[Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя. — К., 1991. — С. 689-696.]

Попередня     Головна     Наступна





ПОКАЖЧИК ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ



Аахен (Ахен) — місто в Німеччині (Вестфалія). — 565.

Альта — річка, впадає в Трубіж (Трубайло) під м. Переяслав. — 111.

Андруші — село Переяславського повіту Полтавської губернії (нині у складі м. Переяслав-Хмельницький). — 175, 493.

Астрахань — губернське місто (нині — обласний центр Росії. — 321, 351, 353, 358, 360, 362, 377, 383, 387, 393 — 395, 397, 398, 400, 401, 408, 438, 452.


Батурин — містечко на р. Сейм (нині — смт Бахмацького р-ну Чернігівської обл.); з 1648 р. — сотенне місто Стародубського полку; у 1669 — 1708 рр. — резиденція гетьманів України; невдовзі після того, як І. С. Мазепа у жовтні 1709 р. перейшов до шведського табору, війська О. Д. Меншикова захопили Батурин, пограбували й знищили залогу, старшин, багатьох мешканців, помщаючись за «зраду» Мазепи. — 130.

Белебей — повітове місто Уфимської губернії. — 398.

Берестечко — містечко на р. Плешовій Дубиівського повіту Волинської губернії (нині — місто Горохівського району Волинської області); 1651 р. військо Б. Хмельницького, через зраду загону кримських татар Іслама-Гірея III, зазнало тяжкої поразки від військ Яна II Казіміра. — 191, 210.

Бігач — село Чернігівського повіту Чернігівської губернії (нині Менського району Чернігівської області), маєток кн. М. Кейкуатова. — 221.

Біла Церква — місто Київської губернії (нині — районний центр); відомий парком «Олександрія». — 158.

Богуслав — містечко Канівського повіту Київської губернії (тепер райцентр Київської області). — 54, 73, 160.

Борзна — повітове місто Чернігівської губернії (нині — райцентр Чернігівської обласні. — 18, 203, 212, 216, 219, 220.

Бориспіль — містечко Переяславського повіту Полтавської губернії (нині райцентр Київської області). — 151.

Босфор — протока між Європою та Азією, що з’єднує Чорне та Мармурове моря; тут в затоці лежить м. Візантія (кол. Царград, нині — Стамбул; — столиця Туреччини, об’єкт морських походів запорозьких козаків. — 397.

Бровари — містечко Остерського повіту Чернігівської губернії (нині — райцентр Київської області). — 162, 234.

Будища, Гнилі Будища — село Звенигородського повіту Київської губернії (ниці — Будище Звенигородського району Черкаської області). — 158. /690/

Бурти — містечко Черкаського повіту Київської губернії (нині село Шполянського району Черкаської області). — 54, 159.

Буша — містечко на Брацлавщині (нині село Ямпільського району Вінницької області), відоме героїчною обороною і загибеллю захисників Буші від польського війська в березні 1654 р. — 130.


Варшава — столиця Царства Польського, що входило до складу Російської імперії. — 16, 60, 67, 70, 71, 88, 128, 234, 587.

Василівна — село на Полтавщині, ймовірно, Хорольського повіту (нині Семенівського району Полтавської області). — 176.

Васильків — повітове місто Київської губернії (нині райцентр Київської області). — 158.

Верещики — село Звенигородського повіту Київської губернії. — 48.

Веселий Поділ — село Хорольського повіту Полтавської губернії (нині Семенівського р-ну Полтавської області), маєток А. Родзянка. — 166.

Виборг — порт на Фінській затоці недалеко від Санкт-Петербурга. — 93, 555, 560.

Вишневець, Вишнівець — містечко Кременецького повіту Волинської губернії (нині — Збаразького району Тернопільської області). — 192.

Вільно, Вільна — місто в Литві (нині Вільнюс, столиця Литовської Республіки). — 8, 65, 88, 387, 409.

Вільшана (Ольшана) — містечко Звенигородського повіту Київської губернії (нині селище Городищенського району Черкаської області). — 28, 29, 55 — 57, 61 — 63, 70, 73, 81.

Владимир — місто на р. Клязьмі (нині обласний центр Росії). — 436.

Вологда — місто на однойменній річці (нині обласний центр Росії). — 85.

Вороніж — містечко в Чернігівській губернії (нині — Сумської області). — 85, 165.

В’юнища (В’юнище) — село Переяславського повіту Полтавської губернії (нині — під водою Канівського моря); Шевченко жив тут у поміщика С. Н. Самойлова у серпні та грудні 1845 р. — 152, 176, 177, 180, 181.


Гарбузів Яр. — хутір коло с. Кирилівки. — 53.

Гатчина — місто Царськосельського повіту Петербурзької губернії. Шевченко їздив сюди 1837 р. малювати портрет нареченої Д. Демидова; 1838 р. він написав тут «Думку» («Тяжко-важко в світі жити...»). — 53.

Гирівка (Гирявка) — село Конотопського повіту Чернігівської губернії, маєток Лазаревських (нині — с. Шевченкове Конотопського повіту Сумської області) — 501.

Глемязов — місто Золотоніського повіту Полтавської губернії. — 190.

Глухів — повітове місто Чернігівської губернії (вині райцентр Сумської області), колишня резиденція останніх українських гетьманш і місце перебування Малоросійської колегії. — 157, 192.

Гнилий Тікич — річка, один з витоків р. Тікич (басейн Південного Бугу). — 27, 42, 49.

Городище — містечко Черкаського повіту Київської губернії (няні /691/ райцентр Черкаської області). Тут Шевченко відвідав 1859 р. цукроварню, збудовану П. Симиренком та Яхненком. — 497, 504, 505, 507 — 510, 512, 550.

Гудзівка — село Звенигородського повіту Київської губернії (нині — Звенигородського району Черкаської області). — 405.

Гуляйполе — містечко Звенигородського повіту Київської губернії (нині — околиця Новомиргорода). — 42.

Гур’єв-городок — місто в Оренбурзькій губернії, порт на Каспійському морі (нині обласний центр Казахської РСР). — 297, 315, 321, 353, 354, 375, 388, 391 — 393, 401.

Густиня — село Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині — Прилуцького району Чернігівської області); 1845 р. Шевченко виконав тут кілька малюнків до свого альбому. — 17, 152, 153, 170, 171, 174.


Дев’ята рота — військове поселення під Новомиргородом. — 42.

Дідова Балка — хутір на Єлизаветградщині (нині — Кіровоградщина). — 42.

Дігтярі (Дегтярі) — село Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині — селище Срібнянського району Чернігівської області), маєток П. Галагана. — 17, 172, 174.

Дорпат — місто в Естляндії (потім — Дерпт, Юр’єв, Тарту в Естонії), університетське місто. — 194.

Дрезден — місто в Німеччині (Саксонії) на р. Ельбі, резиденція саксонських королів; уславлене картинною галереєю. Марко Вовчок жила там у травні-червні 1859 р. — 490, 597.


Есмань — село Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині селище Глухівського району Сумської області). — 157.


Єлисаветград — повітове місто Херсонської губернії (нині — Кіровоград, обласний центр). — 42.


Забара - село на Канівщині. — 528.

Звенигородка — повітове місто Київської губернії (тепер районний центр Черкаської області). — 119, 554.

Зелена Діброва — село Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Городищенського району Черкаської області), куди вийшла заміж за кріпака А. Красицького старша сестра поета Катерина. — 40, 45, 53.


Ісківці — село Лубенського повіту Полтавської губернії (нині — Лубенського району, Полтавської області), маєток О. С. Афанасьєва-Чужбинського. — 138, 140, 163, 180, 181, 204.


Кам’янець (Подільський) — губернський центр Поділля (нині — районний центр Хмельницької області). — 210.

Канів — повітове місто Київської губернії (нині — райцентр Черкаської області); в околицях міста поет прагнув оселитися; на Чернечій горі південніше Канева похований. Нині тут Канівський державний музей-заповідник «Могила Т. Г. Шевченка.. — 189, 503, 504, 507, 508, 528, 530, 554, 586, 601 — 603. /692/

Катеринослав — губернський центр Катеринославіщини (нині — м. Дніпропетровськ, обласний центр). — 370, 597.

Качанівка — село Борзнянського повіту Чернігівської губернії (нині селище Ічнянського району Чернігівської області), маєток Г. С. Тарновського, потім — В. В. Тарновського, культурний осередок Лівобережжя. — 10, 116, 132, 142, 212, 520; 521.

Кирилівка (Керелівка) — село Звенигородського повіту Київської губернії (нині — с. Шевченкове Звенигородського р-ну Черкаської області), батьківщина поета. У своїй автобіографії (1860) поет помилково назвав село місцем свого народження; пояснити це можна тим, що його батьки повернулися до Кирилівки 1815 р., коли Тарасові було лише два роки, й він, природно, пам’ятав лише Кирилівку як свою батьківщину. — 9, 11, 20, 28 — 32, 35, 36, 38, 48, 50, 57, 63, 73, 74, 140, 148, 167, 168 170, 497, 498, 500, 501, 505, 509, 536, 551, 552, 554, 555, 593.

Конотоп — повітове місто Чернігівської губернії (нині райцентр Сумської області). — 130, 520.

Корсунь — містечко Канівського повіту Київської губернії (нині райцентр Черкаської області); поет гостював тут в оселі В. Г. Шевченка 1845 і 1859 рр. — 20, 130, 449, 500 — 502, 505, 509, 510, 542, 557.

Косарал — острів у гирлі р. Сирдар’ї (нині — суходіл); Шевченко перебував тут у складі Аральської описової експедиції у 1848 — 1849 рр. (зимував тут з 26 листопада 1848 р. до кінця січня 1849 р.). — 282 — 284.

Кременець — повітове місто Волинської губернії (нині райцентр Тернопільської області). — 191.

Кременчук повітове місто Полтавської губернії (нині райцентр Полтавської області). — 581, 597.

Кролевець — повітове місто Чернігівської губернії (нині — районний центр Сумської області), лежало на поштовому тракті з Москви на Україну, яким не раз їздив поет; 1859 р. він опинився в сестри братів Лазаревських Глафіри Огієвської. — 520.

Кроми — містечко на Орловщині. — 520, 521.

Кульбашів ліс — ліс коло с. Пединівки Звенигородського повіту Київської губернії. — 44.


Лисянка — містечко Звенигородського повіту Київської губернії (нині — райцентр Черкаської області). — 29, 49, 50, 158, 336.

Лихвин — хутір Лебединського повіту Харківської губернії (нині — с. Лифине Лебединського району Сумської області), маєток Хрущових. — 20, 491, 492.

Лубни — повітове місто Полтавської губернії (нині райцентр Полтавської області) — 119, 163, 181, 183.


Мар’їнське (Мар’янське) — село Миргородського повіту Полтавської губернії (нині Великобагачанського району Полтавської області). — 155, 174.

Межиріч (Межирічі) — містечко Черкаського повіту Канівської губернії (нині село Канівського району Черкаської області). — 501, 503, 507, 509, 513.

Миколаїв (Миколаївка, Ніколаєвка) — хутір у Борзнянському повіті /693/ Чернігівської губернії (тепер — у складі с. Забілівщини під м. Борзною Чернігівської області), маєток М. Д. Білозерського.

Миргород — повітове місто Полтавської губернії (нині райцентр Полтавської області). — 163.

Михайлова гора — хутір біля с. Прохорівки Золотоніського повіту Полтавської губернії (нині у складі с. Прохорівки Канівського району Черкаської області), маєток М. О. Максимовича. — 489, 496, 497.

Міднівка (Мєдновка) — село під Нижнім Новгородом. — 437.

Монастирище (Монастирок) — село Канівського повіту Київської губернії (нині — с. Монастирок Канівського району Черкаської області). — 175.

Моринці — село Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області), село, де народився Шевченко, батьківщина його матері К. Я Бойко. — 9, 15, 28 — 30, 35, 88, 593.

Мосівка (Мойсівка) — село Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Драбівського району Черкаської області), маєток Т. Г Волховської. — 132 — 134, 138, 142, 149, 150, 492, 518.

Мотронівка — хутір Борзнянського повіту Чернігівської губернії {нині — у складі с. Оленівки Борзнянського району Чернігівської області). — 215, 219, 448.

Мошни — містечко Черкаського повіту Київської губернії (нині — село Черкаського району Черкаської області). — 6, 505, 506, 510 — 513.


Нижній Новгород — губернське місто, обласний центр Росії . — 13, 20, 97, 387, 397, 398, 400, 406 — 411, 416, 417, 421, 422, 424 — 428, 437 — 439, 488, 532, 545.

Ніжин — повітове місто Чернігівської губернії, культурний центр Чернігівщини, відомий ліцеєм, заснованим князями О. А. та І. А. Безбородько 4 вересня 1820 р. як гімназія вищих наук; з 1832 р. реорганізована у Ніжинський фізико-математичний ліцей; з 1840 р. — у юридичний ліцей. Нині — Ніжинський педінститут. — 85, 137, 181, 182, 184, 301, 440, 564.

Нікольське — село під Москвою, маєток М. М. Щепкіна, сина артиста. — 422, 436.

Новомиргород — місто Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині — райцентр Кіровоградської області). — 42.

Новопетровське укріплення — фортеця на острові Мангишлак (Оренбурзька губернія); з 1857 р. — Форт Олександрівський; з 1939 р. місто Форт Шевченка (нині — Мангишлакської області Казахстану). — 15, 19, 273, 292, 297, 310, 311, 314 — 316, 319 — 321, 324 — 326, 330, 334 — 338, 340 — 347, 350, 353, 354, 356, 359, 360, 361, 363, 367, 375, 376, 379, 382, 384, 386, 391 — 395, 399, 401, 403, 407, 417, 418, 438, 449, 453, 461.

Одеса — порт на Чорному морі, повітове місто Херсонської губернії, культурно-освітній і промисловий центр Півдня України. Тут жили знайомі Шевченка — В. М. Рєпніна, А. І. Лизогуб, А. М. Венгжиновський. — 362.

Оленівка — село Борзнянського повіту Чернігівської губернії (нині Борзнянського району Чернігівської області). — 215. /694/

Орел — губернський центр Орловщини (нині — обласний центр РРФСР; місто на поштовому тракті з Москви на Україну; 1859 р. поет відвідав тут Ф. М. Лазаревського). — 157, 471, 600, 601.

Оренбург — губернське місто Оренбурщини (нині — обласний центр РРФСР); поет був тут 1847, восени 1849 — навесні 1850 р. — 19, 247, 248 — 250, 253, 254, 256, 273, 275, 277, 285, 287 — 289, 291, 298, 301, 302, 303, 306, 310, 314, 331, 333, 343 — 345, 350, 355, 357, 358, 368 — 370, 384 — 386, 391, 392, 394, 405, 407, 409, 410, 421, 438.

Орськ, Орська фортеця — військове укріплення в Оренбурзькій губернії (нині — м. Орськ Оренбурзької області). — 15, 245, 248, 251 — 257, 259, 261 — 264, 267, 268, 270 — 273, 276, 280, 282, 284, 286, 294, 297, 307, 310, 311, 313 — 316, 363, 375, 449.

Ор — річка, ліва притока р. Урал; коло її гирла розміщене м. Орськ. — 251, 259, 280.

Островна (Островне) — село Оренбурзької губернії (нині — село Сарактаського району Оренбурзької області Росії). — 254.


Пединівка — село Звенигородського повіту Київської губернії (нині — Звенигородського району Черкаської області). — 36, 44.

Пекарі — село Черкаського повіту Київської губернії (нині — Канівського району Черкаської області), належало до Межиріцького маєтку, власником якого на той час був Н. Парчевський; в околицях села Шевченко прагнув придбати собі землю під садибу. — 503, 508, 509, 511, 513, 525, 526, 528.

Переяслав — повітове місто Полтавської губернії (нині — Переяслав-Хмельницький, райцентр Київської області); восени 1845 р. та влітку 1859 р. поет жив у А. О. Козачковського. — 20, 152, 163, 166, 167, 174, 175, 176, 227, 492, 513, 519.

Петергоф — повітове місто Петербурзької губернії (нині — м. Петродворець), місце народних гулянь, де Шевченко бував у 1836 і 1839 рр.72, 106.

Пирятин — повітове місто Полтавської губернії (нині — райцентр Полтавської області); 1843 р. поет відвідав тут матір В. І. Григоровича; взимку 1845 — 1846 рр. був у справах Археографічної комісії; 1859 р. відвідав П. Мокрицького-Таволгу. — 181, 227, 492.

Полтава — центр Полтавської губернії (нині — обласний центр України; поет відвідав місто влітку 1845 р., змалював міські пейзажі (VII, №№ 119, 120). — 85, 152, 165, 220, 227, 377, 387, 493, 541, 543, 555, 556, 559, 573, 581, 590, 596, 597.

Потоки (Потік) — містечко Канівського повіту Київської губернії (нині — с. Потік Миронівського району Київської області), маєток Тарновських. — 160, 176, 585.

Почаїв — містечко Кременецького повіту Волинської губернії (нині селище Кременецького району Тернопільської області), де 1846 р. Шевченко малював Почаївську лавру (VII, №№ 148, 149, 150, 151). — 191, 208, 209.

Прилуки (Прилука) — повітове місто Полтавської губернії (нині райцентр Чернігівської області). — 134, 151, 152, 171, 181, 520.

Прохорівка — село Золотоніського повіту Полтавської губернії /695/ (нині Канівського району Черкаської області). Шевченко відвідував село у червні 1859 р., гостюючи у М. О. та М. В. Максимовичів на хуторі Михайлова Гора. — 20, 496, 509, 520.


Раїм — військове укріплення на р. Сирдар’ї (існувало у 1847 — 1854 рр.). Перебуваючи в складі Аральської описової експедиції, Шевченко був тут у червні — липні 1848 р. та в січні — квітні 1849 р., плідно писав і малював. — 19, 277 — 282, 287.

Ржищев — містечко Канівського повіту Київської губернії (нині — селище Кагарлицького району Київської області). — 511, 527, 528.

Ровне (Рівне, Ровно) — повітове місто Волинської губернії (нині обласний центр). — 191, 198.

Ромни — повітове місто Полтавської губернії (нині райцентр Сумської області); в липні 1845 р. Шевченко був тут на Іллінському ярмарку. — 164, 191.

Рудяки — село на Канівщині. — 526, 528.


Саратов — губернське місто Саратовщини (нині — обласний центр РРФСР); у вересні 1857 р. Шевченко відвідав тут матір М. І. Костомарова — Т. І. Костомарову. — 251, 403, 404, 468.

Седнів — містечко Чернігівського повіту Чернігівської губернії (нині — селище Чернігівського району Чернігівської області), маєток Лизогубів, де Шевченко бував 1846 і 1847 рр., намалював кілька портретів, пейзажів, написав поему «Відьма» («Осика»), передмову до нездійсненого видання «Кобзаря». — 184, 189, 190, 220, 222, 223, 224, 232, 236, 249, 300, 414, 439, 440.

Симбірськ — місто на Волзі, з 1924 р. — Ульяновськ.

Смоленськ — місто в верхів’ях р. Дніпра (нині обласний центр). — 559.

Сирдар’я — річка; за часів Шевченка впадала в Аральське море. — 279, 280, 294, 438, 441.

Сліпород — річка, притока р. Сули. — 203.

Стайки — село в Канівському повіті Київської губернії. — 525.

Стокгольм — столиця Швеції, порт на Балтійському морі. У 1842 р. Шевченко вирушив у подорож до Стокгольма, але, захворівши, спинився в Ревелі (Таллінні) і повернувся в Петербург. — 404.

Стрільня (Стрєльна) — дачне селище Петергофського повіт,у Петербурзької губернії; 1860 р. Шевченко бував тут на дачі Н. Забіли, познайомився з Л. Полусмак. — 557, 560, 566, 567, 569.

Суботов (Суботів, Суботове) — село Чигиринського повіту Київської губернії (нині Чигиринського району Черкаської області); у XVII ст. — маєток Б. Хмельницького; тут в Іллівській церкві він похований. — 152.

Сула — річка, ліва притока Дніпра. — 203.


Тарасівна — село Звенигородського повіту Київської губернії (нині — село Звенигородського району Черкаської області). — 49, 50.

Трахтемирів — містечко Канівського повіту Київської губернії (нині — Канівського району Черкаської області); за Гетьманщини було значне за величиною місто з монастирським шпиталем для понівечених козаків. — 175. /696/

Трипілля — містечко Київського повіту Київської губернії (нині — село Обухівського району Київської області). — 160.

Турівка — село Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині — село Яготинського району Київської області), маєток М. Л. Маркевича. — 151.


Убіжище — хутір в Пирятинському повіті Полтавської губернії (тепер — в складі с. Мар’янівки Гребінківського району Полтавської області), маєток Є. П. Гребінки. — 132.

Умань — повітове місто Київської губернії (нині — райцентр Черкаської області), відоме парком «Софіївка», центр подій Коліївщини 1768 р.

Урал — річка, впадає в Каспійське море; ліві притоки — Ор, Ілек; права — Сакмара. На р. Урал лежать міста Оренбург, Орськ (Орське укріплення), Гур’єв (Гур’єв-городок), де довелося побувати чи служити засланому Шевченкові. — 252, 401.

Уральськ — місто при впадінні р. Чаган в р. Урал; до 1775 р. мало назву Яїцький городок; резиденція О. Пугачова. З 1868 р. — центр Уральської області. Тут перебував штаб батальйону і кілька його рот. — 394, 407 — 410.

Уфа — місто на злитті річок Уфи та Бєлої, центр Уфімської губернії. — 342.


Харків — губернське місто, головний культурний центр Слобідської України з найстарішим на Україні університетом (заснованим 1805 р. , нині — обласний центр. — 115, 120, 165, 196, 302, 309, 387, 431, 433, 434, 592, 597.

Херсон — місто на Україні, порт в гирлі р. Дніпра; нині — обласний центр. — 85, 581, 597.

Хлипнівка — село Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області). — 49, 55.

Хортиця — острів на Дніпрі нижче порогів, належав до Запорозької Січі (нині біля м. Запоріжжя). — 133, 142.


Черкаси — повітове місто Київської губернії (нині — обласний центр). — 506 — 508, 511 — 513, 516, 522, 554.

Чернігів — губернське місто Чернігівської губернії (нині — обласний центр); 1846 р. Шевченко описував історичні та архітектурні пам’ятки. Тут знаходився Музей українських старожитностей, створений Тарновськими, де зібрані рукописи, малюнки й меморіальні речі поета. — 85, 139, 152, 181, 183, 184, 185, 187, 191,220, 223, 232, 274, 334, 575, 576, 581, 597.

Чигирин — повітове місто Київської губернії (нині — райцентр Черкаської області). У 1648 — 1654 рр. — резиденція Б. Хмельницького Шевченко відвідав місто у 1843 і 1845 рр. — 119.


Шпола — містечко Звенигородського повіту Київської губернії (нині райцентр Черкаської області). — 54.


Яготин — містечко Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині — райцентр Київської області) — маєток Рєпніних; Шевченко тут подовгу жив з осені 1843 р. до початку 1844 р., написав поему «Тризна». — 128, 132, 133, 141, 142, 151 — 153, 177, 178, 274, 275, 300, 333.












Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.