[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 191; 671-672.]
Попередня
Головна
Наступна Варіанти
Заросли шляхи тернами
На тую країну,
Мабуть, я її навіки,
Навіки покинув.
Мабуть, мені не вернутись
Ніколи додому?
Мабуть, мені доведеться
Читати самому
Оці думи? Боже милий!
Тяжко мені жити!
Маю серце широкеє —
Ні з ким поділити!
Не дав єси мені долі,
Молодої долі!
Не давав єси ніколи,
Ніколи! ніколи!
Не дав серця молодого
З тим серцем дівочим
Поєднати! — Минулися
Мої дні і ночі
Без радості, молодії!
Так собі минули
На чужині. Не найшлося
З ким серцем ділитись,
А тепер не маю навіть
З ким поговорити!..
Тяжко мені, Боже милий,
Носити самому
Оці думи. І не ділить
Ні з ким, і нікому
Не сказать святого слова,
І душу убогу
Не радовать, і не корить
Чоловіка злого.
І умерти!.. О Господи!
Дай мені хоч глянуть
На народ отой убитий,
На тую Украйну! /192/
«ЗАРОСЛИ ШЛЯХИ ТЕРНАМИ...»
Джерело тексту:
чистовий автограф у «Малій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 71, с. 260 — 261).
Подається за «Малою книжкою».
Автограф не датовано.
Датується за місцем твору у «Малій книжці» серед творів 1849 р. (під № 8 у третьому зшитку за 1849 рік) та часом перебування Шевченка в Раїмі в січні — квітні 1849 р., орієнтовно: січень — квітень 1849 р., Раїм.
Найраніший відомий текст — автограф у «Малій книжці», куди вірш переписано з невідомого автографа в Оренбурзі не раніше 1 листопада 1849 р., після повернення поета з Аральської описової експедиції, і не пізніше дня його арешту — 23 квітня 1850 р. У тексті «Малої книжки» після рядка 38 й розчерку, яким Шевченко позначив закінчення тексту, дописано ще три рядки, які становлять паралельний до рядків 36 — 38 варіант:
Не дай мені згинуть
На чужині, дай хоч глянуть
На тую країну.
До «Більшої книжки» твір не переписано.
З «Малої книжки» вірш переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими, за свідченням О. Я. Кониського, виправленнями Шевченка кінця 50-х років XIX ст., що належав Л. М. Жемчужникову і тепер не відомий. Уривки, наведені з нього О. Кониським, відповідають тексту «Малої книжки», за винятком рядків 2 («На тую Вкраїну») та 37 («На народ отой убогий». Див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори. — ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 13).
Рядки 36 — 38 (паралельний пізніший варіант), дописані в «Малій книжці» після завершального розчерку, подано Кониським і за списком у /672/ переробленому (можливо, Шевченком) вигляді:
Не дай мені згинуть
Отут на чужині!
(Там само. — С. 13).
Вперше надруковано у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 509 — 510, де подано за «Малою книжкою ».
