[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 286; С. 714-715.]
Попередня
Головна
Наступна
Варіанти
Не женися на багатій,
Бо вижене з хати,
Не женися на убогій,
Бо не будеш спати.
Оженись на вольній волі,
На козацькій долі,
Яка буде, така й буде,
Чи гола, то й гола.
Та ніхто не докучає
І не розважає —
Чого болить і де болить,
Ніхто не питає.
Удвох, кажуть, і плакати
Мов легше неначе;
Не потурай: легше плакать,
Як ніхто не бачить.
«НЕ ЖЕНИСЯ НА БАГАТІЙ...»
Джерела тексту:
текст, записаний Шевченком 1846 р. до зошита О. С. Афанасьєва-Чужбинського (не зберігся) й опублікований останнім у спогадах про поета в журналі «Русское слово» (1861. — Т. 5. — С. 25);
чистовий автограф у рукописній збірці «Три літа» (ІЛ, ф. 1, № 74, арк. 13 — 13 звор.).
Подається за збіркою «Три літа».
Автограф датовано: «4 октября 1845. Миргород».
Датується за автографом: 4 жовтня 1845 р., Миргород.
Під час перебування у Чернігові в березні 1846 р. Шевченко записав вірш «Не женися на багатій...» у зошит О.С. Афанасьєва-Чужбинського. О.С. Афанасьєв-Чужбинський писав у спогадах: «У меня в тетради осталась песня, написанная его (Шевченка. — Ред.) рукой. Она напечатана в 3-м номере „Основы“, но уже по другой редакции. Вот как вылилась она у Шевченко:
Не женися на багатій,
Бо вижене з хати,
Не женися й на убогій,
Бо не будеш спати.
Оженись на вольній волі,
На козацькій долі —
Яка буде, така й буде —
Чи гола, то й гола.
Та ніхто не докучає
І не розважає,
Чого болить і де болить,
Ніхто не спитає...
Удвох, кажуть, і плакати,
Мов легше неначе, —
Не потурай! легше плакать,
Як ніхто не бачить».
(Русское слово. — 1861. — № 5. — С. 25).
У квітні — червні 1846 р., перебуваючи в Києві, Шевченко переписав вірш з невідомого автографа до рукописної збірки «Три літа».
Вірш надруковано після повернення поета із заслання в журналі «Основа» (1861. — № 3. — С. 2) з кількома відмінами від тексту збірки «Три літа» — в рядках: 9 «Та ніхто не розважає», 10 «Ніхто не питає», 12 «Сама про теє знаєш», 15 «Брешуть люди, — легше плакать». Подальші публікації давалися переважно за «Основою». Вперше текст твору за автографом «Три літа» подав В. Доманицький у «Кобзарі» (СПб., 1907). До виявлення в 1906 р. автографа у збірці «Три літа» вірш датували березнем 1845 р.
Всі відомі списки постали з першодруку (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 3, с. 139; ІР НБУВ, I, 7450, арк. 10; ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 18).
Вперше введено до збірки творів у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д.Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 226 (подано за першодруком), і того ж року у виданні: Поезії Тараса Шевченка. — Львів, 1867. — Т. 1. — С. 239. /715/
Сюжет вірша «Не женися на багатій...», на відміну від сюжета попереднього вірша «Не завидуй багатому...», ґрунтується не на одному, а на двох мотивах: мотив марної суєтності доповнений народнопісенним мотивом козацької вольності як альтернативи родинному життю (останній мотив Шевченком розробляється в поезіях періоду заслання «Не хочу я женитися...», «Нащо мені женитися...»).
