[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]
Попередня
Головна
Наступна Умовні скорочення
155. Аджи-Бай. Тонований папір, олівець (16 × 29,2). Аджи-Бай. [22.VIII 1848].
Справа внизу олівцем рукою Шевченка напис: аджибай З. б. 1 16. Справа вгорі чорнилом позначено: № 117 — 70.
Урочище Аджи-Бай, або Ажи-Бай (що означає по-казахськи — «чоловіче ім’я», по-туркменськи — «солоне джерело»), знаходиться на південно-західному березі Аральського моря; нині — Кара-Калпакської АРСР.
Датується на підставі щоденника О. І. Бутакова, де зазначено, що 22.VIII 1848 р. експедиція перебувала в цьому урочищі (див. «Дневные записки плавання А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 — 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 22).
Порядковий номер рисунка в написі Шевченка О. Новицький помилково вважає за дату і на цій підставі датує його 16 серпня (див. О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор. 56), що не відповідає дійсності, оскільки в цей час Шевченко разом з експедицією знаходився у північній частині західного узбережжя Аральського моря.
Попередні місця збереження: збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, ЧМТ — № 246, ЧІМ, ГКШ.
ДМШ, інв. № г — 483.
1 З. б. — западный берег. /54/