БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
ІНСТРУКЦІЯ ДО ПРЕСВІТЛОГО СЕНАТУ І ПОСОЛЬСЬКОГО КОЛА, ЯКІ ЗІБРАЛИСЯ НА ВАРШАВСЬКОМУ СЕЙМІ 1649 РОКУ, ВІД ЙОГО КОРОЛІВСЬКОЇ МИЛОСТІ І РІЧІ ПОСПОЛИТОЇ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО
Кінець листопада
Господь Бог свідком, що нинішня пожежа війни в Річі Посполитій виникла не з нашої вини, але саме через те, що протягом кільканадцяти років ми зазнавали нестерпних знущань від їхніх милостей панів українних державців і панів полковників, а також від різних людей і євреїв, так що не раз, плачучи кривавими сльозами над своїми кривдами, зверталися покірно до величності святої пам’яті Владислава, його королівської милості, пана нашого милостивого і добродія, який як батько повинен був розглянути ці скарги... і наші серця в такій скорботі потішити. Однак з провидіння Божого так сталося, що після смерті його святої пам’яті проти нашої волі і бажання мусило все здійснитися згідно з Його святою волею. Хто є винуватцем цього, вирішить сам справедливий суддя своїм святим судом. Однак ми щиро шкодуємо про це і, припадаючи до ніг найяснішої величності, його королівської милості, який нині щасливо панує, і Річі Посполитої, просимо, щоб взяв нас під свій захист і батьківською добротою зволив простити і покрити всі наші провини і, залишивши у давній милостивій ласці, відновив наші права, вольності і привілеї, надані нам святої пам’яті попередніми найяснішими польськими королями його милістю наново наданим тепер привілеєм. Ми, побачивши батьківську доброту і велике милосердя нашого короля, який щасливо нині панує, як вірнопіддані його королівської милості, Річі Посполитої, віддаємо вірнопідданство через наших послів і готові стояти стіною проти нашого ворога і щедро проливати кров за гідність вашої королівської милості і цілість Річі Посполитої. При цьому наші посли мають просити його королівську милість про те, щоб він, залишивши нас у милостивій своїй опіці та заохочуючи своєю ласкою, зволив допустити нас до своїх і Річі Посполитої послуг.
Щоб той привілей, який ми держали з милостивої ласки його королівської милості і Річі Посполитої під Зборовом, його королівської милості на нинішньому сеймі вдруге підтвердити і видати нам привішеною печаткою, а також щоб були затверджені й закріплені без змін конституцією нинішнього сейму і не відкладалися на інші сейми пункти декларації, які ми там же одержали з коронною печаткою і підписом його королівської милості.
Унія від давніх часів викликає між нами колотнечу і призводить до заворушень на батьківщині — її не раз ганив легат, присланий святим отцем папою (як видно з декрету), а також святої пам’яті король 1 його милість, пан наш милостивий, хотів був показати свою милостиву панську ласку і унію приборкати. Тому що до цього часу триває колотнеча, можна їхніх милостей отців уніатів залишити, як є тепер, тільки щоб православні церкви, катедри, які недавно позабирали, фундації, надані православними фундаторами нашому православному духовенству, як у Короні Польській, так і у Великому князівстві Литовському, були повернуті згідно з обіцянкою його королівської милості і щоб більше цей розбрат між християнами не поширювався. При цьому наші посли мають наполегливо і гаряче просити його королівську милість і Річ Посполиту.
Ми впорядкували 40 тисяч війська Запорозького, однак реєстрів тепер не посилаємо через поспішне вирядження наших послів, але зараз же якнайшвидше вишлемо інших послів з реєстрами.
Шляхті, як грецької, так і римської віри, яка під час заколоту з будь-яких причин перебувала при його королівській милості війську Запорозькому, згідно з обіцянкою його королівської милості і всієї Річі Посполитої, король зі своєї поблажливості зволив простити 2, а тепер на цьому сеймі щоб конституційно це було зняте і все, що для будь-кого випрошене, щоб було скасоване і анульоване.
А що їхні милостиві пани обивателі Київського і Чернігівського воєводств проводили сеймики не на звичайних місцях, то це сталося не з нашої причини, а через те, що пізно надіслано листа його королівській милості і ми про це нічого не знали і тому не вважали себе винними перед його королівською милістю і Річчю Посполитою.
Тих всіх свавільників, які під час святого миру й ласки його королівської милості вчинили багато злочинів, повбивали чимало людей без відома його королівської милості війська Запорозького, ми тримаємо під добрим наглядом і, якщо його королівська милість і Річ Посполита накажуть, готові їх відіслати, щоб цей вогонь загасав.
Їхні милості пани українні обивателі та інші не повинні карати своїх підданих, хоча б хто з них у той час і був при війську.
А перший з тих пунктів декларації, які його королівська милість пан наш милостивий, під Зборовом своєю панською рукою і коронною печаткою затвердив, тепер наші посли мають погоджувати і, впавши до ніг величності його королівської милості і всієї Річі Посполитої, дуже просити, щоб вони [пункти] і всі наші права були затверджені конституцією і на інші сейми не відкладалися, щоб його милість король зволив порадувати нас нинішнім сеймом.
Цю інструкцію даємо нашим послам, вирядженим від його королівської милості війська Запорозького, згідно з якою, віддавши його королівській милості і всій Річі Посполитій свою покірну підлеглість, вони мають просити, щоб король, залишивши нас милостиво у своїй ласці і взявши під свій захист, зволив пробачити нам, покірним і вірним слугам своїм, все, що тільки виникло через нашу недосвіченість, захистити своєю батьківською ласкою.
Богдан Хмельницький, гетьман його королівської милості війська Запорозького
ПРИМІТКИ
Перекладено з польської мови за виданням: Архив Юго-Западной России. — Ч.VIII. — Т. IV. — С. 362 — 365. Інструкцію було складено для посольства на чолі із корсунським полковником Максимом Нестеренком з метою утвердження Зборовського договору Варшавським сеймом (працював у грудні 1649 — січні 1650 рр.). Посольство прибуло 2 січня. Сейм підтвердив договір, але не вніс його до сеймової конституції; київському митрополиту не дали місця в сенаті; унія залишалася.
1 Король Владислав IV намагався внормувати польсько-українські стосунки і в 1633 році видав «Статті для заспокоєння руського народу», що узаконювали православну церкву і повертали їй право на землеволодіння. Однак утиски не припинялися.
2 Очевидячки, йдеться про листа польського короля Яна Казимира до Б. Хмельницького від 6 серпня 1649 року.
