[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 342-360.]

Попередня     Головна     Наступна





Н


Навроцький Василь (1897, Дєдне, Бобруйський пов., Білорусь — 1975, Харків).

Навроцький Олександер (* Антипівка, Золотоніський пов. — † Темір-Хан-Шура, Дагестан).

Навроцький Осип (1890, Голгочі — 1972, Вінніпеґ).

Нагаєвський Ісидор (1908, Полівці, Чортківський пов., Галичина — 1989, Пармо, Огайо).

Нагірний Василь (1848, н. ст. — 1921, Львів).

Нагірний Євген († Львів).

Нагнибіда Микола (1911, Попівка — 1985, Київ). Твори в 3-ох тт. (1981).

Нагорний Олександер († Харків).

Надененко Федір (* Льґов, Курщина, Росія — † Київ).

Надраґа Олександер (1885, Бережани, Галичина — 1962).

Назаревський Олександер (1887 — 1977, Київ). Праці про М. Гоголя (1910), про рос.-укр. літ. зв’язки (1963). Брав участь у підготові акад. видань творів М. Гоголя і Т. Шевченка.

Назаренко Іван (1908, Бірки, Хорольський пов. — 1985, Київ), „Суспільно-політ., філос., естетичні та атеїстичні погляди Т. Г. Шевченка“.

Назарко Іриней (1905, Товстолуг, Тернопільський пов. — 1976, Оттава, Канада). Повернувся до Канади при кін. 1960-их pp.

Назарук Осип (31.8.1883, Нагірянка, Бучацький пов. — 31.3.1940).

Наконечна Ганна (1896, Плугів, Золочівський пов., Галичина — 1994, Мюнхен).

Наконечний Микола (1900, Новий Тагамлик, Полтавщина — 1981, Харків).

Налєпінська-Бойчук (Налепинська-Бойчук) Софія (1884, Лодзь, Польща — 1937). Розстріляна разом з чоловіком 13.7.1937.

Наливайко Василь (1887, Северинівка, Брацлавщина, Поділля — 1938, Прага).

Наливайко Дем’ян (1550-і pp., Гусятин, Галичина — 1627, Остріг, Волинь).

Налисник Юліян (* Красна, Коросненський пов., Галичина — † Нью-Йорк).

Нанке Альойз (бл. 1780 — 1835, Перемишль).

Наранович Павло (* Чапліївка, Кролевецький пов. — † Царське Село бл. Петербурґу).

Наранович Петро (* Чапліївка, Кролевецький пов. — † Харків).

Нарбут Данило (* Петроград).

Нарбут Юрій (Георгій) (9.5.1886 — 23.5.1920, Київ).

Наріжний (Нарєжний) Василь (* Устивиця, Миргородський пов., Полтавщина — † Петербурґ).

Наріжний Симон (1898, Сокілка, Кобеляцький пов., Полтавщина — 1983, Сідней).

Натіїв О. (? — 1919).

Наукове Товариство ім. Шевченка, стор. 1711, л. ш., 2 абзац, у 1 р. зн., м. б.: Д. Гладилович.

Науменко Володимир († Київ).

Науменко Костянтин (1905 — 1988, Харків).

Наумович Іван (* Кізлів, Золочівщина, Галичина).

Нахабин (Нахабін) Володимир (1910, Шарівка, Богодухівський пов. — 1967, Харків).

„Наша Доля“, видавала Н. Кобринська в Стрию і Львові.

„Наша Заградка“, [місячник] виходив у Руському Керестурі 1937 — 47.

„Наша Кооперація“, її орган „Наша Кооперація“ (гол. ред. П. Пожарський).

„Наше Життя“, холмсько-підляський суспільно-екон. і культ.-політ. тижневик, виходив у Холмі 1920 і 1922 — 28.

Небера Володимир (* Київ).

Невицька (уроджена Бурик) Ірина (* Збудська Бела, Земплинщина, Словаччина — † Пряшів).

Невицький Омелян (1878 — 1939, Майнерзвіл, Пенсільванія).

Неволін Костянтин (* Орлов, Вятська губ., Росія — † Брук, Австрія).

Неврлі (Неврлий) Микола (Мікулаш) (* Ростов-на-Дону, Росія), д. чл. НТШ. Дисертації про творчість О. Олеся (1945) і про укр. сов. поезію 20-их pp. (1966). Видав (разом з О. Зілинським) чес. антологію укр. поезії (1951) та твори Т. Шевченка словацькою мовою (разом з М. Мольнаром, 2 тт., 1959, 1962). Упорядник і ред. творів: Є. Маланюка „Земна мадонна“ (1991) і О. Ольжича „Цитаделя духа“ (1991).

Негребецький Іван († Ясениця Сільна, Дрогобиччина).

Недбайло Петро (1907, Новоновицьке, Суразький пов., Чернігівщина — 1974, Київ). „Введение в общую теорию государства и права(1971).

Недзведський Микола (1891 — 1977, Вашінґтон).

Недзвідський Андрій (1908 — 1984, Одеса). Кн. нарисів „Лідія Мацієвська“(1958), „Василь Василько“ (1960).

Неділко Микола (1902, Ющенівка, Сумський пов. — 1979, Ґлен Ков, Нью-Йорк Стейт).

„НедЂля“, „поучительно-господарска газета...“, ред. М. Врабель (псевд. І. Ґазда).

„Неділя“, тижневик дем. напряму..., виходив 1945 — 52.

Недільський Іван (1895, Потік Золотий, Бучацький пов., Галичина 1970, Нью-Йорк).

Недільський Софрон († Бєльська Бяла, Польща).

Недоля Леонид (справжнє прізвище й ім’я Гончаренко Лукіян) (* Цисарська Слобода, Черкаський пов. — † Черкаси).

Недригайлов Віктор († Петроград).

Нежданова Антоніна (* Крива Балка — † Москва).

Нейгауз Генріх (1888 — 1964, Москва).

Нейман (Neyman) Чеслав (1852 — 1906), в поль. ж. „Ateneum“ була надрукована розвідка Н.

Некрасов Зот (1908 — 1990, Дніпропетровське).

Некрасов Ігнат (бл. 1660 — 1737).

Некрашевич Іван († Вишеньки).

Неллі Володимир (1895 — 1980, Київ).

Немирич Степан (бл. 1626-1630 — 1684).

Немирович Іван (1928 — 1986, Київ). Роман „На білому коні“ (1979), повість „Син раба“ (1986).

Неміщаєве (III — 10), м. б. Немішаєве.

Ненадкевич Євген (1882, Довгалівка, Дубенський пов. — 1966, Житомир).

Ненадкевич Лідія († Покіпсі, Нью-Йорк Стейт, ЗДА). Після війни еміґрувала до ЗДА Неровецький Олександер († Київ).

Нерунович Інокентій (* Київ — † Іркутськ, Сибір).

Нестеренко Анатолій (1899, Благодатне — 1975, Київ).

Нестеренко Олексій (* Пристань, тепер у складі Охтирки).

Нестеров Павло (1903 — 1978, Харків).

Нестор, преподобний (бл. 1056 — бл. 1114).

Нестор Шараєвський (Шараївський) († Київ).

Несторович Володимир (1895, Львів — 1980, Детройт).

Нестурх (Нештурха) Федір (1857, Одеса — 1936, Одеса).

Нефелін (справжнє прізвище Нагорський) Василь (1907, Сваром’я — 1968, Остер, Чернігівська обл.). 1937 заарештований і засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах. 12.2.1944 був достроково звільнений як невиліковно хворий. Після другої світової війни вчителював у Острі, видав зб. оп. „Сулонські оповідання“ (1959), „Золоте відерце“ (1962), автобіографічну повість „Ранок його життя(1960).

Нехода Іван (* Олексіївка, Богодухівський пов. — † Київ).

Нечуй-Левицький Іван (25.11.1838 — 15.4.1918).

Нещадименко Ріта (Рита, Харитина) (* Сердегівка — † Київ).

Нивинський Антін (1890 — 1945?).

Нижанківська Меланія (1898, Радівці, Буковина — 1973, Бложі, Бельгія).

Нижанківська-Снігурович Дарія (1916 — 1980, Вінніпеґ).

Нижанківський Амвросій (1873 — 1943, Коломия, Галичина).

Нижанківський Богдан (1909, Золочів — 1986, Детройт, Мічіґан).

Нижанківський Нестор, „Засумуй, трембіто“ (на слова Р. Купчинського).

Нижанківський Олег (* Відень).

Нижанківський Омелян (1895 — 1973, Берн, Швайцарія).

Нижанківський Остап (1863, Дідушичі Малі, Стрийський пов. — 1919, бл. Стрия, Галичина).

Никифор (справжнє ім’я Епіфаній) Дровняк (1895 — 1968, Фолюш бл. Ясла, Лемківщина; похований у Криниці).

Никифоряк Сава (1886, Рожневі Поля, Снятинський пов., Галичина — 1973, Нью-Йорк).

Николишин Дмитро (1884, Іванків, Борщівський пов. — 1943).

Никольський (Нікольський) Олександер († Харків).

Никон, прозваний Великим (? 1088, Київ).

Никорович Сильвестр (* Костинці, Вашківецький пов., Буковина).

Никорович-Гнідевич Олександра († Чернівці).

Нитченко (псевд. Чуб) Дмитро (* 1906, Зіньків).

Ничай Аполлон (1846 — 1918).

Ничипоренко Іван (* Межигір’я, Київщина — † Київ).

Ничка (уроджена Левицька) Наталія († Нью-Йорк).

Ніканор Абрамович (27.7.1883, Мізове — 21.3.1969, Карлсруе, Німеччина).

Нікітін Володимир (1907, Архангельськ, Росія — 1993).

Ніковський Андрій. Покарання відбував у Соловецькій в’язниці 21.4.1940 звільнений.

Ніколаєв Анатолій (1896, Тараща — 1972, Київ).

Ніколаєв Лев († Харків).

Нілус (справжнє прізвище Словецький) Петро (1869 — 1943, Париж).

Німенко Андрій (* Інгуло-Кам’янка, Зінов’ївська округа). Скульптурні твори: серія рельєфів „Оспівані Тарасом“ (1964), пам’ятник Д. Ґурамішвілі в Миргороді (у співавторстві, 1969).

Німці на Україні, стор. 1770, п. ш., у 18 р. зн., м. б.: Володавському (5 700 або 4,7%) пов.

Німчинов Кость (Костянтин) (1899, Андріївка, Зміївський пов., Харківщина — ?).

Нірод Федір (* Петербурґ).

Ніс Степан (* Понори, Конотопський пов. — † Городня, Чернігівщина).

Ніщинський Петро (* Неменка, Липовецький пов., Вінничина).

Новак Аполінарій (1885, Серафинці, Городенківський пов. — 1955, Вінніпеґ).

Новаківський Олекса (14.3.1872 — 29.8.1935, Львів).

Новаченко Микола (1898, Буринь, Путивельський пов. — 1966, Харків).

Новик Катерина (1898 — 1984, Київ).

Новинська Віра (1900 — 1982, Київ).

Новицький Віктор (* Двінськ [тепер Даугавпілс], Латвія).

Новицький Григорій (? — бл. 1720-25 [за ін. даними після 1727]).

Новицький Іван (* Тараща — † Київ).

Новицький Микола, офіцер (1833 — 1906).

Новицький Михайло († Київ).

Новицький Олекса (Олексій) (1862, Сімбірськ, Росія — 1934, Київ).

Новицький Олекса (1914, Пії, Канівський пов. — 1992, Київ). Зб. поезій „Україно сонячна моя“ (1966), „Славлю мою Батьківщину“ (1978), дослідження „Тарас Шевченко й Айра Олдрідж“ (1966). Упорядник і ред. зб. перекладів з грузинської та ін. мов.

Новицький Орест (* Пилипи, Житомирський пов. — † Київ).

Новицький Яків (* Аули — † Запоріжжя).

Новиченко Леонид (* Русанівка, Гадяцький пов., Полтавщина). Д. чл. АН УРСР (з 1985). Кн. „Не ілюстрація — відкриття!“ (1967), „Життя як діяння“ (1974), „Укр. радянський роман „ (1976), „Вічно новий реалізм“ (1982). Вибрані праці у 2 тт. (1984).

Новіцький Максиміліян, м. б. Новіцький-Сіла (Nowicki-Siia) Максиміліян (1826, Яблонів бл. Коломиї, Галичина — 1890, Краків).

Новосельський Марко (1900 — 37).

Новосівський Іван (1902, Іспас, Вижницький пов., Буковина — 1988, Нью-Йорк).

Нойбауер (Neubauer) Ернст Рудольф (* Моравія — † Радівці, Буковина).

Номис М. (* Заріг, Лубенський пов. — † Лубні, Полтавщина).

Нонешвілі Йосип (1918, Карданахі, Гурджанський р-н, Грузія — 1980, Тбілісі).

Норд (справжнє прізвище Левін) Бенедикт (* Брусилів — † Москва).

Норляндер Раїса (псевд. Млада Липовецька) (1897 — ?).

Носенко Олекса (1910, Кірово, тепер Оріхівський р-н — 1980).

Носко Петро (1885, Бубнівщина — 1976, Київ).

Няраді Діонисій († Мрзло Поле, Бачка, Сербія).

Нятко Поліна (справжнє прізвище Омельченко) (* Карабачин).










О


Обаль Петро (1900, Ободівка — 1987, Стрий, Львівська обл.).

Обідний Михайло († Мукачів, Закарпаття).

Оболонський Олександер (1825 — 77).

Образцов Василь (1849 [або 1851] — 1920, Київ).

Обріст (Obrist) Йоган-Ґеорґ († Інсбрук, Австрія).

Овнатанян Каро (1902, Баку — 1970, Донецьке).

Овруцька Марія (1895 — 1986, Київ).

Овсянико-Куликовський Дмитро (4.2.1853 — 9.10.1920, Одеса).

Овчаренко Василь (1889, Ніжен, Чернігівська губ. — 1974, Маямі, Фльоріда).

Овчаренко Василь (1899, Дробівці, Золотоніський пов., Полтавська губ. — 1978, Дніпропетровське).

Овчаренко Дмитро (1906, Мерефа — 1976, Харків).

Овчаренко Федір (* хутір Василівщина), 1968 — 72 О. секретар ЦК КПУ.

Овчаров Григорій (1904, Могилів — 1993, Київ).

Овчинників (Овчинников) Василь (1907, Кам’янське [тепер Дніпродзержинське] — 1978, Київ). Серії картин „Між двома війнами“ (1962 — 64), „Солдат“ (1967), „Космос“ (1962 — 77).

Огієвський Анатолій († Київ).

Огієвський Василь († Київ).

Огієвський Володимир (1890, Крашена, Тульська губ., Росія — 1979, Київ).

Огілевич Пахомій (1624, Мєнськ, Білорусь — 1690).

Оглоблии (Оглоблін) Дмитро (1905, Перм, Росія — 1968, Донецьке).

Оглоблин Олександер (6.12.1899 — 16.2.1992, Лудлов, Массачусетс).

Огневий (Огневой) Костянтин (* 1926, Дніпропетровське). В 1955 — 73 соліст Київ. Театру Опери та Балету, 1973 — 78 — Київ. філармонії.

Огоновський Володимир (1895 — 1970, Львів).

Огоновський Іларій (* Чагрів, Рогатинщина, Галичина — † Львів).

Огоновський Олександер (* Букачівці, Рогатинщина, Галичина — † Львів).

Огоновський Омелян (3.8.1833, Григорів, Рогатинщина, Галичина — 28.10.1894, Львів).

Огоновський Петро (* Рогатинщина, Галичина — † Україна).

Одрехівський Павло (1899 — 1973, Львів).

Одрина Дмитро (* Телешівка, Васильківський пов., Київ. губ.).

Одудько Тиміш (1912, Хоровець, Із’яславський пов., Волинська губ. — 1982, Львів). Зб. поезій „Львівська зоря“ (1965), „Заграва“ (1968), „Колір боротьби“ (1978).

Ожешко (Orzeszkowa) Еліза (* Мільковщизна — † Городно, Білорусь).

Озаркевич Євген (* Белелуя — † Відень).

Озаркевич Іван (1795, Белелуя, Снятинщина — 1854, Коломия, Галичина).

Озаркевич Іван (1826, Белелуя, Снятинщина — 1903, Болехів, Долинський пов., Галичина).

Озерський Юрій (бл. 1886 — після 1933).

Озівське (Азовське) море.

Ойстрах Давид (1908 — 1974, Амстердам, Голляндія; похований у Москві).

Окіншевич Лев (1898, Петербурґ — 1980, Гілкрест Гайтс, Меріленд, ЗДА).

Окольський (Okolski) Симон (* Кам’янець Подільський — † Львів).

О’Коннор-Вілінська Валерія (* Миколаївка — † Подєбради, Чехо-Словаччина), [написала] окремо імпресіоністичні драми.

Оксенович-Старушич Ігнатій (? — 1651, Київ).

Оксютинці, с. над р. Сулою, Роменського р-ну.

Окуневська-Морачевська Софія (* Сторожинець — † Львів).

Окуневський Теофіл (* Яворів, Галичина).

Окуневський Ярослав (* Радівці — † Городенка, Галичина).

Олдрідж (Aldridge) Айра-Фредерік (1804, імовірно Нью-Йорк — 1867, Лодзь, Польща).

Олег I Віщий (? — 912 [за ін. даними 922]).

Олег Святославич (бл. 1050 — 1115, Новгород-Сіверський).

Олег Ярославич (? — 1188, Галич).

Олександер Новицький (1905 — 1970, Чікаґо).

Олександрів Борис (1921, Ружин, Сквирський пов., Київ. губ. — 1979, Торонто).

Олександрович (Александрович) Митрофан (бл. 1840, Калита, Чернігівська губ. — 1881).

Олексишин Іван (1901, Хренів, Кам’янка-Струмилівський пов., Галичина — 1987, Філядельфія).

Оленська-Петришин Аркадія (* Збараж, Галичина).

Олесіюк (псевд. Олесевич) Тиміш (1895, Довголіська — 1978, Льос-Анджелес, Каліфорнія).

Олесницький Євген (* Великий Говилів, Теребовельський пов. — † Відень).

Олесницький Юлій (* Станиславів, Галичина).

Олесницький Ярослав († Золочів, Галичина).

Олеськів Осип (* Скварява Нова — † Сокаль, Галичина).

Олійник Олекса (Олексій) (1914, Іванівна — 1977, Київ).

Олійник Степан (1908, Пасицели — 1982, Київ).

Олійниченко Галина (* Градениці, Біляївський р-н, Одеська обл.). Партії: Віолетта („Травіята“ Верді), Джільда („Ріґолетто“ Верді), Марфа („Царева наречена“ Римського-Корсакова), Титанія („Сон літньої ночі“ Бріттена). У концертному репертуарі укр. романси й нар. пісні

Олімпій (Алімпій, Аліпій) (бл. 1050 — 1114, Київ).

Оловейнікова Катерина (* 1906), з 1927 солістка Харківської Опери. Заарештована 1937, покарання відбувала в Казахстані Реабілітована 1956, відтоді в Москві

Олянчин Домет (1891, Війтівці — 1970, Штутґарт).

Оляф (бл. 966 — 968 — 1000 або 1002).

Ольга (бл. 890 — 969, Київ).

Ольґерд (Альґірдас) (бл. 1296 — 1377).

Ольжич Олег (літ. псевд. Кандиби Олега) (8.7.1907 — 9.6.1944). Перевидання його творів: „Цитаделя духа“ (впорядник М. Неврлий, 1991), „Незнаному Воякові“ (впорядник Л. Череватенко, 1994).

Ольхівський (Ольховський) Андрій (1899, Гути, Богодухівський пов., Харківська губ. — 1969, Вашінґтон).

Ольшавський Михайло Мануїл, м. б. Михайло (в чернецтві Мануїл) (бл. 1700 — 1767).

Ольшанецький Олександер († Київ).

Ольшанський Михайло (1863 — 1908, Чернівці, Буковина), у 1892 — 94 у трупі О. Бачинського; у 1889 — 92, 1894 — 1900, 1905 — 08 в Театрі „Руської Бесіди“.

Ольшевська Галина (1898, Будилівка, Радомиський пов. — 1972, Чернігів).

Ольшевський Володимир (1880? — 1933).

Омелюсік Микола (1889 — 1970, Філядельфія).

Омелянович-Павленко Іван (* Баку, Закавказький край).

Омелянович-Павленко Михайло (8.12.1878, Тбілісі Грузія — 29.5.1952). Похований на цвинтарі Пер-Ляшез (Париж).

Омеляновський Михайло (1904 — 1979, Москва).

Омелянський Василь († Гагра, Абхазія).

Омельченко Петро († Вільжуїф бл. Парижу).

Омельченко Тиміш (1893, Вербки, Хорольський пов. — 1955, Торонто).

Омельченко Федір († Київ).

Онацька Ніна (1895 — 1983, Буенос-Айрес).

Онацький Євген (13.1.1894 — 27.10.1979, Буенос-Айрес).

Онацький Никанор (* Хоменкове).

Онишкевич Гнат (* Угнів, Жовківська округа, Галичина — † Відень), з 1877 проф. укр. мови й літератури Чернівецького Ун-ту.

Онишкевич Зиновій (* Львів).

Опатович Степан (1831, Гориньград, Рівенський пов., Волинська губ. — 1892). Автор праць „Святыни Києва „ (1873), „Первые века христианства и распространение его на Руси“ (1873).

Опільський Юліян († Львів).

Оппоків (Оппоков, Опоков) Євген (1.2.1869, Руде — 1.9.1938). Заарештований за доносом у листопаді 1937, помер в ув’язненні

Оранський-Война Пахомій (? — 1653).

Орджонікідзе Григорій, псевд. Серґо (* Ґореша, Грузія — † Москва).

Орелецький Василь (1895, Лужачи, Чернівецький пов. — 1976, Мюнхен).

Оренчук Василь (* Стоянів, Радехівський пов. — † Мюнхен).

Орест (справжнє прізвище Зеров) Михайло († Авґсбурґ, Німеччина).

Орешкевич Федір (1872, Одеса — 1932, Київ), у 1906 — 13 і 1915 — 25 pp. у Київ. опері.

Орєшкін Юрій (Георгій) (1906 — 1974, Дніпропетровське).

Оришевський (Оришовський) Ян (бл. 1535, Оришів Ляцький, Белзьке воєводство — 1605, імовірно Гайсин).

Оркан Владислав (* Поремба Велика, Польща — † Краків).

Орлай Іван (* Паладь [тепер Комаринці] — † Одеса), „Pharmacopoea Castrensis Ruthenica“.

Орлик Григорій (Григор) (16.11.1702 — 14.11.1759, бл. Міндена, Німеччина).

Орлик Пилип (11.10.1672 — 26.5.1742).

Орлик Степан (1891 — бл. 1939, Житомир). Помер у в’язниці.

Орлівна Галина (1895, Лубні, Полтавська губ. — 1955). 1931 заарештована, покарання відбувала в Казахстані, там і лишилася по реабілітації. Перед смертю переїхала до с. Голоби на Ковельщині, де й похована.

Орлов Єгор (* Покров, тепер Нижегородська обл, Росія — † Москва).

Орлов Михайло († Київ).

Орлов Олександер (1880, Смоленськ, Росія — 1954, Москва).

Орловський Петро († Київ).

Оровецький Павло (1905, Єлизаветівка — 1976, Київ). Романи „Береги життя“ (1971), „Партизанська повість“(1972), „Перерваний рейс“ (1975).

Ортинський Іларіон (1907 — 1974, Ов’єдо, Еспанія).

Ортинський Любомир (* Михайлевичі — † Гантер, Нью-Йорк Стейт).

Ортинський Сотер Степан († Філядельфія).

Орфєєв Серафим (1904 — 74).

Осадча-Яната Наталія (1891 — 1982, Нью-Йорк).

Осадчий Михайло (1936, Курмани, Недригайлівський р-н, Сумська обл. — 1994, Київ). Удруге заарештований 1972 і засуджений на 7 р. табору суворого режиму (Мордовія) та 3 р. заслання (Комі АССР). Автор автобіографічного нарису „Більмо(1971, переклади англ., франц., нім. мовами); зб. поезій „Quos ego“ (1979), „Скитський олтар(1990).

Осецький Олександер (1873, Крем’янець, Волинська губ. — 1937).

Осинський (Осінський) Валеріян (1852 — 1879, Київ).

Осиповичева Антоніна, уроджена Скршіван († Львів).

Осінчук Михайло (* Голошинці, Збаразький пов., Галичина — † Нью-Йорк).

Осінчук Роман (1902, Голошинці 1991, Нью-Йорк).

Осічний Дмитро (* Кобаки, Косівський пов., Галичина — † там же).

Оскілко Володимир († Рівне, Волинь).

Оссовський (Ossowski) Ґотфрід (* Козаринівка — † Томськ, Сибір).

Оссолінський Юрій (1595, Сандомир, Польща — 1650, Варшава).

Остапчук Яцко (* Луб’янки Нижчі, Збаразький пов., Галичина).

Осташевський (Ostoja-Ostaszewski) Спиридон (* Антонівка, Липовецький пов., Київ. губ. — † Авратин, Житомирський пов., Волинська губ.).

Остащенко-Кудрявцев Борис (* Петербурґ — † Харків).

Островерха Михайло (1897 — 1979, Бруклін, Нью-Йорк). Автор нарису „Мусоліні — людина і чин“ (1934).

Островський Володимир (1881, Рейовець — 1944).

Острозький Василь-Костянтин (1526 чи 1527, Дубно, Волинь — 1608, Остріг, Волинь).

Острук Ярослава (1908 — 1973, Філядельфія).

Острянин Данило (1906, Більське, Зіньківський пов., Полтавська губ. — 1988, Київ).

Осьмак Василь (* Гоголів, Остерський пов., Чернігівська губ. — † Київ).

Осьмачка Тодось (Теодосій) († Лонґ Айленд, Нью-Йорк).

Отава-Скляр Поліна (1899 — 1938).

Отамановський Валентин (1893, Златопіль, Чигиринський пов. — 1964, Харків). Повторно засуджений 1.7.1934 до заслання в Татарську АССР; звільнився в 1936. У 1958 — 64 жив у Харкові.

Отмарштайн Юрій (* Тираспіль, Херсонська губ.).

Отрощенко Сергій (1910, Омськ, Сибір — 1988, Москва).

Охримович Іван (1894, Велдіж — бл. 1943, Львів).

Охримович Степан (* Сколє, Стрийщина — † Завадів, Стрийщина).

Охримович Юліян (* Стрий, Галичина — † Київ).

Ошерович Мендель (1888 — 1965, Нью-Йорк).









П


Павенцький Антін (* Нижнів, Товмацький пов., Галичина — † Львів).

Павленко Віктор (1888 — 1932). Помер на Кубані під час голоду.

Павленко Віра і Галина, м. б. Павленко Віра (* 1912, Катеринослав) і Павленко-Черниченко Ганна (* 1919, Петриківка).

Павленко Оксана (1895, Валява 1991, Москва).

Павленко Юрій (Георгій) (1898, Леб’яже, Зміївський пов. — 1970, Київ).

Павлик Анна (Ганна) (* Монастирське, Косівський пов., Галичина — † Львів).

Павликовська Ірина (1901 — 1975, Едмонтон).

Павликовський Юліян (* Сеньків).

Павличко Дмитро (* Стопчатів, Косівський пов., Галичина). Активний діяч відродження укр. державности, депутат і гол. Комісії міжнар. зв’язків Верховної Ради України (1990 — 94).

Павлів (Білозерський) Остап († Скрентон, Пенсільванія).

Павло I (* Петербурґ — † Петербурґ).

Павлов Капітон († Київ).

Павлова Марія († Москва).

Павлович Михайло (Волонтер; справжнє прізвище Вельтман) († Москва).

Павлович Олександер (* Шариське Чорне — † Свидник, Пряшівщина).

Павлович Юрій (1906 — ?). Зник під час сталінського терору на поч. 1930-их pp.

Павловська Олександра (* Київ), „Коза-Дереза“ (1957), „Кирило Кожум’яка“ (1958).

Павловський Андрій († Харків).

Павловський Вадим (1907 — 1986, Нью-Йорк).

Павловський Віктор (1893, Ананьїв, Херсонщина — ?).

Павловський Григорій (* Київ — ЗДА).

Павловський Іван (1851, Боброво, Калузька губ., Росія — 1922, Полтава).

Павловський Олександер (* Чуфарово — † Басарабія).

Павловський Олексій (1773, Шутівка [тепер Соснівка] бл. Глухова, Ніженський полк, Чернігівщина — після 1822), мовознавець.

Павлось Антін (* Гостинне — † Сент Пол, Міннесота).

Павлусевич Володимир († Клівленд, Огайо, ЗДА).

Павлуцький Григорій († Київ).

Павлушков Микола (1904, Тула, Росія — 1937). Під час відбування покарання засуджений 9.10.1937 до розстрілу. Вирок виконано 3.11.1937.

Павлюк Микола (1901, Гайсин, Вінничина — 1984, Одеса). У 1930-80-их pp. викладав у мист. закладах Києва і Одеси.

Падалка Іван (27.10.1894, Жорнокльови — 1937). Репресований 1936 і розстріляний 13.7.1937.

Падалка Лев (1859, Чорнухи, Лохвицький пов. — 1922).

Падох Ярослав (* Бучач, Галичина), гол. НТШ у ЗДА (1977 — 90), през. Гол. Ради НТШ (1983 — 92). Праці: „Міські суди на Україні після 1648 р.(1948), „Суди і суд. процес старої України“ (1990), „Ґрунтове судочинство“ (1994).

Падура Тимко (* Іллінці — † Козятин, Київщина).

Паздрій Богдан (1904, Нове Село — 1975, Філядельфія), з 1926 р. у трупі І. Когутяка.

Пак Вітольд (* Казлу-Руда — † Донецьке).

Палагнюк Володимир (Jack Palance) (* 1920, Латтімер, Пенсільванія).

Паладійчук Роман (* 1911, Більче Золоте, Борщівський пов.).

Палажченко Олексій (1924, Вікторово — 1979, Київ). Зб. поезій „На полі чести“ (1971), кн. нарисів „З вогнем Прометея у серці“ (1966), „Батьки заповідали мужність“(1974).

Паламарчук Лука (* Троща, Липовецький пов., Київ. губ.).

Паламарчук Максим (* Воробіївка, Новоград-Волинський пов., Волинь).

Палащук Федір (1895 — бл. 1933).

Паливода Іван (1885 — 1985, Сомерсет, Нью-Джерзі, ЗДА).

Паліїв Кекилія (1906, Перевозець, Калуський пов., Галичина — 1969, Торонто, Канада).

Палій Андрій (* Кривотули, Товмацький пов., Галичина — † Едмонтон).

Палладій Видибіда-Руденко, світське ім’я Петро (29.6.1891, Стрільчинці, Брацлавський пов., Подільська губ. — 1.9.1972, Сі Вью, Статен Айленд, Нью-Йорк).

Палладін Олександер (10.9.1885 — 6.12.1972, Київ).

Пальмов Віктор (* Самара, Росія — † Київ).

Панейко Олександер (* Золочів, Галичина).

Панейко Юрій (1886, Золочів — 1973, Мюнхен).

Панів Андрій (1899, Проруб — 1937). Заарештований 5.12.1934 і засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах. Покарання відбував на Півночі. 9.10.1937 засуджений на розстріл.

Панкович Степан (* Велятин бл. Хусту, Закарпаття).

Пантюхов Іван (* Новгород-Сіверський — † Київ).

Панч (справжнє прізвище Панченко) Петро (1891 — 1978, Київ). Повість „Чорне небо“ (1969), кн. для дітей „Гарні хлопці“ (1959), „Про вас і для вас“ (1965). Твори у 6-ти тт. (1981).

Панченко Микола (* Олександрівка, Костянтиноградська округа, Полтавська губ.).

Панченко Михайло (* бл. 1884, Полтава — 1930-і pp.).

Панченко Платон (* Каменка, Орловщина, Росія — † Ростов, Росія).

Панчук Богдан (1915 — 1987, Монтреаль).

Панчук Іван (1904, Ґардентон, Манітоба — 1981, Баттел Крік, Мічіґан, ЗДА).

Панютин Василь (* Чернігівщина — † Катеринівка, Павлоградський пов., Катеринославська губ.).

Панькевич Іван (6.10.1887 — 25.2.1958, Прага).

Паньків Микола (* Більче Золоте, Борщівський пов. — † Дуфрост, Манітоба).

Паньківська Йосипа († Львів).

Паньківський Кость (6.12.1897 — 20.1.1973, Лівінґстон, Нью-Джерзі).

Паньчишин Маріян († Львів).

Папроцький (Paprocki) Бартош (* Папроцька Воля, Польща — † Львів).

Паращук Михайло (* Варваринці, Теребовельський пов. — † Баня, Пловдивська провінція, Болгарія).

Парпура Максим (бл. 1763, Конотопська сотня — 1828).

Партицький Омелян (* Тейсарів, Стрийщина, Галичина — † Львів).

Парфанович-Волчук Софія († Детройт, Мічіґан).

Пархоменко Володимир (* Сміле, Роменський пов. — † Ленінград).

Пархоменко Іван (* Семенівка — † Москва).

Пархоменко Микола (1902, Караван — 1964, Еліста, Калмикія).

Пархоменко Михайло (* Шкуратівка, Сумський пов., Харківська губ.).

Пархоменко Олександер (* Макарів Яр — † Бузівка, Уманський пов., Київщина).

Пархоменко Терентій (* Волосківці, Сосницький пов. — † там же).

Пасічинський Ісидор (Сидір) (* Красне, Симбірська округа, Галичина — † Задільсько, Турківський пов., Галичина).

Пасічник Трохим († Вунсокет, Род Айленд, ЗДА).

Пассек Вадим (1808, Тобольськ, Сибір — 1842, Москва).

Пассек Татьяна (1903, Петербурґ — 1968, Москва).

Пастелій Іван (* Закарпаття — † Ужгород).

Пастернак Іван († Біла Підляська, Підляшшя).

Пастернак Северин (1899 — 1994, Львів).

Пастернак Ярослав (2.1.1892 — 30.11.1969, Торонто, Канада).

Пастернакова Марія (1897 — 1983, Торонто).

Пасюга Степан (* Велика Писарівка — † там же).

Пата Тетяна (1884 — 1976, Петриківка).

Патон Євген (4.3.1870 — 12.8.1953, Київ).

Патрус-Карпатський (справжнє прізвище Патрус) Андрій (1917, Теребля бл. Тячева — 1980, Київ), з.: У 1939 утік... до СССР, де був кілька літ на засланні, м. б.: Брав участь у другій світовій війни У жовтні 1947 був заарештований і засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах. Покарання відбував на Воркуті. У грудні 1956 вийшов на волю. Зб. поезій „Терези часу“ (1967), зб. оп. „ Чорт на мотоциклі“ (1966), нарис „З левами на щитах“ (1975).

Пахаревський Леонид (1883, Щербашинці, Канівський пов., Київщина — 1938).

Пацлавський Віктор (1884, Броди, Галичина — 1974, Йонкерс, Нью-Йорк Стейт).

Пачовський Роман († Нью-Йорк).

Пашкевич Степанія (Стефанія) (1889, Самбір, Галичина — 1953, Львів).

Пашківський Роман (1898, Борщівський пов., Галичина — 1971, Монтреаль).

Пащенко Василь († Буда Горобіївська, Черкащина).

Пащенко Олександер (1906, Лука, Брацлавський пов., Подільська губ. — 1963, Київ).

Пащенко Олександер (1929, Лохвиця, Полтавщина — 1990, Київ?).

Пащенко-Шульмінська Олімпіяда (Олімпія) (1879, Серби, Могилівський пов. — 1972, Львів).

Певний Петро (1888 — 1957, Нью-Йорк).

Пежанський Григорій (* Пчани, Жидачівський пов. — † Львів).

Пекар Соломон (1917 — 1985, Київ).

Пеленський Євген Юлій (* Конюхів, Стрийський пов.), [ред.] ж. „Укр. Книга“ (1937 — 39 і 1942 — 43).

Пеленський Зенон (1902, Тулиголови, Рудківський пов. — 1979, Мюнхен).

Пеленський Зиновій (* Лисятичі, Стрийський пов., Галичина — † Львів).

Пеленський Йосип († Львів).

Пеленський Ярослав (* Варшава).

Пелех Іван (* Поморяни, Зборівський пов., Галичина — † Львів).

Пелехатий Кузьма (* Опори, Дрогобиччина — † Львів).

Пелехин (Пелехін) Петро (1789, Макіївка, Черкаський пов. — 1871, Київ).

Пелеш Юліян (1843, Смерековець, Яслівська округа, Галичина — 1896, Липовець, Сяніцький пов., Галичина).

Пелешок Катерина (1898, Бірки Великі Тернопільський пов. — 1981, Нью-Йорк).

Пелліх Володимир (1886, Лисовичі, Стрийський пов., Галичина — 1981, Філядельфія).

Пельчицький Леонтій (? — 1595).

Пеньків (Пеньков) Олександер (1906 — 1968, Київ).

Первомайський Леонид (справжнє ім’я й прізвище Ілля Гуревич) (17.5.1908 — 9.12.1973, Київ).

Перебийніс Василь (1896 [за ін. даними 1898], Малі Пузирки, Із’яславський пов. — 1966).

Переверзєва Анастасія (1836? — 1894, Москва).

Перевузник Юрій (* Середнє бл. Ужгороду).

Перемежко Петро (* Риботин, Кролевецький пов. — † Київ).

Пересада-Суходольський Михайло († Галичина).

Перетяткович Георгій (* Одеса — † Одеса).

Переяславець Валентина (* 1907).

Перлик Іван (1880? — 1919 [за ін. даними 1921]).

Перфецький Євген (1888, Носів, Костянтинівський пов., Сідлецька губ. — 1947, Бардіїв, Словаччина).

Перфецький Леонид (1900, Ладижинці, Галичина — 1975, Монтреаль).

Першин Павло (1891, Бубинське, Пермська губ., Росія — 1970, Київ).

Пестель Павло (* Москва).

Петіпа Віктор (1879 — 1939).

Петличний Іван (1900, Кобеляки — ?).

Петлюра Симон. У сучасній Україні, після 1991, ім’я і чин П. чим раз більше стає популярний. Видано його твори, появилися статті й монографії про нього, організовано наук. конференції, присвячені його діяльності Література: Білодід О. Не стримати моря руками. „Україна“, 1990; Він — з когорти вождів (Кращі конкурсні праці про дорев. діяльність Симона Петлюри). К. 1994; Петлюра С. Вибрані твори та документи. К. 1994.

Петляш-Барілотті Олена (1890 — 1971, Київ).

Петльований Виталій (Віталій) (1914 — 90). Романи „Сирена з мечем“ (1972 — 75), „Вогонь для Прометея“ (1979). Вибрані твори у 2 тт. (1984).

Петраківська Юлія (1900 — 1969, Київ).

Петрахнович (Мороховський) Микола (бл. 1600 — після 1666, Львів).

Петрашів Павло, м. б. Петро.

Петренко Павло (1903 — 82).

Петренко Юрій (1928, Барахти, Васильківський р-н — 1990, Київ). Зб. поезій „Рубіж“ (1970), „Синій вітер“ (1976), „Рівнодення“ (1978), кн. для дітей „Колисанки для Оксанки“ (1970).

Петрицький Анатоль (12.2. [н. cm.] 1895 — 6.3.1964, Київ).

Петрицький Михайло (* Копичинці, Гусятинщина, Галичина).

Петришин Володимир (* Ляшки Муровані, Львівський пов.).

Петрів Іванна (1892, Львів — 1971, Торонто).

Петрівський Михайло (1897, Рожубовичі, Перемиський пов. — 1982, Торонто).

Петро, митр. київ. і всієї Руси 1308 — 26.

Петро I (* Москва — † Петербурґ).

Петро II (* Петербурґ — † Москва).

Петро III Федорович (* Кіль, Гольштайн-Ґотторп — † Ропша бл. Петербурґу).

Петров Артем (* Хомутець, Гадяцький пов. — † Москва).

Петров Віктор (22.10.1894 — 8.6.1969, Київ).

Петров Йосип (1807 — 1878, Петербурґ), [виступав] у І. Штейна.

Петров Микола (12.4.1840, Вознесенське — 20.6.1921, Київ).

Петров Микола (1875, Єлець, Орловщина, Росія — 1940, Київ).

Петров Олексій (* Петербурґ — † Прага).

Петрова Євгенія (1903 — 1989, Київ).

Петрович (псевд. Сеника) Василь (* Іванівці — † Львів).

Петровський Григорій († Москва).

Петровський Микола (26.11.1894, Кудрівка, Сосницький пов. — 20.7.1951, Київ).

Петровський Юрій (Георгій) (* Великі Сорочинці, Миргородський пов. — † Львів).

Петрусенко (справжнє прізвище Бородавкіна) Оксана (* Балаклія, Куп’янський пов. — † Київ).

Петрушевич Антін (Антоній) (* Добряни, Стрийський пов., Галичина — † Львів).

Петрушевич Євген (* Бузьк, Кам’янка-Струмилівський пов.).

Петрушевич Іван († Сан-Матео, Каліфорнія, ЗДА).

Печеніга-Углицький Павло (* Печеніги, Вовчанський пов. — † Нью-Йорк).

Печук Ісаак (1891 — 1970, Макіївка, Донецька обл.).

Пещанський Володимир († Львів).

Пєрацький (Pieracki) Броніслав (* Горлиці — † Варшава).

Пєтніков (Петников) Григорій (1894 — 1971, Старий Крим).

Пивоваров Григорій († Керч, Крим).

Пизюр Євген (1917, Белзець, Рава-Руський пов. — 1980, Сент-Луїс, Міссурі). Гол. студентської орг-ції „Січ“у Відні (1943 — 44) і НОУС (1944).

Пилинська Марія (1898 — 1976, Харків).

Пилипенко Борис (бл. 1892 — 1937, Соловки).

Пилипенко Михайло (1888, Носачів — 1953, Київ).

Пилипенко Наталія (1898 — 1973, Нью-Йорк).

Пилипенко Сергій (1891 — 1934). 23.2.1934 заарештований і 3.3. того ж р. розстріляний.

Пилипів (Пилипівський) Іван († Hopm Бенк, Альберта, Канада).

Пилипчук Василь (1871 — 1941, Любша, Жидачівський пов., Галичина).

Пильчиків (Пильчиков) Дмитро (7.11.1821 — 17.10.1893, Харків).

Пильчиків (Пильчиков) Микола († Харків).

Пименова Ніна (* Пултуськ, Польща — † Київ).

Пимоненко Микола (9.3.1862, Пріорка, передмістя Києва — 26.3.1912, Київ).

Пипін Олександер (* Саратов — † Петербурґ).

Пирогів Микола (1875 — 1961, Блектавн, Австралія).

Писаревський Степан († Вовчанське, Слоб. Україна).

Писаренко Анастасія (* Талалаївка, Черкащина).

Писаренко Леонид (1907, Знам’янка, Олександрійський пов., Херсонська губ. — 1979, Київ).

Писаренко Юрій (Георгій). Помилково тут вміщена світлина Писаржевського Лева і, навпаки, під гаслом цього останнього світлина Писаренка Юрія.

Писаржевський Лев († Дніпропетровське). Див. зауваження до Писаренко Юрій.

Писемський Григорій († Київ).

Письменна Лариса (1914, Чоповичі, Радомиський пов., Київ. губ. — 1992, Київ). Роман „Батько“ (1978), зб. повістей та оп. „Ненаписаний портрет“ (1979), „Ліна“ (1983). Вибрані твори (1984).

Пишкін Борис (1893 — 1970, Київ).

Південно-волинські (також волинські) говірки, п. ш., у 32 р. зн., м. б.: перехід наголошених ки, ґи, хи.

Пігров Костянтин (* Мала Джалґа — † Одеса).

Пігуляк Єротей (* Нові Мамаївці [тепер Новосілка], Чернівецький пов., Буковина — † Чернівці).

Пігуляк Юстин (* Нові Мамаївці, Чернівецький пов. — † Чернівці).

Піґідо Федір (* Стойки — † Мюнхен).

Підвисоцька (уроджена Загачевська) Омелія (Емілія) (1856 — 1920-і pp., Одеса).

Підвисоцький Володимр (* Максимівна, Борзенський пов., Чернігівська губ. — † Петербурґ).

Підвисоцький Кость (1851, Коржова, Підгаєцький пов. — 1904, Медуха, Станиславівський пов., Галичина), у театрі „Руської Бесіди“ у Львові (1881 — 82, 1886 — 89, 1893 — 97 і 1900 — 02); в трупах О. Суходольського, М. Ярошенка (1898 — 1902); автор п’єс „Підшиванець“ (1883), „Помста гуцула“ (1893).

Підгаєцький Володимир (1889 — 1937). У жовтні 1937 засуджений на кару смерти, вирок виконано 3.11.1937.

Підгайний Богдан (1906, Полонична, Кам’янка-Струмилівський пов., Галичина — 1980, Торонто).

Підгайний Леонид (* Яблунів, Канівський пов., Київ. губ. — † Київ). Викладач Київ. ІНО (згодом Ун-т, 1931 — 41).

Підгайний Семен (* станиця Новомінська — † Торонто).

Підгірний Василь, м. б. Володимир (* Верхня Богданівна, Луганська округа).

Підгірянка Марійка (літ. псевд. Ленерт-Домбровської Марії) (* Білі Ослави, Надвірнянський пов. — † Рудно, тепер частина Львова).

Підгорецький Борис (1873 — 1919, Москва).

Підгорний Микола (1903, Карлівка, Костянтиноградський пов. — 1983, Москва). 1965 — 77 гол. Президії Верховної Ради СССР (през. держави).

Піддубик-Сущевський Петро († Чернігів).

Піддубний (справжнє прізвище Товмачів) Григорій (1882, Тетлега, Прилуцький пов. — 1937).

Піддубний Іван (1871, Красенівка, Золотоніський пов., Полтавська губ. — 1949, Єйське, Краснодарський край, Росія).

Підмогильний Валеріян (2.2.1901 — 1937, Соловки). Заарештований 8.12.1934 і засуджений на 10 р. ув’язнення в концтаборах. Покарання відбував на Соловках. 3.11.1937 розстріляний.

Підоплічко Іван (1905, Козацьке, Звенигородський пов., Київ. губ. — 1975, Київ). Д. чл. АН УРСР (з 1967).

Підоплічко Микола (1904, Козацьке, Звенигородський пов., Київ. губ. — 1975, Київ).

Підпалий Володимир (1936, Лазірки, Оржицький р-н — 1973, Київ). Зб. „Сині троянди „(1979), „Поезії“ (1986).

Підріз (Подрез) Аполінарій (* Куп’янський пов. — † Харків).

Підсуха Олександер (1918, Ніжиловичі, Радомиський пов. — 1990). Зб. поезій „Краплини“ (1966), „Літа й думи“ (1974), „Чекання зустрічі“ (1980), „Гарячий цвіт осені“ (1985), зб. п’єс „Жарти жартами...“ (1968), „Кому кують зозулі(1971), „Переступи межу“ (1987). Вибрані твори у 2 тт. (1978).

Пізнак Михайло (1906 — 87).

Пій IX (* Сеніґаллія, Італія — † Рим).

Пій X (* Рієзе, Італія — † Рим).

Пій XI (* Дезіо, Італія — † Рим).

Пій XII (* Рим — † Кастель-Ґандольфо).

Пілсудський (Piłsudski) Юзеф († Варшава).

Пільгер Федір († Харків).

Пільгук Іван (1899, Решетилівка — 1984, Київ). Праці „Григорій Сковорода“ (1971), „Іван Карпенко-Карий“ (1976), „Марія Заньковецька“ (1978), „Сонячні розсипи“ (1982).

Пінот-Рудакевич Ярослав (* Закомаря).

Піонтек Люціяна. 5.8.1937 заарештована і 25.9. того ж р. розстріляна.

Пірадов Володимир (* Варшава — † Київ), остання дириґентська праця „Богдан Хмельницький“ (1951).

Піснячевський Дмитро († Париж; похований у Сарселі).

Піхно Дмитро (1853, бл. Чигирина — 1913, Київ).

Пічета Володимир († Москва).

Пічман (Pitschmann) Йозеф († Крем’янець, Волинська губ.).

Плавюк (Плав’юк) Микола (* 1925, Русів). През. СКВУ (1978 — 81). Останній гол. Уряду УНР в Екзилі (1990 — 92).

Плаксій Олекса (Олександер).

Пламеницький Анатолій (1920, Ягодне — 1982, Київ).

Пласт, стор. 2103, п. ш., у 27 р. зг., м. б.: 1924 — Улад Пл. Новаків; у 31 р. зг., м. б.: І. Кліщ; у 33 р. зг., м. б.: (командант — І. Чмола).

Платонов Костянтин (1877 — 1969, Харків).

Платонов Харитон (* Ворона).

Плевако Олександер (1899 — 1990, Дніпродзержинське, Дніпропетровська обл).

Плевако Петро (1888 — 1986, Париж).

Плетенецький Єлисей (між 1550 і 1554, Плетеничі бл. Золочева — 29.10.1624, Київ).

Плешкан Ольга (1898, Чортовець, Городенківський пов., Галичина — ?). Картини „Яблунька в саду В. Стефаника“ (1929), „Портрет В. Стефаника“ (1960), „Краєвид Яремні“ (1969).

Плешкевич Омелян (* Маковисько, Ярославський пов., Галичина — † Чікаґо).

Плещинський Іларіон (* Докшиці, Вітебська губ., Білорусь — † Київ).

Плигунов Олександер (1904, Верхнє, Старобільський пов., Харківська губ. — 1975, Київ).

Плоткін Григорій (1917 — 1986, Київ). Зб. поезій „Каштани Києва“ (1972), „Небезпечна любов“ (1980).

Плотников Володимир († Київ).

Плохинський Михайло (* Курська губ. — † Харків).

Плошевський Володислав (Владислав) († Львів), в театрі „Руської Бесіди“ (1874 — 80, 1882 — 83 і 1886 — 92).

Плужник Євген (26.12.1898, Кантемирівка, Богучарський пов. — 2.2.1936).

Плющ Василь (1903 — 1976, Мюнхен).

Плющ Олексій (* Оленівка, Борзенський пов.).

Плющ Павло (1896, Володькова Дівиця, Ніженський пов. — 1975, Київ). Праці „Укр. літ. мова другої пол. 19 поч. 20 ст., шляхи її розвитку і специфіка її“ (1958), „Історія укр. літ. мови“ (1971), статті про мову М. Коцюбинського, В. Стефаника, про мовні особливості Пересопницького Євангелія, про іст. розвиток стилів укр. мови.

Плякат, п. ш., у 2 р. з кін., м. б.: П. Ковжун.

По Ліна († Москва).

Поваженко Іван (* Боярка, Звенигородський пов., Київ. губ.).

Поварницин Володимир († Київ).

Поворозник Гнат (1895, Жовтанці, Жовківський пов., Галичина — 1979, Гамілтон, Онтаріо).

Повстенко Олекса (1902, Хащова, Гайсинський пов. — 1973, Вашінґтон).

Погорецький Михайло (* Гадинківці, Копичинецький пов. — † Вінніпеґ).

Погорецький Петро (1734, Чорногородка — 1780, Москва).

Погорєлов Олексій (* Короча, Курська губ., Росія).

Погребняк Петро (1900, Волохів Яр, Чугуївський пов. — 1976, Київ).

Погрібняк Микола (* Козацьке, Звенигородський пов., Київ. губ. — † Дніпропетровське).

Поґодін Михайло (* Москва — † Москва).

Подвезько Михайло (* Рябушки, Лебединський пов., Харківська губ.).

Подворняк Михайло (* Хотовиця, Кременецький пов.).

Подерв’янський Сергій (* Київ). З 1952 проф. Київ. Художнього Ін-ту.

Поджіо Борис (1875? — 1920).

Поджіо Олександер († Вороньки, Козелецький пов.).

Подолинський Андрій († Київ).

Подолинський Василь (* Білич, Симбірська округа, Галичина — † Манів, Ліський пов., Галичина).

Подолинський Сергій (31.7.1850 — 12.7.1891, Київ).

Подушко Зиновій (1887, Очеретин, Ізюмський пов., Харківська губ. — 1963, Лодзь, Польща), „Вечір у степу“.

Пожарський Петро (* Гвоздів).

Пожарський Сергій (1900 — 1970, Москва).

Позен Леонид (* Оболонь, Хорольський пов. — † Петроград).

Позичанюк Йосип (1911, Дашів, Липовецький пов., Київ. губ. — 1944), загинув 21.12.1944 в бою з загоном МҐБ у Юшківцях бл. Жидачева (Галичина).

Познанська Марія (* Петрашівка [тепер Гайворон], Таращанський пов.). Зб. віршів і поем „Про золоті руки“ (1966), „Сонячна сопілка“ (1970), „Фортеця над Дніпром“ (1977), „Жоржини цвітуть“ (1987).

Покотило Михайло (1906, Боршна, Прилуцький пов. — 1971, Київ).

Покровський Йосип († Москва).

Покровський Микола (1901 — 1985, Одеса).

Полевий (Полевой) Генадій (* Одеса).

Полевська Людмила (1893 — 1975, Нью-Йорк).

Полевський Микола († Нью-Йорк).

Полейовський Матвій (бл. 1720 — бл. 1800).

Полейовський Петро (? — бл. 1780).

Полетика Андрій (бл. 1739 — 41? — бл. 1798).

Полетика Василь (* Петербурґ — † Коровинці, Романський пов., Полтавська губ.).

Полетика Григорій Андрійович (1725, Ромен [Ромни], Лубенський полк — 1784).

Полетика Іван (* Ромен [Ромни], Лубенський полк — † Васильків, Київ. губ.).

Полетика Петро (* Васильків бл. Києва — † Петербурґ).

Поливанова Галина (* Красне Село, тепер у складі Петербурґу), 1953 — 66 солістка Одеського Театру Опери та Балету.

Полівка Їржі (Polívka Jiři) (* Еннс, Австрія — † Прага).

Полікарп Сікорський (світське ім’я Петро) († Ольне-су-Буа бл. Парижу; похований на цвинтарі Пер-Ляшез у Парижі).

Поліські говірки, стор. 2183, л. ш., у 12 р. зг., з.: на місці é, м. б.: на місці ě.

Політковський Федір († Москва).

Поліщук Валер’ян (1897, Більче — 1937, Соловки). У кін. 1934 П. заарештовано й засуджено на 10 р. ув’язнення в концтаборах. Покарання відбував на Соловках, де загинув 9.10.1937 (за ін. даними 11.11.1937).

Поліщук Василь (1918, Михайловське, тепер Новосибірська обл. — 1979, Ужгород).

Поліщук Клим (1891, Краснопіль — 1937?).

Поліщук Петро (1913, Носівці — 1987, Цюріх).

Половко Іван († Київ).

Положій Юрій (Георгій) (1914 — 1968, Київ).

Полоз (Полозов) Михайло (1890 — 1937, Соловки), 3.11.1937 розстріляний.

Полонська-Василенко Наталія (12.2.1884 — 8.6.1973, Дорнштадт бл. Ульму).

Полонський Йоанікій (* Полонне — † Кам’янець Подільський).

Полонський Федір (1887, Решетилівка — ?).

Полоцький Симеон († Москва).

Полтава Леонид. літ. псевд. Єнсена (1921 — 1990, Нью-Йорк).

Полтава П., м. б. Петро (справжнє прізвище Федун) (1919, Бродівський пов. — 1951, Станиславівська обл.).

Полтавець Віктор (* Пологи, тепер Запорізька обл.).

Полтавець-Остряниця Іван (* Суботів).

Полтавщина, стор. 2208, п. ш., 1 абзац, читай: Безнастанні наскоки половців, а ще більше татар спричинили спустошення більшої частини П. Заселення П. відновилося у 15 в. і досягло р. Сули, зупинилося у 16 в. і відновилося на поч. 17 в. та досягло невдовзі р. Ворскли, далі й Орелі.

Полторацький Марко (* Сосниця — † Петербурґ).

Полторацький Олексій (1905 — 1977, Київ).

Полфйоров (Полфьоров) Яків (1891, станиця Ільїнська, Краснодарський край — 1966, Харків).

Полюта Юрій (Георгій) († Харків).

Поляков Ілля (1905 — 1976, Київ).

Поляков Микола (1903 — 91).

Поляков Петро (1907 — 1973, Київ), 1951 — 58 викладач Київ. Консерваторії.

Полянський Тома (1794, Бортне, Сяніцька округа, Галичина — 1869, Перемишль).

Полянський Тома (1822, Фельштин, Симбірська округа, Галичина 1886, Перемишль).

Полянський Юрій (6.3.1892 — 19.7.1975, Буенос-Айрес).

Поль (Pol) Вінценти († Краків).

Поль Олександер (* Малоолександрівське, Верхньодніпровський пов. — † Катеринослав).

Поміщики, стор. 2259, п. ш., у 15 р. зг., м. б.: кн. Ґоліцини.

Понеділок Микола (1922, Новомиргород, Єлисаветградський пов. — 1976, Нью-Йорк).

Пономарів (Пономарьов) Степан († Конотоп).

Понятишин Петро (* Семенів — † Скокі, Іллінойс).

Попель Антін († Львів).

Попель Михайло (1817, Кульчиці, Симбірська округа, Галичина — 1903, імовірно Самбір).

Попель Степан (1907, Комарники — 1987, Фарґо, Півн. Дакота).

Попів Олександер (* Куп’єваха — † Форт Вейн, Індіяна).

Попко Григорій (* станиця Тимашевська, Кубань).

Попов Валентин (1894 — 1976, Київ), працював на Мліївській дослідній станції садівництва (1929 — 36), 1936 — 41 у Бориспільській геофіз. обсерваторії, 1945 — 49 — дир. Київ. геофіз. обсерваторії.

Попов Євген (* Путивль — † Москва).

Попов Микола (1891, Кутаїсі, Грузія — 1938), у 1933 — 37 секретар ЦК КП(б)У. Розстріляний 10.2.1938 у Москві.

Попов Микола (* 1927, Ястребовка, Курщина). Серії „Роки окупації“ (1961 — 68), „Зимовий Седнів“ (1977).

Попов Михайло (* Вольськ, тепер Саратовська обл., Росія — † Ленінград).

Попов Олександер (1903 — 1962, Москва).

Попов Павло (* Миколаївка, Путивельський пов. — † Київ).

Попов Федір (* Харків — † Харків).

Попова Лідія (* Харків).

Попович Василь (* Великі Ком’яти, Уґочанський комітат, Закарпаття).

Попович Дмитро (1899, Великі Ком’яти, Уґочанський комітат, Закарпаття — 1968).

Попович Іван (* Ходорків, Паволоцький полк).

Попович Ілько (* Чернівці).

Попович Матвій (* Луб’янки — † Ґрімсбі, Онтаріо).

Попович Олександер (1879, Чернівці — 1936, Дрогобич, Галичина).

Попович Омелян (18.8.1856, Ватра Дорней, Буковина — 22.3.1930, Заліщики, Галичина).

Попович Павло (* Узин, Білоцерківщина). Від 1988 гол. укр. т-ва „Славутич“ у Москві.

Попович-Боярська Климентина (Клементина) (* Велдіж [тепер Шевченкове] — † Бабинці, Борщівський р-н, Тернопільська обл.).

Порайко Василь (1888, Устя, Снятинський пов., Галичина — 1937), розстріляний 25.10.1937.

Порик Василь (* Соломірка — † Apрас, Франція).

Порт Артур (Port Arthur), Тандер Бей (Thunder Bay).

Портрет, стор. 2268, п. ш., у 30 р. зн., м. б.: К. Корнякта і його двох синів — 1630 — 35 pp.

Порфир’єв Володимир (1899 — 1982, Київ).

Порцеляно-фаянсова промисловість, стор. 2273, у 3 p. зг., м. б.: мініятюрні карикатури В. Трегубової.

Порш Микола († Берлін).

Поспєлов Володимир (* Богородицьк — † Київ).

Постель Олександер (1904 — 1989, Одеса).

Постернак Степан (1880, Степанівка, Ніженський пов., Чернігівська губ. — ?).

Постишев Павло (1887, Іваново-Вознесенськ, Владимирська губ., Росія — 1939, Куйбишев, Росія), в січні 1938 р. арештований, а 26.2.1939 розстріляний.

Постников Іван (1906, Єршово — 1990).

Постоловський Антін (1889 — 1990, Арґентіна).

Постолюк Петро (1894, Сторони-баби — 1978, Ньюарк, Нью-Джерзі).

Посяда Іван (* Зіньків).

Потапенко Вячеслав (1864, Веселий Кут, Одеський пов. — 1942, Краснодар, Кубань).

Потапенко Гнат (Ігнатій) (* Федорівка, Херсонська губ. — † Ленінград), у 8 p., м. б.: О. Борковського.

Потап’євський Аркадій (* Київ).

Потапова Олена (* Самара, Росія),... при Київ. Театрі Опери й Балету і у 1948 — 76 його солістка, з 1977 — балетмайстер.

Потебня Андрій (1838, Перекопівка, Роменський пов., Полтавська губ. — 1863, бл. Піщаної Скелі, Краківський пов., Зах. Галичина).

Потебня Олександер (22.9.1835 — 11.12.1891, Харків).

Потебня Олександер (1868, Харків — 1935, Харків).

Потилич (Потелич), стор. 2281, у 19 р. зг., м. б.: рим. кн. Константин і Елена.

Потієнко Василь (* Сосниця — † Ваймар, Німеччина).

Потоцький Андрій (* Кшешовіце, Краківський пов., Зах. Галичина — † Львів).

Потоцький (Potocki) Вацлав (* Воля Лужанська бл. Горлиць, Зах. Галичина — † бл. Лужни), „Ogród fraszek“ (1656 — 94, опубліковано 1907).

Потоцький Микола († Хмільник, Поділля).

Потоцький Станислав Ревера († Підгайці, Галичина).

Потушняк Федір (* Осій, Березький комітат, Закарпаття — † Ужгород).

Потьомкін Григорій (* Чижово бл. Смоленську, Росія — † бл. Яс, Молдавія).

Похилевич Дмитро (1897, Водотиї, Житомирський пов., Волинська губ. — 1974, Львів).

Похилевич Лаврентій (Леонтій).

Похитонів (Похитонов) Іван (* Мотронівка, Олексан дрійський пов. — † Льєж або Брюссель).

Правдич-Неминський Володимир († Москва).

Правнича наука на Україні, стор. 2295, п. ш., у 23 р. зг., м. б.: Б. Чічерін.

„Правничий Вісник“, між співр.: Л. Ганкевич.

„Прапор“, літ.-мист. та гром.-політ. місячник. З 1991 виходить п. н. „Березіль“.

Прахов Адріян (* Мстиславль, Білорусь — † Ялта, Крим).

Прахов Микола († Київ).

Прач Іван (бл. 1750, Сілезія — бл. 1818, Петербурґ).

Прашко Іван. Гасло помилково вміщене на стор. 2322 замість стор. 2316.

Предславич Леонид (1897 — 1960, Харків).

Претвич Бернат (Pretficz, Pretwicz Bernard) (бл. 1500 — 1561 [за ін. даними бл. 1563]).

Прехтль (Prechtl) Йозеф (* Відень — † Браїлів, Вінницький пов., Подільська губ.).

Прєсняков Олександер († Ленінград).

Прибік (Přibik) Йосиф (1855 [за ін. даними 1853], Приабрам, Чехія — 1937, Одеса).

Пригара Андрій (1836, Кобеляцький пов., Полтавська губ. — 1875, Київ).

Пригара Марія (1908 — 1983, Київ). Зб. поезій „Тече Дніпро в синє море“ (1964), „Козак Голота(1966); іст. повість „Михайлик — джура козацький“ (1969), казка „Калиточка“ (1974). Вибрані твори у 2 тт. (1978).

Придаткевич Роман (1895, Живєц бл. Кракова — 1980, Овенсборо, Кентакі, ЗДА).

Придніпровська низовина, стор. 2332, п. ш., у 28 р. зн., м. б.: долина Замглай.

Прижов Іван (* Москва — † Петровський Завод [тепер Петровськ-Забайкальський]).

Прийма Іван (1867, Селиська, Бібрський пов., Галичина — 1921).

Прийма-Богачевська Рома (* 1927).

Прийма-Шмериковська Іванна (1898, Станиславів — 1982, Нью-Йорк).

Приймаченко (Примаченко) Марія (* Болотня, Радомиський пов.).

Примак Федір (1899, Татарівка [тепер Софіївка], Ніженський пов. — 1981, Київ).

Прихильний Амвросій (?, Італія — 1641).

Приходько Антін (1892 — ?).

Приходько Віктор (1886, Княжпіль, Кам’янець-Подільський пов. — 1982, Нью-Йорк), автор спогадів „Під сонцем Поділля“ (1 вид. 1927, 2 — 1931, З — 1948).

Приходько Марина (* Прага).

Приходько Микола (1904, Чапаєвка, Золотоніський пов. — 1980, Ніяґара Фолс, Онтаріо, Канада). 1938 — 41 перебував у концтаборі у Сибіру.

Приходько Надія (1926, Гоголів, Броварський р-н — 1980).

Приходько Олекса (1887 — 1977, Прага).

Приходько Петро (* Вербки, Павлоградський пов., Катеринославська губ. — † Київ).

Приходькова Єлисавета (1892 — 1975, Харків).

Пріцак Омелян (7.4.1919, Лука). 1973 — 89 очолював Укр. Наук. Ін-т Гарвардського Ун-ту (УНІГУ). З 1991 дир. Ін-ту Сходознавства Нац. АН України (НАНУ) у Києві Іноземний чл. НАНУ.

Продан Василь (* Суховерхів, Буковина — † Лашківка, Буковина).

Продан Корній (1888, Гуляй-Поле, Олександрівський пов. — 1973, Калґарі, Альберта).

Прозоров Григорій († Петербурґ).

Прокіпчак Іван (* Межилаборці, Сх. Словаччино). Твори: „Боротьба починається“ (1956), „Вибоїни“ (1965).

Прокопій, дереворити до „Апокаліпсиса“ (1646 — 62).

Прокопій з Кесарії (Кесарійський) (між 490 і 507 — після 562).

Прокопович Петро († Пальчики, Чернігівська губ.).

Прокопович Теофан (світське ім’я Елеазар) (18.6.1681 — 19.9.1736, Петербурґ).

Прокопович-Антонський Антін († Москва).

Прокопчак Петро (1903, Вапенне — 1981, Торонто).

Прокопчук Григорій (1909 — 1972, Мюнхен), „Der Metropolis Leben und Wirken des großen Förderers der Kirchenunion Graf Andreas Scheptytzkyj“.

Прокоф’єв Олександер (1900, Кобона, Петербурзька губ. — 1971, Ленінград).

Прокоф’єв Сергій (* Моршанськ — † Київ).

Пронів Данило (* Грабівка, Калуський пов.).

Пронченко Михайло (* Апостолове — † Кривий Ріг).

Проривні приголосні, у 8 р. зг., з.: тверде піднебіння: т’, б’, м. б.: тверде піднебіння: т’, д’.

„Просвіта“, стор. 2367, п. ш., у 23 р. зн., м. б.: С. Дубравського.

„ПросвЂта“ („Prosvita“), з 1950-их pp. місячник, друкується перев. англ. мовою.

Проскура Юрій (Георгій) († Харків).

Проскурівна (справжнє прізвище Семенко) Марія (* Кибинці, Миргородський пов. — † Київ).

Протопопов Віктор (* Юрки, Кобеляцький пов. — † Київ).

Прохаска (Prochaska) Антін (* Заліщики Малі, Бучацький пов. — † Львів).

Прохоров Семен (* Малоярославець, Калузька губ. — † Харків).

Процишин Жигмонт (* Кавсько, Стрийський пов., Галичина).

Процюк Степан Юрій (1916, Хоцен, Чехо-Словаччина — 1984, Нью-Йорк), у 4 p., скреслити: на Словаччині. Автор гасел в „ЕУ2і „АЕУ2“.

Прудкий Никон (1890 — 1982, Черкаси).

Психологія, стор. 2411, п. ш., у 7 р. зг., м. б.: І. Сікорський (1842 — 1919).

Пстрак Ярослав (1878, Гвіздець, Коломийський пов. — 1916).

Псьол Глафіра, по чоловікові Дуніна-Борковська (* Псьолівка — † Москва).

Псьол Олександра († Москва).

Птуха Михайло († Київ), у 15 р. з кін., м. б.: 3 вид. Гаґа 1961.

Пуза Євген (* Бачка — † Ужгород, Закарпаття).

Пузанов Іван (1885 — 1971, Одеса).

Пузиревський Нестор (* Петербурґ — † Москва).

Пузицький Антін (1880 — 1945).

Пуласький (Pułeski) Казімір (1845, Борушківці, Житомирський пов., Волинська губ. — 1926, Познань, Польща).

Пустовійт Гаврило (* Межиріч, Канівський пов. — † Київ).

Пухальський Володимир († Київ).

Пухов Юрій (Георгій) (* Сарапул, Вятська губ.). 1971 — 80 працював в Ін-ті Електродинаміки, з 1981 — дир. Ін-ту проблем моделювання в енерґетиці АН УРСР.

Пучківський Олександер (* Батурин, Конотопський пов., Чернігівська губ.).

Пушкар Володимир (* Перемишль).

Пушкар Микола (1894, Головчинці, Заліщицький пов., Галичина — ?).

Пушкар Стефанія (1901, Чорноріки, Коросненський пов., Галичина — 1988, Філядельфія), уроджена Ортинська.

Пушкін Олександер (* Москва — † Петербурґ).

Пфейффер Юрій (Георгій) (* Сокиринці — † Київ).

Пфістер Ян (1573 — 1642, Бережани, Галичина).

„Пчела“, найстаріший рукопис (15 в.) видав В. Семенов (1893).

Пчілка Олена, стор. 2421, у 8 р. зн., м. б.: М. Лермонтова.

Пшепюрський Андрій (1874, Яворів, Галичина — 1947, Старява, Мостиський р-н, Галичина).

Пширков Юліян (1912, Кістяни, тепер Рогачовський р-н, Гомельська обл. — 1980, Мєнськ, Білорусь).

П’юрко Богдан (* Немирів, Рава-Руський пов., Галичина — † Детройт).

Пясецький Андрій (* Реклинець, Жовківський пов., Галичина — † Львів).

П’ятаков Юрій (* Городище, Черкаський пов., Київ. губ.).

П’ятницький Іван (1856 — ?).

П’ятницький Порфирій (* Рига, Латвія — † Київ).

П’ятницький Сергій (1905 — 1971, Харків).










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.