[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1963. — Т. 8: Живопис, графіка 1847-1850.]
Попередня
Головна
Наступна Умовні скорочення
СУМНІВНІ (DUBIA)
191. Автопортрет у білому кашкеті. Папір, олія (26,1 × 20,1). [Оренбург]. [XI 1849 — IV 1850].
Після повернення з Аральської експедиції в Оренбурзі Шевченко жив на квартирі К. І. Герна. Як видно з листа останнього до М. М. Лазаревського, Шевченко «много рисовал, в особенности портреты... Начал масляными красками писать портрет мой и жены моей» («Киевская старина», 1899, кн. II, стор. 68). В цей же період Шевченко намалював кілька автопортретів, які подарував своїм знайомим.
До цього ж часу можна віднести три олійних автопортрети Т. Г. Шевченка, а саме: даний портрет у білому кашкеті, його повторення (див. № 192) та портрет у чорному кашкеті (див. № 193). Окремі дослідники датують ці портрети часом перебування художника в Аральській експедиції.
За спільністю деталей з оригінальним автопортретом — сепією 1849 — 1850 рр. (див. № 47) — можна визнати, що цей автопортрет, як і автопортрет № 192, є авторським повторенням, що, однак, вимагає додаткового дослідження.
Місцезнаходження оригіналу не встановлено. З літературних джерел відомо, що раніше портрет був власністю Н. П. Трінклера.
Описано та репродукується за книжкою О. Новицького «Шевченко як маляр» (Львів — Москва, 1914, стор. 4).
Про ці портрети та подібні до них див. М. Мацапура, Портрети Шевченка (журн. «Україна», 1960, № 5, стор. 8).
Сумнівні (dubia) 1849-1850 рр. Перелік творів.
