[Грамоти XIV ст. / Упорядк., вст. ст., ком. i слов.-покаж. М. М. Пещак — К., 1974. — С. 236-251.]

Попередня     Головна     Наступна                 Шрифт





СПИСОК СКОРОЧЕНЬ



A. G. — Archiwum Główne Akt Dawnych.

AGZ — Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczy Pospolitej polskiej z archivum tak zwanego Bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacji śp. A!exandra hr. Stadnickiego, wydane staraniem Galicyjskiego wydziału krajowego, t. I — XVI, Lwów, 1868 — 1894.

«Акты» — Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией, т. XV. Акты из метрики литовской 1374 — 1529, СПб., 1895.

«Акты АЭ» — Акты, собранные в библиотеках и архивах Российской империи Археографической экспедицией Императорской Академии наук. Дополнено и издано высочайше учрежденной комиссией (1294 — 1598), т. I, СПб., 1836.

«Акты ВК» — Акты, издаваемые Виленской комиссией для разбора древних актов, Вильно, 1865 — 1912.

«Акты ЗР» — Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией, т. I — VI, СПб., 1846—1855.

«Акты истор.» — Акты исторические, относящиеся к России, извлеченные из иностранных архивов и библиотек, издаваемые А. И. Тургеневым, т. I, СПб., 1841.

«Акты ЮЗ» — Акты, относящиеся к истории заселения юго-западного края, т. I — XII.

«Акты ЮЗР» — Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. I — XI, СПб., 1863 — 1879.

Андріяшев А., «Очерк ист.» — A. M. Андрияшев, Очерк истории Волынской земли до конца XIV столетия (с картой Волынской земли), Киев, 1887.

Антоні I., «Opowiadania» — I. Antoni, Opowiadania historyczne, ks. II, Lwów, 1875.

Антоні І., «Zameczki» — I. Antoni, Zameczki podolskie na kresach multańskich. Wydanie drugie przerobione i powiększone przez autora, t. II. Kamieniec nad Smotryczem, Warszawa, 1880.

Антошин М., «Закарп. гр.» — Н. С. Антошин, Закарпатська грамота 1404 г., «Научные записки Ужгородского государственного университета», т. XIII, Львов, 1955.

Arch. — Archiwum państwowe w Krakowie, oddziały na Wawelu.

«Archiva» — B. Hasdeu, archiva istorică a Românii, Collecţiune critică de dokumente asupra trecutului români, t. I, Bucureşti, 1864.

«Архив ЮЗР» — Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов, учрежденной при Киевском военном, Подольском и Волынском ген.-губернаторе, Киев, 1859 — 1914.

«Arch. Sang.» — Archivum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie wydane nakładem właściciela, pod kierownictwem Z. L. Radzimińskiego przy współudziale P. Skobielskiego i B. Gorczaka, t. I — IV, Lwów, 1886 — 1887.

«Арх. сб.» — Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, издаваемый при управлении Виленского учебного округа, т. I — XI, Вильно, 1865 — 1890.

A. S. — Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Slawucie.

«Athenaeum» — Athenaeum. Pismo zbiorowe poswięcone historji, filozofji, literaturze, sztukom it. d. Wydawca J. I. Kraszewski, t. II, Wilno, 1842.

А.-Ч ужбинський, «Очерки» — A. C. Афанасьев-Чужбинский, Поездка в Южную Россию, ч. 2. Очерки Днестра, СПб., 1863.

Багалій Д., «История» — Д. Багалей, История Северской земли до половины XIV ст., вып. 1, Киев, 1878.

Багалій Д., «Очерки» — Д. И. Багалей, Очерки из истории колонизации и быта степной окраины Московского государства, т. I. История колонизации, М., 1887; /237/ т. II. Материалы для истории колонизации и быта степной окраины Московского государства в XVI — XVII ст., собранные в разных архивах, Харьков, 1886.

Балінський М., «Hist. m. Wilna» — M. Ba1iński, Historia miasta Wilna, t. I, Wilno, 1836.

Балінський M., «Staroż. Pol.» — M. Baliński, S. Lipiński, Starożytna Polska, t. III, Warszawa, 1886.

Бальцер O., «Genealogia» — O. Balzer, Geneałogia Piastów, t. II, Kraków, 1895.

Бантиш-Каменський Д., «История» — Д. Бантыш-Каменский, История Малой России, М. 1870.

Баранович О., «Залюднення» — О. Баранович, Залюднення Волинського воєводства в першій половині XVII ст., Київ, 1930.

Барбашев А., «Витовт» — А. Барбашев, Витовт и его политика до Грюнвальденской битвы, СПб., 1885.

Барбашев А., «Очерк» — А. Барбашев, Витовт. Последние двадцать лет княжения, 1410 — 1430 (Очерк литовско-русской истории XV в.), СПб., 1891.

Барсов М., «Материалы» — Н. П. Барсов, Материалы для историко-географического словаря России, Вильно, 1865.

Барсов М., «Очерки» — Н. П. Барсов, Очерки русской исторической географии. География Начальной летописи, Варшава, 1873.

Батюшков П., «Белоруссия» — П. Н. Батюшков, Белоруссия и Литва. Исторические судьбы северо-западного края, СПб., 1890.

Батюшков П., «Волынь» — П. Н. Батюшков, Волынь. Исторические судьбы юго-западного края, СПб., 1888.

Батюшков П., «Памятники» — П. Н. Батюшков, Памятники русской старины в западных губерниях, вып. 8. Холмская Русь, СПб., 1885.

Батюшков П., «Подолия» — П. Н. Батюшков, Подолия. Историческое описание, СПб., 1891.

В. Cz. — Biblioteka czartoryskich w Krakowie.

Бевзенко С., «Доповіді та повідомлення» — С. П. Бевзенко, До історії категорії роду іменників в українській мові, «Доповіді та повідомлення Ужгородського державного університету. Серія філологічна», № 5, Ужгород, 1960.

Бевзенко С., «З істор. коментар.» — С. П. Бевзенко, З історичних коментарів до українського словотвору, «Наукові записки Ужгородського державного університету», т. XXXVII, Львів, 1959.

Бевзенко С., «З іст. словотв.» — С. П. Бевзенко, З історії словотвору дієслів української мови, «Наукові записки Ужгородського державного університету», т. XXXV, Львів, 1958.

Бевзенко С., «Істор. морф.» — С. П. Бевзенко, Історична морфологія української мови, Ужгород, 1960.

Бевзенко С., «Нариси» — С. П. Бевзенко, Нариси з історичної граматики української мови. Морфологія, Київ, 1953.

«Белорус. арх.» — Белорусский архив древних грамот И. Григоровича, ч. 1, М., 1824, ч. 2, М., 1828.

Бершадський С., «Рус.-евр. арх.» — Русско-еврейский архив. Документы и материалы для истории евреев в России, т. I — III, Документы и реестры к истории литовско-русских евреев (1388 — 1555), Собрал и издал С. А. Бершадский, СПб., 1882.

Бестужев-Рюмін К., «Русск. ист.» — К. Н. Бестужев-Рюмин, Русская история, т. II, вып. 1, СПб., 1885.

Бєляев І., «Рассказы» — И. Беляев, Рассказы из русской истории, кн. 1, М., 1865.

Бєльський М., «Kronika» — Kronika Marcina Beilskiego, t. II, Sanok, 1856.

Богдан І., «Vechile» — Vechile Critike moldveneşti până La Urechia. Texte slave cu studiu, traduceri şi note de Joan Bogdan, Bucureşti, 1891.

Богд. Хмельн. — Возз’єднання України з Росією. Документи i матеріали в трьох томах, т. III, М., 1953. Російська назва: Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы в трех томах. /238/

Бодянський О., «Ист. Руссов» — O. Бодянский, История Руссов или малой России, М., 1846.

«Болеслав» — Болеслав Юрий II князь всей Малой Руси. Сборник материалов и исследований, сообщенных О. Гонсиоровским, A. A. Куником, A. C. Лаппо-Данилевским, И. А. Линниченком, С. Л. Пташицким и И. Ржежабеком, СПб., 1907.

Борковський В., Кузнецов П., «Истор. грам.» — В. И. Борковский, П. С. Кузнецов, Историческая грамматика русского языка, М., 1963.

Борковський В., «Синтаксис» — В. И. Борковский, Синтаксис древнерусских грамот, т. II, М., 1958.

Будде Є., «Лекции» — Е. Ф. Буддэ, Лекции по истории русского языка, Казань, 1907.

Будилович А., «Памятники» — А. Будилович, Чудотворная икона пресвятой богородицы в г. Холме, «Памятники русской старины в западных губерниях», издаваемые с высочайшего соизволения П. Н. Батюшковым, вып. 7. Холмская Русь, СПб., 1885.

Бузук П., «Нарис іст.» — П. Бузук, Нарис історії української мови, Київ, 1927.

Булаховський Л., «Мовознавство» — Л. А. Булаховський, З історичних коментаріїв до української мови, «Мовознавство», 1951, № 9.

Булаховський Л., «Наук. зап.» — Л. А. Булаховський, З історичних коментаріїв до літературної української мови, «Наукові записки Київського державного університету», т. VI, вип. 1, Київ, 1947.

Вага T., «Historya» — Teodor Waga, Historya książąt i królów polskich. Krótko zebrana, dla lepszego użytku znacznie przerobiona i pomnożona, Wilno, 1824.

Ваповський Б., «Dzieje» — B. Wapowski, Dzieje korony Polskiej i Wielkiego Ksiąstwa Litewskiego od roku 1380 do 1535, ze swiego odkrytego spólczesnego rękopismu z jązyka łacińskiego przetłumaczył M. Malinowski, t. I — II, Wilno, 1847.

Василевський A., «Ист. г. Вильны» — A. Василевский, История города Вильны, «Памятники русской старины в западных губерниях», издаваемые с высочайшего соизволения П. Н. Батюшковым, вып. 5, СПб., 1872.

Василенко І., «Истор. грамм. р. я.» — И. А. Василенко, Историческая грамматика русского языка. Сборник упражнений, изд. 2, М., 1965.

«Вестн, Европы» — Вестник Европы, составляемый Михаилом Каченовским, ноябрь — декабрь, № 21 — 22. Смесь, М., 1828.

«Вест. ЮЗ и ЗР» — Вестник Юго-Западной и Западной России.Историко-литературный журнал, т. II, Киев, 1862.

Волков М., «Стат. св.» — Н. В. Волков, Статистические сведения o сохранившихся древнерусских книгах XI — XIV веков и их указатель, [СПб.], 1897.

Вольф A., «Mazow. zap.» — A. Wólff, Mazowieckie zapiski herbowe z XV i XVI wieku, Kraków, 1937.

Вольф Й., «Ród» — Józef Wólff, Ród Gedimina, Kraków, 1886.

Вольф Й., «Senatorowie» — Józef Wólff, Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Ksiąstwa Litewskiego 1386 — 1795, Kraków, 1885.

Востоков O., «Описание» — A. Востоков, Описание русских и словенских рукописей Румянцевского музея, СПб., 1842.

«Временник» — Временник императорского Московского общества истории и древностей российских, кн. 3. Смесь, М., 1849.

Гандельсман М., «Księga» — М. Handelsman, Księga ziemska płońska 1400 — 1417. Najdawniejsze księgi sądowe mazowieckie, t. I, Warszawa, 1920.

Голембйовський Я., «Dzieje» — Dzieje Polskie za Władysława Jagiełły J. Gołąbiowskiego, t. I, Warszawa, 1846.

Головацький Я., «Памятники», 1865 — Я. Головацкий, Памятники дипломатического и судебно-делового языка русского в древнем Галицко-Володимирском княжестве и в смежных русских областях с второй половины XIV ст., «Науковый сборник, издаваемый Литературным обществом Галицко-русской матицы», вып. 3, Львов, 1865.

Головацький Я., «Памятники», 1867 — Я. Головацкий, Памятники дипломатического и судебно-делового языка русского в древнем Галицко-Володимирском княжестве и в смежных русских областях в XIV и XV ст., Львов, 1867. /239/

Головацький Я., «Хрестоматия» — Я. Головацкий, Хрестоматия церковно-славянская и древне-русская в пользу учеников высшей гимназии в цес. кор. Австрийской державе, Відень, 1854.

Голубєв С., «П. Могила» — С. П. Голубев, Петр Могила, Киев, 1883.

Голубинський Є., «История» — Е. Голубинский, История русскойцеркви, т. II, М., 1900.

Горжицький К., «Pałączenie» — К. Gorzycki, Pałączenie Rusi Czerwonej z Polską za Kazimierza W., Lwów, 1889.

Грабовський, М., Пшездзецький O., «Źródła» — M. Grabowski, A. Przezdziecki, Źródła do dziejów polskich, t. I, Wilno, 1843.

Гребеняк В., ЗНТШ — В. Гребеняк, Сліди скитської культури в Галичині, «Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка», т. CXVII, Львів, 1914.

Гуковський К., «Кр. оч. Ков. губ.» — К. П. Гуковский, Краткий исторический очерк Ковенской губернии, Ковно, 1889.

Гумецька Л., «Втор. прийм.» — Л. Л. Гумецька, Вторинні прийменники i їх синтаксичні функції в українських грамотах XIV — XV ст., «Дослідження i матеріали з української мови», т. IV, Київ, 1961.

Гумецька Л., «Втор. спол.» — Л. Л. Гумецька, Вторинні сполучники i їх синтаксичні функції в українських грамотах XIV — XV ст., «Дослідження i матеріали» з української мови», т. II, Київ, 1960.

Гумецька Л., «Мовознавство» — Л. Л. Гумецька, Нариси з історіі української мови. Словотворча будова чоловічих особових назв в українській актовій мові XIV — XV ст., «Мовознавство», 1952, № 10.

Гумецька Л., «Перв. прийм.» — Л. Л. Гумецька, Первинні прийменники i їх синтаксичні функції в українських грамотах XIV — XV ст., «Дослідження i матеріализ української мови», т. III, Київ, 1960.

Гумецька Л., «Словотв. присл.» — Л. Л. Гумецька, Словотвір прислівників української актової мови XIV — XV ст., «Українська мова в школі», 1957, № 6.

Гумецька Л., «Словотв. сист. числ.» — Л. Л. Гумецька, Словотворча система числівників української актової мови XIV — XV ст., «Питання слов’янського мовознавства», кн. 5, Львів, 1958.

Гумецька Л., «Топограф. назви» — Л. Л. Гумецька, Топографічні назви української актової мови XIV — XV ст., «Дослідження з мови та літератури», Київ, 1957.

Гумецька Л., «Функції» — Л. Л. Гумецька, Функції первинних сполучників в українській актовій мові XIV — XV ст., «Дослідження i матеріали з української мови», т. I, Київ, 1959.

Гунфалві П., «Die Rumänen» — Pál Hunfalvy, Die Rumänen und lhre Ansprüche, Wien und Teschen, 1883.

«Густ. літ.» — Густинская летопись, Полное собрание русских летописей, т. II, СПб., 1843.

Данілович І., «Latopisiec Litwy» — Latopisiec Litwy i kronika Ruska: z rękopisu, sławiańskiego przepisane; wypisami z wremiennika sofiyskiego pomnożone; przypisami i objaśnieniami, dla czytelników polskich potrzebnemi, opatrzone; staraniem i pracą Ignacego Daniłowicza, profesora zwyczajnego w cesarskim uniwersytecie Charkowskim, naprzód w Dzienniku Wileńskim roku 1824 częściami ogłaszane, a teraz w jedno zebrane, dokończone i przedrukowane nakładem i drukiem A. Marcinowskiego, Wilno, 1827.

Данілович І., «Skarbiec» — I. Daniłowicz, Skarbiec dipłomatów papieskich, cesarskich, króleskich, książących władz i urządów posługujących do krytycznego wyjaśnienia dziejów Lytwy, Rusi Litewskiej i ościennych im krajów, t. I — II, Wilno, 1860.

Дашкевич M., «Заметки» — H. Дашкевич, Заметки по истории литовскорусского государства, Киев, 1885.

Дашкевич М., «Унив. изв.» — Н. Дашкевич, Борьба культур и народностей в Литовско-Русском государстве, «Университетские известия», т. I, Киев, 1884, октябрь.

Дембовецький О., «Опыт» — А. С. Дембовецкий, Опыт описания Могилевской губернии в историческом, физико-географическом, этнографическом, промышлен-/240/ном, сельскохозяйственном, лесном, учебном, медицинском и статистическом отношениях. В 3-х кн., Могилев на Днепре, 1882.

«Dziennik» — Dziennik Wileński, t. I, 1882, styceń — kwiecień, Wilno. Розділ: «Palaeographia Slawiańska», під заголовком «Dekret W. X. L. Witolda, wzglądem sporów na ów czas zaszłych o lowy między biskupem wileńskim a Wikhaylem, z krótkiem jegoż opisaniem», підготував до друку Symon Żukowski.

Дзялинський A., «Zb. praw lit.» — Zbiór praw litewskich od roku 1389 do roku 1529. Tudzież rozprawy sejmowe o tychże prawach od roku 1544 do roku 1563 A. F. Dzialyńskiego, Poznań, 1841.

Длугош Я., «Dzieła» — Jan Dlugosz, Dzieła wszystkie, t. I — II, Kraków, 1867 — 1868.

Длугош Я., «Historiae» — J. Dlugossii, Historiae Polonicae, t. I, Craсоvіае, 1876.

Довнар-Запольський М., «Договоры» — М. В. Довнар-Запольский, Из истории литовско-польской борьбы за Волынь. Договоры 1366 г., Киев, 1896.

«Documentе» — Documente provitoare istoria Romîniei, veacul XIV, XV. A Moldova, vol. I (1384 — 1475). Edita Acedmiei Republicii Populare Romîne, 1954.

«Dodatek tygodn.» — Dodatek tygodniowy przy «Gazecie Lwowskiej», 1857, № 4.

«Документы» — Документы, объясняющие историю западно-русского края и его отношения к России и к Польше, СПб., 1865.

«Дополнения» — Дополнения к Актам историческим, относящимся к России, собраны в иностранных архивах и библиотеках и изданы Археографической комиссией. Латинська назва: Suplementum ad historica Russiae monumenta ex archivis ac bibliothecis extraneis deprompta, et a collegio archeographico, СПб., 1848.

Д. p. — фонд Dyplomy pergaminowe».

«Дp. Poc. Bивл.» — Древняя Российская Вивлиофика, или собрание древностей российских, до истории, географии и генеалогии касающихся, издаваемая Н. И. Новиковым, ч. 8 и 9, СПб., 1775, изд. 2, ч. 2, 3 и 4, СПб., 1788.

Дурново М., «Очерк» — Н. Дурново, Очерк истории русского языка, М. — Л., 1924 i (фототипічне видання) 1959.

Дурново М., «Хрестоматия» — Николай Дурново, Хрестоматия по истории русского языка, вып. 1. Памятники XI — XV вв., М., 1914.

«Дух. и дoг. гр.» — Духовные и договорные грамоты великих и удельных князей XIV — XVI вв., М. — Л., 1950.

Е. р. — Ewangelia pergaminowa XIV w.

Житецький П., «Очерк» — П. Житецкий, Очерк звуковой истории малорусского наречия. Розділ: «Образцы письменного языка с признаками малорусского наречия», Киев, 1876.

ЖМНПр. — Журнал Министерства народного просвещения, СПб., 1871 — 1917.

Забєлін А., «В.-ст. обозр.» — А. Забелин, Военно-статистическое обозрение Волынской губернии, ч. 1, Киев, 1887.

«Zapiski» — Zapiski numizmatyczne, Wrocław, 1885, № 5.

«Зап. Oд. oбщ.» — Записки императорского Одесского общества истории и древностей, т. I, Одесса, 1844, та ін.

Зарудняк О., «Наук. зап.» — О. Зарудняк, Із спостережень над керуванням давальним відмінком в українських пам’ятках ділового письменства XIV — XVII ст., «Наукові записки Одеського педінституту. Випуск філологічний», т. XVIII, Одеса, 1957.

Зарудняк О., «Пригл. упр.» — А. А. Зарудняк, Приглагольное управление в украинских памятниках деловой письменности XIV — XVII вв., Автореферат, Киев, 1959.

Зєргоффер К., «Nazwy» — К. Zierhoffer, Nazwy miejscowe północnego Mazowsza, Wrocław, 1957.

Зиморович Й., «Pisma» — J. B. Zimorowicz, Pisma do dziejów Lwowa odnoszące się. Z polecenia reprezentacji miasta, wyd. K- Hek, Lwów, 1899.

ЗНТШ — Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, Львів, т. I — XCVII, 1892 — 1911. /241/

Зубрицький Д., «Аноним» — Д. Зубрицкий, Аноним Гнезненский и Иоанн Длугош, Львов, 1855.

Зубрицький Д., «Ист. Гал. Руси» — Д. Зубрццкий, История Галицко-Владимирской Руси, Львов, 1863.

Зубрицький Д., «История» — Д. Зубрицкий, История древнего Галицко-Русского княжества, ч. 3, Львов, 1855.

Зубрицький Д., «Hist. m. Lwowa» — D. Zubrycki, Historia miasta Lwowa, Lwów, 1844.

Зубрицький Д., «Крит.-истор. пов.» — Д. Зубрицкий, Критико-историческая повесть временных лет Червонной, или Галицкой Руси, М., 1845.

Іванов П., ЗНТШ — П. Іванов, Картка з історії Волині на початку XIV віку, «Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка», т. II, Львів, 1893.

Іванов П., «Истор. судьбы» — П. А. Иванов, Исторические судьбы Волынской земли с древнейших времен до конца XIV века, Одесса, 1895.

Іловайський Д., «Ист. Росс.» — Д. Иловайский, История России, т. II, Московско-Литовский период или собиратели Руси. Розділ: «Примечания ко II тому», М., 1896.

«Iнш. матер.» — Іншомовні матеріали до історії міст i сіл України. Короткий бібліографічний покажчик, Львів, 1967.

«Iпaт. лiт.» — Ипатьевская летопись, вып. 1. Полное собрание русских летописей, издаваемое Государственной археологической комиссией Российской Академии наук, т. II, Петроград, 1923.

«Ист. Вестн.» — Исторический Вестник, СПб., 1889, октябрь.

«Ист. Мoлд.», 1951 — История Молдавии, т. I (От древнейших времен до Великой Октябрьской социалистической революции), под ред. А. Д. Удальцова и Л. В. Черепнина, Кишинев, 1951.

«Ист. Мoлд.», 1965 — История Молдавской ССР, т. I (С древнейших времен до Великой Октябрьской социалистической революции), отв. ред. Л. В. Черепнин, Кишинев, 1965.

«Iст. Укр.» — Історія України, т. I, під ред. О. К. Касименка, Київ, 1950.

Калужняцький Е., «Documente» — Documente slavone din Archivele imperiale din Moscva procurate de Nicolae Kretzulescu publicate cu traduceri latine şi cu note de dr. Emil Kałužniacki, y 2 частині I тому «Documente privitoare la Istoria Românilor culese de Ludoxiu de Hurmuzaki», Bucureşti, 1890.

Калужняцький Е., «Кирилл. письмо» — Э. Калужняцкий, Кирилловское письмо у Румын, «Энциклопедия славянской филологии», издание Отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук под ред. акад. В. Ягича, вып. 4. 2, Петроград, 1915.

Калужняцький Е., Соболевський О., «Альбом» — Э. Калужняцкий и О. Соболевский, Альбом снимков с кирилловских рукописей румынского происхождения, Петроград, 1916.

Карамзін М., «История» — Н. М. Карамзин, История государства Российского, т. I — XII, СПб., 1818 — 1829.

Карашевич П., «Очерк» — П. Карашевич, Очерк истории православной церкви на Волыни, «Христианское чтение», ч. 1, СПб., 1855.

Карський Є., «Белоруссы» — Е. Ф. Карський, Белоруссы. Язык белорусского народа, т. I, М., 1955.

Карський Є., «Два документа» — Е. Ф. Карский, Два древнейших русских документа Главного архива Царства Польского в Варшаве, «Древности. Труды Археографической комиссии Императорского Московского Археологического Общества», издаваемые М. В. Довнар-Запольским, т. I, вып. 3, М., 1899.

Карський Є., «К вопросу...» — Е. Ф. Карский, К вопросу o разработке старого западно-русского наречия. Библиографический очерк, Вильно, 1893.

Карський Є., «О языке» — Е. Ф. Карский, O языке так называемых литовских летописей, Варшава, 1894.

Карський Є., «Сл. кирилл. палеограф.» — Е. Ф. Карский, Славянская кирилловская палеография, Л., 1928. /242/

«Kwartalnik» — Kwartalnik historyczny, Lwów, 1898.

Кеппен П., «Списою» — П. И. Кеппен, Список русским памятникам, служащим к составлению истории художеств и отечественной палеографии, М., 1822.

Керницький І., «Із спостережень» — І. М. Керницький, Із спостережень над формами давноминулого часу в староруських i староукраїнських пам’ятках, «Дослідження i матеріали з української мови», т. I, Київ, 1959.

«Киев и его предместия» — Киев и его предместия: Шулявка, Соломенка с Протасовым Яром, Байкова Гора и Демиевка с Саперной слободкой. По переписи 2 марта 1874 года, произведенной и разработанной Юго-Западным Отделом Императорского Русского Географического Общества, Киев, 1875.

«Киевлянин» — «Киевлянин», издаваемый Михаилом Максимовичем, кн. 1 — 3, М., 1840 — 1850.

«Книга б. ч.» — Книга большому чертежу или древняя карта Российского государства, поновленная в розряде и списанная в книгу 1627 года, изд. 2, СПб., 1838, М. — Л., 1950.

«Kodex» — Kodex duplomatyczny Małopolski, t. I — IV, Kraków, 1876 — 1905.

Коломієць Л., «O фразеол. соч.» — Л. И. Коломиец. О фразеологических сочетаниях языка украинских актов XIV — XVI вв., «Начальный этап формирования русского национального языка», Л., 1961.

Копія Д. Зубрицького — Копія Д. І. Зубрицького (грамота №80), що зберігається в архіві Ленінградського відділення Інституту історії АН СРСР, ф. К-57, од. зб. 5.

Костакеску М., «Documentele» — М. Costachescu, Documentele moldoveneşti îlnainte de Ştefan cel Mare, vol. I, Iaşi, 1931.

Кохановський Я., «Codex» — J. K. Kochanowski, Codex diplomaticus et commemorationum Mazowiae generalis, t. I, Warszawa, 1919.

Коцебу А., «Свитригайло» — A. Ф. Коцебу, Свитригайло, великий князь литовский, СПб., 1835.

Коялович М., «Чтения» — М. О. Кояловий, Чтения по истории Западной России, СПб., 1884.

Кримський А., «Укр. грамм.» — А. Крымский, Украинская грамматика, т. I, вып. 2, М., 1908.

Кромер М., «Hist. Pol.» — Polska. Czyl. o polożeniu, obyczajach, urzędach i Rzeczpospolitej Królewstwa Polskiego pr. M. Kromera. Ksiąg dwoje. Przełożił z łacińskiego, notami i życiorysem autora uzupełnił Wład. Syrokomla, Wilno, 1853.

Крупович M. — Собрание государственных и частных актов, касающихся истории Литвы и соединенных с ней владений (от 1387 до 1710 года), изданное Виленской Археографической комиссией под ред. М. Круповича, Вильно, 1858. Польська назва: Zbiór dyplomatów rządowych i aktów prywatnych, posługujących do rozjaśnienia dziejów Łytwy i złączonych z nią krajów.

KC — Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал, Киев, 1882 — 1906.

Кулеша Я., «Wiara» — Jan Alojzy Kulesza, Wiara prawosławna pismem swiętym soborami oycami swiętymi mianowicie greckiemi y historyą kościelną, Wilno, 1704.

«Купча» — Центральний історичний державний архів УРСР у Львові, фонд «Ставропігійський інститут у м. Львові», № 129, оп. 1, «Братський архів», в’язка 1, од. зб. 1. «Купча грамота (на пергаменті) на монастирську землю між боярами «Крылошанами» св. Івана i Хонькою Васковою Дядьковича жінкою», 1378 р.

Курашкевич В., «Gramoty» — W. Kuraszkiewicz, Gramoty halicko-wolyńskie XIV — XV wieku, Studium językowe, Kraków, 1934.

Курашкевич В., Вольф А., «Zapiski» — W. Kuraszkiewicz, A. Wólff, Zapiski i roty polskie XV — XVI wieku z księg sądowych ziemi warszawskiej, «Prace Komisji Językowej Polskiej Akademji Umiejętności», № 36, Kraków, 1950.

Лазаревський O., «Описание» — A. Лазаревский, Описание старой Малороссии, т. I. Полк Стародубский, Киев, 1889.

Лебєдєв С., «Истор.-крит. рассужд.» — С. Лебедев, Историко-критические рассуждения o степени влияния Польши на язык и на устройство училищ в России, СПб., 1848. /243/

Левицький Й., «Грамматика» — Grammatik der Ruthenischen oder klein-russischen Sprache in Galicien von J. Lewicki. Слов’янська назва: Грамматика языка русского в Галиции. Розділ: «Anhang zur ruthenischen Grammatik», Перемышль, 1834.

Лелевель Й., «Dzieje» — J. Lelewel, Dzieje Litwy i Rusi aż do uniji z Polską w Lubline 1569 zawartoj, Poznań, 1839.

Лелевель Й., «Księgi» — J. Lelewel, Księgi ustaw Polskich i Mazowieckich, Wilno, 1824.

Леонтович Ф., «Источники» — Ф. И. Леонтович, Источники русско-литовского права, Варшава, 1894.

Леонтович Ф., «Очерк» — Ф. И. Леонтович, «Очерк истории литовскорусского права», СПб., 1894.

Лер-Сплавинський Т., «O pochodzeniu» — Т. Lehr-Splawiński, O pochodzeniu i praojczyznie Słowian, «Prace Institutu Zachodniego», № 2, Poznań, 1948.

Линниченко І., «Архивы в Галиции» — И. А. Линниченко, Архивы в Галиции, «Киевская старина», т. XXIII, октябрь, Киев, 1888.

Линниченко І., ЖМНПр. — И. Линниченко, Критический обзор новейшей литературы по истории Галицкой Руси, «Журнал Министерства народного просвещения», июнь, СПб., 1891.

Линниченко І., «Сусп. верстви» — І. А. Линниченко, Суспільні верстви Галицької Руси XIV — XV в., Львів, 1899.

Линниченко І., «Черты из ист.» — И. Линниченко, Черты из истории сословий Юго-Западной Галицкой Руси, XIV — XV в., М., 1894.

«Літ. Биховця»Т. Сушицький, Західно-руські літописи як пам’ятки літератури, ч. I, «Збірник Історико-філологічного відділу Української Академії наук», вип. 2, Київ, 1921.

«Літ. Величка» — Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке. Составил Самоил Величко, бывший канцелярист канцелярии войска Запорожского, 1720. Издана Временной комиссией для разбора древних актов, Киев, т. I, 1848, т. II, 1851, т. III, 1855, т. IV, 1864.

«Лiт. Грaб’янки» — Действия презельной и от начала поляков крвавшой небывалой брани Богдана Хмельницкого, гетмана запорожского, с поляки, за найяснейших королей полских Владислава, потом и Каземира, в року 1648, отправоватися начатой и за лет десять по смерти Хмельницкого неоконченной, з розних летописцов и из диариуша, на той войне писанного, в граде Гадячу, трудом Григория Грабянки собранная и самобитних старожилов сведительстви утвержденная. Року 1710. Издана Временной комиссией для разбора древних актов, Киев, 1854.

«Літ. Самовидця» — Летопись Самовидца o войнах Богдана Хмельницкого и o междоусобицах, бывших в Малой России по его смерти. Доведена продолжателями до 1734 года, «Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете», № 1, 2, М., 1846, i окреме видання, М., 1846.

Лoнгiнoв А., «Гр. Юрия II» — А. В. Лoнгинoв, Грамоты малорусского князя Юрия II и вкладная запись князя Юрия Даниловича Холмского XIV в., «Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете», кн. 2, М., 1887.

Лoнгiнoв А., «Червен. гор.» — А. В. Лoнгинoв, Червенские города, Варшава, 1885.

Лопарєв Х., «Описание» — Хрисафон Лопарев, Описание рукописей Императорского Общества любителей древностей письменности, ч. 1, СПб., 1892.

Любавський М., «Обл. дел.» — М. К. Любавский, Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого литовского статута. Исторические очерки, М., 1892.

Любавський М., «Очерк» — М. К. Любавский, Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно, М., 1910, i в «Чтениях в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете», № 1, М., 1911. /244/

Любомірський Т., «Kodeks» — T. Lubomirski, Kodeks dyplomatyczny Księstwa Mazowieckiego, Warszawa, 1863.

Ляскоронський В., «Боплан» — B. Г. Ляскоронский, Боплан и его историко-географические труды относительно Южной Россия, I. Описание Украины, II. Карты Украины, Киев, 1901.

Ляскоронський В., «Иностр. карты» — В. Г. Ляскоронский, Иностранные карты и атласы XVI — XVII вв., относящиеся к Южной России, Киев, 1898.

Ляскоронський В., «Русск. походы» — В. Г. Ляскоронский, Русские походы в степи в удельно-вечевое время и поход кн. Витовта на татар в 1399 году., СПб., 1907.

Макарій, «История» — Макарий (Булгаков — митрополит московский), История русской церкви в период монгольский, т. IV — V, СПб., 1884 — 1886.

Малиновський О., «Ярлык» — А. Ф. Малиновский, Ярлык хана Золотой Орды Тохтамыша и ярлыки крымских ханов: Менгли-Гирея, Девлет-Гирея и ГазиГирея, б. м. i p.

Мацейовський В., «Historya» — Historya prawodawstw Słowian przez Wacława Alexandra Macejowskiego. Z rękopisów i druków zupelnie nowo przerobione, i na sześć tomów postrzelone. Wydanie drugie, t. I — VI, Warszawa, 1856 — 1865.

Маштаков П., «Список» — П. Л. Маштаков, Список рек бассейна Днепра и Буга (южного), Петроград, 1917.

Медведєв Ф., «Нариси» — Ф. П. Медведєв, Нариси з української історичної граматики, Харків, 1964.

Медведєв Ф., «Труди» — Ф. Медведєв, Форми займенників в українських грамотах XIV — XV ст., «Учені записки Харківського університету, т. CI, Труди філологічного факультету», т. VII, Харків, 1959.

Медведєв Ф., «Укр. гр.» — Ф. П. Медведєв, Українські грамоти XIV — XV ст. як пам’ятки мови української народності, «Питання історичного розвитку української мови», Харків, 1962.

Межов В., «Русск. истор. библ.» — В. И. Межoв, Русская историческая библиография, т. I, СПб., 1892.

Мельничук О., «Слов. мовозн.» — О. С. Мельничук, Видозміни оформлення речень непрямої модальності в історії української мови, «Слов’янське мовознавство», т. II, Київ, 1958.

«Мемуары» — Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси, под редакцией В. Антоновича, вып. 1, Киев, 1890.

«Metryka» — Metryka Ksiąstwa Mazowieckiego z XV — XVI w., I Księga oznaczona nr. 333 z lat 1417 — 1429, Warszawa, 1918; II Księga oznaczona nr. 334 z lat 1429 — 1433, Warszawa, 1930, «Pomniki prawa wydawane przez Warszawskie Archiwum Główne», t. V i VI.

Милькович B., «Студия» — B. Mилькович, Студия критична над историей русско-польской, ч. 1, Львов, 1893.

Михаловський Я., «Księga» — Jakuba Michałowskiego Wojskiego Lubeckiego a później kasztelana Bieckiego księga pamiętnicza z dawnego rękopisma będącego własnością Ludwika Hr. Morsztyna, wydana staraniem i nakładem c. k. Towarzystwa naukowego krakowskiego, Kraków, 1864.

Модзалевський В., «Гути» — В. Л. Модзалевський, Гути на Чернігівщині, Чернігів, 1914.

Модзалевський В., «Малоросс. род.» — В. Л. Модзалевский, Малороссийский родословник, т. I — IV, Киев, 1908 — 1914.

Молчановський М., «Очерк» — Н. Молчановский, Очерк известий o Подольской земле до 1434 г. (Преимущественно по летописям), б. м. i р.

«Monumenta» — Monumenta ducum in Ostrog, т. I.

Мохов M., «Молдавия» — Н. A. Мохов, Молдавия эпохи феодализма, Кишинев, 1964.

Мохов М., «Феод. отн.» — Н. А. Мохов, Е. М. Руссев, Н. В. Березнякoв, В. П. Кoрoбaн и Е. С. Грoссул, Феодальные отношения в Молдавии в период XIV — XVIII веков, Кишинев, 1950. /245/

Нарбут Ф., «Dzieje» — Т. Narbutt, Dzieje starożytne narodu Litewskiego, t. IV — V, Wilno, 1837 — 1838.

Нарбут Ф., «Hist. Litwy» — F. Narbutt, Historia Litwy, t. IV, Wilno, 1852.

Нарбут Ф., «Pomniejsze pisma» — F. Narbutt, Pomniejsze pisma historyczne szczególnie do historyi Litwy odnoszące się, Wilno, 1856.

Нарушевич A., «Historya» — A. Naruszewicz, Historya naroda polskiego, t. VI, Warszawa, 1860.

Нелюбова І., «Конструкции» — И. Ф. Нелюбова, Конструкции с двойными падежами в русских и украинских грамотах XIV — XV веков, «Праці Одеського державного університету. Серія філологічних наук», вип. 15, Одеса, 1962.

Новицький І., «Указатель» — И. П. Новицкий, Указатель к изданиям Временной комиссии для разбора древних актов, высочайше учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе (с 1845 по 1877 г.), т. I — II, Киев, 1878 — 1882.

Обнорський С., Бархударов С., «Хрестоматия» — С. П. Обнорский и С. Г. Бархударов, Хрестоматия по истории русского языка, ч. I, Л. — М., 1938.

Оболенський М., «Ярлык» — М. А. Оболенский, Ярлык Хана Золотой Орды Тохтамыша к польскому королю Ягайлу, М., 1850.

«Описание» — Описание Киево-Софийского собора по обновлении его в 1843 — 1853 годах, Киев, 1854.

«Описание Киев. Лавры» — Описание Киевопечерской Лавры с присовокуплением разных граммат и выписок, объясняющих оное, также планов лавры и обеих пещер, Киев, 1826.

«Описание К.-С. собора» — Описание Киево-Софийского собора и Киевской епархии, Киев, 1825.

«Описание... рукописей» — Описание русских и славянских пергаменных рукописей. Рукописи русские, болгарские, молдовлахийские, сербские. Труды отдела рукописей Государственной публичной библиотеки им. М. Е. Салтыкова-Щедрина, Л., 1953.

«Основа» — Основа. Ежемесячный южно-русский литературно-ученый вестник, Петербург, 1861.

Оссовський Г., «Из путев. зап.» — Г. O. Oссовський, Из путевых записей Овручского уезда, Житомир, 1869.

Ossolineum — Biblioteka Zakładu Narodowego im. Ossolińskich we Wrocławie.

Осташевський Я., «Z dziejów» — J.Ostaszewski, Z dziejów mławskiego Mazowsza. Szkic historyczny, Mława, 1934.

«Отеч. зaп.» — Краткая опись предметов, составляющих русский музей Павла Свиньина, «Отечественные записки, издаваемые Павлом Свиньиным», СПб., 1829.

Павінський A., «Polska» — A. Pawiński, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Mazowsze, «Źródła dziejowe», t. XVI, Warszawa, 1895.

Пaвлoв O., «Мнимые следы» — A. C. Павлов, Мнимые следы католического влияния в древнейших памятниках юго-славянского и русского церковного права, М., 1822.

Павлуцький Г., «Древн. Укр.» — Г. Павлуцкий, Древнее деревянное зодчество в юго-западном крае, «Древности Украины», т. I, Киев, 1905.

Палаузов С., «Рум. госп.» — С. Н. Палаузов, Румынские господарства Валахия и Молдавия в историко-политическом отношении, СПб., 1859.

«Памятники» — Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов, т. I — III, Киев, 1898.

Первольф Й., «Славяне» — Иосиф Первольф, Славяне, их взаимные отношения и связи, ч. 2, Варшава, 1893.

Петровський М., «Іст. Укр.» — М. Н. Петровський, Історія України в документах i матеріалах, т. I, Київ, 1946.

Петрушевич А., «Гал. истор. сб.» — А. Петрушевич, Галицкий исторический сборник, т. I — III, Львов, 1853 — 1860.

Петрушевич А., «Наук. сб.» — А. Петрушевич, Было ли два Галичи, княжескии города, один в Угорско-словацкой области, a другой по сю сторону Карпат /246/ над Днестром, или нет?, «Науковый сборник, издаваемый Литературным обществом Галицко-русской матицы», вып. 1, Львов, 1865.

Петрушевич А., «Холм. епарх.» — А. Петрушевич, Холмская епархия и святители ее, Львов, 1867.

«П. кн.» — Памятная книжка Гродненской губернии на 1887 г., Гродно, 1887.

Площанський В., «Наук. сб.» — В. Площанский, Лавров село и монастырь в Самборском округе, «Науковый сборник, издаваемый Литературным обществом Галицко-русской матицы», Львов, 1866.

Площанський В., «Прошл. Холм. Руси» — В. М. Площанский, Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV — XVIII в. и др. источникам. Духовенство. Холмская епархия православной и б. униатской церкви, 1428 — 1630, Вильно, 1899.

Погодін М., «Виленск. вестн.» — М. Погодин, Вот на каком языке объяснялись между собой первые литовские князья, еженедельная газета «Виленский вестник», от 1.III 1866 г., № 45, издаваемая под ред. А. И. Забелина.

«Pomniki» — Pomniki dziejowe Lwowa z archiwum miasta, t. I (Najstarsza ksiąga miejska 1382 — 1389), Lwów, 1892.

Пор A., «Magyar-ruthén érintk.» — A. Pór, Magyar-ruthén érintkezések. A magyar Anjók igényei a lengyel trónra, «Erdélyi nemzeti és régisegtárából muzeum», Kolozsvár, 1902.

Пор A., «Szazadok» — A. Pór, Magyar-ruthén érintkezések a XIV-ik századok, Budapest, 1904.

Поцей І., «Zbiór» — Zbiór wiadomości historycznych aktów, dotyczących dziesięcin koscielnich na Rusi przez x. Iana Pocieja, Warszawa, 1845.

«Протоколы» — Протоколы заседаний Археологической комиссии 1841 — 1849 гг., вып. 2, СПб., 1886.

Прохаска A., «Codex» — Codex epistolaris Vitoldi magni ducis Lithuaniae 1376 — 1430. Collectus opera Antonii Prochaska, Cracovia, 1882. (Ha контртитулі: Monumenta medii аеvі historia res gestas poloniae illustratia, t. VI.)

Прохаска A., «Kwart, hist.» — A. Prochaska, Jescze w kwestyi zajęcia Rusi Czerwonej przez Kazimierza, «Kwartalnik historyczny», Lwów, 1895.

Прохаска А., «Ostatnie lata» — A. Prochaska, Ostatnie lata Witolda, Warszawa, 1882.

Прохаска A., «W sprawie» — A. Prochaska, W sprawie zajęcia Rusi przez Kazimierza W., «Kwartalnik historyczny», Lwów, 1892.

ПСРЛ — Полное собрание русских летописей, т. I — VIII, СПб., 1-846 — 1853.

Пшездзецький O., «Obrazy» — A. Przezdziecki, Podole, Wołyń, Ukraina, obrazy miejść i czasów, t. I — II, Wilno, 1841.

Пшездзецький O., «Życie» — A. Przezdziecki, Życie domowe Jadwigi i Jagiełły, Kraków, 1870.

Реслер A., «Das Altprager» — A. Resler, Das Altprager Stadtrecht, Prag, 1845.

«Раздельна» — «Раздельна Волчка Ходькова Лоѣвича и пани Ходьковой на дѣдину и села вь волости теребовельской» (копія), колекція Д. І. Зубрицького, ф. К. 57, од. зб. 3, Архів Ленінградського відділення Інституту історії АН СРСР.

Ржежабек Я., «Jiří II» — Jan Řežabek, Jiří II, poslední kníže veśkeré Malé Rusi, kritickí pokus, «Časopis musea království českého», ročnik LVII, Praha, 1883.

Рибарський A., «Ksiąga» — A. Rybarski, Ksiąga ziemska zakroczmska pierwsza 1423 — 1427, Najdawniejsze ksiągi sądowe mazowieckie, t. II, № 1, Warszawa, 1920.

Розвадовський С., «Studia» — S. Rozwadowski, Studia nad nazwami wód słowiańskich, «Prace Onomastyczne Polskiej Akademji Umiejętności», № 1, Kraków, 1948.

Розов В., «Укр. гр.» — B. Розов, Украинские грамоты, Киев, 1928.

Розов В., «Южнор. гр.» — B. Розов, Южнорусские грамоты, Киев, 1917.

Ростиславич-Савельєв М., «Дмитрий Донской» — Н. В. Ростиславич-Савельев Дмитрий Иванович Донской, М., 1837.

Руликовський М., Радзімінський З., «Kniaziowie» — М. Rulikowski i Z. L. Radzimiński, Kniaziowie i Szlachta, t. I.

Русанівський В., «Укр. гр.» — Пам’ятки української мови XV ст. Серія /247/ юридичної літератури. Українські грамоти XV ст. Підготовка тексту, вступна стаття i коментарі В. М. Русанівського, Київ, 1965.

Русов О., «Описание» — A. A. Русов, Описание Черниговской губернии, т. I — II, Чернигов, 1898 — 1899.

«Русск. истoр библ.» — Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией, т. II, СПб., 1875.

«Русско-ливонские акты» — Русско-ливонские акты. Собранные К. Е. Напьерским. Изданы Археографической комиссией, СПб., 1868.

Самійленко С., УМШ, 1955, № 6 — С. П. Самійленко, З історичних коментарів до української мови. Займенник, «Українська мова в школі», 1955, № 6.

Самійленко С., УМШ, 1956, № 6 — С. П. Самійленко, З історичних коментарів до української мови. Прислівник, «Українська мова в школі», 1956, № 6.

Самійленко С., УМШ, 1958, № 2 — С. П. Самійленко, З історичних коментарів до української мови. Словотвір іменників, «Українська мова в школі», 1958, № 2.

Санников В., «Порядок» — В. З. Санников, Порядок размещения членов сложноподчиненного предложения, «Историческая грамматика и лексикология русского языка», М., 1962.

Сапунов А., «Витеб. стар.» — Витебская старина. Составил и издал А. Сапунов, Витебск, 1883.

Сахаров І., «Палеограф. снимки» — Образцы древней письменности XII — XVIII в., б. м. i р. Зберігається у рукописному відділі Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна, шифр 002п/0232.

«Сбoрник» — Сборник князя Оболенского, М., 1900.

Свєнціцький І., «Елементи» — І. Свєнціцький, Елементи живої народної мови в пам’ятках української літературної мови у XIV — XVII сторіччях, «Питання українського мовознавства», кн. 3, Львів, 1958.

Свєнціцький І., «Західноукр. гр.» — І. Свєнціцький, Західноукраїнські грамоти XIV — XV ст., «Питання українського мовознавства», кн. 2, Львів, 1957.

Свєнціцький І., «Нариси» — І. Свенціцький, Нариси з історії української мови, Львів, 1920.

Семкович В., «Mazow. przyw.» — W. Semkowicz, Mazowieckie przywileje rodowe z XIV i XV w. (1391 — 1478), «Archiwum Komisji historycznej Polskiej Akademji Umiejętności», t. XI, Kraków, 1909 — 1913.

Сенкевич B., «O влиянии» — B. M. Сенкевич, O влиянии древнерусского наследия на социально-экономическое развитие Молдавии в XIV — XV вв., «Ученые записки Кишиневского госуниверситета. Исторический сборник», т. XVI, Киев, 1955.

Симоні П., «Мстисл. ев.» — П. К. Симони, Мстиславово евангелие начала XII века в археологическом и палеографическом отношениях, кн. 1, б. м., 1910.

«700 рoкiв» — 700 років міста Львова. Бібліографічний покажчик літератури. Склали Є. М. Лазеба та Т. О. Воробйова, Львів, 1956.

«Scriptores» — Scriptores rerum polonicarum, t. II, Cracov, 1894.

«Slavia» — Slavia, ročnik XII, sešit 4, Praha, 1934 — 1935.

Слинько І., «Наук. зап.» — І. І. Cлинькo, До питання про історію орудного предикативного в українській мові, «Наукові записки Чернівецького державного університету, серія філологічних наук», т. XXXII, вип. 7, Львів, 1959.

«Словник» — Словник староукраїнської мови XIV — XV вв., Київ, 1964.

Смирнов М., «Судьбы» — М. Смирнов, Судьбы Червоной, или Галицкой Руси до соединения ее с Польшей, СПб., 1860.

Смирнов М., «Ягелло» — М. Смирнов, Ягелло и первое соединение Литвы с Польшей, «Записки Новороссийского университета», Одесса, 1863.

Смирнов О., «Сборник» — А. Смирнов, Сборник древнерусских памятников и образцов народной русской речи, Варшава, 1882.

Соболевський О., ЖМНПр. — А. Соболевский, Древние памятники русского письма и языка (X — XIV веков). Общее повременное обозрение. Труд И. И. Срезнев- /248/ского. Второе издание. СПб., 1882, «Журнал Министерства народного просвещения», СПб., 1883, ч. CCLXXVII.

Соболевський О., «Лекции» — А. И. Соболевский, Лекции по истории русского языка, Киев, 1888, М., 1907.

Соболевський О., «Очерки» — А. Соболевский, Очерки из истории русского языка, ч. 1, Киев, 1884.

Соболевський О., «Сл.-русс. палеограф.» — А. И. Соболевский, Славяно-русская палеография, СПб., 1908.

Соболевський О., Пташицький С., «Палеограф. снимки» — А. И. Сoболевский, С. Л. Пташицкий, «Палеографические снимки с русских рукописей XII — XVII вв.», СПб., 1901.

«Собрание актов» — Собрание актов, относящихся к истории Галиции.

«Собрание г. г. и д.» — Собрание государственных грамот и договоров, хранящихся в государственной коллегии иностранных дел, ч. 1 — 2, М., 1813 — 1819.

«Собр. др. гр.» — Собрание древних грамот и актов городов: Вильны, Ковна, Трок, православных монастырей, церквей и по разным предметам с приложением трех литографированных рисунков, ч. I, Вильно, 1843. Польська назва: Zbiór dawnych dyplomatów i aktów miast: Wilna, Kowna, Trok, prawosławnych monasterów, cerkwi i w różnych sprawach z przyłączeniem trzech rysunków litografowanych.

«Современник» — «Современник», т. XXIV, СПб., 1850.

Соловйов С., «История» — С. М. Соловьев, История России с древнейших времен, т. IV, М., 1960.

«Сoф. врем.» — Софийский времянник или русская летопись с 862 по 1534 год, издал П. Строев, ч. 1, М., 1820.

Спринчак Я., ВЯ — Я. А. Спринчак, К сравнительному изучению лексики московских и украинских грамот XIV — XV вв., «Вопросы языкознания», М., 1956, № 6.

Спринчак Я., «Очерк» — Я. А. Спринчак, Очерк русского исторического синтаксиса (простое предложение), Киев, 1960.

Спринчак Я., УМШ — Я. О. Спринчак, З історії давньоруського слова «Господа» та його похідних в українській мові, «Українська мова в школі», 1956, № 5.

Срезневський І., «Др. п. р. п. и яз.» — И. И. Срезневский, Древние памятники русского письма и языка (X — XIV веков). Общее повременное обозрение с палеографическими указаниями и выписками из подлинников и из древних списков, СПб., 1863, изд. 2, СПб., 1882.

Срезневський І., «Книга» — «Срезневский Измаил Иванович, Книга древних записей, грамот и грамоток, записок и т. п.». Рукопис зберігається в Ленінградському відділенні архіву АН СРСР, ф. 216, оп. 1, од. зб. 38, 39, та ін.

Срезневський І., «Материалы» — И. И. Срезневский, Материалы для словаря древнерусского языка, т. I — III, СПб., 1893 — 1903.

Срезневський І., «Приложение» — И. И. Срезневский, Приложение к Древним памятникам русского письма и языка (X — XIV веков), СПб., 1866, 1898.

Срезневський І., «Свед. и заметки» — И. И. Срезневский, Сведения и заметки o малоизвестных и неизвестных памятниках XLI — LXXX, вып. 3, СПб., 1876.

Стадницький К., «Bracia» — К. Stadnicki, Bracia Władysława Jagiełły, Lwów, 1867.

Стадницький K., «Olgierd» — K. Stadnicki, Olgierd i Kiejstut synowie Gedymina w. księcia Litwy, Lwów, 1870.

Стадницький К., «Synowie Gedymina» — K. Stadnicki, Synowie Gedymina, Lubart xiąże wołyński, t. II, Lwów, 1853; йoго ж, Synowie Gedymina. Monwid-Narimunt, Jawnuta i Koriat, Lwów, 1881.

Стебельський І., «Dwa w. światła» — Dwa wielkie światła na horyzoncie Połockim z cieniów zakonnych powstające czyli żywoty ss. panien y matek Ewfrozyny y Parascewii, zakonnic y heguneniy, pod ustawą S. O. Bazylego W. w Monastyrze s. Spasa za Połockiem żyjących, z chronologią y przydatkiem niektórych służących do tego pożytecznych Krajo-/249/wych Wiadomóści, z rozmaitych dziejopisów y pism zebranych przez w. x. Ignacego Stebelskiego, t. I, Wilno, 1781.

Стебельський І., «Przydatek» — Przydatek do chronologii, to jest rzeczy te, które w poprzedzających dwoch tomikach częstokroć się namieniały, a przez obszerność swoją umieścić się wygodnie tamże nie mogły, tu zręcznie przez samego awtora w. x. Ignacego Stebelskiego, t. III, Wilno, 1783.

Стецький T., «Z boru» — T. J. Stecki, Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki Kraków, 1888.

Стрийковський M., «Kronika» — Kronika Polska, Litewska, Żmódzka i wszystkiej Rusi Macieja Stryjkowskiego. Wydanie nowe będące dokładnem powtorzeniem wydania pierwotnego królewieckiego z roku 1582, poprzedzone wiadomością o życiu i pismach Stryjkowskiego przez Mikołaja Malinowskiego oraz Rozprawą o latopiscach ruskich przez Daniłowicza pomnożone przedrukiem dzieł pomniejszych Stryjkowskiego według pierwotnych wydań t. I — II, Warszawa, 1846.

Стрончинський П., «Wzory» — P. Strończiński, Wzory pism dawnych w przerysach wystawione i objaśnione drukowaniem ich wyczytaniem, Warszawa, 1839.

Ступніцький Г., «Geograf.-st. opis» — H. Stupnicki, Geograficzno-statysticzny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi, Lwów, 1864.

«Cyпр. літ.» — Западнорусские летописи. Полное собрание русских летописей, изданное по высочайшему повелению Императорской Археографической комиссией т. XVII, СПб., 1907.

Татищев В., «История» — В. К. Татищев, История Российская, тт. I — IV, М. — Л., 1962 — 1966.

Ташицький В., «Dwie nazwy» — W. Taszycki, Dwie nazwy rzeczne: Nary et Pełty Quelques remarques sur les anciens the mes en ü, «Slavia Occidentalis», t. XII, Poznań, 1933.

Ташицький В., «O mazow. nazwach» — W. Taszycki, O mazowieckich nazwach miejscowych, «Poradnik językowy», zesz. V, Warszawa, 1952.

Ташицький B., «Patronim. nazwy» — W. Taszycki, Patronimiczne nazwy miejscowe na Mazowszu, «Język polski», t. XXXI, 1951, a «Prace onomastyczne», Kraków, 1951.

Ташицький B., «Słowiańskie nazwy» — W. Taszycki, Słowiańskie nazwy miejscowe (Ustalenie podziału), «Prace Komisji Językowej Polskiej Akademji Umiejętności», № 29, Kraków, 1946.

Тейнер A., «Vetera monum.» — A. Theiner, Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiurmque finitimarum historiam illustrantia, t. I, Romae, 1860.

Теодорович М., «Ист.-ст. опис.» — H. И. Теодорович, Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии, т. I. Почаев, 1888; т. II. Уезды Ровенский, Острожский, Дубенский, Почаев, 1889; т. III. Кременецкий уезд, Почаев, 1889; т. IV. Уезд Староконстантиновский, Почаев, 1899; т. V. Уезд Ковельский, Почаев, 1903.

Терлецький О., ЗНТШ — О. Терлецький, Політичні події на Галицькій Русі в 1340 р. по смерті Болеслава Юрія II, «Записки Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка», т. II, Львів, 1893.

Тимєнєцький К., «Wolność» — K. Tymieniecki, Wolność kmieca na Mazowszu w wieku XV, «Prace Komisji Historycznej», Poznań, 1921, I/II.

Тимєнєцький К., «Sądownictwo» — K. Tymieniecki, Sądownictwo w sprawach kmiecych się sinów na Mazowszu pod koniec wieków średnich, «Prace Komisji Historycznej», Poznań, 1922, III/I.

Тимченко Є., «Kypc» — Є. Тимченко, Курс історії українського язика, ч. I. Вступ i фонетика, вид. 2, Київ — Харків, 1930.

Тихомиров М., «Гал. митр.» — Н. Тихомиров, Галицкая митрополия, «Русская Беседа», 1895, май — октябрь, и ж. «Благовесть», 1895, май — июнь.

Тихомиров М., СРГ — М. Тихомиров, Список русских городов дальних и ближних, «Исторические записки АН СССР», № 40, М., 1952. /250/

Толстой Д., «Римск. катол.». — Д. А. Толстой, Римский католицизм в России, т. II, СПб., 1876.

«Труды ЧГ» — Труды Черниговской губернской Архивной комиссии, вып. 1 — 12, Чернигов, 1914 — 1918.

«Т. фoнд УССР» — Торфяный фонд УССР, т. I — II, М., 1959.

«Укaзaтель» — Указатель к первым восьми томам Полного собрания русских летописей, т. II. Имена географические, СПб., 1907.

«Укр. народ» — Украинский народ в его прошлом и настоящем под редакцией Ф. К. Волкова и др., СПб., 1914.

Уляницький В., «Материалы» — В. А. Уляницкий, Материалы для истории взаимных отношений России, Польши, Молдавии, Валахии и Турции в XIV — XVI вв., «Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете», кн. 3, ч. 3, М., 1887.

Уляновський Б., «Dokumenty» — B. Ulanowski, Dokumenty kujawskie i mazowskie przeważnie z w. XIII, «Archiwum Komisji Historycznej Polskiej Akademji Umiejętności», Kraków, 1888.

«Унив. изв.»П. Житецкий, Образцы письменного языка с признаками малорусского наречия, «Университетские известия», Киев, 1875, № 12.

Філевич І., «Борьба Польши» — И. Филевич, Борьба Польши, Литвы-Руси за Галицко-Владимирское наследие, СПб., 1890.

Філевич І., ЖМНПр. — И. П. Филевич, Борьба Польши и Литвы-Руси за Галицко-Владимирское наследие, «Журнал Министерства народного просвещения», 1890, январь, i окремим виданням, СПб., 1890.

Філевич І., «К вопросу...» — И. Филевич, К вопросу o борьбе Польши и Литвы-Руси за Галицко-Владимирское наследие, «Журнал Министерства народного просвещения», 1891, декабрь.

Хашдеу Б., «Historie» — B. P. Hasdeu, Historie critique des Roumains, Bucureşti, 1878.

Ходикевич К., «Dissertationes» — Clement Chodykiewicz, Dissertationes historicae de Utroque Archiepiscopatu Metropolitarna Kijoviensi uti olim distincto, nec non de episcopatu Lepoliensi Ritus Graeco Unita a P. Clemente Chodykiewicz S. Tb. Praesentato, Chronologo Provintiae Russiae Ordinis Praedicatorum Certioribus Documentis Illustrate, Anno Domini, 1770.

Ходиніцький І., «Historia» — I. Chodynicki, Historia stołecznego Królestwa Galicyi i Lodomeryi miasta Lwowa od założenia jego aż do czasów teraźniejszych, Lwów, 1829.

«Czasopism» — Czasopism ksiągozbioru im. Ossolińskich, Lwów, 1828 — 1834.

Чертков A., «O числе» — A. Д. Чертков, О числе русского войска, завоевавшего Болгарию, «Записки императорского Одесского общества истории и древностей», т. I, Одесса, 1844.

Чистович І., «Очерки ист.» — И. А. Чистович, Очерки истории Западнорусской церкви, ч. 1, СПб., 1882.

Чоловський O., «Sprawy» — A. Czołowski, Sprawy Woloskie w Polsce do r. 1412, Lwów, 1891.

«Чтения Общ. Нест. Летоп.» — Чтения в историческом Обществе Нестора Летописца, кн. VI, Киев, 1892, кн. XII, Киев, 1898, кн. XIV, Киев, 1900, кн. XV, Киев, 1901, кн. XVIII, Киев, 1904.

Шараневич І., «Исследование» — И. И. Шараневич, Исследование на поли отечественной географии и истории, Львов, 1869.

Шараневич І., «История» — И. И. Шараневич, История Галицкой и Владимирской Руси до 1453 г., Львов, 1868.

Шараневич І., «Rys» — I. Szaranewicz, Rys wewnętrznych stosunków Galicyi wschodniej w drugiej połowie XV wieku na podstawie źródeł, Lwów, 1869.

Шахматов O., Кримський A., «Нариси» — O. Шахматов, A. Кримський, Нариси з історії української мови та хрестоматії з пам’ятників письменської староукраїнщини XI — XVIII вв., Київ, 1922. /251/

Шелудько Д., «Німецькі елем.» — Д. Шелудько, Німецькі елементи в українській мові, «Збірник комісії для дослідження історії української мови», ВУАН, т. I, Київ, 1931.

Щекатов А., «Словарь» — Щекатов Афанасий, Словарь географический Российского государства, описывающий азбучным порядком географически, топографически, гидрографически, физически, политически, хронологически, генеалогически и геральдически все губернии, города и их уезды.., ч. 1 — 7, М., 1801 — 1809.

Щербицький Й., «Виленск. монастырь» — Й. В. Щербицкий, Виленский святотроицкий монастырь, Вильно, 1886.

Яблоновський A., «Źródła» — A. Jabłonowski, Źródła dziejowe, t. VI — X, Warszawa, 1877 — 1894.

Ярошенко В., «Укр. мова молд. гр.» — В. Ярошенко, Українська мова в молдавських грамотах XIV — XV вв., «Збірник комісії для дослідження історії української мови», ВУАН, т. I, Київ, 1931.

Ясинський М., «Уст. и земск. гр.» — М. Н. Ясинський, Уставные и земские грамоты Литовско-русского государства, Киев, 1889.

Яцимирський О., «Язык» — А. И. Яцимирский, Язык славянских грамот молдавского происхождения, Отд. оттиск из «Сборника по славяноведению», т. III, СПб., 1909.

Яцимирський О., «Молд. гр.» — А. И. Яцимирский, Молдавские грамоты в палеографическом и дипломатическом отношениях, «Русский филологический вестник», т. LV, №№ 1 — 2, Варшава, 1906.















Попередня     Головна     Наступна                 Шрифт


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.