[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








8. Смерть Богдана Хмельницького. Папір, туш, пензель, перо (30,8 × 45,1). [Пб.]. [1836 — 1837].

На звороті олівцем рукою Дениса Залєського, сина Богдана Залєського, напис: Śmierć Hetmana Bohdana Chmielnickiego przez Tarasa Szewczenka. W tomie 4ym pism Bohdana Zaleskiego, strona 104, znajduje się wzmianka określiona przez autora otym obrazie: „Ś. p. Konstanty Świdziński na kilka dni przed skonem przysłał mi takoż miły upominek po Szewczence: oryginalną akwarellę śmierci Bohdana Chmielnickiego і szkic ołówkiem godów Kozackich“ 1.

На малюнку зображено момент передачі вмираючим Богданом Хмельницьким гетьманської булави своєму синові Юрію. Зміст і деталі малюнка відповідають опису цієї події у відомій на той час Шевченкові історичній літературі і народній думі про смерть Хмельницького.

Датується на підставі порівняння з малюнками Шевченка доакадемічного періоду на теми з історії стародавнього світу.

Див. близькі до цього малюнка змістом і деталями, але іншої композиції ескізи № 277, 278 і 279.

Малюнок, офорт та ескізи на теми громадсько-політичної діяльності Б. Хмельницького (№ 91, 94, 277, 278, 279, 299) та три начерки («Богдан Хмельницький у кримського хана» і дві постаті Богдана Хмельницького) вміщені в т. X цього видання.

Попередні місця збереження: власність К. Свідзінського, Богдана Залєського, Д. Залєського, збірка Оссолінських у Львові, Львівський філіал Бібліотеки АН УРСР, ЦМШ.

1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 86).


ДМШ, інв. № г — 903.



1 Смерть гетьмана Богдана Хмельницького роботи Тараса Шевченка. В томі 4-му творів Богдана Залєського, стор. 104, є згадка автора про цей малюнок: «Блаженной пам’яті Костянтин /8/ Свідзінський за кілька днів перед смертю прислав мені також приємний спомин про Шевченка: оригінальну акварель смерті Богдана Хмельницького та ескіз олівцем козацького бенкету» (див. Józef Bohdan Zaleski, Pisma, Lwów, 1877).












Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.