[Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 26.]

Попередня     Головна     Наступна            





Г. В. Бондаренко

ДЕКІЛЬКА НОВИХ ШТРИХІВ ДО БІОГРАФІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА



Відомо, що Тарас Григорович учився грамоти в місцевого дячка. Після вивчення «азбуковника» Тарас Григорович перейшов до читання псалтиря. Приходячи додому після уроків, Шевченко довго просиджував над псалмами, захоплюючись їхньою поезією, декламуючи їх уголос.

Ставлення поета до батьків було щиро ніжним. Особливо Тарас любив свою матір, яка дуже його жаліла...

Десятирічний Шевченко любив слухати розповіді старих про минуле своєї батьківщини. Любив також майбутній поет слухати пісні Часто ховався він у садок, аби послухати пісні... Він любив розпитувати хлопчиків, які працювали у попів на панщині, про те, хто з них що робив, скільки заплатили за роботу, як з ними поводяться.







Г. В. Бондаренко

ДЕКІЛЬКА НОВИХ ШТРИХІВ ДО БІОГРАФІЇ Т. Г. ШЕВЧЕНКА


Вперше надруковано в газ. «Одесский вестник», 1892, 2 вересня, № 226. Подається за першодруком.

Бондаренко Гнат Васильович — шкільний товариш Шевченка. Згодом був церковним титарем у с. Кирилівці. Шевченко гостював у нього 26 вересня 1845 р.











Попередня     Головна     Наступна            


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.