Попередня
Головна
Наступна
Бібліографія
1.16. ГРАФФІТІ. НАДГРОБКИ. ЕПІТАФІЇ. НЕКРОЛОГИ
При звуженій базі досліджень, особливо за XIII-XIV ст. і більш давні періоди, в уточненні окремих проблем дуже несподівані результати приносять вивчення граффіті-написів і рисунків, зроблених у древності на стінах архітектурних пам'ятників. Дослідження граффіті С. Висоцьким у київському соборі св. Софії дозволили закрити дискусію навколо датування смерті.Ярослава Мудрого, уточнити походження дружини дорогобузького князя Володимира Андрійовича (що, у свою чергу, дозволило зрозуміти деякі аспекти поведінки цього князя і його політичні симпатії), підкріпити аргументацію щодо інших дискусійних проблем (468, с. 273-275; 469, с. 139-146; 470, с. 147-182; 471, с. 228-232; 472, c. 103-106; 473, с. 41-42; 474; 476; 477; 478, с. 200-217; 479; 480, с. 130-134). Сумніви у правильності окремих, висновків С. Висоцького (1205, с. 124-132) здаються нам не досить аргументованими. Ми користувалися також працями В. Щепкіна (1670) та А. Мединцевої (1084) з дослідження новгородських граффіті.
Важливу інформацію можна почерпнути з надгробків. Так надгробки з Троїцького собору у Трубчевську дозволили уточнити дати смерті цілої групи князів Трубецьких (964). Дальші знахідки князівських надгробків ще можливі на Волині та в інших місцях. Теж саме відноситься до епітафій та некрологів, які розкидані по різних книгах, виданих у XVII ст. (типу вже згадуваних книг А.Кальнофойського та Ш.Старовольського), а також збереглися на стінах соборів та костьолів. Більшість останніх зіпсуті пізнішими реставраціями. Використання цієї групи джерел не можна вважати повним. Епітафії та некрологи ще можуть бути виявлені як у книжках так і на стінах, особливо у костьолах. Ми використовували всі відомі нам з публікацій пам'ятки такого типу. Особливу цікавість складають надгробки і епітафії магнатських родин серед яких трапляються особи князівського походження (дружини) про яких немає відомостей у інших джерелах або ці відомості дуже заплутані (наприклад про шлюб княгині Софії Головчинської, вдови по князю Григорію Сангушку-Каширському, та сандомирського воєводи Юрія Мнішка).
