Попередня     Головна     Наступна





СЛОВО ДО ЧИТАЧА




Вільна політична думка притаманна не лише демократичним суспільствам з усталеними традиціями незалежного наукового пошуку. Тому поява пропонованої книги в Україні, яка донедавна була складовою частиною тоталітарної імперської держави, не є випадковістю. Крах комуністичної системи, розпад СРСР стали історичним фактом. Виник посткомуністичний світ, на його політичній мапі з’явилися нові, самостійні держави. Ми переживаємо й осмислюємо унікальний досвід. Усе це створило передумови для подолання довготривалої інтелектуальної ізольованості, для деідеологізації мислення, для розширення обріїв політичної думки. Ми вийшли на шлях встановлення повноцінної творчої співпраці, вільного обміну думками, ідеями та інформацією між науковцями різних теоретичних напрямів, поколінь, країн.

Відкритий діалог, взаємодія та співпраця українських та зарубіжних вчених у комплексному дослідженні соціально-політичних, економічних, геополітичних, культурних трансформацій посткомуністичних суспільств і є стратегічним орієнтиром діяльності редакційного колективу українського наукового щоквартальника «Політична думка», на базі якого й підготовлено цю книгу.

Створення «Політології посткомунізму» стало можливим через те, що навколо щоквартальника за досить короткий відтинок часу зібралися і консолідувалися фахівці переважно нового наукового покоління. Для них найвищими чеснотами є інтелектуальне сумління, наукова об’єктивність, незалежність поглядів. Як вільна трибуна, журнал - відкритий форум для науковців, де інтеґруються найкращі надбання сучасної вітчизняної політичної думки з досягненнями світової. Цьому, зокрема, сприяє й те, що «Політична думка» виходить українською, анґлійською та російською мовами і поширюється нині у більш як 30-ти країнах світу, має широке коло читачів та авторів в Україні та за її межами.

Діяльність редакційного колективу - не лише видання журналу, а й реґулярні семінари Міжнародного експертного клубу, що діє при редакції, і наукові дискусії, і участь членів редколеґії в національних та міжнародних наукових конференціях, теле- та радіодиспутах тощо. По суті, журнал започаткував новий науковий напрям, незалежний від посткомуністичної влади інтелектуальний рух. Цей рух стає своєрідною противагою всіляким політичним утопіям та міфам, що перманентно витворюються і поширюються заанґажованими науковими структурами та політичними силами.

Ідея книги виникла влітку 1994 року. Передбачалося, що основу книги складуть публікації з тих чисел журналу, що вже побачили світ. Водночас у редакційній політиці ми враховували структуру майбутньої книги. Таким чином, багато публікацій у наступних номерах «Політичної думки» були більш цілеспрямованими, мали певне тематичне осердя. Отже, можна твердити, що 1994 року «Політична думка» заклала підвалини сучасної політології - політології посткомунізму.

Актуальна політологічна проблема, довкола якої точаться дискусії у світі, - перспективи та альтернативи політичного розвитку тих чи тих посткомуністичних країн. Більшість політологів вирішує це питання, формулюючи таку дилему: або демократичне, відкрите суспільство, або повернення до комуністичного тоталітаризму. Реальні ж політичні зміни у колишніх комуністичних країнах свідчать (про це, зокрема, і йдеться у книзі) про ескалацію складнощів та суперечностей. Ймовірний широкий спектр як традиційних моделей суспільного розвитку (демократичних, комуністичних, фашистських, націоналістичних), так і новітніх - часом химерних, гібридних, неототалітарних за головними ознаками.

Усвідомлюючи необхідність нових підходів до сучасної політології, рішучого повороту до оновлення наукового знання про політику, автори книги зовсім не намагалися створити якусь універсальну політологію посткомуністичних суспільств, що об’єднувала б усі аспекти вивчення нової, надзвичайно багатовимірної політичної реальності.

Пропонована праця, як одна із перших у світовій міждисциплінарній дослідницькій практиці, являє собою лише спробу інтелектуального прориву у царині суспільствознавства. Це намагання віднайти той теоретичний стрижень, без якого неможливо визначити вектор політичної думки, критично переосмислити політичне буття, осягнути суперечності посткомуністичного світу. Це лише вступ до молодої галузі наукового знання - політології посткомунізму, науковий простір якого тільки-но почали опановувати дослідники.

Така політологія лише формується.

Упевнений, що ми не запізнилися. Книга буде на часі.

Звичайно, важко передбачити подальшу долю журналу «Політична думка». В усякому разі, долаючи труднощі та перешкоди, редакції вдалося забезпечити періодичність виходу журналу у світ, а також інтелектуальну свободу та фінансову незалежність передовсім від головного предмета свого дослідження - політики та тих чи тих конкретних суб’єктів політики.

Редколеґія журналу та книги щиро вдячна всім, хто підтримує наш часопис, перейнявся його проблемами, сприяє об’єднанню інтелектуальних зусиль, йде на співпрацю з авторським колективом, підтримує нові наукові проекти та плани, до яких спонукають виклики посткомуністичної доби.


25 червня 1995 року


Володимир ПОЛОХАЛО
головний редактор
журналу «Політична думка»










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.