Попередня     Головна     Наступна






ІНТЕРМЕДІЇ ДО ДРАМИ ЯКУБА ГАВАТОВИЧА «TRAGAEDIA, ALBO WIZERUNK SMIERĆI PRZEŚWIĘTEGO IANA CHRZCICIELA, PRZESŁANCA BOZEGO»


INTERMEDIUM PO AKĆIE WTORYM

INTERMEDIUM DRUGIE PO AKCIE TRZECIM




INTERMEDIUM PO AKĆIE WTORYM


Persony: Klimko z gàrcàmi, Stecko kotà w worze ma nà grzbiećie А.


Клімко

Що Тут ти, побратиме, собі порабляєш?

Кажи міні — як живеш, та и як ся маєш?


Стецко

Я тут не роблю ничого.

Ось иду до дому свого,

Та из тоєми горщкамі,

Як з своімі сусідами.


Клімко

Та нащо так много маєш?

Льибой Б на жонку кидаєш!?


Стецко

Нащо? Ци хочеш вірити,

Що люблю хороше жити?

Всього достаток варити,



А Трагедія, або образ смерті пресвятого Іоана Хрестителя, посланця божого. Інтермедія по другому акті. Особи: Климко з горшками, Стецько кота має в мішку на спині (в тексті — навпаки. Стецько з горшками, кіт — у Климка);

Б либонь.



Кажу, та ся не курчити А

Так, яко пшиналєжаєт Б

Сподарові В, що всє маєт.


Клімко

Бохме-сь, чоловік хороши!

Льибой маєш много гроши? 1


Стецко

Та що маю?


Клімко

Та добиток.


Стецко

Маю тот на полю вшиток Г:

Сут тамо увци, барани,

Котромі частую пани;

Сут воли та и корови —

Всє маю, колі-м здорови.


Клімко

Та и много пуля Д маєш?


Стецко

Маю. Та що так питаєш?


Клімко

Бо хочу тоби служити,

З тобою вік провадити.


Стецко

Колі хочеш — гараст, служи!

Хот ся и шинкарком длужи Е:

Колі пінізі Є маємо —

Всє ми тоє поплатимо.

Ліше хоць верне 2 служити.



А обмежувати

Б належить

В господареві

Г все

Д поля

Е боргуй

Є пенязі (гроші)




Клімко

Кажи ш, що будеш варіти

Для мене?


Стецко

Хот видиш много

Горщков, що-м до дому свого

Тут покупил на ярмарку,

Купіл-ем и тою мірку,

Що будем соби з неи пити.

Та питаєш, що варити

Буду? Ось в тоім борщика,

В тоім яхли А до молока;

Колі риби достанемо,

В тоім горщику зваремо;

А в тоім ся зварит тисто,

В тоім коропи розписто Б,

В тоім капусту тлустою,

В тоім розпустимо лою

До гороху. От так знаєш.

Та и пирогов ся наиш:

В горщку ix поваремо;

Та у тим шпирок В насмажемо.

Та що би-с хотил іншого —

Що маєм, наварим много.


Клімко

Богме, я буду служити,

Колі так схочеш варити.

Та й же ся хороше маєш!


Стецко

Та ти що робити знаєш?

Кажи, щоби-м слугу свого

Знав 3, та ласкав бив на него.


Клімко

Я чоловік всє робити

Знаю та волкі ловити,

Щоби овец не псовали

Та билла Г не розганали.

И іншого звєра много

Достану ось з ліса того.

Лісіцю, що-м імиў, несу,

Та за длухи Д йон Е понесу.



А ягли, просяної крупи

Б густо зварені

В шкварок, шматків сала

Г бидла, худоби

Д борги

Е її.




Стецко

Того слуги потребую

Та юж А ся тобі радую.

Будеш же ся гараст мяти Б

Та борзо хоч прибивати!


Клімко

Гараст! Та ти звірка того

Купи, дам його не дрого.

Будеш до тей шепкі В мяти.


Стецко

Колі би го Г оглєдати?


Клімко

Іще бистри, тепер з ліса,

Утюкл би мини до биса!

Дома його оглєдаєш,

Гей же хороши — пузнаєш!


Стецко

Як його шацуєш Д собі?


Клімко

За шіст усмаков Е дам 4 тобі.



А вже

Б мати

В шапки

Г його

Д оцінюєш

Е вісімок




Стецко

Вольмі зачиниў-єсь много!


Клімко

Кажи, що даш? Дам не дрого.


Стецко

Три усмакі возмі собі.


Клімко

Дай пят!


Стецко

Не дам.


Клімко

Жичу тобі!


Стецко

Много!


Клімко

А хочеш купіти —

Чотири. Та будем жити

Собі. Ліше длух однесу

Та горщкі тоте понесу

За тобую.


Стецко

Іще много

Хочеш.


Клімко

Та богме не дрого!

Так бо-єм я винен сила,

Колі-змо там у корчмі пила!


Стецко

Бери ш юж чотири гроши

Та ся верни, як хороши.


Клімко

Гараст! Из міхом зоставлю

Та не вольмі ся забавлю.


Ти odchodźi Klimko, á Stecko oględuie łyśice А.


Стецко

Осмотру тою лисицу,

Чи будет пуд рукавіцю

Та и пуд шепку красейко.



Kot vćieknie Б.



Бидная ш ма головонько!

Ось-ось мене гроши збавіў,

Ліх чоловік, міх зоставіў.

Ось кота в міху купив-єм!



А Тут відходить Климко, а Стецько оглядає лисицю

Б Кіт утече



Чом я так не мудри биў-єм,

Іже ў тот міх нє глєдиў-єм

Та що у ним не осмотриў-єм!?

О, бісу твоєй матери!

Кажут: не каждему вери.



Szuka garkow А.



Та и горщкі лібой пубрал?

Ось, матунько, що-м я виграл

На тоім ліхим 5 ярмарку!

Біс взяў 6 из горщкамі мірку!

И сукни лібой не маю?



Suknie szuka, ktore położył ná garcách Б.



Що мам дзєяти — не знаю!

Бідна ш моя головонько!

О нештешная ш матонько,

Що-сь мя на сьвіт народила,

Що-м так нінка стратил сіла!



Klimko przychodźi, przebrawszy sie w inszą suknią, á gárce położy gdźie y przykryie jego suknią tá trawą potrzęsie В.



[Климко]

Та що, побратиме, тобі?


Стецко

Чи жартуєш з мене собі?

Наробівши, та не знаєш?

Горщкі-сь украл та питаєш?

Из сукманов! 7 Та-сь и здрадил

Мене в торгу: кота-сь всаділ

В міх! Та же лисіцю маєш,

Казаў-єс, що ю Г продаєш!

То ю-м я заплатил тобі,

А того-м не змисліл собі,

Що-єм в тот міх не заглєдіў.

А ти-сь пришол, щоби-сь шидіў! Д

Іще що ми єст, питаєш,

Та ся з мене насьмєваєш?!



А Шукає горшки

Б Шукає одяг, який поклав на горшках

В Климко приходить, перебравшись в інший одяг, а горшки покладе де-небудь і прикриє його (Стецьковою) одежею та травою притрусить

Г її

Д глузував



Клімко

Та що ти на мене кладеш?

Що-м ся тут натрапіл, рад-єсь?

Не маю кім осьвядчити,

Що-сь сьмєл то на мене вложити!


Стецко

Як тебе зовут? — питаю.


Клімко

Клімко.


Стецко

О, того не знаю,

Як здрайцю А зовют тамтого!

Та бо сєпка Б власна його,

Та для того-м гадал собі,

Що он, тамтот, мовил тобі.

Прошу ш, пробач вину тою!



А зрадника

Б шапка




Клімко

Мили брате, я з тобою.

Та як кажеш? Що тя здрадіў?

Кота уперед в тот міх всадив?


Стецко

Ой так!


Клімко

Та и пубрал гроши?


Стецко

Пубрал.


Клімко

Чоловік нє хороши!

Та іміў служити тобі?


Стецко

Міў.


Клімко

З грошамі пойшол собі?


Стецко

Так, брате.


Клімко

Та и сукману

Взяў 8, бic в його маму,

Як непишному пану!?


Стецко

Ой, взяв!


Клімко

То и горщкі ўкрал?


Стецко

Так.


Клімко

Та-сь ти його не шукал?


Стецко

Ніт, бо ся ти натрапил-есь.


Клімко

Тепер-то?


Стецко

Тепер.


Клімко

Зблудил-есь!

А хочеш міні віріти?

Здаст мі ся, що-м міл відити

Тепер чоловіка того,

Що міл горщков вельмі много.

Тот льибой?


Стецко

Ей, льибой.


Клімко

Сукману,

Що тобі, благому пану,

Лібой взяў 9, нісл на паліци,

Та собі лігл на травіци 10.

О бугме тот, бо шарая А

Сукмана била такая.


Стецко

Такая, такая!


Клімко

Чи хочеш мі віріти?

Колі-ць його покажу, не хоч го живити?

Ось лежит. А тот?


Стецко

Тот, тот!


Клімко

Ну ж тою паліцю

Гараст його по хрепти, же змажет травіцю 11

Посокою Б.


Стецко

О, буду ж його смаровати!

Мусіт міні и горщкі и всє поўрацяти!

Та як, мудри, накрил ся, ось відиш, травою,

Щоби го не зхлідино! В


Клімко

Бій крипко! Та свою

Сукману и всє побери,

А його в сьвіті не дери!


То Stecko zákasawszy sobie ręce w gárce, á Klimko vćieknie Г,


Стецко

Ой, матьонько, матьонько, тепер же ми ліхо!

Чи біс, чи ліх чоловік ўправіл мене тихо

В то нестєстє Д веліке, що-м убоство своє

Потолк, внивоч обротил те горщочкі моє!

Що ся діят? Чи бог то милостіў 12 справити



А сіра

Б пасокою, кров’ю

В зглядено, побачено

Г Стецько, закасавши собі руки (б’є) по горшках, а Климко втече

Д нещастя



Хотил, такоє ричи на мене пустити,

Чи ліхіі 13 люде? О боже милостиви!

Колі ш би ся тот трапил чоловік здрадліви,

Що мі такоє ричи, а ось, пане, наброіл А, —

Пузнал би, якби-м диви коло нєго строіл!

Возьму ш претя Б туй сукману,

Пуйду ся скарити В пану.


Odchodźi Stecko, á Klimko przychodźi, śmiciąc się Г.


[Климко]

Га-га-га-га-га-га-га! Двакрот Д одиного

Чоловіка-м ошукал, признамся до того.

Тот пан, що знаєт в сьвіті гараст махльовати,

Пойду іще та 14 знайду, кого ошукати!













INTERMEDIUM DRUGIE PO AKCIE TRZECIM


Persony: Махіт, Rycko, Dynis — wołowcowie Е.


Максім

Ідим же, брате, юж в тою,

Що ідемо, дорогою,

Колі-сми юж зторговалі

Та и вся воли продалі

На тоім ліхим ярмарку!

Не будем бульше шарварку

По тоіх волах робити —

Ліпше на флісі Є служити.


Рицко

Ліпше, брате! Я з тобою

Іду, ти іди зе мною.


Диніс

Ей, побратимове, стойте,

Та що говору, почуйте!

Далєк ідете? Кажите

Та з собою ме везмите!

Помагай бог вам!



А накоїв

Б прецінь, одначе

В скаржитись

Г Відходить Стецько, а Климко приходить, сміючись

Д двічі

Е Інтермедія друга по третьому акті. Особи: Максим, Грицько, Денис — воларі

Е лісосплаві



Рицко

Здорови

Бут, та короткємі слови

Кажи, о що питаємо,

Та як те звати маємо?


Диніс

Я-м з Каміньця Подольскєго,

Пришол до містечка того

На ярмарок з воли. Та Диніс

Істем.


Максім

Та біс тя тут приніс!

А ми вуд Городка. Знаєш?


Денис 15

Знаю.


Максім

Далєк пойти маєш?


Диніс

Ось коби ся з кім трапіло,

Щоби нас хот зе три било,

Ишол би-м на фліс.


Рицко

Іди ж з нами,

Та ми ідем от двай сами.


Диніс

О, слава-с господу богу,

Що-м знашол в тою дорогу

Товариство хорошоє!

Ось нас будет тепер троє.


Postępuią trochę, á Dynis pyta ich o chleb А.


Ой, братьонкове, слухайте,

Та що міні істи дайте!

Забиў-єм хліба купити,

Без котроо трудно жити.



А Ідуть трохи далі, а Денис питає їх про хліб



Максім

Ей, брате, и я не маю.

Рицю, ти маєш, я знаю.


Рицко

Та ти хліба не купиў-єсь?

От так 16 собі наридиў-єсь!

Та я-м ся на тебе спустил,

Що-сь ти хліба купити міл.


Максім

Та що будемо чиніти?

Лібой придет глод терпити?

А вольмі ся хочет істи;

Що-сь не купил — тож-есь чисти.


Postępuią dáley, Dynis znowu poczuie pirogi А.



А Ідуть далі, Денис знову почує пироги



[Денис]

Братя, та любой пирогі

Ту пахнут з тоєй дорогі?


Максім

О, пахнут!


Рицко

Пахнут!


Диніс

Шукаймо

Та говорити престаньмо!

А за дазд бог тут знайдемо,

То ся всі трей поделімо.

Та ось пирух на травіци

Биў! Лібой виросл з земліци?

О, слава тобі господи!

Омінут нас тепер глоди,

Колі бульше достанемо.


Максім

Любой юже не знайдемо.

Та що ту єст 17 за травая,

Що родит пироги тая?

Ось іще будут пироги,

Колі ся вернемо з дроги.

Будем тою траву знати

Та тут пироги іскати.


Рицко

А з тим що будем чиніти?

Любой ся придет діліти?


Диніс

Хот ся диліти хочемо,

Претя ся всі не наємо:

Нас три, а тот пирох мали.


Максім

Та хотби оден з’єл цали,

Кривда би зась іншим била,

Бо-сь ми го всі три зглідила.


Рицко

Вят А ся диліти будемо.


Диніс

А колі так ўчинимо;

Котрому ся що ліпшого

Присніт — будет пирох його?


Максім

Гараст, гараст!


Рицко

Вят лігайми

Та всі три позасіпляйми!


Диніс

А тот пирог нєх тут буде,

Вшок Б ту не ўкраднут люде.


Pokłáda się, á Dynis, wstawszy, pyrog zie y vkłádźie się; w tym ich budźi В.


А тож

Б ачей, може

В Лягають, а Денис, вставши, пиріг з’їсть і ляже; потім їх будить (Максим)



Максім

Гей, Рицю, встань, та Динису!

Чом дулго спиш?


[Грицько] 18

Іди 19 к бісу!


Диніс

Ну, юже тепер мувите,

Та и сни вперед кажите.


Максім

Гей, братя, я-м в небі биў,

Гей, то-м ся там хороше міў!

Гей-гей, тож трудно сказати,

Що-м я там могл охлєдати!

Та тот небо, як золоти

Замок, що такей роботи

В сьвіти-м нє видал красноє!

Мури маєт золотоє

Та каменамі сажене

Дорогимі: сут зелєне,

Сут білоє, черлєноє,

Сут блакітне та сьвітноє.

Та и муст А там єст золоти.

Та я собі перед вроти Б

Стою, аж там викрикают

Ангелі, ей же спивают

Хороше! Та сьвятих много

Стоіт вольмі. Ось я того

В небі ся там насмотрил-ем!

И господа там відил-ем

Бога: та седит за столом,

А всі біют пред нім чолом,

Та сє и всі так жегнают В,

Як ми ў цоркві, та співают.

Потим бог господ носити

Істи казал. Там служити,

Що живоє, ся рушило!

От, братя, тот ся мі снило.



А міст

Б воротами

В хрестяться



Диніс

Та юж-есь всє виповідил?


Максім

Іще бо-м там внет А схлідил.

Що потрави принесено

Та и мне за стол всажено.

Гей, било ж, било ж там много

Істи! Не пребачу того:

Било мясо, просята,

Били пєчоне курчата,

Били там и вароноє,

Та били и смажоноє.

Всє хорошо! Из юшкою

Білою та и жолтою,

И тисто било варєне;

Смажоне та и печоне;

И пироги тамо били

Та и борщика зварили;

Та била и капустая,

И горох, била кашая,

Та била там и ботвіна,

И вшелякая Б зверина.

От так ся я в небі міл-ем

На банкєти, що там бил-ем!



А одразу, зараз

Б усяка




Рицко

Та я, братонку, в піклі биў.

Ой, то-м жо там біду терпіў!

Чарненьци там по голові

Біли мя та по хриптові

Літунове. Та там всього

Відил-ем поспольства много;

Сут тамо попи, панове,

Та наси побратимове,

Сут там и ліхоє жункі,

Сут невеліке дітонкі —

Всі гореют аж по уши.

Біда ш там и моєй души

Била. Та на вічне вікі,

Кажут, будеш терпіл мукі,

Тот ся міні ліше снило,

Бодай ся тот не трапило!


Диніс

Та я, братя, собі лєжу,

Та ось гангель ідет, віжу,

Та тот, до мене пришодши,

Порвал мене за волоси

Та ме посадид на небе.

Та я там відил-ем тебе,

Що ти собі уживал-єсь;

Там я просил, щоби дал-єсь

Міні що. Куска одного

Не хотил-есь! Всє до того

Пирога казаў-єс з неба.

Та гангель: «Юж те не треба

Гут, — рикл міні, — товариша,

Колі-сь відил. Ось у биса

Други седіт в тоім пеклі!»

Та ме там ставіл при теплі,

Аж ти на мене ківаєш

Та слова такі волаєш:

«Юж мене не глєдаєш!

Возьмі пирох, що там маєш,

Та зійш, бо на зічни вікі

Тут буду терпити 20 мукі!»

Та зась гангель тут ме ставіл

Та я-м ся пирога наіл.


Максім

Лібой?


Диніс

Ой, так!


Максім

Ей, Динісу,

Іди ш же ти собі к бісу!

Колі не будет пирога,

Будеж плакати на бога!


Диніс

Вшакось А ся ти наіл в небі?



А адже



Рицко

Як я, баламуте, тебе

Почну паліціў взбірати —

Не будеж ти жартовати!


Диніс

Ось біда: зійсти казалі

Пирог та ся розгнівалі!


Максім

Іди ш, іди ш, скуд-есь пришол,

Хот би-сь и до біса пошол!


Диніс

Колі-м пирог зіл — не дбаю

Та юж ся з вамі жогнаю! А


Vćieknie, á oni zà nim Б.



А прощаюсь

Б Утече, а вони за ним.

























Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.