Попередня     Головна     Наступна             Примітки





Додаток III



Лічильно-грошові одиниці


1. Гривна — західноєвропейська марка. Ця грошово-лічильна одиниця (numerus polonicalis, pagamentum Polonicale або numerus Cracoviensis), що дорівнювала 48 грошам, поширилася на майже всіх польських землях, а також в Галичині і на Волині під пануванням Польщі в середині XVII ст.

Див.: Зварич В. В. Нумізматичний словник. — С. 32.

2. Золотий, злотий (польськ złoty, złotówka) — грошова одиниця Речі Посполитої, в середині XVII ст. = 30 грошам (осмакам) за сумою 30 срібних грошів закріпилась назва з польської. Злотий польський був вигідним у лічбі, тому що дорівнював половині копи або 1/3 таляра.

Див.: Зварич В. В. Нумізматичний словник. — С. 68.

3. Копа (лат. sexagena, чім. Schock) — лічильна одиниця, на яку в середині XVII ст. лічили гроші на більшості території України і на землях Великого князівства Литовського і, як правило, — литовські монети, що були якісніші від польських, останні ж рахувалися на «золоті». Копа = 21/2 золотим = 5/6 таляра = 75 грошам.

Див.: Шугаєвський В. Монета і грошова лічба на Україні в XVII столітті. — С. 150; Зварич В. В. Нумізматичний словник. — С. 77.

4. Таляр (нім. Thaler, Taler) — велика срібна монета. Широке розповсюдження мали таляри Голландської республіки, Іспанських Нідерландів та Німецької імперії. Крім того, таляри використовувалися також як лічильна одиниця. На них рахували не лише середні, а й дрібні монети (півтораки-гроші). Таляр = 3 золотим = = 1,2 копи = 90 грошам (осмакам). Зарубіжні таляри були у грошовому обігу Речі Посполитої в середині XVII ст.

Див.: Зварич В. В. Нумізматичниий словник. — С. 122.

5. Loeventaler провінції Гельдерн у Сполучених Нідерландах, карбований 1641 р. Українські назви: «лев», «левок», «таляр шлевковий». Вони розмірами і вагою були майже подібні до повноцінних талярів (названих у Росії єфимками), але карбувалися з гіршого срібла, ніж таляри, й тому нижче цінилися на ринку.

Див.: Зварич В. В. Нумізматичний словник. — С. 83; Шугаєвський В. Монета і грошова лічба на Україні в XVII столітті. — С. 150.








Додаток IV




Монети


1. Аспр (akće) — назва турецької і кримської дрібної срібної монети (вага 1,1 г), поширена в країнах Сходу.

Турецькі akće карбувалися у XIV—XVIII ст., кримські — в XV— XVIII ст.; 80 аспр = 1 таляру в середині XVII ст.

Див.: Зварич В. В. Нумізматичний словник. — С. 20.

2. Gulden (Florenus Achtenwindig) герцогства Ольденбург, карбований за правління герцога Антона Гюнтера (1603—1667); недатований (приблизний час карбування — 1637—1657 рр.). Українська назва «орлянка».

Див.: Шугаєвський В. Монета і грошова лічба на Україні в XVII столітті. — С. 150.

3. Гріш ( лат. — grossus — великий; nummus grossus denarius, grossus — великий гріш, великий динарій) — срібна монета вартістю в кілька динаріїв, яку почали карбувати в Генуї в кінці XII ст. Гріш — це розмінна монета з різними локальними, додатковими визначеннями, становив спочатку 1/21, далі 1/24, 1/36 та інші частини таляра. Наприклад, 1648—1657 рр. на Україні таляр = 90 грошам = 3 золотим.

Див.: Зварич В. В. Нумізматичний словник. — С. 33.

4. Дукат — золота монета, яку з 1284 р. почала карбувати Венеція. Цю монету в XVI ст. називали цехін, італ. zechino (zecca — монетний двір), вживана з XVI ст. назва золотого дуката. Дукати в Україні у середині XVII ст. називали «червоними» або «червоними золотими», курс яких приблизно вдвічі перевищував курс таляра. З кінця XVI і в XVII ст. на українських землях поширені переважно голландські дукати.

Див.: Зварич В. В. Нумізматичний словник. — С. 62.

5. Червоний золотий = 2 талярам битим.

6. Таляр битий = 1/2 червоного золотого = 90 грошам (осмакам). Див.: Шугаєвський В. Монета і грошова лічба на Україні в XVII столітті. — С. 151.

7. Лев, левок = 5/6 таляра = 75 грошам (осмакам). Див.: Шугаєвський В. Монета і грошова лічба на Україні в XVII столітті. — С. 152.

8. Орлянка — обчислюючи теоретично = 52,83 грошам (осмакам). Можливо = 2/3 таляра = 60 грошам (осмакам). Осмак (гріш) = 2/3 чеха.

Див.: Шугаєвський В. Монета і грошова лічба на Україні в XVII столітті. — С. 151.

9. Піастр — турецька срібна монета, карбована в XVII ст. за зразком песо.

Див.: Зварич В. В. Нумізматичний словник. — С. 102.

10. Угії — угорський золотий флорен = 34—36 грошам.

11. 3 cruciferi (три крайцери = три півгроши) короля Сігізмунда III (1587—1632), карбовані 1618 і 1621 рр. Українська назва, ймовірно, «чех» — (пулторак, півторак) = 11/2 гроша (осмакам), німецька «Dreikreuzer»: в Шлеську — це «Boehm» = «чех».

Див.: Шугаєвський В. Монета і грошова лічба на Україні в XVII столітті. — С. 152.





Додаток V




Міри


1. Міри довжини

Лікоть (cubitus, ulna) = 2 стопи = 24 далі, див. прим. 284.

Лікоть львівський = 73,2 см., див. прим. 284.


а) Міри довжини тканин

Постав сукна = 20—50 ліктів, найчастіше 30—36 ліктів, див. прим. 284.

Бал (бела) сукна = 25 поставів, див. прим. 284.

Штука полотна найчастіше = 48 ліктів.

Штука різних тканин (рогсіо, ресіа) = 30, 50, 60, 79 ліктів, див. прим. 284.



2. Міри поверхні

Королівський гіберновий лан = 64,8 морга.

Війтівський (ревізорський) лан = 90 моргів.



3. Насипні міри об’єму

Лашт у Польщі = 60 кордів, див. прим. 301.

Корець = 36 гарнців, див. прим. 301.

Гарнець = 4 кварти = 16 кватирок (= 3,7681 л), див. прим. 301.


4. Наливні міри об’єму

Бочка = від 36—122 гарнців, див. прим. 125, 211.

Бочка велика, наприклад віденська = 4 чверті = 8 осьмин = 72 великих (цехових) гарнців = 144 малих (шинкових) гарнців = 407 л.

Барило = 18—28 гарнців.

Куфа = 2 бочки, див. прим. 211.

Руська (українська) бочка = 2 півбочки = 6 поков = 24 ручки (чверті) = 232 л.

Наливний гарнець у Львові = 3,84 л., див. прим. 125.


5. Міри ваги

Фунт (libra) = 32 лути = 48 скойців. Фунт львівський = 405,224 г.

Камінь = 32 фунти.

Камінь у Львові = 10 безмінів, див. прим. 211.

Пуд = 6 безмінів = 53,8 фунти, див. прим. 125.

Безмін = 8—9 фунтів = 3,3—3,7 кг, див. прим. 211.

Гривна = фунт — 32 лути.


6. Способи лічби різних товарів

Копа = 60 шт.

Кіпа шкір = 100 шт., див. прим. 222.

Бунт = мендель = 15 шт., див. прим. 219.

Сороки — бунт із 40 штук хутра лисиць, куниць, пупків соболів, див. с. 58.

Фаска масла = 30 кварт.

Віз заліза = 2 снопи = 24 шини, див. с. 66. «Віз» заліза важив близько одного сотнара. Звичайно на однокінний віз вантажили 5 «возів» заліза, оскільки середнє навантаження коня в той час становило приблизно 5 сотнарів.











Попередня     Головна     Наступна             Примітки


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.