[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








70. Казарма. Папір, сепія. [Новопетровське укріплення]. [1856 — VII 1857].

Внутрішній вигляд казарми відповідає описові казарми Новопетровського укріплення, зробленому М. Ф. Савичевим: «Казарма как казарма, — длинное здание с низкими нарами по обеим сторонам, с маленькими, но частыми окнами почти под самым потолком, пол был земляной...» (газ. «Казачий вестник», Новочеркасск, 1884, № 53 — 54).

Інтер’єр цього малюнка використаний для інтер’єра сепії «Кара колодкою» (див. № 67); це дає підставу твердити, що виконання обох малюнків було одночасним.

Малюнок «Казарма» був подарований Шевченком після повернення з заслання Н. Б. Сухановій, про що згадує її син Б. Г. Суханов-Подколзін: «В самом начале их знакомства чем-то растроганный Шевченко подарил моей матушке рисунок, сделанный тушью 1 и изображающий его самого в казарме, ночью, во время солдатской попойки, угощающим кренделем маленького киргизенка» («Киевская старина», 1885, кн. II, стор. 238).

Місцезнаходження оригіналу не встановлено. Фотографія з цього малюнка, що належала Шевченкові і значиться у списку Честахівського за № 27, була передана музею Тарновського (див. Каталог, № 510), але також не збереглася.

Єдиним джерелом є фотогравюра, видана Р. Паулюсоном у Відні 1895 р. заходом власника малюнка Б. Г. Суханова-Подколзіна. В літературі зустрічається під назвами: «Рисунок казармы» (А. Я. Конисский, Жизнь украинского поэта Тараса Григорьевича Шевченко, Одесса, 1898, стор. 277), «Казарма в Орську» (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів — Москва, 1914, стор. 38), «Т. Г. Шевченко в казармі Орської кріпості» (М. Г. Бурачек, Великий народний художник, X., 1939, табл. XXXVII).

О. П. Новицький, М. Г. Бурачек та ін. помилково датують малюнок 1847 роком.

Репродукується за фотогравюрою Р. Паулюсона, один примірник якої зберігається в ДМШ (інв. № г — 915).


1 Пізніше в приватному листі Б. Г. Суханов-Подколзін зазначає, що в надрукованих спогадах він помилково визначив техніку виконання і що насправді малюнок виконано сепією (ІЛ, відділ рукописів, № 127). /43/










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.