[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








40. Старець на кладовищі. Папір, офорт, акватинта 28,4 × 20,8; 32,2 × 29,9; (43,6 × 30,9). [Пб.]. [Н. п. 15.III] 1859.

Внизу на зображенні офортним штрихом напис: Т. Шевченко. 1859. /28/

Дату уточнено відповідно до встановленого терміну подачі робіт на виставку 1859 р. в Академії художеств (ЦДІАЛ, ф. 789. т. 2, стор. № 32).

Крім даного відтиска, в ДМШ зберігається ще три примірники цього офорта різних станів роботи. На одному з примірників на звороті справа вгорі олівцем напис: Вашкевичъ 1914 г. № 12; внизу — Шевченко Т. Г. 18141861. Старець на кладовищі офорт (інв. № г — 883).

В фондах Державного музею образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна зберігається літографський відбиток з офорта (інв. № 35672), який належав Д. О. Ровінському («Подробный словарь русских граверов XVI — XIX вв.», СПБ, 1895, стор. 1176).

В літературі відомий під назвами «Сторож на кладовищі» (Каталог предметов малорусской старины и редкостей коллекции В. В. Тарновского, вып. I, К., 1893, стор. 12), «Українець-богомолець» («Малюнки Тараса Шевченка», вип. I, 1911, стор. 12).

Підготовчі малюнки до цього офорта див. № 39, 110.

Попередні місця збереження описаного тут естампа: Ермітаж, Всеукраїнський історичний музей ім. Г. С. Сковороди в Харкові, ІТШ, ГКШ.

1859 р. один з примірників офорта експонувався на виставці в Академії художеств («Указатель художественных произведений, выставленных в Академии художеств», СПБ, 1859, стор. 10, 113), 1911 р. — на виставці художніх творів Шевченка в Києві (Каталог, № 78), 1939 р. — на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 359).


ДМШ, інв. № г — 371.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.