Попередня       Головна       Наступна





АТАНАСІЙ КАЛЬНОФОЙСЬКИЙ

Про нього біографічних даних не збереглося. Був ченцем Києво-Печерської лаври, походив, очевидячки, з української шляхти. Автор книги «Тератургіма, або Чуда» (1638), яка складається з двох частин: опис Києво-Печерського монастиря та самого Києва і збірки оповідань про чуда; прозаїчний текст подано разом з віршами; тут-таки цикл епітафій найзначнішим людям, похованим у лаврі. Видав також, відредагувавши, «Параргон» І. Денисовича — збірку оповідань про чуда в Куп’ятинському монастирі. Належав до Києво-Могилянського атенею. Писав польською мовою.




ПРО СТАРОЖИТНІСТЬ ДОМУ ЇХНЬОЇ СВІТЛОСТІ КНЯЗІВ, ЇХНЬОЇ МИЛОСТІ МИЛОСТИВИХ СВЯТОПОЛК-ЧЕТВЕРТИНСЬКИХ

1638 року


Переводяться люди, що з русів постали,

Вже не русь вони, кажуть, її відцурались.

Олельковичі 1 зникли й Острозькі, — я плачу, —

І Збаразьких 2 в сенаті я польськім не бачу.

Мужні Прунські 3 ідуть по стежинах забутих,

В порт безвісний Рожинських 4 судно йде пробути.

Лиш самих Четвертинських ростуть у нас сили,

Коли пряхи всім іншим клубка докрутили.

Муж за мужем із дому ступають для діла,

Мов з троянського того коня зіступили.

Йдуть князі смілодушні святими стежками,

Володимира, Гліба, Бориса стопами.

У дорозі дарує їм Бог благостину,

Вже шість років веде їх на слави вершину.

Коли б їхнії предки вернулися жити,

То на мужність утішно могли б надивитись.

Йшли на греків, бувало, у герці вступали,

На половців, варягів вони налягали.

Славить тож Четвертинських у світі пристало,

Під ярмом і ятвягів, і курів 5 тримали.

О ясна ваша світлість! Мої добродії,

Я кладу на вас сильні, великі надії.

Знайте, буде йти добре все лише у того,

Котрий шлях добрий має, а вдома ще й Бога!













ПРИМІТКИ


Перекладено з польської мови за першодруком: Тератургіма, Luboczuda. — K, 1638.


 1 Олельковичі — останні київські князі; після смерті Семена Олельковича в 1470 році Київське князівство перетворено у воєводство.

 2 Український князівський рід, що згас у 1631 році.

 3 Прунські — українська гілка князів Пронських згасла близько 1638 року.

 4 Рожинські — український князівський рід; з нього вийшов козацький гетьман Михайло Рожинський. Його брат Кирик був козацьким отаманом.

 5 Кури — плем’я, що дало назву Курляндія (Прибалтика).


















Попередня       Головна       Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.