[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 2.]
Попередня
Головна
Наступна Умовні скорочення
283. Катерина. Начерк картини в листі Шевченка до Г. С. Тарновського. Папір, олівець, чорнило, перо (25,2 × 20). [Пб.]. 25.I 1843.
До начерку, вміщеного на 3 стор. в цьому листі, дано таке пояснення Шевченка: «Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже й сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче та підіймає передню червону запашчину, бо вже, знаєте, трошки теє... а москаль дере собі за своїми, тілько курява ляга — собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тілько мріє. Отака моя картина» (т. VI цього видання, стор. 27).
Олійна картина «Катерина» — див. № 38.
Попереднє місце збереження: ЧМТ — № 3, ЧІМ, ГТШ.
ІЛ, інв. № 1/212.
