[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]

Попередня     Головна     Наступна





ОПИСИ ТА КОМЕНТАРІ



Описи та коментарі подаються до кожного репродукованого твору під тим самим номером, під яким вміщено у томі репродукцію. Обсяг опису та коментарів до кожного твору зумовлений як характером самого твору, так і кількістю потрібних даних.

Опис складається з двох частин. До першої послідовно входять такі елементи: 1) порядковий номер, 2) назва твору та підзаголовок, 3) матеріал і техніка виконання, 4) розмір, 5) місце виконання і 6) дата виконання.

При визначенні назви твору упорядники керувалися таким принципом: авторська назва твору зберігається обов’язково, причому вона подається у сучасній транскрипції, і лише в окремих випадках доповнюється підзаголовком (якщо автор дав однакову назву кільком різним творам). При відсутності авторської назви використовувалась назва, традиційно вживана: якщо ж не було і такої, то давалася назва, під якою той чи інший твір відомий в літературі. Наявність багатьох і часто різних назв одного й того ж твору зобов’язувала критично відбирати існуючі назви. В окремих випадках доводилося давати творам цілком нові назви, якщо на це були відповідні підстави, підтверджені зіставленням літературних, архівних та графічних документів. В разі коли присвоєна твору назва (особливо щодо прізвищ осіб на портретах або назви місцевості в краєвиді) не може вважатися остаточною, про це даються відповідні застереження.

Розмір кожного твору подається в сантиметрах з точністю до десятої долі. Для картин, малюнків і рисунків подано розмір полотна, аркуша картону або паперу; для ілюстрації до видання — розмір рисунка та аркуша книги, для офортів — розмір рисунка, відбитку дошки і аркуша.

При відсутності авторської дати остання встановлювалася на підставі біографічних і літературних даних та на підставі аналізу самих творів. Якщо ж не було достатніх підстав для визначення дати, встановлювалися хронологічні межі.

Всі відомості, внесені в опис не з самого твору, а з інших джерел, взято в квадратні дужки.

Друга частина опису, яка подається окремим абзацом, включає перелік написів, підписів та різних позначень на лицьовому та зворотному боках твору. Для всіх написів зберігається транскрипція оригіналу, а розбивка напису на рядки позначена /2/ двома вертикальними рисками (||). Цей же знак вживається і при цитуванні віршованих творів. В усіх випадках, коли встановлено руку автора напису, це зазначається; відсутність такого позначення свідчить, що напис зроблено рукою невідомого. Самі написи і підписи подаються курсивом.

До опису, якщо в цьому була потреба, додаються різні за обсягом коментарі. Послідовність складових частин коментарів постійна. Спочатку подаються пояснення до імен, географічних назв, історичних подій, які входять у назву твору. Далі — пояснення про походження чи зміст сюжету та про умови і час створення роботи. Другу частину коментарів складають відомості про розбіжність даних опису з літературними джерелами. Третю — посилання на інші роботи художника, пов’язані з коментованими (ескізи, етюди, начерки, варіанти та ін.). Четверту — відомості про попередні місця збереження (в цьому розділі назви установ дано в умовних скороченнях — див. окремий список скорочень, стор. 3) та про експонування твору на виставках. Якщо виставка мала друкований каталог, то після назви виставки подається посилання на сторінку і номер, під яким експонувався твір, наводяться номери, під якими Шевченкові твори зберігалися і були зареєстровані у друкованому каталозі «Музея украинских древностей В. В. Тарновского в Чернигове». В коментарях до окремих творів перед позначенням місць попереднього збереження іноді зазначається: «За списком Честахівського — № ...», — це свідчить, що даний малюнок ввійшов до рукописного списку, складеного Честахівським на ті твори, які лишилися на квартирі у Шевченка після його смерті. Оригінал цього списку зберігається в Інституті літератури АН УРСР (інв. № 1540, ч. 190).

Якщо на звороті твору, що описується, є якийсь рисунок, то на це вказується в коментарях в останньому пункті з посиланням на номер, під яким даний рисунок опублікований в цьому ж томі.

В кінці коментарів зазначаються сучасне місце збереження твору та його інвентарний номер.

Такий порядок опису та коментування застосовується до кожного окремого твору, вміщеного в цьому виданні. Якщо кілька творів за якоюсь ознакою складають єдине ціле, як-от: серія, альбом, видання чи рукопис з кількома рисунками, прийнято такий порядок опису: спочатку подаються перший і останній номери творів цієї серії, далі спільна назва, присвоєна цій серії творів, і всі спільні для них елементи опису (матеріал, техніка, розмір паперу, місце і дата виконання твору). Потім подається опис кожного окремого твору під його власним номером, що входить у серію, причому цей опис включає лише те, що не ввійшло до загального опису всієї серії. Тут же вказується і на всі відхилення від загальних ознак серії.

При підготовці VII тома цього видання Я. П. Затенацький атрибутував твори № 26, 27, 90, 144, 195, 196, 239 — 247, 276 — 279 і 344; М. І. Мацапура — № 30, 35 і 73; М. М. Новицький — № 14, 36, 112, 195, 276, 287 — 289; зроблено описи малюнків Шевченка та написано до них коментарі: І. М. Вериківською — до № 1 — 15, 26, 27, 29, 90, 235, 236, 239 — 247, 276 — 279 та 336 — 341; Л. І. Внучковою — до № 75 — 82, 84 — 89, 91 — 97, 290 — 302; 3. В. Лашкул — до № 154 — 200; Г. П. Паламарчук — до № 17 — 21, 23 — 25, 28, 32, 36 — 39, 73, 74, 83, 237, 238, 248 — 251, 253, /3/ 259, 272. 273, 280 — 282, 287 — 289, 338 — 340, 342, 345, 393, 409, 410; Н. П. Прокопенко — до № 98 — 109, 201 — 234; Є. О. Середою — до № 110 — 112, 116, 119 — 124, 126, 127, 129, 132 — 143, 146, 152, 153, 303 — 305, 319 — 321, 333 — 335, 346, 377, 383, 396 — 408, 411 — 431; В. О. Судак — до № 22, 31,33 — 35,40 — 72,252,257,258,260 — 262, 270, 271, 274, 275, 284 — 286, 338, 347 — 376, 378 — 382, 384 — 392, 394, 395; В. Я. Ткаченко — до № 254, 255, 263 — 269, 283, 312 — 315, 329, 330; К. В. Чумак — до № 113 — 115, 117, 118, 125, 128, 130, 131, 147 — 151, 256, 306 — 311, 316 — 318, 322 — 328, 331, 332. Іменний покажчик до VII тома склали: І. М. Вериківська. З. В. Лашкул та В. Я. Ткаченко.





[Примітка до цього електронного видання: описи та коментарі тут розміщуються на одній сторінці з репродукцією. Нумерація сторінок опису, яка в паперовому виданні починається з одиниці після блоку репродукцій, не збігається з нумерацією ілюстрацій. — litopys.kiev.ua]










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.