Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія





4.6. ГЕДИМІНОВИЧІ. ОЛЬГЕРДОВИЧІ


Цілий ряд проблем генеалогії Ольгердовичів залишаються дискусійними. В тому числі навіть персональний склад дітей Ольгерда Гедиміновича. Часом у їх число включають Жедивида Івана, нібито другого сина Ольгерда, який отримав Подільське князівство і загинув бл. 1412 р. у виправі на Орден, хоча ще Н.Молчановський (1137, с.351-353)та Й.Вольф (2111, s.81; 2112, s.687) відкидали ці відомості. Щоб усунути протиріччя з іншими джерелами, іноді Жедивида відносять до Корятовичів, що теж позбавлене, на наш погляд підстав. Також неправомірне, на наш погляд, віднесення до Ольгердовичів дружини вел.князя рязанського Олега Івановича Євфросинії (1786, s.78; 2097, s.28), походження якої незнане. Тим більше, що її дочка Анастасія вийшла за Корибута-Дмитра Ольгердовича. Тому у нашу таблицю не включені вказані особи. Слідом за Т.Василевським ми приймаємо, що друга дружина Ольгерда Гедиміновича дітей не мала, а від першої дружини народилося п'ятеро синів (2096, s.680-682). Ми також погоджуємося з думкою З.Вдовішевського, що від першого шлюбу народилося принаймні три дочки (2098, tabl. 1), правд а з них джерелам залишилася відомою хіба Агрипина. Решта дітей було від третього шлюбу. Зрештою порядок і старшинство дітей Ольгерда залишаються дискусійними.






Таблиця 36

ГЕДИМІНОВИЧІ. ОЛЬГЕРДОВИЧІ



II


1. ОЛЬГЕРД ГЕДИМІНОВИЧ († 1377)



III


2. ВІНГОЛЬТ-АНДРІЙ ОЛЬГЕРДОВИЧ (* бл. 1328 † 12.08.1399) ...................................................................... 1< табл. 37

Князь полоцький (1342-1376, 1386-1399 рр.), псковський (1343-1349, 1376-1385 рр.). Враховуючи, що першу дружину Ольгерд взяв до 1327 р., можна погодитися, що Вінгольт народився не пізніше 1328 р. Загинув у битві на р. Ворсклі (140, с.47, 73). Виступив проти зайняття великокнязівського престолу Ягайлом і у 1376-1385 рр. перебував у еміграції. Учасник Куликовської битви. У 1386 р. виступив проти Кревської унії у союзі із Смоленським князівством та Орденом. Був розбитий Скіргайлом, потрапив у полон (24, т.1, N 45, с.92, N 61, с.109, N 272, с.503, N 62, с.110, N 63, с.112, N 273, с.503, N 66, с.119) і мусив скласти васальну присягу Ягайлові та Вітовту (22, т. 1, N 13, с.27).


3. БУТАВ-ДМИТРО ОЛЬГЕРДОВИЧ (* бл.1329 † 12.08.1399) ...................................................................... 1 < табл. 38

Князь трубчевський (кінець 1360-х -1379 рр.), брянський (1370-1379, 1390-1399 рр.), переяслав-заліський (1379-1388 рр.). Загинув у битві нар.Ворсклі (140, с. 47,73). Також стояв в опозиції до Ягайла, не визнаючи його прав на великокнязівський престол. Не став чинити опір опір московському війську і здав Трубчевськ (114, с. 110). Один з героїв Куликовської битви. У 1388 р. повернувся у Литву і склав васальну присягу (13.12.1388 р.). Згідно Любецького пом'яника дружину звали Анною (поз.82) і вона, напевно, походила з Ольговичів.


4. КОСТЯНТИН ОЛЬГЕРДОВИЧ (* бл.1330 † після 1386) ...................................................................... 1 < табл. 39

Схоже, що спочатку, як і інші старші брати, виступав проти Ягайла (2075, s.54-56), але у 1383- 1386 рр. перейшов на його сторону (2053, s.237-239).


5. ВОЛОДИМИР ОЛЬГЕРДОВИЧ (* бл.1331 † після 1398) ...................................................................... 1 < табл. 40

Князь київський (1362-1393 рр.), копильський (1395 — після 1398 рр.). Як київський князь провадив самостійну політику, титулувався великим князем і карбував власну монету. Виступив проти політики обмеження удільних князів і, програвши війну з Вітовтом, мусив уступити Київське князівство. Востаннє підписався під миром Вітовта з Орденом у 1398 р. (2053, s. 113-119). Записаний у Києво-Печерському пом'янику (поз.20, 50, 132). Згідно цього пом'яника перед смертю став ченцем (поз. 132). Дружину звали Анна (поз. 147).


6. ФЕДІР ОЛЬГЕРДОВИЧ (* бл.1332/1333 † бл.1394) ...................................................................... 1 < табл. 41

Князь ратненський (до 1377 -1394 рр.), кобринський (до 1387-1394 ? рр.). Не хотів присягати Ягайлові як польському королю, вважаючи, що навіть у нього більше прав (2053, s. 116-120). Можливо, що отримав Ратненське князівство ще від Любарта Гедиміновича. Я.Тенговський вважає його найстаршим з синів Ольгерда і легітимним спадкоємцем, трон якого захопив Ягайло (2067, s. 130-132).


7. АГРИПИНА ОЛЬГЕРДІВНА (* бл.1334 † 1393) ...................................................................... 1

З огляду на дати шлюбів дочки Ольгерда від першої дружини, напевно, народилися пізніше від синів. Агрипина найпершою була видана заміж, отже вона найстарша. У 1354 р. її видали за Бориса Костянтиновича (115, с.62; 116, с.228; 119, с.9; 114, с.204), князя городецького (1356-1383 рр.) і нижегородського (1365, 1383-1387, 1389-1392 рр.), який помер у московській в'язниці у 1394 р. Сама Агрипина померла на рік раніше (1786, s.78).


8. NN ОЛЬГЕРДІВНА ...................................................................... 1


9. NN ОЛЬГЕРДІВНА ...................................................................... 1


10. КЕННА-САЛОМЕЯ ОЛЬГЕРДІВНА (* бл.1351 † 27.03.1368) ...................................................................... 1

Т.Василевський (2097, s.27), спираючися на Яна з Чарнкова, вважає її дочкою Кейстута, що суперечить запису про смерть Кенни з вказанням точної дати у календарі краківської катедри, де вона названа дочкою Ольгерда (276, t.5, s. 143). Одним з аргументів йому служить поганське ім'я княжни. З цим погоджується Г.Блащик, який однак вважає Кенну дочкою Ольгерда (1760, s. 105). У такому випадку вона могла бути дочкою Ольгерда від першого шлюбу, що дозволяло би віднести дату її народження до 1335-1336 рр. Я.Тенговський звернув увагу, що ім'я Кенна може бути похідною від Кунегунда (2076, s. 131). Зрештою це не є визначальним, позаяк Уляна також могла назвати свою первістку литовським іменем (литовські імена отримали і всі брати Кенни), давши її також хрестильне ім'я, яке у джерела не потрапило, позаяк княгиня пізніше стала католичкою. На думку О.Бальзера (1739, s.471) та Г.Пашкевича (1947, s.336) саме вона була найстаршою з дітей від шлюбу Ольгерда з Уляною. Слідом за Я.Тенговським ми розділяємо ці думки, а також відносимо сам шлюб до дати не пізніше лютого 1351 р. Звідси випливає, що Кенна народилася до кінця 1351 р. У 1359 р. вона була видана за Казимира IV, кн.щецінського, добжинського і бидгощського († 1368 р.) (2076, s.127-133).


11. NN ОЛЬГЕРДІВНА (* бл.1353 † після 1371) ...................................................................... 1

У 1371 р. видана за Івана Семеновича, князя новосильського (714, с.300). Судячи з того, що вона була видана заміж після Кенни, можна не сумніватися, що й народилася вона після неї. Тобто дату її народження можна віднести до початку 1353 р. (1786, s.78).


12. ЯГАЙЛО-ЯКІВ-ВЛАДИСЛАВ ОЛЬГЕРДОВИЧ (* бл.1354 † 1.06.1434) ...................................................................... 1 < табл. 42

Вел. кн. литовський (1377-1392 рр.), кор. польський (1386-1434 рр.). Був одружений чотири рази: 18.02.1386 р. з королевою Ядвігою (* 1373 † 17.07.1399); 24.01.1402 з Анною, дочкою Вільгельма, графа Цельського (*1380/81 † 20/21.03.1416); 2.05.1417 р. з Ельжбетою Грановською, дочкою сандомирського воєводи Отто з Пільче, вдовою після Вишля Чамборзе, Янчика Гічинського та Вінцентія з Гранова, (* бл.1372 † 12.05.1420); 7.02.1422 р. з кн. Софією Андріївною Гольшанською (* бл.1405 † 21.09.1461 ) (2098). Дискусійною залишається дата народження Ягайла. Ми не Погоджуємося з версією Т. Василевського, який вважає Скіргайла старшим за Ягайла (2097, s. 17-34). Ще раз перевіривши джерела, ми у більшості випадків підтримуємо датування народжень дітей Ольгерда і Уляни (починаючи від незнаної з імені дружини новосильського князя) за Г. Декер-Гауфом (1786, s.78-79), цілком усвідомлюючи умовність самих датувань. Ягайло-Яків записаний у Києво-Печерському пом'янику (поз. 143).


13. ОЛЕНА ОЛЬГЕРДІВНА (* бл.1355 † 5.09.1438) ...................................................................... 1

У 1372 р. видана за серпуховського князя Володимира Андрійовича († 1410 р.), другого по старшинству серед князів московської династії (126, стб.99).


14. СКІРГАЙЛО-ІВАН ОЛЬГЕРДОВИЧ (* бл.1356 † 1396) ...................................................................... 1

Князь полоцький (1376-1386 рр.), троцький (1382-1387 рр.), вел. кн. київський (1395-1396 рр.),

намісник вел. кн. литовського (1387-1392 pp.). Найближчий соратник Ягайла. Отруєний на бенкеті Фоми, митрополичого намісника св.Софії у Києві (140, с.65, 72, 90, 101, 138, 159, 186, 207, 228). Версія Я.Тенговського, який датує смерть князя 24.12.1394 р., щодо недовіри літописам (2068, s.59-64) нас не переконує. Важко тоді пояснити записи Скіргайла-Івана у Любенькому (поз.77) та Києво-Печерському пом'яниках (поз. 19).


15. КОРИБУТ-ДМИТРО ОЛЬГЕРДОВИЧ (* бл.1357 † бл.1405) ...................................................................... 1 < табл. 43-45

Князь сіверський (бл. 1370 — 1392 рр.), несвіцький (до 1388 — бл.1405 рр.), чернігівський [?] (1401 — бл.1405 рр.). Одружився з Анастасією, дочкою Олега Івановича, вел. кн. рязанського (23, т.2, N 67, c. 104). Проводив незалежну політику, карбував власну монету. Виступив проти Кревської унії. Хоча і прийняв васальну присягу 18.05.1388 р., але приєднався до антивітовтовської коаліції, був розбитий і емігрував у 1392 р. Після повернення, схоже, зберіг частину володінь (504, c. 165-166). Записаний у Любецькому пом'янику (поз.77).


16. ФЕОДОРА ОЛЬГЕРДІВНА (* бл.1358 † після 1377) ...................................................................... 1

У 1377 р. видана за карачевського князя Святослава Титовича (483, т. 1, в. 1, c. 118, 98).


17. МАРІЯ ОЛЬГЕРДІВНА (* бл.1359 † після 1382) ...................................................................... 1 < табл.46

Була одружена з лідським державцем Войдилом († 1382 р.), який був страчений з наказу Кейстута Гедиміновича (129, с. 72). Другим її мужем був городенський князь Давид Дмитрович. Князі Лукомські, які пізніше писалися Ольгердовичами, вважали себе нащадками сестри Ягайла (257, s.263). З усіх відомих джерелам дочок Ольгерда нею могла бути тільки Марія. Наші міркування з цього приводу подані нижче при обгрунтуванні табл. 46.


18. ЛУГВЕНІЙ-СЕМЕН ОЛЬГЕРДОВИЧ (* бл.1360 † після 1431) ...................................................................... 1 < табл. 47

Князь мстиславський (до 1379 — після 1431 рр.). Вперше поставив свій підписна угоді на угоді з Орденом у 1379 р., востаннє — на угоді Свидригайла з Орденом 19.06.1431 р. Герой битви під Грюнвальдом. Був одружений двічі: 14.06.1392 р. з Марією, дочкою вел. кн. володимирського і московського Дмитра Донського († 15.05.1399); у 1406/7 рр. з невідомою княжною з бічної гілки московської династії (2050, s.282-292). Записаний у Києво-Печерському пом'янику (поз.208).


19. КОРИГАЙЛО-ВАСИЛЬ-КАЗИМИР (* бл.1361/1362 † 1390) ...................................................................... 1

Загинув при обороні Кривого городка (Кромхауза) від орденських військ (118, с.256). Хрещений у православ'ї як Василь, але 14.02.1386 р. разом з Ягайлом перейшов у католицьку віру під іменем Казиміра.


20. ВІГУНТ-ФЕДІР-ОЛЕКСАНДР (* бл.1363/1364 † 28.06.1392) ...................................................................... 1

Князь керновський. У православ'ї — Федір, у католицтві — Олександр.Помер у Вільні після того як був оголошений спадкоємцем Ягайла. Одружився 25.01.1390 р. з Ядвігою, дочкою Владислава Опольського, колишнього палатина Польщі і князя галицького (2050, s.241 -248).


21. СВИДРИГАЙЛО-ЛЕВ-БОЛЕСЛАВ (* бл.1365/1366 † 10.02.1452) ...................................................................... 1

Князь вітебський (бл. 1391 - 1393 рр.), подільський (1401-1405 рр.), жидачівський (1403 — бл.1405 рр.), сіверський і чернігівський (1405-1409,1419-1430 рр.),волинський (1434-1452 рр.), вел. кн. литовський (1430-1435 рр.). Один з найвидніших діячів першої половини XV ст. Першою дружиною була незнана з імені дочка Івана Святославича, удільного князя смоленського. Вдруге одружився у 1430 р. з Анною, дочкою старицького князя Івана Івановича (* 1404/до 1406 † 1471/84) (2050, s. 305-366; 1886; 897;504, с. 141-152; 507, с. 162-168).


22. ОЛЕКСАНДРА ОЛЬГЕРДІВНА (* бл.1368/1370 † 16.06.1434) ...................................................................... 1

У 1387 р. видана за Земовита IV, князя черського, равського,сохачевського, плоцького, куявського і белзького († 1426 p.) (1786, s.79).


23. МІНІГАЙЛО-МИХАЙЛО ОЛЬГЕРДОВИЧ [?] († після 1391) ...................................................................... 1

Відомості про його існування (140, с.223) досить сумнівні. Тому у більшості таблиць цього князя немає.





Попередня     Головна     Наступна                 Бібліографія


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.