[Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год / Под ред. В. Антоновича и К. Козловского. — К., 1868.]

Попередня     Головна     Наступна





ПРЕДИСЛОВІЕ.


Настоящій томъ заключаетъ въ себЂ »Грамоты великихъ князей Литовскихъ«, обнимающія собою время отъ конца XIV в. до 1569 года, т. е. до Люблинской Уніи.



Въ этомъ томЂ помЂщены:

1. Жалованныя грамоты великихъ князей литовскихъ частнымъ лицамь на владЂніе землями, имЂніями, и вообще акты, относящіеся до поземельнаго владЂнія въ Южной Руси (№№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 15, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 39, 41, 45, 51, 54).

2. Грамоты, относящіяся къ церкви и духовенству (№№ 2, 12, 19, 37, 51, 52).

3. Къ военной службЂ (№ 53).

4. Къ городамъ (№№ 25, 33, 38, 43, 48).

5. Къ крестьянамъ и отношенію ихъ къ землевладЂнію (№№ 10, 16, 17, 37, 39, 52, 59).

6. Къ евреямъ (№№ 44, 46, 50).

7. Къ администраціи (№№ 26, 34, 35, 42).

8. Кь судопроизводству (№№ 36, 42, 49, 54, 56, 57, 59).

и 9. Къ финансовому устройству (№№ 40, 46, 47, 48, 49, 50, 55, 57, 58).

Въ числЂ этихъ грамотъ слЂдующія относятся къ древнимъ южнорусскимъ княжескимъ родамъ:

а) къ роду князей Олельковичей (№№ 6, 9).

б) » » » Острожскихъ (№№ 1, 54).

в) » » » Любецкихъ (№ 7).

г) къ роду князей Вишневецкихъ (№№ 8, 24, 42).

д) » » » Ковельскихъ (№ 32).

е) » » » Сангушковъ-Коширскихъ (№ 32).

ж) » » » Капустъ (№ 45).

з) » » » Корецкихъ (№№ 54, 59).

и) » » » Четвертинскихъ (№ 36).

i) » » » Острожецкихъ (№ 36).

и к) » » » Курбскихъ (№№ 56, 57).

ВсЂ помЂщенныя въ настоящемь томЂ грамоты, за исключеніемъ тЂхъ, которыя, въ подлинникЂ или въ копіи, находятся вь частномъ собраніи г. Антоновича, взяты изъ актовыхъ книгъ Кіевскаго центральнаго архива. КромЂ того, въ интересахъ русской исторической науки, мы признали нужнымъ включить еще въ этотъ томь пять грамотъ, взятыхъ изъ Athenaeum, (1842 г. т. II), изданія довольно рЂдкаго въ настоящее время.


К. Козловскій.



























Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.