Головна (тексти)





ПОЯСНЕННЯ СЛІВ


[Див. також: Зведений словник застарілих та маловживаних слів]




А — а, але, і

Абисмо (аби+есмо) — щоб ми

Абисте — щоб ви

Абись (аби і-еси) — щоб ти

Абіє — відразу, в той же час, раптово, вже

АбовЂм — бо, тому що, через те, що

Абых — щоб Авва — отець, ігумен

Авжды — все ж

Агаряни — турки, магометани

Адельфотис — братолюбство, братство

Аер, аерний — повітря, повітряний

Ажи — що, якщо

Ажеби — нехай

Аз (яз) — я; назва літери «а» в слов'янській азбуці

Азаж — хіба

Азали — хіба, невже, мабуть

Аки, акы — як

Албо, альбо — або, чи

Алмужна — милостиня

Алтембасовый, алтембас, алтабас — парчевий, парча

АпплЂковати — прикладати, застосовувати

Апостазия — віровідступництво

Апостата, апостат — віровідступлення, віровідступник

Арабанаши — албанці

Артикул — розділ, параграф, стаття, член

АрцибЂскуп — архієпископ; біскуп — єпископ

Арха — ковчег, судно, корабель

Аспид — дракон; отруйна змія

Ато — а саме

Атоли — а втім, зрештою, проте, однак

Ач — хоч, незважаючи на

Ачей — а може, може-таки, хіба, хоч, якщо

Ачкольвек — хоч; незважаючи

Аще, аче — якщо, хоча, якщо

Бабяк — бабник, ледар

Бавитися — баритися; мешкати; забавлятися, тратити даремно час

БадавЂя — кінь турецької породи

Барва — тут: ліврея

Байка — небилиця, вигадка, дурниця

Барзо — дуже

Бачмага — черевик

Бачмажник — той, хто носить черевики

Безецник — нечестивець, негідник

Безецность — безчестя; гидота, паскудство

БезстуднЂ — безсоромність

Безфрасунливый — безтурботний

Бенкарт — байстрюк, безбатченко; виродок

Бигуны — втікачі, перекинчики, ренегати

Блуды — гріхи

БовЂм — бо, тому що

Богданци — валахи

Богомешь — юродивий, дурень

Бости — колоти

Брант — дорогоцінність (золото і срібло чистої проби)

Брашно — страва

Брозок, брожоч — візок

Брух — черево

Бурмистр — міський голова, урядник у Польщі

Бута — пиха, гонор, чванство

Былие — тут: зілля, рослинність

БынамнЂй — ніколи, аж ніяк, ні в якому разі, зовсім

БЂдник — бідняк, бідолаха, горопаха, неборак

Вадити — зважати, бути на заваді, сварити

Вайа — пальмова гілочка

Валах — кінь (кастрований), мерин

Валка — боротьба, битва, війна

Валчити — воювати, боротися

Варовати — стерегти, оберігати, забезпечувати

ВаснЂ — гнів, неприязнь, сварка, незгода, ворожнеча

Вашмосць — скорочено: ваша милість

ВедлтЂ — біля, поряд, згідно, відповідно

Ведлуг, водлуг — згідно, у відповідності, за, щодо, на честь

Везене — тюрма, в'язниця, темниця

Везень — ув'язнений, арештант, невільник, полонений

Велбити — хвалити

Велбуд — верблюд

Велебный — преподобний, гідний

Велебность — преподобіє

Веліа (велія) — велика

Велце — дуже, вельми, щиро

Венц — отже

Венцей — більше

Вередити — шкодувати, пошкодувати

Веспол — вкупі, разом

Вертеп — печера

Весь — село

Вжды — принаймні, однак, адже

ВждЂти — вкласти

Взагрда — зневага, погорда

Взнак — навзнак, горілиць

Взыскати — знайти, шукати

Взрок — зір

Виволанець — відлучений від церкви, вигнанець

Вина — причина, привід

Виншовати — вітати, поздоровляти

Витаты — жити, проживати, гостювати

Вія — широкий двогострий меч

Внет — зараз, швидко, відразу

Влаская земля — Італія

Влочина — спис

Вийти — увійти

Внет(ь) — аж, враз, одразу як, негайно, миттю

Вобе ц — взагалі, разом

Вознепщавати — подумати, уявити

ВодлЂ, ведлуг — за, по

Войт — старшина міської ради, сільський староста

Вонтпити — сумніватися, вагатися

Вонь, вънь — в нього

Ворок — мішок, торбина

Восиріати степень — здобувати вчений ступінь

Вота — дар на вівтар, церковна обітниця

Вотум — голос, думка

Врацати — скидати

ВрыхлЂ — швидко, незабаром

Всходный — східний

Всуе — даремно

Вспанялый — розкішний, пишний, величний

Встеклий — шалений, несамовитий

Выридар — монастирський сад, садок

Вырок — відступник, виродок, зрадник

Вчас — вигода; відпочинок; зручність

Вшак — бо, проте, однак, в усякому випадку

Вшелякий — всякий, різний

Вшетеченство — блуд, розпуста

Вшетечница — блудниця, повія

Вымакглевати — качати (білизну)

ВыналЂзок — вигадка, винахід

Выну — завжди

Выпургуватися — очиститися (в чистилищі)

Вырванець — голодранець

ВысвЂчоный — освічений, досконалий

Вышаровати — вимити, вичистити

Выя — шия

Вцаль (вцелЂ ) — зовсім, цілком

ВЂно — придане

В станіе — воскресіння

ВЂжество — знання

Гадание — суперечка, розмова, диспут

Гананш — притча, іносказання

Гарач — данина, накладена турками на всіх немагометан

Гвалтовне — насильно, жорстоко, швидко

Гволи — по волі, по бажанню, для, з причини, через те

Гдекольвек — десь, де-небудь

Гды, кеды — коли, як

Гдыби — коли б

Гелм — шолом

Герцовник — єдиноборець; вершник, кіннотник

Глагол — слово, мова

Гласканье — лестощі

Глейт — перепустка, охоронна грамота; конвой

Глуздити — глузувати, бити

Гмах — кімната, будинок

Гмирати — гризти; скребти; ритися; мудрувати

Гобзовати — збільшувати, примножувати; здобувати

Гойне — багато, щедро, розкішно

Голд — честь

Голдувати — воздавати честь

Гонзнути — обминати; втекти, позбавитися

Горливость — старанність, запопадливість; запал

Гостинець — шлях, дорога

Гуф — громаддя, купа; натовп; військо, рать

ГЂретництво — єресь, віровідступництво

Даскал, дидаскал — учитель, наставник

Даток — подарунок

Дедикація — посвята, дарчий напис

ДелЂя — плащ, накидка

Деля, дЂля, дяля — для, ради

Делиберовати — обговорювати, обдумувати, радитися

Дельфин — спадкоємець, наступник

Десница — права рука

Десно — праворуч

Деспект — зневага, образа, презирство

Діаріуш — щоденник, записник

Дивий — дикий, грубий

Дикгнитар — вельможа, значна особа, сановник

Дикнитарство — достойність, гідність

Діоцезія — територія церковного управління

Дисейший — теперішній, сучасний

Дметися — пишатися, багато про себе думати, заноситися

Дмухане — зазнайство, пихатість

Днесь — сьогодні

ДоводнЂ — переконливо, наочно

Довнимати — гадати

Довстип — разум, поняття

Довстипний — розумний, гострословний, дотепний

Доволний — достатній, спроможний

Довтип, довтЂп, довцип — дотеп, розум

Доднесь — донині, до цих пір

Доколя — доки, поки, до якого часу

Долеглость — страждання, біль, покута; турбота, клопіт

Дондеже — поки; з якої причини; від чого, коли, до яких пір

Доматур — домосід

Дотирати — притісняти, гнітити, пригноблювати

Драбантовати — йти, подорожувати

ДрапЂжник — розбійник, бандюга, грабівник

Дригант — жеребець, великий кінь

Другиня — подруга

Дуфати — сподіватися; довіряти

Дышкурс — промова, розмова-діалог

ДЂепис — історія

ДЂеписец — секретар, історик; той, що описує події

ДЂля — заради, для

Екзарх — повноважений церкви, єпископ або митрополит, підпорядкований патріархові

Екзордіум — початок

Елефант — слон

Епістолія — послання, лист

Є — його

Єв(у)харистія — причастя хлібом і вином у церковній службі

Єда — хіба, як би не, а то

Єднач — посередник, миротворець

Єже — якщо; котре, частка перед інфінітивом

Єлико — скільки, що

Єльмо — тому що, бо, хоча, хоча б

Єно — тільки

Єрей (иерей) — священик

Єтер — якийсь, деякий, котрийсь, хтось, другий

Жаковати — грабувати

Жебы — щоб

Жебысми — щоб ми

Жегляр — моряк

Жегнатися — хреститися; прощати

Жерело — джерело, початок; причина

Жесь — що

Живот — життя; майно, добро

ЖолнЂр — воїн, солдат, жовнір

Жрати — приносити жертву

Жродло — джерело, початок; причина

Жюковина, жуковина — дорогий перстень

Забавений — зайвий, затриманий

Забитье — вбивство

Завасненя, звасненя — озлоблення

Заверзати, завергнути — закидати, закинути

Завзяти — спокусити

ЗавЂрати — містити

ЗаводиЂк — верхівець

Заволаний — покликаний, запрошений, знаменитий, славетний

Завтредня — утреня

Загамовати — зупинити, затримати; приборкати

Загребати — поховати

Заисте — воістину, так

Залеценье — доручення, рекомендація

Замтуз — дім розпусти, притон

Зане — бо, тому що, оскільки

Занеже — так як

Запасы — військові походи, боротьба

Заплюгавити — замазати, забруднити

Запомнити — забути

Зась — а, же; знову

Зафрасоватися — засмутитися, збентежитися

Зацность — гідність, знаменитість, шляхетність, чесність

Зачало — параграф

Зачапка — суперечка, змагання, поєдинок

Збавение — врятування

Збытный — зайвий, надмірний

Звада — сварка, незгода, незгодність

Звалчити — побороти

Звлаща — особливо, найпаче

Звонтпити — засумніватися

Звы тяжити — перемагати

Згола — зовсім, цілком; словом

Зголдований — завойований, підкорений

Зданьє — думка, погляд, міркування

Здрайца — зрадник, запроданець

Зелживость — сором, ганьба, безчестя

Зелжити — сварити, ганьбити

Зело, зелийце — зілля, ярина

Злецити — доручати, довіряти

Змаза — пляма, гріховна скверна, огуда, погань

Знаменник — ошуканець, спокусник

Змилитися — помилитися

Знагла — несподівано, раптом

Знаменати — вказувати, відзначати, означати

Зневолений — примушення

Зрак — образ, обличчя, постать

Зупельний — повний, увесь

Зъедногане — унія, спілка, єднання

ЗЂло — дуже

Ид, идь (їдь) — яд, отрута; злість, злоба

Иж, иже — котрий, хто; бо; те, що; тому що, оскільки; який

Ижбы — щоб

Изали — невже

Изманити — обдурити, спокусити, зманити

Иле — стільки, настільки

Имати — страчати, брати, схоплювати, хапати, затримувати, мати, держати, володіти, полонити

Имати вину — підлягати покаранню

Имяше — ма'ла

Ино — так, то, тільки

Инстикгатор, «альбо прокуратор» — обвинувач; ходатай, попечитель, опікун, повірений

Иде, деиндей — в іншім місці; де-небудь

Иож — вже

Искуп — викуп

Исполерувати — очистити, просвітити; відшліфувати

Исте — вірно, звичайно

Истрыти — стерти

Кадіа — турецький суддя

КазнодЂя — проповідник

Калугер — монах, чернець, старець

Камо — куди

Камик — камінь

Канон — церковний піснеспів

Капітула — рада при єпископі в католицькій церкві

Капица, мниша — клобук

Капище — зображення, статуя, ідол

Каптур — клобук, головний убір ченців

Касія — ароматична рослинна речовина

Каструм — замок

Кгдысь — коли, як

Кгермак — дешеве сукно

Кермаш — ярмарок, храмове свято

Кир — пан, владика, государ

Кламливий — брехливий, облудний, несправедливий

Клюба — лещата, межа, кінець границі

Клирик — церковнослужитель

Клюка — хитрощі, облуда

Кляштор — католицький монастир

Кобел, коблик — ківш, корець; певна міра чогось

Кокот — когут, півень

Кокошь — квочка

Кольве — коли-небудь

Кольвек, колвек — як-небудь, колись

Кольми — скільки

Комяга — пліт, баржа

Кондяк — дяк-учитель у церковній школі

Кондиція — договір; посада; умова; доконечність

Конклюзія — висновок, резюме

Косний — повільний

Котча — візок, коляска

Кошула — сорочка

Креованый — створений, обраний, призначений

Крес — мета, межа, край, кінець

Криж — хрест

Крижак — хрестоносець

Кримінал — тюрма, в'язниця

Крочити — крокувати, іти

Куглювати — корчити дурня, пустувати, фіглярничати

Кундус — дворовий пес

Куншты — мистецтво, уміння; хитрощі, витівки

Куревник — розпусник

Курциан — куртизан, світський гульвіса

Кутнорований — ворсистий

Куфел — кружка

Кштал — образ; спосіб, засіб; приклад

Лантвойт — сільський староста

Латвий — легкий, зручний

Латки — горнята

Лацина — латинська мова

Лацно — легко, зручно

Леда — всякий, кожний; поганий

Ледаяко — погано, негідно

Лектыка — ноші

ЛепЂй — краще, ліпше

Леч, лечь — але, однак

Лик, лици — хор; порядок

ЛЂпо — добре

Литовати — жаліти

Лишка — лисиця

Лотр — розбійник

Лядський — польський (від: лях — ляський)

Лудити — оббріхувати, ошукувати; вабити

Люб — або, хоч

Любо — або

Любы — любов

Лямент — плач, голосіння

Маєстат — трон; монарх; велич, величний

МайсторЂя — майстерність; вироб

Макгерка — угорська шляпа, шапка

Малженство — шлюб

Малженка — дружина, жінка

Малженок — шлюбний чоловік

МалмазЂя — мускатне вино

Мамона — багатство, маєток; злий дух збагачення

Матеолог — марнослов; богохульник

Маркотно — сумко

Матляти — шахрувати, дурити

Матня — сітка

Машкарник — брехун; скоморох

Маятель — пан, владика (бог)

Медіатор — посередник

Мензство — мужність, відвага, сміливість

Меновите — насправді, власне, атож

Мерзячка — гидота, відраза

Мета ниє, мЂтаніе — земний поклон

Мечетный — уявний, видимий, примарний

Миро, миропомазаніє — мастило з олії, християнське таїнство у посвяченні

Мистр — магістр

Містр — диявол

Мниманє — думка, судження, намір, здогад, міркування

Мних — монах, чернець

Модлы — молитви

Мордыр — убивця, душогуб

Мултяне — молдовани

Муравский — моравський

Мусія — мозаїка

Мша — церковна служба у католиків (літургія, обідня)

Мшелоимец — хабарник, користолюбець

Мы литися — помилятися

МнЂй — менш

Мяновати — іменувати

Набоженство — богослужіння, церковна відправа

Набыте — надбання, набуток

Над статечность — незважаючи на статечність

Надер — занадто, забагато

Назбыт — дуже, надто

Наказаніе — наука, напучення

НакокорЂчити — виставити, підняти вгору

НамнЂй — аж ніяк, ні в якому разі; менш за все, нічого

Нань, на ню — на його

Напинане — силування, спонукання

Напрод — наперед, по-перше

Нарочитый — видатний, значний

Натрафити — зустріти, знайти, зіткнутися

Насад — корабель

Нашинець — один з наших, свій

Невчас — негода; горе, нещастя

НевмЂстность — невміння, неосвіченість

Негдыс — колись, раніше

Негли — можливо

Недуфанье — непевність, недовірливість

Некшталтовано — обурливо, огидно, потворно

Некшталтовный — повторний

Нелацно — нелегко, тяжко

Неледа — непростий, незвичайний

Неледаяк — непростий, незвичайний, непересічний

Нелитостивий — безжалісний, нелюдяний

НелЂпый — негарний

НемнЂй — тим не менш, усе ж, незважаючи на

Нендза, недза — бідність, убогість, злидні, біда

Нендзный — бідний, убогий

Неотволочний — негайний

Неохендозство — неохайність

Непщевати — сумніватися, розмірковувати, думати, гадати

Нерад — непорядок, невлаштованість, безпорядок

Нескутечный — недійсний, безрезультатний

Неудобно — важко, неможливо

Нецудный — негарний, недобрий

Нижли, нижлЂ» — але, тільки, як, ніж, а хіба що, коли, поки

Ниже — також

Ниценскій — никейський (символ віри)

Ницовати — перевертати, перекручувати, злословити, ганьбити

Нужею — силоміць

Нужник — тут: бідняк, старець

Нунцій — вісник. Тут: постійний дипломатичний представник римського папи при урядах держав

НЂгдысь — колись

НЂкгды — ніколи

НЂкоих — декого

НЂмаш — нема, не маєш

НЂсть — не є

Обавятися — побоюватися, остерігатися, берегтися, боятися

Обаче — але, однак, проте

Обварований — укріплений, забезпечений, гарантований

Обелжити — образити, спаплюжити, збезчестити, зганьбити

Обецне — тепер, нині; разом

Облупенец — облуплений, поголений

Облюбеница — наречена

Оболок — хмара

ОболЂты — захворіти

Образ — взірець, приклад, зразок

Оброк — тут: їжа, страва

ОбфЂтувати — розкошувати

Обфито — багато, пишно, щедро, рясно, густо

Обцовати — знайомитися, знатися

Обцый — чужий, незнайомий

ОбЂсити — повісити; обЂситися — повиснути

Ов, ова — той, та, те

Ово — ось

Овый — цей

Овде(Ђ) — там, у іншому місці

Овогда — іноді

Овшем — звичайно, справді, без сумніву

Одесную — праворуч, справа

Оже — що, якщо; тому що; коли

Ознаймити — оголосити, повідомити, попередити

Оказалый — розкішний, пишний (герб); показний, видатний

Окгар — гонча собака

Окрутно — люто, жорстоко, насильно

Октенія (ектенія) — молитви, що проголошуються під час богослужіння

Оле — о, ох

Оли — тільки

Он — той

Онпол — протилежно, протилежний бік

Онсица — той, такий-то

Опак — назад, навпаки

Опат — абат (архімандрит); майстер

Опастство — обережність

Опатривати — піклуватися, наглядати, забезпечувати, опорядковувати

Опачне — хибно, перекручено, фальшиво

Оплаток — опрісник, коржик у причасті католицької церкви

Опока — вапняк, біла глина; скеля, підпора

ОпрЂснок — оплатка, круглий коржик з прісного тіста, що зображує тіло Христове («святі дари»)

ОрацЂя — слово, промова

Орган — знаряддя

Ордынанс — наказ

Орт — монета, четверта частина талера

Оршак — почет, натовп, сонм

Осанна — радісний вигук, славослів'я (грецьке: спаси! збережи!)

Освєцоний — освячений

Оспалий — сонливий; лінивий, нєрадивий, марнолюбний

ОтврЂсти — відкрити, відчинити

Отригнути — виголосити, сказати, огризнутися, викрикувати

Отпусты — відпущення гріхів

Отродок — виродок, недолюдок

Отроки — діти від семи до п'ятнадцяти років; слуги; придворні

От(т)уха — втіха

Отхлань — безодня, вир

Отщепенство — відступництво, зрада, ренегатство

ОфЂра — жертва

ОфЂровати — жертвувати

Охабитися — покинути, перестати, усунутися

Охандожность — чистота, прибраність

Очевисто — очевидно

Ошуюю — ліворуч

Падол — долина, юдоль

Паздеріє — солома

Паки — знов, ще, а, і

Пакыбытіе, пакыестьво — воскресіння, відродження

Паненство — дівоцтво; цнотливість

Пан — бог; іноді — панбіг

Панство — держава, володіння

ПапЂж — папа римський

ПапЂжский — папський, католицький

Параклит — утішитель, святий дух

Парасит — дармоїд, підлабузник

Пастыри — пастухи; вчителі, наставники; попи, ксьондзи

Патрити — дивитися

Патрон — покровитель, меценат

Паче — більше, краще

Пелгрим — мандрівник, прочанин, богомолець

Пелкгримация — мандрування, паломництво, ходіння

Пересторога — застереження, попередження

Перстный — земний

Персть — пил, порох; земля; тіло

Петр, петрус — камінь

Петра — скеля

Пикчи — джерело

Пина — голод; спрага

Пирг — вежа

Плишь — шум, крик, сум'яття, хвилювання

ПлонЂний — полонений

Полотный — тілесний

Плюгавство — мерзота, нечистота, гидота

Поганый — язичник, поганин

Погоршитися — спокуситися

Потреб — поховання, похорон

Подкормій — вищий придворний чин у старій Польщі

Подыме — селянська хата, двір; тягло

Подлый — бідний, убогий, нікчемний

Подобенство — подібність

Пожегнати — благословляти, попрощатися, побажати

Пожиточный — корисний

Пожерти — принести в жертву

ПозалЂчати — зайняти місце, залягти

Позор — видовище, зборище

Позорный — приємний для ока

Позосталый — останній

Покари — щоденна їжа

Поколя — доки

ПолерованЂе — ощищення; освіта

ПолецЂти, полещати — доручити, порекомендувати

Полжити — збезчестити, знеславити, збрехати

Полк — похід

Полки — війська, раті, обози, загони

Помизати — мигати, блимати, моргати

Поневаж — бо, через те що

Понеже — тому що, оскільки

ПонЂ — хоча б, принаймні, тому що

Понтифік — жрець. Тут: папа римський

Попудливий — лютий, шалений, запеклий, несамовитий

Порты — тут: одяг

Порхавка — гриб поганка; птах

Послушенство — послух, покора; юрисдикція

Посполитность — громадянство, громадянські права, громадська справа

Потвар — наклеп, наговір, обмова

Потваряти — приготовляти, влаштовувати, створювати, виправляти, лагодити, порушувати; чинити наклеп, обновлювати

Потворити — виправити, перетворити, знищити, зачарувати

Потвори — чари

Поткане — зустріч

Поткнутися — згрішити

Потороча — харя, чудище, виродок, потвора

Потрава — їжа, харч, страва, блюдо

Потройный — монета в Речі Посполитій

Потщатися — поспішати, постаратися, подбати, потрудитися

ПохлЂбство — лестощі, підлесливість, угодництво

Праве — трохи, ледве

Практики — підступи, інтриги

Пребенди — матеріальні засоби, які одержують духовні особи у католицькій церкві: земельні наділи, помешкання для кліру, прибутки по церкві, платня

Превелебный — преосвящений (архієрей)

Превеліа — превелика

Предсявзятіє — намір, захід, починання

Предся — відтого, тому, однак

През — через

Презацный — пречесний, преславний

Презвутор, пресвитор — священик

Прелесть — спокуса, зваба

Преложений — правитель, той, хто має владу

Преложенство — начальство, влада, настоятельство

Прибыток — церква, намет, скінія, костьол

ПрелюбодЂйници — повії, розбещені жінки (чоловіки)

Преницовати — перекрутити, спотворювати

Преподобний — праведний, святий

Претити — стримувати, загрожувати

Прето — тому, ради того

Преч — геть

Пригана — ганьба, осуд, докір

Призволене — дозвіл

Прилбица — шолом

Приправа — зброя, озброєння

Прироженє — природа, єство

Присно — завжди, постійно, вічно

Приснок — див. оприснок

Приступ — вступ

Присьтя — пришестя, прихід

ПрысЂка — сокира

Приход — парафія, місце богослужіння парафіян

Притворяти — приготовляти; збуджувати; присвоювати

Причинца — винуватець

Пробатор, пробовник — дослідник, випробувач

Продковать — мати першість, іти вперед

Продок — предок; першість

Прожно — марно, даремно

Прозябати — проростати

Прокурация — судовий процес, справа

Прот — старший у монастирі, протоієрей

Прото — для того, тому

Простиря — простирадло

Просфонима — привітання, звернення з промовою до когось

Прохажка — прогулянка

Пря — спір, суперечка

Пукати — лопнути, тріснути

Пуркгаторіум — чистилище

Пуща — пустеля, відлюдне місце

ПЂняжный — грошовитий

Рабовати — грабувати, брати в рабство

РаднЂй — з більшою охотою, швидше, ліпше

Рамо — плече

Ражак — глашатай; посланець

Рачити — мати ласку, сприяти, дбати, зичити, любити

Рачитель — дбайливець, прихильник; коханець

Реверенда — одяг у католицького священика

Рейментар , — командуючий військом

Рефе(ре)ндатор — доповідач (на сеймі)

Речництво — красномовство

Рихло — швидко, як тільки

Ркомо — начебто

Роковщина — річний збір з парафіян

Роспукнутися — тріснути, лопнути

Ростырк — розбрат, чвари, незгода

Рота — присяга

Ротитися — клястися

Русчизна — руська (українська) мова

Ряд — порядок; будівля; правління, суд

Рядити — володіти, панувати, керувати

РЂч Посполитая — (лат. respublica) — держава, республіка

Сак — мішок

Сакрамент — тайна, таїнство, причастя; «святі дари» Самаритани — самаритяни, мешканці Самарії

Свороб — сверблячка

Святобливый — набожний, святий; правдивий

Сездь — тут

СирЂчь — тобто

Сесь — це

Симоніа — святокупство, продаж посад, торгівля гріховідпущення

Сице — так

Сицевий — такий

СказЂти — знищити

СкарЂдный, скаредний — тут: огидний, нечистий

СквалченЂне — зґвалтування, напад

Сквар — спека, жара, полум'я, вогонь

Скридло — крило

СкрижалЂ — кам'яні плити

Скураный — шкіряний

Скутечне — вдало, успішно, діяльно

Скутком — внаслідок, згодом

Скуток — дія, успіх

Сличне — гарно, добре

Сличность — краса, чарівність

Слюз — тут: кал, гній

Смилакс — рослина, дерево, що має здатність обвиватися навколо іншого дерева; шип

Смысл — почуття, розум

Смок — дракон, змій

Смоковница — фіга; фігове дерево, тутове дерево, що родять ягоди чи фіги

Снадне — легко, зручно

Снадний — гарний, гідний, по сназі, посильний

Снать — видимо

СнЂсти — з'їсти, вжити в їжу

Совите — вдвічі; щедро

Совитость — множество, багатство, щедрість

Сотаинник — причетний до чогось, когось

Спекулатор — тюремник

Сполеровати — очиститися

Сполечне — спільно, разом

Сполне — сповна, повністю

Споро — багато, швидко, успішно, щасливо

Спотыкати — змагатися, боротися

Справований — виконаний

Справовати — діяти

Спросне — безсоромно, грубо, страхітливо, непристойно, розпусно

Сромотне — ганебне

Стале — стійко, твердо; постійно

Старица — черниця, старша черниця; ігуменя

Статечне — твердо, непорушне; постійно

Стихира — похвальна вечірня і ранкова пісня під час богослужіння

Стлумати — вгамувати, придушити

Стонд — звідси, з цього місця, з цієї причини

Столец — престол

Столица — престол

Стомах — шлунок

Стопень — крок

Страдба — шлунок

Строфовати — ганьбити, лаяти

Студня — колодязь, криниця

Студы — сороми

Стужати — докучати, бути тягарем для когось

СукцесЂя (лат.) — наслідування; спадкоємство

Сумнене — совість, сумління; пам'ять

Суплика — скарга, прохання

Суполность — цілість, досконалість

Суфолность — нахабство, зухвалість

Сфольговати — пом'якшити, полегшити; простити, пощадити

Схизматик — розкольник церкви, порушник церковної єдності

Сцептрум — скипетр, царський жезл; сила, влада, право

СЂвец — сіятель, сіяч

СЂнный — мрійливий; облудний, брехливий

СЂнонописание — таємниче письмо, іносказання, алегорія

СЂмо и овамо — туди й сюди

СЂнь — тінь; шатро

Таинство, сакрамент — священодійство в християнській церкві; хрещення, міропомазання, причастя, шлюб і т. п.

Тарча — щит

Тва — твоя

Твержа — твердиня, фортеця

Те — тебе

Теды — тоді

Термина — повідомлення, сповіщення

Тестамент — (лат.) заповіт

Тижба — натовп

Типик — устав церковної служби

Тлити — псувати, розбещувати

Тлумити — давити, подавляти, вгамовувати, душити

Токмо — тільки

Толіких — стільки

Толіко — так

Толикій — такий

Толковин — перекладач, тлумач; іноземець

Торгнутися — кинутися

Торжно — урочисто

Тор — шлях, дорога, стезя, слід

Тосувати — змішувати

Точію — тільки

Трапити — мучити, турбувати, докучати

Трафити — пособляти

Трафунок — випадок, пригода

Триб — порядок, звичай

Триодь — богослужебна книга канонів, які складаються з трьох пісень

Тройця — християнське божество у трьох іпостасях: бог отець, бог син і святий дух

Трутизна — отрута; гіркота

Тумулт — галас, крик; натовп, збіговисько

Тушити — свідчити, повідомляти; бажати; сповідатися

Тызаніє — старання, щирість; поквапливість

Тып — друк, друкарня

Ть — той

Убар, убыр — убрання, одяг, оздоблення

Уближенье — образа, приниження, кривда

Убо — так-бо, отже

Увельбити — обожнювати

УвЂринание — навернення (до віри)

Угафтованый — вигаптуваний, вишитий

Угонити — наздогнати

Угобзитися — возвеличитися

Угоньзнути — відбігти, уникнути; врятуватися

Уд — частина тіла, член

Удица — спокуса

Ужды (вжды) — проте, принаймні, однак, коли

Ужище — вірьовка, канат

Узнак (взнак) — горілиць

Уклад — данина

Укладность — спритність, вправність, влучність

Уклюкнути — вжалити

Уклякати — присідати на одне коліно, стояти на колінах

УкоснЂти — уповільнити, затримати, запізнитися

Укрыжовати — розп'ясти на хресті

Улучити — одержати, знайти, досягти

УмЂетность — уміння; мудрість, знання, наука

Уне — краще, ліпше

Упор — впертість, завзятість, затятість

Упрейме — щиро

Ураз — удар

Уставичний — постійний; звичайний

Устна — губи

Усопнути — заснути, вмерти

Утыти — розжиріти

Утлына — щілина, діра

Утлый — дірявий, нікчемний, не міцний

Утрапений — гноблений, бідний, покірний

Утрапенья — страждання, мука, покора

Уфанс — сподівання, надія

Уфати — уповати, надіятися

Уфность — надія

Уфундовати — заснувати

Ушиковати — приготувати, привести до ладу

Фавер — милість, прихильність, покровительство

Фаска — паска

Фатига — втома, стомленість

Фиглювати — жартувати

Фигляр — жартівник, дотепник

Филяр — стовп, опора

Флямский — фламандский

Фолговати — пом'якшити, пощадити, послабляти, полегшувати, жаліти

Фортель — хитрість, брехня, лукавство

Фрасунок — сум, горе, смуток, турбота, скорбота, туга

Фукати — лаяти, кричати, сердитися, буркотіти

Фундовати — засновувати, запроваджувати

Фурія — гнів, гнівна жінка

Харалужный — сталевий, булатний

Хелпитися — пишатися, величатися; вихвалятися

Хиротония — рукопокладення, висвячення на священика, диякона, єпископа

Xитрость — тут: мистецтво, вміння, знання, розум; лукавство

Хлапаты — називати когось принизливо хлопом

Хлюбитися — хвалитися, пишатися

Худочий — вправний, гарний

Цвиченьє — навчання, наука, освіта; вправа

Цвичоный — освічений, вправний

ЦвЂтный — рябий

Целеброваты — священодіяти, справляти церковний обряд

Циприс — кипарис

Цнота — чесність, добропорядність

Цный — чесний, славний, славетний, шляхетний

ЦЂловати крест — заприсягатися

Чада — діти, нащадки

Чачка, чячка — цяцька, іграшка, забава

Чистець — чистилище (див. пуркгаторіум)

Члонок — частина, член

Чуд, чюд — диво, чудо

ЧудЂтися — дивуватися

Шамайник — сопілкар, дудар

ШапфЂр — сапфір, дорогоцінний камінь

Шамранє — ремство, нарікання; обурення

Шапцоватися — щастити, удаватися, сприяти

Шарлат — назва сукна

Шарый — сірий

Шата — одяг, шаття

Шатан — сатана

Шатно — пишно, ошатно

Шафар — управитель

Шафовати — порядкувати; зберігати; використовувати; управляти; розпоряджатися; роздавати

Шафунок — управління; керувати; розпоряджатися

Шацовати — цінувати, оцінювати; судити, осуджувати

Швайца - шило

Шванковати — коливатися, хитатися, вагатися; кульгати

Шевлюга — крутій, дурисвіт

Шедовость — старість, сивина

Шелюг — дрібна монета

Шидерство — глузування

Ширмовати — фехтувати; махати; захищатися; базікати

Шкарлат — червоне сукно, багрець

Шкарыдний — гидкий, бридкий, паскудний, мерзотний

Шкрыпт (скрипт) — рукопис, писання

Шкурт — повія, розбещена жінка (чоловік)

Шлык — кругла шапка, обшита хутром

Шлюбовати — обіцяти

Шпетность — потворність, гидота, неподобство

Штокольвек — що-небудь

Шуйца — ліва рука

Щекарство — лихослів'я, наклеп, ганьба, лайка

Щекун — наклепник

Щепити — прищеплювати, засновувати, поширювати

Щур — назва птахів

Ю — її

Юж, юже, южесь — вже, вже ж

Юрогелт — платня найманим воїнам

Юха — вивар, суп, соус, похльобка, юшка

Ядамашок — адамошок, кольорова шовкова тканина

Яже — котра, яка

Язвен — поранений

Яко — що, як

Ялмужка — милостиня

Яскиня — печера; могила; нора, берлога

Яти — взяти, брати, оволодівати






Головна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.