[Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 3. — С. 1028-1031.]

Попередня     Головна     Наступна





XVII. НАРОДНЕ ГОСПОДАРСТВО


1. Стан дослідів над народним господарством України



ПЕРІОД ДО 1914 Р.


Центр. і Сх. Землі. Найдавніших дослідів господарства України треба шукати в спеціяльному дослідженні (головне екон.-статистичному) Лівобережної України 1770 — 80 pp. — т. зв. »Топографическое Описание Малой Россіи« (по окремих намісництвах), що його керування було 1778 — 79 pp. поручено Ф. Туманському; подібного характеру були описи Полудневої України. Господарство України представляється в геогр. описах другої пол. XVIII ст. (напр., В. Рубана »Землеописание Малыя России«, вид. в П. 1773, переклад на нім. мову — Галле 1775), далі в численних описах подорожей по Україні Й. М. Ґюльденштедт, Й. В. Меллер, Б. Ф. Кампенгавзен, Ц. Ф. Е. Гаммард, Й. Маршаль, В. Кокс та ін. (див. Є. Ю. Пеленський »Ucrainica в зах.-евр. мовах«, ЗНТШ CLVIII), в працях природописців Києво-Могилянської Академії, в гуртках укр. фізіократів поч. XIX ст.: Філотехнічне Т-во Василя Каразина в Харкові, засноване 1811 p.; Андрій Прокопович, ректор Харківської Колеґії († 1826); Петро Прокопович, засновник пасічничої школи в Батурині (1775 — 1848); Антін Прокопович-Антонський (1762 — 1848) та ін. На початку XIX ст. першу катедру політ. економи в Харківському Університеті вів Л. Якоб, виховавши свою школу укр. економістів, сліди праці й думок яких помітні в журналі »Украинский Вестник« (1816).

Екон. науки довго не були відділені від філософії, правно-політ. наук. географії й історії, а відомості про господарство були звичайно вміщувані в окремих відділах поточної преси. Екон.-статистичні матеріяли публікувалися в офіційних вид. держ. адміністрації, й установи її були найстарішими школами статистики (»Губернские Ведомости«, »Вестник Южной России«, »Вестник Финансов, Промышленности и Торговли« та ін.).

В першій пол. і в середині XIX ст. переважно статистично-екон. характер мали описи поодиноких укр. губерній та повітів (прим. С. Руссов »Волынскія Записки«, ks. W. Marczyński — „Statystyka gubernii Podolskiej“ I — II, Арандаренко »Записки о Полтавской Губерніи« I — III, А. Скальковський — »Опытъ статистическаго описанія Новороссійскаго края« I — II, та ін. його статистично-екон. праці, Т. J. Stecki „Wołyń“ I — II, Г. Есимонтовський »Описаніе Суражскаго уЂзда«, тощо). Статистично-екон. описові укр. губерній були теж присвячені праці рос. Генерального Штабу, переведені в 1840 — 50 pp., видані в двох серіях: »Военно-статистическое обозрЂніе Россійской Имперіи, изданное по высочайшему повелЂнію при I отдЂленіи Департаменте Генерального Штаба« й »Матеріялы по географіи и статистикЂ Россіи, собранные офицерами Генеральнаго Штаба« (праці Павловича про Катеринославщину, Шмидта про Херсонщину, й Домонтовича про Чернігівщину). Ці праці продовжувалися і в другій пол. XIX ст. (прим. Забеліна про Волинь, Толмачова про Східне Полісся тощо). В 1850 — 64 pp. існували при Київському Університеті св. Володимира »Комиссія для описанія губерній Кіевскаго Учебнаго Округа« (головні діячі — М. Вунґе, Д. Журавський), що зібрала й частково опрацювала величезний матеріял про господарство Центр. і Сх. Земель. Продовженням праць тієї Комісії була діяльність Півд.-Зах. Відділу Геог. Т-ва. Серед дослідників укр. господарства пол. XIX ст. треба назвати І. Вернадського, М. Вольського, Сокальського, П. Ляліна, М. Ханенка, Ю. Гагемейстера, В. Пассека, гр. Бобринського, А. Понятовського, Ф. Базинера, і ін. Статті присвячені укр. економіці друкувалися в таких виданнях, як »Журналь Мануфактури и Торговли«, »Коммерческая Газета«, »Горный Журналъ«, »ЗемледЂльческая Газета«, »ЗемледЂльческій Журналъ«, »Журналъ Сельскаго Хозяйства«, »Экономическій Указатель«, »Экономистъ«, »Журналъ Министерства Внутреннихь ДЂлъ«, в виданнях Рос. Геог. Т-ва і рос. »Вольнаго Экономического Общества, Т-ва сільського господарства »Южной Россіи« тощо.

На екон. досліди звернули увагу укр. Громади 70-их pp. (див. стор. 473); в полтавській — м. ін. Дмитро Пильчиків часто підносив проблему екон. незалежности України (в тому дусі писали теж П. Куліш, Д. Мордовець, М. Яснопольський). Він вплинув через своїх учнів, зокрема В. Козлова, на членів харківської Громади та їхні практичні кооперативні почини (перше кооп. споживче т-во на Україні). Стара київська Громада мала серед своїх учених теж дослідників екон. відносин М. Зібера, П. Чубинського й О. Русова. Екон. праці містив журн. »Киевская Старина«. »Киевский Телеграф« (див. Преса), намагався містити екон. розвідки й відомості з усіх укр. земель. Науку про фінанси в той час репрезентували М. Яснопольський-батько в Києві, Олексієнко в Харкові.

Від 60 — 70-их pp. на Україну переноситься теоретично-екон. полеміка народників з марксистами й т. зв. катедер-соціялістами (І. Іванюков). М. Зібер, перший укр. теоретик-марксист, не знайшов багато послідовників. Натомість мала своїх прихильників ліберально-екон. школа проф. М. Бунґе в Києві. Пізніше М. Туган-Барановський перейшов від марксизму до ревізіоністів-плюралістів, і такі погляди переважали серед укр. теоретиків-економістів (див. В. Тимошенко »М. І. Туган-Барановський і зах.-евр. екон. думка«. »Наук. ювілейний збірник для вшанування 75-ліття президента Масарика«. Прага 1925; О. Мицюк »Вплив укр. соціяльно-екон. думки на рос.« »Наук. Збірник УВУ«. Прага 1942).

З економістів кінця XIX і початку XX ст. /1029/ треба згадати Сергія Подолинського (відома праця »Ремесла і фабрики на Україні«), Т. Рильського, Р. Орженцького, М. Порша (Гордієнка), С. Веселовського, С. Остапенка, П. Гехтера, О. Мицюка, А. Синявського, А. Ярошевича, В. Косинського, С. Франкфурта, П. Кованька, О. Одарченка та багато ін.

Найбільше матеріялів до нар. господарства України від 70-их pp. до першої світової війни опрацювала земська статистика. Вони містилися в різних »Обзорах экономических мероприятий« губ. земств, у збірниках губ. і пов. земств та їх окремих вид., де є широкий і різноманітний огляд місцевих справ землеволодіння, доморобництва, торгівлі, шляхів сполучення тощо.

Найбільші заслуги в цих дослідах має найвидатніший укр. статистик О. Русов, що виховав плеяду молодих укр. дослідників (огляд його праць див. у томі »Студії з поля суспільних наук і статистики«, вид. НТШ. Л. 1931). З ін. слід згадати Г. Ротмістрова, завідувача Статистичного Бюра Полтавського Губ. Земства, В. Іванова, секретаря Харківського Статистичного Комітету; Є. Борисова, редактора херсонського »Земского Сборника«, співробітника женевської »Громади«, »Громадського Друга« у Львові та ін.; В. Боржковського, співробітника »Киевской Старины«, В. Василенка, статистика полт. земства, дослідника укр. доморобництва і ремесла; Л. Падалку, співробітника »Киевской Старины« та ін. укр. видань у Києві й Львові, праці якого стосуються головне до Полтавщини й Херсонщини, чернігівських статистиків — Чирвинського, Варзара, Святловського, київського статистика Л. Лічкова (про земську статистику див. працю Ф. Щербини, видану на правах рукопису — Подєбради 1923 p.). В дослідах земських статистиків помітна найбільша систематичність, намагання охопити, хоч і обласним описовим порядком, цілість госп. проблем укр. земель під рос. займанщиною. Ін. досліди господарства України являють сирий матеріял і входять до загальнорос. оглядів.

Працю над дослідженням екон. історії розгорнули ще в другій пол. XIX ст. І. Лучицький, В Антонович і Київська правно-іст. школа М. Владимирського-Буданова. Взагалі укр. історики права (пізніша школа М. Василенка в Києві, М. Слабченка в Одесі) багато спричинилися до дослідів соц.-екон. відносин на Україні, так само, як народницька школа істориків (див. Наука). Серед дослідників екон. історії України треба згадати О. Лазаревського, П. Єфимечка, М. і О. Грушевських, Д. Багалія, Ф. Леонтовича, М. Плохинського, І. Джиджору, В. Модзалевського, М. Аристова, М. Довнар-Запольського, В. Святловського тощо.

Зах. Україна. Досліди економіки Зах. Укр. Земель під австр. займанщиною найповніше були зосереджені в бюрах виконавчих органів крайових соймів, де працювали й дослідники-українці. Надзвичайно багатий матеріял зібраний у т. зв. »Allegat-ах« до звідомлень соймових сесій, а статистичні матеріяли — у вид. галицького Виділу Крайового »Wiadomości Statystyczne«; там же містяться й більші огляди. Цифровий матеріял зведений у річниках »Statystyka Galicyi«, »Podręcznik Statystyki Galicyi«.

Найстаріші праці укр. дослідників: В. Барвінського, Б. Навроцького, І. Франка, В. Нагірного, о. С. Качали та ін. розкидані в поточній пресі. Госп. часописи: »Господар« (1869 — 72), »Господар і Промишленник« (1879 — 86), »Госп. Часопись« (1910 — 18) мали популярний характер. Від 1909 р. поважні досліди були зосереджені при НТШ й публікувалися в окремому вид.: »Студії з поля суспільних наук і статистики« та при органі Крайового Союзу Ревізійного »Економіст« (1904 — 14). В останньому були співробітники з усіх укр. земель, і хоч це був орган кооперативної установи, він присвячував увагу заг.-екон. проблемам. До видатніших співробітників його належали м. ін. К. Паньківський, І. Петрушевич, М. Коцюба, Л. Падалка, М. Гехтер, К. Кульчицький, Л. Рожанський, Л. Когут, о. Т. Войнаровський, В. Будзиновський, А. Жук.

З поль. дослідників господарства Галичини слід згадати співробітників Статистичного Бюра Крайового Виділу Т. Пілата, Пайґерта, Мароме, а далі Ф. Буяка (автора »Galicyi«, I — II. 1908 — 10), л. Каро (автора праць про лихву й еміґрацію поль. і нім. мовами), Й. Бузека, Діяманда, Т. Рутовського й ін.

Для Закарпаття, крім дрібних праць у пресі, загальніше значення має розвідка Е. Еґана »Екон. положення руських селян в Угорщині«, Л. 1901.






ПЕРІОД ПІСЛЯ 1914 Р.


Роки 1914 — 20. Під час війни 1914 — 18 pp. і відродження укр. державности з’явилася низка визначних праць про нар. господарство України, його природні ресурси, торговельні можливості, про місце України як госп. індивідуальности на Сході Европи і т. д. Ці розвідки звичайно були перекладені на зах.-евр. мови — нім., французьку, англ., італійську. З них найважливіші належать географові С. Рудницькому, М. Кордубі, з чужинців — нім. географові А. Пенкові, П. Рорбахові; економістам — В. Тимошенкові (про госп. взаємини України й Росії), І. Фещенко-Чопівському (про природні багатства України), І. Шафаренкові, Х. Лебідь-Юрчикові, В. Мазуренкові (про фінанси України) та ін. (див. також Є. Ю. Пеленський »Ucrainica в зах.-евр. мовах«, відділи »Господарство«, »Географія«), Видатні з тих часів праці П. Лященка рос. мовою, які в скороченні увійшли в »Энциклопедию русского экспорта« (Берлін 1924).

Центр. і Сх. Землі. Із заснуванням Укр. Академії Наук (1918 р.) головою III — Соціяльно-Екон. Відділу УАН став М. Туган-Барановський, що накреслив м. ін. початкові пляни організації дослідних праць цього відділу. В ньому були, м. ін., катедри: торгу і промисловости, статистики, науки про фінанси, політ. економії, історії нар. господарства, і комісії: вивченні нар. господарства України, фінансових справ, вивчення продукційних сил України, семінар з нар. господарства України, Т-во Економістів, дослідження території Дніпрельстану (»Вісті УАН« 1928 p.). В »Збірнику Соціяльно-Екон. Відділу« УАН з 1923 р. опубліковані найважливіші синтетичні праці з економіки України. В них, як і в ін. вид. до 1931 p., виразно виявлені намагання систематично дослідити нар. господарство України в цілому, в аспекті природно питомих йому інтересів.

Величезну працю перероблено в ділянці дослідів над укр. економікою в її іст. розвитку здебільше побудовану на засадах /1030/ самостійности укр. госп. організму. Тут належать важливі іст.-екон. досліди, переведені в УАН (праці К. Воблого, а також А. Ярошевича, Г. Кривченка, А. Синявського, Є. Сташевського, О. Плевако, С. Підгайця та ін. — в III Відділі УАН; О. Грушевського, О. Барановича, К. Харламповича, М. Ткаченка, П. Клименка, П. Федоренка, М. Тищенка — в Іст. Секції УАН під проводом М. Грушевського; Н. Полонської-Василенко, О. Оглоблина та його учнів — в І Відділі УАН, тощо). В Київському Інституті Нар. Господарства (б. Комерційний Інститут), де в 1920-их pp. існувала окрема катедра історії укр. господарства (керівник О. Оглоблин), в Київській Наук.-Досдідній Катедрі С.-Г. Економіки (керівник С. Веселовський), в наук. та академічних закладах Харкова (праці П. Фоміна, головне, над промисловістю Донбасу, Левитського, а також співробітників і учнів Д. Багалія — В. Барвінського, В. Дубровського, А. Козаченка, Д. Соловія та ін.), Полтави (П. Клепацький), Чернігова (П. Федоренко), Кам’янця-Подільського (В. Геринович), Дніпропетровська, Вінниці тощо.

З дослідників суто екон. ділянки 1920-их pp. слід згадати М. Шрага (»Зовнішня торгівля УССР та її ближчі перспективи«. Х. 1924), Г. Кривченка (»Збірник відомостей по кар. господарству України«. К. 1919, »Внешняя торговля Украины« — в проспекті до Київського Контрактового Ярмарку 1923), К. Воблого (»Нариси з історії цукрової промисловости«. К. 1928, »Економічна географія УСРР«. 4 вид. Х. 1929), П. Фомина (»Украина. Экономическая характеристиках. Х. 1923), праці про торговельний балянс України М. Галицького, А. Копорського, Баранського, О. Попова (»Загальний характер укр. зовнішньої торгівлі в передвоєнних часах«. »Україна« 1926, »Хлібна торгівля України«. Х. 1927), В. Крамарева (»Гірнича промисловість Правобережжя України«. Х. 1926), Діманштейна (»Уголь, руда и железо в их взаимной связи«. Х. 1927), Альтермана (»Хлебные рессурсы Украины«. О. 1923), Гуревича (»Вопросы современного крестьянского хозяйства на Украине«. Х. 1927), Дзенкевича (»Промисловість України та її геогр. розміщеннях. К. 1929), Селинова (»Кам’яновугільні та залізорудні багатства Степової України«), М. Тенети (»Головні продовольчі хліба України«. Х. 1930), А. Сухова (»Економічна географія УСРР«. Х. 1929), Матвієнка-Гарнаги (»Нариси екон. географії України«. Х. 1929), праці про кооперацію Дешка, Височанського, Ганчіля, Діброви, Пожарського й ін.

Із збірників треба згадати »Материалы для определения роли Украины в общегосударственном бюджете СССР«. Х. 1925; »Праці І з’їзду дослідження продукційних сил та нар. господарства України«. К. 1926; »Естественные производительные силы УССР«. Х. 1928; »Шляхи нар.-госп. розвитку УСРР« (матеріяли до будови п’ятирічного пляну). Х. 1928; »Степова Україна«. Х.-О. 1930.

До 1928 р. в Харкові виходив »Укр. Економіст«, від 1930 — орган фінансової політики і практики Нар. Комісаріяту Фінансів »На фінансовому фронті«. Наук.-Техн. Т-во в Харкові видавало різні журнали, присвячені госп.-техн. справам. В 20-их pp. виходили в Харкові кооп. журнали »Кооп. Громада«, орган с.-г. і кредитової кооперації, »Кооп. Будівництво«, орган споживчої кооперації, в Одесі — »Кооп. Шлях«. Важливим був журнал »Господарство України« (по рос. »Хозяйство Украины«.

На увагу заслуговують деякі праці з економіки України в »Більшовику України« (Д. Кислянського, Д. Бутенка, А. Альтермана, І. Лебединського, В. Мірера та ін.). Там же була вміщена відома стаття М. Волобуєва »До проблеми укр. економіки« (1928, II — III), в якій він виступив із доказами експлуатації укр. нар. господарства Москвою.

Важливу працю в дослідженні сільського господарства провів 1919 — 27 pp. у своїй екон. секції Сільсько-Госп. Наук. Інститут (див. Г. Жуківський »Сільсько-госп. наука на Україні«. »Сьогочасне й Минуле«, І. НТШ. Мюнхен 1948).

Не менш важливе значення для дослідів економіки України мало Центр. Статистичне Управління УСРР (див. Стор. 130-131), що видавало періодичні цифрові зведення й неперіодичні збірники: »Україна, статистичний збірник«. Х. 1925 — 29; »Статистика України«, неперіодичне вид. 1922 — 31; »Статистична Хроніка«, 1921 — 31; »Радянський Статистик« від 1926 p.; »Вісник Статистики України«; »Збірник статистично-екон. відомостей про сільське господарство України«. Х. 1929 і ін. З 30-их pp. цікаві статистичні збірники: »УСРР в цифрах«, »Нар. господарство УСРР«, »Статистичний довідник«. Відомості про укр. нар. господарство можна знайти й у таких загальносоюзних рос. вид., як »Вопросы Экономики«, »Мировое Хозяйство и Мировая Политика«, »Плановое Хозяйство«, »План«, »На аграрном фронте«, »Экономическая Жизнь« і ін.

Дуже важливе значення мали експедиційні досліди в царині нар. господарства України, що їх переводили в кінці 1920-их і на початку 1930-их pp. УАН та ін. наук. установи (Поліська комплексна експедиція УАН, досліди над проблемами Великого Дніпра, Поліська іст.-екон. експедиція 1932 р.

Від 30-их pp. і досі екон. досліди поділені між галузевими інститутами екон. і техн. характеру, дослідні відділи мають майже всі установи держ.-госп. адміністрації та окремі підприємства. Але дійсного стану з їх публікацій пізнати не можна, синтетичні узагальнення в поточній партійній пресі мають звичайно пропаґандивний характер. У публікаціях з нагоди плянування й закінчення п’ятирічок подаються цифри процентових відношень. Аналіза їх, особливо відокремлення матеріялу, що стосується до України, її госп. потенціялу й участи в усьому союзному госп. будівництві, дуже утруднена.

Зах. Україна. В період між двома світовими війнами у Львові гурт дослідників екон. відносин працював у Комісії Економіки, Соціології і Статистики при НТШ. Місячник Ревізійного Союзу Укр. Кооператив »Кооперативна Республіка« (1928 — 39) не тільки об’єднував дослідників кооп. проблем, а й містив госп. відомості з усіх укр. земель; тут друкували свої праці крайові дослідники і з еміґрації.

Слід відзначити передусім праці К. Коберського, ред. »Кооперативної Республіки« (головніші праці: »Україна в світовому господарстві«. Прага 1923; »Економіка Укр. Земель під Польщею«. Л. 1928), Ю. Павликовського /1031/ (»Земельна справа у Сх. Галичині«. Л. 1922; »В обороні Рідної Землі«. Л. 1925; »Карпатські Полонини«. Л. та численні праці й статті з ділянки кооперації), Є. Храпливого, редактора наук. журналу »Хліборобський Вісник«, 1934 — 39, та »Сільсько-Госп. Енциклопедії«, що її перший зошит вийшов перед другою війною (»Сільське господарство Галицько-волинських Земель«. Л. 1930, »Плекання рогатої худоби у Сх. Галичині«. Л. 1933).

Кілька видатніших праць з економіки вмістили »Технічні Вісті«, орган Укр. Техн. Т-ва у Львові (з 1925 p.). З популярних екон. вид. варто згадати »Госп.-Кооп. Часопис« вид. РСУК (з 1921 p.), »Сільський Господар« (з 1921 p.), »Кооп. Молочарство«, »Торговля і Промисл«, орган Союзу Укр. Купців і Промисловців (ред. В. Несторович). Публікації з економіки України мав у своєму пляні Укр. Видавничий Інститут у Львові (ред. І. Федів). Екон. матеріяли містилися м. ін. у виданих цим Інститутом працях В. Кубійовича »Географія України і сумежних країв« та »Атлас України і сумежних країв« 1937. Цифровий матеріял до економіки Зах. Укр. Земель під Польщею подавався в вид. Головного Уряду Статистичного Польщі (»Rocznik Statystyki Rpltej Polskiej«, 1925 — 39 і ін.), вид. Міністерства Хліборобства (»Rocznik Ministerstwa Reform Rolnych«, до 1932 p.), статистичному квартальнику »Rolnictwo« вид. Міністерства Промислу і Торгівлі і ін. Укр. Екон. Бюро в 1933 — 35 pp. видало три свої »Укр. статистичні річники« в Варшаві і четвертий 1938 р. у Львові (ред. В. Кубійович, Л. Лукасевич, Є. Ґловінський).

До головних праць про укр. Закарпаття, що входило тоді до ЧСР, належали насамперед розвідки укр. еміґрантів у Чехії — О. Мицюка, монографії М. Кушніренка, збірник »Карпатська Україна«, під ред. М. Добриловського (Подєбради 1939). З госп. дослідів Закарпаття слід відзначити також праці чеських дослідників Матовсека, Драгни, Кетнера, Хмеляжа, Кліми, Нечаса, рос. Л. Попова.

З усіх укр. земель до другої світової війни найменше присвячено уваги екон. вивченню Буковини. Там тільки дещо нотував у пресі громадський і екон. діяч Л. Когут (часопис »Рідний Край« 1926 — 30 pp.).

На еміґрації. Важливу й многобічну працю в дослідженні економіки України провадив на еміґрації в ЧСР осередок при Укр. Госп. Академії, пізніше Укр.-Техн. Госп. Інституті, в Подєбрадах 1921 — 45 pp., в меншій мірі УВУ в Празі. Треба тут вичислити праці: з теорії нар. господарства С. Ґольдельмана, М. Добриловського, з учення про світове господарство — В. Тимошенка, аґрарної політики — О. Мицюка і К. Мацієвича, синтетичні праці про економіку України — В. Садовського, про лісове господарство України — Б. Іваницького, промисловість — В. Іваниса, водне господарство — І. Шовгенева, кооперацію — С. Бородаєвського, Б. Мартоса і В. Коваля, з банківництва — Л. Бича, Із статистики — Ф. Щербини і Л. Шрамченка, фінансів — Є. Ґловінського і ін. Огляд різноманітної проблематики екон. дослідів дають »Записки Укр. Госп. Академії в ЧСР« (від 1927), »Праці семінарів екон.-кооп. факультету УГА в ЧСР« під ред. В. Тимошенка і С. Ґольдельмана (1926), »Укр. Економіст«, неперіодичний збірник (1928 — 29); »Кооперативний Альманах« (1923 — 25); »Село«, орган Укр. Аґрарного Т-ва (1930 — 31), »Ювілейні Збірники« УВУ, збірник »Сільське Господарство України« (Прага 1942). Головна увага цих дослідів була звернена передусім на екон. політику большевиків на укр. землях та на зміни суспільно-госп. відносин на укр. землях взагалі.

За кілька років перед другою світовою війною розгорнув роботу екон. відділ Укр. Наук. Інституту в Варшаві під керівництвом проф. В. Садовського, випустивши серію важливих праць з економіки України: два збірники »Сучасні проблеми економіки України«, В. Садовського »Праця в УССР« (1932) і »Робоча сила в сільському господарстві України« (1935); Б. Іваницького »Ліси і лісове господарство України« (1935); І. Шовгенева »Водне господарство в басейні р. Дніпра на Україні« (1935); В. Іваниса »Енерґетичне господарство України та Півн. Кавказу« (1934), »Промисловість України і Півн. Кавказу« (1938); Івасюка »Кредитова кооперація на Україні« (1935); С. Ґловінського »Фінанси України« (1939).

По другій світовій війні скупчилася укр. екон. наука на еміґрації при Наук. Т-ві ім. Шевченка, Укр. Вільній Академії Наук і укр. високих школах (УВУ, УТГІ, УВЕШ). На еміґрації працювали такі дослідники як М. Барвінський, М. Васильїв, І. Витанович, Р. Димінський, К. Кононенко, Ю. Павликовський, Т. Сосновий, і ін.

В чужомовній наук. літературі виявилося велике зацікавлення підсов. екон. відносинами. В Німеччині, Англії, Франції, Америці були і є окремі осередки наук. дослідження підсов. госп. життя, вони мають свої окремі видання, деякі видавничі фірми ведуть спеціяльні відділи публікації про економіку СССР. В них чимало місця присвячується Україні.

Перед другою світовою війною і в часи війни особливо займалися дослідами підсов. екон. відносин, зокрема укр., нім. Східні Інститути в Кеніґсберзі і в Бресляві (вид. »Osteuropäische Forschungen«, »Osteuropa«, »Quellen und Studien«, »Berichte über den Ostraum«. Нарис нар. господарства України подав P. Димінський в »Handbuch der Ukraine« (видав Ukrain. Wissenschaftliches Institut в Берліні). Здавна і досі цим справам присвячує увагу Institut für Weltwirtschaft an der Universität Kiel (»Schriftenreihe der Studiengesellschaft für deutsche Wirtschaftsordnung«) і багато ін. фахових періодичних і неперіодичних вид.

У Франції цим проблемам присвячене вид. »France-Europe Orientale« »L’Est Europeen Agricole«. В Італії на особливу увагу заслуговують вид. Міжнар. Хліборобського Інституту в Римі. В Англії найновіше (від 1949) в-во »Soviet Studies« публікує праці дослідного осередку при університеті в Ґлезґов (пор. P. Grierson »Books an Soviet Russia 1917 — 42«. Лондон 1943, а також праці L. E. Hubbard-а.

В США багатий огляд екон. підсов. літератури подає журнал Амер. Екон. Т-ва »The American Economic Review«, крім того »Journal of Farm Economics«, »Labor Review«, в-во Mc Millan Co. в Нью-Йорку; в-во колюмбійського університету (тепер м. ін. »Columbia Univ. Press New York« видає з доручення ОН різні »Surveys«, статистичні огляди соціяльно-екон. відносин різних країн і континентів.

І. Витанович










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.