[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








22. Шатро експедиції на острові Барса-Кельмес. Папір, акварель (13,3 × 22,9). [7 — 13.VIII] 1848.

Назву і дату визначено на підставі подібності краєвиду, зображеного на даному малюнку і на рисунку з авторською назвою «Барса-Кильмес» (див. № 154), а також відповідно до записів Бутакова в щоденнику від 6.VIII 1848 p., що стосуються цього острова: «...6-го числа, пошел к острову Барса-Кильмесу и ночью стал на якорь в виду его» та від 8.VIII 1848 p.: «Налился водою из колодцев, оставил прап. Акишева с 1 унтер-офицером и 6 матросами для съемки острова, дав им тент для палатки, нужное количество оружия и патронов и провизии на неделю» («Дневные записки плавання А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 — 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 16).

Про це ж пише і Макшеєв: «8-го числа я и Акишев с 8 матросами, взяв с собою провианта на неделю, высадились для осмотра острова и производства на нем полуинструментальной съемки, в масштабах 2-х верст в дюйме, и устроили своє временное жилье из парусины. Между тем шхуна, налившись водою из кудуков, под утро следующего дня снялась с якоря и, пользуясь попутным ветром, направилась снова к полуострову Куланды...» (А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор. 62).

Перебування на острові за щоденником Бутакова визначається 7 — 13.VIII 1848 р. На підставі цих свідчень і датовано малюнок. Можливо, що малюнок виконано вранці 9.VIII 1848 p., оскільки на ньому зображено відпливаючу шхуну. Рисунок цього ж острова див. також № 154.

Начерк подібних наметів див. № 169.

В літературі зустрічається під назвами: «Намет з людьми на березі Аральського моря» (І. Плещинський, Малюнки і акварелі, «Образотворче мистецтво», К., 1939, № 2 — 3, стор. 58; «Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского», Чернигов, 1900, т. II, стор. 177, № 210); «Шатро експедиції на березі Аральського моря» (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор; 57, № 252); «Берег Аральського моря» (Г. Д. Владимирский и А. Н. Савинов, Т. Г. Шевченко — художник, М. — Л., 1939, стор. 38).

Попередні місця збереження: ЧМТ — № 210, ЧІМ, ГКШ.

1929 р. експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 20, № 44, де неправильно визначено техніку — сепія).


ДМШ, інв. № г — 448. /16/










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.