[Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 1. — С. 82-89.]

Попередня     Головна     Наступна





5. Клімат



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА


Клімат, тобто пересічний стан погоди в якомусь місці, є результатом головне трьох чинників: географічної широти, ступеня континентальности і рельєфу. Всі ці чинники впливають на характер змін метеорологічних елементів.

Україна лежить у поміркованій смузі півн. півкулі на значній віддалі від Атлантійського океану, в сусідстві великого континенту Азії. Тим то температура повітря меншає не лише з півдня на північ, але зимою й з заходу на схід, а літом схід України дещо тепліший від заходу. Це збільшення континентальности в сх. напрямі видно із зростання /83/ амплітуди, себто різниці між найтеплішим і найхолоднішим місяцем у сх. напрямі. Так, пересуваючись уздовж одного рівнобіжника, напр., 50°, на схід, знаходимо загальне зниження температури року, ріст температури літа і зниження температури зими, ріст амплітуди і зменшення суми атмосферних опадів.


геогр. широта

геогр. довгота

пересічна температура

Амплітуда

Сума опадів у мм


року

I

VII

Львів

49° 50’

24° 21’

7,6°

 — 4,0

18,7

22,7

690

Київ

50° 27’

30° 30’

6,9°

 — 6,0

19,3

25,3

690

Харків

50° 00’

36° 14’

6,6°

 — 7,8

20,4

28,2

507

Вплив висоти позначається тільки у вузькій півд. смузі гір. В ній уже на коротких відстанях помітні різкі кліматичні зміни. А взагалі кліматичні зміни відбуваються непомітно, без стрибків, аналогічно до того, як немає їх і в краєвидних формах. Ця спокійна переходовість позначається у всіх метеорологічних елементах.






ГОЛОВНІ МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ


До найважливіших метеорологічних елементів, які формують підсоння наших земель, належить барометричний тиск, температура повітря й атмосферні опади.

Барометричний тиск і вітри. Розподіл барометричного тиску у просторі й змінл в часі непосередньо впливають на погоду. Осередки високого тиску, т. зв. антициклони, приносять нам звичайно гарну погоду, влітку — спеку, взимку — мороз. Осередки низького тиску (т. зв. циклони, депресії) приносять дощ і холод улітку, сніг і відлигу — взимку. Барометричні депресії приходять до нас, здебільша, з-над Атлантійського океану та Середземного моря. Їх шляхи залежать головним чином від загального розподілу барометричного тиску над великими просторами поверхні землі, головне над Атлантійським океаном і Центральною Азією.

Взимку над Центральною Азією постає осередок вис. тиску в наслідок сильного охолодження цього континенту. Він в’яжеться через півд. Україну, Карпати, Альпи й Піренейський півострів із другим районом вис. тиску, а саме т. зв. Азорським антициклоном, що розвивається на захід від Еспанії. Таким чином над українськими землями утворюється хребет високого тиску, т. зв. »Континентальна вісь Воєйкова«, на лінії Кишинів — Балта — Кременчук — Полтава — Харків. Ця »барометрична гребля« поділяє Европу, а також Україну на дві кліматичні області: півн.-зах. і півд.-сх. Вона є головною границею вітрів.

На північ від неї мають на Україні перевагу півн.-зах. вітри, що віють від ісляндського циклону й приносять до півн.-зах. земель порівняно лагідні й багаті на сніг зими. А на півд.-сх. Україні віють переважно холодні й сухі вітри з півн. сходу й роблять гострішою зиму наших степів. Часом переходять вони в холодні степові бурани, небезпечні для людини й тварини. Барометричні депресії обминають барометричну греблю високого тиску, проходячи по півн. і півд. її стороні. Над Чорним морем панує взимку низький тиск, зв’язаний із середземноморським барометричним мінімумом. Він спричиняє іноді тяжкі бурі. Вони бувають найгрізніші біля кавказького узбережжя — т. зв. »бора«. Тяжкі повітряні маси гураґаном спадають до моря, пошкоджуючи будівлі й сполучення. Вісь високого барометричного тиску ослаблена в тому місці, де відстань між Чорним і Балтійським морем найближча. Вона часто тут проривається, і прогалиною з півночі на південь і навпаки проходять циклони.

Влітку розподіл барометричного тиску в основі різниться від зимового. У зв’язку з потеплінням континентальних мас, почавши від травня, місце азійського антициклону займає депресія. Ісляндський мінімум послаблений, азорський же максимум пересувається на північ і поширюється на Зах. Европу. У наслідок цього по всій Україні переважають зах. і півн.-зах. вітри, а під їх впливом — літні дощі. Весною й восени на Україні переважає високий барометричний тиск, який, головне восени, приносить гарну, теплу погоду (»бабине літо«).

Серед вітрів відзначити треба т. зв. суховії і »чорні бурі«. Це сильні сх. вітри, які виникають в півд. Україні тоді, коли над Україною запанує низький барометричний тиск, а на півночі Сх. Европи — антициклон. На весні, коли значна площа ґрунтів ще не вкрита рослинністю, вітри здирають верхній шар ґрунту й високо, підіймають пил, несучи його сотні кілометрів. Це т. зв. чорні бурі. Для врожаїв найшкідливіші суховії в липні, під час достигання зерна, — врожай тоді може зменшитися й на 50 %.

Хмарність і довгота соняшного сяйва. Хмарність залежить головним чином від панівних вітрів. Взагалі на зах. і півн. землях, де переважають вітри з заходу, хмарність більша (бл. 70 %), менша на півд. і сх. (бл. 60%). /84/

Максимум хмарности — в зимову пору року (70 — 80 %), мінімум — у серпні (Львів 47 %, Пинськ 55%, Київ 45%, Дніпропетровське 33%, Луганське 39 %, Одеса 32 %). Відносно малу хмарність має Закарпаття (Ужгород — пересічна річна — 51 %, грудень — 68 %, серпень — 36 %).

В горах хмарність більша з двома максимумами (Дорна Ватра VI — 73 %, XII — 72 %) і двома мінімумами (IV — 64%, VII — 58 %).

Довгота соняшного сяйва зростає в півд.-сх. напрямі від 50 % до бл. 65 %.

Температура повітря. Розподіл пересічної температури року і двох крайніх місяців — січня і липня показаний на малюнках. /85/

Пересічна температура року знижується від 10 ° Ц. на півдні до 5 ° Ц. на півн.-сході. Тільки найвищі партії гір мають нижчу температуру (див. мал. 52).

Ізотерми січня проходять у зах. і півн. Укра ні, себто на півн.-зах. від осі барометричного максимуму, в південниковому напрямі, отже на температуру зими тут не має впливу географічні широта, а лише відстань від Атлантійського океану. Температура знижується в напрямі із заходу на схід із — 4 ° Ц. до — 9 ° Ц. В півд.-сх. Україні ізотерми проходять майже рівнобіжниково, тобто з півн.-зах.-заходу на півд.-схід-схід, отже, на температуру степової України впливає насамперед географічна широта, а вплиз Атлантики тут другорядний.

Температура січня знижується тут від 0° на півдні до — 9° на півн.-сході. Вузька прибережна смуга півд. Криму і чорноморське узбережжя Кавказу мають температуру понад 0° (Ялта + 3,7°, Туапсе + 4,1°). Температура нижча від — 10° охоплює терени вже поза межами України.

Липень на всьому просторі є найтеплішим місяцем. Ізотерми проходять від півд. заходу на півн. схід, тобто впоперек до ізотерм січня. Температура зростає від 18° на півн. заході до 25° на півд. сході, себто в міру того, як посувається на південь, і в міру росту континентальности на сході. Гори з’являються як холодні острови з температурою, нижчою від 16°.

Перебіг ізотерм січня й липня характеризує водночас різницю між ними, або амплітуду, яка зростає від 23° на заході і 21° над Чорним морем до 32° на сх. межах укра“н:ької території.

Ще більша абсолютна амплітуда, тобто різниця не між пересічними, а між крайніми температурами липня і січня. Вона також зростає в сх. напрямі від 58° до 80°, і найбільші спеки (понад 40°) і найбільший холод (нижче — 40°) бувають у ближчому сусідстві з азійським континентом — на сході.

Звичайно температура нижча від 0° Ц. починається на півночі (напр., в Харкові) в половині жовтня і триває до кінця березня; на півдні (напр., в Одесі) температура нижча від 0° триває від половини грудня до кінця лютого. У весняні й осінні місяці бувають приморозки. Відхилення температури окремих місяців і років від норми можуть бути дуже великі.

Період морозів (місяці з пересічною температурою повітря 0° або нижче) триває пересічно від 2 місяців на півдні (напр., Аккерман, Керч) до 5 місяців на півн. сході. Не мають морозів півд. узбіччя Кримських гір і Кавказу.

Спеки (місяці з пересічною температурою повітря 20 ° або вище) немає лише в Зах. Україні й на Поліссі. На півдні триває вона 3 місяці.

Атмосферні опади. Розподіл річної суми атмосферних опадів зображений на карті (мал. 55). В рівнинних областях вона міняється від 300 до 700 мм, при чому пересічна річна сума зменшується в напрямі на півд. схід. Понад 500 мм опадів має півн. і зах. Україна; на південь від /86/ барометричної осі число опадів гостро зменшується. Причорноморська низина дістає їх ледве бл. 300 мм, а Прикаспійська депресія навіть менше як 250 мм. В горах сума атмосферних опадів велика — в Карпатах до 1500 мм, а на зах. схилах Кавказу бл. 2000 мм.

Часове розміщення атмосферних опадів корисне: найбільше дощів буває від травня до липня. В зах. і півн. землях максимум припадає на липень, в півд. землях і на Закарпатті — на червень. В зимові місяці, коли українські землі лежать під вис. атмосферним тиском і коли в повітрі мало пари, опадів найменше.

Мінімум їх — у січні й лютому, інколи він пересувається на березень, іноді виступає в грудні. Півд. узбережжя Криму й півд.-зах. Кавказу належать до середземноморського типу опадів із зимовою дощовою порою й погідним літом.

Відхилення суми атмосферних опадів окремих років і місяців від нормальних чисел бувають дуже значні. Поруч місяців, коли може випасти 1/3 річної суми опадів, бувають місяці, позбавлені опадів цілком. Найбільші вагання суми опадів бувають у степовій смузі, де в кожному місяці може випасти 1/3 або й 1/2 дощової суми року, але кожний місяць може бути й абсолютно сухий. Тут бувають і довгі посухи (від 50 до 100 днів), які охоплюють найчастіше осінні місяці. В півн. областях також бувають довгі погідні осені (вересень і жовтень), але посушливі періоди тут коротші й рідші, ніж в степовій Україні.

Найбільше вогкости дістають наші землі з проходженням циклонів. У літні місяці постають т. зв. термічні опади, коли під впливом тепла розігріте й вологе приземне повітря, як легше, підіймається вгору, рідшає й охолоджується. В наслідок цього нагло настає скроплення водяної пари, а з нею — бурі й град. Багато опадів постає тоді, коли на шляху вогких повітряних мас, що пливуть у даному напрямі, стане гірське пасмо, як от на березі Карпат і Поділля, на Розточчі, але також на Донецькому кряжі. Літні дощі на Україні, зокрема півд., переважно наглі, вони скоро спливають, і земля висихає.

Звичайною формою опадів у зимові місяці є сніг. Тривкий сніговий настил утворюється на півн. Україні в кінці листопада, на півдні — в першій половині грудня. Його грубина дуже різна, бо вона залежить не тільки від кількости снігових опадів, але й від панівних вітрів і рослинного покриття терену. В півд. безлісних областях вітер здуває сніг у великі намети, неначе пісок у пустелі, залишаючи в інших місцях оголений ґрунт. В півн. заліснених областях сніговий настил рівномірніший, з грубиною 15 — 50 см. В горах, сніг сягає іноді висоти кількох метрів. З приходом весни сніг у рівнинних областях зникає протягом кількох днів, а звичайною формою опадів є дощ. Але бували роки, коли холодні повітряні хвилі приносили сніг і в половині травня. В горах сніговий настил лежить до кінця квітня, у вузьких гірських ущелинах до червня, на Кавказі від 2700 м (у зах. частині) сніг тримається цілий рік. /87/






КЛІМАТИЧНІ ОБЛАСТІ


Кліматичні області України. 1) На основі змін температури й атмосферних опадів, зокрема з уваги на їх значенні для рослинного світу, укр. землі можна поділити на дві великі кліматичні смуги: країну бореального лісового клімату і країну сухого степового клімату (понтійську). Границя між ними йде по осі барометричного максимуму, себто на лінії Кишинів — Кременчук — Полтава — Харків — Вороніж. Крім того, виступають дві невеликі смуги, а саме гірського і середземноморського клімату.


1) Див. табл. на ст. 88 і мал. 56


Лише гірський і середземноморський кліматичні райони мають доволі гостро окреслені межі; дві головні кліматичні області України переходять одна в одну поступово.

Півн. кліматична смуга лежить в сбласті дії атлантійських циклонів і завдяки цьому має вогкий, поміркований клімат без надто великої континентальности. В міру переходу на схід зростає континентальність, дедалі на південь зменшується число атмосферних опадів, і підноситься температура літа. Півн. українську кліматичну смугу можна поділити на дві смуги — лісову й лісостепову, а в кожній із них вирізнити кілька підрайонів.

В лісовій смузі пересічна температура року вагається бл. 7°, температура найтеплішого місяця скрізь нижча від 20°, температура січня не падає нижче від — 7°. Сума річних опадів вагається найчастіше в межах 500 — 600 мм. Відповідно до зміни температури, лісову смугу можна поділити на зах. частину, де зима лагідна й коротша, а літо менш гаряче й посушливе, і сх. з суворішою зимою й гарячішим літом.

Лісова смуга поступово переходить на півдні у лісостепову кліматичну. В порівнянні з лісовою смугою пересічна температура року тут дещо вища, літо тепліше, сума опадів дещо менша (найчастіше 450 — 550 мм). Якщо цієї смуги не покривають ліси, але і ліс, і степ, то причиною цього є не клімат, а рід ґрунтів і історичні моменти (див. нижче »Рослинність«). І в смузі лісостепу континентальність підсоння зростає в сх. напрямі, і на цій підставі її можна поділити на кілька підрайонів. /88/

Степова кліматична смуга сягає аж по береги Чорного, Озівського й Каспійського морів на півдні. Відмінно від півн. кліматичної смуги, степова смуга є переважно під впливом сх. вітрів, а в зв’язку з цим клімат тут континентальний, сухий. Пересічна температура року вагається між 8° і 10° Ц., температура липня — понад + 21° Ц., січня — нижча вд — 2° Ц. Пересічна річна сума опадів 250 — 450 мм. Сніговий настил нерівномірний. Несприятливе розміщення атмосферних опадів по порах року, а ще більше гострі сухі вітри, гарячі влітку і холодні взимку, є причиною безлісся степів.

За ступенем посушливости й температурою степову смугу можна поділити на степи півд., вогкіші й холодніші, степи приморські, сухіші й гарячіші, і сх. — найпосушливіші. Вже за межами укр. земель простягається пустельний степ над Каспійським морем.

Окремі прикмети має смуга Підкавказзя й підгір’я Кримських гір із вищою температурою, більшим числом атмосферних опадів і лісостеповою рослинністю.

Клімат гір прикметний різкою зміною температури залежно від висоти (пересічно 0,6° Ц. на 100 м піднесення), більшою кількістю опадів і окремим укладом вітрів, на напрямі яких сильно позначається вплив рельєфу. Відповідно до температури гори поділяються на кліматичну лісову смугу, де принаймні один місяць року має пересічну температуру понад 10 ° Ц., і вищу смугу, де всі місяці року мають температуру нижчу від + 10 ° Ц. Межа між згаданими смугами в Карпатах проходить на висоті бл. 1600 м, на Кавказі — бл. 2000 м, подекуди сягає навіть висоти бл. 2500 м. Вище від цієї межі простягається смуга полонин, а над нею — смуга постійного морозу, яка починається на зах. Кавказі на висоті 2700 м, на середньому — 3000 м, а на сх. — 3300 м.

Середземноморський клімат займає півд. узбережжя Криму й півд.-зах. Кавказу. Гори захищають тут від холодних вітрів із півночі, а з другого боку впливають лагідні вітри з Чорного моря. Пересічна температура січня вища на кілька ступенів від 0 °, і тому тут немає тривалого снігового настилу, влітку 3 — 4 місяці мають температуру понад 20°, амплітуда відносно невелика. По довгій весні настає літо, яке триває півроку і поступово переходить у лагідну осінь.

Річна смуга атмосферних опадів на кримському узбережжі не багато вища, як у степах України, але відмінне їх розміщення за порами року: вони падають, як всюди над Середземним морем, зимою. На зах. Закавказзі опадів більш як 1000 мм.

Завдяки високій температурі рослинність увесь рік зелена.

Докладнішу характеристику кліматичних смуг України маємо з таблиці:







Температура й опади в окремих кліматичних смугах

Кліматичні області

Місцевість

геогр. широта

геогр. довгота

висота в м

температура

амплітуда

сума опадів в мм

року

січня

липня

Північна лісова

Берестя

52°01’

23°43’

135

7,2

 — 4,8

18,9

23,7

558


Пинськ

52°09’

26°05’

142

6,8

 — 5,4

19,0

24,4

583


Львів

49°50’

24°21’

298

7,6

 — 4,0

18,7

22,7

690


Київ

50°27’

30°30’

183

6,9

 — 6,0

19,3

25,3

590

Північна лісостепова

Кам’янець П.

48°40’

26°30’

249

7,7

 — 5,4

19,4

24,8

568


Гумань

48°45’

30°13’

216

7,0

 — 6,8

19,5

26 3

486


Харків

50°00’

36°14’

140

6,6

 — 7,8

20,4

28,2

507

Степова

Одеса

46°26’

30°46’

43

9,4

 — 3,1

21,4

24,5

368


Луганське

48°35’

34°20’

45

79

 — 7,0

22,2

29,2

465


Мелітопіль

46°51’

35°23’

14

9,6

 — 4,4

23,7

28,0

455


Ростов

47°13’

39°43’

48

9,2

 — 6,1

23,7

29 8

455


Краснодар

45°02’

38°55’

34

11,1

 — 2,1

23,7

25,8

640

Гірська

Рахів

48°03’

24°12’

443

6,7

 — 6,5

17,8

24,3

1195


Синевірська Поляна

48°35’

23°41’

772

4,3

 — 7,3

14,8

22,1

1429


Дорна Ватра

47°21’

25°22’

789

4,3

 — 6,4

14,2

20,6

745


Ай Петрі

44°28’

34°05’

1180

5,7

 — 4,2

15,7

19,9

943


Кобі

42°33’

44°31’

1987

3,2

 — 8,4

13,8

22,2

1105


Ялта

44°30’

34°11’

4

13,1

3,7

24,1

20,4

545

Середземноморська

Новоросійське

44°44’

37°49’

37

12,6

2,0

23,6

21,6

688



Сочі

43°34’

39°46’

78

13,8

5,3

22,3

17,0

1413

І. Тесля /89/


Література: Geografia flzyczna ziera polskich, Nakł. Akad. Um. Warszawa-Kraków 1912; Gorczyński W. О ciśnieniu powietrza w Polsce i w Europie. Warszawa 1917; Gorczyński W. Nowe izotermy Polski, Europy i kuli zlemskiej. Warszawa 1917; Висоцький Г. Макрокліматичні схеми України. Київ 1922; Данилевський М. І. Кліматичні нариси. Київ 1922; Комарницький С. Кліматичні елементи басейну ріки Дніпра вище м. Києва 1876 — 1917. Укрмет, Київ 1925; Kosińska-Bartnicka S. Opady w Polsce. Prace meteorologlczne i hydrograficzne. Warszawa 1927; Вознесенский А. В. Карта климатов СССР. Труды по сельскохозяйственной метеорологии, вып. XXI, Ленинград 1930; Селецький Г. Клімат України. Київ 1932; Каминский А. А. Климат СССР. Ленинград 1932; Тесля І. Підсоння. Географія України й сумежних країв. Краків-Львів 1943.










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.