Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія





1.17. ПОРТРЕТИ. МІНІАТЮРИ. ІКОНОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ. МОНЕТИ. ПЕЧАТКИ


Портрети, мініатюри, іконографічні матеріали, як і легенди та написи до парадних портретів чи житійних ікон, за браком інших джерел, також служать поважним аргументом при розв'язанні окремих проблем. Найдавніші зображення княжої родини — відома ктиторська фреска з св.Софії у Києві (1495, с.239-245; 779, с. 175-178; 475, с.41-45; 953, с.28-39; 1755, s.20-28; 1187, с.237-244). Думка Н.Никитенко про те, що на фресці зображено сім'ю Володимира Святославича, здається нам не достатньо аргументованою.

Якщо взяти до уваги копії А. ван Вестерфельда (1651 р.), характеристики-описи окремих князів, які збереглися у В.Татищева та окремих літописах, то існує можливість приблизної реставрації (враховуючи ступінь подібності) облич перших поколінь Рюриковичів (і порівняння отриманих результатів з скульптурно-антропологічними реставраціями, приміром М.Герасимова). При всій схематичності зображень князівських сімейств і окремих осіб на відомих мініатюрах «Ізборника Святослава» (1073 р.) чи Трірського псалтиря загальні риси обличчя схоплені (842). Іконографічні традиції зображення Володимира Святославича прослідковуються, наприклад, від новгородської ікони, фрески XVII ст., скопійованої А. ван Вестерфельдом, до ілюстрації у київському «Синопсисі» (1680 р.) (477, с.75-78).

Ця група джерел зібрана і вивчена досить фрагментарно. Крім портретів Острозьких, Романа Сангушка, Дмитра Вишневецького (?) та ще кількох князів, які ми мали оглянути збереглося багато портретів Сангушків, Вишневецьких, Збаразьких, Чорторийських та інших князів, які розкидані по польських збірках та музеях. Більшість з них не публікувалися і були нам недоступними. Вивчення цих колекцій, а також, можливо, запасників українських музеїв, зображень на мініатюрах, іконах, їх класифікація та співставлення ще чекають на своїх дослідників.

До цієї групи ми відносимо й окремі зображення з монет та печаток (князь Юрій Львович чи Владислав Опольський (1274), наприклад).

Взагалі пам'ятки нумізматики дозволяють уточнити багато аспектів, особливо стосовно князів, чиї уділи були на території колишньої Володимиро-Суздальської землі (1206; 729; 730; 1109; 1110, с.4-29; 1089; 1538). Так, приміром, перші старицькі князі відомі тільки з монет.

Українська нумізматика цього періоду представлена дослідженнями М.Котляра (866; 868; 867; 872; 873; 874). Іконографією руських монет ще, практично, не займалися.

Крім монет важливими джерелами є печатки, атрибутація частини з яких залишається дискусійною. Публікація і дослідження цих пам'яток здійснена В.Яніним (1715) та Н.Соболєвою (1436). Враховуючи, що мазовецькі П'ясти в кінці XIV-XV ст. володіли Белзьким і періодами Дорогичинським і Жидачівським князівствами, а також вживали в титулатурі окрім назви цих земель ще й «dux Russie», певний інтерес для нас викликають дослідження їх печаток С.Кучинського (1898) та спостереження над руською титулатурою мазовецьких князів А.Свєжавського (2060).





Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.