[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 291-304.]

Попередня     Головна     Наступна

Д

Давид Святославич, син чернігівського кн. Святослава Ярославича. Брав участь у походах проти половців.

Давиденков Микола (1879, Рига — 1962, Ленінград). Розробив методи вимірювання надлишкових напружень, створив механічну теорію холодноламкости металів.

Давидовський Григорій (* Мельня — † Полтава).

Дайц Йосиф (Йосип) (1897, Генічеське, Таврійська губ. — 1954, Харків).

Данилевич Василь (1872, Курськ — 1936).

Данилевич Роман (1903, Печенія, Перемишлянщина, Галичина — 1985).

Данилевський Василь († Харків).

Данилевський Віктор (1898, Лодзь, Польща — 1960, Ленінград).

Данилевський Григорій (* Данилівка, Харківщина — † Петербурґ).

Данилевський Олександер (* Харків — † Петроград).

Данилишин Дмитро (* Трускавець, Дрогобицький пов., Галичина — † Львів).

Данилів (Данилов) Володимир (1881, Духовщина, Смоленщина — 1970, Ленінград).

Данило Романович (1201 — 64).

Данилович Гнат (Ігнатій) (1787, Гриневичі — 1843, Ґрефенберґ, Сілезія).

Данильчук Іван († Вінніпеґ).

Данина, у 5 — 7 pp. зн., читай: вже в стару добу (допомога при публічних роботах, сторожівщина, тощо). За Гетьманщини Д. платили селянство...

Данькевич Костянтин (1905, Одеса — 1984, Київ). Опера „Назар Стодоля“ (1960) за п’єсою Т. Шевченка.

Дараган Юрій (* Херсонщина — † Плешов, Сх. Словаччина; похований у Празі).

Дацків Теодор (* Василів, Рава-Руський пов., Галичина — † Вінніпеґ).

Дашкевич Всеволод (1907, Овруч, Волинь — 1988).

Дашкевич Микола (* Бежів, Житомирщина — † Київ), „Княжение Даниила Галицкого...“ (1873).

Дашкевич Роман (1892, бл. Борислава, Галичина — 1975, Куфштайн, Австрія).

Дебагорій-Мокрієвич (Дебогорій-Мокрієвич) Володимир (1848, Чернігів — 1926, Чирпан, Болгарія), 1880 виїхав за кордон; 1917 — 22 жив у Києві.

Дедько Дмитро (? — бл. 1349).

Дейша-Сіоницька Марія (1859, Чернігів — 1932, Коктебель, Крим).

Делімарський Юрій (1904, Краснопілка, Поділля — 1990).

Делоне Лев (1891, Петербурґ — 1969, Харків).

Дельвіґ Сергій (* Москва — † Африка).

Дембський Віктор (1892 — 1976).

Де-Метц Юрій (1861 — 1947, Київ).

Демиденко Тит (1891, Трушівці, тепер Чигиринський р-н, Черкаська обл. — 1959, Київ).

Демидчук Семен (1884, Бузьк, Кам’янка-Струмилівський пов., Галичина — 1965, Нью-Йорк).

Демідов Анатолій (* Фльоренція — † Париж), „Esquisse d’un voyage dans la Russie méridionale et la Crimée“ (1838).

Демуцький Данило (1893, Охматів — 1954, Київ).

Демуцький Порфир (* Янишівка, Київщина — † Київ).

Демчук Петро (1900, Городенка — 1943).

Дем’ян Лука (1894, Вижні Верецьки, Закарпаття — 1968, Мукачів).

Дем’янчук Василь (1897, Надвірна — 1938, Медвеж’єгорськ, Карельська АССР).

Денисюк Микола (1915, Гвіздець, Коломийщина, Галичина — 1976, Чікаґо).

Дерегус Михайло (* 1904, Веселе, Харківщина).

Державин Володимир (1899, Петербурґ — 1964, Авґсбурґ, Німеччина).

Державна Публічна Бібліотека Академії Наук УРСР, див. також Центральна Наукова Бібліотека Академії Наук УРСР.

Деркач Григорій, м. б. Георгій (* Катеринослав — † Томськ, Сибір). Справжнє прізвище Любимов.

Деркач Марія (1896, Струсів, Тернопільщина — 1972, Львів).

Деслав (справжнє прізвище Слабченко) Євген (1898 — 1966, Ніцца, Франція).

Десняк (справжнє прізвище Руденко) Олекса (* Бондарівка, Сосницький пов. — † Павлівка Друга, Лозівський р-н, Харківська обл.).

Джиджора Іван (* Заставці — † Рава Руська).

Джус Володимир (1895, Чернихівці, Збаразький пов. — 1964, Вест Айсліп, Лонґ-Айленд, ЗДА).

Дзбанівський Олександер (1870, Маньківка, Київщина — 1938, Київ).

Дзерович Маркіян (1899 — 1967).

Дзерович Юліян (* Смільно, Брідщина, Галичина — † Відень).

Дзиндра Євген (* Димівка, Львівщина).

Дзиндра Михайло (* 1921).

Дикарів Митрофан (* Валуйський пов., Воронізька губ. — † Мінеральні Води, Півн. Кавказ).

Дикий Василь (1891, Україна — 1984, Едмонтон).

Дилецький (Ділецький) Микола (бл. 1650, Київ — після 1723). „Граматики музикальної“ збереглося понад 20 редакцій; остання — 12.10.1723 була перевидана 1970 і 1979.

Дима Марія (* Україна).

Димінський Андрій (1829, Борщівці, Могилівський пов., Вінничина — 1905).

Димінський Роман († Реґенсбурґ, Німеччина).

Дитяча преса, стор. 517, п. ш., у 4 — 7 pp. зн., м. б.: „Червоні Квіти“ (1928 — 31), для молодшого віку „Жовтеня“ (1928 — 41), короткотривалого „Друг Дітей“ (1925 — 33). Стор. 518, л. ш., у 21 — 22 р. зг., м. б.: „Наша Заградка“ (1937 — 41); у 7 р. зн., м. б.: „Наше Слово“ з 1956; у 5 р. зн., м. б.: „Дитяче Слово“, з 1959 п. н. „Світанок“; а. ш., у 3 р. зг., м. б.: „Промінь“ (1927 — 30); у 7 р. зг, м. б.: 1949 — 67 у Вінніпеґу; у 11 — 12 pp. зг., м. б.: „Мій Приятель“ (ред. о. С. Їжик), місячник „Сонячник“ (1956 — 61).

Диченко Михайло (* Будаївка бл. Києва — † Київ).

Діброва М., м. б. Зінаїда. У 1908 — 15 pp. працювала у театрі М. Садовського в Києві.

Діброва Олекса (1904, Тупичів, Городнянський пов., Чернігівщина — 1973, Київ).

Діденко Кирило (* Сквира).

Дідицький Богдан (Теодосій) (1825, Угнів, Галичина — 1909, Львів).

Дідковський Володимир (* 1896), з 1932 у моск. театрі.

Діндо Жозефіна (1902, Варшава — 1953, Київ).

Діонисій Валединський (1876 — 1960, Варшава).

Діхтяр Олекса (1886, Кустолове, Полтавщина — 1936, Полтава), чл.-кор. Етногр. Секції ВУАН (поч. 1920-их pp.).

Діялектологія, стор. 526, п. ш., у 7 р. зн., з.: áў, м. б.: åў.

Діятропов (Діатропов) Петро (1860, Саранськ — 1934, Москва), з 1892 р. до 1907 завідував Одеською Бактеріологічною Станцією.

Дложевський Сергій (* Кам’янець Подільський — † Одеса).

Длуґош (Długosz) Ян, „Annales seu cronicae incliti Regni Poloniae“.

Дмитерко Ганна (1893, Підберізці, Львівщина — 1981, Едісон, Нью-Джерзі).

Дмитерко Любомир (1911, Винники, Львівщина — 1985, Київ). П’єси „Лавровий вінок“ (1973), „Той перший день“ (1984), романи „Розлука“ (1957), „Крізь дні і ночі“ (1969), трилогія „Міст через прірву“ (1962 — 65), зб. віршів „Причетність“ (1975), „Земна вісь“ (1977), „Крутий поріг“ (1983).

Дмитренко Василь, м. б. Дмитро (? — ?), псевд. Осип Бут. Родом імовірно з Луганщини. Водевілі „Панас-викрутас“ (1853), „Малоросійські вареники, або Останній день масниці“ (1856), „Одна година із коз. побуту“ (1866) та ін.

Дмитріїв (Дмитрієв) Микола (1886, Улянівка, Харківщина — 1957, Харків).

Дмитріюк Василь (1890, Костоплоти. Підляшшя — 1973, Боффало, Нью-Йорк Стейт).

Дніпрова Чайка (* Карлівка — † Германівка, Київщина). Твори для дітей: вірші „Зима“, „Весна“, „Голосіння дітвори“; on. „Буряк“, „Краплі-мандрівниці“; казки „Казка про Сонце та його сина“, „Грецька казка“. Цікавилася фолкльором: „Нар. пісні з голосу Дніпрової Чайки та в її записах“ (1974). „Вибрані твори“ видано в Києві 1987.

Дніпрові пороги й забори, стор. 537, Схематичний перекрій, у 2 р. леґенди, м. б.: 1 — Кодацький.

Дніпровський Іван (* Каланчак, Таврія — † Ялта).

„Дністер“, асекураційне т-во, директори... Я. Колтунюк (1920 — 39).

Добриловський Микола (1888 — 1971, Переяслав).

Добровольська Олімпія (1895 — 1990).

Добровольський Володимир, м. б. Віктор (1906, Одеса — 1984, Київ). Виконував ролі Михайла Гурмана („Украдене щастя“ І. Франка), Макбета у трагедії В. Шекспіра, знімався в кіні.

Доброджану-Ґеря (Dobrogeanu-Gherea) Костянтин (справжнє прізвище й ім’я Кац Соломок) (* Слов’янка, Харківщина — † Букарешт).

Доброхотов Микола (1889, Арзамас, Росія — 1963, Київ).

Добрянський-Демкович Михайло (* 1907, Лагодів, Перемшилянщина).

Довбуш (Довбущук) Олекса (1700, Печеніжин, Гуцульщина — 1745, Космач, Гуцульщина).

Довгаль Олександер (1904, Дебальцеве, Катеринославщина — 1961, Харків).

Довгаль Спиридон (1896, Носівка, Чернігівська губ. — 1975, Мюнхен).

Довженко Григорій (1877 — 1958, Абондан, Франція).

Довженко Олександер (10.9.1894 — 25.11.1956, Москва).

Довженок Василь (1909, Кропивня, Стародубщина — 1976, Київ). Праці про соц.-екон. розвиток сх.-слов. племен і Київ. Руси, про військ. справу в Київ. Русі

Дога Василь (1886, Златополе, Київщина — ?).

Доленко Володимир (1889, Мечебилове, Харківщина — 1971, Новий Ульм, Німеччина).

Долина Павло (1888 — 1955, Київ). 1929 — 40 у Київ. кіностудії художніх фільмів, 1941 — 43 у кіностудії „Техфільм“ у Києві й Ташкенті; 1948 — 55 дир. Київ. Музею Театрального Мистецтва.

Долинський Лука (бл. 1745 — 1824, Львів).

Долуд Андрій (1888, Єлисаветград, Херсонщина — 1976, Курітіба).

Дольд Юрій (1903, Бутенки, Кобеляцький пов. — 1966, Київ). Пригодницькі романи „І один у полі воїн“ (1956), „У чорних лицарів“ (1963), „Над Шпрее клубочаться хмари“ (вид. 1985).

Дольницька-Недбаль Марія (1895, Львів — 1974, Відень).

Дольницький Зенон (1896, Глиняни, Львівщина — 1976, Ґарш бл. Парижу).

Дольницький Ісидор (* Залісці Старі, Брідщина, Галичина — † Львів).

Дольницький Мирон (1890 — 1968).

Доманик Богдан (1914 — 86).

Доманицький Віктор (1893 — 1962, Міннеаполіс, ЗДА), „Засади укр. урбанізму“(1940).

Домбковський (Dąbkowski) Пшемислав (* Львів — † Львів).

Домбровський Володимир (1883, Гарбузів, Тернопільщина — 1925), „Укр. стилістика і ритміка“ (1923) та „Укр. поетика“ (1924).

Домбровський Тимофій, м. б. Теофіл (? — бл. 1861).

Домбчевська Ірина (1886 — 1964).

Домбчевський Роман (1884, Ясенів Горішній, Косівщина, Галичина 1952).

Домецький Гаврило (сер. 17 в. — бл. 1710, Київ).

Домінчен Климент (Климентій) (* Студена, Поділля). Балети „Снігуронька“ (1965), „Про що співала трембіта“ (1970), ораторія „Труд і мир“ (1959).

Донець Михайло (* Київ).

Донцов Дмитро (10.9.1883 — 30.3.1973, Монтреаль). Дод. до Літератури: Сосновський М. Дмитро Донцов. Політ. портрет. Нью-Йорк — Торонто 1974.

Донцова Марія (1892 — 1978).

Донченко Олесь (* Великі Сорочинці — † Лубні, Полтавщина).

Доорохольський Осип (* Гайсин, тепер Вінницька обл.).

Дорогобуж. Дод.: „Дорогобузьке Євангеліє“ (1580).

Дорожинський Діонисій (* Галич — † Мізунь, Долинський пов., Галичина), у 6 p., м. б.: „Начерк історії унії Руської Церкви з Римом“ (1896).

Доротеєвич (Дорофеєвич) Гаврило (бл. 1570, Львів — бл. 1630, Київ).

Дорошенко Володимир (30.10.1879, Петербурґ — 25.8.1963, Філядельфія).

Дорошенко Дмитро (8.4.1882, Вільна — 19.3.1951, Мюнхен).

Дорошенко Наталія, нар. Васильченко (1888 — 1970, Мюнхен).

Дорошенко Петро (1858 — 1919).

Дорошкевич Олександер (* Бронниці, Моск. губ. — † Київ).

Дорошко Петро (* Тупичів). Драматична поема про Шевченка „Сполох у ночі“ (1965), повість „Лісова Гута“ (1964), роман „Не повтори мою долю“ (1968).

Дорощук Степан (Семен) (1894, Боришківці, Борщівський пов., Галичина — 1945, ЗДА).

Досвітній Олесь (справжнє прізвище Скрипаль) (1891, Вовчанське, Харківщина — 1934). 10.12.1933 заарештований і 3.3.1934 засуджений на розстріл.

Доценко Олександер († Краків).

Драган Антін (1913, Голешів, Жидачівщина, Галичина — 1986).

Драгоманов Світозор (1884 — 1958, Рочестер, Нью-Йорк Стейт).

Драгоманов Яків (1803 [за УЛЕ 1801], Монастирські Будища, Гадяччина — 1840).

Драгомирецький Антін, пропав 1936 під час сталінського терору.

Драгомиров Михайло (* бл. Конотопу, Сумщина — † Конотіп), 1898 — 1903 київ., подільський і волинський ген.-губернатор.

Драґан Михайло (1899, Тустановичі, Дрогобицький пов. — 1952, Львів).

Драй-Хмара Михайло (10.10.1889, Малі Канівці, Черкащина — 19.1.1939). Уперше його заарештовано 21.3.1933, але через брак доказів звільнений у травні 1933; 5.9.1935 повторно арештований, засуджений на 5 р. заслання; 27.5.1938 постановою „трійки“ йому додають 10 р. за участь в антисов. орг-ції.

Драк Матвій (1887 — 1963, Київ).

Древченко (Древкін) Петро (бл. 1863, Полтавщина — 1934).

Дрейсих (Дрейсіґ) Іван (1791, Саксонія — 1888, Харків).

Дремлюга Микола (* Бутурлинівка, Воронізька губ.). Симфонічні поеми „Батьківщина“, „Пам’яті героя“, „Рідні простори“ (1956 — 60), кантата „На оновленій землі“ (1963).

Дрімцов (Дрімченко) Сергій (1867, Харків — 1937, Харків), підручник „Муз. теорія“ (1925).

Дроботько Віктор (1885, Дігтярі, Чернігівщина — 1966, Київ), д. чл. АН УРСР (з 1948).

Дрогобич (Дрогобицький) Юрій (б. 1450 — 1494, Краків), справжнє прізвище Котермак; з.: д-р ун-ту в Падуї (1476), м. б.: ступінь д-ра присвоєний Больонським Ун-том.

Дружина, 23 — 25 pp. зг. є переставлені, читай: 1) старша Д., або „мужі княжіє“, складалась гол. з бояр і виконувала вищі..

Дубецький (Dubiecki) Маріян, м. б. Маріян Король († Краків).

Дублянський Анатолій (* Перетоки, Луцький пов., Волинь), свящ., єп. (з 1981), митр. (з 1994) УАПЦ; ред. „Рідної Церкви“ (1952 — 88). Праці: „Укр. святі“ (1962), „Тернистим шляхом. Життя митр. Ніканора Абрамовича“ (1962).

Дубовий Іван (1896, Чмирівці, Київщина — 1939 [за УРЕС 1938]), командарм.

Дубовик Леонтій († Харків).

Дубровський Василь (1897, Чернігів — 1966, Річмонд, Вірджінія).

Дубровський Віктор (1876 — 1937).

Дуда Михайло (1897 — 1962).

Дударів (Дударев) Дмитро (1890, Катеринослав — 1960, Львів). Ролі: Микола Задорожний („Украдене щастя“ І. Франка), Мартин Боруля (однойменна комедія Карпенка-Карого).

Дудко Федір (1885 — 1962, Нью-Йорк).

Дудра Михайло (1912 — 82).

Дужий Микола (1900, Карів, Рава-Руський пов., Галичина — 1955).

Дука Степан (1907, Жовте, Катеринославщина — 1960, Новосілки бл. Києва).

Дукин Микола (1905, Балаклія, Харківщина — 1943).

„Дукля“, квартальних; укр. і рос. мовами (1953 — 66), з 1966 укр.

Думанський Антін (1880, Іваново-Вознесенськ Росія — 1967, Київ), 1945 — 60 дир. Ін-ту Заг. і Неорганічної Хемії.

Думитрашко Костянтин (* Золотоноша — † Київ).

Думін Осип (1893 — 1945).

ДУМКА, в останньому p., дод.: П. Муравського (1964 — 69), М. Кречка (1969 — 83).

Дурдуківський Володимир (1874, Пединівка, Звенигородський пов., Київщина — 1937). 11.12.1937 особливою нарадою УНКВС Київ. обл. засуджений до розстрілу.

Дурново Микола (1876, Москва — 1937, Чехо-Словаччина).

Духнович Олександер († Пряшів).

Дучимінська Оксана (1908 — 1972, Мюнхен).

Дучимінська Ольга (1883, Миколаїв, Бібрський пов., Галичина — 1988, Івано-Франківське). Заарештована 23.11.1949 і ув’язнена, 1951 заслана. Достроково звільнена 1958.

Душечкін Олександер (* бл. Новгорода, Росія — † Київ).

Дядинюк Василь (1900, Лучинці — 1944, Відень).

Дядиченко Вадим (* 1909, Чернігів). Автор „Нарисів суспільно-політ. устрою Лівобережної України кін. XVII — поч. XVIII ст.“ (1959), співавтор „Допоміжних іст. дисциплін“ (1963), „Історії селянства УРСР“ (1967).

Дядченко Григорій (* Кирилівка, Київщина — † там же).

Дядюша Сергій († Каліш).

Дятлів (Дятлов) Петро (1880 [за АЕУ 1883], Стародуб, Чернігівщина 1933).

Дяченко Вадим (1896, Нижній Новгород, Росія — 1954, Київ).

Дяченко Дмитро (1887, Патлаївка, Полтавщина — 1942, Москва), перший дир. Архітектурного Ін-ту в Києві (1918 — 23).

Е

Евенбах Семен (1870, Харків — 1937, Київ).

Еґан (Egan) Едмунд (1851 — 1901).

Едуардс Борис (1860, Одеса — 1924, острів Мальта).

Ейхельман Отто (Отон) (* Петербурзька губ. — † Прага), д. чл. НТШ (з 1924).

Екблюм (Ekblom) Рікард (1874 — 1959).

Еллан-Блакитний (псевд. Елланського) Василь (1894, Козли, Чернігівська губ. — 1925, Харків).

Елько Микола (* Донора, Пенсільванія).

Емаль, стор. 628, у 5 р. зн., м. б.: роксоляни, алани, анти.

Епік Григорій (1901, Кам’янка, Катеринославщина — 1937, Соловки), „Без ґрунту“ (1928), „Петро Ромен“ (1932). Заарештований 5.12.1934 й засуджений на 10 р. ув’язнення. Відбував покарання на Соловках. У жовтні 1937 розстріляний.

Епштейн Марко (1899, Бобруйськ — 1949, Москва).

Ерделій (Ерделі) Адальберт (* Загаття, Закарпаття — † Ужгород).

Ердман Борис (1899 — 1960, Москва).

Ернст Федір (1891, Глухів, Чернігівщина — 1949, Уфа, Башкирія), з.: монографія про Нарбута, м. б.: „Георгій Нарбут. Посмертна виставка творів“ (1926).

Ерстенюк Дмитро (1893 — 1971, ЗДА).

Є

Євдокимов Микола (* Харків — † Харків).

Євпраксія Всеволодівна (* Київ — † Київ).

Євтимович Варфоломій (* Перегонівка, Васильківський пов., Київщина — † Міттенвальд, Німеччина).

Євтушенко Дометій (1893, Стара Осота, Єлисаветградщина — 1983, Київ).

Єдлічка Алойз (1821, Куклені, Богемія — 1894, Полтава).

Єлева Кость (1897, Київ — 1950, Київ).

Ємеляненко (Ємельяненко) Павло (* станиця Бобрикова-Петрівська, Таганрізький пов., Донщина — † Москва).

Ємець Василь (1890, Шарівка, Богодухівський пов. — 1982, Льос-Анджелес).

Ємець Федір (1894, Шарівка, Богодухівський пов., Харківщина — ?, Каракас).

Ємченко Андрій (1893, Михайлівка, Чигиринський пов., Київщина 1964, Київ).

Єндик Ростислав (1906, Залуче, Коломийський пов., Галичина — 1974, Мюнхен). Нариси про А. Гітлера (1934), Д. Донцова (1955).

Єпіфаній Славинецький (? — 1675, Москва).

Єреміїв Михайло (1889, Новоселиця, Житомирщина — 1975, Женева).

Єремійчук-Єреміїв Денис (1866, Нові Мамаївці [тепер Новосілка], Буковина — ?).

Єрлич (Jerlicz) Яким (Йоахим) (1598, Коленці, сх. Волинь — після 1673).

Єрмаков Василь (* Могилівщина, Білорусь — † Київ).

Єрмілов (Єрмилов) Василь (1894, Харків — 1967, Харків).

Єрофеїв Іван (1882, Андрушівка, Бердичівський пов., Київщина — 1953, Ворзель, Київщина). Автор іст. повісти „Олекса Довбуш“ (1945).

Єрошевич Петро (1870 — 1945).

Єршов Анатоль (1899, Льґовський пов., Курщина — ?).

Єрьомін Ігор (1904, Ревель [тепер Таллін] — 1963, Ленінград). Публікація творів Кирила Турівського; праці про літописи, „Слово о полку Ігоревім“, Симеона Полоцького, Теофана Прокоповича.

Єфименко Олександра (* Варзуга, Кольський пов., Архангельська губ. — † хутір Любочка, Харківщина).

Єфименко Петро (1835, Великий Токмак, Бердянський пов., Таврія 1908, Петербурґ).

Єфименко Петро (1884, Харків — 1969, Ленінград).

Єфремов Микола (1904, Мишковське — 1962, Нью-Йорк).

Єфремов Петро (1883, Пальчик, Звенигородський пов., Київщина — ?).

Єфремов Сергій (18.10.1876, Пальчик, Звенигородський пов., Київщина — 10. [чи 31.] 3.1939, Вологда?, Росія). Заарештований 1929 у справі сфабрикованої СВУ і засуджений ніби як гол. цієї орг-ції на 10 р. ув’язнення. Перші pp. відбував покарання в Ярославському „політізоляторі“, згодом — в одному з концтаборів (Вологда?), де й помер. У 1923 — 29 pp. вів „Щоденник“ (частинно опублікований в ж. „Київ“, ч. 7, 1994).

Єфремов Сергій (1893 — 1966, Асторія, Нью-Йорк Стейт).

Єфремов Федір († Одеса).

Ж

Жабокрицький Денис Дмитро (1652 — 1715, Москва), як прихильник унії не одержав хіротонії.

Жаботинський (Jabotinsky, Žabotinskij) Володимир (* Одеса — † бл. Гантеру, Нью-Йорк Стейт). Прихильно ставився до українців, співпрацював з М. Словінським (УНР). Укр. мовою видано його „Вибрані статті з нац. питання“ (1983).

Жан (Jean) Йосафат Йосиф (1885, Сент-Фабієн, Квебек, Канада — 1972, Ґрімсбі, Онтаріо).

Жарко Яків (псевд. Жарченко) (1861, Полтава — 1933), у 1884 — 96 актор у трупі Кропивницького.

Жаткович Григорій (1886, Голубине, Березький пов., Закарпаття — 1967, Пітсбурґ).

Жаткович Юрій (* Дравці бл. Ужгороду — † Стройне, Березький пов., Закарпаття).

Жданов Андрій († Москва).

Жданович Антін (поч. 17 в. — після 1657).

Жданович Олег (1917, Лопатичі, Овруцький пов., Волинська губ. 1977, Торонто, Канада; похований у Бавнд-Бруку, ЗДА), псевд. Олега Штуля. З 1964 гол. Проводу Укр. Націоналістів.

Ждаха (Ждаха-Смаглій) Амвросій (1855, Ізмаїл, Басарабська губ. [за ін. джерелами Очаків] — 1927, Одеса).

Жебровський Фелікс, у 6 p., м. б.: Zizania.

Жебуньов Леонид (* Олександрівський пов., Катеринославщина — † Катеринослав).

Желехівський Євген (* Хишевичі, Львівщина — † Станиславів). Його словник був перевиданий 1982 у Мюнхені

Желихівський (Желехівський) Андрій (1892, Київщина — 1943).

Желіґовський (Żeligowski) Едвард, м. б. Едвард Вітольд (1816, Маріямпіль, Литва — 1864, Женева).

Желіґовський (Żeligowski) Люціян (1865, Ошмяни, Польща — 1947, Лондон).

Желтвай Віктор (1890, Кричунів, Мармарощина — 1974, Ужгород).

Желябов Андрій (1851, Миколаївка, Теодосійський пов., Крим — 1881, Петербурґ).

Жемчужніков Лев (* Павловка, Орловщина — † Царське Село, Росія).

Жеребко Орест (1887, Городенка, Галичина — 1943, Блейн Лейк, Саскачеван, Канада).

Животко Аркадій (* Пухове, Воронізька губ. — † Ашаффенбурґ, Німеччина).

Жилко Федот (* Соловцовці, Пензенська губ., Росія).

Жилко Юрій (1898, Підлужне, Рівенщина, Волинь — травень 1938, Полтава). Загинув під час сталінського терору.

Жирмунський Віктор (1891, Петербурґ — 1971, Ленінград).

Житецький Гнат (Ігнат) (* Кам’янець Подільський — † Київ), д. чл. НТШ (з 1928).

Житецький Іродіон (* Залінійне, Костянтиноградський пов., Полтавщина).

Житецький Павло (4.1.1837, Кременчук — 18.3.1911, Київ), д. чл. НТШ (з 1903).

Жіноча преса, стор. 691, у 4 р. зн., м. б.: в Стрию і Львові Стор. 692, л. ш., у 26 р. зг., м. б.: „Жіноче Діло“ (1912); л. ш., у 2 останніх p., м. б.: 1935 — 38 Союз Українок видавав; п. ш., у 5 р. зг., м. б.: „Громадянка“ (1938 — 39); у 13 р. зг., м. б.: 1924 — 31 появлялися в Харкові; у 15 р. зг., м. б.: 1931 — 41 „Колгоспниця України“; у 28 р. зг., м. б.: у Києві з 1946. Стор. 693, у 6 — 8 р. зг., м. б.: до 1969 був одночасно органом Світової Федерації Укр. Жін. Орг-цій. 3 1980 органом СФУЖО є „Українка в Світі“.

„Жовтень“, літ.-мист. і гром.-політ. журн. у Львові. З 1990 перейменовано на „Дзвін“.

Жовтобрюх Михайло (* 1905, Ручки, Гадяцький пов., Полтавщина). Праці: „Курс сучасної укр. літ. мови“ (у співавторстві з Б. Куликом, 1959, 1961), „Мова укр. преси (до сер. дев’яностих pp. XIX cm.)“ (1963), статті з історії укр. мови.

Жоховський Кипріян (1635, бл. Полоцьку, Білорусь — 1693).

Жук Андрій (1880, Вовчик, Лубенський пов., Полтавщина — 1968, Відень).

Жук Анна (1882, Витівка, Полтавщина — 1976, Відень).

Жук Єлисавета (1886 — 1963).

Жук Михайло (1883, Кахівка, Таврійська губ. — 1964, Одеса).

Жук Семен (* Крем’янець, Волинь — † Самбір, Галичина).

Жук Сергій (1885, Швайкина Балка бл. Полтави — 1950-і pp. [за ін. даними 1964], Німеччина).

Жуківський (Жуковський) Іван († Підберезці, Львівщина).

Жуков Георгій (1896, Стрєлковка, Калузька губ., Росія — 1974, Москва).

Жуков Костянтин (1873 — 1940).

Жукович Платон (* Пружани, Городненська губ., Білорусь — † Петроград).

Жуковський Антін (1904, Поморяни, Зборівщина, Галичина — 1984, Воррен, Мічіґан).

Жуковський Герман (1913, Радзивилів, Дубенщина, Волинь — 1976, Київ).

Жуковський Іван (1901, Кіцмань, Буковина — 1980, Нью-Йорк).

Журавель Андрій (1892 — після 1938).

Журавський Дмитро (1810, Могилівська губ., Білорусь — 1856, Київ).

Журавський Дмитро (1821, Біле — 1891, Петербурґ).

Жураківський (Жураковський) Геннадій (1894, Москва — 1955, Москва).

Журахович Семен (* Сокілка, Кобеляцький пов., Полтавщина). Роман „Київські ночі“ (1964), зб. on. „Вітряні гори“ (1956), „Вечір над Орількою“ (1958), „Світлі води“ (1979), „Неминучість“ (1985).

Жураховський Данило (бл. 1800 1867, Севастопіль).

Журба Галина (1888, Теплик, Гайсинський пов. — 1979, Філядельфія).

Журлива Олена (1898, Сміла, Київщина — 1971, Кіровоград). 1938 заарештована й засуджена на 3 р. ув’язнення в концтаборах. Покарання відбувала на Алтаї Повернулася з заслання 1942. Після реабілітації Ж. поновлено в членстві Спілки Письм. України (1957), і вона видала кілька зб.: „Поезії“ (1958), „Земля в цвіту“ (1964), „Червоне листя“ (1966) та ін. Посмертно вийшло „Вибране „(1974).

Жученко Федір (?, Полтава — 1709, Париж).

З

Забашта Любов (1918 — 1990, Київ). П’єси „Весілля в Тернах“ (1963), „Троянди на камені“ (1963), поеми „Квіт папороті“ (1959), „Маруся Чурай“ (1968), „Роксолана“ (1971), „Леся Українка“ (1973), „Софія Київська“ (1982), роман „Там за рікою — молодість“ (1970), вірші для дітей.

Забєлін Іван (1820, Твер, Росія — 1909, Москва).

Забіла Віктор († Борзна, Чернігівщина).

Забіла Наталя (1903 — 1985, Київ). П’єса-фантазія „Перший крок“ (1968), драматична казка „Троянові діти“ (1971), переклади казок, підручники для початкових кляс школи.

Забіла Петро (* Борзна, Чернігівщина).

Забіло (Забіла, Забелло) Пармен (1830, Монастирище, Ніженський пов., Чернігівська губ. — 1917, Льозанна, Швайцарія).

Заблоцький-Десятовський Павло (1814, Чернігівщина — 1882, Кримки, Звенигородщина, Київ. губ.).

Заболотний Володимир (1898, Карень, Переяславщина — 1962, Київ).

Заболотний Данило (* Чоботарка, Ольгопільський пов. — † Київ).

Заборовський Рафаїл (1677, Галичина — 1747, Київ).

Завадович Роман (1903, Славна, Зборівщина, Галичина — 1985, Чікаґо).

Завадовський Петро (1739, Чернігівщина — 1812, Петербурґ).

Завадський Михайло (1828, Михалківці, Лятичівський пов., Поділля — 1887, там же).

Заваликут Іван (1884, Гусятинщина, Галичина — 1975, Сиракюз, Нью-Йорк Стейт).

Заварихина-Інджілова Анна (1889, Кишинів — 1972, Торонто).

Завітневич Василь (1899, Замісти, Прилуччина, Полтавська губ. — 1983, Нью-Йорк).

Загайкевич Богдан (1887, Тернопіль — 1967, Ірвінґтон, Нью-Джерзі).

Загайкевич Володимир (* Тернопіль — † Міттенвальд).

Загаров (Фессінґ) Олександер († Саратов, Росія).

Загоровський Василь (поч. 16 в. — 1577 чи 1580, Крим).

Загоровський Микола (1893, Одеса — 1934).

Загоровський Олександер (* Київщина — † Одеса).

Загорська (уроджена Ходот) Меланія (* Покошичі бл. Кролівця, Чернігівщина — † там же).

Загорський Іван Оникієвич (* Бобринець, Херсонщина — † Катеринослав).

Загорський Іван Васильович (1861, Харків — 1908, Одеса).

Загорський Петро (1764, Понорниця, Новгород-Сіверщина — 1846, Петербурґ).

Загродський Андрій (* Зеленьків, Уманщина — † Київ).

Загродський Олександер (1889, Зеленьків, Уманщина — 1968, Нью-Йорк).

Загул Дмитро (1890, Мілієве — липень чи серпень 1944, Колима). Заарештований 26.3.1933 і засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах. Відбував покарання в Забайкаллі, на зал. станції Урульга. 1934 відправлений на Колиму.

Задніпровський Михайло (1924, Кам’янка, Черкащина — 1980, Київ).

Задорожний Валентин (1921, Київ — 1988, Київ). Триптихи „Пісня Кобзаря“ (1962 — 64), „Мати“ (1969), декоративне пано „Батьківщина“ (у співавторстві, 1969).

Зайкевич Анастасій (1842, Дубні — 1931?, Дубні).

Зайко Микола (1908, Актюбінськ, Казахстан).

Зайферт Ігор (1909, Україна — 1972, Детройт).

Зайхтер (Seichter) Рудольф (1889, Райхенбах, Сілезія — 1977, Золтав, Німеччина).

Зайцев Микола (1894, Піски — 1978, Нью-Джерзі).

Зайцев Павло (23.9.1886, Суми — 2.9.1965, Мюнхен).

Зайцева Тетяна (1898, Великомихайлівка, Катеринославщина — 1964, Київ).

Заклинський Богдан (* Станиславів, Галичина — † Львів).

Заклинський Корнило (1857, Маріямпіль, Станиславівщина — 1884, Львів).

Заклинський Корнило (1889, Львів — 1966, Прага).

Заклинський Олексій (* Озеряни, Станиславівщина — † Богородчани Старі Станиславівщина).

Заклинський Ростислав (1887, Станиславів — 1974, Львів). 1933 засланий до сов. Арктики, де перебував до 1946.

Закревська Ганна (1890 — 1974, ЗДА).

Закревський Микола (* Київ — † Москва).

Заленський Лев (* Любеч, Волинь — † Володимир Волинський).

Залеський Вячеслав (* Харків — † Харків).

Залеський Осип (1892, Тростянець Малий, Золочівський пов., Галичина — 1984, Боффало, Нью-Йорк Стейт).

Залеський Степан (1915, Львів — 1971, Мельбурн).

Залєський (Zaleski) Вацлав (1799, Олесько, Галичина — 1849, Відень).

Заливчий Андрій (1892, Млини, Гадяцький пов., Полтавська губ. — 1918).

Залізняк Олена (1886, Сенечів, Долинський пов., Галичина — 1969, Монтреаль).

Залозецький-Сас Василь (* Погорилівка, Буковина — † Гірне, Стрийщина).

Залозецький-Сас Володимир Сергій (28.7.1884, Чернівці — 13.7.1965, Іспер, Австрія).

Залозецький-Сас Володимир (1896, Львів — 1959, Ґрац, Австрія).

Залозний Павло, м. б. Петро (1866, Рашівка, Гадяччина — 1921, там же).

Залуцький Василь (1895, Залуче, Снятинщина — 1973, Едмонтон).

Замичковський Іван († Київ).

Замойський Томаш (1591 [за ін. даними 1594] — 1638).

Замойські (Zamoyski), Ян Замойський (1542 — 1605).

Замша Іван (1895, Розкішна, Таращанський пов., Київщина — 1978, Нью-Йорк).

Заньковецька (Адасовська) Марія (4.8.1854, Заньки — 4.10.1934, Київ).

Заплетал (Zapletal) Флоріян (1884, Моравія — 1969, Прага).

Заплітний Антін (1890, Глібів, Галичина — 1968, Детройт).

Заплітний Федір (1913, Манітоба, Канада — 1964, Давфін).

Заревич Федір (* Славсько, Стрийщина, Галичина — † Сколе, Стрийщина).

Заремба Володислав (1833, Дунаївці, Поділля — 1902, Київ).

Заремба Сіґізмунд (1861 — 1915, Петроград).

Зарецький Віктор (1925, Білопілля, Сумщина — 1990, Київ). Картини „Після зміни“ (1956), „Жаркий день“ (1957), „Беруть льон“ (1960), монументальні мозаїки. Чоловік близької до дисидентських кіл малярки Алли Горської, вбитої в один день з його батьком за таємничих обставин, правдоподібно аґентами КҐБ.

Зарицька Євгенія (1910, Рава Руська, Галичина — 1979, Мальмезон бл. Парижу).

Зарицька Катерина (1914, Коломия — 1986, Львів).

Зарицька Софія (1897, Перемишль — 1972, Шеннев’єр бл. Парижу).

Зарицький Мирон (1889, Могильниця, Теребовельщина, Галичина — 1961, Львів).

Зарницька Зінаїда, м. б. Єфросинія, псевд. Азгуріді Єфросинії (* Одеса — † Голта [тепер Первомайське], Миколаївщина).

Зарубін Олександер (бл. 1881 — 1920, Ростов-на-Дону).

Зарудний Іван († Петербурґ).

Зарудний Микола (1921, Оріховець, Сквирщина, Київ. обл. — 1991, Київ). П’єси „Марина“ (1964), „За Сибіром сонце сходить „(1980), „Реґіон“ (1984), „Пором“ (1987); романи „На білому світі“ (1967), „Уран“ (1970), „Гілея“ (1973).

Зарудний Сергій (* Харківщина — † бл Ніцци, Франція).

Засенко Олекса (* 1907, Любарці, Переяславщина). Кн.: „Марко Вовчок і зарубіжні літератури“ (1958), „Осип Маковей“ (1968), нариси про О. Довженка, В. Сосюру, М. Рильського та ін., співавтор „Історії укр. літератури“ у 8 тт. (1967 — 71).

Заславський Володислав-Домінік (бл. 1617-18 — 1656, Старе Село бл. Львова).

Заславський Євген (1845, Вороніж — 1878, Петербурґ).

Застирець Йосип (* Конюшків, Бродівський пов., Галичина — † Львів).

Засядько Олександер (1910, Горлівка — 1963, Москва).

Затиркевич Михайло (* Чернігівщина).

Затиркевич-Карпинська Ганна (1855, Срібне, Прилуцький пов., Полтавська губ. — 1921).

Затонський Володимир (1888, Лисець, Ново-Ушицький пов., Поділля — 1938).

Зафійовська Любов (1901, Кельне, Польща — 1969, Нью-Йорк).

Захаріясевич (Zachariasiewicz) Ян Хризостом (1825, Радимно, Перемищина — 1906, Кривча, Перемищина).

Захарова Одарка, м. б. Царина (1887, Єлисаветград — 1968, Ленінград), 1919 — 33 в Київ. Опері.

Захарченко Наталія (* 1907), з 1930 виступала в Київ. Опері.

Захарчук Євген (1886, Романове Село, Збаразький пов., Галичина — 1936, Київ).

Захер-Мазох (Sacher-Masoch) Леопольд (1836, Львів — 1895, Ліндгайм, Німеччина).

Західний Михайло († Бережани, Галичина).

Заяць Михайло (1899, Горожанка Мала, Рудківський пов., Галичина — 1941).

Заяць Юліян (1880 — 1971, Львів).

Заячківський Йосип (1889, Білобожниця, Чортківщина, Галичина — 1952, Мерано, Італія).

Заячківський Микола (* Тишківці, Городенківський пов., Галичина — † Львів).

Заячківський Тит (* Лоп’янка, Стрийщина, Галичина — † Дора, Надвірнянщина, Галичина).

Збанацький Юрій (1914, Борсуків, Козелеччина, Чернігівщина — 1994, Київ). Романи „Ми — не з леґенди“ (1973), „Червона роса“ (1981), повісті „Таємниця Соколиного бору“ (1949), „Морська чайка“ (1959), „Школярі“ (1983), драма „Пройти крізь вогонь“ (1984).

Зборовський Василь, псевд. Вислобоцького Юрія.

Зварич Петро (1877, Тулова, Снятинщина, Галичина — 1966, Веґревіл, Альберта).

Звєрозомб-Зуєвський Євген, м. б. Звєрозомб-Зубовський (Звірозомб-Зубовський) Євген (1890, Київ — 1967, Київ).

Звичайна Олена (1895? — 1985, Статен Айленд, Нью-Йорк).

Звягель, див. Новоград-Волинський.

Згарський Євген (* Чертіж, Жидачівщина, Галичина — † Львів).

Здерковський Мирослав (* Бенева, Підгаєччина, Галичична — † Перемишляни, Галичина).

Здзярський (Zdziarski) Станислав (* Тернопіль — † Варшава).

Зелений (справжнє прізвище Терпило) Данило (* Трипілля, Київщина).

Зелений Андрій (* Кам’янка Волоська, Рава-Руський пов., Галичина — † Львів).

Зелений Зенон (1901, Добряни, Львівщина — 1973, Торонто).

Зелений Петро (1908, Вислобоки, Львівщина — 1991, Антверпен, Бельгія).

Зеленін Дмитро (1878, Люк Рязанська губ., Росія — 1954, Ленінград).

Зеленогорський Федір (1839 — 1909).

Зелінський Віктор (* Катеринославщина — † Conom, Польща).

Зембницький Яким († Петербурґ).

Земгано (справжнє прізвище Юцевич) Ігор (1904, Харків — 1967).

Земка Тарас (Тарасій) († Київ).

Земляк Василь (справжнє прізвище Вацик) (1923, Конюшівка, Липовецький р-н, Вінничина — 1977, Київ). Один із найяскравіших укр. прозаїків другої пол. 20 в., автор соц.-псих. романів, позначених філос. узагальненнями долі народу „Лебедина зграя“ (1971) і „Зелені Млини“ (1976).

„Зеркало“, сатирично-політ. двотижневик, виходив 1882 — 85 (у 1883 — 85 п. н. „Нове Зеркало“); ред. К. Устіянович, В. Нагірний, К. Левицький, Є. Олесницький...

Зернов, м. б. Зернов Сергій (* Москва — † Ленінград).

Зеров Дмитро (1895, Зіньків, Полтавщина — 1971, Київ).

Зеров Микола (26.4.1890 — 3.11.1937, Соловки). Заарештований 28.4.1935 і після довготривалого слідства засуджений у лютому 1936 на 10 р. ув’язнення в концтаборах. Відбував покарання на Соловках. На підставі нового вироку розстріляний 3.11.1937.

Зибачинський Орест (1912, Чернівці — 1993, Сідней).

Зибенко Олександер (1893, Майорське — 1960, Австралія).

Зиблікевич Євген (1895, Старий Самбір, Галичина — 1987, Філядельфія).

Зиблікевич (Zyblikiewicz) Микола (1823, Старе Місто, Польща — 1887, Краків).

Зизаній-Тустановський Лаврентій (справжнє прізвище Кукіль) (1550-і чи 1560-і pp., Потелич бл. Жовкви, Галичина — бл. 1634, Корець, Волинь).

Зизаній-Тустановський Степан (бл. 1570, Потелич бл. Жовкви, Галичина — перед 1621 [за ін. даними 1600], Молдавія).

Зинов’єв Климентій, м. б. Климентій Зиновіїв син (пол. 17 в. — після 1712).

Зібер Микола (* Судак, Крим — † Ялта).

Зілинський Іван (22.5.1879, Красна, Коросненський пов., Галичина — 23.4.1952).

Зілинський-Содоль Петро (1893, Вирва, Радомиський пов., Київщина — 1987, Олбані, Нью-Йорк Стейт).

Зільберфарб Мойсей (1876, Рівне — 1934, Варшава).

Зіморович (Zimorowicz) Шимон (1608 чи 1609, Львів — 1629, Краків).

Зіморович (Zimorowicz) Юзеф Бартоломей (* Львів — † Львів).

Зініна Олена (уроджена Максимович) (1867, Лубні, Полтавщина — 1943, Київ).

Зінов’єв Георгій, м. б. Григорій (* Єлисаветград — † Москва).

Зіньківський Василь (1881, Полтава — 1962, Париж).

Зіньківський Трохим († Бердянське).

Злоцький Теодосій (* Осій, Березький комітат, Закарпаття — † Драгове, Закарпаття).

Злочевський Петро (1907, Київ — 1987, Одеса).

„Змаг“, виходив у 1937 — 38.

Змієнко Всеволод (* Одеса — † Варшава).

Змій-Миклошій (Змій-Микловський, Змій-Миклушик) Йосиф (1792, Словинка, Словаччина — 1841).

Значко-Яворський Мелхиседек (* Лубні, Полтавщина — † Глухів).

Зноба Валентин (* Софіївка, Катеринославщина).

Зноба Іван (1903, Новомиколаївка, Катеринославщина — 1990, Київ).

Зноско-Боровський Олександер (1908 — 1983, Київ).

Зобків Михайло († Мостар, Юґославія).

Зограф Олександер (* Москва — † Ленінград), рос. археолог; „Античные монеты“ (1951).

Зозуля Яків (1893, Лебедин, Харківщина — 1984, Нью-Йорк).

Золотаренко Василь (? — 1663, Борзна, Чернігівщина).

Золотаренко Євген (1889, Кобеляки, Полтавщина — 1955, Полтава).

Золотаренко Іван (? — 1655, Старий Бихов, Білорусь), ніженський полк. (1652 — 55).

Золотарьов Василь (1872, Таганріг — 1964, Москва).

Золотницький Володимир (також Василь) (1741 — 96).

Золотницький Ілля († Варшава).

Золотов Григорій (1882, Перше Плесно, Воронізька губ. — 1960, Павлоград, Дніпропетровська обл.).

Зощенко Михайло (1895, Полтава — 1958, Ленінград). Автобіографічні матеріяли про зв’язки з Полтавою в on. „Как я пошел сражаться за советскую власть“ (в зб. „Рассказы, фельетоны, комедии“, 1963).

Зубер (Zuber) Рудольф (* Орлат, Румунія — † Львів).

Зубарев Микола (1886, Єлабуга, тепер Татарстан — 1946, Львів).

Зубковський Георгій (* Бехтери, Олешківський пов., Херсонщина).

Зубрицький Денис (* Батятичі, Жовківський пов. — † Львів).

Зубрицький Михайло (* Кіндратів, Турківський пов., Галичина — † Береги Долішні, Ліський пов., Галичина), парох с. Мшанець.

Зубрицький Никодим (1688 — 1724, Чернігів).

Зуєв Василь (1752, Петербурґ — 1794).

Зуєвський Олег (* Хомутець, Миргородський пов., Полтавщина). Зб. поезій „Голуб серед ательє“ (1991), повний переклад поезій С. Маллярме.

Попередня     Головна     Наступна