Попередня     Головна     Наступна





Примітки





Вступ


 1 Jorga Niculae. Geschichte des rumanischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. — Gotha, 1905. — T. 1.

 2 Lehr Lia. Comurtul Ţárii Romîneşti şi Moldove în sec.XVI—XVII//Studii şi materiale de Istorie Medie. — Buc., 1960. — T. 4. — C 223—304.

 3 Kutrzeba Stanisław. Handel Polski ze wschodem w wiekach średnich // Przegląd Polski. — 1903. — T. 148.

 4 Рутковский Я. Экономическая история Польши. — М., 1953.

 5 Rusiński W. Roswój gospodaroczy ziem polskich w zarysie. — Warszawa 1963.

 6 Rybarski Roman. Handel i polityka handlowa Polski w XVI stuleciu. — Poznań, 1928. — T. 1—2.

 7 Łoziński Władysław. Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach — Lwów 1889.

 8 Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie XVI i XVII wieku. — Lwów, 1890.

 9 Lewicki Stanisław. Studja nad historją handlu w Polsce: Prawo składu. — Lwów, 1910; Lewicki S. Drogi handlowe w Polsce w wiekach średnich // Sprawozdanie Akademii Umiejętności: Wydział historyczno-filozoficzny za miesiąc październik 1905 r. — Kraków.

 10 Charewiczowa L. Handel Lwowa z Moldawją i Multanami w wiekach średnich//Kwartalnik historyczny. — Lwów, 1924.— T. 38 —C 37— 67.

 11 Zubyk Roman. Gospodarka finansowa miasta Lwowa w latach 1624— 1635. — Lwów, 1930.

 12 Charewiczowa L. Handel Lwowa z Moldawją i Multanami w wiekach średnich // Kwartalnik historyczny. — T. 38. — C. 37—67.

 13 Подградская E. M. Торговые связи Молдавии co Львовом. — Кишинев, 1968.

 14 Швидько А. К. Социально-экономическое развитие городов Украины в XVI—XVIII вв. — Днепропетровск, 1979; Крикун М. Г. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV— XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. — К., 1992.

 15 Котенко И. А., Мохов Н. А., Советов П. В. О тенденции народонаселення Молдавии в эпоху феодализма // Ученые записки МФАН СССР. — Кишинев, 1957.—Т. 6 (Серия историческая). — С. 49—66.

 16 Jorga Niculae. Geschichte des rumanischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. — T. 1.

 17 Atlas historyczny Polski / Czapliński W, Ladogórski T. (ред.). —Warszawa, 1970.

 18 Pitcher Donald Edgar. An Historical Geography of the Ottoman Empire. — Leiden, 1972.

 19 Крип’якевич І. Студії над державою Б. Хмельницького. III. Державні межі. IV. Українські дороги в половині XVII ст. // ЗНТІП. — Львів, 1926. — Т.144—145; Dziubiński Andrzej. Drogi handlowe polskotureckie w XVI stuleciu // Przegląd historyczny. — Warszawa, 1965. — T. 65. — № 2. — C. 232—259.

 20 Білецький Степан. Розвиток ремесла і промислів у Львові в середині XVII ст. // З історії західноукраїнських земель. — К., 1957. —Т. 2.

 21 Olteanu Ştefan. Meşteşugurile din Moldova în sec. XVII // Studii şi materiale de Istorie Medie. — Buc., 1959. — T. 3. — C. 101—221.

 22 Lewicki Stanisław. Studja nad historją handlu w Polsce: Prawo składu; Lewicki S. Historją handlu w Polsce na tle przywilejów handlowych: (Prawo składu).

 23 Кривонос В. П. Участь купецького дому Бернатовичів у торгівлі Львова зі Сходом наприкінці XVI — початку XVII ст. // З історії стародавності і середньовіччя: Серія історична. — Львів, 1988. — Т. 24.

 24 Zakrzewska-Dubasowa M. Ormianie Zamojscy i ich rola w wymianie handlowej i kulturałnej między Polską a Wshodem. — Lublin, 1965.

 25 Schiper Ignacy. Dzieje handlu żydowskiego na ziemiach polskich. — Warszawa, 1937.

 26 Bałaban M. Żydzi lwowscy na przełomie XVI i XVII wieku. — Lwów, 1909.

 27 Weczerka Hugo. Das mittelalteriche und frühneuezeitliche Deutschtum im Fürstentum Moldau von seinen Anfängen bis zu seinem Untergang (13—18 Jahrhundert). — München, 1960.

 28 Jickeli Otto Fritz. Der Handel der Siebenbürger Sachsen in seiner geschichtlichen Entwicklung // Archiv des Vereins für Siebenbürgische Landeskunde. — Hermannstadt, 1913. — T. 39. — № 1. — C. 33—184.

 29 Horn Mourycy. Hendel wołami na Rusi Czerwonej w XVII w. // Roczniki dziejów społecznych i gospodarczych. — Poznań, 1963. — T. 24.

 30 Gulden Z., Stępkowski L. Handel wołami w świetle rejestrów celnych komory kaliskiej z lat 1647—1654 // Kwartalnik historii kultury materialnej. — Warszawa, 1978. — T. 16. — № 4. — C. 537—542.

 31 Ісаєвич Я. Д. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. — К., 1961.

 32 Зварич В. В. Нумізматичний словник. — Львів, 1973. — 2-ге вид.; Шугаєвський Валентин. Монета і грошова лічба на Україні в XVII ст. — Нью-Йорк, 1952.

 33 Badecki Karol. Archiwum akt dawnych miasta Lwowa a oddział staropolski. — T. 3. Księgi i akta administracyjnosądowe 1382—1787. — Lwów, 1935; T 4. Księgi rachunkowe (longerskie) 1404—1788.—Lwów, 1936.





Частина перша


 34 История Молд авской ССР / Ред. Черепний Л. В.—Кишинев, 1965. — Т. 1. — С. 113; Мохов Н. А. Зарождение экономических, политических и культурних связей молдавского народа c русским и украинскими народами (XV—XVI вв.) // Ученые записки КГУ. — Кишинев, 1957. — Т. 26. — С. 28.

 35 Див.: История Молдавской ССР. — Т. 1. — С. 170—174; Котенко Н. А., Мохов Н. А., Советов П. В. О тенденции роста народонаселення Молдавии в эпоху феодализма // Ученые записки МФАН СССР. — Кишинев, 1957. — Т. 6 (Серия историческая). — С. 49—65; Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. — К., 1954. — С.294—321. Див. ще: Gilewicz A. Przyjęcie do prawa miejskiego we Lwowie w latach 1405—1604 // Studja z historji społecznej i gospodarczej.—Lwów, 1931.

 36 Berza M. Haraciul Moldovei şi Ţárii Romîneşti în sec. XV—XIX // Studii şi materiale de Istorie Medie. — Buc., 1957. — T. 2. — C. 7—49. Харач — данина васальних країн турецькому султану; поземельний податок у Османській імперії або кадастр. Див..: Османская империя в первой четверти XVII века: Сборник документов й материалов . — М., 1984. — С. 200.

 37 Lehr Lia. Comerţul Ţǎrii Romîneşti şi Moldovei în sec. XVI—XVII // Studii şi materiale de Istorie Medie. — Buc., 1960. — T. 4. — C. 303—304.

 38 Грушевський M. Історія України-Руси. —Львів, 1905. —T. II. — 2-re вид. — C. 421—422.

 39 Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов /Изд. Арсений Н. Насонов. — М.-Л., 1950. —С. 475. Див. ще: Насонов А. Н. «Русская земля» и образование территории древнерусского государства. — М., 1951. — С. 141—143.

 40 Дати перших документацій подано за виданнями: Jorga Niculae. Geschichte des rumanischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. — T. l, розділ «Das Stadtewesen», c. 158—198; Мохов H. А. Молдавия эпохи феодализма. — Кишинев, 1964, насамперед с. 124—133; История Молдавской ССР. — Т. 1. — С. 108—111 і мапа на с. 137; Краткая история Румынии: С древнейших времен до наших дней. — М., 1987. — С. 32—33. Про Шипенці див.: Жуковський Аркадій. Шипенці // Енциклопедія Українознавства. — Париж—Нью-Йорк, 1984. —Т. 10. —С. 3852.

 41 Pitcher Donald Edgar. An Historical Geography of the Ottoman Empire. — Leiden, 1972. — C. 93—95 та карта XXIX.

 42 История Молдавской ССР. — Т. 1. — С. 170.

 43 Костин Мирон. Летописецум Цэрий Молдовей де Ла-Аарон-водэ ынкоаче / Студиу ынтродуктив де Е. Руссев. — Кишинау, 1972. — С. 89.

 44 История Молдавской ССР. — Т. 1. — С. 172.

 45 Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма. — С. 229 та История Молдавской ССР. — Т. 1. — С. 170. Проте чисельність, зокрема мешканців Ясс і Сучави, мабуть, перебільшено, див.: Weczerka Hugo. Das mittelalterliche und frühneuzeitliche Deutschtum im Fürstentum Moldau von seinen Anfägen bis zu seinem Untergang (13—18. Jahrhundert). — München, 1960. — C. 124—125.

 46 Краткая история Румынии c древнейших времен до наших дней. — С. 22.

 47 Там же, крім того, Jorga N. Geschichte des rumanischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. — T. 1. — C. 192—194.

 48 Там же. — C. 195.

 49 Documenta Romaniae Historica. B. Tara Româneascǎ. — Buc., 1966, документи № 40, 50, 54, 69, 114; Jorga N. Geschichte des rumanischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. — T. 1. — C. 167.

 50 Pitcher Donald Edgar. Ań Historical Geography of the Ottoman Empire. — C. 72 та карта XXIX.

 51 Makkai Lásló. Erdély története. — Budapest, 1944. — C. 60—81,135— 148; Jickeli Otto Fritz. Der Handel der Siebenbürger Sachsen in seiner gechichtlichen Entwicklung // Archiv des Vereines für Siebenbürgische Landeskunde. — Hermannstadt, 1913. — T. 39. — № 1. — C. 41—92.

 52 Голобуцький В. О. Економічна історія Української РСР. — K., 1970; Енциклопедія Українознавства. —Мюнхен—Нью-Йорк, 1962. — Т. 4. — С. 1589. Там же на с. 1586 подана наочна мапа під заголовком «Хронологія виникнення міст українських земель».

 53 Atlas historyczny Polski / Władysław Chapliński, Tadeusz Ladogórski (ред.). — Warszawa, 1970. — C. 24—25.

 54 Тернопільська область // Історія міст і сіл УРСР. — К., 1973. — С. 192

 55 История Молдавской ССР. — Т. 1. — С. 174; Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма. — С. 235.

 56 Подградская E. M. Торговые связи Молдавии co Львовом. — C. 109; История Молдавской ССР. — T. 1. — C. 180—181.

 57 Там же. — C. 180.

 58 Manolescu Radu. Comerţul Ţǎrii Romîneşti şi Moldovei cu Braşovul. — Buc., 1965. — C. 116—117, 139—140.

 59 Руссев E. M. Развитие феодально-крепостнических отношений в Молдавии в XVI—XVII вв.: Борьба молдавского народа за свержение турецкого ига // Феодальные отношения в Молдавии в период XIV—XVIII веков. — Кишинев, 1950. — С. 83.

 60 Jorga N. Geschichte der rumänischen Volkes im Rachmen seiner Staatsbildungen. — T. 1. — C. 193.

 61 Jickeli Otto Fritz. Der Handel der Siebenbürger Sachsen in seiner geschichtlichen Entwicklung // Archiv des Vereines für Siebenbürgische Landeskunde. — T. 39. — C. 76.

 62 Lewicki Stanisław. Studja nad historją handlu w Polsce: Prawo składu. — C. 27.

 63 Lewicki Stanisław. Targi Lwowskie od XIV—XIX wieku.—Lwów, 1921. — C. 39. Типовим є факт, що управа міста Києва відразу після Переяславської угоди, на початку 1654 р., не тільки добилася підтвердження своїх вольностей, гарантованих їм магдебурзьким правом, між іншим на клопотання Богдана Хмельницького: див. його лист до Олексія Михайловича, Чигирин, 25 квітня 1654 (Воссоединение . Украины c Россией: Документы и материалы: В трех томах. — К., 1954. — Т. 3. — С. 573—574, документ № 252), а також відновлення права складу. — С. 306 (див.: Акты ЮЗР. — СПб., 1878. — Т. 10. — С. 620.

 64 Wumina Legum / Вид. J. Ohryzko. — СПб., 1859.—T. 2. — C. 58—59.

 65 Lewicki Stanisław. Targi Lwowskie od XIV—XIX wieku. — C. 3.

 66 ЦДІА України, m. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн.21. — Арк. 5, 6.

 67 Про дорожній примус див.: Lewicki Stanisław. Drogi handlowe w Polsce w wiekach średnich // Sprawozdania Akademii Umiejętności: Wydział historyczno-filozoficzny za miesiąc pardziernik 1905 r. — Kraków, 1906. — C. 1—2.

 68 Торгівля на Україні XIV — до сер. XVII ст.: Волинь і Наддніпрянщина: Збірник документів. — К., 1990. — С. 256—257.

 69 Там же. — С. 260.

 70 Там же. — С. 280—281.

 71 Lewicki Stanisław. Drogi handlowe w Polsce w wiekach średnich // Sprawozdania Akademii Umiejętności: Wydział historyczno-filozoficzny za miesiąc pardziernik 1905 r. — C. 3. Краків був центром торгівлі воску та шкіри; Лейпціг — європейською столицею торгівлі шкіри; Вроцлав (Breslau) — головним осередком торгівлі косами, а Нюрнберг — торгівлі ножами. Центром експорту поташу на Захід (а також збіжжя) був Гданськ (Danzig). Див.: ЗНТШ. — Львів, 1994. — Т. 228. — С. 129—136. Текстильні вироби, переважно сукно, імпортували з Англії та Голландії—центром імпорту був Гданськ або з Італії (Венеція) — центром імпорту був Львів, пор.: там же. —С. 137—141.

 72 Крип’якевич Іван. Українські дороги в половині XVII в. // ЗНТШ. — Львів, 1926. — Т. 144—145. — С. 127.

 73 Акты ЮЗР. — Т. 3. — С. 133; Памятники, изданные Временной комиссией для разбора древних актов. — К., 1898. — Т. 2. — С. 57— 63.

 74 Лист Б. Хмельницького до хана в Сороки: Michałowski Jacób. Księga pamiętnicza. — Kraków, 1864. — C. 583. А. Кисіль в універсалі від 1 жовтня 1650 p. повідомляє, що Запорозьке Військо пішло на Рашків: Памятники, изданные Временной комиссией для разбора древних актов. — Т. 2. — С. 38.

 75 Michałowski Jacób. Księga pamiętnicza. — C. 661.

 76 Акты ЮЗР. — T. 8. — C. 279.

 77 Кордт Вениамин. Материалы по истории русской картографии. — К., 1910. — Вип. 2. — Карта 5.; див.: де Боплан Гійом Левассер. Опис України / Фототипічне видання. — Roven, 1660. — K., 1990. Додана карта: Опис України / Український переклад Я. І. Кравця і З. П. Борисюк.

 78 Акты ЮЗР. — Т. 8. — С. 284.

 79 Див.: Путешествие антиохийского патриарха Макария... //Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете.—М., 1898. — Кн. 4.—Ч. 2. — С. 189—195.

 80 Акты ЮЗР. — Т. 10. — С. 42,51.

 81 Архив ЮЗР. — Т. 4. — Ч. 3. — С. 26. В пізніші часи ця дорога змінила напрямок: з Молдови йшла на Ладижин, Кальник: Акты ЮЗР. — Т. 8. — С. 259; Т. 9. — С. 447, 586, 588, 589, 657; Т. 11. — С. 74,162, 294, 299, 323, 327 та ін.

 82 Крип’якевич Іван. Богдан Хмельницький. Карта до с. 344.

 83 Дорогою з Ямполя через Сороки до Ясс їхав Тиміш Хмельницький у 1652 р., патріарх Макарій переходив українсько-молдавську границю у Рашкові. Див: Крип’якевич Іван. Українські дороги // ЗНТШ. — Т. 144—145. — С. 131, примітка 7.

 84 Торгівля на Україні XIV — до сер. XVII ст.: Волинь і Наддніпрянщина. — С. 256—257.

 85 Див. карту в «Истории Молдавской ССР» (Т. 1. — С. 137) та Weczerka Hugo. Das mittelalterliche und frühneuzeitliche Deutschtum in Furstentum Moldau von seinen Anfängen bis zu seinem Untergang (13—18 Jahrhundert). — München, 1960. — C. 59—61.

 86 Jorga N. Geschichte des rumanischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. — T. 1. — C. 193. Із Ясс можна було дістатися до Константинополя через райю Кілія.

 87 Див.: Pitcher Donald Edgar. An Historical Geography of the Ottoman Empire. — Leiden, 1972. — Карта 29. Див. ще карту на cc. 134—135 у книзі: Іналджик Галіль. Османська імперія, класична доба 1300— 1600. — К., 1998, де подано торговельні шляхи Османської імперії.

 88 Oţetea Andrei. The History of the Romanian People. — New York, 1970. — C. 183.

 89 Weczerka Hugo. Das mitteralterliche und frühneuzeitliche Deutschtum in Furstentum Moldau von seinen Anfängen bis zu seinem Untergang (13—18 Jahrhundert). — C. 61; Jorga N. Geschichte des rumänischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. — T. 2. — C. 162.

 90 Weczerka Hugo. Das mitteralterliche und frühneuzeitliche Deutschtum in Furstentum Moldau von seinen Anfängen bis zu seinem Untergang (13—18 Jahrhundert). — C. 61; Jorga N. Geschichte des rumanischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. — T. 2. — C. 61; Jickeli Otto Fritz. Der Handel der siebenbürger Sachsen in seiner geschichtlichen Entwicklung // Archiv des Vereins fur Siebenbürgische Landeskunde. — T. 39. — C. 59, 62—65.

 91 Jorga N. Geschichte des rumänischen Volkes im Rahmen seiner Staatsbildungen. — T. 1. — C. 163, 167, 258. Див. малу Галіля Іналджика (прим. 87).

 92 Volumina legum. — Petersburg, 1859. — T. 3. — C. 604; T. 4. — C. 76.

 93 Нариси історії Львова / Ред. І. П. Крип’якевич. — Львів, 1956. — С. 27.

 94 Badecki Karol. Archiwum akt dawnych miasta Lwowa a oddział staropolski. — T. 3. Księgi i akta administracyjno-sądowe 1382— 1787. — Lwów, 1935. — C. 4—5.

 95 Charewiczowa L. Handel Lwowa z Moldawją i Multanami w wiekach średnich // Kwartalnik historyczny. — Rocznik 38. — Lwów, 1924. — C. 44—46. Молдавські митниці мали територіальні обсяги дії: Дорогой та Хотин були для купців із українського Поділля, Серет і Чернівці для Руського воєводства, переважно для Львова. Молдавські митниці для купців Семигороду були: Байя і Молдавіца, а для Брашова — Камень, Баков і Тротуш. Молдавська митниця для Волощини знаходилася у Фокшанах. Див.: История Молдавской ССР. — Т. 1. — С. 137.

 96 Michałowski Jakób. Księga pamiętnicza. — Kraków, 1864. — C. 74—75.

 97 Тернопільська обл. // Історія міст і сіл УРСР. — С. 192.

 98 Руссев Е. М. Развитие феодальных крепостнических отношений в Молдавии в XVI—XVII вв.: Борьба молдавского народа за свержение турецкого ига // Феодальные отношения в Молдавии в период XIV—XVII вв. — Кишинев, 1950. — С. 82.

 99 Zakrzewska-Dubasowa M. Ormianie Zamojscy i ich rola w wymianie handlowej i kulturalnej między Polską a Wschodem. — Lublin, 1965. — C. 77.

 100 Wolanski M. Związki handlowe Śląska z Rzecz Pospolitą w XVII wieku // Prace Wrocławskiego towarzystwa naukowego. — Wrocław, 1961. — Seria A. — № 77. — C. 259.

 101 ЦДІА України, m. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 403. — Арк. 56.

 102 ЦДІА України, м. Львів. — Адміністративні книги міста. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 682. — Арк. 10.

 103 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 1. — Фаєц. 281. — Док. № 132; Codrescu T. Uricarul sau colectiune de diferite acte. — T. 18. — Iaşi. — 1892. — C. 220.

 104 Hurmuzaki E. Documente privitoare la istoria Românilor. — Buc., 1900.— T. 11. —C. 326.

 105 Нариси історії Львова. — C. 42.

 106 ЦДІА України, м. Київ. — Актові книги магістрату Кам’янця-Подільського. — Ф. 39. — Оп. 1. — Од. зб. 23. — Арк. 14.

 107 ЦДІА України, м. Львів. — Актові книги міста. — Ф. 132. — Оп. 1. — Од. 36.114. —Арк. 1.

 108 Там же.

 109 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Вірменського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 528. — Арк. 598.

 110 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 402. — Арк. 1116—1111.

 111 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 34. — Арк. 23—24; ЦДІА України, м. Львів. — Реєстри поштучної каси. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 834786. — Арк. 148 зв.

 112 ЦДІА України, м. Львів. — Акти міської ради. — Кн. 67. — Арк. 669—674.

 113 Подградская Е. М. Торговые связи Молдавии со Львовом в XVI— XVII веках. — С. 180.

 114 Costǎchescu Mihai. Documente moldoveneşti înainte de Ştefan cel Marę. — T. II. — Iaşi. — 1932. — C. 631—632.

 115 Подградская E. M. Торговые связи Молдавии co Львовом в XVI— XVII веках. — С. 149.

 116 Нариси історії Львова. — С. 45—46.

 117 Bogdan І. Documentele lui Ştefan cel Mare. — T. 2. — C. 275, 294—295.

 118 Costǎachesku Mihai. Documente moldoveneşti înainte de Ştefan cel Mare. — T. II. — C. 632—633.

 119 Рутковский Я. Экономическая история Польши. — М., 1953. — C. 38.

 120 Źródła dziejowe. — T. X. Sprawy Wołoskie za Jagiellonów: Akta i listy. — Warszawa, 1878. — C. 97.

 121 Мохов H. A. Молдавия эпохи феодализма. — C. 131.

 122 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 396. — Арк. 61—62.

 123 Там же. — Кн. 397. — Арк. 355—356.

 124 Рутковский Я. Экономическая история Польши. — С. 38.

 125 ЦДІА України, м. Львів. — Реєстри поштучної каси. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 829781. — Арк. 2, 4 об. Пуд дорівнював 40 фунтам. Бочка — найчастіше від 36 до 122 гарнців; гарнець (у Львові) 3,84 л. Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI— XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління. — К., 1961. — № 2(46). — С. 11, 12.

 126 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 391. —Арк. 422.

 127 Подградская Е. М. Торговые связи Молдавии со Львовом в XVI— XVII вв. — С. 65.

 128 Bogdan N. А. Oraşul Iaşi. — Вис., 1913. — С. 394.

 129 Дживелегов А. К. Торговля на Западе в средние века. — СПб., 1904. — С. 64—65.

 130 Costǎchescu M. Documente moldoveneşti înainte de Ştefan cel Mare. — T. II. — C. 633.

 131 Там же.

 132 Там же. — C. 791.

 133 Подградская Е. М. Торговые связи Молдавии co Львовом в XVI— XVIII вв. — С. 67.

 134 Olteanu Ştefan. Meşteşugurile din Moldova în sec. al XVII // Studii şi materiale de Istorie Medie. — Buc., 1959. — T. 3. — C. 118—119.

 135 Neculce Joan. Buletinul Muzeului municipal din Iaşi. — (1925). — Iaşi. — Fasc. 5. — C. 176.

 136 Olteanu Ştefan. Meşteşugurile din Moldova în sec. al XVII. — C. 162, 164.

 137 Там же. — C. 165.

 138 Яцимирский А. и. Славянские и русские рукописи румынских библиотек. — СПб., 1905. — С. 291. 139 Vǎtǎşianu V. Istoria artei feudale in Ţǎrile romîne. — Buc., 1959.— T. 1. — C. 286—312, 394—396, 623—712.

 140 Olteanu Ştefan. Meşteşugurile din Moldowa în sec. al XVII // Studii şi materiale de Istorie Medie. — T. 3. — C. 132.

 141 ЦДІА України, м. Київ. — Актові книги магістрату Кам’янця-Подільського. — Ф. 39. — Оп. 1. — Кн. 38. — Арк. 136 зв. — 137.

 142 Ghibǎnescu Gh. Surete şi izvoade. — Іаşі. — 1908. — T. 5. — C. 90.

 143 Pavlescu E. Economia breslelor în Moldova. — Buc., 1939. — C. 503— 513.

 144 Див. про вивіз з Молдавії сап’яну: Подградська О. М. Про вивіз ремісничих виробів із Молдавії на львівський ринок у XVI—XVII ст. // Український історичний журнал. — 1965. — № 1. — С. 114—117.

 145 Olteanu Ştefan. Meşteşugurile din Moldova în sec. XVII // Studii şi materiale de Istorie Medie. — T. 3. — C. 148.

 146 Jorga N. Studii şi documente. — Buc., 1904. — T. 7. — C. 62,183—186.

 147 Olteanu Ştefan. Meşteşugurile din Moldova in sec. XVII // Studii şi materiale de Istorie Medie. — T. 3. — C. 145.

 148 Там же. — C. 198.

 149 Котенко И. А., Мохов H. А., Советов П. В. О тенденции роста народонаселення Молдавии в эпоху феодализма // Ученые записки МФАН СССР. — Т. VI (серия историческая). — С. 61—64.

 150 Кантемир Димитрие. Дескриеря Молдовей. — Кишинев, 1957. — С. 38.

 151 История Молдавской ССР. — Т. 1. — С. 172—173.

 152 Там же. — С. 173.

 153 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 53. — Оп. 3. — Кн. 402. — Арк. 1470—1472.

 154 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 229. — Арк. 1021.

 155 Там же. — Кн. 260.

 156 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 64. — Арк. 101—104.

 157 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 399. — Арк. 1315.

 158 Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — С. 343—344.

 159 Costachel V, Panaitescu P, Cazacu A. Viata feudala in Tara Romineasca şi Moldova (Sec. XIV—XVII). — Buc., 1957. — C. 73—75.

 160 Там же. — C. 75.

 161 Zane G. Problema monetarǎ. — Iaşi. — 1927. — C. 7—12, 16—20, 34—38.

 162 Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI— XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — К., 1961. — № 2(46). — С. 13. Таляр в Україні у період, коли вона була у складі Речі Посполитої (у 1627—1662 рр.), дорівнював 90 грошам або 3 золотим. Золотий (XVII ст. у Польщі) = 30 грошам. Дукат (червоний золотий, угорський золотий) у Польщі в 1612—1661 рр. дорівнював 180 грошам.

 163 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 73. — Арк. 1268—1279.

 164 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 2. — Кн. 403. — Арк. 492—495.

 165 Hurmuzaki E. Documente privitoare la istoria Romînilor. — Buc., 1900. — Supl. II. — T. 2. — C. 206—207.

 166 Там же. — C. 207.

 167 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 71. — Арк. 718—728.

 168 история Молдавской ССР. — Т. 1. — С. 178.

 169 Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo Lwowskie w XV—XVII wieku. — C. 42.

 170 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 242. — Арк. 1381—1383.

 171 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 402. — Арк. 1321—1322.

 172 Там же. — Кн. 295. — С. 187—188.

 173 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 2. — Кн. 33. — Арк. 141.

 174 Там же. — Оп. 3. — Кн. 33. — Арк. 122—145.

 175 ЦДіА України, м. Львів. — Акти Вірменського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 523. — Арк. 1654—1655. Мова йде про молдавський сап’ян як засіб грошових розрахунків.

 176 Jorga N. Relaţiile comerciale. — Partea 1. — C. 57.

 177 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 259. — Арк. 430—433.

 178 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 395. — Арк. 666—667.

 179 РДАДА. Москва. — Польські справи. — Ф. 79. — Спр. 12. — Арк. 1—12; спр. 9. — Арк. 1—8.

 180 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Кн. 37. — Арк. 31—45.

 181 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Кн. 396. — Арк. 981—982.

 182 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 36. —Арк. 122—145.

 183 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 406. — Арк. 102—106.

 184 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 260. — Арк. 924—928, 948, 950.

 185 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 5. — Арк. 1111; Акти Міського суду. — Кн. 349. — Арк. 1045, 1221.

 186 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 63. —Арк. 166.

 187 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Вірменського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 521. — Арк. 1141—1148; кн. 523. — Арк. 1743.

 188 Gromnicki Tadeusz. Ormjanie w Polsce. — Warszawa, 1889. — C. 106.

 189 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 36. — Арк. 460—468.

 190 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Вірменського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 519. — Арк. 455—456.

 191 Баскин Ю. Я., Советов П. В. Вопросы международного права в договорах Молдавии XIV—XVIII вв. // Советский ежегодник международного права. — М., 1963. — С. 199.

 192 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 14. — Арк. 296.

 193 Там же. — Кн. 36. — Арк. 460—468.

 194 Там же.

 195 ЦДІА України, м. Львів.—Акти міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 269. —Арк. 239.

 196 Там же. — Арк. 242.

 197 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 401. — Арк. 2252—2253.

 198 Там же. — Кн. 402. — Арк. 1998—2000.

 199 Там же. — Кн. 403. — Арк. 48—50.

 200 Там же. — Арк. 493—495.

 201 Там же. — Арк. 48—50. Таляр золотий (злотовий) в 1640—1650 рр. рівнявся 50—54 грошам (Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 13.

 202 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 402. — Арк. 1321—1322.

 203 Там же. — Арк. 1321—1322.

 204 Там же.

 205 Исторические связи народов СССР и Румынии в XV— начале XVIII в.: Документы и материалы: В 3-х томах. — М., 1968.—Т. 2. — С. 9—17.

 206 Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — С. 343—344.

 207 Rolny Wilhelm. Dwie taksy towarów cudzoziemskich z roku 1633. — Kraków, 1897. — C. 1—4 (далі: Rolny. Dwie taksy). Згідно цього цінника молдавський (волоський) бик вищої якості коштував 17 талярів, середньої —12 талярів, нижчої — 9 талярів (Rolny. Dwie taksy. — C. 27).

 208 Rolny. Dwie taksy. — C. 26—27. Порівн. також статтю Дашкевича Я.: Dachkevytch Ya. R. Les marchandises arméniennes en Ukrainę, Pologne et Lituanie au XVII е s // Revue des etudes arméniennes.—Paris, 1981. — № 5. — T. 15. — C. 341—354.

 209 Rolny. Dwie taksy. — C. 26—27.

 210 Молдавія не вирощувала фіг, солодких рожків, а привозили їх із країн Сходу. До списку «волоських товарів» вони потрапили тому, бо молдавські купці поставляли їх до Львова.

 211 Куфа — 2 бочки, бочка від 36—122 гарнців; камінь у Львові — 10 безмінів; 1 безмін — 8-9 фунтів; крім того, камінь найчастіше важив 32 фунти; хаба (габа) — турецьке грубе біле ворсисте сукно.

 212 Rolny. Dwie taksy. — C. 21.

 213 Там же. — C. 21—26 (товари турецькі); C. 26—27 (товари молдавські).

 214 Там же. — С. 19, 28. Левковими талярами на українських землях протягом XV— XVIII ст. називали голландські левенталери (левендальдери), що мали зображення лева на все поле монети (звідки їхня назва). Розмірами і вагою вони були майже подібні до повноцінних талярів, але карбувалися з іншого срібла, ніж таляри, й тому цінилися нижче на ринку. Наприклад, у другій половині XVII ст. леванталер на Лівобережній Україні коштував 50 коп., а таляр—60 коп., а на Західній Україні вартість цих монет становила відповідно 80 і 90 грошів. Від «лев», «левок» походить термін «левкове срібло», що означає срібло пониженої проби. Левенталери в XVII ст. і навіть пізніше були в українському грошообігу. Пор.: Зварич В. В. Нумізматичний словник. — Львів, 1973. — 2-ге вид. — С. 83 та Ісаєвич Я. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науковоінформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 13.

 215 Rolny. Dwie taksy. — C. 28.

 215a Див.: Капраль Мирон. Привілеї міста Львова. — Львів, 1998. — С. 454—456 і далі.

 216 Остафій Стаматаєнко був грек, і про його пізнішу кар’єру в Україні див.: Крип’якевич Іван. Остафій Астаматій (Остаматенко), український посол в Туреччині 1670 рр. // Україна. — К., 1928. — Кн. 6. — С. 6—11. У 1650 р. Богдан Хмельницький добивався звільнення київського «великого купця» Івана Тетерівського, який поїхав з товаром до Польщі і там був арештований (Памятники, изданные Временной комиссией для разбора древних актов. — Т. 2. — С. 568).

 217 Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — С. 343—344.

 218 Золотий став реальною срібною монетою у 1564 р. у вигляді «півкопка» з цифрою 30 (грошів). Як одиниця для лічби грошей золотий був поширений на українських землях, де його називали золотим. Див.: Зварич В. В. Нумізматичний словник. — С. 67—69. Червоний золотий (дукат) в 1643—1661 рр. дорівнював 180 грошам — 6 золотих біжучої (мідної) монети шлягової. Див.: Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 12.

 219 Спосіб лічби різних товарів — бунт — мендель — 15 штук.

 220 Таляр битий, — срібна монета, дорівнювала трьом польським золотим; полевковий, левковий — дещо нижчої ціни срібна монета. Див.: Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — С. 690.

 221 Таляр полевковий у другій половині XVII ст. на Лівобережній Україні коштував 50 коп., таляр — 60 коп., а на Західній Україні вартість цих монет становила відповідно 80 і 90 грошів. Див.: Зварич В. В. Нумізматичний словник. — С. 83.

 222 Кіпа — міра тканини, що мала 100 відрізків. Див.: Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — С. 686.

 223 Габа — турецьке грубе сукно. Там же. — С. 684.

 224 Лев або піастр — турецька срібна монета. Див.: Там же. — С. 687. Левами називали турецькі піастри (турецькі леви) у XVIII ст., вони використовувалися населенням Лівобережжя і Запоріжжя в торгівлі з Туреччиною і Кримом (25, 57 г — вага срібла).

 225 Подградская Е. М. Торговые связи Молдавии соЛьвовом в XVI— XVII веках. — С. 183.

 226 Мусулбеси — турецька бавовняна тканина для підшивки, киндяки — турецька бавовняна тканина. Див.: Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — С. 686—687.

 227 Там же. — С. 343.

 228 Там же. — С. 344.

 229 Там же.

 230 Подградская Е. М. Торговые связи Молдавии соЛьвовом в XVI— XVII веках. — С. 4.

 231 Там же. — С. 5.

 232 Там же. — С. 6.

 233 Akta grodzkie i ziemskie z archiwum ziemskiego we Lwowie. — Lwów, 1875. — T. 5. — C. 104.

 234 Olteanu Ştefan. Meşteşurile din Moldova in s. XVII // Studii şi materiale de Istorie medie. — T. 3. — C. 100—209.

 235 Білецький Степан. Розвиток ремесла і промислів у Львові в середині XVII ст. // З історії західноукраїнських земель. — Т. 2. — С. 4.

 236 Там же. — С. 15—16.

 237 Там же. — С. 12.

 238 Грушевський М. Історія України-Руси. — T. 6. — C. 133.

 239 Білецький Степан. Розвиток ремесла і промислів у Львові. — С. 3, 13, 19—21.

 240 Нариси історії Львова. — С. 32, 35.

 241 ЦДІА України, м. Львів. — Книги міські львівські. — Ф. 8. — Кн. 326. — Арк. 666—667.

 242 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Он. З. — Кн. 396. —Арк. 1553.

 243 Там же. — Кн. 402. — Арк. 1998—2000; 4,5 фаси = 60 шт.; одна фаса дорівнює 13—14 штук. Rybarski Roman. Handel i politika handlowa Polski w XVI stuleciu. — Poznań, 1928. — T. 2. — C. 259.

 244 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 36. —Арк. 141.

 245 Там же. — Арк. 122—145.

 246 ЦЦІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 393. — Арк. 328—329.

 247 Там же. — Кн. 392. — Арк. 998—999.

 248 Rybarski Roman. Handel i politika handlowa Polski w XVI stuleciu. — T. 2. — C. 257.

 249 РДАДА. Москва. — Польські справи.—Ф. 79. — Спр. 12.—Арк. 1— 12; спр. 9. — Арк. 1—8.

 250 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 2. — Кн. 37.— Арк. 31—45.

 251 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Вірменського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 515. — Арк. 823—831.

 252 Rybarski Roman. Handel i politika handlowa Polski w XVI stuleciu. — T. 2. — C. 259.

 253 Юбилейное издание в память 300-летия основания Львовского Ставропигийского братства. — Львов, 1886. — Т. 1. — Док. XLIX.

 254 Ісаєвич Я. Д. Братства та їx роль в розвитку української культури XVI—XVII ст. — С. 117, 124, 210.

 255 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 11. — Арк. 796—800.

 256 Bałaban M. Żydzi lwowscy na przełomie XVI s XVII wieku. — Lwów, 1909. — C. 189.

 257 Zakrzewska-Dubasowa M. Ormiamie Zamojscy i ich rola w wymianie handlowej i kulturalnej między Polską a Wschodem. — C. 74.

 258 ЦЦІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 403. — Арк. 56.

 259 ЦЦІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 242. — Арк. 1365.

 260 Rolny. Dwie taksy — C. 26—27. Згідно цього цінника на початку 30-х років XVII ст. волоський бик вищої якості коштував 17 талярів, середньої — 12 талярів, нижчої — 9 талярів.

 261 Нариси історії Львова. — С. 42.

 262 Rolny. Dwie taksy — C. 26—27.

 263 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 40. —Арк. 1509.

 254 Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XV i XVII wieku. — C. 31.

 265 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 1. — Кн. 37. —Арк. 31—45.

 266 ЦЦІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 402. — Арк. 1776—1777.

 267 ЦЦІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 67. — Арк. 669—674.

 268 Там же. — Кн. 11. — Арк. 796—800.

 269 Zubyk Roman. Gospodarka finansowa miasta Lwowa w latach 1624— 1635. — Lwów, 1930. — C. 157—159.

 270 Там же. — C. 141—144.

 271 Badecki K. Archiwum akt dawnych miasta Lwowa a oddział staropolski. — Lwów, 1936. — C. 75—76.

 272 Zubyk Roman. Gospodarka finansowa miasta Lwowa w latach 1624— 1635. — C. 157—159.

 273 Там же. — C. 164—166.

 274 Подградская E. M. Торговые связи Молдавии co Львовом в XVI— XVII вв. — С. 165.

 275 Jickeli Otto Fritz. Der Handel der Siebenbürger Sachsen in seiner geschichtlichen Entwicklung // Archiv des Vereins für Siebenbürgische Landeskunde. — T. 39. — C. 88.

 276 Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — C. 588.

 277 Костин Мірон. Летописецул Царый Молдовей де ла Аарон — вода ынкоаче / Студиу ынтродуктив де Е. Руссев. — Кишинэу, 1972. — С. 162,169.

 278 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 14. —Арк. 860—861.

 279 Там же. — Кн. 12. — С. 520—521.

 280 ЦДІА України, м. Львів. — Книги міські львівські. — Ф. 8. — Кн. 326. — Арк. 666—667.

 281 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн.352. —Арк. 586.

 282 Rybarski Roman. Handel i politika handlowa Polski w XVI stuleciu. — T. 2. — C. 257—259.

 283 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 394. — Арк. 419—421.

 284 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. —Оп. 3. — Кн. 256. — Арк. 368. Штука полотна дорівнює 48 ліктям, бела сукна — 25 поставам, постав сукна—20—50 ліктям, частіше 30—36 ліктям, лікоть львівський—73,2. (Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 10.

 285 ЦЦІА України, м. Львів.—Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 398. — Арк. 1988.

 286 Там же. — Кн. 408. — Арк. 624.

 287 Schiper Ignacy. Dzieje handlu żydowskiego na ziemiach polskich. — Warszawa, 1937. — C. 91.

 288 ЦЦІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 259. —Арк. 1174.

 289 ЦЦІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 395. — Арк. 1382—1383.

 290 Łoziński W. Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach. — Lwów, 1889. — C. 57.

 291 ЦЦІА України, м. Львів. — Акти Вірменського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 516. — Арк. 413—415.

 292 Charewiczowa L. Handel średniewiecznego Lwowa. — Lwów, 1925. — C. 78.

 293 Manolescu Radu. Schimbul de mǎrfuri dintre Ţara Romîneascǎ şi Braşov în prima jumǎtate a secolului al XVI-lea // Studii şi materiale de Istorie Medie. — Buc., 1957. — T. 2. — C. 116—117, 139—140.

 294 История Молдавской ССР. — T. 1. — C. 181.

 295 Исторические связи народов СССР и Румынии в XV — нанале XVIII вв.: Документы и материалы. — Т. 1. — С. 259.

 296 Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo Lwowskie w XV i XVII wieku. — Lwów, 1890. — C. 245. Але були теж випадки експорту поташу до Молдавії. Богдан Хмельницький продав до Молдавії поташ із мліївських маєтків Конєцпольського за 200 тисяч талярів (Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. — С. 316).

 297 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 71. —Арк. 718—728.

 298 Hurmuzaki E. Documente privitoare la Istoria Romanilor. — Buc., 1900. — Supl. II. — T. 3. — C. 206—207.

 299 Там же.

 300 Jorga N. Studii şi documente. — T. 20. — C. 72 (док. № VIII).

 301 Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XV—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 11—12. Лашт у Гданську дорівнював 32 корцям, лашт дорівнює 60 корцям, корець — 36 гарнців (на підставі конституції 1565 р.). На практиці корець — 16—45 гарнців. Гарнець краківський — 3,15—3,17 л; гарнець — 4 кварти.

 302 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 64. —Арк. 98—108.

 303 Zakrzewska-Dubasowa M. Ormianie Zamojscy i ich rola w wymianie handlowej i kulturalnej między Polską a Wschodem. — C. 97.

 304 Исторические связи народов СССР и Румынии в XV— начале XVIII вв.: Документы и материалы: В трех томах. —T. 1. — C. 259.

 305 ЦДІА України, м. Львів. — Документи поштучної каси. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 830782. — Арк. 8.

 306 Jorga N. Istoria comerţului romînesc: (Epoca veche). — Buc., 1925. — T. I. — C. 187, 231—233.

 307 История Молдавской ССР. — T. 1. — C. 179—182.

 308 Jorga N. Relaţiile comerciale. — C. 73—74.

 309 Исторические связи народов СССР и Румынии в XV— начале XVIII вв.: Документи и материалы. — Т. 1. — С. 259.

 310 Costǎchescu Mihai. Documente moldoveneşti de la Bogdan voievod. — Buc., 1940. — C. 474.

 311 Bałaban M. Żydzi Lwowscy na przełomie XVI i XVII wieku. — C. 173— 174.

 312 Rolny. Dwie taksy. — C. 26—28.

 313 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 63. — Арк. 166.

 314 Rolny. Dwie taksy. — C. 26—28.

 315 ЦДІА України, м. Львів. — Реєстри поштучної каси. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 828—789. — Арк. 75—76.

 316 Costachel V, Panaitescu P, Cazacu A. Viaţa feudalǎ în Ţara Romîneascǎ şi Moldova (sec. XIV—XVII). — C. 16—24.

 317 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міської ради. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 11.—Арк. 796—800; Zubyk Roman. Gospodarka finansowa miasta Lwowa w latach 1624—1635. — C. 140.

 318 Jorga N. Istoria comertului rominesc. — T. I. — C. 282.

 319 Ilieş Aurora. Exploatarea sǎrii în Tara Romînescǎ în sec. XVIII // Studii şi Materiale de Istorie Medie. — Buc., 1956. — T. 1. — C. 195— 196.

 320 Hurmuzaki E. Documente privitoare la istoria Românilor. — Supl. II. — T. 3. — C. 35 (док. № 28).

 321 Там же.

 322 Berza M. Haraciul Moldovei şi Ţǎrii Romîneşti în sec. XV—XIX // Studii şi materiale de Istorie Medie. — Buc., 1957. — T. 2. — C. 40—46.

 323 Рутковский Я. Экономическая история Польши. — T. 1. — C. 94, 176.

 324 ЦДІА України, м. Львів.—Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 393. — Арк. 213—214.

 325 Там же. — Кн. 394. — Арк. 749.

 326 Там же. — Кн. 399. — Арк. 698.

 327 Rusiński W. Rozwój gospodarczy ziem polskich w zarysie. — C. 58.

 328 Dziubiński Andrzej. Drogi handlowe polsko-tureckie w XVI stuleciu // Przegląd historyczny. — Warszawa, 1965. — T. 56. — № 2. — C. 244.

 329 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 393. — Арк. 213—214.

 330 Там же. — Кн. 389. — Арк. 621—622.

 331 Там же. — Кн. 386. — Арк. 621—622; кн. 399. — Арк. 274.

 332 Veress A. Documente privitoare la istoria Ardealului, Moldovei şі Ţǎrii Romîneşti. — Buc., 1930. — T. 2. — C. 159 (док. № 133).

 333 Jorga N. Studii şi documente. — T. 28. — C. 453 (док. CCCCXV).

 334 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 255. —Арк. 54—55.

 335 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 393. — Арк. 383.

 336 Veress A. Documente privitoare la istoria Ardealului, Moldovei şі Ţǎrii Romîneşti. — T. 2. — C. 159 (док. № 133). У цьому документі вказується, що 3 1/2 цехіна дорівнює 6 талярам, тобто якщо цю суму перевести на таляри, то вона подвоюється.

 337 Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XV i XVII wieku. — C. 271—272.

 338 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 253. — Арк. 256—261.

 339 Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI—XVIII ст. — С. 117.

 340 Hurmuzaki E. Documente privitoare la istoria Romanilor. — Supl. II. — T. 3. — C. 74—75 (док. № 43).

 341 Rolny. Dwie taksy. — C. 1—28.

 342 Hurmuzaki E. Documente privitoare la istoria Românilor. — Supl. II. — T. 3. — C. 74—75 (док. № 44).

 343 ЦДІА України, м. Львів. — Акти Войтовського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 396. — Арк. 1422—1433.

 344 Исторические связи народов СССР и Румынии в XV— начале XVIII вв.: Документы и материалы: В трех томах. — Т. 1. — C 259.

 345 Jorga N. Istoria comerţului romînesc. — T. 1. — C. 273.

 346 Документи Богдана Хмельницького (1648-1657). — C. 343. — Док. № 245.

 347 Исторические связи народов СССР и Румынии в XV— начале XVIII в.: Документы и материалы: В трех томах. — Т. II. — С. 230.

 348 Ionescu-Ni§cov Tr., Constantinescu A. Relaţii comerciale romîno-ruse în a doua jumǎtate a secolului al XVII-lea // Analele romîno-sovietice istorie. — Buc., 1931. — C. 90.

 349 Шевченко Ф. П. Політичні та економічні зв’язки України з Росією в середині XVII ст. — К., 1959. — С. 436.

 350 РДАДА. Москва. — Польські справи. — Ф. 79. — Спр. 12. — Арк. 1—10; Шевченко Ф. П. Політичні та економічні зв’язки України з Росією в середині XVII ст. — С. 422—424.

 351 Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький. — С. 319.

 352 Архив ЮЗР. — СПб., 1869. — Т. VI. — Ч. III. — С. 26.

 353 Там же. — С. 83.

 354 Документи Богдана Хмельницького (1648-1657). — С. 86—88. — Док. №35, 36.

 355 Там же. — С. 263—265.

 356 Там же. — С. 442—457 (док. № 328—341). .

 357 Там же. — С. 562—563.

 358 Там же. — С. 563—564 (док. № 432).

 359 Там же. — С. 343. — Док. № 245.

 360 Там же.

 361 Там же.

 362 Costin Miron. Opere. Editura de stat pentru literaturǎ şi artǎ. — C. 32.

 363 Документи Богдана Хмельницького (1648—1657).—C. 588.—Док. № 449.

 364 Там же.

 365 Там же. — С. 590—591. — Док. № 452.

 366 Там же. — С. 560—565. — Док. № 245

 367 Pritsak О. Das erste türkisch-ukrainische Bündnis (1648) // Oriens— Leiden, 1953. — T. 6. — C. 266—298.

 368 Пріцак Омелян. Український Чорноморський флот // Літературна Україна. — 1992. — 25 червня.

 369 Крип’якевич І. П. «Відвічна вісь» України // Сьогочасне й минуле. — Львів, 1939. — Т. 1. — С. 24—29.

 370 Пріцак Омелян. Ще раз про союз Богдана Хмельницького з Туреччиною // Український археографічний щорічник / Нова серія. — К., 1993. — Т. 2. — С. 177—192.

 371 Пріцак Омелян. Український Чорноморський флот // Літературна Україна. — 1992. — 22 червня.

 372 Там же.

 373 Воссоединение Украины c Россией: Документы и материалы. В трех томах. — Т. 2. — С. 93. — Док. 46.

 374 Там же. — С. 155. — Док. 60.

 375 Там же. — С. 89, 90. — Док. 46.

 376 Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. 9. — Ч. 1. — С. 92.

 377 Kortepeter Carl Max. Ottoman Imperiał Policy and the Economy of the Black Sea Region in the Skteenth Century // Journal of the American Oriental Society. — 1966. — T. 82 — № 2. — C. 86—113.

 378 Пріцак Омелян. Український Чорноморський флот // Літературна Україна. — 1992. — 22 червня.

 379 Собрание государственных грамот и договоров, хранящихся в Государственной коллегии иностранных дел. — М., 1822. — Ч. 3. — С. 444—445.

 380 Там же. — С. 445.

 381 Там же. — С. 446.

 382 Там же.

 383 Там же. — C. 446—447.

 384 Там же. — С. 447. А. М. Сванидзе, який не знав праць академіка Омеляна Пріцака, дотримується для конвенції традиційної дати «1649 р.»: Из торговли на Черном море в период османского господства (вторая половина XV—XVII вв. / Автореферат диссертации (кандидат.). — Тбилиси, 1992. — С. 16).

 385 Kubala Ludwik. Szkice historyczne. — Seria 3. — Kraków, 1910. Цитую український переклад Михайла Грушевського: Історія України-Руси. — Т. IX. — Ч. II. — С. 1489.

 386 Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: Хроніка життя та діяльності. — С. 72—73.

 387 Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — № 26—31.

 388 Там же. — № 27—29.

 389 Там же. — № 106, 124, 126.

 390 Там же. — № 176.

 391 Там же. — № 72. — С. 134.

 392 Там же. — № 449. — С. 588.

 393 Там же. — № 452. — С. 590—591.

 394 Там же. — С. 591.

 395 Там же. — № 110 від 11.VIII 1650 р. — С. 180; № 181 від 28.VI 1652 р. — С. 268—269; № 350 від 19.11656 р. — С. 468—469.

 396 Там же. — № 244. — С. 341—342.

 397 Там же. — № 234. — С. 326.

 398 Там же. — № 438. — С. 572. Див. ще: Крип’якевич Іван. «Вольний порт» у Старім Бихові 1657 р. //Науковий збірник ВУАН за 1929 р. — К., 1929. — С. 92—96.

 399 Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — № 328—341.

 400 Божко Н. М., Цубов Д. В., Яремчук В. Д. До питання про історію походу Б. Хмельницького у Галичину та облоги Львова (1648) // Українська козацька держава: Витоки та шляхи розвитку: (Матеріали республіканських історичних читань). — К., 1991. — С. 45.

 401 Воссоединение Украины c Россией: Документы и материалы: В трех томах. — М., 1954. —Т. 2. — С. 109. Див.: Шевченко Ф. П. Історичне минуле у сприйнятті Богдана Хмельницького // Доба Богдана Хмельницького. (До 400-річчя від для народження Великого Гетьмана): Збірник наукових праць. — К., 1995. — С. 103, 105.






Частина друга



 1 Крип’якевич І. П. Український державний скарб за Богдана Хмельницького // ЗНТШ. — Львів, 1920. — Т. 130. — С. 73—106.

 2 Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький. —Львів, 1990. — 2-ге вид. — С. 244—251.

 3 Там же. — С. 245.

 4 Там же.

 5 Акты ЮЗР.—Т. 14. — С. 119; РДАДА. Москва. — Ф. 214. Сибирский приказ. — Стовп. 1636. — Арк. 200.

 6 Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький. — С. 245.

 7 Акты ЮЗР. — Т. 10. — С. 118,120; інформації з пізнішого часу див.: Там же. — Т. 12, покажчик s. v. Астаматій.

 8 Lipinski Wacław. Z dziejów Ukrainy. — Kijów, 1912. — C. 514—516.

 9 Крип’якевич І. Український державний скарб за Богдана Хмельницького // ЗНТШ. — Т. 13. — С. 101.

 10 РДАДА- Москва. — Ф. Посольський приказ. — Малороссийские дела. — 1654. — Спр. 4. — Арк. 328—374а; Акты ЮЗР. — Т. 10. — С. 477—484; Воссоединение Украины c Россией: Документы и материалы: В трех томах. — М., 1954. — Т. 3. — С. 560—565. — Док. 245.

 11 Липинський Вячеслав. Україна на переломі 1657—1659. — Відень, 1920.

 12 Жерела до історії України-Руси. — Львів, 1913. — Т. 6. — С. 12—17, 129.

 13 Акты ЮЗР. — Т. 10. — С. 117—133.

 14 Яковенко Наталя. Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. — К., 1997. — С. 203. Пишучи, «що стосується організації фінансових служб держави, то під 1654 р. вперше фіксується гетьманський підскарбій, котрий відав прибутками й видатками Військової скарбниці, однак офіційно за часів Хмельницького уряду генерального підскарбія ще не було, і всі фінансові справи гетьман контролював особисто», автор плутає поняття генерального і гетьманського підскарбія. Гетьманський підскарбій мусив виконувати волю гетьмана, тому не міг відати прибутками й видатками Військової скарбниці, оскільки гетьман сам керував Військовим скарбом. Гетьман міг доручити йому підрахувати прибутки й видатки Військового скарбу, але відав ним Богдан Хмельницький. Якби існувала інституція генерального підскарбія, тоді до його функцій входило б відати прибутками й видатками Військової скарбниці. Але, як слушно пише автор, «офіційно за часів Хмельницького уряду генерального підскарбія не було». Якщо немає уряду, то не було й самого генерального підскарбія, що не одне й те саме поняття з гетьманським підскарбієм.

 15 Акты ЮЗР. — Т. 10. — С. 117—133.

 16 Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький. — С. 244.

 17 Там же. — С. 245.

 18 Договор и постановления между гетьманом Орликом и Войском Запорожским в 1710 г. / Издал Осип Бодянский // Чтения в Обществе истории и древностей российских при Московском университете. — М., 1859. — Кн. 1. — С. 242—257.

 19 Bardach Juliusz, Leśnodorski Bogusław, Pietrzak Michał. Historia Państwa i prawa polskiego. — Warszawa, 1976. — C. 232—238.

 20 Там же. — C. 239.

 21 Там же.

 22 Там же. — С. 240.

 23 Крип’якевич І. Український Державний скарб за Богдана Хмельницького. — С. 83.

 24 Jablonowski Aleksander. Pisma. — Warszawa, 1911. — T. 3. — C. 61.

 25 Акты ЮЗР. — T. 10. — C. 439, 479, 448 (Московські переговори 1654 р.).

 26 Липинський Вячеслав. Україна на переломі. 1657—1659. — С. 13; Памятники, изданные Временной комиссией для разбора древних актов. — Т. 3. — С. 248.

 27 Польський оригінальний текст цієї «Присяги» виданий Вячеславом Липинським у збірнику «Z dziejów Ukrainy» (c. 514—516) з копії архіву кн. Чорторийських у Кракові (cd x 2446 f. 75—7). Цей кодекс з другої половини XVII ст. обіймає копії різних актів, листів, маєткових справ кн. Стефана Четвертинського, підкоморія брацлавського. Його син, Микола, каштелян мінський як дідич пінський був безпосередньо зацікавлений у подіях на Пінщині.

 28 Див.: Додаток І до цієї праці.

 29 Липинський Вячеслав. Україна на переломі. 1657—1659. — С. 11— 17. Див. ще Додаток II.

 30 Lipiński Wacław. Z dziejów Ukrainy. — C. 515.

 31 Там же. — С. 515—516.

 32 Грушевський M. Історія України-Руси. — K., 1931. — T. IX. — Ч. II. — C. 1400—1405. Про значення Пінської конституції Грушевський пише: «Я через се не вважаю відповідним термін «союза» для тих відносин, що утворюються сими актами між козацьким військом і Пінським повітом. Річпосполита не була федеративною республікою, а відносини до Війська Запорозького повторяли відносини до Річипосполитої». Михайло Грушевський мав рацію, коли писав, що Б. Хмельницький одержав суспільно-економічну структуру від Польщі, але не мав рації, стверджуючи, що в Польщі не було автономії. Згадаймо, наприклад, Пруссію (або Прусське князівство) між 1526—1701 рр. чи Литву. У нашому випадку Пінський повіт входив до держави Б. Хмельницького на правах автономії, як і Пруссія або Литва в Польщі.

 33 Lipiński Wacław. Z dziejów Ukrainy. — C. 560.

 34 Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. — K., 1993. — C. 478—479. Автори реферують обидва документи у своїй монографії про Богдана Хмельницького.

 35 Lipiński Wacław. Z dziejów Ukrainy. — C. 560.

 36 Воссоединение Украины c Россией: Документы и материалы. — T. 3. — Док. № 245. — C. 561. Арк. 344. «Статьи Богдана Хмельницкого, утвержденные царем, боярской думой, определяющие положение Украины в составе Русского государства 1654 г. марта 21». У цьому збірнику публікуються статті Богдана Хмельницького — 11 пунктів, які затверджені боярською думою і царем Олексієм Михайловичем. Варіанти статей надруковані в Актах ЮЗР. — Т. 10. — С. 437—452.

 37 Державна публічна бібліотека в Санкт-Петербурзі. Відділ рукописів («Польські рукописи»). — Ф. 4. — Док. № 118. — Арк. 134—136; бібліотека Варшавського університету. — Пол. F IV. — 118. — С. 134—136. Михайло Грушевський цей документ ввів у науковий обіг в українському перекладі у своїй «Історії України-Руси» (К., 1928. — Т. IX. — Ч. І. — С. 108—109). Однак як Грушевський, так і Крип’якевич, котрий цитує даний документ за Грушевським, не розпізнали його вагомості і не приділили йому належної уваги у своїх дослідженнях. На жаль, цей документ загинув у бібліотеці Варшавського університету під час Другої світової війни (лист від професора Wójcika Zbigniewa з Варшави від 9 листопада 1998 р.).

 38 Paprocki Bartosz. Herby rycerstwa Polskiego. — Kraków, 1858. — 2-ге вид. — C. 382.

 39 Докладніше про це див.: Гвоздик Л. Анонімний опис весілля Тимоша Хмельницького (1652) як історичне джерело // Наукові записки: Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — К., 1996. — Т. І. — С. 49—72.

 40 Грушевський М. Історія України-Руси. — T. IX. —Ч. І. — С. 109.

 41 Крип’якевич І. Студії над державою Б. Хмельницького: IV. Українські дороги в половині XVII ст. // ЗНТШ. — Львів, 1926. — Т. 144—145. — С. 141.

 42 Переписні книги 1666 р. — К., 1933. — С. VIII.

 43 Акты ЮЗР. — Т. 11. — С. 744.

 44 Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. X. — Ч. І. — С. 16.

 45 Акты ЮЗР. — Т. 11. — С. 744—745; Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. X. — Ч. І. — С. 16. Йдеться про протокол московських переговорів у серпні 1657 р. з українським послом полковником Павлом Тетерею та його товаришами. Михайло Грушевський, як відомо, зробив переклад даного протоколу. Правдоподібно, тут трапилася помилка московського канцеляриста, який записував слова Павла Тетері. Для нього думка, що полковник збирав побори, була чужа, бо в Московській державі це робили воєводи. Тому Тетеря із київського полковника став в його очах київським воєводою. Також немає сумніву, що Тетеря у розмові з московськими чиновниками вживав термінологію, знайому їм із часів Речі Посполитої, коли існувало Київське воєводство. Одначе Іван Крип’якевич зрозумів цей пасаж так, ніби Тетеря зібрав побори з усього Київського воєводства, що, очевидно, було анахронізмом, бо Тетеря київський полковник, а не воєвода. Правильне тлумачення слів тогочасного українського державного мужа дає можливість приблизно зреконструювати побори з усіх 8 полків, створених на території колишнього Київського воєводства. Див.: Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький. — С. 249.

 46 Там же. — С. 250.

 47 Rybarski Roman. Skarb i pieniądz za Jana Kazimierza, Michała Korybuta i Jana III. — Warszawa, 1939. — C. 522.

 48 Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века... — М., 1896. — Т. І. — С. 36.

 49 Воссоединение Украины c Россией: Документы и материалы: В трех томах. — Т. 3. — Док. № 25. — С. 66. — Арк. 36.

 50 Крип’якевич І. Військовий скарб за Богдана Хмельницького. — С. 100—105.

 51 Воссоединение Украины c Россией: Документа и материалы: В трех томах. — Т. 3. — Док. № 245. — С. 564. — Арк. 343—344.

 52 Акгы ЮЗР. — Т. 10. — С. 448, 451, 479—483.

 53 Rybarski Roman. Skarb i pieniądz. — C. 522.

 54 Грушевський M. Історія України-Руси. — T. IX. — Ч. І. — С. 88.

 55 Акты ЮЗР. — Т. 10. — С. 479. Гарматний хорунжий мав річну платню в сумі 50 польських золотих.

 56 Акты ЮЗР. — Т. 4. — С. 263—264; т. 5. — С. 67.

 57 Rybarski Roman. Skarb i pieniądz. — C. 475.

 58 Цю суму отримуємо таким чином: у першому молдавському поході Богдана Хмельницького брало участь 30 000 татарської кінноти. В Записці російських послів П. Протасьєва і Г. Богданова від 7 листопада 1650 р. зазначається, що татари отримали як плату за допомогу 300 000 левкових талярів (Воссоединение Украины с Россией: Документа и материалы: В трех томах. — Т. 2. — Док. № 189. — Арк. 153. — С. 460). Левковий таляр дорівнював 30 польським золотим, отже, якщо помножити 300 000 x 30, то одержимо 900 000 польських золотих, тобто кожен татарський кіннотник отримував 30 польських золотих.

 59 Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IX. — Ч. І. — С. 88.

 60 Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: Хроніка життя та діяльності. — С. 158.

 61 Там же.

 62 Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI— XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — К., 1961. — № 2(46). — С. 13.

 63 Акта ЮЗР. — Т. 3. — С. 569.

 64 Новосельский А. А. Борьба Московского государства c татарами в XVII веке. — М.-Л., 1948. — С. 441—442. Співвідношення грошових одиниць було таке: 1 золотий польський становив 0,8 російського рубля (там же. — С. 436).

 65 Там же. — С. 441—442. Наприклад, див. розрахунки посольського приказу: Крым. — Д. 1648 г. — N° 10. — Арк. 16—38.

 66 Wójcik Zbigniew. Historia Dyplomacji Polskiej. — Warszawa, 1982. — T. II. — C. 308.

 67 Польський король Ян Казимир, щоб отримати підтримку татар, союзників Хмельницького, у 1649 р. позичив у різних польських магнатів 128 310 польських золотих (Див.: Pernal A. B. The Expenditures // Harvard Ukrainian Studies. — Cambridge, Mass., 1981. — T. 5. — №1. —C. 110.

 68 Дані взято з праці Zbigniewa Wójcika: Polska służba dyplomatyczna XVI—XVII wieku. — Warszawa, 1966. — C. 292—294.

 69 Zbigniew Wójcik цитує дані трьох посольств. Детальніше матеріали про всі видатки на дипломатію Польщі з Україною протягом панування Яна Казимира зібрав А. В. Pernal у праці: The Expenditures // Harvard Ukrainian Studies. — T. 5. — № 1. — C. 102—120.

 70 Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: Хроніка життя та діяльності. — С. 156—176.

 71 Rybarski Roman. Skarb i pieniądz. — C. 522.

 72 Wójcik Zbigniew. Historia dyplomacji Polskiej (1572—1795). — Warszawa, 1982. — T. 2. — C. 300—302.

 73 Акты ЮЗР. — T. 3. — C. 507—508.

 74 Kubala Ludwik. Szkice Historyczne. — Kraków, 1910. — Serja 3. — C. 7—9.

 75 Крип’якевич Іван. «Скарби» Хмельницького // ЗНТШ. — Львів, 1910.—Т. 96. — Кн. 4. — С. 116—119. Див. також важливі роздуми Ярослава Дашкевича у його праці: Клан Хмельницького // Україна в минулому. — Київ-Львів, 1992. — Вип. II. — С. 90.

 76 Там же.

 77 Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы: В трех томах. — Т. 2. — Док. № 135. — С. 316.

 78 Акты ЮЗР. — Т. 3. — С. 408.

 79 Шугаєвський Валентин. Чи була на Україні в XVII столітті власна монета? // Науковий збірник Історичної секції УАН. — К., 1926. — Т. XXI. — С. 112—119.

 80 Сидоренко О. Ф. Українські землі у міжнародній торгівлі (IX — середина XVII ст.). — К., 1992. — С. 12—17.

 81 Пильгуй Н. История мировых экономических идей (VIII в. до н. э. — начало XIX в.) — К., 1992. — С. 27—32.

 82 Сидоренко О. Ф. Українські землі у міжнародній торгівлі (IX— середина XVII ст.). — С. 16—18.

 83 Jablonowski Aleksander. Kozaczyzna a legitymizm // Pisma.—Warszawa, 1910. — T. 2. — C. 210—241.

 84 Костин Мирон. Летописецул цэрей Молдовей де ла Аарон — Водэ ынкоаче / Вид. Е. Руссев. — Кишинэу, 1972. — С. 88—90.

 85 Sękowski I. J. S. Collectanea z dziejopisów tureckich. — Warszawa, 1824. — T. 1. — C. 204—205.

 86 Грушевський M. Історія України-Руси. — T. VIII. — C. 146.

 87 Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — Док. № 328— 341. — C. 443—457.

 88 Там же. — Док. № 432. — С. 563—564.

 89 Блок Марк. Апология истории. — М., 1986. — С. 38.

 90 Гвоздик Л. Анонімний опис весілля Тимоша Хмельницького (1652) як історичне джерело // Наукові записки: Збірник праць молодих вчених та аспірантів. — К., 1996. — Т. І. — С. 49—71.

 91 Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. ГХ. — Ч. П. — С. 1497—1498.

 92 Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы: В трех томах. — Т. 3. — Док. № 245. — С. 560—565.

 93 Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IX. — Ч. II. — С. 1275.

 94 Липинський Вячеслав. Україна на переломі. 1657—1659. — С. 216— 219.

 95 Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — Док. № 438. — С. 572.

 96 Інформація османського історика XVII—XVIII ст. Наїми, цитована у вид.: Смирнов В. Д. Крымское ханство по верховенством Отоманской Порты. — Спб., 1887. — С. 320—321.

 97 Радлов Василий. Опыт словаря тюркских наречий. — СПб., 1905. — Т. Ш. — Колонка 1430.

 98 Doerfer Gerhard. Türkische und mongolische Elemente im Neupersischen. — Wiesbaden, 1965. — Band II. — C. 618—620. В османських політичних колах XVII ст. виникла концепція про те, що якби османська династія вимерла, тоді треба було запросити на османський престол одного із кримсько-татарських князів із династії Гіреїв.

 99 Fisher Alan W. The Russian Annexation of the Crimea 1772—1783. — Cambridge, 1970. — C. 5.

 100 Там же. — C. 113; Fisher Alan W. The Crimean Tatars. — Stanford, 1978. — C. 14—16, 19, 45.

 101 История Молдавской ССР / Ред. Л. В. Черепний. — Кишинев, 1965. — Т. 1. — С. 154—164. Все-таки Молдавія зберегла свою автономію на відміну від Болгарії або Сербії, які були включені в систему турецьких провінцій.

 102 Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 313.

 103 Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами в XVII веке. — С. 436—441.

 104 Подградская Е. М. Экономические связи Молдавского княжества и Балканских стран с Русским государством в XVII веке. — Кишинев, 1980. — С. 35.

 105 Документи Богдана Хмельницького (1654—1657). — Док. № 10. — С. 48.

 106 Акты ЮЗР. — Т. 10. — С. 31.

 107 Sękowski І. J. S. Collectanea z dziejopisów tureckich. — T. 1. — C. 201— 202.

 108 Там же. Див. також літографію молитви Б. Хмельницького з кримським ханом Іслам-Гіреєм III, додану на початку 2-го тому до вид.: Sękowski І. J. S. Collectanea z dziejopisów tureckich.

 109 Pritsak O. Das erste türkisch-ukrainische Bündnis (1648) // Oriens. — Leiden, 1953. — Vol. 6. — № 2. — C. 294.

 110 Про Тугай-бея див. коментар: Zygmunt Abrahamowicz до виданої ним «Historia Chana Islam Gereja III» Mahmed-a Senai. —Warszawa, 1971. —C. 162—163.

 111 Fisher Alan W. The Crimean Tatars. — C. 16.

 112 Пріцак Омелян. Ще раз про союз Богдана Хмельницького з Туреччиною // Український археографічний щорічник / Нова серія. — К., 1993. — Т. 2. — С. 180.

 113 Санин Г. А. Отношения России и Украины с Крымским ханством в середине XVII века. — М., 1987. — С. 80.

 114 Воссоединение Украины c Россией: Документи и материалы: В трех томах. — Т. 3. — С. 464—466.

 115 Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — Док. № 153. — С. 234.













Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.