Головна





СЕМЕНА ЄПИСКОПА ТФЂРЬСКАГО НАКАЗАНИЄ


Єпископ тверський Семен жив в середині XIII ст. (помер 1288 р.), йому належить невеликий за обсягом твір «Наказаніє», яке являє собою різновид притчі. Твір був вміщений до «Мірила праведного».

Текст «Наказанія» наводиться за рукописом середини XIV ст.



Костянтинъ князь полотьский нарицаємый Безрукий, у собе в пиру хотя укорити тивуна своєго нЂочемь, рече єпископу пред всЂми: «Владыко, кдЂ быти тивуну на ономь свЂтЂ?». Семенъ єпископъ отвЂчал: «КдЂ и князю!» Князь же не улюбивъ того, молвить єпископу: «Тиунъ неправду судить, мьзду ємлеть, люди продаєть, мучить, лихоє все дЂєть; а язъ что дЂю?» И рече єпископ: «Аже будеть князь добръ, богобоинъ, жалуєть людий, правду любить, — исбираєть тиуна или коєго волостителя — мужа добра и богобоина, страха божия полна, разумна, праведна, по закону божию все творяща, и суд вЂдуща. И князь в рай, и тиунъ в рай. Будеть ли князь без божия страха, христьянъ не жалуєть, сиротъ не милуєть, и вдовицями не печалуєть, — поставляеть тиуна или коєго волостителя — человЂка зла, бога не боящася и закона божия не вЂдуще, и суда не разумЂюще, толико того дЂля, абы князю товары добывалъ, а людий не щадить. Аки бЂшена человЂка пустилъ на люди, дав єму мечь — тако и князь, дав волость лиху человЂку губити люди. Князь во адъ и тиунъ с нимь во адъ!»






[За виданням: Семена епископа тферскаго наказание / Древняя русская литература. Хрестоматия. Сост. Н.И.Прокофьев. — М., 1980. — С.129. Перевірено за виданням: Наставление тверского епископа Семена» / Изборник (Сборник произведений литературы Древней Руси). — М., 1969. — С.376. В тексті відновлено йотовані "єсть".]








Головна





Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.