[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 10: Живопис, графіка 1857-1861.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








90. Богдан Хмельницький перед кримським ханом. Начерк ескіза. Папір, кольорові олівці (28,2 × 36). [Нижній Новгород]. [Н. р. 22.IX 1857].

Внизу чорнилом рукою Честахівського напис: Хмельницький передъ Ханомъ.

Справа вгорі позначено: № 109.

Датовано на підставі записів Шевченка у щоденнику від 22 вересня: «После обеда, как и до обеда, лежал и читал «Богдана Хмельницкого» Костомарова» та 23 вересня 1857 p.: «Погода постоянно скверная. Я постоянно лежу и читаю «Зиновия Богдана», з яких видно, що саме в цей час Т. Шевченко вивчав історію життя та діяльності Б. Хмельницького. Підтвердженням цього є також лист Бр. Залеського до Шевченка від 5 листопада 1857 p.: «Спешу по первой почте послать тебе несколько слов в надежде, что они застанут тебя в Нижнем над твоим Богданом Хмельницким...» («Из переписки Т. Г. Шевченка с разными лицами», «Киевская старина», 1897, кн. III, стор. 471).

Начерки до цього ескіза — див. рисунки № 91, 92.

Інші малюнки, офорт, ескізи та начерки на теми з життя і діяльності Б. Хмельницького, виконані Шевченком ще до заслання, див. т. VII, кн. I, № 8, 91, 94 та кн. 2, № 277 — 279, 299.

В «Каталоге музея украинских древностей В. В. Тарновского» (т. II, Чернігів, 1900, стор. 189, № 384) датується 1859 — 1861 pp. під назвою «Хмельницький з сином перед кримським ханом». /50/

За списком Честахівського — № 117.

О. Русов в статті «Коллекция рисунков Т. Г. Шевченко» («Киевская старина», 1894, кн. II, стор. 184) згадує в числі творів Шевченка малюнок «Хмельницький у хана», який нібито професор А. В. Прахов не повернув попередньому його власникові — В. П. Коховському. Чи мав на увазі О. Русов один з трьох відомих нам рисунків на цей сюжет (див. № 90, 91, 92), чи якийсь інший, четвертий рисунок, встановити неможливо.

Попередні місця збереження: власність А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, ЧМТ — № 384, ЧІМ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 613.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.