[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 338; 732-733.]
Попередня
Головна
Наступна
Царів, кровавих шинкарів,
У пута кутії окуй,
В склепу глибокім замуруй.
Трудящим людям, Всеблагий,
На їх окраденій землі
Свою Ти силу ниспошли.
А чистих серцем? Коло їх
Постав Ти ангели свої,
Щоб чистоту їх соблюли.
Мені ж, о Господи, подай
Любити правду на землі
І друга щирого пошли!
«ЦАРІВ, КРОВАВИХ ШИНКАРІВ...»
Джерело тексту:
список О. М. Лазаревського в «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 292). /733/
Подається за «Більшою книжкою». Помилка переписувача в рядку 8 («Поставте ангели свої») виправляється за контекстом на «Постав ти ангели свої».
Дата в списку: «25 мая».
Датується за списком та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 25 травня 1860 р., С.-Петербург.
Первісний автограф не відомий. Твір є одним із трьох віршів-варіацій на ту саму тему, із спільною образно-композиційною структурою та стилістичним ладом: «Царям, всесвітнім шинкарям...», «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинающих спини...».
Вперше надруковано в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 238 — 239), де подано за «Більшою книжкою», під номером «II» й спільною для чотирьох віршів («Царям, всесвітнім шинкарям...», «Царів, кровавих шинкарів...», «Злоначинающих спини...», «Тим неситим очам...») назвою «Молитви». Рядок 8 виправлено: «Постав ти ангели свої».
