[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








13. Портрет невідомого з гітарою. Папір, сепія (17,9 × 14). Раїм. [19.VI — 25.VII 1848; І — III 1849].

Зліва нижче середини напис: Раимъ.

Датується часом перебування Шевченка в Раїмі (див. примітку до № 9) та на підставі листа Шевченка до Макшеєва від 26.III 1849 р., в якому він писав: «Я уже два месяца как оставил свою резиденцию Кос-Арал, почему и не могу Вам сообщить ничего нового о тамошнем житьи-бытьи любезного А. И.; а о Раиме и говорить нечего, — неизменяемый» (див. т. VI, стор. 52).

Аксесуари даного портрета мають спільні ознаки з № 12 — «Т. Г. Шевченко малює товариша». Обидва малюнки виконані сепією в однаковій манері; освітлення в обох малюнках дано зверху зліва крізь вікно в стелі джуламійки (палатки); рисунки стіни та орнамент килима ті ж, що й на малюнку № 12, де зображена також гітара над ліжком, від якого на даному малюнку видно тільки подушку. По освітленню та елементах обстановки видно, що портретована особа сидить на тому ж ліжку, яке повністю зображене на малюнку № 12.

В літературі відомий під назвами: «Портрет его товарища по солдатской службе» («На спомин 50-х роковин смерти Тараса Шевченка», М., 1911, вклейка між стор. 96 — 97); «Портрет товарища Шевченко по солдатской службе, играющего на гитаре» («Каталог шевченковской выставки в Москве по поводу пятидесятилетия со дня его смерти», М., 1911, стор. 5, № 4); «Гитарист у жовнірській амуніції» (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор. 45, № 77).

Попередні місця збереження: власність І. О. Нікольського, Г. І. Алексєєвої, ІТШ, ГКШ.

1911 р. експонувався на шевченківській виставці в Москві (Каталог, стор. 5, № 4).


ДМШ, інв. № г — 265. /12/










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.