[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








3. Портрет Катерини Никифорівни Козаченко. Тонований папір, італійський та білий олівець (28,6 × 25,1). [Н. п.] 30.VIII 1857.

Під портретом білим олівцем рукою Шевченка дарчий напис. А. А. С. 1 Напамять 30 августа 1857 года Ш.

16 серпня 1857 р. в Астрахані Шевченко зустрівся з О. О. Сапожниковим, який запропонував йому каюту на пароплаві «Князь Пожарский». Разом з родиною Сапожникова Шевченко подорожував до Нижнього Новгорода, куди вони прибули 20 вересня. 21 вересня Сапожникови виїхали до Петербурга і більше з ними Шевченко не зустрічався.


1 Александру Александровичу Сапожникову.


Цей факт свідчить, що даний портрет, як і портрети Т. 3. Єпіфанова, М. П. Комаровського та Є. О. Панченка (див. № 6, 11, 12), що знаходилися також в родині Сапожникових, могли бути виконані лише в час їх спільної подорожі пароплавом від Астрахані до Нижнього Новгорода, що підтверджується і відповідними записами Шевченка у щоденнику.

Дарчий напис на портреті відповідає запису Шевченка від 30 серпня 1857 p.: «Из уважения к имениннику и принятому обычаю дарить именинников, я сегодня подарил Александру Александровичу портрет его тещи m-me Козаченко. Портрет /8/ сделан в один сеанс белым и черным карандашами довольно аляповато, но не лишен экспрессии» (див. т. V, стор. 82).

Портрет виконаний на пароплаві під час подорожі між Камишином і Саратовом.

Як портрет Козаченко вперше опубліковано М. І. Мацапурою («Неопубліковані малюнки Т. Г. Шевченка», «Радянське мистецтво» від 17.III 1949 p., № 11).

Попередні місця збереження: власність родини О. О. Сапожникова, проф. Г. Я. Куузіка, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 818.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.