[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1964. — Т. 9: Живопис, графіка 1851-1857.]

Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення








89. Гірське пасмо Ак-Тау. Кольоровий папір, олівець (17,7 × 28,9). [VII — 8.VIII 1851].

Зліва внизу олівцем рукою Шевченка: 26.

Справа вгорі чорнилом позначено: № 11750.

На рисунку зображені гори центральної частини Північного Ак-Тау: в центрі — Кайрак-Тау, справа — Усир-Тау, між ними на третьому плані — Акмиш-Тау; зліва на першому плані — гора Чиркала-Тау.

Датується за орієнтовно визначеним часом перебування експедиції в районі Північного Ак-Тау (див. прим. до № 1 — 17).

Цей рисунок відтворено Бр. Залеським в офорті (альбом «La vie des steppes Kirghizes», Paris, 1865, між стор. 62 — 63).

В пояснювальному тексті до офорта на стор. 63 Бр. Залеський дає характеристику гір Ак-Тау: «Назву Ак-Тау (білі гори) правильно присвоєно тубільцями крейдяним горам, що мають однаковий геологічний склад і досить подібні формою. Вони здіймаються над рівниною у вигляді високої стрімкої стіни, зрізаної у вигляді гігантських стовпів, і майже оточують більш коротке, але ще вище пасмо чорних гір (Кара-Тау)... Гори Ак-Тау, що мають майже скрізь однакову висоту, не піднімаються вище 700 футів. Окремі групи цих гір носять різні назви. Зображені нами гори називаються у казахів Усир-Тау, Ак-Миш-Тау і Кайрак-Тау. Як і все пасмо, ці окремі гори оточені зовсім рівною пустелею».

Інше зображення Кайрак-Тау див. № 83, Усир-Тау — № 90, Акмиш-Тау — № 11, 12. Зображення гори Чиркала-Тау з різних точок див. № 8, 9 та № 84, 86, 93.

В літературі зустрічається під назвами: «Скалы, среди них долина» («Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского», т. II, Чернигов, 1900, стор. 182, № 286), «Скалы среди долины» («Каталог шевченковской выставки в Москве по поводу пятидесятилетия со дня его смерти», М., 1911, стор. 10, № 136).

Попередні місця збереження: ЧМТ — № 286, ЧІМ, ГКШ.


ДМШ, інв. № г — 523.










Попередня     Головна     Наступна                 Умовні скорочення


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.