ДЕКОРЕЛЯЦІЯ (від лат. de... — префікс із знач. віддалення, припинення, скасування, усунення і correlatio — співвідношення) — зміна характеру або знач. морфем, а також співвідношення морфем у слові при збереженні їхньої кількості і послідовності; протил. — кореляція. При Д. зовн. структура основи слова, а часто і звуковий склад морфем залишаються сталими, змінюються тільки лекс.-грамат. властивості кореневої морфеми. Осн. причиною Д. є втрата мовою відповід. твірних слів. Так, ім. війна був відіменниковим утворенням від вої (воїн), у сучас. мові сприймається як похідний від дієсл. воювати; слово любов утв. від давнього прикм. любь ’милий’, тепер вважається похідним від дієсл. любити. Прислівники безперестанку, дощенту, наперебій не співвідносять у сучас. мові з іменниками через втрату твірних слів.
Н. Ф. Клименко.
