg aus Urkunden gezogen II (Urkundenbuch). — Wien, 1815. — 650 s.

1811. Forssman J. Die Beziehungen alt Russischer Furstengeschlechter zu Westeuropa. Ein Beitrag zur Geschichte Ost- und Nordeuropas im Mittelalter. — Bern, 1970. — 339 s.

1812. Forst O. Genealogie. — Leipzig, 1914. — 568 s.

1813. Franceschini G. Saggi di storia montefeltresca e urbinate. — Selci Umbra, 1957. — 338 p.

1814. Gąsiorowski A. Itinerarium króla Władysława Jagiełły 1386-1434. — Warszawa, 1972. — 254s.

1815. Genealogia domu Ostrogskich. — Wilno, 1871. — 219 s.

1816. Gierszewski S. Obywatele miast Polski przedrozbiorowej. — Warszawa,; 1973. — 345 s.

1817. GorczakB. Rodowódks.Sanguszków. — Sławuta, 1899. — 369 s.

1818. Górka O. Zagadnienie czarnomorskie w polskiej politycie średniowiecznej // Przegląd Historyczny [Далі: PH]-1933. — Z.l/2. — S.322-347

1819. Grabowski J. W sprawie daty urodzin Kazimerza I Trojdenowicza. Ze studiów nad Genealogią Piastów Mazowieckich // Roczn. Poi. Tow. Heraldycznego. — R.2. — 1995. — S.173-176

1820. Grabowski J. Między Polską, Luksemburgami, Litwą a zakonem krzyżackim. Uwagi nad zhołdowaniem Mazowsza przez Kazimierza Wielkiego // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń.

-1997. — S.121-138

1821. Grabski A.F. Bolesław Chrobry. — Warszawa, 1964. — 356 s.

1822. Grała H. Drugie małżeństwo Romana Mścisławicza // Slavia Orientalis. — 1982. — S. 112-121

1823. Grała H. Chrzestne imię Szwarna Danilowicza. Ze studiów nad dyplomatyką południoworaską XIII i XIV w. // Słowiańszczyzna i dzieje powszechne. — Warszawa. — 1985. — S. 196-208

1824. Grała H. Rurikowicze na Bałkanach w XII i XIII wieku // Balcanica Posnaniensia — T.4. — Poznań. — 1989. — S. 131-140

1825. Grégoire H., Orgeles P. La guerre Russo-byzantine de 941 // Byzantion. — T.24. — Bruxelles. — 1955. — P. 145-166

1826. Grydiel J. Życie i działalność Zygmunta Korybutowicza // Prace Komisji Historycznej. -Ossolineum.

-1988. — N52. — S.23-78

1827. Grudziński T. Bolesław Szczodry. Cz. l // Rocz. Tow. Nauk. w Toruniu. — R.57. — Z.2. — S.25-74

1828. Grunwald C. Annę de Russie reine de France // Miroir de L'Histoire. — Paris. — 1964. — N174. — P.674-680

1829. Gudavicius E. Grunwald and Vytautas Risk. What happend after the Battle of Grunwald? // Vilnius. — 1995. — Winter. — S. 167-178

1830. Gumowski M. Pieczęcie książąt litewskich // Ateneum Wileńskie — 1930. — R.7. — Z.3-4. — S.684-725

1831. Györfly Gyorgy. Kronikâink es a magyar östörtenet. — Budapest, 1948. — 2541.

1832. Györfiy G. Az Arpad-kori Magyarorszag törteneti földrajza. I k. — Budapest, 1963. — 2911.

1833. Györfry G. Zur Geshichte der Eroberung Ochride durch Basileos II // Artes du XII-е Congres International das Etudes Byzantines. — T.2. — Beograd. — 1964. — P.151-159

1834. Haskins C.H. The reneissance of the XII-th Century. — Cambridge, 1927. — 278 p.

1835. Halecki O. Ostatnie lata Swidrygielly i sprawa wołyńska za Kazimierza Jagiełlończyka. — Kraków, 1915. — 477 s.

1836. Halecki O. Przyłączenie Podlasia, Wołynia i Kijowszczyzny do Korony w roku 1569. — Kraków, 1915. — 230 s.

1837. Halecki O. O początkach szlachty i heraldyki na Litwie // KH — R.29. — 1915. — S. 169-186

1838. Halecki O. Z Jana Zamojskiego inwentarza archiwum koronnego // Archiwum Komisji Historycznej — 12. — 1919. — S.50-59

1839. Halecki O. Dzieje unii Jagiellońskiej. T. l. — Kraków, 1919. — 342 s.

1840. Halecki O. Przyczynki Genealogiczne do dziejów układu krewskiego // Miesięcznik Tow. Heraldycznego [далі: МН] — 1935. — 14. — S. 104-116

1841. Halecki O. Koriatowicze i przodkowie Holszanskich i Czartoryskich // Rocznik Tow. Heraldyczniego [далі: RH] -1939. -18. — S. 139-148

1842. Hallu R. Anne de Kiev, Reine de France. — Romae, 1973 [т.9 Праць філософсько-гуманітарного ф-ту Українського католицького ун-ту їм. св.Климента]. — 232 p.

1843. Heidenreich F. Hanbuch der praktichen Genealogie. — Leipzig. 1913. T.1. — 594 s.; T.2. — 673 s.

1844. Herbarz starodawnej szlachty podług heraldyków Polskich, z dopełnieniem do czasów obecnych. — Paris, 1858. — 695 s.

1845. Herbst S., Walicki M. Obraz bitwy pod Orszą // Rozpr. Kom. Hist. Sztuki. — Warszawa. — 1949. — S.33-66

1846. Hernas C. Zarys rozwoju literatury barokowej // Polska XVII wieku. Państwo. Społeczeństwo. Kultura. — Warszawa. — 1973'. — S.291-327

1847. Hodinka A. Documenta Koriatovicsiana et fundatio monasterii Munkacsiensis // Analecta or-dinis S.Basilii Magni — Vol.2 (8). — Fasc. 1-2. — Romae. — 1954. — C. 165-189

1848. Hóman Balint. A SzentLaszló-kori Gęsta Ungarorum és 12-13 szâzadi leszârmazoi. -Budapest, 1925. — l 891.

1849. Horvath Janos ifj. Arpad-kori lainnyelvu irodalmunk stilusproblémai. — Budapest. — 1954. — 327 1.

1850. Horwat J. Lew, książę halicki wobec wydarzeń w Polsce końca XIII wieku // Zesz. Nauk. WSP w Rzeszowie — N 12. — Ser. Społ. Pedagog, i Hist. — Historia. — Z.4. — 1994. — S.45-50

1851. Horwat J. Grzymislawa, księżniczka opolska // Roczn. Muzeum w Gliwicach — T.7/8. — 1991/1992. — 1994. — S.380-384

1852. Ionynas I. Vytauto seimyna. — Kaunas, 1932. — 216 p.

1853. Ioniniasl. Vytauto setmyna // Praeitis — T.2. — 1933. — S. 183-244 :

1854. Ioninias I. Jogaila didysis Lietuvos kunigaikstis ir Lenkijos kara ius // Zidinys — 1934. — N 8. — P.124-165;-N 9. — P.111-138;-N 10. — P.115-149; -1935. — N 5. — P. 137-158;-N6. — P.102-131;-N7. -P.130-165;- 1936. — N 2. — P.98-127;-N 3. — P.129-161

1855. Isajewicz J. Uwagi w sprawie oceny prawnej istoty i społecznej treści miejskich jurydyk w dawnej Rzeczypospolitej // Czasopismo prawno-historyczne. — T.2. — Zeszyt l. — Warszawa. -1959. — S. 142-154

1856. Isenburg K. W. Stammtafeln zur Geschichte der europaischen Staaten. l/II, 2 Aufl. — Marburg, 1953. — 560 s.

1857. Iwanczak W, Voicu S.J., Ziffer G. Une notice sur la Famille Czartoryski dans le VAT. GR 2630 // Byzantion — 1988. — T. 58. — F.l. — Bruxelles. — 1988. — 12 p.

1858. Jacquart J. La Genealogie moderne. Les foites Généalogiques. — Velence, 1914. — 374 p.

1859. Jadlowski J. Pieczęcie Ruskie z XI-XII wieku znalezione w Grodnie i Drohiczynie // PH — T. 37. —

1948. — S. 150-156

1860. Jahns M. Handbuch einer Geschichte des Kriegswesens. — Leipzig, 1957. — 780 s.

1861. Jakimowicz R. Tymczasowe sprawozdanie z wykopalisk w Dawid-gródku // Sprawozdania z czynności i posiedzeń Polskiej Akademii Umiejętności. — T.42. — Kraków. — 1937. — N 9. — S.271 -274

1862. Jakubowski J. Czy istnieli kniaziowie Nieswizcy? // Ateneum Wileńskie. — 1923. — S. 187-202

1863. Janeczek A. Osadnictwo pogranicza Polsko-Ruskiego. Wojewódstwo Bełzkie od schyłku XIV do początku XVII w. — Warszawa, 1993. — 268 s.

1864. Jankowska E. Początek kariery dyplomatycznej księcia Władysława Opolczyka // Roczn. Muzeum w Gliwicach — T.7/8. -1991/1992. — 1994. — S.72-90

1865. Jaroszewicz J. Obraz Litwy pod względem jej cywilizacyi od czasów najdawniejszych do końca wieku XVIII. — Warszawa. T. l, 1844. — 368 s.; T.2, 1845. — 374 s.; T.3, 1845. — 412 s.

1866. Jaśiński K. Rodowód Piastów śląskich. T. 1. Piastowie wrocławscy i legnicko-brzescy. — Wrocław, 1973. — 436 s.

1867. Jasiński K. Rodowód Piastów śląskich. T.2. Piastowie świdniccy, ziębiccy, głogowscy, żagańscy i oleśniccy. — Wrocław, 1975. — 512 s.

1868. Jasiński K. Rodowód Piastów śląskich. T.3. Piastowie opolscy, cieszyńscy i oświęcimscy. — Wrocław, 1977. — 528 s.

1869. Jasiński K. Rola Siemowita księcia dobrzyńskiego w stosunkach Polsko-Krzyżackich w 1308/ 1309 r. // Zapiski Kujawsko-Dobrzyńskie. — Seria A: Historia. — 1978. -Wrocław. — 1978. — S.63-84

1870. Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa-Wrocław, 1988; -Warszawa, 1992. — 388 s.

1871. Jonsson J.R. Svensk Balladtradition. I. Balladkallor och balladtyper. — Stockholm, 1967. — 296 s.

1872. Jućas M. Lietuvas metraściai. — Vilnius. 1968. — 344 p.

1873. Kamiański A. Z badań nad pograniczem polsko-rasko-jacwieskim w rejonie rzeki Śliny // Wiadomości Archeologiczne -T.23. — Zesz.2. — 1956. — S. 165-168

1874. Kardaszewicz S. Dzieje dawniejsze miasta Ostroga. — Warszawa-KraJców, 1913. — 278 s.

1875. Karsai Géza, Névtelenség, névrejtes es szcrzönev közepkori kronikâinkban // Szâzâdok — 1963. — 2. — 321-346 L.

1876. Grimsted Kennedy P. The Stefanyk Library of the Ukrainian Academy of Sciences: A Treasury of Manuscript Collections in Lviv // Harvard Ukrainian Studies. — 1981. — Vol.5. — N 2. — P. 195-229

1877. Grimsted Kennedy P. [with collaboration ofl.Suikowska-Karasiowa]. «The Lithuanian Metrica» in Moscow and Warsaw: Reconstructing thé Archives of the Grand Duchy of Lithuania. — Cambridge, Mass., 1984. — 214 p.

1878. Grimsted Kennedy P. Ńzym jest i czym była Metryka Litewska? (Stan i perspektywy odtworzenia zawartości archiwum kancelaryjnego Wielkiego Księstwa Litewskiego) // KH -1985. — R. 92. — Zesz. l. — S.55-85

1879. Grimsted Kennedy P. A Missing Volume of the Ruthenian Metrica: Crown Chancery Documents for Ukrainian Lands, 1609-1612, from the Kórnik Library of the Polish Akademy of Sciences // Harvard Ukrainian Studies. — Cambridge, Mass. — 1987. — Vol.11. — N3/4. — P.487-520

1880. Grimsted Kennedy P. Archives and Manuscript Repositories in the USSR: Ukrainę and Moldavia. — Princeton, NJ. — 1988. — P.500-570

1881. Grimsted Kennedy P. The Ruthenian (Volhynian) Metrica: Polich Crown Chancery Records for Ukrainian Lands, 1569-1673 // Harvard Ukrainian Studies. — Cambridge, Mass. — 1990. — Vol. 14. — N1/2. — P7-83

1882. Kętrzyński S. Na marginesie «Genealogii Piastów» // PH -T.29. — 1931. — S.200-209

1883. Koneczny F. Jerzy Semenowicz Ostrogski w Nowogrodzie 1458-1459 // Ateneum Wileńskie -1925. — T.3. — S.207-234

1884. Kotliar N.F. Gałician-Volhynian Ruś and Byzanlium in the Twelfth-Thirteenth Centuries: Real and Imaginaiy Relations // Acts of XVIIIth International Congress of Byzantine Studies. Selected papers: main and communications. — Moscow. — 1991. — VI: History. — Shepherdstown. — 1996. — P.319-326

1885. Korduba M. Stosunki polsko-ukraińskie w wieku X-XIII // Sprawy narodowościowe — 7. — Warszawa. — l 933. — S. 749-760

1886. Kotzebue A. Switrigal. Ein Beitrag zu den Geschichten von Litthauen, Russland, Polen, Preus-sen. — Leipzig, 1820. — 385 s.

1887. Kozicki D. Jeszcze raz w sprawie rodowodu xx. Sanguszków. — Kraków, 1902. — 216 s.

1888. Krakowski S. Korjatowicze i sprawa podolska w XIV w. W oświetleniu historiografii polskiej // Ateneum Wileńskie-1938. — R.13. — Z.1. — S.250-74

1889. Kryczyński S. Początki rodu książąt Glińskich // Prace Hist. w 30-lecie działań prof. St.Zakrzewsld.ego. — Lwów. — 1934. — S.235-254

1890. Krzywicki L. Żmudź starożytna. — Warszawa, 1906,470 s.

1891. Krug Ph. Forschungen in der älteren Gechichte Russland. T. 12. — Sankt-Peterburg, ] 848,698 s.

1892. Krupa K. Polityczne związki Giedyminowiczów z Nowogrodem Wielkim w latach 1430-1471 // PH-T.84. — Z.3. — 1993. — S.289-306

1892A. Krupska A. Moniwid // Polski słownik biograficzny [далі: PSB]. — T.21- S.658-659

1893. Kuczyński S. Sine Wody. Rzecz o wyprawie Olgierdowej 1362 r. — Warszawa, 1935. — 186 s.

1894. Kuczyński S. Ziemie czernihowsko-siewirskie pod rządami Litwy // Prace Ukraińskiego instytutu naukowego. — T.33. — Warszawa. — 1936. — S.360-412

1895. Kuczyriski S. Studia z dziejów Europy Wschodniej X-XVIII w. — Wrocław-Warszawa, 1965. — 273 s.

1896. Kuczyński S.M. O wyprawie Włodzimierza I ku Lachom na podstawie wzmianki z 981 w Opowieści lat doczesnych // Studia z dziejów Europy wschodniej X-XVIII w. — Warszawa. — 1965. — S.33-118

1897. Kuczyński S. Lubart Dymitr // PSB. -T.17. — 1972. — S.575-577

1898. Kuczyński S.K. Pieczecie książąt mazowieckich. — Wrocław, 1978. — 484 s.

1899. Kutrzeba S. Sądy grodskie i ziemskie w wiekach średnich // Rozprawy Akademii Umiejętności w Krakowie. — Wydział Historyczno-Filologiczny. — T.40. — Kraków. — 1901. — S.75-236; -T.52. — Kraków. — 1902. — S.333-386

1900. Kutrzeba S. Przywilej jedlneński z r. 1430 i nadanie prawa polskiego Rusi. — Kraków, 1911. — 231 s.

1901. Labuda G. Saga o Stryzbjornie, jorlu Jomsborga // Slavia Antiqua. — 4. — 1954. — S.310-321

1902. Leib B. Rome, Kiev et Byzance a la fin du XI siècle. — Paris, 1924. — 366 p.

1903. Lelewel J. Dzieje Litwy i Rusi aż do unii z Polską w Lublinie 1569 r. zawartej. — Poznań, 1844. — 236 s.

1904. Lewicki A. Powstanie Swidrygajła. — Kraków, 1892. — 340 s.

1905. Lewicki K. Książe Konstanty Ostrogski a unia brzeska. — Lwów, 1933, - 325 s.

1906. Lewicki K. Pochodzenie i działalność Ostrogskich w XIV i XV wieku. 1936-1939 // Державний архів Львівської обл. — Ф.26. — Оп.Н. — Од.зб.894. — Арк.11-30

1907. Lewicki K. Książęta Ostrogscy w służbie Rzeczypospolitej. — Równe, 1938, - 140s.

1908. Lobanoff de Rostoff A. Recueil de piece historique sur la reine Anne ou Agnes. — Paris, 1825. — 230

P-

1909. Lorenz H. Bertha und Praxedis die beiden Gemahalinnen Heinrich IV. — Halle, 1911. — 254 s.

1910. Łowmiański H. Studia nad początkami społeczeństwa i państwa Litewskiego. — Wilno, 1.1,1931. — 579 s.; t.2,1932. — 611 s.

1911. Łowmiański H. Wcielenie Litwy do Polski w 1386 r. // Ateneum Wileńskie. — r. 12. — 1937. — T. l. -S.56-69

1912. Łowmiański H. Wykaz wywodów szlachectwa na Litwie, przeważnie z lat 1773-1799 // MH — 1939.

-T.18. — S.131-168

1913. Łowmiański H. Stosunki Polsko-Ruskie za pierwszych Piastów // PH-T.41. — 1950. — S.325-365

1914. Łowmiański H. Zagadnenie roli Normanów w genezie państw słowiańskich. — Warszawa, 1957. — 203 s.

1915. Łowmiański H. Rurik // Słownik starożytności słowiańskich [далі: SSS] — Wrocław-Warszawa-Kraków. — T.4. — Cs.2. — 1967. — S.577

1916. Łowmiański H. Ruś. Dynastia panująca // SSS — T.4. — Cz.2. — 1968. — S.577-583

1917. Łowmiański H. Swietopelk w Brześciu w r. 1019 // Europa. Słowiańszczyzna. Polska/Studia ku uczczeniu K.Tymienieckiego. — Poznań. — 1970. — S.229-244

1918. Łowmiański H. Początki Polski. T.5. — Warszawa, 1973. — 426 s.

1919. Łowmiański H. Anna // PSB — T. l. — S. 121-122

1919A. Lund John. De msiske agteskaber: dynasti-oy alliancepolitic і 1130 ernes Danske borgerkrig // Historisktidskrift (Kobenhavn). — 92 (2). — 1992. — P.225-263.

1920. Maanen J. van, Wetenschapplijke Genealogie. — Utreht, 1901. — 341 p.

1921. MaleczyńskaE. Książęce lenno mazowieckie 1351-1526. — Lwów, 1929. — 220 s.

1922. Maleszewski J. Książęta Bielsccy h.Pogoń. — Warszawa, 1929. — 174 s.

1923. Maleczyński K. Urzędnicy grodzcy i ziemscy Lwowscy w latach 1352-1783. — Lwów, 1938. — 218s.

1924. Mâlyusz Elemćr. A Thuroczy-kronika es forrâsai. — Budapest, 1967. — 2461.

1925. Marczali H. Magyarorszag törtenete aż Àrpàdok korâban (1038-1301). — Budapest, 1896. — 890 1.

1926. Marszalska J.M. Szkic do Zarządu Dóbr i Archiwum Rodzinnego Sanguszków w Gumniskach // Roczn.Tarnowski-R2. — 1994. — S. 183-195

1927. Matijow J. Der polnisch-ungarische Streit um Galizien und Lodomerien // Jahresbericht der K.K. II Obergïmnasium im Lemberg fur das Jahr. — 1886. — S.4-35

1928. Meter von Klonau G. Jahrbücher des deutchen Reiches unter Heinrich IV und Heinrich V. — Leipzig, 1903. — 356 s.

1929. Mika N. Czy król Rusi Halickiej Daniel był obecny przy zawieraniu pokoju Wiedeńskiego w 1261 roku ? Z dziejów stosunków Rusko-Austriackich w średniowieczu // KH — R.55. — 1998. — N 2. — S.3-15

1930. MunchP.A. Detnorske Folke Histoira. D.2. Cristiania. 1854. — 350s.

1931. Narbutt T. Dzieje starożytne narodu Litewskiego. — Warszawa. T. l, 1835. — 458 s.; t.2,1836. — 521 s.; t.3,1836. — 498s.; t.4, 1837. — 516 s.; t.6,1838. — 505 s.

1932. Nikodem J. Spory o koronacje wielkiego księcia Litwy Witolda w latach 1429-1430. cz. 1. «Burza koronacyjna» w relacji Jana Długosza // Lituano-Słavica Posnaniensa. — T.6. — 1994. — Poznań. — 1995. — S.55-75

1933. Nikzentaitis A, Gediminas. — Vilnius, 1989. — 323 p.

1934. Nikzentaitis A. Die friedliche Periode in den Beziehungen zwichen dem Deutschen Orden und dem Groossfurstentum Litauen (1345-1360) und das Problem der Christianisierrung Litauens // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. — 41. — 1993. — Z. 1. — S.178-211.

1935. Obolensky D. Le patriarcat byzantin et les Métropoles de Kiev // Atti del VIII Congresso internationale di Studii Byzantini. — 1951. — Vol.l. — 1953. — P.32-41

1936. Ochmański J. Organizacja obrony w Wielkim Księstwie Litewskim przed napadami Tatarów Krymskichw XV-XVI wieku // Studia iMater. doHist. Wojsk. — Warszawa. — 1960. — T.5. — S.349-398

1937. Oljanczyn D. Zur Regierung des Grossfürsten Izjaslaw-Demeter von Kiew // Jahrbücher fur Geschichte Osteuropas -T.8. — V.4. — München. — 1960. — P.76-94

1938. Orlik A. Kilderne til sakses oldhistorie. Bd.2. — Kobenhavn, 1894. — 380 s.

1939. Ostrogorsky G. L'expédition du prince Oleg contre Constantinopole en 907 // Annales de l'Institut Kondakov-SK. — Vol.ll. — 1939. -P.47-61

1940. Paculski K. Mazowie wobec walk o władze w Polsce na przełomie ХIII/XIV w. // KH — R.85. — Z.3. — 1978. — S.585-604

1941. Palczewski M. Walka Siemowita IV o tron Polski (1382-1385) // Prace Nauk. WSP w Częstochowie -Zesz. Hist. — Z.l. — 1993. -S.7-21

1942. Panaitescu P.P. Introducere la istoria culturii Romanesti. — Bucurecti, 1969. — 605p.

1943. Paszkiewicz H. Ze studiów nad polityką polską, litewską i krzyżacką Bolesława Jerzego ostatniego księcia Rusi halicko-włodzimierskiej // Ateneum Wileńskie. — 1924. — R.56. — Z.2. — S.23-79

1944. Paszkiewicz H. Polityka Ruska Kazimierza Wielkiego. — Warszawa, 1925. — 327 s.

1945. Paszkiewicz H. Z dziejów Podlasia w XIV wieku // KH — 1928. — T.42. — S.227-245

1946. Paszkiewicz H. Jagiełloniowie a Moskwa. t.1, Litwa a Moskwa w XIII-XIV wieku. — Warszawa, 1933. — 256 s.

1947. Paszkiewicz H. O genezie i wartości Krewa. — Warszawa, 1938. — 311 s.

1948. Paszkiewicz H. The Origin of Russia. — London, 1954. — 590 p. '

1949. Paszuto W. Ruś, Litauen und Deutschland im 13 ЛІ // Russisch-deutsche Beziehungen von der KieverRus bis zur Oktoberrevolution. — Berlin. — 1976. — S.211-231

1950. Peleński J. Inkorporacja ukraińskich ziem dawnej Rusi do Korony w 1569 roku: Ideologia i korzyści-próba nowego spojrzenia // Przegląd Historyczny-l 974. — T.65. — Zesz.l. — S.243-262

1951. Pentek Z. Prace Genealogiczne Wojciecha Wielądka (1744-1822) // Genealogia — R.4. — 1993. — N 1/4. — S. 106-119

1952. Perfecky E. Historia Polonica Jana Długosze a Ruské letopisectvi. — Praha, 1932. — 269 s.

1953. Persowski F. Studia nad pograniczem Polsko-Ruskim w X-XI wieku. -Wrocław-Kraków-Warszawa, 1962. — 350 s.

1954. Piekosinski F. O źródłach heraldyki Ruskiej // Rozprawy wydz. hist. — filoz. AU. — 1899. — T.38. — S. 199-204

1955. Pieradzka K. Władysław książę opolski 1330-1401. Monografia historyczna. Kraków, 1945 / Archiwum Uniwersytetu Jagiellońskiego — Sygn. WF II 122. — 165 s.

1956. Pietkiewicz K. Wielkie Księstwo Litewskie pod rządami Aleksandra Jagiełłończyka. Studia nad dziejami państwa i społeczeństwa na przełomie XV i XVI wieku. — Poznań, 1995. — 257 s.

1957. Piśmiennictwo czasów Bolesława Chrobrego. — Warszawa, 1966. — 465 s.

1958. Polska Encyklopedia Szlachecka. — Warszawa. — T.l, 1935. — 374 s.; T.2, 1935. — 470s.; T.3, 1935. — 596 + 2 s.; T.4, 1936. — 380 s.; T.5, 1936. — 380 s.; T.6, 1937. — 381 s.; T.7, 1937. — 380+ 1 s.; T.8, 1937. — 380+ 1 s.; T.9,1937. — 378 + 3 s.; T. 10, 1938. — 380 + l s.; T.ll, 1938. — 380 + 1 s.; T. 12, 1938. — 422 s.

1959. Polski słownik Biograficzny. T.4/3. — Kraków, 1938. — 840 s.

1960. Poppe A. Uwagi o najstarszych dziejach kościoła na Rusi. Zs. l // PH- R.55. — Z.3. — 1964. — S.370-379

1961. Poppe A. Kompozycja fundacyjna Sofii Kijowskiej. W poszukiwaniu układu pierwotnego // Biuletyn historii sztuki. — T.30. — N 1. — 1968. — Ś.20-28

1962. Poppe A. Państwo i kościół na Rusi w XI wieku. — Warszawa, 1968. — 258 s.

1963. Poppe A. O tytule wielkoksiążęcym na Rusi // PH-1984. -N45. — Z.3. — S.423-439

1964. Por A. Magyar-ruthen ćrintkezćsek. A magyar anjak igényei a légyel tronra // Erdelyi nemzeti es régiségtérébol muzeum. — Kolozsvâr. — 1902. -102-134 L.

1965. Por A. Magyar-ruthen ćrintkezesek a XIV szâzâdok. — Budapest. 1904. — 269 1.

1966. Powierski J. Polityczne tło małżeństwa Bolesława II mazowieckiego z córką Trojdena litewskiego Gaudemundą Zofią // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. — S.63-82

1967. Prochaska A. Ostatnie lata Witolda. — Warszawa, 1882. — 126 s.

1968. Prochaska A. Latopis Litewski. Rozbiór krytyczny. — Lwów, 1890. — 112 s.

1969. Prochaska A. Spór o mitrę i pastorał w Rydze 1395-1397 // KH-5. — 1891. — S.628-639

1970. Prochaska A. W sprawie zajęcia Rusi przez Kazimierza Wielkiego // KH — 1892. — T.6. — Z.l.

-S.3-21

1971. Prochaska A. O prawdziwości listów Giedymina // Rozprawy Akademii Umijętności. — Wydz. hist-filozof. — Kraków. — 1895. — Ser.2. — T.7. — S.231-245

1972. Prochaska A. Podole lennem Korony, 1352-1430. — Kraków, 1895. — 210 s.

1973. Prochaska A. Król Władisław Jagiełło. — Kraków, 1908,1.1. — 265 s. ; t.2. — 288 s.

1974. Prochaska A. Hold Fedka kniazia nieświeckiego // KH-25. — 1911. -S.243-245

1975. Prochaska A. Czy możliwa jest identyczność kniaziów Nieswizkich z Korybutowiczami // MH

-1912. — T.5. — S.12-19

1975A. Prochaska A. O kniaziowskim pochodzienu szlachty Glinskich // MH-1912. — T.5. — S.34-41

1976. Prochaska A. O identyczność ks.Fed'ka Nieswizkiego z Fedorem Korybutowiczem // MH-1913. — T.6. — S.34-41

1977. Prochaska A. Dzieje Witolda Welkiego Księcia Litwy. — Wilno. 1914. — 225 s.

1978. Przezdziecki A. Jagiellonki polski. — Kraków. T.l, 1868, — 329 s.; T.2,1870. — 351 s. ; T.3,1872. — 369 s. ; T.4, 1875. — 321 s.; T.5,1878. — 298 s.

1979. Przyboś K. Urzędnicy ziemscy wojewódstwa Ruskiego // Stadia Historyczne. — Kraków. — 1985. -Zesz.4. — S.78-126

1980. [Przyboś K.] Urzędnicy wojewódstwa Ruskiego XIV-XVII wieku (Ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka): Spisy / Oprać. K.Przyboś. — Wrocław, 1987. — 461 s.

1981. Pułaski K. Książęta Wisniowieccy w XVI W. // Przew.Nauk. — Liter, - 1877. — S. 23 3-265

1982. Pułaski K. O rodzinie kniaziów Kapustów // Przegląd Bibl. — Archiw., — Warszawa. — 1881. — N2. — S.134-142

1983. Pułaski K. Książęta Holszanscy // Szkice i poszukiwania historyczne. — T. l. — Kraków. -1887. — S.211-322

1984. Pułaski K. Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy. T. l. — Brody, 1913. — 348 s.

1985. Puricelli-Guerra A. The glaive and the bili // Art, arma and armour. An international anthology. — 1979-1980. — Vol.l. — Chiasso. — 1980. — P.231-256

1986. Puzyna J. O pochodzeniu kniazia Fed'ka Nieswizkiego // MH — 1911. — T.4. — S.41-82

1987. Puzyna J. W sprawie Fed'ka Nieswizkiego // MH — 1912. — T.5. — S.56-99

1988. Puzyna J. Nieco faktów do sprawy Fed'ka Nieswizkiego // MH — 1913. — T.6. — S.43-88

1989. Puzyna J. Korybutowicze Nieswizcy. Moje ostatnie słowo w odpowiedzi prof. Semkowiczowi // MH-1930. — T.9. — S.55-89

1990. Puzyna J. Narymunt Gedyminowicz // MH — 1930. — T.9. — S.101-117

1991. Puzyna J. Kiedy urodził się Witold i co wiemy o rodzinie jego matki // MH — 1930. — T.9. — S.125-136

1992. Puzyna J. Korjat i Korjatowicze // Ateneum Wileńskie — 1930. — R.7. — Z.3-4. — S.425-454

1993. Puzyna J. Daniło, xs.Turowski, Ostrogski i Chełmski i jego potomstwo // MH — 1931. — T. 10. — S.248-275

1994. Puzyna J. Potomstwo Narymunta Gedyminowicza // MH-1931. — T.10. — S.32-98; -1932. — T. 12. — S.57-125.

1995. Puzyna J. Jurij, Książe bełzki i chełmski // MH-1932. — 1.10. — S.99-125

1996. Puzyna J. Kim był i jak naprawdę nazywał się Pukuwer, ojciec Gedymina // Ateneum Wileńskie -1935. -R.10. — Z.1. — S.1-43.

1997. Puzyna J. W sprawie pierwszych walk Litwinów z Tatarami o Ruś w latach 123 8- ł 243 // Przegłąd historyczno-wojskowy. — 1937. — T.9. — S.345-400

1997A. Puzyna J. Pierwsze wystąpienia Koriatowiczów na Rusi Południowej // Ateneum Wileńskie -1938. -R. 12. — Z.2. — S. 1-67

1998. Puzyna J. Sukcesorowie Trojdena // Ateneum Wileńskie — 1938. — R.13. — Z.l. — S.1-31

1999. Radzimiński Z.L. Słowo o namiestnikach Rusko-litewskich i marszałkach Wołyńskiej ziemi wywołane pracą p. Józefa Wolffa «Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego», poprzedzone i zakończone uwagami i uzupełnieniami do niej // Przegląd Polski -1885. — R.20. — Kwartał l (Ogólnego zbioru t. 77). — S.370-387

2000. [Radzimiński Z.L.] Sprawa początków rodu Sanguszków / Opracowali Z.L.Radzimiński, B. Gorczak iD.Kozicki. — Lwów. — 1901. — 348 s.

2001. Radzimiński Z.L. Wstępne słowo do monografii ks.Fedora Olgierdowicza Ratnenskiego i jego potomków. — Lwów, 1901. — 25 s.

2002. Radzimiński Z.L. Odpowiedz ks.D.Kozickiemu w sprawie Rodowodu xx. Sanguszków. — Lwów, 1901. — 28 s.

2003. [Radzimiński Z.L.] Monografia xx. Sanguszków oraz innych potomków Lubarta Fedora Olgierdowicza x. Ratnenskiego, opracował Z.L.Radzimiński. — Lwów. T.l, 1906. — 567 s.; T.2. 1910. — 489 s.; T.3, 1913. — 512 s.

2004. Radzimiński Z. W sprawie pochodzenia Fed'ka Nieswizkiego // MH — 1911. — T.4. — S. 142-145

2005. Radzimiński Z.L. Jeszcze w sprawie Fedka Nieswizkiego // MH- 1912. — T.5. — S.158-165

2006. Radzimiński Z.L. Itinerarium ks. Fedora Korybutowicza i ks. Fed'ka Nieswizkiego // RH — T.7. — 1926. — S.l-156.

2007. Rossi M. I. Montefeltro nel periodo feudale delia loro signoria (l181-1375). — Urbania, 1957. — 452 p.

2008. Rowell S.C, Picus princesses or thé daughters of Belial pagan Lithuanian dynastie diplomacy, 1279-1423 // Médiéval Prosopography-15. — 1994. — NI. — P.231-269

2009. Rulikowski E., Radziminski Z.L. Kniaziowie na Ostrogu Ostrogscy. — Kraków, 1880. — 195 s.

2010. Rulikowski E., Radzimiński Z.L. Kniaziowie i szlachta. — Kraków, s.a., t.l. — 198 s.

2011. Runciman S. A History of the First Bulgarian Empire. — London, 1930. — 390 p.

2012. russ H. Das Reich von Kiev // Handbuch der Geschichte Ruslands. — Bd. 1. — Stuttgart. — 1980. — S.2-144

2013. Russocki S. Monarchie stanowię środkowo-wschodniej Europy XV-XVI wieku // KH — R. 84. — Z. l. — 1977. — S.73-92

2014. Rymar E. Rodowód książąt pomorskich — Genealogy of Pomeranion Dukes — Genealogie der Herzoge von Pommeren — Родословная поморских князей. — Szczecin, 1995. t.l. — 549s.;t.2. -568s.

2015. Reźabek J. Jiri II pośledni knizeveskeré Male Rusi. — Praha, 1883. — 320 s.

2016. Caix de Saint Aymour. Annę de Russie, reine de France et comtesse de Valois au XI-е siècli. — Paris, 1896. — 126 p.

2017. Sarnowska W. Wczesnohistoryczny kurhan z Korołewina pod Tahanczą w pow. kaniowskim // Swiatowit. — 20. — 1948-49. -S.232-296

2018. Schneider A. Miasto Busk // Dziennik literackip. — N 45. — Lwów. — 1886. — S.705-745

2019. Schneider B. Hamburg — Bremen und Nordost-Europa vom 9. — 11. Jahrhundert. — Leipzig, 1918. — 368s.

2020. Schuck H. Byzanc och Norden // Kulturhistoriska skizzer. — Stockholm. — 1922. — S.51-155

2021. Semkowicz W. O ustroju chorągiewnym w bitwie pod Grunwaldem // MH — 1910. — T. 3. — S.3 5-67

2022. Semkowicz W. Korybutowicze i Nieświzcy w świetle sfragistyki // MH -1913. — T.6. — S.200-204

2023. Semkowicz W. Łosk i wygaśnięcie Korybutowiczów // RH -1926. — 7. — S. 168-191

2024. Seraphim A. Das Zeugenverhor des Fransiscus de Moliano (1321). — Königsberg, 1912. — 425 s.

2025. Sevcenko I. Sviatoslav in Byzantine and Slavic Miniatures // Slavic Review — Vol.24. — 1965. — N 4. — P.709-713

2026. Sewell W.H. Marc Bloch and the logie of comparative history // History and Theory — 1967. — V.6. — N2. — P.345-389

2027. Siarczyński F. Dzieje Księstwa niegdyś Przemyślskiego // Czasopism Naukowy Księgozbioru Publicznego imienia Ossolińskich — 1828. — N 2/3. — S.28-69

2028. Siarczyński F. Dzieje niegdyś księstwa Belzkiego i miasta Bełza // Czasopism Naukowy Księgozbioru Publicznego imienia Ossolińskich. — T.2. — Z.3. — 1829. — S. 14-56

2029. Skirmunt K. Dzieje Litwy. — Kraków, 1886. — 436 s.

2030. Skirtunt K. Mindog, król Litwy // Nad Niemnem i nad Bałtykiem. — Zesz.3. — Warszawa. — 1909. — S.35-109

2031. Skrzypek J. Bitwa nad rzeką Świętą // Przegląd Historyczno-Wojskowy. — 1938. — T. 10. — Z.l. — S.210-267

2032. Smółka S. Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa Rusko-litewskiego. Rozbiór krytyczny // Pamiętnik Akademii Umiejętności w Krakowie. — Wydziały filologiczny i historyczno-filozoficzny — Kraków. — 1890. — T.8. — S.1-55

2033. Sochaniewicz K. Przyczynek do rozwoju herbu książąt Zbarazkich // MH — 1914. — T.7. — S.118-119.

2034. Sochaniewicz K., Wolff A. Urzędnicy wojcwódstwa belzkiego do polowy XVI w. // MH -1931. — T. 10. — N1. — S.8-24

2035. Soloviev A. V. Die angebliche ungarische Herrschaft in Kiev im 9. Jahrhundert // Lunds Universitets Arsskrift- 8. — 1960. — P. 123-129

2036. Soloviev A.V. Marie, fille de Constantin IX Monomaque // Byzantion — 33. — (1963). — S.141-248

2037. Sprlin I. Les Traites de Byzance avec munde la Russie au X-е siècle. II (partie) // Cahiers du monde Russe et Soviétique. — Vol.2. — Paris. — 1961. — N4. — P.35-72

2038. Spuler B. Die Goldene Horde Lipsk. Die Mongolen in Russland 1223-1502. — Leipzig, 1943. — 258s.

2039. Sroka S.A. Kontakty Władysława Łokietka z Węgrami w świetle nowych dokumentów // Studia Hist., - R.38. — Z.3. — 1995. — S.299-307

2040. Sroka S.A. Piastówna polska Kunegunda klaryska na Węgrzech // Roczn. Muzeum w Gliwicach -T.9.[zr.l993]. — 1994. — S.35-43

2041. Sroka S.A. Hungarian-Galician Mariage at the Beginning of the Fourteenth Century ? // Harvard Ukrainian Studies — Vol. 16. — 1992. — N 3/4. — 1994. — S.262-268

2042. Sroka S.A. Opuli Laszló nador osaladi Kapasolotairól // Baranya -R.5/6. — 1992/1993. — 1994. 123-130L

2043. Sroka S. A. W sprawie daty objęcia Rusi przez Władysława Opolczyka // Roczn. Przemyski — T.29/ 30. — 1993/1994. — S.307-3 K)

2044. Sroka S.A. Wokół mariażu Karla Roberta z Piastówna Śląską Marią // Biul. Poi. Tow. Herald., -N 11. — 1994. — S. 1-5

2045. Sroka S.A. Piastówna Śląska Maria, królowa Węgier // Z dziejów stosunków Polsko-Węgierskich w późnym średniowieczu. — Kraków. -1995. — S.29-48

2046. Sroka S.A. Kariera Władysława Opolczyka na dworze węgierskim w drugiej połowie XIV wieku // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. — S.265-274

2047. Stadnicki K. Korijat Gedyminowicz i Korijatowicz. — Kraków, b.r, — 146 s.

2048. Stadnicki K. Synowie Gedymina: Monwid. Narymunt. Jawnuta. Korijat. — Lwów, 1849. — 112 + LVIII s.

2049. Stadnicki K. Lubart xiąże Wołyński. — Lwów, 1853. — 269 + XXXI s.

2050. Stadnicki K. Bracia Władysława Jagiełły. — Lwów, 1867. — 416 s.

2051. Stadnicki K. Olgierd i Kiejstut. Synowie Gedymina w xiecia Litwy. — Lwów, 1870. — 213 + XXI s.

2052. Stadnicki K. Dodatki i poprawki do dzieła «Bracia Władysława Jagiełły» i «Olgierd i Kiejstut». — Lwów, 1873. — 38 s.

2053. Stadnicki K. Synowie Gedymina. — Kraków, 1875; — Lwów, 1881. — 129 s. ^:

2054. Stecki T. J. Książęce gniazdo (Klewań). — Kraków, 1885. — 154 s.

2055. Stender-Petersen A. Die Varagersage ale Quelle der allrussischen chronik. — Kobenhavn, 1934. — 456 s.

2056. Steenstrup J. CHR. Normannerne. Bd. l. — Kobenhavn, - 1876. — 528 s.

2057. Stokes A.D. The Background and Chronology of the Balkan Campaigns of Svyatoslav Igorevich // The Slavonic and East European Review. — Vol.40. — London. — 1962 — N 94. — P.211-238

2058. Stokes A.D. The Balkan Campaigns of Svyatoslav Igorevich // The Slavonic and East European Review. — Vol.40. — London. — 1963. — N 95. — P.135-178

2059. Storni G. Kritiske bidrag til vikingetideno historie. — Cristiania, 1878. — 387 s.

2060. Swieźawski A. Tytulatura Ruska książąt mazowieckich. — Częstochowa, 1994. — 79 s.

2061. Swieźawski A. Wcielenie ziemi sochaczewskiej do Korony w 1476 r. // PH-T.67. — Z.3. — S.357-368

2062. Szaraniewicz I. O latopisach i kronikach Ruskich XV-XVI wieku a zwłaszcza o «Latopisie Wielikoho kniaztwa Litowskoho i Zomojtskoho» // Rozprawy i sprawozdania z posiedzeń Wydziału Historyczno-Filozoficznego Akademii Umiejętności. — Kraków. -1882. — T. 15. — S.351-423

2063. Szymański J. Herbarz średniowiecznego rycerstwa polskiego. — Warszawa, 1993. — 468 s.

2064. Szweda A. Sprawa najazdu litewskiego na Mazowsze w 1302 roku // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. — S.83-88

2065. Tabulae Jablonoviae ex arboribus genealogicis familiarum Slavicarum regni Połoniae etc. / Ed J.A.Jablonowski. — Norimbergae, 1748. — 32 tab.

2066. Tęgowski J. Zabiegi księcia kujawskiego Władysława Łokietka o tron Krakowski w latach 1288-1293 // Zapiski Kujawsko-Dobrzyńskie. — 6. — 1988. — S.51-59

2067. Tęgowski J. O następstwie tronu na Litwie po śmierci Olgierda // PH —T. 84. — 1993. — Z.3. — S.43-49

2068. Tęgowski J. Kiedy zmarł Skirgiełło? // WSP. — Olsztyn. — 1994. — S.59-64

2069. Tęgowski J. Małżeństwa księcia Witolda Kiejstutowicza // Rocz. Poi. Tow. Heraldycznego. — 1.2. — 1995. — S. 177-182

2070. Tęgowski J. Sprawa Ruska w stosunkach Siemowita IV z Władysławem Jagiełłą // Prace Nauk. WSP w Częstochowie. — Zesz. Hist. — Z.2 [za r. 1994]. — 1995. — S. 115-127

2071. Tęgowski J. Chronologia urodzeń dzieci Giedymina // Genealogia-5. — 1995. — S. 145-148

2072. Tęgowski J. Kniaź Iwan Zedewid (Przyczynek do Genealogii rodu Giedymina) // Studia Historyczne z XIII-XV wieku. — WSP. -Olsztyn. — 1995. — S.131-136

2073. Tęgowski J. Małżeństwa Lubarta Giedyminowica. Przyczynek do genealogii dynastów halicko-wołyńskich w XIV wieku // Genealogia-6. — 1995. — S.17-26

2074. Tęgowski J. Pochodzenie kniaziów Iwana i Fiodora Nieswickich // Genealogia — 7. — 1996. — S. 125-135

2075. Tęgowski J. Który Konstanty — Olgierdowie czy Koriatowic — był przodkiem kniaziów Czartoryskich ? // Europa Orientalis. — Toruń. — 1996. — S.53-59

2076. Tęgowski J. Małżeństwo Kazka Boguslawicza z Kenną Olgierdówną i jego rola w politycznych planach Kazimierza Wielkiego // Homines et societas. — Czasy Piastów i Jagiellonów. — Poznań. — 1997. — S.125-133

2077. Tęgowski J. Kilka uwag do genealogii Giedyminowiczów // Studia źródłoznawcze. — T.36. — 1997. -S.113-116

2078. Tęgowski J. Czy Kiejstut Giedyminowie był dwukrotnie żonaty? // Przegląd Wschodni -T.5. — Z.3 (19). — 1998. — S.399-412

2079. Thomsen V. Ancient Russia and Scandinavie and the Origin of the Russian State. — Oxford and London, 1877. — 369 p.

2080. Thomsen Y Samlede afhandlinger. — Kobenhavn-Kristiania, 1919. — 412 p.

2081. Thornqust C. Studien über die nordischen Lehnworter im Russischen. — Uppsala, 1949. — 418 s.

2082. Ugolini T. Storia dei conti e dei duchi di Urbino. — Firenze, 1889. — 548 p.

2083. Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. Przy współudz. Adama Amilkara Kasiriskiego. Wykończony i uzup. przez Aleksandra Wlodarskiego. T. 1. — Warszawa, 1994. — 650 s.; T.2, Poznań, 1995. — 620 s.; T.3, Poznań, 1995. — 658 s.

2084. Urzędnicy wojewódstwa belzkiego i ziemi hełmskiej XIV-XVIII wieku: Spisy / Oprać. H.Gmiterek i R.Szczygiel. Podred. A.Gąsiorowskiego. — Kórnik, 1992. — 309 s.

2084A. Urzędnicy centralni i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV-XVIII wieku. Spisy / Oprać. H.Lulewicz i A.Rachula. — Kórnik, 1994. — 458 s.

2084B. Urzędnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy / Oprać. E.Janas, W.Kłaczewski, J.Kurtyka, A.Sochacka. — Kórnik, 1998. — 311 s.

2085. Vâradi G. Maramarosi emlékkonyv. — Maramaros-Sziget, 1901. — 4861.

2086. Vasiliev A.A. The Second Russian Attack on Constantinople // Dumbarton Oaks Papers — Cambridge. — 1955. — N 6. — P.216-221

2087. Vernadsky G. Ancient Russia. — New Haven, 1943. -467 p.

2088. Vernadsky G. Relations byzantino-rasses au XIII-е siècle // Bizantion. — 4. 1927-1928.

-S.260-279

2089. Vernadsky G. The Origins of Russia. — Oxford, 1959. — 568 p.

2090. Vernadsky G. Kievan Russia. — New Haven-London, 1963. — 489 p.

2091. Vlasto A.P. The Entry of the Slavs inlo Christendom. — Cambrige, 1970. — 354 p.

2092. Wagner E., Drobna Z., Durdik J. Stroje, zbroja a zbrané doby predhusitske a Husitske. — Praha, 1956. — 436 s.

2093. Wasilewski T. L.Alekseev. Polockaja Ziemlja // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. — R. 16. — N 2. — Warszawa. — 1968. — S.335-338

2094. Wasilewski T. Helena księżniczka znojemska, żona Kazimierza Sprawiedliwego // PH — T.69. — Z. l.

-1978. — S. 115-120

2095. Wasilewski T. Synowie Giedymina W. ks. Litwy a następstwo tronu po nim // Annales Universi-tatis Marie Curie-Sklodowska. — Sectio F. Historia. — 45. — 1990. — S. 124-137

2096. Wasilewski T. Trzy małżeństwa wielkiego księcia Litwy Olgierda. Przyczynek do Genealogii Giedyminowiczow // Kultura średniowieczna i staropolska / Studia ofiarowane Aleksandrowi Gieysztorowi w 50-lecie pracy naukowej. — Warszawa. — 1991. — S.673-682

2097. Wasilewski T. Daty urodzin Jagiełły i Witolda. Przyczynek do Genealogii Giedyminowiczow // Przegląd Wschodni — T. l. — Z. l. — 1991. — S. 15-34

2097A. Wasilewski T. Pochodzenie i początek kariery domu Czartoryskich // Litwa i jej sąsiedzi od XII do XX wieku. — Poznań. — 1994. — S.43-65

2098. Wdowiszewski Z. Genealogia Jagiellonów. — Warszawa, 1968. — 488 s.

2099. Wertner M. Aż Arpédok csalâdi torténete. — Nagybecskerek, 1892. — 5691.

2100. Wertner M. A kozépkori Delszaw Uralkodók Genealógiai Torténete, -Budapest, 1893. — 612 1.

2101. Wilczyński W. Sprawa początków rodu xx. Sanguszków. — Kraków, 1902, - 168 s.

2102. Wilczyński W. W sprawie kniaziów Łukomskich // PH — 19. — 1915. — S. 145-167 2102A. Winter E. Russland und Papsttum. Th. l, Berlin, 1960. — 286 s.

2103. Włodarski B. Wołyń pod rządami Rurykowiczów i Bolesława Jerzego Trojdenowicza // Rocznik Wołyński. — Równe. — 1934. — T.3. — S.105-148

2104. Włodarski B. Rola Konrada Mazowieckiego w stosunkach polsko-ruskich // Arch. dział. II. — Lwów. — 1936. — T. 19. — Zecz.2. — S.33-109

2105. Włodarski B. Alians rusko-mazowiecki z drugiej poi. XIII wieku // Studia Histor. ku czci StKutrzeby.

-Kraków. — 1938. — T.2. — S.611-629

2106. Włodarski B. Stanowisko Rusi halicko-wołyńskiej wobec akcji zjednoczeniowej Władysława Łokietka i jego powiązanie z utratą Pomorza Gdańskiego // Zapiski Historyczne — 27. — 1962. — Z.3. — S.219-238

2107. Włodarski B. Polska i Ruś. 1194-1340. — Warszawa, 1966. — 326 s.

2108. Wojciechowski P.K. Ugrupowania polityczne w ziemiach Krakowskiej i Sandomierskiej w latach 1280-1286 // PH-T. 70. — Z.I. — 1979. — S.57-72

2109. Wolff J. O kniaziach Kobrynskich // Rozprawy i sprawozdania z posiedzeń wydziału hist. — filoz. AU. — Kraków. — 1884. — T. 17. — S. 107-134

2110. Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego. 1386-1795. — Kraków, 1885. — 354 s.

2111. Wolff J. Ród Gedymina. Dodatki i poprawki do dzieł gr.K.Stadnickiego "Synowie Gedymina", "Olgierd i Kiejstut", "Bracia Władysława Olgierdowicza Jagiełły" we Lwowie 1867. — Kraków, 1886. — 128 s.

2112. Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. — Kraków, 1895. — 698 s. [Warszawa, 1994]

2113. WynarL.R. Mykhailo Hrushevskyi, 1866-1934. Bibliographie sources. — New York-Toronto, 1985. — 294 s.

2114. Wyrozumski J. Historia Polski do 1505 r. — Warszawa, 1973. — 627 s.

2115. Wyrozumski J. Litwa w polityce Piastów // Acta Universitatis Nicolai Copernici. — Historia. — 26. — 1992. — S.54-67

2116. Wyrozumski J. Polska — Węgry i sprawa Rusi halicko-włodzimerskiej za Kazimierza Wielkiego // Europa środkowa i wschodnia w polityce Piastów. — Toruń. — 1997. — S. 111 -119

2117. Zabicki E, Zabicki K. Genealogia xx. Swiatopełkow-Czetwertynskich. — Łuck, 1793. — 450 s.

2118. Ząjączkowski S. Przyczynki do hipotezy o pochodzeniu dynastji Gedymina ze Żmudzi // Ateneum Wileński. — 1927. — R.4. — Z.3. — S.392-416;

2119. Ząjączkowski S. W sprawie zajęcia Podlasia przez Giedymina // Ateneum Wileński -1929. — R.6. -Z.1-2. — S.1-7

2120. Ząjączkowski S. Dzieje Litwy pogańskiej do 1386 r. — Lwów, 1930. — 451 s.

2121. Zajączkowski S. Wołyń pod panowaniem Litwy // Rocznik Wołyński. — T.2. — Równe. — 1931. — S. l -25

2122. Zakrzewski S. Bolesław Śmiały // Rocz. Pam. Uniwersytetu Lwowskiego -l901. — S.31-54

2123. Zakrzewski S. Wpływ sprawy Ruskiej na państwo Polskie w XIV w. — Zamość, 1922. — 205 s.

2124. Zdanie sprawy o Tatarach Litewskich przez jednego z tych tatarów złożone sułtanowi Sulejmanowi w r. 1558. /Zjęzyka tureckiego przełożył i materiałami historycznymi uzupełnił A.Muchłmski // Teka Wileńska. — Wilno. — 1858. — N4. — S.241-272;-N5. — S.121-179; -N6. — S.139-183

2125. Zdrenka J. Annäherung Polens, Litauensund Pommrnsun Jahre 1396 // Baltische Studien. — NF Bd.72. — 1986. — S.31-41

2126. Zientara B. Henryk Brodaty i jego czasy. — Warszawa, 1975. — 248 s.

2127. ZientaraB. Piastowie w dziejach Polski // PH — 1976. — T.67. — Z.4. — S.888-895

2128. Zientara B. Konrad Kędzierzawy i bitwa pod Studnicą // PH — 1979. — T.70. — Z. l. — S.27-57

2129. Znosko P.K. Kniaź Konstantin Ostrozskij. — Warszawa, 1933. — 290 s.

2130. Zubrzycki D. Rys do historii narodu Ruskiego w Galicji i hierarchii cerkiewnej w temże królewstwie. — Lwów, 1837. — 238s.

2131. Zubrzycki D. Historia miasta Lwowa. — Lwów, 1844. — 506 s.

2132. Zubrzycki D. Granica między rasinskim a polskim narodem w Galicji. — Lwów, 1849. — 89 s.

2133. [Żychlinski T.] Złota księga szlachty Polskiej przez Teodora Zychlinskiego. — Poznań. R. 1, 1879. — 400 s.; R.2,1880. — 416 s.; R.3, 1881. — 380 s.; R.4,1882. — 380s.; R.5, 1883. — 491 s.; R.6,1884. — 486 s.; R.7, 1885. — 350 s.; R.8,1886. — 496 s.; R.9, 1887. — 336 s.; R. 10,1888. — 336s.;R.ll, 1889. — 357s.; R.12, 1890. — 367 s.;R. 13, 1891. — 405 s. + 3 tabl.; R14,1892. — V + 248s.; R.15, 1893. — 332 s. + 3 tabl.;R16,1894. — XX + 363 s.+ 2 tabl.;R.17, 1895. — 334 + XVI s.+ 3 Tabl.; R.18,1896. — 263+ VII + 2 tabl.; R.19,1897. — 377 + 4 tabl.; R20, 1898. — 369 s.:R.21, 1899. — 240 s.; R.22,1900. — 236 s.; R.23, 1901. — 235 s.: R.24, 1903. — 230 s.; R.25,1903. — 254 s. + l tabl.

2134. Żychlinski T. Złota Księga szlachty polskiej. — Poznań. — R.l-2. — 1993. — 754 s.; — R.3-4. — 687 s.; ? R.5. — 1995. — 430 s.

2135. Żmudzinas J. Commonwealth polono-lithuanien on l'Union de Lublin (1569). — Paris-La Haye-New York, 1978. — 240 p.

2136. Żygulski Z. Broń w dawnej Polsce. - Warszawa, 1975. — 288 s.

Попередня     Література (А-И) (1-766)     Література (К-С) (767-1462)     Головна     Наступна