[Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 360-380.]

Попередня     Головна     Наступна





Р


Рабій Юліян (1894, Самбір — 1982, Ютіка, Нью-Йорк Стейт).

Рабухін Олександер (1899, Вітебськ, Росія — 1979).

Равич Дмитро (1901, Срібне, Прилуцький пов., Полтавська губ. — 1942).

Равич-Черкаський Мойсей (псевд. Рабіновича).

Равлюк Микола (* Орелець, Снятинський пов. — † Чернівці).

Рагоза (Рогоза) Михайло (1540 — 99).

Рагузинський (Раґузінський) (справжнє прізвище Владиславич) Сава (бл. 1660 — 1670, Дубровнік, Далматія або Герцеґнові, Чорногорія — 1738, Петербурґ).

Рада Народних Міністрів УНР, стор. 2438, л. ш., у 5 р. зн., м. б.: Г. Сидоренко.

Радванський Анатоль (1913, Броди, Галичина — 1991, Філядельфія).

Радзєйовський-Політур (Radziejowski-Politur) Януш (* 1925, Київ).

Радзикевич Юліян († Спрінґфільд, Массачусетс).

Радзимовська Валентина († Шампейн, Іллінойс).

Радзимовський Євген (* Северинівка, Таращанський пов., Київ. губ.).

Радзиховський Борис (1909, Новоолексіївка, Олешківський пов., Таврійська губ. — 1975, Чернівці).

Радзієвський Микола (1884, Єрки, Звенигородський пов., Київ. губ. — 1965, Хмельницький).

Радзієвський Олексій († Київ).

Радивиловський Антін (Антоній) († Київ).

Радиловський (Радивилівський) Юрій. Працював у Кам’янці Подільському, у Дубному (1740-і pp.) і Львові (1770-і pp. [за УРЕ 1749 малював ікони собору св. Юра]).

Радиш Василь (псевд. Косач В.) (1889 — 1958).

Радченко Андрій (1900, Охтирка — 1983, Київ).

Радченко Зінаїда (1839 — 1916).

Радченко Клавдія (* 1929, Біла Церква).

Радченко Олександер (1894, Лохвиця — 1975, Львів).

Радчук Федір (1899, Окунин, Володимир-Волинський пов. — 1986, Харків).

„Радянська Україна“. З 8.10.1991 перейменовано на „Демократичну Україну“.

„Радянське Літературознавство“. З 1990 перейменовано на „Слово і Час“.

„Радянське Право“. З 1992 перейменовано на „Право України“.

„Радянський Письменник“. З 1992 перейменовано на „Укр. Письменник“.

Раєвська-Іванова Марія (* Гаврилівка — † Харків).

Раєвський Аркадій († Харків).

Раєвський Борис (1893 — 1974, Франкфурт-над-Майном).

Раєвський Олександер (1872 — 1924, Москва).

Раєвський Олександер (1891 — 1971, Київ).

Раєвський Петро (* Бориспіль, Переяславський пов., Полтавська губ. — † Київ).

Раєвський Сергій (* Фаївка, Новгород-Сіверський пов., Чернігівська губ.).

Раєвський Юрій (Георгій) (1909, Київ — 1975, Київ).

Ражба Яків (1904 — 1986, Київ).

Районування фізико-географічне, стор. 2461, л. ш., у 1 р. зн., м. б.: А. Ланько.

Райс (Rais) Еммануїл (1909 — 1981, Париж).

Райсхрат (Reichsrat), м. б. Райхсрат.

Рак Ярослав (1908 — 1989, Мейплвуд, Нью-Джерзі, ЗДА).

Раковецький (Rakowiecki) Іґнаци Бенедикт (1783 — 1839, Варшава).

Раковський Іван (1815, Ставне, Закарпаття — 1885, Іза, Закарпаття).

Раковський Іван (24.8.1874, Протеси, Жидачівський пов., Галичина — 1.3.1949).

Раковський Йосиф († Львів).

Раковський (псевд. Христев, Інсаров та ін.) Христіян (* Ґрадец, Болгарія — † Орел). Розстріляний 11.9.1941.

Ракоці (Rákóczi) Юрій II (1621 — 60).

Ракушка-Романовський Роман (1622 — 1703).

Ральстон (Ralston) Вільям (1828, Лондон — 1889, Лондон).

Расторгуєв Павло (* Стародуб, Чернігівська губ. — † Новозибків, Брянська обл.).

Растреллі (Rastrelli) Вартоломей († Петербурґ).

Ратмиров (псевд. Тимківського) Андрій († Ужгород).

Ратмирова Олена († Новочеркаськ, Ростовська обл, Росія).

Ратуша, у підписі під ґравюрою, м. б.: Ратуша в Кам’янці Подільському (18 ст.).

Рафалович Артем († Петербурґ).

Рафалович (Raffalovich) Джордж (* Канн, Франція — † Новий Орлеан, Луїзіяна, ЗДА).

Рафальський (псевд. Лозинського) Гнат († Харків).

Рафес Мойсей (* Мєнськ).

Рахлін Натан (1906 — 1979, Казань, Росія; похований у Києві).

Рахманінов Іван (* Казінка, тепер Липецька обл. — † Київ).

Рахманінов Сергій (* Онєґ, Новгородська губ. — † Беверлі-Гілс, Каліфорнія, ЗДА).

Рахманний (справжнє прізвище Олійник) Роман (* 1918).

Рачинський Андрій (1724, Великі Мости, Сокольський пов., Галичина — 1794, Новгород-Сіверський).

Рашевський Іван († Чернігів).

Ребет Дарія (1913 — 1992, Мюнхен).

Ребро Петро (* Білоцерківка, Куйбишевський р-н). Зб. поезій „Криця“ (1975), „Із веселого ковша“ (1983), кн. для дітей „Кирпата Оксана“ (1964), „Весела вдача“ (1973), „Ключі від веселки“ (1982).

Ревай Юліян (1899 — 1979, Нью-Йорк).

Ревакович (Rewakowicz) Генрик (* Сокольники бл. Тарнобжеґу, Польща — † Львів).

Ревакович Тит († Львів).

Ревуцький Аврам († Йонкерс, Нью-Йорк Стейт, ЗДА).

Ревуцький Дмитро, у 23 р. зг., м. б.: „Гал. пісні“ в обробці Левка Р.

Ревуцький Левко (Лев) (20.2.1889 — 30.3.1977, Київ).

Рев’юк Омелян († Нью-Йорк).

Редемптористи, п. ш., у 1 p., м. б.: єп. Луцький.

Редькин (Редькін) Петро († Петербурґ).

Резник (Резник) Борис (* Холодна Балка).

Рей Міколай (1505 — 1569, Рейовець, Холмщина).

Рейнарович Лев (1914, Княжпіль, Добромильський пов. — 1987, Нью-Йорк).

Рейпольський Іван († Харків).

Рейхель Михайло (1880 — 1956).

Рекановський Петро (бл. 1800 — після 1865, Київ).

Реклю (Reclus) Жан-Жак-Елізе (* Сент-Фуа-ля-Ґранд, Франція — † Тернговт, Бельгія).

Реман (Rehman) Антоній (* Краків — † Львів).

Ремез Євген (1896 — 1975, Київ).

Ремез Олекса († 1961, Одеса).

Ремесло Василь (1907, Теплівка, Пирятинський пов. — 1983, Київ).

Репта Василь (* Банилів над Черемошем, Буковина — † Чернівці).

Реформатський Сергій (* Борисоглєбськ, тепер Івановська обл., Росія — † Москва).

Речмедін Валентин (1916, Андрушівка — 1986, Київ). Повісті „Народження Афродіти(1974), „За весною весна“ (1979), „Навперейми долі“ (1984).

Решетило Степан Семен (* Угнів, Сокольський пов., Галичина).

Рєдін Єгор (* Старше, Дмитрієвський пов., Курська губ. — † Харків).

Рєзанов Володимир (* Любаче, Обоянський пов. — † Ніжен, Чернігівська обл.).

Рєзниченко Абрам (1916 — 1973, Київ).

Рєпін Ілля (5.8.1844 — 29.9.1930, Куоккала, Фінляндія).

Рєпнін (нар. кн. Волконський) Микола († Яготин, Полтавщина).

Рєпніна Варвара (* Москва — † Москва).

Ржегорж (Řehoř) Франтішек (* Стежери, Чехія — † Прага).

Ржепецький Борис (1895, Лаврів, Луцький пов. — 1976, Нью-Йорк).

Рибак Ігор (* Харків).

Рибак Натан (1913, Іванівка, Єлисаветградський пов., Херсонська губ. — 1978, Київ). Романи „Час сподівань і звершень“ (1960), „Солдати без мундирів“ (1966).

Рибалко Павло (* Малий Істороп, Лебединський пов., Харківська губ. — † Москва).

Рибальченко Всеволод (1904 — 1988, Київ).

Рибальченко Михайло (* Луганське).

Рибачек Михайло (* Оріхівець, Скалатський пов., Галичина — † Львів).

Рибинський Володимир (* Козловський пов., Тамбовська губ., Росія).

Рибне господарство, стор. 2505, у Літературі, у 9 p., м. б.: Slastenenko E. Karadeniz havzasi baliklari.

Рибчин Іван (* Братишів — † Сідней).

Ридз-Сміґли Едвард (* Бережани, Галичина).

Рижський Іван (* Рига, Латвія — † Харків).

Рилеєв Кіндрат (* Батово бл. Ґатчіни — † Петербурґ), у 4 р. з кін., м. б.: А Малишко.

Рилло Максиміліян (1715 — 1794).

Рильський Максим († Київ).

Рильський Тадей (2.1.1841, Ставище, Таращанський пов., Київ. губ. — 8.10.1902, Романівка, Сквирський пов., Київ. губ.).

Римляни на Україні, у 4 р. зг., м. б.: Мітрідата VI († 63 до Хр.).

Римлянин (Paolo Dominici Romanus) Павло († Львів).

Римша Андрій (бл. 1550, П’янчина бл. Новогрудка — після 1595).

Риндик Степан († Чікаґо).

Рихлік Євген (* Вільшанка, Житомирський пов., Волинська губ.).

Ріґельман Микола (* Чернігівська губ.).

Ріґельман Олександер (* Петербурґ — † Андріївка).

„Рідна Хата“, заборонене поль. владою 1921. Гол. діячі „Р. X.“: А. і П. Васиньчуки.

Різниченко Володимир († Київ).

Рільке (Rilke) Райнер Марія († Валь-Мон, Швайцарія).

Ріпецький Мирослав (1889 — 1974, Хжаново, воєводство Сувалки, Польща).

Ріпецький Нестор (псевд. Богдар Жарський) (1919, Сокаль — 1974, Торонто).

Ріпецький Степан (1894 — 1986, Ріджвуд, Нью-Джерзі).

Ріттер фон Ріттерсберґ Людвиг (Ritter z Rittersbergu) (* Прага — † Вршовіце, Чехія).

Річ Віра (Rich Vera) (* Лондон).

Річинський Арсен (1892, Волинь — 1941?).

Річицький Андрій (псевд. Пісоцького Анатоля) (1890, Річиця, Радомиський пов., Київ. губ. — 1934, Баштанка, тепер Миколаївська обл.), розстріляний 27.3.1934.

Рклицький Михайло (* Погребки, Новгород-Сіверський пов., Чернігівська губ.).

Ро Лев (* Новосаратовка, Петербурзька губ. — † Київ).

Роборецький Андрій (1910 — 1982, Торонто).

Ровінський (Ровинський) Дмитро (* Москва — † Бад Вільдунґен, Німеччина).

Рогалевський Іларіон (? — 1739). Помер у дорозі до Петербурґу, де мав відбутися суд над ним.

Рогатинець Юрій (* Рогатин, Галичина — † Львів).

Рогович Опанас (1812, хутір Рогівлі, Стародубський пов. — 1878, Київ).

Роґульський Іван (1892, Головутів — 1934).

Роґуцький Микола (1886, Купновичі, Рудківський пов., Галичина — 1941, Самбір, Галичина).

Родзін Микола (1924, Новоселівка — 1978, Дніпропетровське).

Родзянки, [рід] походить від Василя Р. (1652 — 1734).

Родзянко Михайло (* Катеринославська губ.).

Родін Микола (* Жарки, тепер Тверська обл.).

Родіонов Сергій († Київ).

Роєвич Дем’ян. Гасло помилково поміщене на стор. 2557 замість стор. 2551.

Рожавська Юдит (1923 — 1982, Київ).

Рожалин (Рожалін) Кузьма (1740, Вовківці бл. Ромна — 1795, Москва).

Рожанковський Теодор († Віговкен, Нью-Джерзі).

Рожанський Дмитро († Ленінград).

Рожанський Любомир (* Суходоли, Бродівський пов., Галичина — † Львів).

Рождественський Всеволод (1918 — 1985, Київ).

Рождественський Микола (* Москва — † Донецьке).

Рожественський Борис († Харків).

Рожок Григорій, співав у Київ. (1930 — 35) та Дніпропетровській (1935 — 37) операх.

Розанов Гавриїл (1781 — 1858).

Розвадовський Вячеслав (1875 — 1943, Ташкент).

Розгін Іван († Детройт, ЗДА).

Роздільський Богдан (* Воля Цеклинська, Яслівський пов., Галичина).

Роздольський Осип (* Добриводи — † Львів).

Роздольський Роман († Детройт, ЗДА).

Розе Федір (1902 — 84).

Розенбаум Соломон († Полтава).

Розенберґ Альфред (* Ревель [тепер Таллін] — † Нюрнберґ).

Розенберґ-Чорній Людвик, м. б. Розенберґ (псевд. Чорній, Львівський) Людвик († Львів).

Рознійчук Іван (1910, Требушани [тепер Ділове], Закарпаття — ?).

Розов Володимир (* Київ — † Загреб, Хорватія).

Розумовський Кирило (29.3.1728, Лемеші, Козелецька сотня, Київ. полк — 15.1.1803).

Рокачевський Опанас († Київ).

Рокицький Микола (* Заріччя, Ковельський пов. — † Київ).

Роксоляна (Лісовська Настя) (1505, Рогатин — 15.4.1558 [за ін. даними 1561], Істамбул), дружина тур. султана Сулеймана I Кануні [Законодавця] (Süleyman I Kanunî, 1495 — 1566). Роман П. Загребельного „Роксолана(1980).

Ролл Яків († Київ).

Ролле Антоній-Йосиф (* Генріхівка [тепер Роля] бл. Шаргороду, Могилівський пов., Подільська губ. — † Кам’янець Подільський).

Роман, стор. 2560, п. ш., у 26 р. зг., м. б.: М. Старицькому („Облога Буші“ 1894).

Роман, митр. лит.-гал. (? — 1361).

Роман Мстиславич (після 1160 — 1205).

Романенко Ілля (1909, Майданівка — 1982, Київ).

Романенко Олександер (1901, Одеса — 1992, Київ).

Романицький Борис (1891 — 1988, Львів).

Романівська Марія (1901, Єрки, Миргородський пов. — 1983, Харків).

Романович (Рожанковська) Марія (1852, Довгополе [тепер Довгопілля] бл. Путилова, Буковина — бл. 1933).

Романович Марко († Ґрімсбі, Онтаріо).

Романович Теофіля, справжнє прізвище Рожанковська (* Довгополе [тепер Довгопілля] бл. Путилова, Буковина).

Романович-Славатинський Олександер (* Войтове, Переяславський пов., Полтавська губ.).

Романовський Віктор († Ставропіль, Росія).

Романтизм, стор. 2567, п. ш., у 9 р. зг., м. б.: М. Пимоненка; у 15 p., м. б.: С. Воробкевича.

Романченко Микола (* Романів, Новоград-Волинський пов., Волинська губ.). Зб. поезій „Добрий знак“ (1980), „Двобій“ (1985), кн. нарисів „Рубежі“ (1977).

Романченко Трохим († Дніпропетровське), у 2 р. зн., м. б.: [автор ст.] про І. Манжуру.

Романчич Ганка, по чоловікові Ковальчук (1907, Косів бл. м. Давфін, Манітоба — 1984, Сент Кетерінс, Онтаріо).

Романчук Юліян († Львів).

Романюк Анатоль (* Зарожани).

Роменський Михайло († Київ).

Ромер Еуґеніюш (* Львів — † Краків).

Ромжа Теодор Юрій († Мукачів).

Ропська Олександра (* Ширяєво — † Київ).

Рорбах (Rohrbach) Павль (* Остзе, Курляндія — † Мюнхен).

Російсько-українські мовні зв’язки, стор. 2581, л. ш, у 13 р. зн., м. б.: фонетичні форми слів (факультєт).

Росіна (Россіна) Юлія († Київ).

Росія, Хронологія, стор. 2590, під: 1242, м. б.: Перемога кн. Александра Невського.

Росіяни, стор. 2609, л. ш., у 9 р. зн., м. б.: Ф. Філін.

Росіяни на Україні, стор. 2618, л. ш., у 20 р. зг., м. б.: на Кубані Краснодар.

Рославський-Петровський Олександер (* Слабин — † Харків).

Росоха Степан (1908, Драгове бл. Хусту, Закарпаття — 1986, Торонто, Канада).

Ростислав Володимирович (1038 — 1067, Тмуторокань).

Ростовцев Михайло († Нью-Гейвен, Коннектікат).

Ротар Іван († Катеринодар, Кубань).

Ротмістров Володимир (* Гензерівка, Пирятинський пов., Полтавська губ. — † Харків).

Рошкович Ігнатій (Гнат) (* Салок, Закарпаття — † Будапешт).

Рошиб’юки Ганна (1903, Старий Косів — 1981, Коломия) і Михайло (1903, Коломия — 1972, там же).

Ру (Ruh) Фініші (1883, Бікенгольц — 1963, Сент-Боніфас, Манітоба).

Рубан Василь (* Білгород, Слоб. Україна — † Петербурґ).

Рубач Михайло (1899, Чернеча Слобода, Роменський пов., Полтавська губ. — 1980, Київ).

Рубашов Михайло (* Чуднів — † Київ).

Рубенчик Лев (1896 — 1988).

Рубець Олександер (1838, Чугуїв — 1913, Стародуб, Чернігівська губ.).

Рубін Симон (1900, Родошковичі — 1985, Умань).

Рубінґер Лев (1890, Городок, Галичина — 1983, Рочестер, Нью-Йорк Стейт).

Рубінштейн Сергій († Москва).

Рубрук (Ruysbroeck, Rubroek) Віллем (між 1215 і 1220, Рубрук, Франція — бл. 1270).

Рубчак Іван (1874, Калуш — 1952, Львів).

Рубчаківна Ольга (1903, Чернівці — 1981, Київ).

Руга (з грец. або латинської — roga).

Руданський Степан (6.1.1834, Хомутинці, Вінницький пов. — 3.5.1873).

Руденко Лариса (1918 — 1981, Київ).

Руденко Микола (* Юр’ївка, тепер Лутугинський р-н, Луганська обл.). На поч. 1970-их pp. почав правозахисну діяльність, 1976 став на чолі Укр. Гельсінської Групи. Заарештований 1977, був засуджений на 7 р. таборів та на 5 р. заслання. 1987 виїхав з дружиною до ЗДА повернувся в Україну 1990. Твори: поема „Хрест“ (1977), зб. поезій „За ґратами“ (1980), роман „Орлова балка“ (1982), твори на екон. теми.

Руденко Роман (1907, Носівка, Ніженський пов., Чернігівська губ. — 1981, Москва).

Руденко Сергій (1885, Харків — 1969, Москва).

Рудиковський Остап (* Вільшанка, Васильківський пов.).

Рудниський Михайло († Київ).

Рудичів Іван († Абондан, Франція).

Рудник Сергій († Київ).

Рудницька Мілена (15.7.1892, Зборів, Галичина — 29.3.1976, Мюнхен).

Рудницький Антін (1902, Лука 1975, Томс Рівер, Нью-Джерзі).

Рудницький Іван Теодор (1886, Бедриківці — 1951, Гестер-ан-дер-Везер).

Рудницький Михайло (7.1.1889 — 1.2.1975, Львів).

Рудницький Степан (3.12.1877 — 3.11.1937), засланий на Соловки 1936, там і був розстріляний.

Рудницький Ярослав Богдан (28.11.1910, Перемишль, Галичина).

Рудницький-Лисяк (Лисяк-Рудницький) Іван (27.10.1919 — 25.4.1984, Едмонтон).

Рудович Іван († Львів).

Рудченко Іван († Київ).

Рулін Петро (1892 — 1940, Магадан, Росія). Репресований 1936.

Румуни на Україні, п. ш., у 2 р. зг., м. б.: 1926 жило 258 000 Р. (142 000 в складі Молд. АССР).

Румунія, стор. 2639, л. ш., у 2 р. зг., м. б.: в півд. Буковині.

Рум’янцев-Задунайський Петро (* Москва — † Тамань, Переяславський пов., Київ. намісництво).

Рурик (уроджена Мельник) Анастасія († Ванкувер).

Русальський Володимир († Аделяїда).

„Русинъ“, напівофіц. орган..., [виходив] 1920 — 22 pp.

Русинов Юхим (1905 — 1969, Одеса).

Руснак Василь (1899, Неполоківці, Кіцманський пов., Буковина — 1981, Букарешт).

Руснак Орест († Мюнхен), 1924 закінчив Празьку Консерваторію; у 1929 — 30 виступав в УССР (Київ, Харків, Одеса, Запоріжжя, Миколаїв, Дніпропетровське).

Русов Михайло (* Олешня, Городнянський пов., Чернігівська губ. — † Петербурґ).

Русов Юрій (1895 — 1961, бл. Монтреалю, Канада).

Русова (уроджена Ліндфорс) Софія († Прага).

Русь, л. ш., у 16 р. зн., м. б.: Константин Багрянородний; п. ш., у 6 р. зг., м. б.: Стендер-Петерсен.

„Руська Нива“, тижневик, виходив в Ужгороді 1920 — 25.

Русько Олексій (* Білосток, Польща — † Київ).

Рутка Теофіл (* Київ — † Львів).

Руткович Іван (* Білий Камінь бл. Золочева, Галичина).

Рутський Велямин Йосиф (у світі Іван) († Дерманський монастир бл. Дубного, Волинь).

Рухимович Мусій (1889, Кагальник, Ростовський пов., Донщина — 1939).

Руцький Ілля (1744, Високе, Прилуцький полк — 1786, Москва).

Ручко Гнат (1886, Великі Сорочинці, Миргородський пов. — 1938, Київ).

Рюрик († Новгород).

Рюрик Ростиславич (бл. 1140 — 19.4.1212, за ін. джерелами 1211, 1214 або 1215).

Рюриковичі, Генеалогічна таблиця, стор. 2676, л. ш., у 2 р. зн., м. б.: Діти Ярослава Осмомисла.

Рябінін Микола (1919, Красне — 1992, Харків). Скульптури „Мати“ (1970 — 71), „Полтавчанка“ (1975).

Рябінін-Скляревський Олександер (1878, Одещина — ?).

Рябко (Рябков) Павло (1848, Херсон — 1926, Зінов’ївське).

Рябов Іван (1897, Гориці, Моск. губ. — 1984, Ялта).

Рябов Олексій († Київ).

Рябовол Микола († Ростов-на-Дону, Кубань).

Рябокінь Хома, монографія „On Real Unicursal Curves“ (1952).

Рябокляч Іван (* Півці, Канівський пов.).

Рязанцев Микола (* Вятка, Росія — † Владикавказ).

Ряппо Ян (* Верроський пов., Естонія — † Таллін).










С


Сабадиш Петро (* 1909, Олександрівське [тепер Запоріжжя]).

Сабалдир Григорій (1883, Покровська Багачка, Хорольський пов. — ?).

Сабанєєв Іван (1856 — 1937, Одеса).

Сабат-Свірська Марія (1895, Помонятина, Рогатинський пов., Галичина — 1983, Рівне), 1926 — 30 у Польщі, з 1930 у Львові, з 1950 у Рівному.

Сабінін Лев († Москва).

Сабов Євменій (* Вербяж, Березький комітат, Закарпаття), архидиякон уґочанський.

Сабов Кирило (1838 — 1914, Кошиці, Словаччина).

Саварин Ніль Николай (1905 — 1986, Едмонтон).

Саварин Петро. У 1983 — 88 рр. през. СКВУ.

Савенко Сергій (1901 — 1976).

Савин (Савін) Віктор (* Завадівка, Єлисаветградський пов., Херсонська губ. — † Львів).

Савицька Іванна (уроджена Трашневська) (* Опарівка, Коросненський пов.).

Савицька Олена (* Полтава).

Савицька Стефанія (1891, Перемишль, Галичина — 1977, Торонто, Канада).

Савицький Вячеслав († Салінас, Каліфорнія).

Савицький Омелян (* Грабівка — † Болехів, Івано-Франківська обл.).

Савицький Роман († Філядельфія).

Савич (справжнє прізвище Лук’яненко) Іван (* Савинки, Сосницький пов.).

Савич Микола (* Гадяцький пов. — † Одеса).

Савич Олексій (1811, Пушкарівка, Сумський пов., Слоб. Україна — 1883, Тульська губ., Росія).

Савін Гурій (1907, Весьєґонськ, Тверська губ., Росія — 1975, Київ).

Савойка Теодор (1866, Любича Князє, Рава-Руський пов., Галичина — 1943, Вірча, Добромильський пов., Галичина).

Савчак Дем’ян († Львів).

Савченко Іван (* Роменський пов.).

Савченко Ігор († Москва).

Савченко Михайло (1914, Глобине, Кременчуцький пов. — 1982).

Савченко Павло (* Жабки [тепер Луценки], Лохвицький пов. — † Ромен [Ромни]).

Савченко Степан (* Синявка, Сосницький пов.).

Савченко Федір (1892 — ?). Засуджений 7.2.1932 до 5 р. позбавлення волі.

Савченко Яків (* Жабки [тепер Луценки]). Заарештований 17.9.1937 і 2.11. того ж р. розстріляний.

Савченко-Більський Володимир (1867, Олишівка, Чернігівський пов. — 1955, Абондан, Франція).

Савченко-Більський Олександер (1900 — 1991, Париж).

Савчинський Григорій († Звенигород, Галичина).

Савчук Микола (1899, Зубівщина, Із’яславський пов., Волинська губ. — 1976, Одеса).

Савчук Олекса (Олексій) (* Федюківка, Звенигородківський пов., Київ. губ.).

Савчук Семен Володимир (1895 — 1983, Вінніпеґ).

Савчук Стефанія (1899 — 1988, Торонто).

Сагайдачний Євген († Косів, Івано-Франківська обл.).

Сагайдачний Петро († Нью-Йорк).

Сагатовський (справжнє прізвище Мавренко-Коток) Іван († Стрий, Львівська обл).

Садиленко Юрій († Київ).

Садковський Віктор (? — 1803, Чернігів).

Садовська-Барілотті Марія (1855, Кам’яно-Костувате, Єлисаветградський пов. — 1891, Одеса).

Садовський Валентин (* Пліщин, Із’яславський пов., Волинська губ.).

Садовський Домет, м. б. Володимир (псевд. Домет) (* Довжанка, Тернопільський пов., Галичина — † Львів).

Садовський Іван (1855, Степанівка, Сумський пов., Харківська губ. — 1911, Петербурґ).

Садовський Іван (1876 — 1948, Вінниця).

Садовський (справжнє прізвище Тобілевич) Микола (13.12.1856, Кам’яно-Костувате, Єлисаветградський пов. — 7.2.1933, Київ).

Садовський Михайло (* Київ).

Садовяну (Sadoveanu) Мігаїл (* Пашкані, Румунія — † Букарешт).

Саєнко Олександер (1899 — 1985, Київ).

Сажин Михайло (1814, Галич, Костромська губ., Росія — бл. 1885, Омськ, Росія).

Сак Людмила (1910 — 1985, Київ).

Сакович Касіян Каліст, м. б. Касіян (світське ім’я Каліст) (бл. 1578 — 1647, Краків).

Саксаганський (псевд. Тобілевича) Панас († Київ).

Саливон Григорій (псевд. Гр. Тисяченко) († 1927).

Саля Еліо (1864, Мілян, Італія — 1920, Ґорла-Прекотто, Італія).

Сальвіні (Salvini) Люїджі (1911, Мілян — 1957, Рим), [автор антології] „Le quattro sciabole“.

Сальман Олександер († Львів).

Сальський Володимир (1883, Остріг, Волинська губ. — 1940).

Самійленко Поліна (1891 — 1984, Київ).

Самойлович Анатолій (1906 — 1981, Чернівці).

Самойлович (справжнє прізвище Сушковський) Данило (1742 — 1804).

Самоквасов Дмитро (* маєток Молотеч — † Москва).

Самсонов Григорій (1918 — 1975, Київ).

Самутин Петро (1897, Полтава — 1982, Балтімор, Меріленд).

Самчевський Осип (* Лісконоги, Новгородсіверщина).

Самчук Улас (20.2.1905 — 9.7.1987, Торонто). „Слідами піонерів. Епос укр. Америки“ (1979), „На коні вороному“ (1975), „Планета Ді-Пі“ (1979).

Сандлер Оскар (1910 — 1981, Київ). Балет „Серце дівоче“ (1961), оперета „Каштани Києва“ (1972).

Сандул-Стурдза Яків, м. б. Сандул-Струдза Яків (1756, Козацьке — після 1810).

Сапєгин (Сапєгін) Андрій († Київ).

Сапєжко Кирило († Кишинів).

Сапіцький Віктор († Подєбради, Чехо-Словаччина).

Саполович Яків (1760, Срібне — 1830, Петербурґ).

Сапрун Северин († Париж).

Сарамаґа Богдан († Детройт).

Сатановський Арсеній, м. б. Корецький-Сатановський Арсеній (?, Сатанів, Поділля — після 1653).

Сафонович Теодосій (? — 1676, Київ).

Сахаров Андрій (1921 — 1989, Москва). 1975 одержав Нобелівську премію миру.

Сахненко Данило (1875, Катеринослав — 1930, Харків).

Сацюк Олекса († Чікаґо).

Саченко Григорій (1905, Хаєнки, Борзенський пов., Чернігівська губ. ?). Заарештований 3.11.1936 і засуджений на 8 р. тюремного ув’язнення з наступною поразкою в правах на 5 р. Покарання відбував на Дал. Сході. Дата і обставини загибелі невідомі (за УРЕ помер 16.1.1939).

Сварник Іван (1921, Лисогірка — 1989, Львів).

Свашенко Семен († Москва).

Свекла Олександра (* Валегоцулове [тепер Долинське], Ананьївський пов., Херсонська губ.).

Сверстюк Євген (13.12.1928, Сільце, Горохівський пов.), був співр. Н.-Д. Ін-ту Психології Д-р УВУ (1992), през. укр. ПЕН-центру. Серед творів: „Вибране“ (1979), „Блудні сини України“ (1993). Ред. газ. „Наша Віра“.

Свєнціцька Віра (1913 — 1991, Львів).

Свєнціцький Іларіон (* Бузьк, Кам’янка-Струмилівський пов. — † Львів).

Свєнціцький Павлин († Львів).

Свєчніков (Свєчников) Анатолій († Київ).

Свєчніков (Свєчников) Василь (1891, Козьмодем’янське — 1981, Київ).

Свида Василь (1913, Пацканове — 1989, Ужгород).

Свидригайло, Швитригайло (бл. 1370 — 1452).

Свиренко Дмитро (* Мерчик, Валківський пов. — † Оренбурґ, Росія).

Свириденко Павло (1893 — 1971, Київ).

Свистун Василь (* Сороцько, Теребовельський пов. — † Вінніпеґ).

Свистун Пилип (1844, Тоболів, Золочівщина, Галичина — 1916).

Свістель Франц (* Бучач, Галичина).

Світ Іван (1897 — 1989, Сіатл, стейт Вашінґтон), „Укр.-японські взаємини 1903 — 45“ (1973)

Світлицький Григорій († Київ).

Світлична Надія (* 1936, Половинкине, Старобільський р-н, Луганська обл.), скреслити: дружина Д. Шумука Звільнена 1976, повернулася до Києва, де знов була переслідувана. 1978 виїхала до ЗДА, де брала участь у роботі Закордонного Представництва Укр. Гельсінської Групи й видавала „Вісник репресій в Україні“ (1980 — 85).

Світличний Єфрем (1901, Жихар — ?).

Світличний Іван (20.9.1929, Половинкине — 25.10.1992, Київ), у 9 p., м. б.: Ін-ту Мовознавства АН УРСР. Перед першим арештом працював у ж. „Радянське літературознавствота був молодшим наук. співр. Ін-ту Літератури АН УРСР. Перекладав поезії з чес. (В. Незвал, Ф. Галас), словацької (М. Руфус), франц. (Ж. де Ляфонтен, Ш. Бодлер) мов, а також „Слово о полку Ігоревім“. Зб. власних поезій С. „Серце для куль і для рим“ опубліковано 1991.

Світовий Конґрес Вільних Українців (СКВУ), през. — о. В. Кушнір (1967 — 78), М. Плавюк [Плав’юк] (1978 — 81), В. Базарко (1981 — 83), П. Саварин (1983 — 88), Ю. Шимко (1988 — 93), Д. Ціпивник (з кін. 1993). У листопаді 1993 перейменовано на Світовий Конґрес Українців (СКУ).

Світославський Сергій († Київ).

Свобода Людвік (1895, Грознетін, Чехія — 1979, Прага).

Святловський Володимир (1869, Москва — 1927).

Святополк I (978 — 1019).

Святослав I Ігоревич (942? — 972).

Святослав III (1126, Чернігів — 1194, Київ).

Святоюрський манастир оо. Василіян у Кристонополі, ліквідований у 1946 сов. владою.

Севера Іван (* Новосілки — † Львів).

Северин Іван (* Остапівка, Миргородський пов.).

Севрук Галина (* 1929, Самарканд, Узбекістан). Барельєфи слов. поганських богів для Будинку Кіна та Києво-Печерського заповідника (1970 — 75). Виставки творів у Києві (1984) і Торонто (1991).

Севрюк Олександер († бл. Франкфурту-над-Одрою). Ред. тижневика „Укр. Вісти“ (1928 — 29) у Парижі.

Седляр Василь (1899, Любеч, Городнянський пов. — 1937).

Селезінка Ярослав (1887 — 1941, Єрцево, Архангельська обл., Росія). Помер у концтаборі.

Селезньов Іван (* Київ — † Київ).

Селецький Кирило (* Підбуж, Самбірщина, Галичина — † Цеблів, Сокольський пов., Галичина).

Селецький Петро (* Малютинці, Пирятинський пов., Полтавська губ. — похований у Видубицькому монастирі бл. Києва).

Селешко Михайло (1901 — 1981, Торонто).

Селіванов Іван (1924 — 1984, Київ).

Селюченко Олександра (1921 — 1987, Опішня).

Сельська (Райх) Марія (1903 — 1980, Львів), училася... в Парижі (1928 — 30).

Сельський Володимир (* Вихилівка, Проскурівський пов. — † Київ).

Сельський Роман (1903 — 1990, Львів).

Сельський Щасний Фелікс (* Колодниця, Стрийський пов., Галичина — † Витвиця, Долинський пов., Галичина).

Семака Євген (1863, Банилів, Буковина — 1912, Чернівці).

Семака Ілля (1867 — 1929, Прєвідза, Словаччина).

Сембратович Йосиф († Рим).

Сембратович Роман (1875 — 1906, Відень).

Сембратович Сильвестр († Львів).

Семдор (також Дорошенко) Семен (справжнє прізвище й ім’я Гольдштейн Симон) (1888, Херсонщина — 1938, Симферопіль).

Семен Олелькович (бл. 1420 — 1470, Київ).

Семененко Микола. Віце-през. АН УРСР (1950 — 70).

Семененко Олександер (1898 — 1978, Нью-Йорк).

Семенко Юрій (* Михайлівка, тепер Апостолівський р-н, Дніпропетровська обл.),

Семенов-Тянь-Шанський Петро, м. б. Семенов-Тян-Шанський Петро (* Урусово, Рязанська губ. — † Петербурґ).

Сементовський Костянтин (* Семеногірка, Золотоніський пов.).

Сементовський Микола (* Семеногірка, Золотоніський пов. — † там же).

Сементовський Олександер (1820-і pp., Семеногірка, Золотоніський пов.

Семенюк Іван (1870 — 1951, Печеніжин).

Семикіна Людмила (* Одеса). Поновлена у Спілці Художників України 1988. Ескізи одягу з мотивами нар. вбрання. Костюми для фільму „Захар Беркут“.

Семко Михайло (1906, Балясне — 1979, Москва).

Семковський (справжнє прізвище Бронштейн) Семен († Харків).

Семполовський Лев († Антонопіль, Калинівський р-н, Вінницька обл.).

Семчук Стефан (1899 — 1984, Вінніпеґ).

Сем’янчук Ілля (* Опришівці — † Чікаґо).

Сендульський Аполлон (* Садки, Крем’янецький пов., Волинська губ.).

Сеник Ірина (* 1926, Львів). 1969 повернулася зі заслання до Івано-Франківського. 1972 її знов заарештовано й засуджено 1973 на 6 р. таборів суворого режиму й 5 р. заслання. Відбувши заслання у Казахстані, С. повернулася в Україну. Поезії у зб. „Сувій полотна“ (1990).

Сеник Олекса († Боффало).

Сениця Павло (* Максимівка, Переяславський пов., Полтавська губ.).

Сенишин Амвросій Андрій (1903 — 1976, Філядельфія).

Сенишин Лев (1908, Галичина — 1957).

Сенченко Іван (1901 — 1975, Київ).

Сенютович Іоаникій (? — 1729, Київ).

Сенютович-Бережний Вячеслав (1902, Токарі, Лохвицький пов. — 1992, Санта Барбара, Каліфорнія).

Сень Іван (* 1928, Широка Долина).

Сенько Юрій (* Бурімка, Борзенський пов. — † Трентон, Нью-Джерзі).

Сенькович Федір (? — 1631, Львів).

Серафимович (справжнє прізвище Попов) Олександер (* станиця Нижньокурмоярська — † Москва).

Серветник Станислав (* Курники, Проскурівська округа).

Сергєєв Сергій († Київ).

Сергієнко Олександер (* Теткіно, Курська обл., Росія).

Сергієнко Петро (1902, Вовчик, Лубенський пов. — 1984, Київ).

Сергієнко Раїса (1925 — 1987, Одеса).

Сердюк Василь (* Чернігів). З 1963 грав в укр. театрі у Філядельфії.

Сердюк Олександер (1900, Бзів, Переяславський пов., Полтавська губ. — 1988, Київ).

Сердюк Юрій (* Лозова). Зб. поезій „Океан“ (1979), „Мелодія вогню“ (1982), „Відкритий океан“ (1983), сценарії „Артем Ведель“, „Хроніка одного села“.

Сердюків (Сердюков) Іван (* Сміле, Роменський пов. — † Мстиславльський пов., Білорусь).

Сердюкова Людмила (1899, Немовичі, Рівенський пов., Волинська губ. — 1984, Трентон, Нью-Джерзі, ЗДА).

Середа Антін (* Шкарівка, Васильківський пов. — † Корсунь-Шевченківський, Черкаська обл.).

Середа Василь (* Погреби, Прилуцький пов.).

Середа Микола (* Старі Санжари — † Ленінград).

Середа Ярослав (1900 — 1981, Львів).

Середенко Михайло (1906 — 1983, Київ).

Середньо-Азійський Степовий край, стор. 2774, п. ш., у 12 p., м. б.: переписи населення 1959 і 1970; стор. 2777, л. ш., у 6 р. під таблицею, м. б.: 28 млн га у 1970.

Середньозакарпатські говірки, у 18 р. зг., м. б.: ізоглос меридіяновий; у 6 р. зн., з.: і’дíт’, м. б.: ід’íт’. Стор. 2780, л. ш., у 10 р. зг., з.: цêр’кôу, м. б.: цêр’кôў; у 11 р. зг., з.: дôрô’зі, м. б.: дôрôз’і; у 17 р. зг., з.: кüн’, м. б.: к’üн’; у 18 р. зг., з.: кін’, м. б.: к’ін’; п. ш., у 2 р. зг., з.: сў/с’ôў, м. б.: сеў/с’ôў; у 25 р. зн., м. б.: Й. Дзендзелівський.

Серенсен Сергій (1905 — 1977, Москва), підпис під світлиною, м. б.: С. Серенсен.

Серпілін Леонид († Київ).

Сєверцов Олексій († Москва).

Сєдльце (Siedlce), у 2 p. зн., м. б.: 1867 — 72 в ній учителював І. Нечуй-Левицький.

Седове (VI — 19), м. б. Седове.

Сємашко (1799, Павлівка, Липовецький пов. — 1868, Вільна).

Сєнкєвіч Генріх (Генрик) († Веве, Швайцарія).

Сєраковський (Sierakowski) Зиґмунт (1827 — 1863, Вільна).

Сєров Іван (1905, Афімська, Вологодська губ., Росія — ?).

Сєров Олександер (* Петербурґ — † Петербурґ).

Сєчкін Віталій (1927 — 1988, Кишинів).

Сибірка, викликається збудником Bacillus anthracis.

Сиваченко Микола (1920, Ямпіль, Звенигородський пов., Київ. губ. — 1988, Київ). „Студії над гуморесками Степана Руданського(1979). Співавтор „Історії укр. літератури“ (т. 1, 1954; тт. 1 — 8, 1967 — 71).

Сидоренко Григорій (* Херсонщина).

Сидоренко Євгенія (1886, Івановське, Курська губ., Росія — 1981, Київ).

Сидоренко Михайло (* Одеса — † Одеса).

Сидоров Олексій (1891 — 1978, Москва).

Сикст (Львів’янин) Еразм († Замостя).

Сильвай (Сільвай) Іван (* Сускове — † Нове Давиденкове, Березький комітат, Закарпаття).

Сильвестр Гаєвський († Мельбурн, Австралія).

Сильвестров Валентин (* Київ).

Симашкевич Миліца (1900 — 1976, Ленінград).

Симашкевич Митрофан (Поділля).

Симеонов Костянтин (1910, Кознаково, тепер Тверська обл. — 1987, Ленінград).

Симигинович-Штавфе (Simiginowicz-Staufe) Людовик Адольф (* Сучава, Буковина — † Чернівці).

Симиренко Левко (Лев) († Мліїв).

Симиренко Олекса (1931 — 1979, Філядельфія).

Симиренко Федір (1791 — 1867).

Симінський (Сімінський) Костянтин (5.3.1879, Милейчице, Берестейський пов. — 13.6.1932, Київ). Віце-през. АН УРСР (1931 — 32).

Симон (бл. 1166 — 1226).

Симоненко Василь (8.1.1935, Біївці — 13.12.1963, Черкаси).

Симоненко Дем’ян (* Стольне, Сосницький пов. — † Стольне).

Симоненко Петро (1927, Токмак — 1987).

Синельников Кирило († Харків).

Синенька-Іваницька Іванна (1897, Чорнокінці, Гусятинський пов., Галичина — 1988, Мюнхен).

Синицький Володимир (1896, Покровка — 1986, Одеса).

Синицький Максим († Київ).

Синтакса, стор. 2818, у Літературі, м. б.: Delbrück B.

Синцов Дмитро († Харків).

Синцов Іван (* Засілля, Смоленщина).

Синявський Антін (1866, Біла Церква — 1951).

Синявський Олекса (17.10.1887, Андріївка, Бердянський пов., Таврійська губ. — 1937).

Сирник Іван († Вінніпеґ).

Сиротенко Олександер (1897 — 1975, Київ).

Сиротинін Микола (1896 — 1977, Київ).

Сиротюк Микола (1915, Теклівка, тепер Крижопільський р-н — 1984, Київ).

Сисуненко Віра (1910 — 1978, Луцьке).

Ситенко Михайло († Харків).

Ситенко Олексій (* Нові Млини, Батуринський р-н), д. чл. АН УРСР (з 1982).

Ситник Євгенія (1900 — 1975, Вінніпеґ).

На стор. 2823 число стор. є перекручене на 8223.

Ситник Михайло (1919, Васильків 1959), співр. празького ж. „Пробоєм(1942); „Залізничий сторож“ (1947).

Сігорський Віталій (* Бубнівська Слобідка, Золотоніський пов., Полтавська губ.).

Сідляр Сачко, Сідляр Сенько, за УРЕС (Сенько Каленикович)(? — 1580, Львів).

Сідней (Sydney), у 6 p. зн., м. б.: в Лідкомбі (Lidcombe).

Сікало Іван (* Сосниця — † Вінниця).

Сікевич Володимир (* Тараща, Київ. губ.).

Сікорський Іван (* Антонів — † Київ).

Сікорський Ігор († Істон, Коннектікат).

Сікорський Яків (1904, Джуринці, Брацлавський пов. — 1980).

Сільванський Микола (1916, Люботин, Харківщина — 1985, Київ).

Сільсько-господарська преса, стор. 2835, п. ш., у 18 р. зг., м. б.: „Соціялістичне тваринництво“ (1934 — 49). Стор. 2836, л. ш., у 8 р. зг., м. б.: „Сіль. Господар“ (1926 — 44); п. ш., у 9 р. зг., м. б.: „Подкарпатське Пчолярство“ (1923 — 26).

Сіменович Володимир (1858, Фільварки, Бучацький пов., Галичина — 1932, Чікаґо).

Сіменович-Сіменс Мирослав († Чікаґо).

Сімович Василь († Львів).

Сімович (уроджена Бойко) Оксана (1914 — 1986, Філядельфія).

Сімович Роман (1901 — 1984, Львів).

Сімпсон (Simpson) Джордж Вільфрід (1893 — 1969, Саскатун).

Сім’янців (Сім’янцев) Валентин (1899, Великий Бурлук, Вовчанський пов. — ?).

Сінґалевич Володимир (* Галичина).

Сінклер Володимир (* Новий Маргелян, Ферганська обл., Туркестан — † Київ). Помер у в’язниці.

Сірко Іван (між 1605 і 1610 — 1680, Грушівка [тепер Іллінка], тепер Томаківський р-н, Дніпропетровська обл.).

Сірополко Степан († Прага).

Сіхульський Казімір († Львів).

Сіцінський (Січинський) Юхим († Кам’янець Подільський).

Січинський Володимир (24.6.1894 — 25.6.1962, Патерсон, Нью-Джерзі, ЗДА).

Січинський Денис (* Клювинці, Гусятинський пов., Галичина — † Станиславів).

Січинський Мирослав (1887 [за АЕУ 1886] — 1979, Вестленд, Мічіґан).

Січкарір Лука, м. б. Січкарів Лука.

Сіяк Іван (1887 — після 1939?, Дал. Схід [за сов. джерелами 1937, без місця]).

Скаба Андрій (1905 — 1986, Київ).

Скадовський Микола († Білозерка).

Скакальський Іов (* Крем’янець — † Курітіба, Бразілія). Автор кн. „Паломництво по Святих Місцях Сходу“ (1966).

Скальковський Аполон (Аполлон) (1808 — 1899, Одеса).

Скварко Захар (* Корманичі — † Коломия, Галичина).

Скегар Григорій (* Погорилівка, Кіцманський пов. — † Льос-Анджелес).

Скибинський Григорій (1660-і pp., Зах. Україна — 1716, Москва).

Скибицька Марина (1884, Казань, Росія — 1943, Саратов).

Скицюк Іван. Серед живописних творів „Сагайдачний“ (1990 — 91).

Скліфосовський Микола (* Дубосари, Тираспільський пов., Херсонська губ. — † Яківці, тепер у складі Полтави).

Скляр Іван († Миргород).

Скляренко Володимир (1907 — 1984, Київ). Перший постановник опери Г. Майбороди „Тарас Шевченко“ (1964).

Скляренко Семен (* Келеберда, Золотоніський пов., Полтавська губ. — † Київ).

Скоба Антін (1863 — після 1908, Багачка).

Скобликов Олександер (* Дружківка).

Сковорода-Зачиняєв Олександер (1877, Воскресенка, Задонський пов. — ?).

Сколоздра Володимир (1912, Дроговиже, Жидачівський пов. — 1980, Львів).

Скоморовський Келестин (* Долиняни — † Остап’є).

Скоморохов Олександер († Київ).

Скорина (Скарина) Франціск (Георгій) (між 1485 і 1490 — перед 1552 [за УРЕС бл. 1490 — бл. 1540]).

Скородинський Андрій († Львів).

Скоропадська Єлисавета (1899 — 1976, Оберстдорф бл. Бремену, Німеччина).

Скоропадський Іван (1646 — 14.7.1722, Глухів).

Скоропадський Павло, у 2 р. з кін. гасла, м. б.: Єлисавета, по чоловікові Кужим (1899 — 1976).

Скороходова Ольга (1914 — 1982, Москва).

Скороходько Антін († Київ).

Скорульський Михайло († Київ).

Скорупський Володимир (1912, Копичинці — 1985, Торонто).

Скрипецький Самсон (світське ім’я Степан) (* Хирів бл. Самбора, Галичина).

Скрипник Лев (* Ясинувата, Бахмутський пов., Катеринославська губ.).

Скрипник Леонид († Харків).

Скрипник Микола († Харків).

Скрутень Іван Йосафат, м. б. Йосафат (світське ім’я Іван) (* Пархач — † Рим).

Скуба Микола (1907, Горбове, Новгородсіверський пов., Чернігівська губ. — 1937). Заарештований 12.9.1937 і розстріляний 14.10. того ж р. в Києві

Скубій Іван (1858 — після 1909, Лелюхівка).

Скульський (Скольський, Скільський) Андрій (кін. 16 в. — бл. 1655 [за УРЕС † після 1651], Львів).

Скунць Петро (* Міжгір’я). Зб. поезій „Розп’яття“ (1972), „Розривтрава“ (1979), „Сейсмічна зона“ (1983).

Слабченко Михайло (21.7.1882, Нерубайські Хутори бл. Одеси — 27.11.1952, Первомайське, Миколаївська обл.). Заарештований 20.1.1930 у справі приналежности до СВУ, 19.4.1930 засуджений до 6 р. позбавлення волі; покарання відбував у саватіївському політізоляторі соловецького табору. Після звільнення працював робітником, 1937 удруге заарештований і засуджений до 10 р. покарання, перебував у таборах Колими, жив у Йошкар-Олі, Астрахані. 1947 повернувся на Україну, поселився в Первомайську, де жив у злиднях. Похований на місц. цвинтарі.

Слабченко Тарас (23.4.1904, Одеса — 28.10.1937). Заарештований 20.12.1929 у справі СВУ, 19.4.1930 засуджений до 3 р. позбавлення волі; покарання відбував на Соловках. Після звільнення перебував у Первомайську, де його повторно заарештовано і 27.10.1937 засуджено до розстрілу. Місце розстрілу і поховання невідоме.

Славек Валери († Варшава).

Славін Лазар († Київ).

Славінський Максим (* Ставище, Таращанський пов. — † Київ).

Славістика на Україні, стор. 2879, л. ш., у 1 р. зг., м. б.: Н. Букатевич; у 14 p., м. б.: М. Бріцин.

Славутич Яр, справжнє ім’я і прізвище Григорій Жученко.

Сластененко Єфим, „Karadeniz havzasi balikari“.

Сластіон (Сластьон) Опанас (14.1.1855 — 24.9.1933, Миргород).

Слатін Ілля († Харків).

Слешинський Іван (* Лисянка, Черкаський пов. — † Краків).

Слинько Іван (* Васильківка, Павлоградський пов., Катеринославська губ.).

Сліпий Йосиф (Сліпий-Коберницький-Дичковський) (17.2.1892 — 7.9.1984, Рим).

Сліпко Юрій (1912, Сліпки [тепер Винники], Кобеляцький пов. — 1969).

Сліпченко Павло (* Синівка, Гадяцький пов., Полтавська губ.).

Сліпчук Петро (1914, Мінине, Радомиський пов., Київ. губ. — 1979, Київ).

Слісаренко (справжнє прізвище Снісар) Олекса (28.3.1891, Канівців Хутір [тепер Канівцеве] — 3.11.1937).

Слобідська Україна, стор. 2887, п. ш., 2 абзац, у 10 p., м. б.: кн. Д. Ґоліцин, а в останньому p., м. б.: кн. М. Ґоліцин. Стор. 2888, п. ш., у 5 р. зг., м. б.: кн. Ґоліцини.

Слободян Наталя (* Київ), у 1944 — 68 солістка, з 1968 — педагог-репетитор Львівського Театру Опери та Балету.

Слободян Роман (1889 — 1982, Елізабет, Нью-Джерзі).

Слободяник Гнат (* Лисівка, Проскурівський пов., Подільська губ.).

Слободяник Олександер (* 1941).

Слободянюк-Подолян Степан (* Літин, Подільська губ. — † Ленінград).

Словацько-українські мовні зв’язки, л. ш., у 25 р. зг., м. б.: словацьких та може сер.-словацьких (ґемерських) говірках.

Словництво, стор. 2899, л. ш., у 4 р. зн., м. б.: та літературознавчих термінів у І. Франка.

„Слово про Ігорів похід“, стор. 2904, п. ш., у 10 р. зг., м. б.: в опері О. Бородіна.

Слов’яноруська (славенороська) мова, стор. 2908, у 33 р. зг., м. б.: ц.-слов. відміни і їх закінчення.

Слуцкін Абрам († Харків). Засновник наук. школи.

Слуцький Григорій (1916 — 1990, Київ).

Слуцький Євген (* Нове — † Москва).

Слуцький Михайло († Москва).

Слюсарчук Костянтин (* Станиславівський пов., Галичина).

Сльозка Михайло (?, Білорусь — 1667, Львів), „Апостол“ (1639).

Сльота Петро (* Панютине, тепер Лозівський р-н — † Київ).

Смакула Олександер (1900 — 1983, Оберндейл, Массачусетс, ЗДА).

Смаль-Стоцький Роман († Вашінґтон).

Смаль-Стоцький Степан (8.1.1859 — 17.8.1938).

Смекалін Василь († Львів).

Смеречинська-Шуль Рожа (1914, Львів — 1986, Філядельфія).

Смеречинський Сергій (* Мечетна, Балтський пов.).

Смик Олександер (* Нехвороща, Константиноградський пов. — † Київ).

Смирнов Адріян (1908 — 92).

Смирнов Борис († Москва).

Смирнов Микола († Донецьке).

Смирнов Олексій († Ленінград).

Смирнова-Замкова Олександра († Київ).

Смідович Антін († Катеринославщина).

Смідович (літ. псевд. Вересаєв) Вікентій († Москва).

Смілянський Леонид (* Конотіп, Чернігівська губ. — † Київ).

Смірнов Павло (* Сімбірськ — † Москва).

Смішко Маркіян (1900 — 1987, Львів).

Смовський Кость († Міннеаполіс).

Смогожевський (Смоґоржевський) Ясон.

Смогоржевський Олександер (* Лісові Берлинці [тепер Лісове], Могилів-Подільський пов., Подільська губ. — † Київ).

Смола Парфеній, див. Куц Валентин.

Смолич Дмитро (1919 — 1987, Київ).

Смолич Микола († Москва).

Смолич Юрій (7.7.1900 — 26.8.1976, Київ), в останньому p., м. б.: званням героя соціялістичної праці.

Смолій Іван (1915, Махновець, Турківський пов. — 1984, Ютіка, Нью-Йорк Стейт).

Смоляк Виталій (Віталій) (1915, Іванківці, Проскурівський пов. — 1982, Івано-Франківське).

Смольський Григорій (1893, Підгірки — 1985, Львів).

Смотрицький Мелетій, до чернецтва Максим (1577 [за ін. даними бл. 1572] — 1633), «’Αντιγραφή albo odpowiedi na skrypt...» (1608); «Θρη̃νος to jest lament...» (1610).

Снєгірьов Євген (Гелій) (1927 — 1978, Київ). 1977 написав кілька відкритих листів з протестом проти колоніяльного гноблення України й відмовився від сов. громадянства; того ж р. передав на Захід документальне дослідження процесу СВУ (1930), інсценізованого органами ҐПУ, в укр. й рос варіянтах (укр. вперше надруковано 1983 за кордоном, пізніше передруковано в Україні). Заарештований 22.9.1977, під час слідства важко захворів і в півпритомному стані підписав „покаянну“ заяву (опубліковану зфальшовано). Помер у спецлікарні 28.12.1978.

Снігурський Іван (* Берестяни, Симбірський пов., Галичина — † Перемишль).

Собко Вадим (1912 — 1981, Київ). Романи „Срібний корабель“ (1961), „Перші краплини дощу“ (1968), „Почесний леґіон“ (1970), „Мадонна“ (1981), п’єси „Дух часу“ (1972), „Голос подруги“ (1977). Твори у 6-ти тт. (1981).

Собко Петро († Петербурґ).

Соболевський Олексій († Москва).

Соболєв Володимир (1908 — 1982, Москва).

Соболєв Дмитро (* Хрипелі — † Харків).

Соболь Наум (1898, Кодима, Балтський пов., Подільська губ. — 1967, Харків).

Соболь Олександер (* Білосток, Польща).

„Соборна Україна“, тижневик, орган вільного козацтва монархістського напрямку, виходив у Відні з 12.10.1921 до 1922.

Сова Петро (1894, Нові Замки, Комарнівський пов., Словаччина — ?).

Совачева Ганна († Абондан, Франція).

Совачів Василь († Сливки, Калуський пов., Галичина).

Совєтські партизани на Україні в 1941 — 45 pp., стор. 2935, п. ш., 2 абзац, у 1 р. зн., м. б.: ч. на 1.12.1943 — вже 43 500 (29 і 83).

Совінський (Sowiński) Леонард (* Березівка, Новоград-Волинський пов. — † Стетківці, Житомирський пов., Волинська губ.).

Созонтів Симон (1898, Лагери, Зміївський пов. — 1980, Даммартен-сюр-Тіжо, Франція).

Сокальський Володимир (1863 — 1919, Севастопіль).

Сокальський Іван († Харків).

Сокальський Петро († Одеса), „Облога Дубна“ (1878). Література: Каришева Т. П. П. Сокальський. К. 1959, 2 вид., перероблене, 1978.

Сокирко Володимир (1892, Білогородка, тепер Хмельницька обл. — 1983, Чернівці), у 1921 — 31 актор Театру ім. І. Франка; у 1944 — 76 у Чернівецькому Муз.-драматичному Театрі ім. О. Кобилянської.

Сокіл (Рудницька) Марія (* Жеребець, Олександрівський пов., Катеринославська губ.).

Соколов Борис (1897 — 1984, Дніпропетровське).

Соколов Віктор (* Табурище, Олександрійський пов., Херсонська губ.). Зб. поезій „Спадок“ (1977), „Чекання“ (1984).

Соколов Іван (1823 — 1910).

Соколов Микола († Петербурґ).

Соколов Теодосій (* Кагул, Басарабська губ. — † Київ).

Соколов Юрій (1889 — 1941, Київ).

Соколов Юрій (1896, станиця Лабінська — 1971, Київ).

Соколовська Катерина (* хутір Паськівка).

Соколовська Маруся (Марія) (1894, Радомиський пов., Київ. губ. — 1919 [за ін. даними 1921], бл. Базару).

Соколовський (Sokołowski) Маріян (* Чижев Ломжинський, Польща — † Краків).

Соколовський Олександер (1895 — 1938). Заарештований 29.10.1937 і розстріляний 22.8.1938. Після посмертної реабілітації перевидано: романи „Роковані на смерть“ (1960), „Богун“ (1964), „Твори“ (I — II, 1971).

Соколовський Олексій († Харків).

Соколянський Іван († Москва).

Соллогуб Всеволод (1912 — 88).

Солнцев Володимир († Німеччина).

Солнцева Юлія (1901 — 1989, Москва).

Соловей Дмитро („Срібне, Прилуцький пов. — † Сент Пол, Міннесота).

Соловій Віктор, у чернецтві Варлаам (* Кириївка, Сосницький пов. — † Сідней).

Соловій Мелетій (1918, Переволока — 1984, Едмонтон).

Соловій Юрій (*1921).

Соловйов Михайло (1886 — 1980, Харків).

Соловйов Сергій (* Москва — † Москва).

Солов’яненко Анатолій (*1932).

Сологуб Андрій (* Конотіп).

Сологуб Василь (* Прядівка, тепер Царичанський р-н), „У краплині відбилося сонце“ (1960).

Сологуб Виталій (Віталій) (* Краматорське, Донецька обл.).

Соломарський Олександер (1897 — 1980, Київ).

Соломон Іван (1910 — 1985, Вінніпеґ).

Сом Микола (* Требухів, Броварський р-н). Зб. поезій „Б’ю чолом“ (1978), „Мрія“ (1980), „Хроніка воєнного дитинства“ (1985). Автор багатьох пісень.

Сомов Орест († Петербурґ).

Соневицький Ігор (* Гадинківці, Копичинецький пов., Галичина).

Соневицький Леонид († Нью-Йорк).

Сопілка Мирослава (справжнє прізвище Мисько-Пастушенко Юлія) (1897, Винники — 1937, Київ). Заарештована 1937 і розстріляна 28.11. того ж р. Посмертно вийшла зб. поезій „До сонця. Вибране“ (1973).

Сорока Михайло (* Кошляки, Збаразький пов., Галичина ).

Сорока Олександер (1900, Хлипнівка — 1963, Київ).

Сорока Олександер (1901, Баришівка, Переяславський пов. — 1941). Заарештований 19.7.1941 за обвинуваченням в „участі в контррев. укр. націоналістичній орг-ції“. В акті конвою зазначено: „12.10.1941 під час етапу з тюрми м. Харкова в тюрму м. Іркутську при спробі втечі він був убитий“.

Сорока Петро (1891, Львів — 1948, Львів).

Сорохтей Осип († Станиславів, Галичина).

Сорочинський Лев († Олифант, Пенсільванія, ЗДА).

Сосенко Ксенофонт († Конюхи, Козівський р-н, Тернопільська обл.).

Сосенко Модест († Львів).

Сосенко Петро (* Дуліби).

Сосновський Михайло (* Гаї, Тернопільський пов. — † Джерзі-Сіті, Нью-Джерзі, ЗДА).

Сосюра Володимир (6.1.1898 — 8.1.1965, Київ).

Софія, у 8 р. зг., м. б.: журн. „Украинско-Български Преглед“.

Софронов Михайло († Ленінабад [за УРЕС]).

Сочивець Іван (* Лебедівка, Козелецький пов.). Кн. гумору й сатири „Щедрий Кирило“ (1979), „Домашній Ангел“ (1983), „Люксовий номер“ (1987).

Сошенко Іван († Корсунь, Канівський пов.).

Союз Автономістів, у 7 p., м. б.: під проводом Я. Бодуена де Куртене.

Союз Українок, на стор. 2986 у підписі під світлиною, м. б.: Л. Мриц.

Союз Українських Приватних Урядовців, м. б. Союз Українських Приватних Урядовців Галичини, „СУПРУГА“.

Спаська Євгенія (1892 — 1980, Алма-Ата, Казахстан).

Спаський Василь († Харків).

Сперанський Михайло († Москва).

Спиридон Сотон (?, Твер, Росія — 1503, Ферапонтівський монастир, Москва).

Співак Ілля (Ель) († Москва).

Спілка А., під керівництвом М. Уманця (М. Комарова).

Спіро Петро (1844 — 94).

Спіров Михайло (1892, Ветошкіно, Сергацький пов. — 1973, Київ).

Сполітакевич Володимир († Йонкерс Нью-Йорк Стейт).

Сребреницький Григорій (1741 — 73), до 1758 був учнем у друкарні Києво-Печерської Лаври.

Срезневський Борис (* Петербурґ — † Київ).

Срезневський Ізмаїл († Петербурґ).

Срібний (справжнє прізвище Срібницький) Вячеслав (* Мигія, Єлисаветградський пов., Херсонська губ.).

Срібний Федір (* Надвірна).

Срочинський Корнило Григорій (* Перемишль, Галичина).

Стабовий Юрій († Київ).

Ставницький Василь (? — 1730, Львів).

Ставницький Семен († Львів).

Ставничий Роман (* Куропатники, Бережанський пов. — † Боффало, Нью-Йорк Стейт).

Ставровецький Кирило (Транквіліон) († Чернігів).

Стадник Йосип, в 11 р. з кін., м. б.: „Жидівка“ (Ж. Галеві).

Стадниківна Стефанія (1912 — 1983, Львів).

Стадникова Софія († Львів).

Сталін Йосиф († Москва).

Сталінський Олег (1907, Київ — 1991, Львів).

Станиславський Микола (* Озерне). Правдоподібно загинув під час терору 1930-их pp.

Станіславова Олександра (1900 — 1985, Київ).

Станіславський (Stanisławski) Ян († Краків).

Станкевич Микола († Нові-Ліґуре, Італія).

Станкович Євген (* 1942).

Старик Степан, [концертмайстер] у Лондоні (1956 — 60), Амстердамі (1960 — 63), Чікаґо (1963 — 67) і Торонто (1982 — 87). З 1987 проф. Вашінґтонського Ун-ту.

Стариков Микола (* Єдрово — † Київ).

Старинкевич (уроджена Шевирьова) Єлисавета († Київ).

Старицька Марія (псевд. Яворська) (* Київ).

Старицька-Черняхівська Людмила. 20.7.1941 заарештована в Києві й перевезена до Харкова, звідки під конвоєм відправлена до Казахстану. В дорозі померла і її труп викинули з вагона. Точна дата смерти й місце поховання не відомі

Старицький Михайло, л. ш., 2 абзац, у 5 і 10 p., м. б.: Г. К. Андерсена; „Перед бурею“ (1897).

Старков Арсеній († Відень).

Старов Іван (1745, Петербурґ — 1808, Петербурґ).

Стародубов Кирило (1904 — 1984, Дніпропетровське).

Старосольський Юрій (28.2.1907 — 21.10.1991, Вашінґтон).

Стар-Старчевський Михайло, м. б. Стар (Старчевський) Михайло.

Старух Антін (* Бережниця Вижня, Ліський пов., Галичина — † Бережниця Вижня).

Старух Тимотей († Бережани).

Старух Ярослав (* Бережниця Вижня, Ліський пов.).

Старченко Василь († Київ).

Старчук Орест (* Топорівці — † Едмонтон).

Стасів Іван (1895 — 1986, Париж).

Статистика, стор. 3039, п. ш., у 34 р. зг., м. б.: О. Корчак-Чепурківського; у Літературі, у 2 p., м. б.: Миклашевський И.

Стах Іван († Філядельфія).

Стаханов Олексій (* Лугова — † Торез, Донецька обл.).

Стахів Володимир († Мюнхен).

Стахів Матвій (* Нуще — † Сан-Дієґо, Каліфорнія), „Ukraine and Russia: An Outline of History of Political and Military Relations“ (1967), „Western Ukraine at the Turning Point of Europe’s History, 1918 — 1923“ (2 тт., 1969, 1971), „Ukraine and the European Turmoil, 1917 — 1919“.

Стахів Ярослав (* Львів).

Стаховський Лев († Каракас).

Стаховський Микола (* Волиця, Старокостянтинівський пов., Волинська губ.).

Стахура Данило (* Поляни, Коросненський пов., Галичина).

Стебельський Богдан (1911 — 1994, Торонто).

Стебельський Володимир († Варшава).

Стебельський Гнат (1748? — 1805).

Стебельський Петро (* Немирів, Рава-Руський пов., Галичина — † Львів).

Стеблін-Каминський (Стеблін-Камінський) Степан (1814 — 1885, Полтава).

Стеблянко Олександер (1896 — 1977, Харків), „Виконання нар. пісень і ансамблі нар. хорів“ (1952); видав „Укр. нар. пісні“ (1965).

Стельмах Григорій (1903, Войтовичі, Переяславський пов., Полтавщина — кін. 1980 або поч. 1981, Київ).

Стельмах Михайло (24.5.1912 — 27.9.1983, Київ). Роман „Чотири броди“ (1979), п’єса „Дума про любов“ (1971), кн. для дітей „Журавель“ (1970), „Ой весна-зоряночко“ (1977). Твори, тт. 1 — 7 (1982 — 83). У Літературі, м. б.: Бабишкін О.

Стемпковський Іван (* Рязановка — † Керч, Крим).

Стемповський Станислав († Варшава).

Степаненко Микола (1918, Полтава — 1993, Сан-Гозе, Каліфорнія).

Степаненко Олег (* Чернігів).

Степаненко Олександер. Був засланий до Сибіру, де й помер.

Степанів (Степанов) Тихон († Xapків).

Степанківський Володимир († ЗДА), „The Russian Plot to Seize Galicia (Austrian Ruthenia)“ (1915).

Степанюк Борислав (* Канівщина, Прилуцький пов.).

Степняк Мирон (1902 — ?).

Степняк (літ. псевд. Кравчинського) Сергій († Лондон).

Степова-Карпяк Марія (1903 — 1984, Філядельфія).

Степовий Костянтин, також Блакитний, псевд. Костянтина Пестушенка.

Степовий (справжнє прізвище Якименко) Яків († Київ).

Степовий Андроник (* Лебединці, Прилуцький пов., Полтавська губ. — † Київ).

Стерчо Петро (1919, Кузьмине, Березький комітат — 1987, Нарберт, Пенсільванія).

Стеткевич Йосип († Нью-Йорк).

Стефан Маляр (? — між 1678 і 1695), брав участь у розписі... у церкві св. Юра (1651 — 78).

Стефаник Семен (1904 — 1981, Львів).

Стефаник (псевд. Ю. Гаморак, Ю. Клиновий) Юрій (1909 — 1985, Едмонтон). Автор кн. „Моїм синам, моїм приятелям. Статті і есеї“ (1981).

Стефаницький Іван (* Налуже — † Торонто).

Стефанів Гнат (1886 — 1949, Реґенсбурґ).

Стефаніс Франц († Київ).

Стефанович Михайло (1898 — 1970, Київ).

Стефанович Олекса (* Милятин, Острозький пов. — † Боффало, Нью-Йорк Стейт).

Стефанович Олександер († Львів).

Стефанович Яків (1854, Дептівка, Конотопський пов. — 1915, Красний Колядин бл. Конотопу, Чернігівщина).

Стефанович-Донцов Михайло (1753, Козли б. Чернігова — 1833, Чернігів).

Стефанович-Донцов Яків (1752, Церковище, Чернігівщина — 1829, Могилів Подільський, Подільська губ.).

Стефанович-Ольшанська Михайлина (1895 — 1981).

Стефурак Степан († Львів).

Стеф’юк Марія (* 1948, Рожнів, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.).

Стеценко Григорій († Ромен [Ромни]).

Стецюк Василь († Джерзі-Сіті, Нью-Джерзі).

Стецюк Яків (1922, Мокре, Новоград-Волинська округа — 1980, Львів).

Стецько Ярослав (19.1.1912 — 5.7.1986, Мюнхен).

Стечинська (уроджена Бльомберґ) Елеонора († Львів).

Стечинський (справжнє прізвище Мужик) Андрій (* Хренів — † Золочів, Галичина).

Стечишин Микола (* Новосіяцьке, Херсонщина — † Мюнхен).

Стечишин Мирослав († Вінніпеґ).

Стечишин Михайло († Саскатун).

Стечишин Савеля (* Тудорковичі).

Стешенко Іван (1894, Лебедин, Харківщина — 1937, Москва).

Стешенко Ірина (1898 — 1987, Київ).

Стешенко Оксана. Заарештована НКВД у липні 1941 в Києві, загинула в дорозі на заслання у Казахстан.

Помилково тут вміщена світлина Строкатої Ніни (стор. 3075) і, навпаки, під гаслом цієї останньої світлина Стешенко О.

Стешенко Ярослав (1904, Київ — 1939).

Стешко Федір (* Кам’янка, Сосницький пов., Чернігівська губ.).

Стойка Олександер (* Карачин, Закарпаття — † Ужгород).

Столяров Яків († Харків).

Столярський Петро (* Липовець — † Свердловськ, Росія).

Стороженко Микола (1836 — 1906, Москва).

Стороженко Олекса († хутір Горішин).

Стражеско Микола (29.12.1876 — 27.6.1952, Київ).

Страхов (справжнє прізвище Браславський) Адольф (1896 — 1979, Харків).

Страхов Тимофій († Харків).

„Страхопуд“, виходив... у Відні (1863 — 68) і Львові (1872 — 1905 і 1913).

Страшкевич Володимир (1875, Вишневичі, Київщина — ?).

Стрельбицька Олександра (1905 — 1980, Київ).

Стрельбицький Теодор (Федір).

Стрєлков Ілля († Харків).

Стрийський Іван († Чернівці).

Стрипський Гіядор (псевд. Ядор, Я. Біленький) (1875 — 1946, Будапешт).

Стрільцов Зосим (* Слов’яносербське — † Харків).

Стрічка Іван (бл. 1800, Березівка, Прилуцький пов. — бл. 1833).

Строєв Павло (* Москва — † Москва).

Строката Ніна, по чоловікові Караванська (* 1926). У листопаді 1979 її разом зі С. Караванським було видворено з СССР до ЗДА, де вона видала кн. „Ukrainian Women in the Soviet Union: Documented Persecution“ (1980) та „A Family Torn Apart“ (1981).

Див. зауваження до Стешенко Оксана.

Строкач Тимофій (* Бєлоцерковка. Приморський край — † Київ).

Стронін Олександер (* слобода Ракитина, Білгородський пов. — † Ялта), [Іст.-соц. праці:] „История и метод“ (1869).

Стронський Іван (* Зарайсько, Симбірський пов., Галичина — † Львів).

Струве Людвиг († Симферопіль).

Струтинська Марія (літ. псевд. Віра Марська), уроджена Навроцька (1897 — 1984, Філядельфія).

Струтинський Микола († Грубешів), адвокат у Бузькому.

Струхманчук Яків (* Росоховатець).

Студентство, стор. 3078, л. ш., у 13 р. зн., м. б.: Політехніка (1844).

Стукало Іван (1892 — 1972).

Стуковенков Михайло (1842 — 1897, Київ).

Стус Василь (8.1.1938, Рахнівка, Гайсинський р-н — 4.9.1985). Помер у Кучминському спецтаборі для політв’язнів на Уралі Від 1990 твори С. почали друкувати в Україні: публікації в журналах, кн. „Дорога болю“ (1990), „Вікна в позапростір“ (1992), „Золотокоса красуня“ (1992). 1994 вийшов 1-ий т. чотиритомової зб. творів С.

Субботін Віктор († Київ).

Субботін Серафим († Київ).

Суботін Стоян (* Яково, Срем, Сербія — † Беоґрад).

Суворов Георгій (1919 — 1984, Донецьке).

Судець Володимир (1904 — 1981, Москва).

Судомора Охрім († Київ).

Сулима Микола (* Гуляй-Поле, Зміївський пов., Харківська губ.).

Сулімірський (Sulimirski) Тадеуш (1899, Польща — 1983, Лондон).

Сумцов Микола († Харків).

Супрун Оксана (1924 — 1990, Київ).

Супруненко Микола (1900 — 1984, Київ).

Супруненко Петро (1893 — 1938).

Сурмач Мирон (1893, Желдець, Жовківський пов., Галичина — 1991, Нью-Йорк).

Сурмач-Милс (Mills) Мирослава, м. б. Ярослава.

Суровцова Надія (18.3.1896, Київ — 13.4.1985, Умань). Спогади С. посмертно опубліковано у зб. „Наука і культура Україна“, тт. 24 і 25 (1990-91).

Суслов (справжнє прізвище Рєзніков) Онисим († Одеса).

Суха Любов (1910, Любеля, Жовківський пов. — 1988, Львів).

Сухинів (Сухинов) Іван (бл. 1794 — 1795, Краснокам’янка [тепер Червона Кам’янка], Олександрійський пов. — 1828).

Суховерський Микола-Целестин.

Суходольський Володимир († Kuiв).

Суходольський Олекса (Олексій) († Москва).

Сухомел Георгій († Київ).

Сухомлинський Василь (* Василівка, Кіровоградщина — † Павлиш, Кіровоградщина).

„Сучасність“, стор. 3109, у 22 р. зн., м. б.: В. Мороза.

Сушкевич Антон († Харків).

Сушкевич Корнило (* Львів — † Львів).

Сушкевич Петро (* Львів — † Львів).

Сушко Олександер, „Предтеча Унії. Критично-іст. студія“ [мова про Бенедикта Гербеста] (ЗНТШ, тт. 53, 55, 61).

Сфрагістика, стор. 3112, л. ш., у підписі під світлиною, м. б.: печать Святополка Із’яславича; стор. 3116, у Літературі, з.: Антонович К. Київ. міська печатка, м. б.: Антипович К. Київ. міська печатка.

Сціборський Микола, разом з О. Сеником очолював Похідні групи ОУН.










Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.