Попередня (букви О-П)     Головна     Наступна





[Синонїма славеноросская. Частина 4. Букви Р-Я.]



А  Б  В  Г  Ґ  Д  Є  Ж  З  И, І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я





P


Радный пн̃ъ або радца, совЂтникъ,

Радость вεсεлїε сладо/ст/ сласть сладострастїε, смЂ/х/ грохо/т/

Радъ барзо, любовнЂ, нεтяжε/ст/нЂ,

Радшεй адрЂй 3 пачε,

Ражу совЂтую увЂряю, увЂщаваю,

Разъ εдинощи εдиною,

Рамя мышца,

Рана язва,

Рана загоεная, рана, . . . . . . . .

Раны задаю, язвляю уязвляю, досаждаю,

Раны задаючїй уязвляючїй,

Раною 4 язвлю досаждаю,



1 Може, путо жεлЂзно(?).

2 Очевидно, потрібно язва, пор. язвы натрεсканы: пАтна (Б., 312).

3 Очевидно, потрібно радЂй.

4 Помилка, потрібно раню.



Ранный уязвлεнный, уязвитε/л/ный

Раный утрεный,

Ратунокъ помощъ полза,

Ратую пособствую, поспЂшεствую, свобождаю удовляю,

Ратушъ, /280/

Ратушъ прεто/р/ судилищε судищε,

Рахую сословляю, сочεтаваю, умышляю,

Рахованьε словоположεнїε,

Рачу бЂжду

Рачεный бЂдимъ,

Рачачи бЂдячи,

Рачъ рачъ, [хтЂй.]

Рву тε/р/заю тръзаю,

Ржа тля,

Рεвно плачу ридаю,

Рεгочу хлεхощу

Рεготаньε смЂхъ хлεхотанїε, грохотъ,

Рεготаньε, хохотанїε, трεволнεнїε,

РεжимЂшокъ мЂшнорЂзεцъ 5,



5 Помилка, потрібно мошнорЂзεцъ, пор. мошнорЂзε/ц/ (Б., 122).



Рεεнтъ канцляй, книгочїй,

Рεεстръ сочислεнїε, сословїε,

Рεмεсникъ художникъ, хитрεцъ,

Рεмεсло художεство хитрость, учεнїε, /281/ учεнїε, начинанїε,

РεмЂнь кожа

Рεмεнεцъ возвузъ, сапожняя,

РεмЂнный усмЂнный усмЂнъ, усмянъ кожаный

Рεтязъ развора вεрия.

Рεторъ риторъ вЂтый, хитрословεцъ,

Рεчεвистε чувствεнно,

Рибитвъ риба/р/,

Ринштокъ ровъ, токъ, приятεлищε,

Ркомо нεпщεванїεмъ,

Робакъ чε/р/въ,

Робота трудъ, тяжба дЂло стражда дЂланїε,

Роботникъ дЂлатεль, тяжатε/л/никъ,

Роблю дЂлаю труждаю/с/,

Ровεсникъ свεрстныкъ,

Ровняю соравняю, подобляю,

Ровняю/с/, подоблю/с/, сравняю/с/,

Ровный, /282/

Ровный в силЂ ровносилный сопротивосилный,

Ровный ровεнъ точεнъ, подобный, таковъ,

Ровность соравнεнїε, равεнство, подобность токмина,

Ровная таяждε,

Ровной ваги то/ж/,

Ровъ ровεнникъ студεнεцъ сусЂкъ ровъ,

Рогатина дрεколь, сулица ратищε, луща

Роги роги,

Рождуся раждаюся, прои/с/хожду,

Родзай рождεнїε, ищадїε чада,

Родзаю рядъ причεтъ рода,

Родина родъ, рождεнїε, ищадїε,

Рожа шипокъ,

Рожεньε рождεнїε,

Рожоный приискрный,

Рожчка жεзлъ вЂтвъ ваия, ‿я,

Розбачεньε, /283/

Розбачεньε разсмотрεнїε, разсмощрεнїε, мудрованїε,

Розбачую, разсмощряю размышляю,

Розбиваю разбываю разсЂкаю, просаждаю разбиваю,

Розбираю в мысли, расмощряю размышляю,

Розбираньε 1 зрЂнїε, стязанїε, возисканїε, ωбиновεнїε,



1 В оригіналі літера ь виправлена з ї.



Розбойныкъ хищникъ,

Розбуяю/с/ разсвεрЂпЂваю,

РозбЂганьε стрεмлεнїε,

Розважаю, . . . . . . . . . .

Розважаю сεбЂ внεмлю сεбЂ,

Розважаньε зри розбираньε

Розвязую разрЂшаю и рЂшаю, рЂшу раздрЂшаю,

Розъ,

Розголошую, расповЂдаю,

РозгнЂваю/с/ розгнЂваюся, нεгодую, ωго/р/чεваюся, полютЂваю

Роздаваю, /284/

Роздаваю раздаваю строю,

Роздираю растε/р/заю,

Роздичую разсвεрЂпЂваю,

РоздЂляю раздЂляю, упражняю, рЂшаю раздаваю строю,

РоздЂлнε строчнε,

РоздЂлεнный εстεмъ разстою,

РоздЂлъ глава прεдЂлεнїε,

Розεймую упражняю,

Роззявляю разшираю,

Розливаю разливаю,

Розлично различно разнствε/н/но,

Розлучаю раздЂляю, разликую,

Розмаитый различный многоωбразный,

Розмаитε, различно, разнствε/н/но, многоωбразнЂ, всεωбразно, всяко

Розмаитыми многими

Розмова бεсЂда гаданїε, ωмилїя, гананїε,

Розмовлεньε бεсЂдованьε бεсЂда,

Розмовляю, /285/

Розмовляю, за кимъ, ходотайствую, ходотаю,

Розмышляю/с/ поучаю/с/ размышляю, ωбинуюся глумлюся,

РозмышляюсА размышляю разсмощряю,

Розмышлεньε размышлεнїε, смышлεнїε, мудрованїε, разсмотрεнїε, разсмощрεнїε, зрЂнїε видЂнїε

РазмЂтую разоряю,

Размякчεнїε ωслаблεнїε,

Розность разнствїε, различїε, разноличїε разногласїε разнство, сопротиворазнствїε,

Разноε разнствεнноε различноε,

Разный εстεмъ, розню разнствую, раздикую 2



2 Треба разликую, пор. разликуютъ: розни су/т/... (Б., 202).



Розношу расповЂдаю,

рознεньε разногласїε разгласїε

Розорваньε распря раздоръ, сЂчεнїε, /286/ сЂчεнїε разгласїε,

Розню/с/ разликую/с/,

Розохочую поущаю, поущряю, прεдωбручаю подвизаю

Розпираю/с/ раздЂляю/с/,

Разпорушую изнуряю, испрашаю,

Росправую, разчиняю,

Розпростираю разширяю

Роспутьε зри раздорожа

Розрадовую/с/ разливаюся ω/т/радо/с/ти

Розриваю растε/р/заю,

Розростую/с/ гобзую

Розрухъ крамола, молва, смущεнїε, плищъ, раздоръ, расколъ ко/в/ нεстроεнїε развЂтъ, грохотъ,

Розрухъ чиню, крамолю, смущаю молвлю,

Розрухъ чинячїй сковникъ ковникъ распрЂватεль, крамолныкъ, распрЂ творεцъ

Розриваю растε/р/заю просаждаю

Розрадитεль, /287/

Разрадитεль, строитεль,

Разслаблεньε розношεнїε,

Розславляюся промчуся расповЂдаю,

Разсмотрую сматряю, разсмотряю,

Розсмотривши смотръ,

Розстанъ распутїε, исходищε,

Розсужаю разсуждаю, сматряю, разсмотряю, востязую,

Розсипую разсипаю,

Розсилεньε скала счЂль,

Розто/р/гую растεрзаю,

Розтовкую разтручаю, разбываю разсЂкаю, истнЂваю,

Розумъ знамεнитый, мудрованїε,

Розумъ злεгчаю, умъ вопεряю, воскриляю,

Розумъ умъ умышлεнїε, ухищрεнїε, коварство разумъ,

РозумЂю разумЂю, мню вмЂняю, воминяю, /288/ вомЂняю,

РазумЂньε нεпщεванїε, мнЂнїε, видεнїε, разумЂнїε разумъ, познанїε, сказанїε,

Розумный разумный разумычный

Разумытεлный мудри/й/ разумεнъ, бл̃гоухищрεнный, красный, умный мыслεнный цЂломудрный цЂломудрый,

Розумнεε разумноε, словεснεε, размислитεлноε,

РозумЂймо вонмЂмъ,

РозумЂлъ вомини 1 розумЂлъ, нεпщεвалъ,



1 Пор. въмЂни (Б., 33).



Розходъ проторъ,

Розчка вЂтвъ розга вЂя жεзлъ,

Розчки сухїи сохль,

Розчинюю разчиняю,

Розша/р/паю, разхищаю,

Розшафовую, иждиваю, изнуряю, истрошаю,

Розширяю, /289/

Розширяю ра/з/ширяю,

Розширεньε народованїε,

Розинка сухва сухопль 2,

Роззявляю разширяю,

Рокъ годъ годищε лЂто,

Ролныкъ тяжатεль, зεмный дЂлатεль, зεмлεдЂлεцъ, пахатε/л/ ратай,

Роля сама плодячая, никнущая 3,

Роса змε/р/злая, златина 4,



2 Пор. сухолапль (Б., 241) без перекладу.

3 Стаття неповна, пор. никнущаа ω собЂ нива: ролА котораа доброволнε роди/т/ (Б., 146).

4 Помилка, треба слана, пор. слана: сεрεнъ, роса змε/р/злая, слота (Б., 223).



Росказую повεлЂваю,

Росказуючїй повεлитεль,

Росказано ми повεлεнъ εс/м/, завЂща/н/

Росказаньε заповЂдь повεлεнїε, завЂщанїε манїε маянїε, мановεнїε,

Роскошный животъ, роскошъ, сладость сласть сластолюбїε, сладострастїε, услаждεнїε, наутЂшεнїε, пространство, пространноε питанїε,

Роскошникъ, /290/

Роскошникъ сластолюбεцъ, ласкосεрдїй,

Роскошую наслаждаюся упитаюся прεсищаюся, питаю/с/ про/с/тра/н/но,

Роснεньε растεнїε.

Росолъ слатина,

Роспалεньε/с/ возгорЂнїε,

Роспалεньε раздεжεнїε, кручина ра/с/палεнїε,

Роспалина щЂль, вертεпъ, сква/ж/на,

Роспачъ ω/т/чаянїε, нεчаянїε,

Роспачую ω/т/чаεваюся,

Роспорошую растачаю, разоряю разсипаю изнуряю,

Роспачаючїй ω/т/чаянный,

Росправа подлога, подложεнїε,

Росправую расчиняю,

Росправный, ωбрЂтословεцъ,

Росправнε строчнε,

Роспуста нεвоздεржанїε, ласкосεрство, досада, студодЂйство, студодЂянїε, ωслаба разсвεрЂпЂнїε, /291/-рЂпЂнїε,

Роспустный εстε/м/ шатаю/с/,

Роспустный студный,

Роспущаюся ωслабЂваю, разсвεрЂпЂваю устрεмляюся

Роспущεньε/с/ стрεмлεнїε,

Роспуста распустїε исходищε,

[Роспущаю рЂшаю раздЂляю, устрεмляюсА.

Роспущεн/ь/εся стрεмлεнїε ] 1

Ростεркъ молва, смущεнїε, пли/ш/ мятεжъ пря, распра, крамола, раздоръ распрЂванїε,

Ростεркъ чиню, зри розрухъ,

Ростираю ωслабЂваю,

Ростопляюся, таю истаεваю,

Росто/р/гую растε/р/заю,

Ростропный умный, мыслный, цЂломудрный, вЂжа смыслный,

Ростропность ωстроумїε, ωстроразумїε, цЂломудрїε, и умудрованїε, вЂжεство разумъ,

Россипую рассыпую,

Ротмистръ ротникъ,

Роштъ сковрада огнищε,

Рубаха, /292/

Рубаха срачица хито/н/ рубищε,

Рубашникъ рабищникъ,

Рудεль кормъ, кормило грεбло кормилноε,

Рука малая ручка,

Рукоεст/ь/ рукояст/ь/,

Рукоимя εмεцъ поручникъ, испоручникъ,

Рукоεмство, зарεчεнїε,

Рукоεмъствомъ ся, бавлю . . . . .

Румεґаю ωживую двεґую, румεную мεризаю 2

Румянεцъ поваплεнїε,

Рура врутка,

Руринки ятра

Ручникъ понявица, рукомыкъ,

Рушаю/с/ движуся,

Рыбакъ рибитвъ, рыба/р/

Рыґεль у замку, вεрїя,

[Рыза долгаА поди/р/.

Рыза вεрхняя, εпомида] 3

Рыкаю лаю,

Рыма/р/ усмошвεцъ,

Рынокъ купилищε то/р/жищε,

Рынштокъ, /293/

Рынштокъ токъ исходищε,

Рысую крою, чε/р/таю, сЂннопищу 4,

Рысованьε кроεнїε начε/р/танїε, поваплεнїε

Рыхло абїε скоро

Рыцεръ воинъ,

Рыцεръ выборный, исполинъ изящникъ, мужεдоблεствεнникъ, побЂдникъ, противоборεцъ,

Рыцεрски/й/ юношεски/й/, [храбры/й/]

Рыцε/р/ство мужεдоблεстїε, побЂдная, побЂдитεлная [храбро/ст/]

Рычу якъ лεвъ, рыкаю шатаюсА

Рыю, саяю, рЂю

РЂдко на малЂ,

РЂзачка хороба дусεрїя,

РЂзныкъ, закалатεль,

РЂзъ заколεнїε,

РЂпый волчεцъ,

РЂчныкъ вЂтый соглаголныкъ,

РЂчъ вεщъ, пря трудность потрεба

Рябъ, /294/

Рябъ пЂгъ

Рядъ на бεсεдЂ, сподъ,

Рядъ вεду правлю,

Рядъ правлεнїε, устроεнїε,

Рядца строитεль,

Ряжу правлю исправляю, ца/р/ствую, справую,

Ряжεньε строέнїε дому, смотрεнїε домоправлεнїε,

Рядно врεтищε власяница, яриса 5 рубищε,

С /295/



1 Ці словникові статті дописані на полі. У слові стрεмлεнїε, літера м латинська (m), пор. стрεмлεнїε: ґвалтъ, навално/ст/... (Б., 236).

2 Невірно перероблена стаття, пор. двεкую; ωжовую, румигаю, пεрεжовую, румεную, мεризаю (Б., 49).

3 Статті дописані на полі.

4 Помилка, треба сЂннопишу, пор. сЂннопишу (Б., 253).

5 Помилка, треба ярига, пор. ярига: рядно грубоε... (Б., 313).






C


Сага/й/дакъ тулъ

Садъ рай

Сажавка купεль,

Сажаю в тεмницу, связую, вовεргаю в тεмницу,

Сакрамεнтъ тайна,

Саля восходница, прикровни/къ/, сЂнный дворъ,

Салата лЂсная, жεлтяница,

Самородный самодЂланъ,

Саранца прузи пружїε акриды,

Сваръ котора крамола, пря распра любопрЂнїε, прεкословїε прεрЂканїε распрЂваю,

Сварусю 1 которуся, крамолюся тяжуся боруся, ратую ра/с/прЂваю/с/

Сварилися бЂждахуся,

Свεкруха свεкровъ свεкра,

Свεрбить в очахъ, мжитъ, свεрбитъ, /296/ свεрбить, прокажεнъ

СвεрбЂти капоскати/с/ 2,



1 Помилка, треба сваруся.

2 Пор. копошатисА: свεрбЂти... (Б, 100).



Свεрщокъ свεрщъ,

и

Свистюлка свирЂлъ, цЂвница, и сопль сопЂль,

Свищу свиряю,

Свобода ω/т/рада,

Свободитεль сп̃ситεль,

Свободити/с/ сп̃сти/с/ ω/т/лучити/с/,

Своε мнЂманьε самомнЂнїε самохотЂнїε,

Свой власны/й/ сво/й/ствεнный, присвоεнный, усвоεнный свойскїй, сво/й/,

Своя воля бεзчинїε, бεзчинство, пустошъ разсвεрЂпЂнїε, нεпокорство, напыщεнїε, напраснство ωслаба досада котора,

Свояволю бεзчиную бεзчи/н/ствую, разсвεрЂпЂваю шатаю/с/ которуся,

Своя волность, прεзо/р/ство,

Свояволный нεпокоривый, студодЂ/й/, напыщεнный своεчинникъ,

Свояволникъ, /297/

Свояволникъ, студодЂй, самочи/н/никъ,

Свояволнε, пустошнε бεзчиннЂ,

Своя дума зри своε мнЂманьε,

Ђ

СвЂдокъ, свЂдитεль пуслухъ,

СвЂдчу свЂдитεлствую, послушε/ст/вую,

[СвЂдоцтво свЂдитεлство,]

СвЂдомый искусный,

СвЂдомость вЂдЂнїε, свЂдЂнїε,

СвЂжо ново, новократноε, сεкра/т/ноε

СвЂтлость свЂтъ сїянїε, заря

СвЂчуся сїяю,

СвЂтъ мїръ всεлεнная,

СвЂта сотворεньε мїротворεнїε,

СвЂта пн̃ъ миродε/р/жца,

СвЂтлый цЂлъ цЂлый, правы/й/

Свянґотливый, ωбрЂтословε/ц/, баснословεцъ блядословεцъ

Свя/н/ґотаньε, ба/с/нословїε блядословїε

Святобливый прп/д/бни/й/, [говЂнны/й/]

Святобливость святба,

Святости, /298/

Святости св̃тиня тайны,

Свящεня празнованїε, празникъ,

Свящεнныкъ жрεцъ сщ̃εннодЂйствεнныкъ, тайнодЂйствεнныкъ. іεрεй,

Свящεнство чиститεлство жрεчεство,

Свщ̃εничεскїй урядъ, або, справи . . . .

СвящεннодЂйство таинство,

ε

Сεбε, ся,

СεгосвЂтнεε, житεйскоε, ми/р/скоε

Сεкрεтаръ тайникъ,

Сεкрεтъ тайна

Сεкрεтнε дх̃овнЂ,

Сεло вεсь,

Сεляникъ посεляни/н/,

Сεлянε народнїи посεлянε, ниварЂ, ωсобници,

Сεмпъ супы,

Сεнтεнцїя судба

Сεрга усεря/з/, усεряга

Сε/р/дεчнε, /299/

Сε/р/дεчнε присε/р/дно мужεски, мужεствεннЂ, [усε/р/дно.]

Сεрдεчноε порушεньε, движεнїε сεрдεчноε страсть, пристра/с/тїε,

Сεрдитый яростивый жεстокїй,

Сεржуся яруся надимаю/с/;

Сεрдитость ярость, рвεнїε,

Сεрεдный срεдный, соумЂрεнны/й/,

Сεрεнъ лЂдъ, голоть слана,

Сεрна лани,

Сεрцε трачу униваю,

Сεрца трачεньε, унинїε, нεбрεжεнїε,

и

Сивизна сЂдина,

Сикавка сморщъ,

Сикофантъ клεвεтникъ,

Сила моцъ крЂпость, дεржава,

Сило плεница сЂть, мрεжа, тεнεтъ пугло 3,



3 Помилка, треба пругло, пор. пругло (Б., 197).



Си/л/ный sЂлный юношεскї/й/

Силность sЂлность,

Силоизмъ противоположεнїε, противорЂчїε, /300/ противорЂчїε, умышлεнїε, смышлεнїε нεдоумЂнїε,

Силляба слогъ,

Синый εдвабъ синεта, гияцин/т/,

Сипливый мεдлεноязичный, косногласный,

Сипливость сипота,

Скажεньε растлЂнїε, разорεнїε,

Сказаньε разумъ,

Сказитεлность тля тлЂнїε,

Сказца разоритεль,

Сквапливый наглый, напра/с/ны/й/,

Сидаю низлагаю,

Сидачъ низложитεль,

Скиваю помаваю,

к

скинεньεмъ, ω/т/мовляю, помаваю, возмаваю,

Скиба виωранная толща,

Складка согласїε слогъ,

Складъ силяба,

Складую составляю

Склεпы гажа 1,

Склεпъ, /301/

склεпъ, камара

Склиюю, прилагаю прилЂпляю

Склεεньε прилЂплεнїε, прилогъ,

Склонный бл̃гоувЂтли́вый,

Скляниця сткляниця,

Сковорода сковрадъ,

Сковранокъ щуръ,

Скотъ ωвенъ,

Скора кожа,

Скора ωвчая милоть,

Скора ω/т/страя цапа ящε/р/ 2,



1 Помилка, потрібно газа, пор. газа: скарбъ, богатство, скарбница, склεпъ... (Б, 41).

2 Неточно перероблена стаття автором словника, пор. ящεръ: остраА скора, которои оуживаютъ до рукоАстА шабεлного, цапа (Б., 314).



Скорникъ усма/р/,

Скорпаный ско/р/пεный,

Скорчεный слякъ, слукъ слячε/н/ согбεнъ,

Скорочεньε сокращεнїε,

Скорчую сопрятаю,

Скорупяный, скудεлни/й/,

Скривжεньε нεправдованїε

Скриня ковчεгъ,

Скриня влагалищε,

Скрипки гусли,

Скритый, /302/

Скриты/й/, лукавый прону/р/ливый,

Скрозь чрεзъ сквозЂ,

Скороны скранїя,

Скробати/с/ копошати/с/,

Скромный бл̃гоугодитεлный, кроткый, кротокъ, мирεнъ соумЂрεнный, ми/р/ный,

СкромнЂйшый кротчайший,

Скромнε ωпрятно

Скромность чεстность

Скруха сокрушεнїε умилεнїε,

Скруху маю умыляю/с/, сокрушаю/с/, сокрушаю сотираА сло/м/ляю, сосЂцаю,

Скупо сцЂгло стигло

Скутокъ дЂло изводство,

Скутεчный, . . . . . . . . . . .

Скутεчнε дЂтεлнЂ дЂтε/л/ си/л/но/ст/,

Слабый, клосεнъ нεмощεнъ,

Славεтный нарочиты/й/ нарочитъ, изрядный изящный,

Слызкїй ползкїй ползокъ,

Слымаки, /303/

Слымаки зεлвы,

Слина плюновεнїε,

Сличный лЂпый зри красный,

Сличность зри красота,

Слово глаголъ рεкло,

Слонь εлεфантъ,

Слонεвъ дозо/р/ци слононачалникъ,

Слота слань слана,

Служεбничїй рабїй,

Служεньε служεнїε,

Слухаю слушаю,

Слухаю пилно внимаю, внушаю. внεмлю,

Слухай пи/л/но внεмли, внуши,

Слушная причина, . . . . . . . .

Слушнε въ лЂпоту въ расноту изящнЂε послЂдоватεлнЂ, лЂпоподобно лЂтъ ε/ст/, подоболЂпно, подобоискусно, досто/й/но подобающεε,

Слушный приличный

СлЂдъ стопа

СлЂдомъ за кимъ иду, по/с/лЂдую, послЂдствую, /304/ послЂдствую,

СлЂповоронъ нощный вранъ на нирища/х/, и здЂхъ любитъ ωбитати.

Слюбъ ωбЂтъ ωбЂщанїε,

Слюбую ωбЂщаю, ωбЂтую; ωбЂтъ творю,

Слюбовноε бг̃у нарочноε,

Смакъ сласть сладость,

Смачная потрава сласть сладо/ст/

Смарую умащаю,

Смεрканьε сумракъ,

Смεрть скончанїε,

Смεртεлный мε/р/твεнный,

Смокъ змый 1,

Смокъ що воду тягнεтъ, водоважца 2,



1 В оригіналі літера ы виправлена з ї.

2 Помилка, треба водоважда, пор. водоважда (Б., 24).



Смола пεкло сажа

Смотрю зрю блюду,

Смотрю до цЂли намЂраю,

Смотрεньε смотрεнїε глядъ,

Смотри зри виждъ,

Смродъ, /305/

Смродъ попранїε сквε/р/на тина,

Смутокъ пεчаль ско/р/бъ, рыданїε сЂтованїε тяжкосεрдїε дря/х/лость кручина,

Смутный дряхлъ дря/х/лый дрясεлъ, тяжεкъ, тяжкосε/р/дый

Смутный убїоръ врεтищε,

Смучуся дряхлую дрясεлую пεчалую стужаюси, тяжкосε/р/дствую

Смыслъ умъ разумъ, мудрованїε, чувство умышлεнїε, смышлεнїε,

СмЂлε дε/р/зновεннЂ, нεωбинуюся,

СмЂлость дε/р/зновεнїε дε/р/зость, нεωбиновεнїε вεликодш̃їε

СмЂлый εстεмъ смЂю дε/р/заю, нεωбинуюся,

СмЂлый дε/р/зокъ дε/р/зкый, дε/р/зый, дε/р/зостεнъ продε/р/затεль вεликодушный напраснивъ,

СмЂтьε умεтъ, ωтрεби попранїε изгрЂбы,

СмЂхъ жартъ глумъ, подражанїε, грохотъ /306/ грохотъ,

СмЂвалство смЂхотво/р/ство смЂхотво/р/ства гражданство,

СнаднЂ нεтяжεстнЂ, нεнави/ст/нЂ

Снать нεгли васнь либо нЂщо, простЂ,

Снитъ ми ся сонїя вижу

Сновидεцъ, . . . . . . . . . . .

Снозы що на вола кладуть сонузника 3

СнЂданьε заутрникъ,

СнЂцε/р/ 4, ваятε/л/

Сокира сЂчиво,

Сокира до муру ωско/р/дъ,

Сокъ глЂнь

Солови/й/ славый,

Солодкїй сла/д/кїй слащъ,

Солома стεблїε,

Солоная зεмля [слатина зε/м/ная

Сонъ сонїε, видεнїε

Соромъ срамъ, студъ,

Соромяю/с/ стиждуся ωбинуюсА срамляюсА, чεр/влε/нЂюсА

Соромяжливостъ стидЂнїε ωбновεнїε 5,

Соромяжливъ] /307/

Соромяжливъ [посуплεнъ.

Сорочка срачица хытонъ,

Состави в костεхъ глεзны,

Сочεвица сочиво,

Спадокъ, наслЂдиε жрεбы/й/, достоянїε,

Спадокъ падεжъ,

Спанялε, щапствεннЂ

C пилностью що чиню, ухищряю,] 6



3 Неточно перероблена стаття автором словника, пор. сънузника два: що на волы кладутъ, сънозы (Б., 247).

4 В оригіналі пропущене початкове с.

5 Помилка, треба ωбиновεнїε, пор. ωбиновεнїε (Б., 286).

6 У квадратні дужки взято текст, написаний іншим почерком.



C пилностю прилεжно, c прилεжанїε/м/,

Спираюся стязаюся, прюся,

Списую плЂтую, соплЂтаю

СповЂдъ исповЂданїε,

СповЂдаю/с/ исповЂдаюся,

Сповиновачεньε, соимЂтεлство соε/м/лεнїε, соωбщεнїε сочтанїε,

СподЂваюся чаю ωжидаю,

СподЂваньε чаянїε упованїε надε/ж/да,

Спокойный мирный мирεнъ,

Сполεчность соимЂтилство, соε/м/лεнїε соωбщεнїε, сопрεбиванїε, сочтанїε ωбщεнїε соближεнїε,

Сполεчникъ, /308/

Сполεчныкъ ωбεщникъ,

Сполкованьε, тожъ що и сполично/ст/,

Сполкуючїй ωбεщникъ,

Сполкую/с/ сочεтаваюся, соωбщаюся, ωбщаюся сопрεбываю,

Сполнε сполεчнε εдинодушно εдиномыслεнно купно εдиногла/с/но,

Сполництво участїε, причастїε,

Сползахвачεньε, совосхищεнїε,

Сполохую/с/ ужасаюся,

Споръ пря прεкословїε прεрЂканїε, прЂнїε рвεнїε противлεнїε рεт/ь/ тяжба, распря любопрЂнїε,

Спо/р/ный супε/р/никъ,

Споражεньε судбы, бл̃гостоянїε,

Споряжаю устрояю, учиняю

Способъ ωбразъ устроεнїε,

Способный дεсный, приличныи

Способность, . . . . . . . . . .

Спотикаю стрЂтаю, срЂтаю срящу,

Спочатку искони изначала, вначалЂ, /309/

Справа упражнεнїε умышлεнїε, смышлεнїε,

Справую исправляю прохожду дЂйствую сотворяю, восхожду строю

Справεдливый правεдный прп/д/бны/й/,

Справεдливость правда,

Справεдливε правεднЂ, въ правду послЂдоватεлнЂ изящнЂε въ лЂпоту въ рясноту,

Справный строитεлный,

Справованьε устроεнїε,

Справованны/й/ дЂйствуεмый

Справца дЂлатεль, наставникъ, настоятεль во/ж/, строитεль,

Справы дЂянїя дЂла дЂтεли

Справованьε искусъ,

Спросный шкарεдный шкарεдъ, бεзмЂстный sлоωбразный

Спросность суεта

Спроста бошїю убо ωню/д/ всяко

Спротивляюся возражаю

Спрягаю /310/

Спрягаю сочтаваю, сочεтаваю,

Сопрятую сокровищую сокриваю, сопрятую,

Спрятъ домовый мшεлъ, сопрятанїε рЂшина,

Спихаю возряжаю,

Ђ

СпЂванїε пЂнїε,

СпЂваньε погрεбноε рыданїε гробноε,

СпЂваньε високоε пЂснь стεпε/н/ная

СпЂжа/р/ня житница хранилищε, хранило

СпЂшуся спЂю

СпЂшу спЂю,

p

Срамный уд луна (?)

Срεбра пробуючїй срεброискусни/к/,

Срεбро любячїй срεбролюбεцъ

Сроґїй дыви/й/, бεзчεловЂчный, жεсто/к/, лютый, бεзстудεнъ нεω/т/рεчεнъ, нεумолимъ, нεсεрдоболъ, нεмилосεрдъ, нεбл̃гоутробεнъ, нεмилостивъ, sвЂроωбразный грозный /311/ грозный, лютъ и лютый

Сроґость жεстота бεзчεловЂчїε, нεмилосεрдїε, свεрЂпїε свεрЂпство,

Срожуся ωsлобляюся, сого/р/чεваюся, свεрЂпЂю,

Сроґого взроку, яровидный, [sвЂроωбразны/й/,]

Срамота срамъ срамота студъ, бεзчεстїε, досаждεнїε поносъ, укоризна укоръ ωклεвεтанїε, ωмЂшεнїε, смущεнїε,

Срамочεньε поношεнїε, поно/с/,

Ставаюся бываю,

Ставъ сонмъ водный,

Составъ в члонкахъ, составъ,

Стаговъ дεлва

Стадо ωвчεε паства

Стадо, . . . . . . . . . . . . .

Стадникъ ωрεвъ,

Стайня стоянїε

Стан стадїй стадїо/н/, поприщε

Сталы/й/ бл̃гоприсЂдитε/л/ны/й/ добль доблεствεнный мужεс/т/вεнъный /312/ -вεнъный крЂпкїй постоя/н/ный дεсный

Сталый εстεмъ доблεствую мужεствую крЂплюся, вεликодушεствую, храбрствую,

Сталый на всякїε бЂды вεликодушεнъ храбрый

[Сталаго разуму вεликодушεнъ

Стало/ст/ доблεсть мужεство крипо/ст/ 1 бл̃гостоянїε

Сталося бы/ст/

Станъ санъ достои/н/ство устεнїε 2

Становлю уставляю



1 В оригіналі є слід пізнішого виправлення и на Ђ.

2 Помилка, треба устроεнїε, пор. оустроεнїε: станъ... (Б., 274).



Становлю до/м/ потикаю домъ или ωбозъ

Становлю кучку потикаю ку/ч/ку

Станови/с/ко ста/н/ пристанищε

Стара/н/ε вεликоε многопεчалиε попεчεниε промишлεнїε угодиε страст нεполучεнїε

Стара/н/εсъ пεчалова/н/ε попεчεнїε по/д/вигъ /313/ по/д/вигъ страданїε прилεжанїε,] 1 пεчаль мшεлоимство,

Стараюся пεкуся пεчалуюсА подвизаюся

Стараючїйся тщалывый тщатε/л/ный,

Стараньε на/й/болшоε ωпасεнъ, ωпаство

Стародавный дрεвный вεтхый

Старожитный тоε/ж/,

Староста книгочїй εпархъ, прε/д/статεль прεдсЂдатεль,

Староство настоятε/л/ство,

Старый вεтхый дрεвный

Старость сЂдина матεрство,

Старший наставникъ, прεдводитεль, прεдсЂдатεль,

Старεцъ старЂйшый старЂйшина,

Старшинство народоводитε/л/ство, настоятε/л/ство, прεдстатε/л/εтво, достоинство,

Старшинствую /314/

Старшинствую правлю

Старшый на/д/ ширмирми тризноположныкъ,

Статεчный зри сталый,

Статεчность зри сталость,

Статεчнїε рεчи тщива,

Статутокъ хр/с/тиянскїй, уставъ нравъ, вεлεнїε прεданїε, зри правостафированьε, ухищрεнїε,

Стафируюся ухищряюся

Ствεржаю утвε/р/ждаю,

Створитεль содЂтεль творεцъ,

о

Соωружитεль создатεль сотворитεль,

Сотворεньε тваръ, созданїε сотворεнїε,

ε

Стεбεльε стεблїε 2,

Стεжка стεзя путь,



1 В квадратних дужках статті, написані іншим почерком.

2 В оригіналі після літери б закреслена літера ε.



Стεрεгу блюду брεгу храню, присЂжу

Стεрεжεньε блюдεнїε, брεжεнїε, хранεнїε присЂдЂнїε,

Стεрεжи, /315/

Стεрεжи снабди сп̃си избави,

Стεрεжи/с/ снабдися,

Стεртьε на порохъ, истнεнїε, истнЂнїε,

Стεртый истнεнъ,

и

Стираю сокрушаю,

Стираю на муку, истнЂваю,

Стирка сударъ,

о

Стовчεнъ сотлачεнный, сокрушε/н/ный,

[Стогну изнεмагаю нεмощε/ст/] 3

стовчεннїй на муку, истнεнный,

Стодола житница,

Столεцъ полкружникъ, сЂдалищε,

Столица прεстолъ, θронъ,

Столя/р/ дрεводЂля, писε/р/ пиша/р/ 4,



3 Очевидно, треба нεмощεствую. Літера м в оригіналі латинська (m).

4 Помилка, потрібно тисаръ, тишаръ, пор. Б., 256.



Сторожа кустодїя, стражба хранεнїε, хранилищε,

Сторона страна

Стороню/с/ устраняюся, ωсвЂняю/с/,

Стосъ составъ,

Страва пища, ядъ снЂдъ, снЂдь,

Стравлεнъ бываю умучаю/с/,

Стравляю, /316/

Стравляю, умучаю иждиваю, изнуряю,

Страдный бЂдный, страстный,

Стражъ зри сторожа,

C трафунку, по случаю, прили/ч/нЂ,

Страховищε, пудало страхованїε,

Страшный лютый грозный, ужасный,

Страшу мяту, пакощу ужасаю,

Страшуся ужасаюся, мятуся,

Страшидло зри страховищε,

СтрижЂнь кεдровый изворноε кε/д/ра

Стричокъ вεрвъ вεрвїя ужε

Строжъ стражъ кустодїй,

Стромголовъ, срεмглавъ,

Стросканый дряхлый,

Строфую, ωбличаю, показую, порицаю ωгл̃ую sлословляю,

Строфованьε, ωбличεнїε хо/х/нанїε,

Строфуючїй, ωбличитεль, ωблични/к/

Струплывъ прокажεнъ

Строчокъ стручεцъ,

Стручую, /317/

Стручую 1 возражаю

Стручεный возражεнъ низвε/р/жεнъ,

СтрЂла ратищε,

СтрЂляю з лука або з и стрεлбы, стрЂляю,

СтрЂляньε вεржεнїε,

СтрЂчаю стрЂтаю, срЂтаю срящу,

Студεнъ зима,

Студεнтъ, спудεй учεныкъ, тщатε/л/

Студня кладязь, кладεнεцъ,

Студεнεцъ ровъ ровεнникъ ровεни/к/

Стукъ мятεжъ, молва мятεнїε, топотъ,

Ступεнь стεпεнь,

Стирникъ управитεль, ко/р/мчи/й/,

Стираю ωкормляю,

Стиръ грεбло кормилноε, ко/р/мъ

СтЂна забрало,

СтЂнныкъ мεду сотъ,

Стягаю соωбязую,

Судъ, /318/

Судъ судба

Судовый домъ прεторъ, судилищε судищε

Судина ωрудина

Судина для ωливи чванεцъ,

Сукно портищε

Сукня вεрхняя риза ωдεжда,

Сукцεссїя, приεмничεсто,

Сум/м/а якого писанїя, глава главызна ωглавлεнїε, смышлεнїε,

Сумнεньε совЂтъ разумъ

Супо/р/токъ праща

Суптεлность . ухищрεнїε, бл̃гоухищрεнїε,

Суптεлный воспεрЂнъ, тонкїй, тончεный,

Суптεлнε нεтεлεснε дх̃овнЂ

Сурма сопль,

Сурмачъ пищалникъ,

Суровость бεзчεловЂчїε,

Суровый зри сроґїй,

СуспЂкованый порочεнъ, укоризнε/н/,

СусЂдъ, /319/

СусЂдъ, сосЂдъ, подругъ судо/м/ныкъ

Суть прεдстоитъ,

Сучокъ сучεцъ,

Сушъ сухъ, голый, сухль 3,

Сфалшованоε, прεлюбодЂйчноε растлЂнноε лεстноε,

Сфуканьε язва

Схадзка сотεчεнїε собранїε,

Схиляю приклоняю,

Сховую храняю,

Схороняεтъся сопрятаεтъся,

Сыномъ учинεньε, сыноположεнїε, усинεнїε ус̃новεнїε,

Сытый можаанъ,

СЂдаю возлЂгаю,

СЂдаю на лаву, воскланяюсь,

СЂку уязвляю,

СЂны кровъ прεддвεрїя.

СЂно, . . . . . . . . . . . . .

СЂпачъ рядникъ

СЂножать травникъ,

СЂрка сЂра жупεль,

СЂтка /320/

СЂтка сЂть мрεжа тεнε/т/ сило,

СЂтникъ ситовоε,

Сюди сЂмо.






T


Таблица скрижаль,

Табличка влагалищε,

Таεмница тайна,

Таεмнε тайно -Ђ, ωта/й/ дх̃овнЂ,

Таεмная тайная, таинствεнная, таинствεннЂйшаА нεдовЂдомаА

Тайстра чпагъ, пира спирида,

Такъ тако εй, сицε

Таковый сицεвый,

[Талантъ шЂсть со/т/, чεрвоны/х/] 2



1 Перед ціεю статтею в оригіналі зайвий раз написане слово стручεцъ.

2 Стаття дописана на полі.



ТалЂръ, /321/

ТалЂръ дискосъ,

Тамошный ωбиватεль, музεмεцъ 4

Танεцъ ликъ,

Танεцъ справую ликовствую,

Танцую ликую,



3 Неправильно перероблена автором словника стаття, пор. сохль: друзкъ, сушъ, хворостъ, сухіи голи або росчки (Б., 230).

4 Помилка, треба тузεмεцъ, пор. тузεмεцъ (Б., 260).



Танцу поважεньε, ликованїε, и ликовствованїε,

Таность смирεность,

Танε тунε,

Тарасъ зри тεмница,

Тарча щитъ павЂжъ, паЂжъ,

Татаринъ скифъ скифинъ, срацинъ,

Ташъ сεлεнїε, сЂнь сεло скинїА

Таю . . . . . . . . . . . . . .

Тваръ лицε возрЂнїε,

Твεрдый жεстокый жεстокъ твε/р/дъ, нεсотрεчεнный 1, постоянный,



1 Очевидно, треба нεωтрεчεнный.



Твεрдость жεстота,

Твεрдого карку жεстоковыйный,

ТвεрдЂю жεстЂю,

Твεрεзый трεзвый, бодрый,

Тврεзвлюся, /322/

Тврεзвлюся, трεзвлюся,

Твεржу извЂствую, провЂщεваю,

Тεды убо,

Тεлεсныкъ ласкосε/р/дїй,

Тεличка ω трεхъ лЂтεхъ юница

Тεмница уза юза узница юзилищε, стражба, твε/р/жа сεлεнїε твεрдиня,

Тεмность тма сумракъ,

Тεмность грубаА тма ωсяжимая,

Тεмный мрачный,

Тεскность туга бЂда, бεзсластїε, нεсладость, туга съ тяжεстїю, нεгодованїε,

ТεпεрЂшный настоящый

ТεпεрЂшнε мεшканьε, настоящεε житїε,

Тεпεръ нн̃Ђ днεсь,

ТεрмЂнъ уставъ прεдЂлъ /з/р/:

Тεрпεтина тεрεвиндъ,

Тεрмошуся пружуся.

Тεрпливый, /323/

Тεрпливый, пожадатεлный,

Тεрпливость тε/р/пεнїε,

Тεрпливость вεликаА долготε/р/пεнїε,

Тεрплю стражду,

Подεмлю приεмлю,

Тεсля дрεводЂля, зодчїй,

Тεсεлство роблю, дрεводЂлствую

Тεстамεнтъ завЂтъ,

Тεшу ваяю изваяю, начε/р/таваю,

Тиранъ мучитεль, томитεль,

Тиранство томлεнїε мучитεлство, насилїε насилованїε,

ТиранЂзую насилствую,

Титулъ, титла, надписанїε,

Тихый кротокъ тишайшый, блгоугодитεлный,

Тихость тишина ωтишїε, бεзмолвїε кротость, нεсмущεнїε нεмутноε,

Тихо бεз щуки 2 тоε/ст/ бεз шума, бεзъ плюскоти,

Тканьε:, /324/

Тканьε тчεнїε,

Тлумачъ сказатεль,

Тлумокъ тайстра,

Тлумокъ брεмА,

Тлустость, толща тукъ,

Тлустый мождаанъ,

Тлуща ωбстоянїε, наро/д/ мно/гъ/,

Тоболя тоболεцъ, зри тайстра,

Товаришъ клεврЂтъ другъ, подругъ сожитεль,

Товаришка жона сожитε/л/ница, другиня,

Товариство дружба, дружεство, состоянїε

Товаришъ в дорозЂ, сопутникъ, сопутшεствεнникъ,

Товариски/й/ ωбычный,

ТогосвЂтный мудрεцъ внЂшный 3,




2 Помилка, потрібно бεз щука, пор. бεзъ щука (Б., 5).

3 Тобто, внЂшный мудрεцъ.



Тогди южъ тачε,

To сїε тождε,

Тоεжъ тождε таждε,

Тоεстъ сїε тождε сиεстъ сиричъ,

Тожъ, /325/

Тожъ тачε,

Толко разовъ, толикощи толи/ж/ди

Толко толико, точїю кромЂ,

Токмо толма,

Толкованьε сказанїε,

Толокно мЂлта прясло,

Толстость толща,

Толстый дεбεлый,

Тополя sεлεная тεрεвинθъ,

Топо/р/ сЂчиво,

ТопнЂю таю, истаεваю,

Торба зри тайстра,

Торгаю тε/р/заю влεку,

Торгъ то/р/жищε, тризнищε, купилищε,

Торговникъ торжникъ,

Тото тожε сїε,

Тошню тужду, ныю тужу,

p

Травлю иждиваю, изнуряю,

Травлю в жолудку, изсучаю,

Травлю з кимъ, прииждиваю,

Трамъ бεрвно бεрвεно, слЂмА,

Трапεньε, /326/

Трапεньε борεнїε стужεнїε,

Трапεнъ εстεмъ, мятуся,

Траплю бору напаствую ωпо/л/чаюсА, стужаю, труды дЂю, удручаю ωsлобляю, возмущаю,

Трафляю/с/ ключаю/с/ приключаю/с/, случаюся,

Трафунокъ, случа/й/ притча,

Трачу погубляю, изнуряю, и/ж/диваю,

р

Трваю прεбваю, тεрплю по/д/εмлю,

Трвалый добль можствεнъ 1, крЂпкїй твεрдый,

Трвожуся мятуся крамолюся, смущаюся, сомнюся, низпадаю,

Трвожу возмущаю, соклащаю, смущаю крамоляю

Трвога, возмущεнїε, соклащεнїε, крамола молва мятεжъ, мятεнїε смятεнїε,

Трвожачїй собою мятεжъ,

Трεба трεбЂ, подобаε/т/ лЂпо ε/ст/,

Трεбεнεцъ, /327/

Трεбεнεцъ ευнухъ кажεникъ,

Трεзвый цЂломудрный цЂломудрε/н/ный, бодрый,

Трεзвость, цЂломудрїε цЂломудрεнїε,

Трεзво цЂломудрно,

Трεмчу трεпεщу, стεню, колЂблюся,

Трεпεщу зри трεмчу,

Трεмтаньε, зри трεпεтанїε стεнанїε, колЂбанїε, раслаблεнїε,

Трεфный ωчинный, кощунникъ,

ф

Трεфництво, кощунство граж/д/анство

Трεфную, кощунствую,

Трибуналъ судищε судилищε,

Триумфъ, побЂдная побЂдитεль, -ная ωдолЂнїε, натрижнεнїε, ωвравїε,

Триумфую в/ъ/ побЂдЂ являюся,

Троска туга дряхло/ст/ попεчεнїε

Троскливый дряхлый, попвчитε/л/ны/й/,

Тростина трость,

Троха, /328/

Троха вεлми стигло стиглЂ,

Прощуся 2 молвлю, смущаюся, униваю стужаю си

Трояко трεгубо трεвεрстно,



1 Пор. добль: сталый, мужεствεнъ... (Б., 51).

2 Помилка, треба трощуся, пор. стужаю си:..., трощусА,... (Б., 238).



Троякїй помостъ на игриску, трεвεрстныА ωсновы во тризнищи

Трудность упражнεнїε, стужεнїε, нεудобство, нεдоумЂнїε, таинство, нεдоумЂванїε, нεдомышлεнїε нεдомислимо, нεможεнїε лукавство

Трудно нεвозможно нЂсть возможно, нεмощно,

Трудоватый, прокажεнъ, и прокажεнный,

Трудъ проказа

Тружεньε подвигъ, страданїε,

Трумна рака,

Трутεнь трутый,

Трутизна ядъ я/д/ смε/р/тоносный, ωтрава балство,

Тручаю рЂю, порЂваю,

Трясεньε зεмлЂ трусъ,

Трясусь, /329/

Трясуся трεпεщу колЂбаю/с/, стεню,

у

Туга рачεнїε,

Туги/й/ жилищный,

Тужεньε клъцаю 3 зри тεскню,

Тулакъ лεстεцъ,

Туляюся скитаюся ωблужаюся

Туляньε скитанїε,

Тумултъ плищъ,

Тупкаю клεплю,

Тупканьε топотъ,

Тупость нεмощъ,

Тупи/й/ нεмощный,

Турбаторъ расколникъ, раздо/р/никъ, смущая/й/ зри ростε/р/къ, чинячї/й/,

Турма зри тεмница,

ТурнЂя клопотъ, сваръ молва,

Турчинъ сарацинъ, -ки/н/ скифъ,

Тутъ здε

Тутεшный здεшный

Тучу умащаю насищаю,

Тучεньε насищεнїε питанїε,

Тушу собЂ извЂствую/с/,

Тщый, /330/

Тщый тощъ,

ы

Тыжъ убо и убо,

Тыждεнь сεдмица нεдεля,

Тыжнованьε 4 калεнїε



3 Пор. въсклицанїε:... хлипаньε,... гука/н/ε якъ по умεрломъ (Б., 36).

4 Помилка, потрібно тынкованьε, пор. калεнїε,..., тынкованьε (Б., 96).



Ђ

ТЂло плоть,

ТЂломъ грубый, многоплотнып, дεбεлый,

ТЂнь сЂнь,

ТЂнный сЂнный сЂновный,

ТЂшусь, красуюся,

ТЂшу/с/ посполу, сослаждаюся,

я

Тяблица скрижаль,

Тяжаръ на сε/р/цу тяжкосε/р/дїε,

Тяжкый тяжεкъ, нεω/т/рεчεнный, притужный,

Тяжкость тягота тяжεсть,

Тятя рана,

Оу, У, /331/






Оу У


Оубираю/с/, понираю,

Оубіоръ, ωздобный, украшεнїε,

Оубіори ωстεгны

Оублагаю умилостивляю,

Оублаганьε умилостивлεнїε, ωчищεнїε,

Оубогїй бЂдεнъ нищый,

Оубогихъ халупки холуги,

Оубозтво нищεта, худость,

Оубожεство убожїε ωкаянїε, ωкаянство

Оубранїε, надраги,

ОубЂгаю, угонзаю, убЂгаю,

Оуважаю внεмлю, внушаю, востязую, воспоминаю, разсмо/т/ряю сматряю, умышляю, сославляю,

Оуважный бл̃гоискусный, вниматεль, оувнушитεль, бл̃гословный,

Оуволняю упражняю

Оуволняюся, упражняюся,

[Увясло митра] 1

ОувЂдалъ, /332/

ОувЂдалъ, позналъ

Оувязаю, углεбаю, унзаю,

Оугодовань прεпитанїε, прεсищεнїε,

Оугожую совЂщεваю, согласую, припоручаю,

Оуголъ углы,

Оуголъ гранъ, уголъ,

Оуголница мЂра, у тεсεль. правило

Оугорожую удружаю 2,

Оугразаю 3 углεбаю,

Оудаю/с/ на що, устрεмляюся,

Оудатнε правεднЂ, по достоянїю, в лЂпоту, достойнЂ,



1 Ця словникова стаття дописана іншим почерком на полі.

2 Помилка, потрібно въдружаю (Б., 27).

3 Пор. оуглεбаю: оугрАзаю, оувАзаю (Б., 264).



ОударЂньε прεтиканїε,

Оудило брозда,

Оудка удица,

Оужалую/с/ жалЂю умиляюся, раскаεваюся,

Оужε абїε у, скоро,

Оужε жъ убо ли

Оужъ зми/й/

Оуживаю гобзую наслаждаюся раскаεваюся, /333/ раскаεваюся,

Оуживаю употрεбляю, приεмлю, дЂиствую,

Оуживаньε, употрεблεнїε, подоба,

Оужитεчный, добродЂтεлный,

Оужитый бл̃гоувЂтливый, добродЂтεлный,

Оузда брозда

Оуздоровляю устравляю, исцЂляю,

Оузнаньε разумЂнїε, познанїε,

Оуказую сказую являю розмовляю назнамεновую,

Оуколяю занзаю, прободаю,

Оукорεньε зри ганба

Оукормляю, упитоваю прεсищаю,

ОукормлЂньε, прεсищεнїε, упитованїε,

Оукоряю потязаю, поεмлю, поручаю, повлачаю

Оукосостъ кривина,

Оукоси/й/ косвεнный

Оукривжεньε, ωбида ωбидЂнїε,

Оукривжоный ωбидимый,

Оукривжоный, /334/

Оукривжоный εстεмъ, врεждаюся,

Оулжεньε ω/т/рада,

Оуливаю, истукаю изваюяю,

Оулица стогна халуга,

Оулица широкая, площада,

Оуличка мεжда,

Оуломный бЂдный, нεмощный, врεдный, нεсовεршεнъ

Оуломность бЂда нεмощъ врεдъ,

ОулЂчεньε исцЂлεнїε, устрада

ОулЂчую исцЂляю подаю и/с/цЂлεшε, устрабляю,

Оумεншаю ωскодЂваю,

Оумεншεньε умалεнїε, ωскудЂн’їε, истощанїε истощεнїε,

Оумεрлый мεртвый усопшый, прεставлши/й/ся ωпочившый,

Оумεртьε успεнїε смε/р/ть, прεставлεнїε,

Оумεшканьε водворεнїε,

Оумираю прεставляюся, усипаю умираю

Оумова, /335/

Оумова закладъ сложεнїε, срεчεнїε

Оумовляюся c кимъ, совЂщεваюся,

Оумовляю совЂщεваю согласую, припоручаю,

Оумовляю кого увЂщεваю,

Оуморεьε умεрщвлεнїε,

Оумоцня/ю/ возмагаю утвεржаю,

Оумислнε самохотЂнїεмъ у/ст/роεнїεмъ,

Оумышляю смышляю,

ОумЂεтность мудро/ст/ умЂнїε,

Оуразумъ кова/р/ство вЂжεство, ходожεство умноε,

ОумЂεтный кова/р/ный,

Оунижоность умислу смирε/н/номудрїε

Оуноздую 1 ωброщаю,



1 Пор. ωброщаю: оунуздую... (Б., 279).



ОунЂя соεдинεнїε,

Оупадокъ падεнїε, падεжъ бЂда,

Оупамятствуюся, уцЂломудряюся

Оупεвняю извЂствую увЂряю увЂщεваю, достовЂрно творю,

Оупεвнεньε, /336/

Оупεвчεньε, извЂствованїε,

Оупεвняючεε, увЂщатεлноε, вЂроватεлноε,

Оупεрεжую, варяю, оупрεдваряю, прεдиду, прεдпостизаю,

Оупрεдитεль, прεдитεча,

Оупεряжаючїй, проиґумεнъ, прεдваряючїй, пεрвый,

ОуплεтЂньε соплεтεнїε,

Оуподобаньε бл̃говолεнїε,

Оуподобуюся угаждаю,

Оупокорεньε умыслу, смирε/н/ному/д/рїε,

Оупоминаю наказую,

Оупоминаючїй ωбличный, ωбличитε/л/.

Оупоръ нεωбузданїε, нεпокорεнїε

Оупорный жεстокїй напраснивъ самоугодный, гордостεнъ, свεрЂпЂяйся, нεпокоритεлный, напыщεнъ, -ный, дεрзый яростεнъ, прεзоривый,

Оупорожняюся, упражняю/с/,

Оуправляю исправляю, руководствою,

Оуправуймо руководЂмъ,

Оупрεимε, /337/

Оупрεимε, ω/т/ ср̃дца присεрдно ви/ст/нЂε 2,

Оупрεймость усεрдїε,

Оупрошую умоляю, упрашаю,

Оупустъ в ставу, хлябъ,

ОупЂрεнный воспЂрεнъ,

Оурачую убЂждаю, учεствую,

Оурачεньε убЂждεнїε

Оурачоный бл̃жεнный,

Оуроблεнїε соωружεнїε, воздЂланїε,

Оуроблюю, соωружаю, творю, сотворяю,

Оурода зри красота, краса,

Оуродивый зри красный,

Оуродзай ωбфитый, угобзнованїε, гобзованїε, ωбилїε,

Оуростаю возрастаю,

Оуруганьε зри ганба

Оуругаюся поношаю, поругаю/с/,

Оурядный санъ, достоинство, строитεлство 3 учитεлство,

Оурядникъ наставникъ вождъ строитεль, прεдсЂдатεль,

Оурадництво, /338/

Оурадництво, настоятεлство,

Оурядъ господа/р/скїй, строεнїε, домостроεнїε, домоправлεнїε

Оуряду того лу/ж/бы 4 сїя,



2 Пор. вистнЂε: оупріймЂ (Б., 22).

3 В оригіналі закреслене в цьому слові початкове оу.

4 Помилка, потрібно службы, пор. службы сεА (Б., 225).



Оусилованьε начинанїε

Оусилую налεжу, убЂждаю, понуждаю подвизаю нεщадно даю,

Оусиловуючи бЂдящи,

Оускромляю умучаю, укрочаю, смиряю,

Оускромлε/н/ный, смирεнный,

Оуслугованьε, служεнїε, упокоεнїε,

Оусмиряю сопрятаю,

Оусмотрую сразумЂваю, соразумЂваю, разсмощряю,

ОусмЂряю утоляю,

ОусмЂхаю/с/ ωсклабляю/с/, оумикаю/с/,

ОусмЂханьε ωсклаблεнїε,

Оуснулεмъ поспахъ,

Оуснуть поспать,

Оуспокоεньε миръ, умирεнїε, смирεнїε, угодїε,

Оусправεдливεньε, /339/

Оусправεдливεньε, судбы законъ, ωправданїя става зарокъ, з/р/: право,

Оуставичный бл̃гоприсЂдитεлный, при/с/ный искрный,

Оуставичнε всεгда пр/с/но въ вЂки,

Оуставлεнный нарεкованный, нарεчε/н/ный,

Оуставлεнная робота зарочноε цЂло 1,



1 Помилка, треба дЂло, пор. зарочноε дЂло: оуставлεннаа... робота (Б., 75).



Оуставилъ, постановилъ, назнамεнова/л/, уставилъ,

Оустаю исчεзаю, ωскудЂваю, таю,

Оустεрεжεньε/с/ похиблεнъε,

ОустεрЂгаю/с/ сохраняюся,

Оустигаю спЂю,

Оуступаю попущаю

Оуступи извали прεврати

Оусиновлεнїε ус̃нвεнїε усиновлεнїε синоположεнїε,

Оусипаю, . . . . . . . . . . . .

Оута/р/чка рать, борба, подвигъ,

Оутвε/р/жεньε утвε/р/ждεнїε дεржава,

Оутε/р/тая дорога, протруεнъ, пу/т/, протрутεнь

Оутεчεньε, /340/

Оутεчεньε, гонзεнїε,

Оутискаю ωскорбляю стужаю смиряю,

Оутискую, скорблю стужаю си.

Оутискованьε стужεнїε, укоризна, зри ганба,

Оутиснεньε ωбстоянъε, попεчεнъε, пεчаль скорбъ, тЂснота,

Оутопляю, потопляю погружаю,

Оутрапεньε ωsлоблεнїε, трεволнεнїε, бЂда пεчаль, sлоключεнїε, sлополучεнїε,

Оутрапляю ωзлобляю,

Оутраплεный бЂдный,

Оутраплεнъ бываю, ωзлобляюся, низпадаю

Оутрата тщεта врεдъ изнурεнїε, иструшεнїε, прεторъ,

Оутрачую изнуряю, иструшаю, ω/т/щεтЂваюсь, тщεту приεмлю,

Оутрату подоймую, то/ж/:

Оутратникъ ласкосε/р/дїй, изнуритε/л/,

Оутрачεный лишεный,

ОутЂкаю гонзаю, избЂгаю,

ОутЂканїε, /341/

ОутЂканїε, гонзεнїε бЂгство,

Оутучεный мождаанъ,

ОутЂха роскошъ услаждεнїε, порадованїε, утЂшεнїε, красованїε,

ОутЂшую утЂшаю,

Оуфатиґовую/с/ истомляюся,

Оуфатиґованный истомлεнный

Оуфаю уповаю надЂюся, извЂствую дεрзаю,

Оуфаεмъ извЂстихомся, уповаε/м/,

Оуфаньε упованїε надεжда

Оуфность дεрзновεнїε, ωбиновεнїε, упованїε надεжда

Оуфолґованьε щадЂнїε ω/т/рада попεчεнїε,

Оухо край ωбушїε,

Оухо ухо,

Оухороняю/с/, избываю,

Оухоронεньε избытїε,

Оучастникъ, ωбεщникъ,

Оучасництво наслЂдїε, участїε, причастїε,

Оучинокъ, /342/

Оучинокъ, дЂло дЂланїε, дЂтεль, начинанїε,

Оучитεль учитεль, наказатεль.

Оучитися способный, учитε/л/ный,

Оучиняю сотворяю,

Оучоный искусный научонъ,

Оучта гощεнїε учрεждεнїε, вεчεря, пированїε,

Оучтивый чεстный бл̃гоговЂнный, говЂнный, бл̃гоωбразный, добродЂтεлный. бл̃гонравный,

Оучтивость кому чиню, говЂю, почεствую,

Оучтивость говЂнїε почεсть,

Оучту справуючїй пировникъ,

Оучу учу поучаю руководствую,

Оучуся навицаю,

Оуччεньε почεствованїε, упокоεнїε, говЂнїε,

Оуччεный почтεнный,

Оушакъ двεрεй, на/д/двεрная, надвεрїя,

Оушанованый бл̃жεнный,

Оушкожую, /343/

Оушкожую, ωбижу нεправдую

Оушкожεньε ωбида ωбидЂнїε,

Оушко иголноε ухо,

Ушолъ избЂжε гонзню,

Ущипаю, ухапляю, угризаю,

Ущипливость ругатεлство,






Ф


Фалди рысны 1, трεсна,

Фалдистый трεсноватый,

Фалшъ блудъ, лукавство,

Фалшивый лукавый,

Фалшованьε лεстноε, прεлюбодЂйчноε, растлЂноε,

Филя на водЂ, волна волнεнїε,

Фа/р/ба, /344/

Фа/р/ба шаръ,

Фартухъ εпεдитъ. ωбязало надраги,

Фаска дεлва.

Фасолы 2 многи пεчали

Фасти 3 sεло,

Фацεлитъ сударъ, главотя/ж/,

Фиґа 4 смоква,



1 Пор. рАсны: фалды, брамы (Б., 212).

2 Можливо, після ф пропущено р, пор. пεчаль: фрасунокъ... (Б., 153).

3 Пор. sεло:... фасты, быльε (Б., 68).

4 В оригіналі літера ґ латинська (Q).



Фиґовоε дεрεво, смоковница,

Фиґъ дикихъ дεрεво чεрничїε, сикоморїя,

Философъ любомудръ, любопрεмудръ,

Философїя любомудрїε, философїε,

Философскїй любомудрїй,

Филя врεмя

Флεтня сопль, сопЂль, цЂвница,

Флиси грεбцЂ,

Фляша фаска,

Фолварокъ сεло,

Фолґа ω/т/рада ωслаба,

Фолґую щажу,

Фолґуючи, /345/

Фолґуючи, щадя снисходитε/л/нЂ, ω/т/раднЂ,

Форыта/р/ звозчикъ, управитε/л/,

Форма ωбразъ, зводъ,

Форма найпεршая, пε/р/воωбразїε

Формованьε ωбразованїε [изωбражε/н/-:]

Фо/р/мую ωбразую, ухищряю,

Фо/р/тεль учεнїε,

Фо/р/туна бл̃жство получεнїε

Фо/р/туна чїя случай, нужный,

Фратъ прони/р/ливεцъ, прони/р/ливъ,

Франца фрεнчуя 5, [проказа,]

Фрасунокъ туга дря/х/лость, бεзсластїε, нεгодованїε, бЂда пεча/л/ ско/р/бъ сЂтованїε, жεлЂтба, жεлЂнь, посуплεнїε,

Фрасуюся тужу дря/х/лую, дрясεлую, молвлю, ско/р/блю, ωпεчаляю/с/, пεчалую стужаю си униваю,

Фрасую мяту,

Фрасовливый пεчалεнъ при/с/ко/р/бεнъ. ωпεчалεнъ посуплεнъ

Фрасунки, /346/

Фрасунки многопεчалїε,

Фрасованый, унирый 6 дряхлый,



5 Помилка, треба фрεчуга, пор. фрεнчюга (Б., 247).

6 Помилка, потрібно унилый, пор. унылый (Б., 270).



Фрасовали востужиша, пакостиша,

Фрима/р/чу, измЂняю укаю запрεщаю, ωбличаю, язвлю порицаю, зарицаю,

Фуканьε зри ганба,

Фундамεнтъ фамεлїωнъ ωснованїε, вина начало,

Фундамεнтъ, закладаю, основанїε, полагаю,

Фундуючїй, ωсноватεль, здатεль,

ФЂяра сопль сопЂль

ФЂгура ωбразъ,

ФЂстула воскликновεнїε,

[Фунтъ мнасъ]

X, /347/






X


Хапаю εмлю похищаю,

Характεри ωбвЂшεнїε, узоношεнїε,

Хатки убоги/х/, халуги кущи

Хвалю славлю, составляю, бл̃гословляю, бл̃жу бл̃гочεствую, вεличаю,

Хвалεньε славословїε,

Хвалити/с/ угодити,

Хватаю зри хапаю,

Хворостъ, рождїε хврастїε со/х/ль,

Хвостъ ωпашъ ωшибъ, хоботъ,

Ђ

ХвЂю/с/ влаюся, зиблюся, зибаю/с/

ХвЂньε/с/, влаанїε маанїε,

ε

Хεлплю/с/, любопочитаю/с/, кичуся, вεличаюся,

Хεлпливый любочεстεнъ,

Хεлпливость любочεстїε, мудрованїε, кичεнїε, шатанїε, вεличанїε,

Хεндоґо, сочиннЂ, юношεски,

Хεндоґый, /348/

Хεндоґїй добрый юношεскый лЂпый, красный,

Хиба точїю кромЂ,

Хибляю погрЂшаю,

Хитляность, лицεмЂрство, лицεмЂрїε, ωпламство 1 лицεпрїятїε,



1 Помилка, потрібно ωплазство, пор. ωплазство:... хитлАнство (Б., 296).



Хитляный, вεлεрЂчивъ, буεсловный, любопитный, лицεмЂръ лукавый, блядивъ,

Хитрый кова/р/ный лукавый, ухищрεнный,

Хитрая зрада кознь,

Хитрость соωбращεнїε, извитїε, лукавство кова/р/ство, ухищрεнїε, учεнїε кознь,

Хлипаю плакаю, плачуся, съ воздиханїεмъ, восклицаю,

Хлипаньε воскликновεнїε,

Хлопεцъ дЂтищъ,

Хлопъ посεлянинъ, сεляни/н/, сεлникъ,

Хлюба зри хεлпливость,

ХлюблюсА зри хεлплю/с/,

Хмари/т/ся, /349/

Хмаритъся, дрясεлуεтъ,

Хмара сумракъ, тεмεнъ, примракъ тεмεнъ ωзблакъ.

Ховаю храню,

Хованьε сокровищε, кровъ,

Ховзкый по/л/зокъ по/л/зкый,

Хожεньε хождεнїε шεствїε,

Хожу хожду шεствую,

Хорый нεдужный, нεмощный,

Хороба нεдугъ, язва болЂзнь, страданїε нεдугованїε, врεдъ нεмо/щ/

Хороба нεулЂчоная врεдъ, нεудобъ лЂкуεмъ,

Хороба долгая многоврεмεнно страданїε,

Хорованьε зри хороба,

Хорую нεдугую, нεмощεствую, болЂзную крую 3,

Хронεньε/с/ говЂнїε

Хороши/й/ зри красный,

Хорошε лЂпо хопаво 4

Хорошость зри красота,

Хоруговъ, /350/

Хоруговъ знамεнїε,

Хоружый знамεноносный, знамεноносεцъ,

Хоть хотя/й/, хоча жъ ащε жε или и убо, убо понε,

Хоть изволεнїε, хотεнїε, жажε/л/,

Хотячимъ волεю,

Хочу хощу волю жεлаю,

Храпъ на кого васнь,

Хрεбεтъ задняя плεщи мεждорамїя,

Хромый, клосε/н/ клосый, врεдный, маломощный, клоснεцъ

Хроповатый, прудный, сухъ притрудεнъ,

Хтивость жεланїε, вождεлЂнїε, похоть,

Хтивость маю, вождεлЂваю, жεлаю, похотствую,

Хустка сударъ, убрусεцъ, главотяжъ,

Хутливый тщаливый,

Ц /351/






Ц


Цапа ящε/р/ 2

Царигородъ Цариградъ, Константинополь, [Византїа.]

ЦвЂчу наказую вразумляю, ωбучаю,

ЦвЂчуся навицаю, поучаю/с/, глумлю/с/

ЦвЂчεнїε ωбучεнїε, устроεнїε, навикновεнїε, бл̃гоискуство вЂжεство, наказанїε, глумлεнїε погощрεнїε 5, учεнїε вЂжа,

ЦвЂтникъ рай,

Цεбε/р/ водоносъ ровъ,

Цεгла плинθа [кирпичъ,]



2 Неправильно перероблена автором словника стаття, пор. ящεръ: остраА скора, которои оуживаютъ до рукоАстА шабεлного, цапа (Б., 314).

3 Помилка, треба круждую, пор. круждую: хорЂю (Б., 104).

4 Очевидно, треба хупаво.

5 Поющрεнїε?



Цεгεлникъ плинθникъ,

Цεдула свитокъ,

Цεль намЂрεнїε, бл̃гоизволεнїε бл̃говолεнїε прεдложεнїε [прε/д/сАвзятε.]

Цεлникъ мытаръ, митоимεцъ,

Цε/р/ковъ ст̃ыня ст̃ылищε

Цε/р/ковный, /352/

Цε/р/ковньїй, собо/р/ный, εклεсїя/ст/,

Цεса/р/ кεса/р/,

Цεса/р/ство, вл/д/чство, иґεмонїА самодε/р/жство, могутство, дε/р/жава,

Цεтна/р/ талантъ,

Цεхъ содружεство,

Ци εда εдали убо, тЂмжε,

Цибуля чε/р/влεный лукъ,

Цимбали бряцало, ки/м/валъ, доброгласεнъ,

Цибуля чεская 1 лукъ,

Цинамо/н/ кинамо/н/, корица касити/р/ 2,

Циприсъ кипарисъ,

Цитра гусль, брацало,

Цитриста гудεцъ,

Цистε/р/на источникъ, кладязъ, кладεнεцъ сусЂпъ 3,

Цицка сосоцъ 4

Цнота добродЂтεль, бл̃гость, святба сила,

Цнотливый добродЂтεлный,

Цо/р/ка дщε/р/, дщи.

[Цнотливїε справы добродЂянїε.]

Цудный, /353/

Цудный зри красный

Цудность зри красота,

Цына . . . . . . . . . . . . .

Цицки сосци пε/р/си,

ЦЂжмъ сапоги,

ЦЂжма/р/ швεцъ, шапогошвεцъ 5,

ЦЂлую лобзаю лобжу,

ЦЂлованьε лобзанїε,

ЦЂлый цЂлъ всεсовε/р/шεнъ,

ЦЂха знамεнїε,

ЦЂхую знамεную,

Цякавый вεлεрЂчивъ, любопы/т/ный, буεсловъ,

Цякавость, ωпла/т/нство,

Ч, /354/



1 Неправильно перероблена автором словника стаття, пор. лукъ:.., по/л/. цεбуля, чески лу/к/ чεрεлεный (Б., 110).

2 Неправильно або випадково віднесене автором пам’ятки слово до ціεї статті, пор. кассітεръ: цина, бЂлоε олово (Б., 420), а слово цына залишене без перекладу.

3 Помилка, треба сусЂкъ.

4 Помилка, треба сосεцъ.

5 Помилка, треба сапогошвεцъ.







Ч


Чаровникъ балый волхвъ, волшεбникъ, чародЂй, ωбаватεль, ωбаянныкъ,

Чаровница балїА,

Чарованїε, ωбава ωбавлεнїε,

Чары волшба волшεвба,

Чарами труючїй, чароω/т/ровникъ,

Чари на шии ношεньε , узлоношεнїε, узоношεнїε,

Часъ врεмя,

Часъ пεвный, або намЂрεный , крε/с/ нарокъ

Часть гра/н/, часть,

Чата наскокъ,

Чаша кεлихъ кратиръ сткляница чаша,

Чашникъ чεрпчїй, чε/р/плюшїй,

Чвεртня коробка спудъ,

Чεкаю чаю ωжидаю, тε/р/плю подεмлю, /355/ подεмлю, прεдваряю, варяю, прεдпостизаю,

Чεлюсти скранїя, ланити,

Чεму воскую почто,

Чεпεцъ вЂнεцъ,

Чεрвъ тля,

Чεрвεцъ чεрвоность, чεрвЂнъ чεрмность,

Чεрвоная нитка конура,

Чεрга чрεда,

Чεрεвикъ сандали/я/, плεсница, сапогъ ωбуща,

Чεрεво чрεво утроба,

Чεрεда чрεда,

Чεрεзъ за мимо, прεзъ чрε/з/,

Чεрεзъ нεго ни/м/,

Чεрεзъ тεбε тобою,

Чεрεзъ мεнε мною,

Чεрεзъ нихъ ними,

Чεрεзъ вεсь животъ, чрεзъ всε житїε, по всεму житїю,

Чεрεзъ, волю бж̃їю волεю бж̃їεю

Чεрεнный, /355/

Чεрεнный, зубъ, члεновный,

Чεрεпаха жεльвъ,

Чεрнεцъ мнихъ инокъ, мона/х/, калугоръ εллинεцъ 1

Чεрнεцтво иночεство

Чεрница монахиня мнишица, инокиня,

Чεрнуха кокулица,

Чεрпаю чεрплю, чεрпаю,

Чεрствый, бодрый, юношεскїй,

Чεснокъ лЂсный лукъ,

Чεсть пиръ учрεждεнїε,

Чεстую гости страннопрїймаю, угощаю страннововожду

Чεстный говЂнный,

Чεсти прагнεньε, любочεстїε

и

Чиншъ дань,

Чиню творю сотворяю, содЂловаю,

Чи/р/воность якъ кровъ чиню, ωбръщаю,

Чεрвоность ωброщεнїε, чεрмно/ст/, цЂрвлЂнъ чεрвлЂнъ,

Чирвонюсь, /357/

Чирвонюсь, з сорому срамляю/с/, рдЂюсь,

Чи/р/воный чε/р/мный,

ЧирвЂнъ зри чи/р/воность,

Чирвствый зри чεрствый,

Чи/р/ство юношεски,

Чисто право цЂломудрно,

Чистость, чи/с/тота чεс/т/ность, цЂломудрїε, ясность, свЂтъ,

Чистый бл̃гоговЂнный, цЂломудрый, цЂломуд/р/ный, цЂлъ, цЂлый,

Чистый право прεподобный

Члонокъ удъ составъ, стεпεнъ,

Члонокъ встидливый срамный удъ, дЂтородный удъ,

Члонки члЂны,

Чоботаръ швεцъ, сапожникъ,

Чоботъ сандалый сапогъ, плεсныца ωбуща,

Човε/н/ корабεцъ,

Чого чεсого,

Чоло, /358/

Чоло чεло,

ЧоловЂкъ чловεкъ,

Чо/р/нокнижникъ, волшεбныкъ, волхвъ чародЂй,

Чо/р/тъ дїяволъ сатана кудε/с/никъ кудεсъ прεлεстникъ,

Чоснокъ лЂсный лукъ,

Чрεзъ прεзъ мимо,

Чудный чудовный нεчаεмый нεначаεмый, чудный чудεсный,

Чужый чуждъ, туждый 2



1 Неточно перероблена стаття, пор. статтю инокъ (Б., 88).

2 Туждый виправлене в оригіналі з туждъ.



Чужозεмεцъ иноплεмεнникъ, инозεмεцъ странεнъ, иноколЂнникъ, иноязичникъ,

Чужозεмка иноколЂнница,

Чужолозство, блудъ любодЂянїε, прεлюбодЂянїε прεлюбодЂйство

Чужоложу любодЂйствую, прεлюбодЂйствую, прεлюбы дЂю,

Чуйный бодрый

Чуиность трεзвεнїε, бодрость, бо/ж/рεта радЂнїε,

Чуприна, /359/

Чуприна власы,

Чутьε бдεнїε, бодрость,

Чую бодрствую, трεзвлюся,

Чуючїй, бодрый тщаливъ,

Ччεньε говЂнїε,

Ччу говЂю бл̃жу,






Ш


Шабалтасъ чпагъ,

Шаламая цЂвница,

Шалεньε нεистовство,

Шалεнε нεистовЂ,

Шалεный нεи/с/товъ, нεсмыслε/н/, тяжкосε/р/дый нεчεстивъ,

Шалεнство, /360/


Шалεнство нεистовство, бЂснованїε, нεразумїε изумлεнїε,

Шалка у ваги . . . . . . . .

ШалЂю нεистовляюсА бЂснуюся

Шаля мЂри прεвЂса,

Шаную говЂю

Ша/р/латъ багоръ, баграница

Ша/р/паю похищаю, рЂю, тε/р/заю.

Ша/р/пачъ хищникъ,

Ша/р/панїε хищεнїε, рεтба рЂнїε, рЂянїε,

Ша/р/панина хищεнїε,

Шата ωдεжда риза,

Шата долгая утворεнїε

Шатанъ сатана дїяволъ,

Шатε/р/ сЂнь скинїя станъ,

Шафа/р/ домостроитεль, строитεль скупникъ,

Шафа/р/ство строεнїε,

Шахи шахматы,

Шафранъ крокосъ,

Швεцъ, /361/

Швεцъ усмошвεцъ

Шεдивость, сЂдина,

шεлюгъ пЂнязь,

Шεмраньε, ропотъ, роптанїε, роптанїε, хулноε хухнанїε шатанїε срεнство.

Шεмру ропщу, хухнаю,

Шεмручїй ропотливъ,

Шεпεтливый, косногла/с/ный косноязичный, мεдлεнноязичный,

Шεстинεдεлка, рожεница,

Шибала прεзоръ,

Шибεничники паличныки,

Шида/р/ ругатεль, кощунникъ,

шидε/р/ство руганїε агавїε, ωгавность кощунство

Шиджу ругаюся,

Шинкаръ винарεкъ 1,

Ши/р/мую подвизаюся во/с/подвизаю/с/

Ши/р/мЂ/р/ство бо/р/ба страданїε, подвигъ подвизанїε,

Ши/р/мЂръ подвижникъ, страдалε/ц/, тризникъ, /362/ тризникъ,

Широкость, пучина широта,

Широкость, мЂсца растоянїε,

Широцε пространно ω/т/радно,

Шишакъ шлεмъ,

Шия ти/л/ выя,

Шка 2 клюсь,

Шкапа роблεная, подярεмни/къ/,

Шкарадный шкарадъ, студный, срамный сквεрнавый,

Шкарадная мова, срамословїε, бля/д/,



1 Помилка, треба винарскъ, пор. винарскъ (Б., 22).

2 Тобто, шкапа, в оригіналі пропущений останній склад, пор. клюсА: конь, шкапа (Б., 97).



Шкода тщεта, врεдъ лукавство,

Шкожу врεждаю, пакощу, ωбижу, поврεждаю нεправдую,

Шкоду подεймую ω/т/щεтЂваюсА

Шкодую тщεту приεмлю, по/д/εмлю,

Шкодливый тяжεкъ лукавεнъ, врεдный пакостный, тя/ж/косε/р/дный,

Шкоду чиню, ω/т/щεщаю,

Шкодъ врεди,

Шкодца, /363/

Шкодца врεдитεль, пакостникъ, пострЂкатεль губитεль,

Шлюбъ ωбЂтъ ωбЂщанїε,

Шляхεтный доблый, дрεвны/й/, вε/т/хы/й/,

Шляхεтность чεстность, чεснос/т/,

Шмата плюгавая по/р/тъ,

Шмата рубъ,

Шматищε рубищε,

Шнуръ тεсεлскый, правило,

Шопа сЂнь скинїА станъ

Шоръ на конЂ соръ,

Шпεтная мова срамословїε бля/д/

шпεтный sлоωбразный шкарε/д/, шкарεдный,

шпεтность бεзобразїε,

Шпεчу посмраждаю,

ШпиклЂръ житница, хранилищε, хранилница

Шпиталь болница,

Шпираю пару,

Шпыраньε парεнїε,

Шпыраютъ ω мнЂ истязую/с/,

ШпЂґую, /364/

ШпЂґую соглядаю,

ШпЂґуютъ мя истязую/с/,

ШпЂґъ исходникъ, соглεдатε/л/ прεлагатай соглядатай сходникъ позоритεль,

ШпЂґованьε соглядεнїε

Што что,

Што/р/тъ прεсудница 3,

Што/р/тиста прεсудник 4,



3 Помилка, треба прεгудница, пор. прεгудница (Б., 175).

4 Помилка, треба прεгудникъ, пор. прεгу/д/никъ (Б., 175).



Штука чого гранъ,

Штука извитїε хитрость кова/р/ство учεнїε,

Штука лотровская сквε/р/навый сквε/р/ный,

Штучный кова/р/ный,

Шту 1 приповЂсти извитїε словε/с/,

Шуба утворεнїε, [милоть.]

Шубравεцъ рубищεносεцъ

Шутъ рубыщныкъ,

Шукаю ищу возищу, возискаю,

Шуканїε возисканїε

Шулга шуїА шуица,

Шумъ, /365/

Шумъ звукъ щукъ,

Шумлεньε шатанїε

Шумлю шатаюсь,

Шутъ смЂхотво/р/ца,

Шутовство смЂхотво/р/ство.






Щ


Щажεньε щадЂнїε попεчεнїε,

Щасливый бл̃жεнный бл̃гополучный, дεсный бл̃годεнствεнъ,

Щастьε бл̃жεнство, бл̃годε/н/ствїε, блгополучїε -получεнїε случай,

Щасти/т/ ми ся, бл̃годε/н/ствую, бл̃гополучаю гобзую изобилую,

Щасливство, /366/

Щасливство, бл̃жεнство

Щастя кому причитаю, бл̃жу,

Щεбεтливость блядословїε,

Щεбля в трапεзЂ щεгнуша,

Щεкаю лаю,

Щεка/р/ лаятεль,

Щεканьε лаянїε,

Щεпаю исцЂпЂваю,

Щирε истиннЂ, вЂрнЂ нεзлобивЂ, приискрно,

Щирый нεsлобивый, нεзави/ст/ны/й/ нεумитный, простый нεлεстный приискрный, нεвЂжда цЂлый цЂлъ правый,

Щирость нεsлобїε, нεзави/ст/, цЂлость нεзавистноε,

Що что,

Щодробливый, страннолубивъ, страннопрїятенъ, бл̃гїй милостивъ,

Щεдрый щεдръ,

Щодробливость, бл̃гостиня милосε/р/дїε, щεдрота,

Щодробливо/ст/, /367/

Щодробливо/ст/, противу гостεй, страннолюбїε, щεдрота,

Щока крань, 2



1 Слово недописане. Статтю невірно перероблено, пор. извитїε притчъ: штучный приповЂсти; извитїε словεсъ: штучноε мовεньε... (Б., 82).

2 Помилка, треба скрань, пор. скрань (Б., 221).



Щось нЂчто,

Що на/д/то прочεε, ω потомъ,

Щуплый тεнкїй,

ЩЂлина скважня,

ЩЂпцЂ ωтирати свЂчки ωцЂщало,






Ю


Южъ к тому тачε досεлЂ

Южъ болшε тачε досεлЂ,

Южъ нε юже юж нε нε к тому,

Ю/р/ґεлтъ урокъ,

Юрность разсвεрЂпЂнїε, нεчистота

Юхтовый кожаный, усмЂнъ,

А Я /368/






Я А


Ядъ ωтрава ядъ идъ,

ЯдЂньε ядь, ядεнїε,

Яждεньε яждεнїε,

Яжда яждεнїε,

Яства я/д/ ядεнїε,

Ябεдникъ клεвεтникъ

Ябεдничу, клεвεщу, важду, на кого, порЂкаю ωска/р/жаю,

Ябεдництво, важдεнїε, порεчεнїε, клεвεта,

Яблко, . . . . . . . . . . . . .

Яблко грановитоε полноε зε/р/ня/т/, шипокъ,

Яблони грановитой, дεрεво шипча/н/,

Явнε я†явлεнно, явствεннЂ,

Яворъ рεпина,

Яворовый рεпинεнъ,

Ягода винная, нεдозрЂлая парадокъ 1

Ягоди, /369/

Ягоди скрани скранїА

Ядε/р/ный младый,

Языкъ народъ,

Язичок sЂльε троскоть,

Азикъ язикъ,

Азичокъ у ваги правило

Язя балїА,

Якая εлика яковая

Якїйсь нЂкто нЂкїй εтε/р/,

Якобы акибы аки,

Яковый каковый,

Якось яковось, яско 2 яково,



1 Помилка, треба пародок, пор. пародокъ (Б., 152).

2 Може, потрібно якось.



Яковость качεство, количεство,

Якъ како коль εлма,

Якъ много εлико,

Якъ болшε колми,

Яма ровъ жупищε. гробъ сусЂкъ язвина розсЂлина,

Ямка пεщεра нирищε,

Ярина sεлїε,

Я/р/марокъ то/р/жищε,

Ярмо иго,

Яскиня, /370/

Яскиня, вε/р/тεпъ закровъ, нирищε язвина;

Ясность свЂтлость, сїянїε, свЂтъ,

Ясность вимовы ωбротность, язика бл̃гоязичїε, бл̃горЂчїε,

Ястрεбъ крагуй,

Ясиръ полонъ плЂнь,

Ятровка повинная, ятровъ, /371/





[СИНОНІМА СЛАВЕНОРОССКАЯ. КІНЕЦЬ]





А  Б  В  Г  Ґ  Д  Є  Ж  З  И, І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я







Попередня (букви О-П)     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.