Попередня     Головна     Наступна





Авґустин ВОЛОШИН

ХРИСТОС РОДИТЬСЯ — СЛАВІТЬ ЙОГО!


— Не говоріть нам днесь о радости, не маємо причини радоватися, коли нема і того найпотрібнішого "насущного" хліба...

Часто чути такі нарікання, такі роптання в нинішніх дійсно тяжких часах.

А ми все-таки воззиваємо кождого, щоби з святом народження Спасителя піднісся духовно, щоби радовався.

Не младенець Вифлиємський є причиною кризи, але наоборот, причиною є то, що світ одвернувся од Ісуса, од науки Його.

Причиною всяких бід є страшний поганський еґоїзм людей, страшна ненависть між людьми, і тому так студено вітає і нинішній світ малого Спасителя, як вітав колись в часах Ірода і Понт. Пилата.

"І свої єго не прияша..."

Нинішні Іроди і Пилати виганяють Ісуса зі школи, з уряду, з судів, а особливо з родини і з сердець людських.

А де нема Ісуса, де нема Його любові, там сейчас загніздиться еґоїзм і ненависть.

Тому не є покою, не є мира на світі, тому острять саблі могучі світа, щоби підбити слабших, щоби користати з праці підбитих, бо нема в них Ісусової любові, нема "благоволення", якраз тому з глибини серця маємо вітати малого Ісуса, бажати собі, щоби любов Його глибоко вкоренилася в серцях людей, щоби запанував між нами мир Христа-Царя.

І в нашім вужчім крузі, між русинами, загасла поломінь любові до Ісуса, розширився студений індеферентизм, а з ним і поганський еґоїзм. А наслідком того є розбита політична і господарська наша сила. Прийшли сюди фальшиві пророки комунізму, кривославізму й россизму і розбили наш легковірний народ на партійки, які з великою ненавистю борються між собою.

Розаґітований, зфанатизований русин кинувся найперше проти тих, котрі були найліпшими приятелями його, проти своїх отців духовних, і кинув свою прадідну віру.

А що принесла тота зрада?

Страшну міжусобицю, нужду, біду, яка з кождим роком лиш росте.

І кому то хоснує? Лиш ворогам, лиш тим, котрі з праці русина свої кишені желають наповняти.

Та що нам робити?

Вернутися до правдивого духа Христового, не вірувати хитрим пророкам ненависті проти матери, цивілізації і благобуту, проти нашого народного духа, язика і культури.

Не є іншої, ліпшої основи, як та, котру Христос нам приніс!

Вітаймо тепло, сердечно маленького Спасителя, оддайме Йому наше серце, нашу любов, а в заміну Він певно розжене хмари ненависті і біди.

Христос родиться, славіть Його!






ХРИСТОС РОДИТЬСЯ — СЛАВІТЬ ЙОГО! Вперше надрук. в газ. "Свобода". — Ужгород, 1934. — 4 січня. — Ч. 1—2. — С. 1. Подається за першодруком.








Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.