[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]
Попередня
Головна
Наступна Умовні скорочення
181. Токпак-Атисе-Аульє. Тонований папір, олівець (16 × 29,3). [24.VII 1849].
Справа внизу олівцем рукою Шевченка напис: Токъ-пакъ-атисе-аулье. Зліва внизу його ж рукою олівцем: 11. Справа вгорі чорнилом позначено: № 117 — 79.
Скеля або камінь Токпак-Атисе-Аульє, або Аульє, або Токпак-Ата (що означає «старий Токпак»), знаходиться на східному березі півострова Куланди; нині — Аральського району, Кзил-Ординської області, Казахської РСР.
Датується часом перебування експедиції біля цього каменя. О. І. Бутаков у щоденнику писав: «Камень этот представляется издали в виде большого белого саркофага; он составляет островок, тянущийся к NN на 50 саж, а в ширину имеет около 20 саж. Высота камня Аулье, обрывистого со всех четырех сторон, — 35 ф.; он состоит из пластов известняка, наклоненных от NN к SO на 10°, и всход на вершину так крут, что мы взбирались с трудом по выдавшимся углам камня» (див. «Дневные записки плавання А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848 — 1849 гг.», Ташкент, 1953, стор. 43 — 44).
Скеля також відома під назвами: «Токмак-Аульє», «Токмак-Атисе-Аульє» (О. П. Новицький, Малярські твори Тараса Шевченка, [К., 1936], стор. 99, № 656).
Зображення скелі з іншого боку див. № 182.
Попередні місця збереження: збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, ЧМТ — № 275, ЧІМ, ГКШ.
ДМШ, інв. № г — 512.
