Попередня     Головна     Наступна             Див. цей текст графікою





XIII.

Тлъкованіе неудобь познаваемомъ въ писаныхъ речемь, понеже положены сЖть рЂчи въ книгахъ отъ началныихъ преводникъ ово Словенскы, и ино Сръбскы, и другаа Блъгарскы и Гръчьскы, ихже неудоволишася преложити на Рускый.



Кудь, произволеніе.

Васнь, мня, присно.

Качьство, естество, каковому есть.

Количьство, мЂра есть колика.

СвЂне, кромЂ.

Свойсшво, хто имать что особно.

Тризна, страдальство, подвигъ.

Тритеза, подвизаніе.

Скутаніе, спрятаніе, сЪхраненіе.

По строю, по смотрЂнію.

Обавленіе, явленіе.

Ашють, туне, рекше даромъ.

ЦЂща, ради.

Узрокъ, вина.

ХЖдожъство, хытрость.

Стремь, право, съвръшенЂ, поистинЂ.

НепщуЖ, мня.

Еша, еще.

Таимичище, копеличище, иже не отъ законныя жены отроча.

Отвернь, опакы.

БЂгунъ, ходець.

Смерчь, піавица, облакъ дъждевенъ, иже водЖ отъ морЂ възимаеть, яко въ гЖбЖ и пакы проливаеть на земля.

Отъ родъ породъ, сЂмя, изчядіе.

Ипостась, съставъ.

Омусна, единосЖщьство.

Поθесь, вещь.

Тезъ, едино.

Кромство, освЂнство.

Начаахъ, надЂахся.

Жупелъ, сЂра.

СъгрЂстившеся, стЂснившися.

Прелагатаи, сьходници.

Доблесть, крЂпость, мЖжьство, лЖкавьство.

Нафθа, смЂшеніе лои и смола и восъкь съмердящимъ каменемь.

Накиновеніе, мановеніе.

Позыбаніе, поколебаніе.

Кыченіе, высокорЂчіе славы ради.

Прокыхъ, прочихъ.

Гензе, лишися.

ПЂваніе, дрьзновеніе.

Послутіе, стяжаніе.

Жупища, гробища.

Презь, чрезь.

ПречрЂсіе, презрЂніе.

Поущеніе, срамный удъ.

Бъхма, весма.

Съпроста, отнЖдь.

ХЖхнаніе, ръптаніе хулное.

Гаданіе, съкръвенъ глаголъ.

РЂснотивіе, истинно.

Поувръзеніе, умиленіе.

θаліа, прЖтіе финиково.

Милотарь, кожа овчаа.

СъсЖжденіе, смЂшеніе.

Суетно, кромЂ потребы нЂкоея, бываемое праздно: яко имя убо есть, вещь же нЂсть.

БесловеснЂ, кромЂ слова нЂкотораго и вины.

НизуплЂжно, смЂреннЂ и малогласнЂ.

Самолюбіе, еже къ тЂлу страсть и угодное тому.

Великодушенъ есть, иже на въсЂкЖ скръбь приражающЖяса могый понесши.

Душевный блЖдъ, ересь и нечьстіе.

Балство, . . .


(Симъ словомъ прерывается Канцлерскій списокъ).















© Підготовка тексту: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
5.X.2003







Попередня     Головна     Наступна             Див. цей текст графікою


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.