ЛАВРЕНТІЙ КРЩОНОВИЧ
Рік народження невідомий, жив у другій половині XVII століття, був ігуменом та архімандритом чернігівського Троїцька-Іллінського монастиря (1685 — 1697). Помер 1704 року. Поет кола Лазаря Барановича, автор багатьох посвят, передмов та малюнків до різних видань. З віршованих творів дійшов тільки панегірик Л. Барановичу «Воскреслий Фенікс». Віршував латинською та польською мовами.
ІЗ КНИЖКИ: «ВОСКРЕСЛИЙ ФЕНІКС»
Чернігів, 1683 року
* * *
Нащо, Беллоно, мечем впоясалась,
Нащо у зброю сталисту прибралась,
В Марсовім полі навіщо ганяєш,
Завше криваві бенкети справляєш?
Будеш залізом нам мир здобувати,
Праця даремна, не варто і дбати.
Ходиш з мечем, то не хочеш спокою,
Кров буде завжди текти за тобою.
Скільки країв і провінцій бувало
В попіл нікчемний навік загортало.
Миру ніколи в житті не творила,
Кров лиш у світі ти ріками лила.
Якби міста всі, війною побиті,
В мирі могли без розрухи прожити,
То Золотий час собі б заживали
І золотий би врожай позбирали.
Так, як було це в Сатурнові годи 1,
Як текли злотом Гермусові води 2,
Люди б забули, що війни бувають —
Радість правдешню у мирні дні мають.
Рік нещасливий, як Марс в нім родився,
В світ із кривавим мечем спорядився.
ПРИМІТКИ
Перекладено з польської мови за виданням: Redivius Рhоепіх. — Чернігів, 1683.
1 Йдеться про Золотий вік людства. Див. далі: «Про Золотий та Залізний віки» Д. Туптала.
2 Гермусові води... — Гермус — ріка в Лідії, що впадає у Смірнську затоку; вважалася золотоносною.
