[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1966. — Т. 5. — С. 1880-1891.]

Попередня     Головна     Наступна





Освіта, див. Позашкільна освіта і Шкільництво та хронологічна таблиця, Освіта, Наука, Техніка.


Освітньо-Економічний Конґрес, див. Просвітньо-Економічний Конґрес.




ОСВІТА, НАУКА, ТЕХНІКА

Хронологічна таблиця*

* Дати і події з літературознавства й літератури, як також мистецтвознавства й мист. освіти — див. Синхроністично-хронологічні таблиці: «Література», стор. 1138 — 55 та «Мистецтво укр.», стор. 1542 — 55, а також таблиці «Театр і Музика» та «Церква».

Зіркою позначено установи, деякі події, інколи й особи, яким присвячено окремі гасла.


ДОБА КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (10 в. — 1240)

В кін. 10 в., у зв’язку з прийняттям християнства, постають перші школи, починаючи з 11 в. появляються, крім численних перекладних, ориґінальні твори з іст. (літописи), теологічної, дидактичної й мед. літератур, а також з красного письменства. Здійснюється перша кодифікація права Київ. Руси«Руська Правда».

988 — Заснування першої школи в Києві.

988 — 89 — Хрищення Руси кн. Володимиром В.

1030 — 50-і pp. — *«Слово о законі і благодаті» митр. Іларіона.

1039 — Перший Київ. Літопис.

1086 — Заснування в Києві першої школи для дівчат.

1110-і pp. — *«Поучення дітям» Володимира Мономаха.

1113 — Несторова ред. *«Повісти временних літ».

11 — 12 вв. — Кодекс права Київ. Руси (* «Руська Правда»).

Пол. 12 в. — Мед. трактат «Мазі», написаний Євпраксією Мстиславною.

Кін. 12 в. — *«Слово о полку Ігоревім».



ДОБА ГАЛ.-ВОЛИНСЬКОЇ Й ЛИТ.-РУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1240 — 1569)

Тат. навала й упадок Києва спричинилися до занепаду культ.-осв. життя, але, не зважаючи на це, на укр. (гол. зах.) землях триває праця над складанням літописів. У Львові постає перше братство. Поза укр. землямиу Кракові виходять перші кн., друковані ц.-слов. мовою. В основу кодексу права Лит.-руської держави (Лит. Статут) покладено правні засади й традиції Київ. держави.

1240 — 90 pp. — Гал.-Волинський літопис.

1301 — 1400 — *«Хронограф» — перша спроба викладу київ. історії.

1450-і pp. — Постання *Львівського Успенського Братства.

1481 — 94 — Наук. діяльність Ю. *Дрогобича.

1491 — Надрукування «Октоїха» і «Часослова» Швайпольтом *Фіолем у Кракові.

1529 — 88 — Кодифікація права Лит.-Руської держави в *Лит. Статуті (перший — 1529, другий — 1566, третій — 1588).

1556 — 61 — *Пересопницьке Євангеліє.



ДОБА ПОЛЬ.-КОЗАЦЬКА (1569 — 1648)

Укр. землі опинилися під владою Польщі й стали тереном наступу поль. землеволодіння й польонізації культ. життя. Укр. нац. опір позначився піднесенням культ.-нац. руху, який виявився зокрема в орг. і територіяльному поширенні діяльности братств і в заснуванні сер. і вищих шкіл в Острозі, Львові, Києві та ін. м. Початки друкарства на Україні й уможливлене ним вид., крім церк.-рел. й іст. літератури, також шкільних підручників та дидактичних творів спричинилося до поширення освіти і науки на укр. землях.

1570-і pp. — Заснування кн. К. *Острозьким шкіл у Турові (1572), Володимирі Волинському (1577), Слуцьку (1580).

1573 — Заснування І. *Федоровичем друкарні у Львові.

1574 — Надрукування І. Федоровичем «Апостола» і «Букваря» у Львові.

бл. 1580 — Заснування кн. К. Острозьким вищої школи в Острозі (*Острозька школа).

1580 — Заснування *Острозької друкарні.

1581 — Вид. *Острозької Біблії.

1586 — Заснування «школи грец. і руської» при *Львівському Успенському Братстві.

1591 — Надрукування *«Адельфотесу» — «Грамматики доброглаголивого єллинословенского языка».

1595 — Заснування Я. Замойським *Замостської Академії.

1606 — 16 — Заснування друкарні Києво-Печерської Лаври.

1609 — Вид. зб. повчань *«О воспитании чад» у Львові.

1615 — 16 — Заснування у Києві *Богоявленського Братства і школи при ньому.

1618 — Вид. «Грамматики славенския правилное синтаґма» М. Смотрицького.

1627 — Надрукування «Лексикону славеноросского» П. *Беринди у Києві.

1632 — Об’єднання школи Київ. Богоявленського Братства з заснованою П. Могилою 1631 школою Києво-Печерського манастиря в Києво-Могилянську Колеґію.



ДОБА КОЗ.-ГЕТЬМАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1648 — 1782)

Заходами укр. вчених і за допомогою гетьманського уряду Києво-Могилянська Колеґія стає Академією, пізніше постає ряд нових сер. та вищих шкіл (колеґіюмів) по більших м. Лівобережної України та Слобожанщини. Широко розвивається на цих землях початкове (нар.) шкільництво. Виходить перший підручник історії України і Сх. Европи («Сінопсис»), події визвольної боротьби 17 в. і пізнішого часу описуються в ряді іст. творів (т. зв. Коз. літописи). Появляється низка теологічних, філософ., пед. та ін. творів. Учені й педагоги з України відограють провідну ролю в розвитку науки та освіти на Московщині і в Сибіру, а також у дунайських і балканських правос. країнах. Завдяки діяльності Василіянського Чину, постає низка шкіл на Правобережній Україні й Зах. Укр. Землях.

1655 — 65 — Пед. діяльність І. *Ґалятовського.

1661 — Заснування королем Я. Казіміром Єзуїтської Колеґії (Академії) у Львові.

1674 — Надрукування в Києві *«Сінопсиса» І. Ґізеля — першого підручника історії Сх. Европи й України.

бл. 1675 — Заснування Л. *Барановичем друкарні в Новгороді Сіверському (перенесена 1679 до Чернігова).

1700 — Заснування *Чернігівської Колеґії.

1701 — Офіц. визнання Києво-Могилянської Колеґії *Києво-Могилянською Академією (фактично з 1690 — 94 pp.).

бл. 1702 — «Літопис *Самовидця»,

бл. 1710 — «Літопис» Г. *Граб’янки.

1720 — 23 — «Сказаніе о войнЂ козацкой зъ поляками» С. *Величка.

1727 — Заснування єп. Е. Тихорським *Харківського Колеґіюму.

1736 — Поч. виробництва пороху на Шостківському зав. (Сумщина).

1738 — Заснування співацької школи в Глухові та “Переяславського Колеґіюму заходами єп. А. Берла.

1760 — Перше вид. підручника *«Іфіка Ієрополітика» у Львові.

1773 — Філос. твір Г. *Сковороди «Разговоръ пяти путниковъ о истинномъ щастіи въ жизни».



УКР. ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЇ Й АВСТРІЇ (1772 — 1850)

Осередками укр. вищої освіти стають спершу Відень, пізніше Львів. Шкільні реформи наприкін. 18 в. уможливили розвиток початкового й сер. шкільництва на Зах.-Укр. Землях. На Центр. і Сх. Укр. Землях під впливом щораз більшої русифікації занепадає початкове шкільництво й ліквідується Києво-Могилянська Академія, яка на поч. 19 в. перетворюється на Духовну Академію. Одночасно шириться рос. і почасти поль. шкільництво. Засновуються ун-ти, ліцеї, астрономічні обсерваторії, метеорологічні станції, музеї і бібліотеки. У Львові постає перша висока техн. школа. Осередками наук. дослідів над історією України і публікації іст. пам’яток і документів та вид. праць стають з кін. 18 в. Петербурґ, а пізніше Москва, Харків, Київ, Одеса. У Львові з кін. 1840-их pp. відбувся перший з’їзд укр. учених і постали перші наук.-осв. установи.


1774 — 84 — Діяльність *Барбареуму — гр.-кат. Духовної Семінарії у Відні.

1776 — 83 — Шкільна реформа в Галичині з розподілом шкіл на нормальні, гол. та тривіяльні.

1779 — Заснування «слов. семінарії» у Полтаві (1786 р. перейменована на Катеринославську Семінарію).

1780-і pp. — Складання О. *Шафонським Топографічного опису Чернігівського намісництва (вид. у Києві 1851).

1781 — 82 — Перші дослідження залізних руд В. Зуєвим у долині р. Саксагань.

1783 — Заснування *Гр.-Кат. Духовної Семінарії у Львові.

1787 — Заснування *«Студіюм Рутенум» при Львівському Ун-ті.

1787 — 88 — Заснування в Єлисаветграді першої мед.-хірургічної школи на Україні.

1788 — 1939 — Діяльність *Ставропігійського Ін-ту у Львові (заснованого на базі Львівського Успенського Братства).

1798 — Надрукування «Енеїди» І. Котляревського і вид. «Записок о Малороссии» Я. Маркевича (Петербурґ).

1804 — Заснування поль. гімназії в Крем’янці на Волині (перетворена 1819 на *Крем’янецький ліцей, 1833 перенесений до Києва).

1805 — Заснування заходами В. Каразина *Харківського Ун-ту. Заснування Гімназії вищих наук ім. кн. О. Безбородька у Ніжені (відкрита 1820, у 1832 реорганізована в ліцей, 1875 перетворений на *Іст.-Філол. Ін-т ім. кн. О. Безбородька).

1808 — Заснування астрономічної обсерваторії у Харкові.

1811 — 18 — *Філотехн. Т-во у Харкові.

1812 — Заснування *Никитського ботанічного саду в Криму.

1812 — 29 — Діяльність першого на Україні наук. Т-ва любителів природи при Харківському Ун-ті.

1812 — 30 — Заснування перших метеорологічних станцій на Україні (в Києві, Харкові, Миколаєві, Полтаві).

1817 — Заснування *Рішельєвського Ліцею в Одесі (реорганізований 1865 р. в Новоросійський Ун-т). Закриття Києво-Могилянської Академії і відкриття Духовної Семінарії, перейменованої 1819 р. на *Київ. Духовну Академію.

1817 — 1939 — Діяльність поль. Нар. Ін-ту ім. Оссолінських (*«Оссолінеум») у Львові.

1818 — Вид. «Грамматики малороссійскаго нарЂчія» О. *Павловського у Петербурзі.

1820 — 50 — Праці М. *Остроградського з матем. аналізи, теоретичної механіки і матем. фізики.

1821 — Заснування астрономічної обсерваторії в Миколаєві.

1822 — Перше вид. «Истории Малой России» Д. Бантиш-Каменського в 4 тт.

1822 — 25 — *«Історія Русів» (перше вид. 1846).

1825 — Заснування першого на Україні музею старовини в Одесі (тепер *Одеський Історично-Археологічний Музей).

1830 — Заснування міської публічної бібліотеки в Одесі. Відкриття Львівської Консерваторії (тепер *Львівська Держ. Консерваторія ім. М. Лисенка).

1834 — Заснування Київ. Ун-ту св. Володимира (з 1939 * Київ. Держ. Ун-тім. Т. Шевченка).

1837 — Вид. *«Русалки Дністрової» у Будапешті.

1837 — 48 — «Записки о политической экономии» Т. Степанова, перший підручник економії в Рос. Імперії.

1840 — Перша кн. поезій Т. Шевченка п. н. «Кобзар» у Петербурзі.

1842 — 43 — «История Малороссии» М. *Маркевича в 5 тт.

1843 — 1921 — Діяльність «Временной Комиссии для разбора древних актов» у Києві.

1844 — Заснування першої на Україні високої техн. школи у Львові (з 1872 — Львівська Політехніка, з 1939 — *Львівський Політехн. Ін-т).

1845 — Заснування астрономічної обсерваторії при Київ. Ун-ті.

1848 — *Собор Руських Учених у Львові. Відкриття катедри укр. мови й літератури у Львівському Ун-ті. Заснування *«Галицько-Руської Матиці» у Львові.

1849 — Заснування нар. просвітнього ін-ту *Нар. Дім у Львові.



ДОБА НАЦ. ВІДРОДЖЕННЯ (1850 — 1917)

Розвиток освіти (лише рос. мовою) на Центр. і Сх. Укр. Замлях позначається з 1865 р. широкою діяльністю земських початкових, сер. та проф. шкіл. Спроби початкової освіти укр. мовою (зокрема т. зв. недільні школи у 1850 — 70-их pp.) були припинені рос. урядом. Вище шкільництво завершилося створенням ун-ту в Одесі і технологічних ін-тів у Харкові й Києві, також ряду ін. проф. шкіл. На Зах.-Укр. Землях існувало укр. початкове і сер. шкільництво й діяли культ.-осв. т-ва й в-ва для народу. У наук. дослідах, поряд з гуманістичними студіями, починають розвиватися природничі й техн. науки. Заходами укр. культ. діячів постають, спершу за межами України, а пізніше й на Україні, осередки українознавчих студій, які підготовляють ґрунт для створення укр. за назвою, мовою й змістом наук. т-в — наприкін. 19 в. у Львові і на поч. 20 в. у Києві. Розвиток природничих і техн. наук був пов’язаний також з виникненням багатьох н.-д. ін-тів, лябораторій, дослідних станцій тощо.

1851 — Заснування високої ветеринарної школи в Харкові (з 1871 Харківський Ветеринарний Ін-т).

1855 — Заснування метеорологічної обсерваторії в Києві (1866 р. в Одесі, 1892 — у Харкові).

1859 — 60 — Поч. *недільних шкіл у Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, Миколаєві й ін. м. України.

1860 — 70 — Початки нар. бібліотек на Україні.

1861 — Вид. «Букваря Южнорусского» Т. Шевченка. З’їзд природознавців у Києві (перший на Україні і в Росії). Заснування *«Руської Бесіди» у Львові.

1861 — 62 — Журн. *«Основа» у Петербурзі.

1863 — Циркуляр мін. П. Валуєва про заборону друкування книжок укр. мовою.

1864 — 1902 — Діяльність “«Общества св. Василія В.» на Закарпатті.

1865 — Заснування Одеського (до 1920 р. Новоросійського) Ун-ту, (з 1945 *Одеський Держ. Ун-т ім. І. Мечникова). Вироблення М. Бекетовим у Харкові основ алюміно-термії.

1865 — 1917 — Діяльність *земських шкіл на Центр. і Сх. Землях (початкових, пізніше також сер. та проф.).

1866 — Заснування міської Публічної бібліотеки в Києві.

1867 — 98 — Журн. * «Правда» у Львові.

1868 — Сконструювання А. Власенком першої в світі зернозбиральної машини типу комбайна (жниварка-молотарка).

1868 — 1939 — Діяльність т-ва *«Просвіта» у Львові.

1869 — 1918 — Діяльність осв. т-ва *«Руська Бесіда» у Чернівцях.

1870 — Заснування *Колеґії Павла Ґалаґана у Києві.

1871 — 72 — Заснування *Севастопільської біологічної станції.

1872 — 78 — *«Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край» в 7 тт.

1873 — Заснування літ. т-ва ім. Т. Шевченка й Музею ім. Дзєдушицьких у Львові.

1873 — 76 — Діяльність *Півд.-Зах. Відділу Рос. Геогр. Т-ва у Києві.

1873 — 1919 — Діяльність *Іст. Т-ва ім. Нестора-Літописця у Києві (в 1920-их pp. діяло в складі ВУАН).

1874 — Заснування Вчительського Ін-ту у Ґлухові і *Общества ім. М. Качковського у Коломиї (з 1876 у Львові).

1874 — 75 — «Исторические песни малорусского народа» В. Антоновича і М. Драгоманова.

1875 — Заснування *Чернівецького Ун-ту.

1875 — 81 — Сконструювання Й. “Лівчаком ряду друкарських машин, прототипу лінотипа тощо.

1876 — Заснування Іст.-Філол. Т-ва у Харкові. *Емський указ Олександра II про заборону друку і вид. книжок укр. мовою.

1878 — 92 — Зб. *«Громада», вид. М. Драгоманова в Женеві.

1879 — Заснування Харківського Матем. Т-ва.

1880 — Відкриття вищих жін. курсів у Києві (1906 в Одесі, 1913 — у Харкові).

1881 — Заснування Руського (з 1912 Укр.) Т-ва Пед. (з 1926 р. *«Рідна Школа») і вищої ветер. школи (з 1897 — Ветеринарна Академія) — обох у Львові.

1882 — Синтезування І. *Горбачевським сечової кислоти з сечовини і гліцини.

1882 — 1907 — Журн. *«Киевская Старина» (з 1907 п. н. «Україна»).

1883 — Заснування заповідника *«Асканія Нова».

1883 — 1900 — Відкриття І. Мечниковим в Одесі явища фагацитози і розроблення фагацитарної теорії імунітету.

1884 — Заснування Полтавського Дослідного Поля (з 1910 — Полтавська с.-г. дослідна станція).

1885 — Заснування Харківського Технологічного Ін-ту.

1886 — Заснування бактеріологічної (пастерівської) станції в Одесі — першої в Росії і другої в світі; Публічної Бібліотеки і Міськ. Художнього Музею — обох у Харкові. Розроблення укр. винахідником Ф. Гешвендом проєкту реактивного літака «парольота».

1887 — Заснування пед. т-ва «Руська Школа» (з 1910 — *«Укр. Школа») в Чернівцях.

1887 — 94 — «Історія літератури руської» О. Огоновського.

1889 — Заснування Київ. Фізико-Матем. Т-ва.

1889 — 1914 — Видання для Галичини і Буковини укр. пед. журн. *«Учитель».

1890 — 1918 — Праці О. Ляпунова з математики і механіки.

1891 — Заснування «Общества Грамотности» в Харкові для видавання популярної літератури.

1892 — Поч. появи *«Записок НТШ».

1893 — Перетворення Літ. Т-ва ім. Т. Шевченка в *Наук. Т-во ім. Т. Шевченка у Львові.

1894 — 97 — Журн. *«Житє і Слово» за ред. І. Франка у Львові.

1895 — Заснування в-ва *«Вік» у Києві і Магнетно-метеорологічної обсерваторії в Одесі (перша на Україні).

1896 — Заснування Київ. Бактеріологічного Ін-ту. Відкриття В. Хвойкою перших пам’яток трипільської культури.

1898 — Заснування *Благодійного Т-ва видання загальнокорисних і дешевих книг у Петербурзі і *Київ. Політехн. Ін-ту. Відкриття М. Гамалією в Одесі речовин, що знищують бактерії.

1898 — 1919 — *«Літ.-Наук. Вісник» у Львові, з 1907 — у Києві.

1898 — 1937 — «Історія України-Руси» М. Грушевського (1 — 10 тт.).

1898 — 1939 — Діяльність *«Укр.-Руської Видавничої Спілки у Львові.

1899 — Заснування Вищого Гірничого Училища в Катеринодарі і Міськ. Музею Старовини і Мистецтва в Києві. Участь учених з усіх укр. земель в Археологічному з’їзді в Києві.

1903 — Відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві. Заснування Подільського Епархіяльного Іст.-Археологічного Т-ва в Кам’янці Подільському.

1904 — Заснування *Муз.-Драматичної Школи М. Лисенка в Києві і *Муз. Ін-ту ім. М. Лисенка у Львові.

1905 — Заснування митр. А. Шептицьким Церк., з 1910 р. Нац. Музею у Львові (тепер *Львівський Держ. Музей Укр. Мистецтва).

1905 — 06 — Постання перших т-в «Просвіта» на Центр. і Сх. Укр. Землях.

1905 — 39 — Діяльність орг-цій нар. вчителів Галичини й Буковини *Взаємна Поміч Укр. Вчительства.

1906 — Заснування *Всеукр. Учительської Спілки в Києві.

1907 — Заснування М. Грушевським *Укр. Наук. Т-ва у Києві. Вихід першого повного вид. поезій Т. Шевченка за ред. В. Доманицького. Угорщення укр. шкіл на Закарпатті, спричинене т. зв. законом М. *Аппоньї.

1907 — 09 — «Словар укр. мови» Б. Грінченка у Києві.

1908 — Заснування Сімеїзького відділу Пулковської Астрономічної Обсерваторії (тепер Відділ Крим. Астрофізичної Обсерваторії) і Київ. Комерційного Ін-ту.

1908 — 39 — Діяльність т-ва учителів вищих шкіл *Учительська Громада у Львові.

1909 — Перший укр. *освітньо-екон. конґрес «Просвіти» у Львові. Заснування Дніпровської Біологічної Станції в Києві (з 1939 р. Ін-т Гідробіології АН УРСР) і Харківської Селекційної Станції (з 1956 р. Укр. Н.-Д. Ін-т рослинництва, селекції і генетики).

1910 — 14 — Перший на Центр. і Сх. Укр. Землях пед. журн. укр. мовою *«Світло» в Києві. Заснування *Крайового Шкільного Союзу в Галичині.

1911 — Сконструювання Ф. Андерсом (Київ) першого в Росії цивільного дирижабля «Київ».

1911 — 12 — Постання на Зах.-Укр. Землях самовиховної орг-ції *«Пласт» за зразками англ. скавтінґу.

1912 — Початки викладів з кольоїдної хемії А. Думанським в Київ. Ун-ті (вперше на Україні і в Росії).

1913 — Заснування консерваторій в Києві й Одесі.

1914 — Відзначення 100-ліття з дня народження Т. Шевченка. Заборона цих святкувань на Центр. і Сх. Укр. Землях.

1914 — 16 — Вид. енциклопедичного зб. *«Украинский народ в его прошлом и настоящем» (вийшло 2 тт.) в Петербурзі.

1916 — Перший підручник географії України С. Рудницького «Ukraina. Land und Volk».



ВІДНОВЛЕННЯ УКР. ДЕРЖАВНОСТИ (1917 — 1920)

Недовгий період існування укр. нац. держави створив можливості й перспективи великого розвитку освіти й науки. Під керівництвом держ. і гром. чинників почалася заг. українізація шкіл, широко розбудувалося нар., сер., а також високе шкільництво (крім дорев.нові укр. ун-ти в Києві й Кам’янці Подільському, ун-т у Катеринославі, Іст.-Філол. Фак. у Полтаві). Були засновані Укр. Пед. Академія і Укр. Академія Мистецтв. Гол. осередком укр. науки стала Укр. АН, в якій об’єдналися деякі з давніших наук. установ, постали укр. наук. осередки в Києві й по ін. м. України.

1917 — Заснування *Укр. Наук.-Пед. Академії, *Укр. Академії Мистецтв (з 1923 перетворена на Художній Ін-т), Укр. (з жовтня 1918 р. Першого Держ.) Ун-ту, Т-ва Шкільної Освіти — всі в Києві. Перший (у квітні) і Другий (у серпні) Всеукр. Учительські З’їзди в в Києві. Початок праць над пляном і програмами єдиної трудової школи (затверджені Директорією УНР в кін. 1918). Заснування Кубано-Чорноморського Н.-Д. Ін-ту в Краснодарі на Кубані.

1917 — 19 — Журн. Всеукр. Учительської Спілки *«Вільна Укр. Школа».

1917 — 20 — Діяльність *Всеукр. Учительського Видавничого Т-ва в Києві.

1917 — 27 — Діяльність *С.-Г. Наук. Комітету України.

1918 — Заснування *Укр. АН (з 1921 — ВУАН, з 1936 — АН УРСР), Нац. Бібліотеки Укр. Держави (з 1919 Всенар. Бібліотека України, з 1948 Бібліотека АН УРСР), Гол. Книжкової Палати (тепер *Книжкова — *Держ. Публічна Бібліотека АН УРСР, з 1965 — Центр. Наук. Палата УРСР) — всі в Києві. Заснування *Укр. Ун-ту в Кам’янці Подільському, Іст.-Філол. фак. в Полтаві, Катеринославського Ун-ту (нині *Дніпропетровський Держ. Ун-т), Культ.-освітнього т-ва *«Рідна Хата» в Холмі.

1919 — Заснування Ін-ту Техн. Механіки УАН (з 1929 Ін-т Будів. Механіки, з 1959 — Ін-т Механіки АН УРСР), Зоол. Музею УАН і Біол. Ін-ту УАН (з 1930 їх об’єднано в Ін-т Зообіології; з 1938 — Ін-т Зоології АН УРСР) — всі у Києві.



ПЕРІОД УКРАЇНІЗАЦІЇ В УССР (1920 — 1932)

Розвиток нар. освіти відбувається під знаком українізації шкільництва, реалізації ідей «єдиної трудової школи» і професіоналізації навчання. Урядова схема нар. освіти в УССР (т. зв. «схема Гринька») ліквідує ун-ти, на базі яких були організовані Ін-ти Нар. Освіти. Осередками наук. дослідів стають гол. УАН, н.-д. ін-ти та катедри. Широко розвивається укр. наука на Центр. і Сх. Укр. Землях, не зважаючи на важкі умови й урядові перешкоди. Особливі успіхи мали гуманістичні науки. Розвиток природничих і техн. наук позначився важливими досягненнями та технологічними винаходами. Зростання укр. науки, зокрема в гуманістичних ділянках, було припинене на поч. 1930-их pp. через репресії і розгром укр. наук. установ сов. режимом. На Зах.-Укр. Землях під Польщею і Румунією репресії щодо укр. шкільництва спричинилися до поширення укр. приватного шкільництва. Розвиток шкільництва й освіти на Закарпатті. На Зах. Україні поряд НТШ діє ряд нових наук. установ і т-в. Кращі умови для розвитку укр. науки й високої освіти наявні на еміґрації, зокрема в Чехо-Словаччині.

1920 — Проголошення, опрацьованої Нар. Комісаріятом Освіти УССР, Деклярації про соц. виховання дітей. Заснування Ін-ту Нар. Госп-ва в Києві і *Укр. Вільного Ун-ту у Відні (з 1921 р. у Празі, з 1945 — в Мюнхені), Реорганізація ун-тів (і деяких ін. високих шкіл) в УССР в *Ін-ти Нар. Освіти (ІНО).

1920 — 22 — Діяльність заснованого М. Грушевським *Укр. Соціологічного Ін-ту у Відні.

1920 — 39 — Діяльність *«Просвіти» в Ужгороді на Закарпатті.

1921 — 25 — Діяльність *Львівського (таємного) Укр. Ун-ту. Розроблення Ю. Кондратюком проєкту штучного супутника Землі (б. Одеси).

1922 — Поч. чинности Кодексу законів про нар. освіту УССР. Заснування Укр. Ін-ту Марксизму (з 1924 — Укр. Ін-ту Марксизму-Ленінізму; з 1931 — *Всеукр. Асоціяції Марксистсько-Ленінських н.-д. ін-тів), Ін-ту Туберкульози в Києві (з 1965 — Київ. н.-д. Ін-т туберкульози і грудної хірургії ім. акад. Ф. Яворського), Наук. Ін-ту Селекції в Києві (з 1945 — Всесоюзний н.-д. Ін-т цукрових буряків), С.-Г. Ін-ту в Краснодарі.

1922 — 25 — Діяльність *Львівської (таємної) Укр. Високої Політехн. Школи.

1922 — 32 — Видавання відновленого «ЛНВ» у Львові (за ред. Д. Донцова).

1922 — 33 — Діяльність *Всеукр. Археологічного Комітету (ВУАК) у Києві.

1922 — 35 — Діяльність *Укр. Госп. Академії в Подєбрадах (Чехо-Словаччина).

1922 — 36 — Діяльність. *Укр. Наук. Ін-ту Книгознавства у Києві.

1923 — Декрет РНК УССР про початки українізації шкільно-виховних і культ.-осв. установ.

1923 — 27 — «Історія укр. літератури» М. Грушевського.

1923 — 33 — Діяльність *Укр. Пед. Ін-ту ім. М. Драгоманова в Празі.

1923 — 39 — Діяльність *Богословського Наук. Т-ва у Львові.

1923 — 45 — Діяльність *Укр. Іст.-Філол. Т-ва в Празі.

1924 — Постанова ВУЦВК і РНК УССР про проведення заг. навчання дітей у віці від 8 до 11 pp. Заснування М. Шаповалом *Укр. Ін-ту Громадознавства в Празі. Повернення М. Грушевського з еміґрації до Києва і очолення ним іст. установ ВУАН. Розроблення М. Філатовим методи пересадження рогівки ока в Одесі. Введення за проєктом С. *Арабського двомовних шкіл і поль. мови як офіц. в укр. школах під Польщею.

1924 — 30 — *«Україна», журн. українознавства за ред. М. Грушевського.

1924 — 39 — Діяльність *Пед. Т-ва Підкарп. Руси.

1925 — Заснування: Канівського Держ. Музею-Заповідника «Могила Т. Г. Шевченка», Біохем. Ін-ту (з 1931 — Ін-т Біохемії ВУАН) в Харкові. Збудування в Києві першого в світі серійного літака з еліптичним крилом і першого в СССР пасажирського літака «К-1».

1925 — 48 — Діяльність *Музею Визвольної Боротьби України в Празі.

1926 — Заснування Н.-Д. Ін-ту Педагогіки в Харкові (з 1934 в Києві), *І н-ту Літератури ім. Т. Шевченка в Харкові (з 1936 у Києві в складі АН УРСР), Н.-Д. Геол. Ін-ту НКО УССР у Києві (з 1934 — Ун-т Геології, тепер Ін-т Геол. Наук АН УРСР), Ін-ту Гідрології і Гідротехніки в Києві (нині Ін-т Гідромеханіки АН УРСР), першого на Україні Н.-Д. Ін-ту Фізики при Одеському ІНО, Полтавської Гравіметричної Обсерваторії. Проголошення *Києво-Печерської Лаври Всеукр. Держ. Культ.-Іст. Заповідником (Всеукр. Музейним Городком). Укр. Наук. З’їзд у Празі (другий відбувся 1931 p.). Розроблення М. Холодним у Києві гормональної теорії тропізмів (теорія Холодного-Вента).

1926 — 30 — Діяльність *Всеукр. Наук. Асоціяції Сходознавства в Харкові з філіями в Києві та в Одесі.

1926 — 39 — Діяльність *Укр. Воєнно-Іст. Т-ва в Каліші (пізніше у Варшаві).

1926 — 45 — Діяльність “Укр. Наук. Ін-ту в Берліні.

1927 — Заснування: Наук.-Пед. Т-ва при ВУАН, Укр. Ін-ту Фіз. Хемії у Дніпропетровському (з 1938 — Ін-т Фіз. Хемії АН УРСР, з 1944 — у Києві), Укр. Н.-Д. Фізико-Техн. Ін-ту (тепер Фізико-Техн. Ін-т АН УРСР) у Харкові.

1927 — 33 — Діяльність *Укр. Н.-Д. Ін-ту Географії та Картографії у Харкові під керівництвом С. Рудницького.

1928 — 44 — Діяльність заснованої митр. А. Шептицьким *Гр-Кат. Богословської Академії у Львові.

1929 — Заснування Ін-ту Мікробіології та Епідеміології (з 1963 — Ін-т Мікробіології та Вірусології АН УРСР) і Ін-ту Фізики АН УРСР (обидва в Києві), *Бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі. Вид. праці Ю. Кондратюка «Завоювання міжплянстних просторів».

1929 — 30 — Арешти і процес акад. С. Єфремова й ін. укр. учених, обвинувачених у приналежності до СВУ.

1930 — Постанова ЦК КП(б)У про охоплення обов’язковим навчанням дітей у віці від 8 до 15 pp. Заснування: Дніпропетровського Метал. Ін-ту, Харківського Поліграфічного Ін-ту (з 1945 — Укр. Поліграфічний Ін-т ім. І. Федорова у Львові), Дніпропетровського Укр. Н.-Д. Трубного Ін-ту (нині Всесоюзний Н.-Д. Трубний Ін-т), першої в СССР лябораторії низьких температур у Харкові (Фізико-Техн. Ін-т АН УРСР), Ін-ту Експериментальної Біології та Патології, Держ. Учбово-Пед. В-ва УССР «Радянська Школа» в Києві. Збудування К. Калініним в Харкові літака-велетня К-7.

1930 — 35 — Вид. *«Укр. Заг. Енциклопедії» (УЗЕ) в 3 тт. у Львові за ред. І. Раковського.

1930 — 39 — Діяльність *Укр. Наук. Ін-ту у Варшаві та *Учительського Т-ва Підкарп. Руси в Ужгороді.

1931 — Заснування *Ін-ту Мовознавства при ВУАН в Києві (з 1945 р. ім. Потебні), Ін-ту Хемії ВУАН в Києві (нині Ін-т Заг. та Неорганічної Хемії АН УРСР). Виготовлення першого в СССР блюмінґу для *Макіївського метал. зав.

1932 — Перше в СССР розщеплення ядра атомів літію і бору (у Фізико-Техн. Ін-ті ВУАН). Початок наук. досліджень М. Крилова і М. Боголюбова з нелінійних коливань (у Києві). Заснування Укр. Наук. Асоціяції у Празі і *Укр. Техн.-Госп. Ін-ту в Подєбрадах (з 1945 у Реґенсбурзі, Мюнхені та в Нью-Йорку).



ПЕРІОД ПОСИЛЕНОЇ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ І РУСИФІКАЦІЇ В УССР (1933 — 1945)

Після уніфікації шкільної системи в СССР розвиток нар. освіти в УССР відбувався на основах сов. трудового і колективного виховання і навчання. Одночасно з припиненням українізації посилилася русифікація шкільництва, зокрема вузів. Здійснювана перебудова ВУАН й ін. наук. установ відповідно до вимог індустріялізації і колективізації сіль. госп-ва проходила в умовах фіз. і морального терору та обмеження н.-д. і вид. діяльности в різних галузях українознавства і гуманістичних наук. гол. історії України. Воєнні події 1939 — 45 pp. припинили розвиток освіти і науки на Центр. і Сх. Укр. Землях, як також діяльність зах.-укр. та частково еміґраційних наук. осередків.

1933 — Відновлення ун-тів, реорганізованих 1920 р. в Ін-ти Нар. Освіти і з 1930 р. в Ін-ти Проф. Освіти і Соціяльного Виховання. Самогубство нар. комісара освіти УССР М. Скрипника і припинення українізаційного процесу в УССР. Запропонована Ф. Філатовим в Одесі нова метода лікувальної терапії (тканинної терапії).

1934 — Заснування Ін-ту Гірничої Механіки ВУАН (нині Ін-т Гірничої Механіки й Техн. Кібернетики ім. М. Федорова в Донецькому) й Ін-ту Електрозварювання УАН (тепер — ім. Є. Патона АН УРСР), обидва в Києві. Одержання важкої води в Ін-ті Фіз. Хемії УАН у Дніпропетровському (вперше в СССР).

1934 — 39 — Повне вид. творів Т. Шевченка в Укр. Наук. Ін-ті у Варшаві за ред. П. Зайцева.

1935 — Поч. багатотомового вид. «Фльора України» (12 тт. до 1967).

1936 — Перейменування реорганізованої з ВУАН у 1934 — 35 pp. Укр. Академії Наук в АН УРСР. Заснування *Ін-ту Економіки АН УРСР (на базі ліквідованих установ Соц.-Екон. Відділу ВУАН), Ін-ту Історії АН УРСР (на базі ліквідованих іст. установ ВУАН), Ін-ту Клінічної Медицини і *Ботанічного Саду Ін-ту Ботаніки АН УРСР (з 1944 — Центр. Респ. Ботанічний Сад АН УРСР) — всі 4 у Києві, та Укр. Н.-Д. Експериментального Ін-ту Очних Хвороб і Тканинної Терапії в Одесі.

1937 — Введення в дію першої у світі пром. станції надземної газофікації вугілля в Горлівці (Донбас). Вид. «Атласу України і сумежних країв» В. Кубійовича і «Історії освіти на Україні» С. Сірополка (у Львові).

1937 — 39 — Створення укр. авіоконструктором А. Люлькою першого в СССР двоконтурного повітряного турбореактивного двигуна.

1938 — Введення обов’язкового навчання рос. мови в нерос. школах України. Централізація управління укр. вищого шкільництва в Москві і поч. русифікації вузів. Заснування на базі ліквідованих археологічних установ ВУАН *Ін-ту Археології АН УРСР.

1939 — Заснування Ін-ту Енерґетики АН УРСР і Ін-ту Орг. Хемії АН УРСР (обидва в Києві) та Ін-ту Чорної Металюрґії АН УРСР у Дніпропетровському.

1939 — 40 — Винайдення в Київ. Ін-ті Електрозварювання АН УРСР способу автоматичного швидкісного зварювання металів під флюсом.

1939 — 44 — Діяльність *Укр. В-ва у Кракові й у Львові.

1939 — 63 — Вид. у Харкові — Києві 10-томового акад. зібрання творів Т. Шевченка.

1940 — 14 — Діяльність *Підкарп. Общества Наук. в Ужгороді.

1944 — Заснування: *Ін-ту Мистецтвознавства, Фолкльору та Етнографії АН УРСР (з 1964 р. ім. М. Рильського) на базі ліквідованих етнограф. і мистецтвознавчих установ ВУАН й АН УРСР та Гол. Астрономічної Обсерваторії АН УРСР (обоє в Києві); Держ. Н.-Д. Проєктного Ін-ту Вугільної Пром-сти в Донецькому.



В УССР І НА ЕМІҐРАЦІЇ (з 1945)

Розвиток шкільництва й нар. освіти в перші роки після війни зумовлюється потребами відбудови нар. госп-ва і спрямовується далі на професіоналізацію, пов’язаність навчальних процесів у школах з виробництвом на підприємствах і військ. підготовою учнів. Відповідно до вимог ком. будівництва і централізації держ. і госп. життя перебудовується вся система АН УРСР і відомчих н -д. ін-тів. Чималі досягнення в нових техн. науках — кібернетиці і атомових дослідах при одночасному занедбанні різних ділянок суспільних наук. Посилені заходи русифікації у всіх ділянках укр. нац. життя і злиття мов та культур викликають реакцію з боку провідної верстви укр. інтеліґенції. На еміґрації розгортають працю гол. в різних ділянках українознавства відновлені або новостворені після війни укр. наук. й високошкільні осередки, спричиняючись своїми вид. до таких же в УССР.

1945 — Заснування *Ужгородського Ун-ту і *Укр. Вільної Академії Наук в Авґсбурґу (Німеччина; пізніше окремі УВАН — у Німеччині, в Канаді з 1949, у ЗДА з 1950).

1946 — Заснування Ін-ту Філософії АН УРСР і Н.-Д. Ін-ту Фізіології Рослин і Аґрохемії АН УРСР — обидва в Києві. Підпорядкування більшости високих шкіл України новоствореному Мін-ву Вищої Освіти СССР. Заснування *Колеґії св. Андрея у Вінніпеґу.

1947 — Відновлення Наук. Т-ва ім. Т. Шевченка у Мюнхені (згодом окремі т-ва в Европі, у ЗДА з 1947, в Канаді з 1949 та в Австралії з 1950, об’єднані Гол. Радою НТШ).

1948 — Заснування в Севастополі Морського Гідрофіз. Ін-ту АН СССР (1961 у складі АН УРСР).

1948 — 51 — Створення в Києві першої в СССР і в Европі універсальної електронної обчислювальної машини.

1949 — Заснування Ін-ту Інфекційних Хвороб і Ін-ту Газу АН УРСР (обидва у Києві). Відновлення *«Записок ЧСВВ» в Римі і поч. під керівництвом о. А. Великого публікації документів і матеріялів з Ватіканських архівів до іст. України (42 тт. е 1952 — 67 pp.). Поч. вид. *«Укр. Матем. Журнала» у в-ві АН УРСР.

1949 — 52 — Вид. «Енциклопедії Українознавства» (статейної) у Мюнхені — Сарселі за ред. В. Кубійовича і З. Кузелі.

1950 — Заснування в Києві Укр. (з 1965 — Київ.) Н.-Д. Ін-ту Нейрохірургії.

1951 — Заснування Ін-ту Геології та Геохемії Горючих Копалин АН УРСР і Ін-ту Машинознавства й Автоматики (з 1964 — Фізико-Мех. Ін-т АН УРСР) — обидва у Львові. Створення першого на Україні телевізійного центру в Києві. Заснування Культ. Союзу Укр. Трудящих (з 1954 назва: *Культ. Спілка Укр. Трудящих) в Чехо-Словаччині (Пряшів).

1953 — Відкриття в Києві суцільнозварного моста ім. Є. Патона через Дніпро.

1955 — Заснування ін-тів АН УРСР: Металофізики, Металокераміки та Спеціяльних Сплавів (з 1964 Ін-т Проблем Матеріялознавства) і Радіофізики й Електроніки (всі в Києві). Поч. вид. гаслової «Енциклопедії Українознавства» (у 8 тт.) в Сарселі за ред. В. Кубійовича. Заснування “Укр. Суспільно-Культ. Т-ва в Польщі.

1955 — 65 — Сконструювання О. Івченком ряду турбоґвинтних і газотурбінових двигунів, застосовуваних в авіяції.

1956 — поч. 40-томового вид. «Фавна України» (9 тт. до 1967 p.). Заснування Музею Укр. Культури у Межилабірцях (з 1966 у Свиднику) на Словаччині.

1956 — 57 — Призначення укр. вченого С. Корольова ген. конструктором будівництва космічних кораблів в СССР; запуск в орбіту першого у світі штучного супутника Землі, збудованого С. Корольовим.

1956 — 62 — Діяльність *Укр. Академії С.-Г. Наук у Києві.

1956 — 63 — Діяльність Академії Будівництва й Архітектури УРСР в Києві.

1957 — Заснування Ін-ту Автоматики і Обчислювального Центру АН УРСР (з 1962 — Ін-т Кібернетики АН УРСР) — обидва в Києві.

1958 — Заснування: Ін-ту Геронтології й Експериментальної Патології Академії Мед. Наук СССР (з 1964 — Ін-т Геронтології Академії Мед. Наук СССР), Ін-ту Ливарного Виробництва АН УРСР, Ін-ту Хемії Полімерів і Мономерів АН УРСР (з 1964 — Ін-т Хемії Високомолекулярних Сполук) — всі у Києві. Вид. Київ. Держ. Ун-том «Атласу сіль. госп-ва УРСР».

1958 — 65 — Вид. *Укр. Радянської Енциклопедії» у 17 тт. за гол, ред. М. Бажана.

1959 — Схвалення закону «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток нар. освіти». Встановлення 8-річного заг. обов’язкового навчання. Скасування обов’язковости навчання укр. мовою.

1960 — Введення в дію першого ядерного реактора на Україні в Київ. Ін-ті Фізики АН УРСР. Закінчення будівництва Крим. космічної радіообсерваторії для управління космічними кораблями й супутниками. Заснування: Ін-ту Геофізики АН УРСР, Ін-ту Напівпровідників АН УРСР і Ін-ту Радіотехн. Проблем (всі у Києві) та Фізико-Техн. Ін-ту Низьких Температур АН УРСР у Харкові. Вид. «Атласу палеографічних карт Укр. та Молд. РСР» у Києві.

1961 — Збудування в Обчислювальному Центрі АН УРСР першої в СССР електронної машини широкого призначення «Дніпро». Світовий Конґрес Вільної укр. науки (в Нью-Йорку і в Торонто).

1962 — Участь астронавта українця П. Поповича у груповому тривалому леті у космосі на кораблі-супутнику «Восток-4». Здійснення Крим. Астрофіз. Обсерваторією контакту з Місяцем за допомогою променя лазера. Заснування Дому Укр. Науки в Мюнхені.

1963 — Перебудова АН УРСР і поставлення її в безпосередню залежність від АН СССР. Респ. нарада з питань культури укр. мови в Києві з вимогами частини її учасників визнати укр. мову урядовою в шкільництві і в держ. та гром. установах. Збудування в Харківському Фізико-Техн. Ін-ті АН УРСР найбільшого в світі лінійного резонансового прискорювача електронів. Заснування кардиналом Й. Сліпим *Укр. Кат. Ун-ту ім. папи Климентія у Римі. Відновлення Богословського Т-ва в Римі і його органу «Богословія». Вид., першого тому англомовної «Енциклопедії Українознавства» за гол. ред. В. Кубійовича, заходами УНСоюзу у В-ві Торонтського Ун-ту.

1964 — Відзначення 150-річчя з дня народження Т. Шевченка на Україні й на еміґрації. Закінчення будівництва маґістрального газопроводу Шебелинка — Дніпропетровське — Кривий Ріг — Одеса з відгалуженнями на Запоріжжя, Никопіль, Миколаїв, Херсон. Зумисно викликана пожежа в Держ. Публічній Бібліотеці АН УССР (згоріло 600 000 кн.). Заснування *Укр. Іст. Т-ва (гол. О. Оглоблин).

1965 — Заснування Донецького Осередку АН УРСР. і Донецького Держ. Ун-ту.

1966 — Постанова 23 З’їзду КПСС про введення 10-річного заг. навчання. Скасування автономії Мін-ва Освіти УРСР через створення мін-ва освіти СССР. Посилення русифікації сер. шкільництва в УССР. Поч. вид, «Історії укр. мистецтва» у 6 тт. у Києві.

1966 — 67 — Збудування авіоконструктором О. Антоновим літака-велетня «Антей» АН-22.

1967 — Поч. вид. «Історії міст і сіл УРСР» у 26 тт. заходами гол. редакції «УРЕ».

1968 — Вид. праць І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація» укр. мовою (у Мюнхені) й англ. (у Лондоні) та І. Коляски «Освіта в Радянській Україні» англ. мовою (у Торонто). Створення першої катедри українознавства при Гарвардському Ун-ті. Зумисне спалення церкви св. Юрія разом з бібліотечним фондом Видубецького манастиря.

Б. Кравців










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.